Дослідники хімічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Олександр Григоренко, директор Інституту високих технологій (ІВТ) КНУ імені Тараса Шевченка професор Ігор Комаров й колишній аспірант ІВТ Андрій Тимцуник стали першими в Україні співавторами Нобелівського лауреата з хімії 2021 року Бенджаміна Ліста.

Про це повідомили на сторінці інституту в Фейсбуку.

Як відомо, лауреатами Нобелівської премії в галузі хімії 2021 року стали Бенджамін Ліст з Німеччини та Девід Макміллан зі США. Нагороду вони отримали за відкриття нових методів синтезу молекул. Раніше вважалося, що існує всього два типи каталізаторів: метали й ферменти.

Однак науковці розробили новий спосіб побудови молекул — асиметричний органокаталіз, заснований на малих органічних молекулах. На його основі ведуться дослідження нових фармацевтичних препаратів, також він допомагає зробити хімію більш екологічною.

Нагадаємо, у 2020 році лауреатами Нобелівської премії з хімії стали Дженніфер Дудна і Еммануель Шарпеньтьє за ​​створення методу редагування геномів. Вони виявили молекулярний інструмент, який можна використовувати для точних надрізів у генетичному матеріалі, що дозволяє легко змінити геном.

Читайте також: 

• Нобелівську премію 2021 року з хімії присудили за нові методи синтезу молекул

Сообщение Українські вчені стали першими у країні співавторами Нобелівського лауреата появились сначала на Український репортер.

Вчені досліджували поведінку тіла черв’яків під впливом вібрації. Про це повідомляють на офіційному сайті премії. Обидва вчених працюють у Свінбурнському університеті в Австралії.

Їхнє дослідження показало, що вібрації змушують дощових черв’яків формувати візерунки аналогічні тим, як реагують на вібрації краплі води, повідомляють у The Guardian.

Вчені зазначили, що отримана нагорода стала для них справжнім сюрпризом у професійному житті.

“Ми не планували вирішити яке-небудь конкретне питання або наукову проблему.

Я вирішив подати вібрацію за допомогою динаміку, тому пустив кілька інструментальних звукових сигналів. І вони почали рухатися, як вода”,– розповідає Іван Максимов.

Наразі науковці вивчають потенційне застосування результатам цього дослідження.

Вони вважають, це може бути корисно в нейробіології, як неінвазивний метод вивчення мозкових імпульсів, а також, що дослідження можна використовувати в робототехніці для імітації рухів черв’яків.

“За свою роботу, що дозволяє зрозуміти, як поводять живі організми під впливом високих частот, вони отримали паперові призи і купюри по 10 трлн. доларів Зімбабве”, – зазначає журналіст Кирило Лукеренко на своїй сторінці у Twitter.

Обидва науковці працюють у Свінбурнському університеті у Австралії. За свою роботу, що дозволяє зрозуміти, як поводять живі організми під впливом високих частот, вони отримали паперові призи і купюри по 10 трлн. доларів Зімбабве.

Шнобелівська премія – це пародія на відому міжнародну нагороду Нобелівська премія. Її вручають за дослідження, які спочатку здаються смішними, проте потім викликають роздуми. Українською її також називають “Антинобелівська премія” або “Ігнобелівська премія”.

Сообщение Українські вчені отримали Шнобелівську премію за вивчення черв’яків появились сначала на Український репортер.