Походить з родини гризунів, які несподівано нападають на чужу власність, проникаючи в усі закутки приватного добра, і починають пожирати його. Вони, як не дивно, перестали боятися, адже звикли, що їх не б’ють палицями, не закидають камінням.

Такі щурі атакували Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна», захопивши 7 серпня навчальні корпуси. Їх ще можна назвати «тітушками», які на заробітках у тіньовиків-верховодів лихих комбінацій.

І понині приміщення не розблоковано. 15 серпня, на площі перед своїм університетом зібралися на протестне віче професорсько-викладацький склад, студенти, співробітники навчального закладу. До гурту оборонців університету приєдналися громадські організації, ветерани-атовці, чимало патріотично налаштованих українців.

На зборах прийняли відкрите звернення до керівництва держави, попросивши негайно втрутитися. Дуже гостро і принципово виступив президент Університету, професор Петро Таланчук, який повторив відому фразу знаменитого французького модельєра Коко Шанель, дещо перефразувавши її: «Срати я хотів на рейдерів!»

Жорсто. По-народному.

Атовці, які прийшли підтримати вуз, перемовляються між собою: «Викинути оту наволоч можна було б за п’ятнадцять хвилин. Нічого складного немає».

Але ж «Україна» хоче діяти по закону. Вона калатає в рейку вже тривалий час. Знаємо, що міністр освіти і науки Лілія Гриневич телефонувала до керівництва МВС. І який результат? «Низам» спущено вказівку, з’ясувати, що й до чого…

І понині з’ясовують. Маленькі поліцейські начальники (для великих – це дрібна справа?) щось намагалися второпати із цієї історії, але щурячі гнізда, які зроблено в університеті, не ліквідовано й досі. Політика нейтралітету, невтручання – не наша політика. Має торжествувати закон. І лише він!

Щоправда, є і приклад принципового реагування. Коли щурі-тітушки захопили університет, в одному з кабінетів зачинилася співробітниця, вона злякалася цієї орди. Зателефонувала до поліції, просила визволити її. Приїхав молодий поліцейський, настійливо вимагав звільнення…

Між тим, сьогодні в поліції – близько 30 заяв з «України» про захоплення особистих речей нападниками. Дієвість під час розслідування – майже нульова. Лише одне провадження розпочали за статею «самоуправство». Дуже м’яке, як бачимо, ставлення до нападників.

Процитую слова уповноваженого Президента України з прав людей з інвалідністю Валерія Сушкевича:

«…Не можу зрозуміти як поліцейські Святошинського районного управління змогли спокійно споглядати, що молодчики в балаклавах викидають працівників Університету «Україна» з будинку, захоплюючи бухгалтерію, серверні кімнати, адмінприміщення, при цьому стверджуючи, що ці дії мають якісь законні підстави…

Рейдерство. Нахабне, брутальне, цинічне увірвалось в реалізацію прав людей з інвалідністю та ще й в ту сферу, де держава тільки почала зрушення щодо забезпечення прав людей з інвалідністю на освіту…

Весь тиждень зв’язуюсь з різними високопосадовцями і відчуваю: поки що ми – нецивілізована країна.

Шукаю владу, яка застосує свої можливості для захисту українських громадян з інвалідністю і не з інвалідністю, які хотіли 1 вересня у багатьох регіонах України в мережі Університету «Україна» здобути омріяне право на освіту!

Але по факту поки що – беззаконня та насильство домінує і претендує на перемогу…»

Випадок з «Україною» – надзвичайний. Президент університету Петро Таланчук упевнений, що атака – спеціально спланована під час вступної кампанії, напередодні 1 вересня.

Сьогодні під час прес-конференції в Укрінформі, відповідаючи на запитання про те, хто ж задумав захоплення навчального закладу, Петро Михайлович сказав:

-Це – чийсь проект, деталі ще треба досліджувати, швидше за все простежується бажання не стільки захопити приміщення, скільки знищити університет.

На думку Таланчука, це може бути спроба завдати удару по ньому, адже завжди був критично налаштований до влади, незручним, мав свою, особливу, думку

-Гнутися? Не гнувся ніколи, – каже професор Таланчук.

Він дає зрозуміти: якщо не буде торжествувати закон, тоді університетській громаді залишиться одне – самій ліквідувати щурячі гнізда.

Валерій Сушкевич вважає, що сьогодні  скоюють злочин проти «України». Класичний варіант рейдерської схеми – одна із фірм знайшла в Одеській області (в селі!) державного реєстратора, який зареєстрував право власності на університетське приміщення.

Після цього приїжджають щурі-тітушки і напередодні 1 вересня «викидають» з університету співробітників.

Дивовижно, чи не так? Закон брутально розтоптано.

Валерій Сушкевич каже, що навіть міністр освіти Лілія Гриневич, як вона сказала в розмові з ним, була шокована цією історією.

Сушкевич говорить, що буде звертатися до генпрокурора Юрія Луценка.

Наголосимо на важливому: університет за рахунок власних коштів створив чудову матеріально-технічну базу і за 20 років свого існування підготував близько 150 тисяч фахівців, серед яких понад 10 тисяч людей з інвалідністю.

Як стверджує Петро Таланчук, за великим рахунком університет не має кредитних боргів, бо, взявши кредит у сумі 97 мільйонів гривень, вуз повернув більше 150 мільйонів. «Україна» – поки що єдиний заклад інклюзивної освіти в Україні.

Фінансовий директор університету Валентина Журавльова наголошує, що навчальний заклад завжди справно і сповна виконував свої зобов’язання перед діловими партнерами.

Проти університету було задіяно шахрайські схеми, в каламуті сумнівних торгів розпочалося шулерство, шахер-махер набрав великих обертів. І «чорний нотаріус» без побоювань по щурячому штампував так зване право власності в селі на Одещині.

А закон спить, не бачить цієї наруги.

На жаль, в державі є непоодинокі приклади, коли в інвалідів забирають приміщення. І щурам-тітушкам байдуже, що є Конвенція ООН про права людей з інвалідністю, яку ратифікувала й Україна.

Як ще можна боротися з несправедливістю? Під час прес-конференції прозвучало:

«Якщо інваліди перекриють трасу – це страшно. Хочеться, щоб керівники держави уявили цю ситуацію…» Оце й буде промовистим фактом «виконання» Конвенції ООН про права людей з інвалідністю.

Так, інваліди можуть заблокувати проспект Перемоги. І тоді вмить перемога буде за навчальним закладом. Тож чи варто допускати до цього?

Вимога одна – негайно звільнити навчальний заклад.

Гостро виступив сьогодні під час прес-конференції професор, голова Конгресу громадських об’єднань України Михайло Бугаєць.

Він нагадує: історія показує, що школи, навчальні заклади, церкви завжди захоплювали тільки зовнішні окупанти.  Сьогодні немає зовнішніх окупантів у нашій столиці. Але ж захоплено університет!

Щурі заварили вхідні двері університету. Окупація?

І держава терпить…

Леонід ФРОСЕВИЧ

Фото на головній: Анна Коваленко на інвалідному візку приїхала подивитися, що діється у рідному вузі. Навчальний корпус окуповано

Фото «Українського репортера»

На цю тему читайте також:

• Президент Університету “Україна” Таланчук переконаний, що рейдери зазнають поразки
• Захоплення університету “Україна”: “Я не можу повірити, що це відбувається в моїй «європейській» країні!”

Сообщение Спроба знищення університету “Україна” – дикунський проект рейдерів появились сначала на Український репортер.

«Ми є свідками того беззаконня, що є в нашій державі взагалі. Україна – єдина країна в світі, яку розікрали на основі законодавства. А там, де не вистачило законів «доточили» постановами Верховної Ради та постановами Уряду. В результаті народне майно розкрадене і усім відомо хто його вкрав. Але притягнути до відповідальності ми нікого не можемо.

Я, Таланчук Петро Михайлович, президент Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна», звертаюсь до українських журналістів з проханням поширити достовірну інформацію щодо ситуації, що склалася навколо університету.

7 серпня 2018 року без попередження на територію, що є приватною власністю університету, увірвались хлопці віком не більше 25 років в кількості приблизно 70 чоловік. Спочатку в заручниках опинились охоронці та кілька працівників університету. Негайно свідками інциденту була викликана поліція. Заручники були звільнені. Але невідомі залишаються в навчальному корпусі університету.

З приводу юридичного аспекту даної ситуації.

В банку «Хрещатик» був взятий кредит на розбудову навчального корпусу для університету. Усім відома доля банку «Хрещатик». Всі активи, що були в заставі в банку реалізовані через торги. Наразі триває судовий розгляд щодо визнання торгів недійсними. Адже ми маємо усі підстави для визнання їх такими. До того ж Окружний адміністративний суд м. Києва своїм рішенням визнав протиправним та скасував рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 06.07.17 року № 2846 в частині затвердження умов продажу активів ПАТ «КБ «Хрещатик».

На теперішній час дана справа знаходиться на розгляді у Верховному Суді України.

Приміщенням неправомірно заволоділа структура, що не дочекавшись рішення суду, вчинила рейдерське захоплення. Адже постанови суду ще немає. Також немає на сьогоднішній день жодних виконавчих проваджень.

Рейдери пішли на такі кроки, бо в них вже агонія. Вони програли суди і в такий спосіб намагаються неправомірними методами, через шантаж вимагати кошти.

Просимо ЗМІ та небайдужу громадськість тримати «руку на пульсі», бо тільки так ми зможемо відновити справедливість та притягнути до відповідальності відвертих злочинців”.

Про рейдерське захоплення університету також читайте:

• Президент Університету “Україна” Таланчук переконаний, що рейдери зазнають поразки

Сообщение Професор Петро Таланчук публічно звернувся до суспільства появились сначала на Український репортер.

“Прибуло чотири автобуси з молодиками, захопили навчальний корпус. Вели себе нахабно, грубо. Поведінка поліції у мене викликала подив, – говорить Петро Михайлович. – Влада ще й покриває ці процеси. Поліція мені відмовила у вимозі зайти й забрати разом ключі від вхідних дверей двох інших корпусів, оскільки їх ще не було захоплено…”

Професор Петро Таланчук нагадав деяку історію створення вишу. Було взято кредит трьома траншами для будівництва навчального закладу – близько 97 мільйонів гривень. Згодом університет повернув ці кошти з лишком – більше 150 мільйонів.

Активи університету знаходилися в банку “Хрещатик”, який, на переконання Петра Таланчука, було навмисно “завалено”. Деякі борги університету залишалися в цій фінансовій установі. “Згодом усі активи “Хрещатика” почали реалізовувати через торги. І тут – найцікавіше. Університет домовився попередньо з однією із компаній, що вони викуповують наш кредит, і ми з ними будемо співпрацювати, як і з “Хрещатиком”, – сказав керівник університету.

Але все пішло всупереч домовленостям, переконував професор Таланчук, бо адміністрація вишу запідозрила неладне. Університет почав боротьбу за свої законні права. Суд скасував рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо продажу активів цього банку і зобов’язав прийняти відповідне рішення. Опоненти подали апеляційну скаргу, вона сьогодні у Верховному суді.

Петр Таланчук ( на світлині ліворуч) говорить, звертаючись до студентів, їхніх батьків, що з університетом буде все гаразд, що правда і справедливість все одно переможуть.
Університет “Україна” – єдиний вищий навчальний заклад інтегрованого типу, відкритий для молоді неоднакового рівня підготовки, диференційованих соціальних можливостей і різного стану здоров’я. Він свідомо взяв на себе місію вчити людей із особливими потребами. У цьому його унікальність.

Довідково

Місія університету: якісна доступна вища освіта для людей, які прагнуть повної особистісної самореалізації на користь суспільства.

Мета університету: надання вищої освіти всім бажаючим, у тому числі молоді з особливими потребами, через упровадження новітніх освітніх технологій.

На цю тему також читайте:

• Рейдерське захоплення університету “Україна”
• Університетські корпуси “України” досі в руках тітушок (оновлено)
• Захоплення “України”. Автомайданівець Гриценко жорстко виступив проти тітушок, розкритикувавши поліцію
• Захоплення університету “Україна”: “Я не можу повірити, що це відбувається в моїй «європейській» країні!”

Сообщение Президент Університету “Україна” Таланчук переконаний, що рейдери зазнають поразки появились сначала на Український репортер.

Вчора, 7 серпня, о 18:00 до приміщення Університету “Україна” в балаклавах та протигазах вдерлися молодики спортивної статури. Силоміць вивели усіх з будівлі. Захопили всю будівлю університету, зачинили усі двері, почали акти мародерства всередині університету.

В цей час поліція, яку ми одразу викликали, після прибуття стояла і просто спостерігала за всім, що відбувається.

Я хочу звернутись до Президента України, голови Ради Національної безпеки і оборони України Петра Порошенка, а також до міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова. Ви так багато говорите про те, що дуже хочете, аби наша держава була європейською, незалежною і вільною, де кожен громадянин має почувати себе вільною та захищеною людиною. Пане Президент, ваша дружина опікується тим, щоб наша освіта була інклюзивною. То чому вже другий день ми бачимо повну бездіяльність і байдужість? Чому ці молодики і їхнє керівництво досі в будівлі й поводять себе так впевнено і нахабно? Чому це все відбувається в єдиному в Україні ВНЗ, який з початку свого заснування упровадив політику інклюзії? За 20 років діяльності університу понад 10 000 студентів з інвалідністю отримали вищу освіту.

Вчора, коли відбувся цей наліт, я зовсім не відчувала себе у безпеці і досі знаходжуся в стані стресу, особливо від думки про те, що це відбувається в нашій країні й досі. За що ми боролись? За що стояли на Майдані? За що загинула Небесна Сотня? У висновку отримали того ж Януковича.
Боляче…

Юлія РЕСЕНЧУК

Сообщение Захоплення університету “Україна”: “Я не можу повірити, що це відбувається в моїй «європейській» країні!” появились сначала на Український репортер.

“Не вдаючись до юридичних деталей, навіть припустивши, що хтось отримав якесь рішення суду, це не зроблено з поліцією та судовими виконавцями. Це зроблено з застосуванням сили, а поліція бездіє, як це нещодавно сталося ще в одному місці, про що ми з часом розповімо теж. Андрію Крищенко, Юрію Зозуля (начальник ГУ МВС України в Києві, начальник поліції Києва. – Ред.) ви розумієте, що в таких випадках люди будуть вчергове об’єднуватись і застосовувати силу, щоб захистити себе, якщо поліція бездіє? Питання: навіщо тоді потрібна поліція? Будете захищати громадський порядок, коли люди приїдуть викидати тітушок? Так з часом вас виженуть так само…

Ви (не персонально, а національна поліція) стали такими собі фіксиками, які щось фіксують, але нічого не роблять… або роблять тільки, коли галас великий, або це комусь потрібно…”

На цю тему читайте також:

• Університетські корпуси “України” досі в руках тітушок (оновлено)

Сообщение Захоплення “України”. Автомайданівець Гриценко жорстко виступив проти тітушок, розкритикувавши поліцію появились сначала на Український репортер.

“Всі три корпуси утримуються тітушками, патрулі поліції перед ранковою зміною покинули територію університету, і більше не приїжджали.

Поліція не приймає виклики на адресу університету і жодного патрульного екіпажу біля університету зараз немає, аргументують перезмінкою.

Негативу до ситуації додає поширення прес-секретарем Нацполіції Києва невірної інформації щодо причин конфлікту. Керівництво Головного управління МВС у Києві та прес-секретар чомусь не займаються ситуацією щодо відсутності реакції на виклики поліції, а замість цього поширюють відверто викривлену інформацію.

Поширення невірної інформацію викликало хвилю негативу серед коментарів під новинами про захоплення будівлі Шкода, що офіційні представники не перевіряють інформацію, перед тим як надавати її журналістам.

Будівля університету “Україна” належить саме університету, орендодавців чи орендарів в конфлікті не може бути в принципі. Документи на право власності щодо корпусів університету “Україна” поліції були надані, копії документів про судові справи теж були надані.

Ситуація погіршується тим, що поліція бездіє, а в цей час в будівлі Університету все ще мародерствують молодики, у яких поліція навіть не змогла перевірити документи.

Це кричуща ситуація в нашій державі, дуже показова ситуація щодо “успішних” реформ МВС України.

Але нам своє робити, все буде добре”.

Відео захоплення вишу  (із Фейсбук-сторінки Юлії Ресенчук):

https://www.facebook.com/iuliiaresenchuk/videos/1809727355741464/

Сьогодні Університет “Україна” доповнив інформацію. Цитуємо:

“В мережі зараз активно висвітлюється інформація стосовно рейдерського захвату будівель Університету “Україна”, але її, з невідомих для нас причин, прес-секретар ГУ МВС м.Києва подала невірною, написавши, що це конфлікт орендарів. Ніяких орендарів у корпусів Університету “Україна” бути не може, бо університет своїми силами та залученими інвестиціями будував корпуси для себе.

Хочемо трохи пояснити ситуацію, як це все виглядає з нашого боку.

Університет “Україна” будував корпуси частково за кредитні кошти Банку “ХРЕЩАТИК”. Як всім відомо, Банк “ХРЕЩАТИК” не зміг пережити банківську кризу 2014-2015 років і його було ліквідовано. Після ліквідації банку частина кредитів перейшла до приватних структур. Законність подібних справ зараз не піднімається, але судові справи все ще розглядаються.

Тепер ці приватні структури, не дочекавшись рішень суду щодо реструктуризації кредитів та майнових суперечок, зробили вже типове для нашої країни рейдерське захоплення корпусів університету.

Майнові права на два корпуси належать Університету “Україна”, щодо одного з корпусів йдуть судові майнові суперечки, але чомусь в МВС подають інформацію про конфлікт орендарів. Шкода, що так працює наша нова реформована поліція.

Нижче надано перелік судових справ щодо наслідків ліквідації банку “ХРЕЩАТИК” та переуступки кредитів приватним структурам без попередження Універстету “Україна”. Всі ці справи все ще розглядаються, і на сайті судових установ можна переглянути всі деталі справ з вказаними номерами, постановами, кодами тощо.

Дуже просимо не поширювати невірну інформацію.

Сообщение Університетські корпуси “України” досі в руках тітушок (оновлено) появились сначала на Український репортер.

Як повідомила в соцмережах адміністрація вишу, сюди хтось привіз молодиків спортивної статури -тітушок, вони рейдерським чином захопили університетський корпус. Президент університету Петро Таланчук викликав поліцію.

Сообщение Рейдерське захоплення університету “Україна” появились сначала на Український репортер.

– Петре Михайловичу, в багатьох ваших публіцистичних працях червоною ниткою проходить тема багатющої культурно-духовної спадщини України, і звучить певний докір, що, мовляв, ми забули справжню історію. Водночас і світ вже стирає з пам’яті, що корисного зробила для нього Україна. Ви наполягаєте, що нам потрібно говорити про своє надбання на повен голос. Отож пропоную почати з цього нашу бесіду.

– Будь-який народ цінують за його внесок у світову скарбницю. Українці зробили в цьому плані дуже багато, але ж це надбання було вкрадено іншими. Тому перше завдання українців – дістати цю правду, відкопати, переконати світ, що це надбання є нашим, і тоді з боку світової спільноти до нас буде зовсім інше ставлення. Якщо підемо цим шляхом, то через 20 років будемо дихати в потилицю Німеччині. По всіх показниках. І не з допомогою польських менеджерів-музикантів, що командують залізницями. Не з допомогою грузинів… Свій народ треба підіймати… Мене, скажімо, ображає, що хтось там в Голландії вирішує, бути нам в Європі чи ні.

Або, наприклад, екс-президент Євросоюзу якось зауважив, що, мовляв, перед Україною років аж через десять і відчинять двері… Так і хочеться сказати: шановні, ви забули, ким ви були колись і що було в Києві у ті часи?! Радив би прочитати бодай листи доньки Ярослава Мудрого, яка звертається до батька із запитанням: тату, куди ти мене відправив? Цей Париж так смердить, що до нього підійти не можна… Помешкання тут – похмурі, церкви – потворні, а звичаї – жахливі. Люди «справляли нужду» прямо на вулицю, в захисні рови, а дворяни – нерідко і за порогом кімнати. Отож не дуже будь гоноровою, Європо. Так, минув час, змінилися люди, і сьогодні маємо сучасну Європу, в якої чимало такого, чому можна дійсно повчитися. Водночас нам не потрібно мавпувати ні Європу, ні Америку. А ось усе цінне – брати на озброєння, відтворюючи тут, в Україні.

– Ви ратуєте за просвітництво, всенародний всеобуч. А як поставити цю справу на постійні рейки?

– Ще раз наголошу: треба «відкопати» свою справжню, правдиву історію, і це нам багато що дасть для розуміння, хто ми і чиїх предків. Ми забуваємо, що є давньою нацією. Історія України має бути відтвореною і написаною самими українцями. Досить, щоб ми десь там епізодиком промайнули в польській історії, щоб чехи великодушно щось там «причепили» з нашої історії до своїх досліджень. Хто ви такі? Що у вас є з тих давніх віків? А нічого. Тому для організації всеукраїнського всеобучу, для просвітництва потрібно підготувати і видати сім примірників книжок – для дошкільнят, початкової, середньої, старшої школи, для вузів, для громадян з вищою освітою, а також для іноземного читача. Це має бути історія України – від аріїв і до сьогодення.

Нам також потрібно згуртувати великих фахівців тієї чи іншої справи на конкретних, ключових напрямах. І нехай вони доносять до народу свої ідеї та пропозиції. Скажімо, є проблема землі, тому про це має розповідати не той депутат, що з вилами ходить і розказує казочки, а добре підковані хлопці – вчені голови! – які знають, що із землею робити. От і запрошуйте їх на телеканали, до редакцій газет… Цих фахівців знатиме уся країна. Їхні прізвища будуть на вустах. Люди скажуть: ось кого треба обирати до парламенту. Так і сформуємо великий гурт тих, хто пропонує успішний план господарювання. Ось цей напрям, просвітницький, є дуже важливим, він практично готовий.

https://www.youtube.com/watch?v=St5yzYMK3x0

– Очевидно, з числа цих знавців можна сформувати структури для управління державою. Скільки ж людей може бути в авангарді цієї просвітницької армії?

– Максимум до двох мільйонів. А це – 4-5 відсотків населення. Цього абсолютно достатньо, щоб просвітницький гурт «розтривожив» увесь народ, щоб ми почали приймати рішення в інтересах України.

Треба викинути на смітник половину законодавства, бо ж тисячі законів прийнято в рамках «міжсобойчика». Це – сміття, яке прийняли «для себе», і воно ігнорує права людини. Ви ж  подивіться: ми – єдина у світі, унікальна держава, яку розікрали на основі законодавства. І все законно. А там, де забракло законів, прийняли постанови Верховної Ради, рішення Кабміну, мовляв, «дозволяється»… Шулери! Отож є велика потреба очищення владних структур, створення нового. Алгоритм «що робити?»  ми вже знаємо, чим незадоволені, бо відомо, які ресурси використаємо – вивчили.

Умова одна: єднання, праця і – вперед. І ось цю просвітницьку місію мають нести на своїх плечах телебачення, радіо, преса, сайти…

– Але ж ЗМІ здебільшого контролюють олігархи. Хто захоче узятися за таку роботу?

– А ми зберемо кошти на телебачення серед людей. За умови, що жодну гривню не буде витрачено даремно, що вся звітність буде прозорою і чіткою. Можемо також звернутися по допомогу до діаспори, щоб посприяла з придбанням обладнання. Нам потрібно готувати професійні кадри, створити школу політичного лідера.

– Ви пропонуєте створити державу в державі?

– Ні. Йдеться про громадське управління. Воно діє там, де держава не виконує своїх обов’язків. Ми повинні виходити з того, що держава – це слуга народу і створена для нього ж. Нагадаю слова Черчилля: якщо Конституція і королі входять у протиріччя, то міняють не королів, а Конституцію. Суверенні права належать народові, і тільки йому.

– Після Революції Гідності в суспільстві – розпач, зневіра. Як подолати це? Що робити?

– Треба шукати людей, які вміють не тільки ставити питання, але й знаходити відповіді. А таких багато. Їм треба об’єднуватися. Наприклад, в ситуативній громадській організації ключові напрями очолюють професіонали: вони аналізують ситуацію, бачать шляхи виходу з кризового стану, пропонують рішення, озвучують це…

– Такий всеобуч розраховано, певно, на тривалий час. А люди вже хочуть позитивних змін. Яким чином домогтися оперативності?

– Виокремити найважливіші, найзлободенніші завдання. У списку вони мають бути першими «по болючості». Ось, скажімо, найперше: низька зарплата. Чи можемо це вирішити швидко? Так. А яким чином, де узяти гроші? Різко скоротити державний апарат. Узяти за правило, як у Скандинавських країнах, коефіцієнт доцільності (відношення 10 відсотків найбільших зарплат до 10 відсотків найменших).

У соціально благополучних країнах, де немає дикого розшарування по багатству, він сягає трьох-п’яти відсотків. І там – соціальний спокій. Немає жодного олігарха. Хоч є дуже багаті люди. Коефіцієнт доцільності не дає змоги стати олігархом.

Далі. Варто скоротити кількість народних депутатів у парламенті. Більше половини з них не ходять на роботу. Або приїздять вирішувати свої питання. Має бути 150 депутатів, не більше.

Запитаєте, можливо, яким чином забезпечити якість законів? Підсилити інститут законодавства Верховної Ради, відібравши на конкурсних засадах блискуче підготовлених юристів.

Найголовніше: не сподіваймося ні на Європу, ні на Америку, а тільки на себе. Не зламавши ось цю свідомість – споглядання у чужий бік, не відкоригувавши український менталітет (а він далекий від ідеального і нам взагалі його треба переглянути) у питанні відносин із сусідами, не збудуємо справжню Україну. Вихід один: проси пробачення сам і пробачай інших. З’ясовуйте проблемні питання аж до коріння, щоб не було проблем у майбутньому. Але не робіть на цьому політики.

– А як будувати відносини з Росією, країною-агресором?

– Росію треба помножити на нуль. Абсолютно! Ця держава для України повинна перестати існувати. Її для нас немає. Забути її. Інакше ця держава проковтне Україну. В самій ідеології Росії закладено імперію. Тамтешній народ безнадійно хворий своєю величчю, винятковістю, які нічим не обумовлені. Це – імперська хвороба. Значна частина росіян (може, відсотків десять) розуміє, що це – хвороба і треба вилікуватися, але коли це станеться – невідомо.

Росія чіпляється за будь-яку можливість, щоб тільки Україна не вислизнула з її пазурів. Ми збережемо незалежність, якщо забудемо, що Росія існує. Нам не вистачає нафти? Орієнтуймося на світові ринки. Розвиваймо власний аграрний потенціал, активніше торгуймо з іноземцями. Вітчизняні галузі треба піднімати на висоту, а не розвалювати. А натомість що бачимо? Промисловість зруйнували, заводське обладнання вирізали і вивезли як металобрухт…

https://www.youtube.com/watch?v=k2SRXE2ANs4

– Що робити з окупованим Донбасом?

– Щоб ґрунтовно відповісти на це питання, потрібно мати достовірну і повну інформацію, що там відбувається. Я ж такими даними не володію. Мені невідомо, яка частина тамтешнього населення хоче, щоб їх звільнила українська армія, а яка – ні. Якщо прагнуть такого звільнення, то чому там немає партизанського руху? Чому не борються? Відомо, що Путін стягнув туди з Росії усіляку погань. Але ж і місцеві записалися в загони терористів. Водночас на наших рубежах майже щодня гинуть кращі українські сини. Біда. В народі кажуть: де стріляють, там правди не шукають, там вона губиться. Поруч із боротьбою за ідеали, за незалежність «йдуть» шкурні інтереси, помста, цинічне, брудне… Все спливає на поверхню, його «забивають» кулями, снарядами… Знаю одне: Україну зрадили. І за це ніхто не відповів. Як і за окупацію Криму.

– Назвіть, будь ласка, больові точки в освіті.

https://www.youtube.com/watch?v=n5kv_uXIzqk

– Ось чую: триває реформування освіти. Не погоджуюся. Чому? І в чому корінь питання, як на мене. У нас немає стратегії розвитку держави. А її основним інструментом повинні бути наука і освіта.

Яскравий приклад – Давня Греція. Чому там розквітало життя? Бо розвивалися і мистецтво, і освіта… Ми ж не маємо програми розвитку України, відтак у галузі освіти кидаємося то в один бік, то в другий. Один керманич запроваджує десятирічне навчання, інший – одинадцятирічне. Кому це потрібно і навіщо? Мавпуємо перед Європою. Треба виходити з іншого, як на мене. Повинен бути фундаментальний підхід до галузі. Що це означає? Перше: нам потрібна модель розвитку України. Успішної України. Не можна будувати хату, не подбавши про матеріали для фундаменту.

Друге: подбаймо про модель громадянина, який здатний реалізувати модель успішної держави. Ось вам і проблема освіти. От і реформуйте, упроваджуючи принципи: наскрізне навчання і виховання – від дитсадка і аж до інституту. А не нормуйте, скільки годин для української мови відвести на телебаченні. З першого класу треба вчити переходити вулицю, розказувати про те, що не варто брати хабарі, тобто готувати людину, формувати новий світогляд… Оце і є реформування. Треба перестати «смикати» закони, вони «не в’яжуться»… А якби зробили наскрізну систему навчання, прийняли кодекс законів про освіту і науку, то був би й розвиток…

Ще одне. Перестаньте душити приватну освіту. Я, наприклад, є представником приватної, безприбуткової освіти (засновники не одержують дивідендів). Відомо, що є різні навчальні заклади. В одних основним документом є бізнес-план. В інших, як в університеті «Україна», – план навчально-виховної роботи. Ми намагаємося об’єднати дві корпоративні культури: заробляння коштів і академічну: якість знань, підготовку майбутніх фахівців.

– Не Майдани змінюють Україну, а просвітництво. Так?

– Безумовно. Люди мають усвідомити, що так далі жити не можна, не можна допускати, щоб топталися по ваших корінних правах, щоб вас виморювали. За роки незалежності ми втратили десь 10 мільйонів громадян. У нас – найнижча зарплата у світі. Наші люди виїжджають на заробітки за кордон. І водночас традиційно звинувачують у своїх бідах усіх. Але самі не хочуть об’єднуватися і почати змінювати країну. А чому ж ми не хочемо напружуватися? Природні умови у нас кращі, ніж на Заході. Чекаємо манни небесної?

https://www.youtube.com/watch?v=bGcCzkltW9s

– Ви, Петре Михайловичу, реальний мрійник, складається враження. Про що мрієте?

– Не зовсім погоджуюся з вашим висновком. Так, уночі я мрійник, а вдень – прагматик. От вночі, образно кажучи, придумав університет, а вдень його збудував… Щодня отримую багато листів: люди запитують, що робити, коли починаємо… А то й пропонують «козацьку булаву». Відповідаю: в козацтво не граюся. І не претендую на першу роль у просвітницькій місії. Хочу на громадських засадах створити своєрідну матрицю, про яку частково вам розповів, і наповнити усі важливі напрями суспільно-державного життя. Щоб ця матриця запрацювала… Щоб вона турбувала громадську думку. Щоб усі ми разом створили успішну Україну.

Розмову вів Леонід ФРОСЕВИЧ

Відеооператор Євгеній МАЙОРОВ

P.S. У бесіді також брав участь професор, письменник, журналіст Віталій КАРПЕНКО

Сообщение Професор Петро Таланчук: «Україну зрадили. І за це ніхто не відповів» (+відео) появились сначала на Український репортер.