У четвер 18 квітня у Будинку футболу в Києві презентували та спецпогасили поштову марку, випущену на честь 80-річчя від дня народження Валерія Лобановського.

Проект був реалізований “Укрпоштою” та Федерацією футболу України за участі і сприяння доньки Валерія Васильовича Світлани Валеріївни.

Марку “Валерій Лобановський. 1939-2002” було випущено накладом 130 тис. примірників, її вартість становить 8 грн. Відсьогодні цю марку можна придбати у відділеннях “Укрпошти”.

Сообщение На честь Лобановського випустили поштову марку появились сначала на Український репортер.

Як інформує Федерація футболу України, це визначено міжнародним календарем матчів на 2019 рік, затвердженим Виконавчим комітетом ФФУ.

Участь у меморіалі візьмуть молодіжні збірні України, Азербайджану, Кіпру та Ізраїлю.

Для команди Руслана Ротаня це буде один з етапів підготовки до відбірного турніру Євро-2021 (U-21), що стартуватиме у вересні.

Меморіал Валерія Лобановського було організовано у 2003 році. У перших двох розіграшах брали участь клубні команди (обидва рази перемагало київське «Динамо»), потім одного разу – національні збірні.

Відтоді за трофей змагаються молодіжні збірні. Україна п’ять разів пробивалася до фіналу, але переможцем стала тільки у 2009 році. Минулого року, нагадують у ФФУ, головний приз дістався команді Словенії.

Сообщение Меморіал Лобановського відбудеться наприкінці весни появились сначала на Український репортер.

З майбутнім фахом Віктор визначився ще у ранньому дитинстві, адже виховувався не просто у футбольній, а у «воротарській» сім’ї.

Батько Віктора, Віктор Гаврилович Чанов, ще до війни почав грати за луганську команду «Трудові резерви». У 18 потрапив на фронт, а після війни довгі роки захищав ворота московського «ЦДКА» та донецького «Шахтаря». Рідний брат Віктора Чанова-молодшого, В’ячеслав, був воротарем «Шахтаря» та московського «Торпедо».

Тому стати у футбольні ворота Віктору Чанову веліла сама доля.

Віктор Чанов пішов стопами батька та брата і перші свої професійні кроки робив у донецькому «Шахтарі», за який успішно виступав з 1978 по 1981 роки.

Чанов не був високого зросту, як для воротаря – всього 184 см. Цю «ваду» Віктор Вікторович компенсував неймовірною стрибучістю, реакцією, вмів «читати» гру. Успіхи молодого донецького голкіпера помітив Валерій Лобановський, який у 1982 році запросив Чанова до київського «Динамо».

У одному із своїх інтерв’ю Чанов розповідав:

«Мене кілька разів запрошували до «Динамо», але я не наважувався на перехід. На п’ятий чи шостий раз Лобановський дав папірець і сказав: “Підписуй!”. Я глянув, там була заява від мого імені на перехід до «Динамо», написана Лобановським. Не підписати її я не міг».

У «Динамо» Віктор Чанов провів довгі та успішні 9 сезонів, у яких зіграв 202 матчі. В той час Чанов конкурував з іншим видатним воротарем Михайлом Михайловим. Обоє голкіперів були настільки сильними, що ніхто з них не вважався основним.

Грали по черзі, залежно від того, хто в якій формі перебував. У складі київського клубу Чанов тричі ставав чемпіоном СРСР, п’ять разів вигравав Кубок Союзу та одного разу Кубок кубків.

Віктор Чанов – учасник трьох чемпіонатів світу: 1982, 1986, 1990. Щоправда, на мундіалях українець зіграв всього один матч – проти Канади у 1986. На «лавці» у збірній Чанов сидів зовсім не з футбольних причин.

Тоді команду очолював Лобановський, який, звісно, більше довіряв своїм динамівцям. Одинадцять киян у складі збірної було занадто – у Москві такого не розуміли, тому у воротах здебільшого грав спартаківець Ринат Дасаєв.

Хоча за футбольними характеристиками Дасаєв не завжди був кращим за Чанова. Віктор Вікторович розповідав:

«Напередодні матчів Лобановський інколи проводив анкетування, де футболісти мали назвати свій варіант складу на наступний матч. Були випадки, коли за мене було 15 голосів, за Дасаєва 3. Але я сидів у запасі».

Найбільш несправедливим для Чанова став чемпіонат світу 1990 року в Італії. Тоді Віктор перебував у фантастичній формі, але грав завжди Дасаєв. Після повернення до Києва Чанов тиждень приходив на тренування, але не перевдягався.

Лобановський все розумів, а згодом визнав свою провину, що не поставив Чанова бодай на один матч.

«Одного разу в аеропорту мене хтось постукав по плечу. Я обернувся і побачив Лобановського. «Годі дутись», – сказав Валерій Васильович. По-інакшому вибачитись Лобановський не вмів», – згадував Чанов.

У 1990-му Віктор Вікторович переїхав до Ізраїлю, де успішно грав чотири роки. Там він привчав місцевих футболістів до культури. «Приїжджаю на перший матч. Все як має бути: костюм, краватка. Решта гравців хто в чому». Мене питають: чому ти в костюмі? Як чому, відповідаю, сьогодні ж гра, а це важлива подія. Після того вся команда їздила на матчі у ділових костюмах», – розповідав Чанов.

У 1994-му Чанов повернувся до України, де ще відіграв один сезон за «ЦСКА-Борисфен», після чого «повісив» рукавиці на «гвіздок». Потім Віктор Вікторович відійшов від футболу – успішно займався бізнесом. У 2006 році став тренером воротарів київського «Динамо», але надовго на цій посаді не затримався – повернувся до бізнесових справ, якими і займався до останнього.

Редакція «Українського репортера» висловлює щирі співчуття рідним, близьким, друзям Віктора Чанова.

Попередній матеріал на цю тему читайте ТУТ

Сообщение Згадаймо Віктора Чанова. Яким він був… появились сначала на Український репортер.

У Мілані відбулася церемонія нагородження переможців 34-го Міжнародного фестивалю спортивного кіно і телебачення.

У номінації “Кіно і телефільми про футбол” перемогла українська документальна стрічка “Лобановський назавжди” режисера Антона Азарова.

Продюсерами фільму є Дмитро Симонов та Сергій Полховський, інформує офіційний сайт ФК “Динамо”.

Фільм отримав нагороду «Guirlande d’honneur» як краща документальна стрічка на фестивалі. Українська картина обійшла фільм “Барса більше, ніж клуб”, який був фаворитом у цій номінації.

Прем’єра фільму про легендарного тренера київського “Динамо” Валерія Лобановського відбудеться 29 листопада в столичному кінотеатрі “Жовтень”.

З 1 грудня фільм покажуть більш ніж в 30-ти кінотеатрах по всій країні.

Сообщение Фільм про Лобановського переміг на міжнародному фестивалі появились сначала на Український репортер.