Василь Макух народився у селі Карів Львівської області (на той момент ці території входили до складу Польської республіки) 14 листопада 1927 року.

Наприкінці 1944 року вступив до лав УПА. 14 лютого 1946 року під час спроби перейти кордон разом зі ще одним бійцем УПА, щоб встановити місце дислокації загону МВС, потрапив у перестрілку з прикордонниками та був поранений і захоплений МВС. Після цього його, найімовірніше, катували.

Макух був засуджений на 10 років каторжних робіт із обмеженням у правах на 5 років та з конфіскацією майна. Термін ув’язнення відбував у Дубровлазі (станція Потьма Мордовської АРСР) та в концтаборах Сибіру.

На засланні познайомився з майбутньою дружиною — Лідією Запарою з Дніпрпетровська. Вона була звільнена на два роки раніше за Макуха. Його звільнили 6 квітня 1956 року, після чого він переїхав у Дніпропетровськ та одружився з Лідією. У них народилося двоє дітей.

Наприкінці жовтня 1968 року Василь Макух поїхав до Карова, щоб відвідати хвору сестру. 3 листопада несподівано виїхав із села до Львова, взявши з собою сітку-авоську з трилітровою банкою, загорненою в газету, та декілька яблук. Говорив, що в банці яблучний сік, але насправді це був бензин.

Зі Львова Макух виїхав поїздом до Київа, куди прибув 5 листопада. Місто в цей час було переповнене людьми, оскільки невдовзі мала відзначатися річниця жовтневого перевороту.

В цей день Макух підпалив себе та вибіг з під’їзду будинку по вулиці Хрещатик, 27а. Він кричав: «Геть комуністичних колонізаторів!» і «Хай живе вільна Україна!».

Пробігши кілька метрів в бік Майдана Незалежності, Макух впав. Він потрапив до лікарні з опіками 70% поверхні тіла і наступного дня помер.

В СРСР самоспалення Макуха намагалися приховати, але повідомлення про нього з’явилися у самвидаві та закордонній пресі.

Досі про самоспалення Макуха відомо вкрай мало. Кажуть, що перед тим, як запалити себе, він розкидав у підворітті листівки, і що в його кишені була записка, яку забрало КДБ, що перед самоспаленням він написав листа в ЦК Компартії України.

26 січня 2017 року у Києві на вулиці Хрещатик, 27а, поруч з яким Василь Макух вчинив самоспалення, встановили меморіальну дошку.

Фото Олени Павловської

Пам’ятна таблиця на честь Василя Макуха також була встановлена у його рідному селі Карів Сокальського району Львівської області 1997-го року до його 80-ліття.

Читайте також: 

• Празький міст носитиме ім’я українського дисидента Василя Макуха

Сообщение 53 роки тому Василь Макух спалив себе на Хрещатику, на знак протесту проти тоталітарної системи в СРСР появились сначала на Український репортер.

Рішення назвати пішохідний міст через річку Ботіч у районі Вршовіце іменем Макуха схвалила міська рада Праги у травні 2018 року, повідомив український посол у Чехії Євген Перебийніс у Facebook.

Участь у події взяли сенаторка Рената Хмелова, майбутня голова району Прага 10, перша заступниця адміністрації району Яна Комрскова, директор Інституту з досліджень тоталітарних режимів Зденєк Газдра та активісти, які багато років тому розпочали процес присвоєння одному з об’єктів імені Макуха, – україністка Ріта Кіндлерова, Богдан Райчинець та інші, – повідомляє Radiosvoboda.

Після урочистого відкриття пам’ятної таблички на містку пролунали український і чеський гімни.

«Комуністична влада дуже довго замовчувала цей вчинок, вона боялася таких імен, як Макух, Палах, тому що знала, що своїми «живими факелами» вони можуть розбудити суспільство. Українці намагалися підтримувати чехословаків у важкі часи, а зараз Чехія віддячила нам, і за це я хочу подякувати» – сказав у своїй промові посол України Євген Перебийніс.

Директор Інституту тоталітарних режимів Чехії Зденєк Газтра зазначив, що «сьогоднішній день відкрив міст між Прагою та Києвом, міст, який має з’єднувати минуле з сучасністю та нагадувати про демократичні цінності, які в Україні і Чехословаччині завжди були на першому місці».

Нагадаємо, що 5 листопада 1968 року Макух на Хрещатику в Києві вчинив акт самоспалення, вигукуючи «Геть окупантів!», «Хай живе вільна Україна!», «Геть з окупованої Чехословаччини!».

Василь Макух народився у 1927 році на Львівщині у селянській родині. Юнаком підтримував зв’язок із членами «Просвіти» та ОУН, а під час Другої світової війни воював у лавах УПА, за що був засуджений радянською владою до 10 років каторжних робіт.

Сообщение Празький міст носитиме ім’я українського дисидента Василя Макуха появились сначала на Український репортер.

Колись, за Союзу, саме тут, на Хрещатику, 27а, майже півстоліття тому, 5 листопада 1968 року Василь Макух ціною власного життя висловив свою громадянську позицію проти тоталітарного комуністичного режиму, окупації України та Чехословаччини. Він спалив себе. Охоплений полумям вигукнув: “Геть окупантів!”, “Хай живе вільна Україна!”, “Геть з окупованої Чехословаччини!”

Про надзвичайний героїзм українця говорили сьогодні під час офіційного відкриття меморіальної дошки син Василя Макуха Володимир, Надзвичайний і Повноважний Посол Чеської Республіки в Україні Радек Матула, голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, голова Всеукраїнського товариства політв’язнів і репресованих Орина Сокульська, син відомого українського дисидента Олекси Гірника Євген, голова Всеукраїнської спілки ветеранів та інвалідів АТО Тарас Ткаліч.

Автор меморіальної дошки – скульптор Василь Білей.

Підготувала Світлана КОВАЛЬОВА

Фото Кирила ХМІЛЬОВА

Сообщение Пишаємося такими, як Василь Макух появились сначала на Український репортер.