Короткий період «відлиги» кінця 1950-х – 1960-х років – це золотий час нашої літератури. Митці-шістдесятники – діячі українського відродження привнесли в простір культури не лише боротьбу за національну і людську гідність, свободу творчості, але і право на вільний вияв своїх інтимних почуттів.

Про це йдеться на Фейсбук-сторінці Національного музею літератури.

На виставці експонуються поетичні збірки, рукописи, світлини, особисті речі шістдесятників – Василя Симоненка, Василя Стуса, Івана Світличного, Ігоря Калинця, Євгена Сверстюка, Ірини Жиленко, Миколи Вінграновського, Івана Драча, Дмитра Павличка. Видання листів політв’язнів Василя Стуса, Івана Світличного та Євгена Сверстюка знайомлять із особистісними родинними взаєминами тяжкого періоду табірного життя.

Про це йдеться на Фейсбук-сторінці Національного музею літератури.

Окрасою експозиції є графічні роботи Леопольда Левицького, Алли Горської, Ірини Вишеславської. Живописне полотно художниці Олени Яблонської «Флокси на сонці» є метафорою до виставки.

Фото: Музей літератури.

Дивіться відео про Дмитра Павличка:

Сообщение Музей літератури запрошує на виставку про поезію кохання «шістдесятників» появились сначала на Український репортер.

Уже понад рік на сцені театру ДАХ показують камерну оперу “Стус. Перехожий”. Троє молодих акторів: Софія Баскакова, Володимир Руденко, Ігор Димов, – під кураторством драматурга КЛІМа обрали 12 поезій Стуса, які найбільше їм зрезонували.

У текстах виділили ключові слова, які стали своєрідними меседжами про вибір людини, силу духу, терпіння та любов. Під час репетицій в імпровізаціях знайшли музичний ключ до оформлення кожної поезії.

“Якщо людина почує альбом, побачить спектакль – отримає дотик через серце, а це найближчий шлях до пізнання”, – вважає художній керівник проєкту Владислав Троїцький. “Хоча команда і опрацювала тексти Стуса, виокремила певні тези, слова, однак все одно чути, що це Стус. Його ні з ким не сплутаєш. Він заклав формування смислів. Ритмічні ходи виконавців тільки підсилюють його поезію”.

“Стус – це глибина. Ми хотіли, щоб його слово почули сотні тисяч людей, яких не вмістить наша маленька зала. Тому аудіоальбом – можливість відкрити для когось вперше поезію Стуса, а для когось осмислити думки видатного українця” – розповіла солістка Софія Баскакова.

Такий аудіо формат – важливий для тих, хто цінує час. Переконаний композитор Володимир Руденко:

“Ми намагаємося лише дати можливість слову Стуса бути доступним 24 год на 7 у всіх можливих форматах”.

Актор Ігор Димов зауважує:

”Не потрібно боятися слухати поезію і читати Стуса. Це не про “болить”, а про “перезавантаження”. Про те, коли є відчуття самоти, нерозуміння, куди рухатись. Приходиш до нас в театр Дах, і відкриваєш серце. Хто ж не зможе прийти – для них і зробили цей альбом. Щоб Стус завжди був із вами в діалозі”.

Провідником у світ Стуса став голос Софії Баскакової, лаконічний інструментальний склад: фортепіано (Володимир Руденко), контрабас (Ігор Димов) творять атмосферу, що огортає та не відпускає до останнього слова, останньої ноти.

Проєкт створено за підтримки УКФ.

Альбом “Стус: Перехожий” можна почути за посиланням
http://stus-opera.com/ua

Слова – Василь Стус
Тренер – KLIM
Художній керівник – Влад Троїцький
Композитор, фортепіано, спів – Володимир Руденко
Спів – Софія Баскакова
Контрабас, спів – Ігор Димов

Сообщение Актори театру ДАХ презентували аудіоальбом за віршами Василя Стуса появились сначала на Український репортер.

Наша бесіда відбулася відразу після того, як представники журі Міжнародного проєкту-конкурсу «Тарас Шевченко єднає народи» нагородили переможців цього особливого творчого змагання.

Приємно, що було поціновано і творчу діяльність Івана Пилиповича Ющука.  Нагороду одержав його внук Михайло Кублій (на фото – перший праворуч).

Упродовж десятиліть професор власним прикладом показував, як варто пропагувати рідну мову, утверджувати її по всіх усюдах, розвивати і збагачувати, давати по зубах різним манкуртам. Він ніколи не зазнавався. В одному з інтерв’ю він сказав нам, журналістам:

– Вважаю, що суть не у званнях чи титулах. Головне – чи зробив ти по максимуму в тому, що вмієш і можеш. Коли в умовах утиску і переслідувань мене звільнили з Інституту літератури імені Тараса Шевченка, заборонивши публікувати будь-що, я перекладав – із сербської, хорватської, македонської, словенської, чеської мов. Це майже півтора десятка прозових книжок, хоча не завжди вдавалося їх друкувати під власним прізвищем. Такі були часи.

Коли Іван Пилипович працював в Інституті літератури, то спілкувалися з Василем Стусом, товаришував з ним, а також провідними діячами руху опору Іваном Світличним, Юрієм Бадзьом. Як згадував професор Ющук, “у Василя Стуса було супервідчуття національної несправедливості – чому за нас вирішують…”

Сьогодні можемо сказати, що ця риса була притаманна й Іванові Пилиповичу. Внук професора Михайло Кублій говорить, що за радянських часів науковець Ющук особливо відчував, що таке тиск тоталітраної комуністичної системи. У його квартирі були обшуки, він перебував під пресингом, дивом уникнув арешту. Тим не менш, не втомлювався наполегливо пропагувати українську ідею, він був “художником Слова у царині філології, митцем свої галузі”, зазначає Михайло.

Сьогодні у родині вивчають щоденникові записи Івана Пилиповича, які він вів упродовж десятиліть. А на сторінках – і згадки про Українську повстанську армію на Волині, і роздуми про те, що відбувалося у нашій країні. Можливо, щоденникові записи професора побачать світ, будуть видані окремою книжкою.

Світлана КОВАЛЬОВА

Читайте матеріал про Івана Пилиповича Ющука:

• “Суть не у званнях чи титулах. Головне – чи зробив ти по максимуму в тому, що вмієш і можеш”. Пам’яті професора Івана Ющука”

Сообщение Внук професора Ющука розповів, про що писав дідусь у щоденнику упродовж десятиліть (+відео) появились сначала на Український репортер.

Про це у Фейсбуку повідомила маркетолог видавництва Катерина Аврамчук.

За її словами, за останні дні їхнє видавництво отримало тисячі передзамовлень книги, тому вони вирішили надрукувати ще 15 тисяч примірників.

Раніше Вахтанг Кіпіані зазначав, що за годину після рішення судді щодо «Справи Василя Стуса» читачі розкупили весь наклад, що був, і тоді ж анонсував додрук примірників книги.

Аврамчук також зазначила, що 5% прибутку від продажу книг із нового накладу (200 тисяч гривень) передадуть проєкту «Історична правда», головним редактором якого є Вахтанг Кіпіані. Раніше вона казала, що новий наклад має бути готовий 2 листопада.

Дарницький районний суд Києва заборонив розповсюджувати тираж книги Вахтанга Кіпіані «Справа Василя Стуса» в «такому вигляді», тобто зі згадками про Віктора Медведчука. Суд визнав, що деякі фрази у книзі порушують його честь та гідність.

Сам Вахтанг Кіпіані зазначив, що «ніхто вибачатися перед Медведчуком не буде». І додав, що, згідно з рішенням суду, мав би видалити ці епізоди. Однак автор цього не робитиме. Видавництво Vivat також повідомило про те, що буде поданий позов до апеляційного суду.

Сообщение Ще 15 тисяч примірників. Заборонену книгу про Василя Стуса додрукують появились сначала на Український репортер.

Режисер фільму Роман Бровко зауважив: «Наш фільм розкриє на великому екрані тему українського дисидентства. Сподіваємося, що наші колеги знімуть ще не один фільм про цих людей, адже ми знаємо про їхні долі так мало».

Стрічка розповідає про останні роки життя Василя Стуса, зокрема про спроби опублікувати свою останню збірку віршів, яку він намагався передати з тюрми на волю. Значна частина сюжету розгортається у в’язниці.

Сценарій до фільму написали Артемій Кірсанов і Сергій Дзюба, продюсером виступив Артем Денисов. Головні ролі виконують Дмитро Ярошенко, Олег Масленніков, Євгенія Гладій, Віталій Салій.

У прокат фільм «Заборонений» має вийти восени.

На цю тему також читайте:

• Цензура дісталася кінострічки про Стуса. Прем’єр Гройсман відреагував жорстко
• Знімальна група фільму “Стус” виступила з офіційною заявою
• Влада не впливає на творчий процес зйомок кінострічки про Стуса – Пилип Іллєнко

Сообщение Фільм про Стуса вийде у прокат з назвою «Заборонений» появились сначала на Український репортер.

Про це у Фейсбуку повідомляє Молодіжний націоналістичний конгрес.

Андрій Левус також закликав народних обранців ушанувати хвилиною мовчання поета Василя Стуса, який помер 4 вересня 1985 року в «російських концтаборах за те, що говорив правду і не торгував совістю».

«33 роки тому помер Василь Стус. У нас уже п’ятий рік йде війна, – зазначив Андрій Левус. – Є одна людина, яка має відношення і до першого, і другого факту. Це Віктор Медведчук».

Нардеп нагадав, що в суді над Стусом Медведчук підтримав звинувачення репресивної радянської прокуратури.

«Це людина, яка відкрила двері для російської агресії. Він викрикував гасла федералізації, двомовності, антиєвропейські гасла. Він досі почувається вільно в країні, яка пережила Революцію Гідності», – констатував Андрій Левус.

Фото з Фейсбуку Андрія Левуса

Читайте також:

• Цензура дісталася кінострічки про Стуса. Прем’єр Гройсман відреагував жорстко
• Нові люди на капітанських містках телеканалів NewsOne і «112 Україна»

Сообщение У Раді вимагають заарештувати Медведчука появились сначала на Український репортер.

На його переконання, нещодавнє висловлювання прем’єр-міністра Володимира Гройсмана про неприпустимість впливу на українське кіно з метою підмінити історичну правду є не цензурою, а нормальною вимогою в рамках договірних відносин між державою і кіновиробником.

Про це Іллєнко  сказав в ефірі “5 каналу”.

“В даному випадку, я думаю, все-таки, коли мова йде про вимогу привести проект у відповідність з тим концептом, який був підтриманий, який виграв конкурс, то це не цензура, а нормальна вимога в рамках договірних відносин”, – важає Іллєнко.

Аргументує свою позицію: уряд виділив кошти на фільм з якимись елементами і хоче в результаті побачити ці елементи в фільмі. Водночас, за словами Іллєнка, влада не впливає на творчий процес виробництва фільму, зокрема, не говорить, як знімати ту чи іншу сцену.

Нагадаємо, що зі сценарію було видалено усі згадки про Віктора Медведчука, який виступав захисником у процесі над поетом.

Заяви про можливу судову заборону кінострічки через  прізвище “Медведчук” Іллєнко назвав прямим тиском на творців і акторів.

Тим часом син Василя Стуса – Дмитро – відмовився співпрацювати з творцями фільму про батька, оскільки йому категорично не сподобався сценарій стрічки.

Про це він заявив у коментарі “Громадському”.

Також Дмитро Стус додав, що автори фільму порушили усі домовленості щодо стрічки.

“Приблизно рік тому, може менше, вони до мене звертались (для консультацій – ред.), я попросив сценарій, після прочитання сценарію я відмовився з ними співпрацювати, на цьому все…. Неприйнятний сценарій – ні з етичних міркувань, ні з естетичних”, – сказав Дмитро Стус.

На фото: Пилип Іллєнко
Фото із сайту rbc.uastrong

На цю тему також читайте:

• Цензура дісталася кінострічки про Стуса. Прем’єр Гройсман відреагував жорстко
• Культура Знімальна група фільму “Стус” виступила з офіційною заявою

Сообщение Влада не впливає на творчий процес зйомок кінострічки про Стуса – Пилип Іллєнко появились сначала на Український репортер.

“Створюючи біографічний фільм “Стус” ми перш за все ставили собі за мету розкрити постать українського поета та дисидента. Популяризувати його ім’я серед тієї частини української громадськості, яка не надто активно цікавилась його фігурою і значенням в українській історії (свідоцтвами тотального незнання імені Стуса є вуличні опитування).

Сцена суду була видалена з останніх драфтів сценарію разом з ще двома десятками сцен. Зокрема, після розмови з сином поета (його позиція щодо “важливості” участі Віктора Медведчука в судилищі над його батьком додається відеофайлом наступним постом).

Крім того, розуміючи, що картина виходитиме в прокат в розпал передвиборчої кампанії, ми не хотіли робити пам’ять про велику людину інструментом політичних впливів та аргументів.

Втім, розуміючи суспільну значущість теми, з огляду на кількість прохань з боку громадськості повернути сцену до фільму, ми за останню добу зібрали продюсерську групу, щоб розглянути можливість вшанувати суспільний запит за присутність в художній картині про поета епізоду суду за участі його адвоката.

Ми визнаємо, що, видаляючи з останнього драфту сценарію серед іншого і цю сцену, ми не достатньо відповідально підійшли до аналізу її значущості для суспільства.

Ми вдячні українцям за увагу до нашого проекту і впевнені, що з такою силою громадянського суспільства, як в Україні, ми здатні перемогти будь-які негаразди.

Найближчим часом СЦЕНУ БУДЕ ДОЗНЯТО, про що ми повідомимо медіа окремим прес-релізом”.

Фото із сайту inlviv.in.ua

Сообщение Знімальна група фільму “Стус” виступила з офіційною заявою появились сначала на Український репортер.

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман на сторінці у Фейсбуку висловив свою позицію щодо цього:

“Про ситуацію зі зйомками фільму про Василя Стуса. Неприпустимо, коли будь-хто намагається впливати на українське кіно і підміняти історичну правду на вигідну будь-кому. Ми не повинні з цим миритись!

Тому я доручаю керівництву Мінкульту та Держкіно в максимально стислі терміни зібрати авторів фільму та громадськість аби розібратись і зробити все можливе, щоб в стрічці історія мого земляка – справжнього патріота і борця за волю України Василя Стуса була розказана чесно, правдиво, повністю і без перекручувань. Це – справа честі!”

Із фільму «Стус» вилучили сцену суду над поетом, пише  zaxid.net … Про це на своїй сторінці у Facebook розповів актор Геннадій Попенко. За його словами, коли він проходив кастинг на фільм «Стус», то у сценарії була сцена останнього суду над Стусом.

Акторові стало відомо, що цієї сцени у фільмі не буде. Геннадій Попенко запитав про це у акторів, які грають у фільмі. Вони підтвердили, що сцени суду вже немає. Її прибрали зі знімального графіка нікого не попередивши. Навіть такого персонажа, як Медведчук, у фільмі вже немає. Проте кастинг на нього був, актора було знайдено і він готувався до зйомок.

Фільм знімають за участі Держкіно. Сума державної фінансової підтримки – 19 млн 264,5 тис. грн. Загальна вартість виробництва фільму – 38 млн 529 тис. грн.

Сообщение Цензура дісталася кінострічки про Стуса. Прем’єр Гройсман відреагував жорстко появились сначала на Український репортер.