Про це йдеться на сторінці Національної спілки письменників України у Фейсбуку.

Журі премії визначила найкращим твором, ним став роман “Троща”, який було видано 2017 року в харківському видавництві “КСД”. Це роман про УПА, про бандерівців, про бандерівське підпілля, про часи, які розпочалися в другій половині 40-х років ХХ століття, коли завершилася збройна боротьба на два фронти.

Всеукраїнська літературна премія імені Василя Симоненка — нагорода для вшанування пам’яті поета Василя Симоненка. Призначена для підтримки молодих талантів, заохочення професіональних і непрофесіональних літераторів до творчих пошуків у галузі літератури, до написання високохудожніх літературних творів громадянського звучання, спрямованих на побудову незалежної демократичної України.

2012 року премію заснували Черкаська обласна організація НСПУ й Національна спілка письменників України, за підтримки Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Тараса Шевченка та Ліги українських меценатів.

2014 року обласну літературну премію імені Василя Симоненка (її інша назва — літературна премія “Берег надії” імені Василя Симоненка) та Всеукраїнську літературну премію імені Василя Симоненка об’єднано в одну – Всеукраїнську літературну премію імені Василя Симоненка. До засновників долучилися Черкаська обласна державна адміністрація і Черкаська обласна рада.

Ця щорічна премія поділяється на дві номінації: “За найкращу першу поетичну збірку” (поетичний дебют) і “За найкращий художній твір” (поезія, проза, драма). Премію вручають у Черкасах до дня народження Василя Симоненка – 8 січня.

Нагадаємо, Василь Шкляр озвучив фільм “Чорний ворон”, знятий за мотивами його роману.

Читайте також:

• Відомі українці коментують «Трощу» Василя Шкляра (+відео)
• «Троща» Василя Шкляра спричинила великі черги. За автографом

Фото “Українського репортера”

Сообщение Василь Шкляр став лауреатом премії імені Василя Симоненка появились сначала на Український репортер.

Про це вона розповіла в інтерв’ю Укрінформу.

“Зараз я знімаюся у повнометражному фільмі за романом Василя Шкляра «Чорний ворон», який створюється телеканалом «1+1» за підтримки Державного агентства з питань кіно. У мене там трохи містична роль провидиці, знахарки, лікувальниці Явдохи”, – сказала Сумська.

Також актриса поділилася: “Коли мені запропонували зніматися, я ні секунди не вагалася, бо присутність в українському кінопросторі зараз для кожної української акторки вкрай важлива”.

“Чорний ворон” – це екранізація роману-бестселера письменника Василя Шкляра “Залишенець. Чорний ворон”, який відтворює боротьбу українських повстанців проти радянської влади у 1920-х роках.

В основу фільму лягли історичні документи, зокрема, із розсекречених архівів КДБ. Зйомки картини розпочалися у жовтні 2018 року. Її режисером став Тарас Ткаченко, відомий за стрічкою «Гніздо горлиці». Він замінив Олега Туранського, який спочатку мав знімати “Чорного ворона”.

Головну роль у фільмі виконує молодий український актор Тарас Цимбалюк. Також у стрічці знімаються Павло Москаль, Андрій Мостренко, Ксенія Данилова, Данііл Мірешкін, Зоряна Марченко та інші.

На цю тему читайте також:

• На Черкащині розпочалися зйомки фільму “Чорний Ворон”
• «Троща» Василя Шкляра спричинила великі черги. За автографом
• Письменник Шкляр пропонує звести монумент воїнам УПА (+відео)

Сообщение Наталія Сумська гратиме у фільмі “Чорний ворон” появились сначала на Український репортер.

Третього березня у Києві відбувся XIV з’їзд «Українського об’єднання патріотів – УКРОП». У заході взяли участь понад 400 делегатів з усіх областей України та АР Крим. Одним із головних питань порядку денного з’їзду було обрання голови партії терміном на чотири роки. Ним став очільник політради УКРОПу, народний депутат Тарас Батенко. Про це повідомляє офіційний сайт партії.

На з’їзді затвердили положення про обрання кандидата на пост Президента України від УКРОПу та офіційно розпочали процедуру праймеріз. Повідомляється, що «Українське об’єднання патріотів» стало першою в Україні політичною партією, яка обере свого кандидата шляхом внутрішньопартійного голосування.

«Це простий і зрозумілий процес прийняття рішення не в кабінетній тиші, а на полях дискусій із членами своєї партії. Ми – жива політсила, яка у вільній демократичній дискусії вирішує всі внутрішні питання», – пояснив очільник Київської міської організації УКРОПу, голова правління фонду «Майдан закордонних справ» Богдан Яременко.

Керівник УКРОПу Тарас Батенко розкритикував чинну українську владу за відсутність рецептів перемоги у війні, продовження дипломатичних і економічних відносин з агресором та провал боротьби з корупцією.

«Замість чіткого плану розвитку країни влада продовжує годувати свій народ обіцянками, а сама потай набиває кишені, відпочиває на Мальдівах і торгує з ворожою Росією», – підкреслив Тарас Батенко.

Чого домагатиметься УКРОП? Повернути українцям віру в себе, свою державу та гідне майбутнє на власній землі.
«Завдання-максимум – повернути хоча б частину з тих мільйонів співвітчизників, які вже знайшли собі кращі умови за кордоном. Ми повинні провести такі реформи, щоб підприємці знову повірили в себе, а малозабезпечені перестали почуватися жебраками», – наголосив голова УКРОПу.

Ще ключовий момент:

«Ми готові до діалогу з іншими опозиційними силами, зокрема й тими, що вже представлені в парламенті. Ми можемо працювати разом і формувати єдині програми для того, щоб змінити існуючу систему влади на майбутніх виборах», – наголосив Тарас Батенко.

“Апатія та зневіра суспільства поставили Україну на поріг чергових виборів. У цей складний час УКРОП має повернути людям віру в можливість змін і чесної політики. Про це на XIV з’їзді «Українського об’єднання патріотів» заявив відомий український письменник, член комісії партійного контролю партії Василь Шкляр.
«Наше завдання – у час тотальної апатії завоювати довіру людей своїми вчинками і своїми діями. У добу безнадії ми мусимо повернути їм віру в можливість змін і чесної політики. Іншого шляху у нас немає», – наголосив письменник.

Письменник вваєажає, що сьогодні знову стала актуальною метафора Тараса Шевченка «Україна в огні».

«Ми завжди понад усе ставили справедливість і гідність. Так починалися всі наші революції. Але прагнення українців були розтоптані. Заробітна платня засвідчує, що вчитель сьогодні не вартий мізинця продажного судді, а вчений не вартий нігтя чиновника, який дивиться нам не в очі, а в кишені… Чесної України ми ще не здобули. Замість соціальних ліфтів ми отримати чорні діри. Замість обіцяних свобод ми отримали лише ідентифікаційний код…”

На фото: форум УКРОПу, виступає Тарас Батенко.

Фото із сайту УКРОПу

Відео “Українського репортера” про Василя Шкляра дивитися тут

Сообщение Партію УКРОП очолив Тарас Батенко появились сначала на Український репортер.

Сьогодні це диво сталося – Василь Шкляр у столичному Будинку кіно презентував новий роман «Троща». Під час презентації роману «Український репортер» записав коментарі знаних співвітчизників.

Віктор Женченко, заслужений артист України, письменник:

«Шкляр ніколи не брав порожніх тем, а лише те, що любить народ, тільки те, що миле, дороге українцю…»

Євген Дудар, письменник:

«Знаю, що «Троща» читатиметься добре… Оскільки мова про УПА, то порушу таке питання: в Україні є ще багато могил повстанців, про які ми не знаємо. Тому треба шукати, звернутися до людей з такою ініціативою… Адже ще живуть ті, хто колись прислуговував НКВД, скажімо був шофером чи виконував якусь іншу господарську роботу…Можливо вони нададуть якусь інформацію. Ми повинні відшукати могили наших героїв».

Іван Малкович, власник і директор видавництва «А-ба-ба-га-ла-ма-га», поет, лауреат Шевченківської премії:

«Василь Шкляр має дар написати легко, для людей. Це – якісно, завжди цікаво. Я щасливий, що у нас є Шкляр».

Фото “Українського репортера”

На цю тему читайте також тут

«Троща» Василя Шкляра спричинила великі черги. За автографом

Сообщение Відомі українці коментують «Трощу» Василя Шкляра (+відео) появились сначала на Український репортер.

Приємно, що була повнісінька зала. Бо винуватцем події був сам Шкляр, твори якого видаються величезними тиражами. «Залишенець. Чорний ворон», «Маруся», «Чорне сонце»… Ці книги читають в кожному місті, в кожному селі. Шкляр за допомогою художніх образів, деталей, цікавих сюжетних ліній відкриває нам події тієї чи іншої доби. А період повстанських рухів у нього – на особливій «полиці», ця тематика давно «прописана» у його книжках.

І ось – «Троща». Її вже почали успішно продавати у книжкових крамницях. Чим бере Шкляр? Можливо, інтригою, яка зберігається від початку роману і до кінця. Хоча за жанром це і не детектив.

Можливо, читач прикипів душею до долі людини, яка проходить усі кола пекла заради вільної України. Це та людина, той залишенець, який не зрадить, який має велике бажання – передати наступним поколінням естафету боротьби з комуністичним, тоталітарним режимом.

«Троща» – усього лише маленька сторінка героїчної боротьби воїнів УПА з більшовицькою ордою. Каральним загонам НКВС тривалий час протистояв справді «золотий фонд» України – хлопці та дівчата, які свято дотримувалися ідеалів ОУН –УПА. Утім Шкляр показує, що й серед них були «чужі», себто ті, кого завербували енкаведисти, хто видавав криївки, хто змушений був це робити під страхом розстрілу рідних. У неймовірно складних і жахливих умовах тривало протистояння зі сталінським режимом. Як вижити і залишитися великим українцем, не зрадити? Ось на це питання, думається, і шукав відповідь Шкляр.

Творчий вечір вів фронтмен гурту Kozak System Іван Леньо. Знаний бандурист, лірник, заслужений артист України Тарас Компаніченко виконав на сцені кілька пісень – зала стоячи аплодувала. Бо це були наші пісні – ті, які у серці, в душі… Лауреат Шевченківської премії Анатолій Паламаренко проникливо і щемко прочитав фрагмент із роману «Троща».

На презентацію роману прийшли письменники Євген Дудар, Вадим Пепа, Андрій Кокотюха, заслужений артист України, знаний співак, поет і перекладач Віктор Женченко, видавець Іван Малкович, екс-голова Служби зовнішньої розвідки України, генерал Микола Маломуж, очільник Майдану закордонних справ, дипломат Богдан Яременко, народний депутат Олесь Доній…

Завітали на гостину до Шкляра і воїни. Серед них – і Маруся Звіробій, яка тривалий час командувала інструкторською групою ВДВ «Марусині Ведмеді»; нині Маруся також на рубежах оборони нашої Вітчизни.

Привітавши Василя Шкляра з новим романом, Маруся говорила про те, що справа захисту України має бути справою всезагальною. Може, досить відсиджуватися по своїх кутках?

«Якби у 2014 році на боротьбу з окупантами піднявся весь український народ, то Путін не захопив би Крим», – вважає Маруся і прокладає стежку в часи боротьби УПА. Чому підпільний рух оунівців не підтримав весь український народ? Є питання? Звичайно. А хіба нині немає зради?

«Троща» – це ж і сьогодення. Ви ж бо подивіться: у багатьох нинішніх бійців – також позивні, як і в упівців. Є навіть однакові позивні. Ми знову виборюємо волю України. Ми знову йдемо проти ненависної орди. Гинуть кращі сини і доньки. Доки ж триватиме ця троща?

Все одно віримо, що здолаємо орду. Без віри ніяк. Герої роману «Троща» вчать, як жити, любити, як стати незламним.

Леонід ФРОСЕВИЧ

Світлана КОВАЛЬОВА

Фото «Українського репортера»

Сообщение «Троща» Василя Шкляра спричинила великі черги. За автографом появились сначала на Український репортер.