А й згадати пристрасний монолог про чесне роялті для українських і світових авторів, котрий Руслана озвучила на загал у програмі «Бацман» і на «Свободі слова Савіка Шустера»напередодні прийняття парламентом сумновідомого законопроєкту #5572, який так успішно для себе пролобіювали сили, пов’язані з УААСПом.

Це був крик душі. І я чудово її розумію, і поділюся з вами,чому я вірю кожному слову в останньому пості Руслани на Фейсбуці на цю тему.

1. 38 гривень роялті КУЗЬМИ

У грудні 2017-го чи не всіх українців збурив доведений до абсурду факт: сім’я Кузьми Скрябіна, пісні якого навіть після трагічної загибелі співака звучали й звучать всюди, де є українці, за рік отримала аж… 38 гривень роялті!

Цей інформаційний привід вкупі з активними діями авторської спільноти та підтримкою авторських реформ з боку американського уряду й особисто президента США вочевидь і призвели до того, що в 2018 році український парламент нарешті прийняв Закон “Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав”–законпро роялті.

Остаточний текст закону складався з більш ніж 700 сторінок формату А-4. Долучилася до його підготовки й ініціативна ще з 90-х група громадсько-активних авторів. Серед них були поет Юрій Рибчинський, його син і депутат Євген Рибчинський, відомий український драматург Анатолій Крим, Руслана, аранжувальник і автор пісень Володимир Бебешко, композитор Олександр Злотник, автор і продюсер Віталій Клімов, Фоззі, Фагот (ТНМК), Дизель («Грін Грей»), екс-директор Євгенії Власової й автор пісень Сергій Жоров, саундпродюсер, у т.ч. й автор цих рядків, композитор і продюсер Олександр Ягольник та деякі інші небайдужі митці, що давно словом і ділом в різні часи намагалися навести лад у сфері виплат роялті.

Ні для кого не було секретом, за якими схемами керівники й менеджмент УААСПу всі роки незалежності «пиляли» авторську винагороду: запланове банкрутство банків, модернізація програмного забезпечення, відправка авторської винагороди різним «правовласникам» або незрозумілим структурам за надуманими варіантами (наприклад, купівля меблів і техніки, «ремонти»), підвищені ставки зарплат і «мертві душі» тощо. З ганебним «схематозом» у системі УААСПу всім у шоу-бізі хотілося покінчити.

«Цього більше не буде», емоційно запевняв нашу ініціативну групу екс-продюсер групи «ВіаГра» і Євгенії Власової, Дмитро Костюк, який на той момент кілька років був в.о. генерального директора найбільшої авторської організації країни – українського державного агентства з авторських та суміжних прав ДО УААСП, члена Міжнародної конфедерації товариств авторів і композиторів СISAC із 1996 року.

Костюк вважався “своєю людиною” для світу шоу-індустрії, якого всі знали з кінця 90-х як успішного й креативного бізнесмена і продюсера, що хоч і не мав вищої освіти, проте добре володів бухгалтерськими аудитами. Оскільки тоді ще було невідомо про 14,45 млн грн, що зникли саме за часів його керування державною ОКУ, Дмитру повірили.

Костюк запропонував на базі державного УААСПу створити нову, прозору й великугромадську авторську організацію, що, мовляв, уперше за багато років почне чесно виплачувати роялті всім без винятку авторам. У «команді перетворень» Костюка, окрім незмінного помічника по BIZ-TV й екс-концертного директора «ВіаГри» Олексія Івановича, були політтехнолог Олександр Кочетков та адвокат і юрист телеканалу UA:Перший Дмитро Гузій, відомий шоу-індустрії по гучному суду з Костянтином Меладзе щодо авторських прав на групу «ВіаГра».

2. «1926» для CISAC

Враховуючи нахабну експропріацію напередодні Майдану в авторської спільноти України історичного Будинку Авторів, розташованого в центрі столиціна вулиці Б. Хмельницького й побудованого 1970-ті за авторські кошти, а також системне викрадання в українських поетів і композиторів чиновниками державної структури авторських винагород – пропозицію Костюка щодо «трансформації УААСПу» на зборах прийняли одноголосно. До авторського руху приєдналися й деякі відомі українські видавці, котрі представляють всесвітньовідомі міжнародні корпорації.

Передав права в нову чесну організацію колективного управління «під слово Руслани» й знаний «зубр» авторського права Олег Долінський– представляє інтереси компанії Universal,T he HARDKISS, Руслани, ТАРТАКа, Mad Heads, «KOZAK SYSTEM», Тараса Чубая, Анатолія Солов’яненка, Тараса Петриненка, Миколи Мозгового, Євгенії Власової. А також дехто з тих видавців, що пам’ятають запеклу, проте безуспішну боротьбу Руслани за чесне роялті в парламенті часів президентства Віктора Ющенка –зокрема, ПП «Світова Музика» (Sony\ATV в Україні), ТОВ «Мун Рекордз» і ООО «Суперсиметрія» (видавництво Слави Вакарчука).

Далі для реалізації свого плану Дмитро Костюк купує одну з 24-х організацій колективного управління «Український Авторський Сервіс», яку в 2015 році створили 3 невідомих шоу-індустрії громадяни Даховський-Литвинчук-Розенков, і перереєстровує її назву на співзвучну державній – громадську організацію «Українська Агенція з Авторських та Суміжних Прав».

Президентом «якісно нової авторської організації», де все має бути чесно й прозоро, за пропозицією Костюка, обирають Юрія Рибчинського. Віце-президентом – Руслану Лижичко. Гендиректором – Олександра Ягольника.

Олег Долінський, Анатолій Крим, Олександр Злотник, Володимир Бебешко, Фагот, Фоззі, Дизель, Валерій Харчишин, Сергій Жоров, дружина й спадкоємець Кузьми Скрябіна Світлана Бабійчук та інші учасники ініціативної групи українського шоу-бізнесу, що домагалися нормалізації виплат роялті, стали членами авторської та наглядової рад ОКУ.

Відтак, на момент прийняття у 2018 році Закону “Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав” Костюк, згідно озвученої ним комбінації дій з “трансформації системи колективного управління”, переводить усі договори з державної УААСП, якою він тоді керував, на свою нову, нібито громадську.

А щоб у Парижі, в штаб-квартирі CISAC, швидше пройшла рокіровка «ДО УААСП – ГО УААСП» і французи дійсно повірили в «чесну реорганізацію», Костюк і К вигадуютьлегенду. Мовляв, ми оце в архівах КДБ віднайшли, що історія авторського права в Україні починається саме з… 1926 року, а наша нова організація – це історичний правонаступник головної організації всіх українських авторів і національних легенд світової естради, музики і сцени. Костюк виготовляє величезну з усіх можливих печатку нового ОКУ з цифрами «1926» і через директорку міжнародного відділу УААСП Людмилу Цимбал впарює свій креатив французам.

Враховуючи, що саме з 1926 року бере свою історію й всесвітня конфедерація CISAC– “легенда” спрацювала. Плюс обидві авторські ради старого ДО і нового ГО мали ідентичний склад і їх очолювала одна й та ж сама особа– Юрій Рибчинський.

До того ж, під керівництвом досвідченого «знавця жіночих душ» продюсера «ВіаГри» Люда Цимбал навчилася філігранно й ефективно впливати на позицію генерального секретаря CISAC Гаді Орона–тож заміна українського члена у Всесвітній організації відбулася блискавично швидко й безболісно.

Вже за якихось 2 тижні після прийняття Верховною Радою вищезгаданого закону про роялті, 1 червня 2018 року на асамблеї загалом консервативної в питаннях прийняття нових членів організації CISAC відбулася бажана «рокіровка» – державний УААСП було позбавлено членства, натомість прийнято в асоційовані члени УААСП Костюка.
По-продюсерськи спритно Костюк домовився із Мінекономрозвитку, якому був підпорядкований державний УААСП – чиновники на цей ґвалт просто «закрили очі».

І “машина” запрацювала. Вже з листопада 2018 року CISAC почав переказувати в Україну значно більші гроші, ніж завжди, оскільки міжнародне законодавство зобов’язало сплачувати авторське роялті й потужні інтернет-платформи – YouTube, Facebook, Instagram тощо.

Руслані й усім нам тоді здавалося, ну ось, нарешті все нормалізувалося правильно. Але полуда швидко спала з очей. Наприкінці грудня 2018 та січня 2019 рр. авторську спільноту й видавців струсонули два фінансових скандали, пов’язані з новим «чесним» УААСПом.

Перший – із переказуванням баснословно-захмарних коштів за комп’ютерну програму з автоматичного розподілу роялті, які належало розподілити між авторами. А виявилося, що мільйони авторських гривень з колишнього державного, а потім і громадського УААСПів бухгалтери двічі переказували фірмі, директором якої ще донедавна був радник-юрист Костюка, а серед засновників значився головний«комп’ютерний» спец УААСПів і співзасновник компанії «ВІА ГРА Мьюзик».

Ім’я розробника програми, за яку й у 2021 році переказують кошти й яка, здається, й досі ніяк нормально не запрацює – Валентин Потураєв, син політтехнолога й нардепа ВР України Микити Потураєва, за допомогою якого зайшов до сесійної зали законопроект №5572.

Другий скандал – зниклі 10 млн. грн, котрі за вказівкою Костюка перевели з рахунків державного УААСПу на нібито громадський, які знову пішли зовсім не на виплати авторам та правовласникам.

Роялті-спільноті стало вочевидь зрозумілим, що екс-продюсер «ВіаГри» створив геть зовсім не те, що було задекларовано спочатку .Навіть згадувати не хочеться й про дрібниці з «мертвими душами», що потрапили до штатного розкладуУААСПу й отримували чималенькі зарплати, один з яких, Руденко Г.Д, на сайті ВРУ записаний… помічником депутата Микити Потураєва.

Звісно, прикро помилятися й розчаровуватися, але таке от воно – українське авторське«се ля ві».

3. 10 скандалів, аби забули про зниклі мільйони

Не дочекавшись конкретних відповідей від Костюка по суті нових схематозів, Руслана залишила свою посаду в УААСПі.

«Я помилково повірила, що якщо ГО УААСП замінить державний, то робота стане активнішою і прозорішою, – зізналася співачка. – Але коли побачила і зрозуміла, що все сталося навпаки, то одразу припинила брати участь в її роботі. Я не хотіла бути причетною до всього, що там робилось. І мені не вистачало духу сказати своїм друзям, що все, чим займається УААСП, м’яко кажучи, недобре».

Так само вчинили Олег Долінський, Олександр Ягольник, Анатолій Крим, Юрій Рибчинський…

Генеральними директорами організації в той рік побували помічник Костюка, екс-директор групи «ВіаГра»з Уралу Олексій Іванович, що за багато років проживання в Україні так і не вивчив української мови й автором не був. Сам Дмитро Костюк теж зайшов у другу ріку УААСПу. Був в.о. генерального директора ДО – став повноцінним генеральним ГО. Навіть увів до складу української авторської організації відомого представника російського шоу-бізнеса, директора УМІГа Сергія Рижого.

Врешті, аби зберегти перед державною акредитацією публічний імідж організації, яка керується буцімто авторами, Костюк відійшов у тінь, а керувати УААСПом залишив лідера рок-групи «Друга Ріка» Валерія Харчишина, котрий потихеньку почав дистанціюватися від токсичного екс-керівника ДО УААСП.

Тільки ось судячи з річних звітів УААСПу, які кожна працююча українська організація колективного управління згідно з законом має оприлюднювати, схема виведення коштів за всі три роки анітрохи не змінилася.

Від зібраних 73,6 млн. грн авторам виплатили лише 14,2 млн, зате менеджмент Костюка на чолі з Цимбал за цей же період отримав на зарплати й премії на 10 млн. грн більше! До того ж, нещодавно в основній роялті-групі в Фейсбуці оприлюднили скріни листування директорки з юридичних питань УААСПу з Костюком, із яких очевидним для всіх стало, що екс-продюсер «ВіаГри» й досі міцно тримає руку на пульсі всіх подій.

Попри це, мрії про створення прозорої авторської організації не полишали шоу-індустрію, і в 2020 році Руслана стала президентом нової, створеної «з чистого аркушу» й відкритої для митців та правовласників ОКУ «Автори і Видавці» (АіВ), де об’єдналися всі, хто втомився від хаосу й крадіжок роялті: Тарас Петриненко, Анатолій Солов’яненко, Микола Мозговий, Джамала, Наталя Могилевська, Оля Полякова, Монатік, «The HARDKISS», Олександр Пономарьов, «ТАРТАК», «Мед Хедз», Іван Дорн, Тарас Чубай, Злата Огнєвич, Володимир Дантес, Таянна, Сергій Бабкін, О’Torvald, «БЕЗ ОБМЕЖЕНЬ», Влад Дарвін, Павло Зібров, Каднай, Джері Хейл, Віталій Козловський, Мама Ріка, Меловін, Гайтана, «П’ятниця», Бумбокс, Юлія Лорд, Круть, Юко, «МоторРолла» – важко навіть перерахувати всіх.

«Вони не хочуть брати участі в жодних боях і просто дали можливість своїм видавцям вирішувати це питання», пояснила позицію колег по сцені Руслана.

Не дивно, що АіВ виграла конкурс державної акредитації в самої УААСП. Але, як виявилося, перемога Руслані дісталася “з ложкою дьогтю”. Відразу після гучного й, мабуть, неочікуваного програшу, використовуючи свої зв’язки з першими особами держави, УААСП Костюка почав шалену підкилимну боротьбу, аби анулювати рішення конкурсної комісії Мінекономіки. І тільки в 2021 році спродукував на українському інформаційному полі загалом 10 (!!) скандалів. Втім, це тільки “квіточки”.

Справжньою вершиною корупційного цинізму стала поява іншого «козиря» Костюка – сумнозвісного законопроєкту №5572, текст якого, що, по-суті в антиконституційний спосіб скасовує реформу авторського права, виявляється, написав нібито згаданий вище Дмитро Гузій, а давній бізнес-партнер Костюка і народний депутат Микита Потураєв провів цей документ через парламентські кабінети в ранг закону.

Позитивна й інтелігентна за своєю людською сутністю перша українська переможниця Євробачення та Всесвітній Посол Чистої Енергії довгий час не хотіла виносити на загал всі ці проблемиз УААСП, котрий, на Русланину точку зору й точку зору величезної кількості її колег-правовласників «цілком себе дискредитувала своєю історією та діяльністю». До того ж, як кажуть, і не царська це справа.

Аж доки не урвався терпець.

Та все марно – хтось-таки дуже не хоче вивести виплати УААСПом роялті, зокрема й інтернет-роялті, в публічну площину й нарешті дати хід довгоочікуваному розслідуванню щодо зниклих авторських мільйонів.

За класикою пропаганди, нездатність спростувати достовірні факти та правдиві твердження підмінюють «механізмом протидії», у даному випадку –поширенням псевдоінформації. Мета: створити в суспільстві хибне інформаційне поле.

Ось тому так відчайдушно намагаються очорнити Руслану і телеведуча Яніна Соколова, котра в інтерв’ю зізнавалася, що Харчишин для неї «навіть ближчий за чоловіка», і сам гендиректор УААСПа Валерій Харчишин, і «Льолік і Болєк» групи «Антитіла» – віце-президент Тарас Тополя та член авторської ради ОКУ Сергій Вусик тощо. Тільки ось чомусь саме про оборудки УААСПу часів Костюка-Харчишина вже кілька років існує спеціальний ресурс правди й створено телеграм-канал і нові авто в цьому році з’явилися не в Руслани, а в Потураєва і Харчишина.

Дивно? Авжеж. Ще більш дивно, що навіть для людини з такою суспільно-значимою для країни біографією як Руслана не пошкодували брудних ярликів і слів у найкращих традиціях «пропаганди» північного сусіда – «скабєєва-стайл». Втім, чому тут дивуватися? Сьогодні в Україні багато-що поставлено з ніг на голову чи – навпаки…

«Ми готові боротися і надалі, – не здається Руслана, – два роки. Більше. Ситуація все одно зміниться. І політично. І персонально. Але автори музики залишаться авторами. І правовласники – правовласниками. За будь-якої влади… За пару років, можливо, сам інститут ОКУ та паблішингу зміниться незворотньо, і ніхто не буде «сидіти на потоках» і «на проценті». Все знаходитиметься в розподіленому реєстрі на ім’я блокчейн. Не буде ні «смотрящіх» депутатів, ні «рєшал» в кабінетах, ні софта Потураєва. А виходячи на сцену чи зустрічаючись за її лаштунками або десь в ефірі, комусь буде дуже соромно піднімати очі. Дуже соромно. За все сказане і написане. Вигадане і екзальтоване».

Олександр ЯГОЛЬНИК, продюсер, композитор, публіцист, поет, драматург

На цю тему:

• Публічне “згвалтування” українського шоу-бізнесу відбулося при потуранні президента Зеленського та його команди
• Вже завтра у парламенті може відбутися публічне “згвалтування” українського шоу-бізнесу
• Зірка Євробачення Руслана звинуватила Зеленського та Єрмака в небажанні знати правду про колапс у шоу-бізнесі
• Російська загроза в шоу-бізнесі набуває ознак реальності в Україні
• Сім скандалів Української агенції з авторського та суміжного права, аби замовчати зниклі авторські мільйони
• Шоу-бізнес і роялті: автори законопроєкту №5572 обвели нас навколо пальця
• СБУ, УААСП і акула у ванній українського роялті
• Про президентські принципи почули, але куди зникли мільйони УААСПу?
• Зниклі мільйони Української агенції з авторських та суміжних прав. Нові подробиці
• Шоу-індустрія і роялті: хто й навіщо підставляє Володимира Зеленського?
• Законопроєкт 5572 як дзеркало розбитих надій українського шоу-бізнесу
• Прибуток з неприбутковості, або кому течуть авторські мільйони у шоу-бізнесі
• Шоу-бізнес: глянець від СБУ та куди ж зникли 100 000 доларів?
• У Нью-Йорку готують новий позов проти держави Україна
• Реве та стогне… український шоу-бізнес. Депутати ганебно підіграли шкурникам і товстосумам
• В чиїх кишенях 100 мільйонів гривень українського шоу-бізнесу?
• Шоу-бізнес: як олігархат намагається похоронити авторську реформу 2018 року, або що таке «Stop#5572»
• Композитор Олександр Ягольник просить міністра Авакова з’ясувати, до чиїх кишень потрапляє інтернет-роялті українських митців
• Гуманітарна “ядерна” бомба в серце українського шоу-бізнесу. Розслідування

Сообщение “Легенда” для французів або чому Руслану обливають брудом появились сначала на Український репортер.

Перший тривожний дзвінок пролунав (грудень 2020-го – січень 2021-го року) після того як члени держкомісії з акредитації, дотримуючись вимог закону та згідно з прописаною в ньому процедурою, провели відповідний конкурс з акредитації авторських організацій.

В УААСПі ж вважали, що позаяк вони є членами Всесвітньої організації СISAC і саме їм надходять гроші українських авторів з інтернет-платформ, це автоматично мало гарантувати їм перемогу в конкурсі. Але в колишньої державної, а нині громадської організації колективного управління УААСП, на жаль, є й інша “слава”, про яку, чесно кажучи, навіть не хочеться зайвий раз нагадувати. На жаль, доводиться.

Не знаєте як рядові автори називають між собою УААСП? Годівницею для обраних. Сьогодні вже ні для кого не секрет, що впродовж багатьох років існування цієї ОКУ з УААСПівської копилки, куди стікалися авторські гроші, безслідно й безкарно за різних керівників зникали мільйони авторської винагороди, в тому числі й у 2018, 2019, 2020 роках.

Отже, як і слід було сподіватись: УААСП із тріском провалив конкурс акредитації, бо зміг підтвердити лише 50 тисяч пісень, що використовується в Україні, в той час, як конкуренти – 14 мільйонів. Та керівники УААСПу й досі не хочуть змиритися з поразкою – почали відкриту й жорстоку підкилимову боротьбу з тими, хто переміг на конкурсі акредитації або дотичний до неї.

Першими під нищівний вогонь огульної критики, звісно, потрапили дві ОКУ (організації колективного управління авторськими правами), що перемогли. Саме ті організації – «АіВ» та «УЛАСП/ОКУАСП» – що добре зарекомендували себе на ринку авторського права і фахівцям, і спільноті, і видавцям, і авторам.

Відтак, на багато місяців державна машина заблокувала видачу необхідних паперів організаціям-переможцям конкурсу, почалися судові процеси й кримінальні справи.

Дійшло до абсурду – деякі ділки від шоу-бізнесу та симпатики і члени авторської ради цієї ОКУ – аутсайдера конкурсу акредитації заходилися обливали брудом членів державної комісії з акредитації, які буцімто допустили “порушення” під час проведення цього заходу й ухвалили “не таке” рішення, навіть почали “копати яму” законові про авторське право, використовуючи свої артистичні зв’язки у новій владі.

І не безуспішно – з’явився сумнозвісний законопроєкт 5572, який нардепи фракції «Слуга народу» Потураєв та Санченко, заручившись підтримкою перших осіб держави, підготували в турборежимі, щоб за будь-яку ціну зґвалтувати авторську реформу 2018 року шляхом відміни результатів конкурсу акредитації й у такий спосіб “цивілізовано” вирішити штучно створений корпоративний конфлікт між трьома великими українськими авторськими організаціями.

На користь окремо взятої ОКУ УААСП та олігархічних медіа, великого бізнесу й мега-концертних організацій, які отримають законну можливість взагалі не платити роялті авторам-виконавцям музичних творів.

А інші колеги згаданих вище депутатів, що відверто лобіюють №5572, відкрили для цього законопроекту «зелену вулицю» в стінах ВР, щоб якомога швидше провести його парламентськими коридорами й кабінетами та сесійною залою в життя…

Практично весь 2021 рік український шоу-бізнес та мільйони глядачів і слухачів спостерігають за перипетіями ганебної санта-барбари про явно дискримінаційне й негідне ставлення вищого керівництва держави до улюблених наших артистів. І не тільки спостерігають та співчувають, а й на повний голос висловлюють із різних прес-майданчиків свої вкрай негативні оцінки всієї цієї явно корупційної оборудки, в тому числі й стосовно законопроєкту № 5572, за який депутати встигли проголосували в першому читанні!

Були неодноразові – усні й письмові – звернення навіть безпосередньо “очі в очі” до Президента України та керівника його офісу під час прямого спілкування зокрема й за кулісами концерта до Дня Незалежності на НСК «Олімпійський». Автор цих заміток також неодноразово не один рік висвітлював дану тему на інтернет-сайтах і в друкованих виданнях.

Отже, з повним правом можу сказати: перша українська переможниця Євробачення та волонтер Руслана в інтерв’ю головній редакторці інтернет-видання «Гордон» Олесі Бацман і в останній телепрограмі «Свобода Слова Савіка Шустера» підтвердила – все, що останнім часом писав, наприклад, “УКРАЇНСЬКИЙ РЕПОРТЕР” про кризові події в авторському праві, пов’язані з блокуванням результатів держакредитації й прийняттям у першому читанні одіозного законопроєкту №5572 – цілковита правда.

Не можу не процитувати, бодай важливі тези з монологу Руслани, в якому проглядається відчайдушний крик душі відомої в усьому світі співачки і Всесвітнього посла чистої енергії, яку, що називається, дістали за живе. Беззаконням, що валом накочується на вітчизняну шоу-індустрію з подачі й при потуранні нової влади!

«Слабкість нашої країни, -зазначила Руслана, – у вищій гілці влади. І полягає вона в небажанні знати правду! Легше закритися і не знати правду. Навіщо фахівці?! Навіщо знати, як усе є насправді?! Але це справжній надзвичайний стан – коли вища гілка влади не хоче знати правду, не хоче визнати реалії?! Де я відчую, що в мене сильні державні інституції, якщо все керується з Офісу Президента, з одного кабінету. Як я відчую, що у нас незалежні гілки влади? Що є сильний парламент, що є сильний уряд і кожен виконує свої функції? Де це?! Нема цього…

У нашій артистичній сфері йде точно повноцінна війна… І, на жаль, абсолютно деструктивну позицію зайняв Офіс Президента, який абсолютно незрозуміло чому втрутився в питання авторського права. Ми в «Списку 301». Рано чи пізно та ж Америка скаже: «Дозвольте! Ви не сплачуєте авторські відрахування всьому світу».

За моєю інформацією, близько 100 мільйонів гривень не отримали автори, тому що протягом року безпрецедентно не сплачуються авторські відрахування. Ви десь таке бачили? Ми – піратська країна. І це наш імідж. І в цьому теж наша слабкість.

А Офіс Президента зайняв абсолютно деструктивну позицію. Які скандальний закон #5572 Санченка&Потураєва: він просто відкочує реформу 2018 року щодо організацій колективного управління», – підсумувала Руслана.

Що тут додати? Руслана більш ніж чітко, як кажуть, розставила крапки над “і”. Чи дослухаються на Банковій до здорового глузду й до тих спеціалістів, хто наразі представляє більшість інтересів українського шоу-бізнесу чи як страуси знову заховають голову в пісок?

Законопроєкт №5572 вкидає в шоу-бізнесову спільноту цілий клубок нових проблем і запитань. Як все це корелюється з тими принципами, що були озвучені Президентом для українського суспільства під час його останньої прес-конференції – важко зрозуміти та ще важче коментувати особливо після того, як до піару тез цього сумнівного й геть не потрібного шоу-індустрії документа підключили СБУ, Національну Поліцію, Офіс Генерального прокурора.

За прогнозами експертів, проголосувавши за сумнозвісний олігархічний законопроєкт#5572 депутати занурюють українське авторське право в стан хаосу й невиплат роялті.

До того ж, вкрай вірогідно, що невдовзі на українському ринку з’явиться й тріумфуватиме російський стрімінговий сервіс «ФОНМІКС/РОЗУМ» (йдеться про появу в суспільному просторі України російського стрімінгового сервісу «Фонмікс», створення якого було щедро профінансовано Путіним у рамках «Концепції державної підтримки та просування російської мови за кордоном») і який м’яко й доволі швидко витіснятиме українську музику з плей-листів кафе-барів-ресторанів-торгівельних і фітнес-центрів, як це відбувається в усіх тих пострадянських країнах, де його вже впровадили.

І, скажіть мені, хіба нормально українським парламентарям голосувати за закон, який розводить по різні сторони барикад відомі міжнародні організації з авторського права, котрі в усіх країнах світу співіснують мирно в режимі «win-win»?

Олександр ЯГОЛЬНИК, продюсер, композитор, публіцист, поет, драматург

На цю тему:

• Російська загроза в шоу-бізнесі набуває ознак реальності в Україні
• Сім скандалів Української агенції з авторського та суміжного права, аби замовчати зниклі авторські мільйони
• Шоу-бізнес і роялті: автори законопроєкту №5572 обвели нас навколо пальця
• СБУ, УААСП і акула у ванній українського роялті
• Про президентські принципи почули, але куди зникли мільйони УААСПу?
• Зниклі мільйони Української агенції з авторських та суміжних прав. Нові подробиці
• Шоу-індустрія і роялті: хто й навіщо підставляє Володимира Зеленського?
• Законопроєкт 5572 як дзеркало розбитих надій українського шоу-бізнесу
• Прибуток з неприбутковості, або кому течуть авторські мільйони у шоу-бізнесі
• Шоу-бізнес: глянець від СБУ та куди ж зникли 100 000 доларів?
• У Нью-Йорку готують новий позов проти держави Україна
• Реве та стогне… український шоу-бізнес. Депутати ганебно підіграли шкурникам і товстосумам
• В чиїх кишенях 100 мільйонів гривень українського шоу-бізнесу?
• Шоу-бізнес: як олігархат намагається похоронити авторську реформу 2018 року, або що таке «Stop#5572»
• Композитор Олександр Ягольник просить міністра Авакова з’ясувати, до чиїх кишень потрапляє інтернет-роялті українських митців
• Гуманітарна “ядерна” бомба в серце українського шоу-бізнесу. Розслідування

Сообщение Зірка Євробачення Руслана звинуватила Зеленського та Єрмака в небажанні знати правду про колапс у шоу-бізнесі появились сначала на Український репортер.

У сторіс на своїй сторінці в Телеграм зірка опублікувала відео, на якому аргументувала свою позицію щодо нововведення. Попри те, що сама співачка у повсякденному житті розмовляє російською, вона закликає всіх українців вивчити державну мову та користуватися нею.

– А ви бачили, щоб у Франції говорили італійською, а в Італії – французькою? Чи, може, американці дуже хочуть розмовляти якоюсь іншою мовою, крім англійської? Люди, у нас повинна бути наша українська мова, – каже Оля Полякова.

Артистка не підтримує негативні коментарі користувачів щодо даного закону, адже впевнена, що тільки таким чином українці зможуть усвідомити свою національну ідентичність.

– Може, зараз це когось і дратує, але в майбутньому наші діти будуть говорити українською, і це прекрасно. Адже для того, щоб усвідомити, що ти українець, треба вивчати свою мову, треба нею говорити. Чому ми в нашій країні розмовляємо чужою мовою? – висловилась Полякова.

Сообщение Ольга Полякова підтримала закон про українську мову появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє Голос Америки.

“Коли в Україні розпочалась Революція Гідності, а згодом російська агресія на сході країни, українці Сполучених Штатів організували безпрецедентну кампанію допомоги Батьківщині. Допомагали і нерідко продовжують допомагати, хто як може. Співачка Аничка, яка волею долі опинилась у Каліфорнії, провела десятки концертів по всій країні і зібрала загалом понад 100 тисяч доларів на потреби України”, – йдеться у повідомленні.

У домі Анни Чеберенчик, неподалік столиці Каліфорнії Сакраменто лунає лемківська пісня. Жінка з лемківської родини на Львівщині, лемківські пісні співає з дитинства, а згодом вони стали основою її професійної кар’єри.

На сцені вона Аничка. У розпал співочої кар’єри в Україні жіка одружилась і переїхала до Сполучених Штатів. Однак ніколи не втрачала зв’язку з Батьківщиною. Коли в Києві почалась Революція Гідності, а потім війна на сході України, вона відчула потребу допомогти Батьківщині.

“Я просто поговорила з чоловіком і сказала, що, можливо, я постараюсь використати свій талант у таких цілях. Тому що багатьох людей я знаю, на багатьох фестивалях виступала. Тож, можливо, ми зберемо кошти разом і передамо в госпіталь пораненим”, – каже Аничка.

Перший концерт відбувся у Сан-Франциско, другий – у Лос-Анджелесі, третій – у Сакраменто. Так співачка зібрала перші 16 тисяч доларів.

Кожен концерт збирав аншлаги. Українці Америки прагнули допомогти Батьківщині, підтримували співачку та активно жертували гроші.

“Я взагалі дуже хвилювалась, бо, телефонуючи до людей, я не знала якою буде відповідь. Всі приміщення мені давали безкоштовно, усі, хто виставляли звук, безкоштовно працювали, щоб допомогти. Всі, кому дзвонила, казали “Аничка, нема проблем, ти що”, – згадує співачка.

У 2015-му році до Лос-Анджелеса на реабілітацію почали прибувати перші поранені українські військові. Виникла потреба у грошах. Аничка знову повернулась на сцену.

“За реабілітацію потрібно платити, і кошти потрібні. Я знала Ірину Ващук, яка привезла їх сюди. Зайшла розмова, що потрібні кошти. Я сказала, що можу допомогти, я можу продовжити концерти, які робила”, – каже Аничка.

Співачка організувала десятки концертів у США та Канаді. Всі кошти йшли на лікування, реабілітацію, протезування поранених українців. На гастролі з Аничкою їздила її тоді чотирирічна донька Христинка.

“Ми всюди в Америці були. Ми були в Гартворді, в Клівленді, в Чикаго”, – згадує Христинка.

Поміж військових, які пройшли реабілітацію у Каліфорнії, був важко поранений під Слов’янськом штурман армійської авіації майор Сергій Тітаренко. З ним у співачки зав’язалась особлива дружба.

Разом навіть записали в Україні пісню «Настане мирний час» для соціально-мистецького проєкту «Пісні війни».

Аничка розповідає, що українці Каліфорнії продовжують підтримувати родини загиблих воїнів, а вона особисто продовжує збирати кошти тим, що найкраще вміє – піснею.

Відео про допомогу співачки Батьківщині

На цю тему читайте також:

• Українська американка Аничка презентувала дуже особистий відеокліп «Мотив»
• #ПісніВійни з Аничкою Чеберенчик та Сергієм Тітаренком

Сообщение Понад сто тисяч доларів зібрала українська співачка у США для України (+відео) появились сначала на Український репортер.

“Сьогодні (28 лютого – ред.) на мене напали. Біля мого ж будинку. Не знаю тепер, що з цим робити. Я впевнена, що людина, яка це зробила, зараз дивиться. А тому я прошу залишити мене в спокої, не переслідувати мене більше, тому що все це виллється у неприємну для тебе історію”, – написала Огнєвіч.

Вона також повідомила, що героєм-рятівником того вечора став її водій, який був поряд, -.

У мережі Огнєвіч оприлюднила відео, на якому добре видно обличчя агресивно налаштованого чоловіка. Той погрожує Златі й каже: “Я не відчеплюся від тебе ніколи в житті. Тобі ніхто не допоможе”:

Огнєвіч написала, що на місце події вона викликала поліцію. Правоохоронці оперативно затримали зловмисника.

Сообщение На Злату Огнєвіч напав агресивний фанат із погрозами появились сначала на Український репортер.