Про це заявив голова Рахункової палати Валерій Пацкан, презентуючи підсумки експертизи проєкту закону “Про Державний бюджет України на 2022 рік” на засіданні Рахункової палати, повідомляється на сайті відомства.

Він зазначив, що збільшити доходи у проєкті державного бюджету можливо за рахунок надходжень податку на прибуток підприємств – 19,2 млрд. грн; акцизного податку із ввезених на митну територію України тютюну та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах – 11,3 млрд. грн; рентної плати за користування надрами для видобування природного газу – 1,2 млрд. грн; власних надходжень бюджетних установ – 1 млрд. грн.

Коментуючи фінансування державного бюджету, голова Рахункової палати підкреслив, що дефіцит становитиме 3,5% ВВП, що на 0,5 відсоткових пункта більше від встановленої у Бюджетному кодексі межі. І додав, що державні запозичення становитимуть 30,7% фінансових ресурсів держбюджету.

“Передбачене зростання дохідності державних запозичень (внутрішніх – до 11,7%, зовнішніх – 4,5%) призведе до збільшення видатків на обслуговування державного боргу”, – зазначив Пацкан.

Кабінет Міністрів на засіданні 15 вересня затвердив законопроєкт про державний бюджет України на 2022 рік. Того ж дня у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт “Про Державний бюджет України на 2022 рік” (№6000).

Проєкт передбачає зростання економіки на 3,8%, інфляцію у 6,2% та курс долара 28,6 грн. за дол. Доходи передбачаються на рівні 1277 млрд. грн., видатки – 1465 млрд. грн. Дефіцит бюджету знизиться до 3,5% ВВП.

Медична галузь, як планується, отримає 197,2 млрд. грн. На освіту пропонується виділити 185,6 млрд. грн. Бюджет Пенсійного фонду – 531 млрд. грн. Видатки на соціальний захист і соціальне забезпечення зростуть до 320,1 млрд. грн. На культуру і мистецтво видатки заплановані у розмірі 13,5 млрд. гривень. 5,95% ВВП у проєкті держбюджету-2022 направлено на сектор безпеки та оборони.

Сообщение У проєкті бюджету на 2022-й рік не врахували майже 33 міліярди резервних доходів появились сначала на Український репортер.

«Сьогодні мільярди гривень з державного та місцевих бюджетів ідуть на боротьбу з пандемією. І головне завдання — щоб ці кошти використовувалися виключно за призначенням та допомогли країні подолати коронавірус.

Питання, пов’язані з COVID-19,будуть предметом ретельного вивчення з боку Рахункової палати. Але, щоб не втрачати час, наші фахівці вже роблять все, щоб ідентифікувати можливі ризики, зокрема й неефективного використання коштів. Тому було систематизовано і візуалізовано інформацію, яка дозволяє кожному побачити, як витрачаються кошти на боротьбу за пандемією», – сказав Валерій Пацкан.

З відповідною інформацією можна ознайомитися за посиланням, розміщеним на сайті Рахункової палати. Там містяться оперативні дані про видатки, спрямовані розпорядниками та одержувачами коштів державного та місцевих бюджетів на боротьбу з гострою респіраторною хворобою COVID-19.

Вже доступні дані про видатки, починаючи з березня місяця. Фахівці Рахункової палати вибирають, систематизують та оперативно оновлюють інформацію щодо видатків.

Тож щодня у вільному доступі кожен може побачити загальну суму видатків на подолання пандемії, загальну кількість операцій, а також які області найбільше закуповують необхідні засоби, які – відстають та багато іншого.

Дані ґрунтуються на інформації про платіжні трансакції, проведені Державною казначейською службою України, на єдиному казначейському рахунку.

За допомогою машинних алгоритмів щоденно з інформації про платіжні трансакції на єдиному казначейському рахунку, оприлюдненої на єдиному вебпортал використання публічних коштів, вибираються платіжні трансакції за даними реквізиту «Призначення платежу», в яких ідентифіковано спрямування коштів на боротьбу з COVID-19.

Сообщение Рахункова палата показала, хто і як витрачає гроші на боротьбу з коронавірусом появились сначала на Український репортер.

Про це стверджують у Рахуноквій палаті. І зазначають, що аудитори без оціночних суджень і лише мовою цифр пояснюють, за яким принципом і чому саме ці 5 установ за підсумками 2018 року неефективно управляли бюджетними коштами та їх використовували. Серед них, зокрема, Міністерство інфраструктури, МОЗ, Міноборони, Генпрокуратура…

Нагадаємо, що у своїй промові Валерій Пацкан підкреслив, що рейтинг складений серед тих об’єктів, де Рахункова палата проводила аудити у 2018 році.

Малюнок Андрія ПЕТРЕНКА

Сообщение Розтринькані мільярди: окремі міністерства і відомства стали на шлях маніпуляцій появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє «Український репортер» із посиланням на НАБУ.

Відомства заявили про наміри обмінюватися інформацією для недопущення та розкриття кримінальних корупційних правопорушень. Відповідний меморандум підписали директор НАБУ Артем Ситник і голова Рахункової палати Валерій Пацкан.

Згідно з меморандумом, Рахункова палата зобов’язується інформувати НАБУ про виявлені під час аудитів ознаки корупційних правопорушень. Бюро своєю чергу належним чином реагуватиме на повідомлення палати.

Окрім того, сторони домовилися проводити спільні заходи, а також спільно розробляти проекти законів та інших нормативно-правових актів.

Фото www.ac-rada.gov.ua

Про Рахункову палату також читайте: 

• Аудит реставрації Маріїнського палацу засекретили. На 102 мільйони зросли витрати
• Засекретили матеріали аудиту Маріїнського палацу

Сообщение Антикорупційне бюро і Рахункова палата домовилися про співпрацю появились сначала на Український репортер.

Він зазначив, що реально доходи держскарбниці на 2019 рік без урахування цінового чинника зменшаться на 0,8%, передає «Український репортер» із посиланням на Рахункову палату. Окрім того, з урахуванням динаміки поточного року й основних прогнозних макропоказників на рік наступний, високими є ризики недосягнення зростання окремих доходів, насамперед бюджетоутворюючих.

«Наявними є додаткові резерви доходів, не враховані в законопроекті, загалом на 17,6 мільярдів гривень: за рахунок податку на прибуток підприємств – на 13,2 мільярда, акцизного податку – на 4,4 мільярда», – наголосив Валерій Пацкан.

За його оцінками, номінальні видатки споживання зростуть на 12,8%, тоді як видатки розвитку зменшаться на 4,5 %. А реально витрати бюджету загалом на 2019 рік, без урахування цінового чинника, зменшаться на 0,4%.

Валерій Пацкан наголосив, що основним джерелом фінансування бюджету в 2019 році мають стати нові державні запозичення, що становитимуть чверть фінансових ресурсів держскарбниці. Крім того, у проекті основного кошторису країни передбачено значні кошти від приватизації державного майна, ризики ненадходження яких у запланованих обсягах є значними.

«Загальний обсяг державного і гарантованого державою боргу на кінець 2019 року, порівняно з наявним на 31 серпня 2018-го, має збільшитися на 15,7% – до 2,4 трильйонів гривень, – додав голова Рахункової палати. – А на погашення й обслуговування державного боргу передбачена майже третина видатків бюджету».

Сообщение Доходи бюджету можна збільшити майже на 18 мільярдів гривень появились сначала на Український репортер.

Зокрема, перевірки пройдуть в Дніпропетровській, Хмельницькій та Закарпатській областях. Аудит розпочнеться вже на початку осені. Перелік цих областей був запропонований членом Рахункової палати Іриною Івановою і зумовлений низкою чинників. Зокрема, на ремонт було виділено значний обсяг коштів, існують проблеми з вибором підрядників, а також є неефективний розподіл бюджетних коштів та розпорошення їх на невеличкі ділянки.

Це – це перший аудит щодо ефективності витрачання коштів на ремонтні роботи, згодом будуть перевірені дороги і в інших областях.

Голова Рахункової палати Валерій Пацкан зауважив, що цьогоріч уряд виділив безпрецедентні кошти на ремонт доріг: «Але важливим є не лише обсяг відремонтованих доріг, а і якість ремонту. Дуже часто дороги ремонтуються лише «на папері». За документами відремонтували капітально, а по факту – латали ями. І знову за кошти платників податків повторно починають ремонтувати ту саму ділянку. Рахункова палата відстоюватиме кожну гривню, яка витрачається з кишень українців».

До проведення аудитів Рахункова палата планує долучити експертів FIDIC, що здійснюють незалежний контроль в сфері будівництва. Її представником в Україні є Асоціація Інженерів-Консультантів України. Експертиза за стандартами та принципами FIDIC має посилювати об’єктивність аудитів щодо ефективності використання бюджетних коштів при будівництві, реконструкції, капітальних та поточних ремонтах об’єктів інфраструктури.

Від редакції. Пропонуємо перевірити, як витрачаються кошти на дорожні роботи також у Київській області.

На фото: “чудова” дорога у Згурівському районі Киїіської області

Фото “Українського репортера”

На цю тему читайте також:

• Володимир Кістіон: “За I півріччя виконано більше 50% плану ремонту доріг”

Сообщение Голова Рахункової палати: “Дуже часто дороги ремонтуються лише на папері” появились сначала на Український репортер.

Крім неї, на посаду Омбудсмена, якого призначають на 7 років, претендували Сергій Алексєєв (фракція “БПП”) та адвокат Андрій Мамалига (“Радикальна партія Олега Ляшка”).

Пізніше Верховна Рада обрала новий склад Рахункової палати. З 23 кандидатів обрали дев’ять. Членами Рахункової палати стали:

• Пацкан В.П.;
• Богун В.П.;
• Дідик А.М.;
• Іванов І.М.;
• Майснер А.В.;
• Невідомий В.І.;
• Огонь Ц.Г.;
• Яременко О.С.;
• Яремчук І.М.

Головою Рахункової палати став Валерій Пацкан з фракції “Блок Петра Порошенка”.

Під час рейтингового голосування він набрав найбільшу кількість голосів і зрештою його кандидатуру підтримали 309 нардепів.

Пізніше Верховна Рада достроково припинила депутатські повноваження Людмили Денісової та Валерія Пацкана, у зв’язку з призначенням їх на нові посуди.

Нагадаємо, що сьогодні, 15 березня, Верховна Рада “пакетом” розглядала низку кадрових питань. Зокрема, нардепи голосували за призначення:

• членів Рахункової палати;
• Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (Омбудсмена);
• голови Національного банку України.

Нового голову НБУ парламент обрав на ранковому засіданні, ним став в.о. голови НБУ (з 11 травня 2017 року), раніше перший заступник голови НБУ Яків Смолій.

Ростислав Цуркан

Фото Богдан Бортаков

Сообщение Омбудсменом стала Людмила Денісова, головою Рахункової палати – Валерій Пацкан (+відео) появились сначала на Український репортер.