Він триватиме три дні у вихідні з 21 по 23 червня.

Гостей чекають 15 тематичних майданчиків, 35 етнічних та фольклорних гуртів, книжковий ярмарок, алеї майстрів і крафтярів, дитяча галявина, поетична майстерня.

Фестиваль пропонує дві музичних сцени – фольклорну і сучасну етнічну, а також різноманіття майданчиків та активностей.

Виступлять 35 українських колективів різних напрямків етно, насичені майстер-класи, виставки мистецтва та багато інших активностей, а також конкурс з плетіння вінків, повідомляє пресслужба фестивалю.

Сообщение Фестиваль «Країна Мрій» запрошує на родинне свято появились сначала на Український репортер.

Артистка представила трек “Щит і меч”. З цим новим матеріалом виконавиця повертається до шоубізнесу після тривалого затишшя. Як розповіла Яяремчук, всі ці п’ять років її відсутності вона працювала над новими піснями.

Композицію “Щит і меч” артистка називає автобіографічною:

“Цій пісні п’ять років. Вона образна та автобіографічна. Втім, слухач може ширше масштабувати смисли, закладені в цій пісні, прочитати її не як особисту історію, а як щось про час, в якому ми живемо. Адже вона про “одну любов на все життя”. Це може бути як любов до себе, чи любов до своєї справи, так і любов до рідної країни”, – прокоментувала Яремчук.

Зазначимо, що вперше після п’ятирічної перерви фани побачили виступ Марії Яремчук у фіналі міжнародного пісенного конкурсу “Євробачення-2023”.

Артистка з репером OTOY та співачкою Златою Дзюнькою виконала мешап із легендарних українських композиторських творів.

Як відомо, п’ять років тому Марія Яремчук поставила співочу кар’єру на паузу.

Своє рішення артистка пояснила тим, що у неї є панічний страх перед сценою. Бувало й таке, що команді виконавиці доводилося її силоміць виводити на концертний майданчик.

Сообщение Марія Яремчук вперше за п’ять років випустила новий трек (+відео) появились сначала на Український репортер.

До нього також створили кліп, де знявся відомий актор Арнольд Шварценеггер. Знімали кліп на вулицях Лос-Анджелеса під час благодійного туру Kalush Orchestra у США.

Зустріч з «Термінатором» була не випадкова – вони прийшли до нього в гості, щоб обговорити війну в Україні. Артисти подякували Арнольду за підтримку, а він зазначив, що група Kalush Orchestra його надихає.

«Навіть не думали, що вийде такий крутий кліп. Раніше на цих вулицях бігали у грі GTA – San Andreas, а зараз зробили там нашу інтерпретацію щедрівки та покликали Арнольда Шварценеггера у гості. І хоча трек випустили минулого року, кліп показуємо одразу після монтування. Приємного перегляду», – прокоментував лідер гурту Олег Псюк.

Читайте також:

• Арнольд Шварценеггер зустрівся з учасниками гурту Kalush Orchestra
• Чому на Євробаченні-2022 фронтмен гурту “Kalush Orchestra” виступав у рожевій панамі?

Сообщение Новий трек «Щедрий вечір» від Kalush Orchestra появились сначала на Український репортер.

«Скажу, що пісня «Не тримай» – про нерозділене кохання. Серце дівчини хоче достукатись до серця хлопця, який, можливо,  не помічає та відштовхує її почуття. Попри це, дівчина стоїть на своєму та хоче, щоб він зрозумів, як сильно вона його кохає»,- розповідає KRISTONKO.

Артистка також зізнається, що нову пісню написала сама, але не без допомоги її вірної команди та друзів.

“Почалось все з того, що я створила приспів:« Не тримай, відпусти моє серце». Ця мелодія одразу зайшла мені в голову, і я вирішила зробити з неї цілу пісню. Ми з командою взялись за втілення ідеї разом і в результаті вийшла дуже класна, сучасна, водночас лірична та бітова композиція. Певною мірою, можу назвати її попсовою, але мені здається, що вона буде на слуху абсолютно у всіх»,- коментує блогерка.

Окрім прем’єри пісні, Христонько випустила і відеокліп. Над створенням ідеї співачка працювала сама. У кліпі ви зможете побачити, буденну історію дівчини, яка їдучи у трамваї, задумливо дивиться у вікно, а всередині душі бушує вирій емоцій. Основна мета роботи – передати стан дівчини, почуття, які вона переживає на цю мить.

«Найбільшим моїм критиком та людиною, яка першою слухає всі мої пісні є мій хлопець. Почувши цей трек, він сказав, що йому дуже подобається. Це щось нове і круте та що в цій пісні дуже класні баси. Також, це моя команда друзів  та мої найрідніші люди – батьки»,- ділиться з нами артистка.

Сподіваємося, що слухачі оцінять пісню співачки і вона стане молодіжним хітом.

Катерина ГУК

Послухати ліричну пісню «Не тримай» можна тут:

Сообщение “Не тримай” – прем’єра пісні від співачки та блогерки KRISTONKO появились сначала на Український репортер.

Можуть зневажати не тільки законні фінансові інтереси українських авторів і правовласників, але (нонсенс!) можуть вчиняти те, чого не роблять в жодній цивілізованій державі – ображати інтереси зарубіжних, зокрема, й американських авторів, чия музика звучить на просторах нашої держави.

За це суворо карають. Сполучені Штати Америки вважають однією з підвалин своєї економіки захист прав інтелектуальної власності та готові болюче наказувати тих чиновників та цілі країни, що порушують права інтелектуальної власності. Механізм досить прозорий. Міжнародний альянс інтелектуальної власності (IIPA) щороку готує розширену доповідь 301, де фіксує зловживання в цій сфері, на підставі яких Офіс торгового представника США (USTR) готує подання до Конгресу США щодо застосування санкцій до країн (або персоналій), дії яких призводять до порушень прав інтелектуальної власності.

Днями вийшла чергова доповідь IIPA за 2021 рік . Як у ній представлена Україна? Читачі «Українського репортера», які стежать за перипетіями навколо сумнозвісного законопроєкту No5572, мабуть, здогадаються без слів. Дійсно, ПРА фактично визнала відсутність прогресу в питаннях удосконалення охорони авторського права і суміжних прав в державі Україна.

Розпіарений візит нового очільника Мінекономіки в США нічого не дав. Україна у Списку 301 – документі, в якому Торговий представник США щороку визначає перелік найбільш «піратських» країн світу, відкотилася до рівня Priority Watch List. Ось як у США оцінюють події в авторському праві України.

«У 2019 році було акредитовано три організації, що підтримуються як музичною індустрією, так і артистами: Українська Ліга Авторських та Суміжних Прав (УЛАСП), акредитована щоби представляти виконавців та виробників фонограм (та відеограм) у сфері публічного виконання. У грудні 2020 року акредитаційна комісія акредитувала ОКУ для музичних творів (музичних композицій) — ОКУ АСП (публічне виконання) та АіВ (публічне сповіщення).

Цей раунд акредитації було завершено Міністерством економіки у вересні 2021року. Крім того, неакредитовані ОКУ у тому числі UACRR (громадська організація УААСП) продовжували діяти протягом 2019-2022 років без акредитації, провокуючи тривалий хаос на ринку та проблеми з верховенством права. Заперечення та сильний опір (політичний та юридичний) з боку противників реформи тривали, в результаті чого Верховна Рада ухвалила законопроєкт No5572, який (якщо його підпишуть) скасовує останній раунд акредитації ОКУ (публічне виконання та сповіщення). Результати процесу акредитації ОКУ 2019-2020 років мають бути збережені.

Однак, як продемонструвало ухвалення в парламенті законопроєкту No 5572, яким скасовується акредитація ОКУ, призначених для збору винагороди для авторів та видавців, система широко відкрита для політичних ризиків і є нестабільною. Якщо законопроєкт No5572 буде підписано і він стане законом, це означатиме серйозний відкат реформи ОКУ в Україні й створить небезпечний прецедент для всіх майбутніх акредитацій.

Загалом, залишається сумним, що адміністративна акредитація ОКУ, яка має обслуговувати правовласників, широко піддається політичним ризикам, на відміну від суто неполітичного питання».

Отже, навіть з точки зору офіційного Вашингтону, в Україні є організації АіВ, УЛАСП та ОКУАСП, що заслуговують на довіру і користуються підтримкою музичної індустрії та міжнародного співтовариства. А ті хто просуває законопроєкт №5572 – є противниками реформ. Хто саме ? Про це – написано десятки й десятки статей, які, на велику прикрість, влада вперто “не помічає”.

Звертає на увагу ще один промовистий факт з цього документу: керована двома рок-музикантами В. Харчишиним і Т.Тополею ГО “УААСП”, які, власне, й докладають усіх зусиль, щоб легалізувати законопроєкт №5572, другий рік поспіль фігурує в цьому міжнародному “піратському” СПИСКУ 301 як одна з “творців” хаосу в музичній індустрії України.

До речі, Уповноважена з прав людини Верховної Ради України Людмила Денісова офіційно звернула увагу Президента України на висновок Головного юридичного управління ВРУ, де йдеться про невідповідність деяких положень проєкту закону №5572 позиціям Конституційного суду України «в результаті чого прийнятий Закон може стати предметом конституційного оскарження».

Цікаво, чи ризикне тепер Президент України підписати 5572?

Олександр ЯГОЛЬНИК, продюсер, композитор, публіцист, поет, драматург

Сообщение Чому Україна знову опинилася в міжнародному санкційному “піратському списку 301”? появились сначала на Український репортер.

Та якщо вести мову про найбільш скандальний законопроєкт № 5572, якому цього тижня парламентарі остаточно дали дорогу до президентського кабінету, український шоу-бізнес як творча частина українського суспільства наразі має вкрай небезпечний прецедент.

Важко пригадати, коли ще за часів державної незалежності в інформаційному полі суспільства було стільки (!) громадського обурення з приводу цього парламентського документу, наскрізь пронизаного маніпуляціями навколо авторського права.

– Закон 5572 – ганьба для українського парламентаризму, ганьба для української конституційної та владної системи, ганьба для всього того, що ми розуміємо під словом “закон”, – не стримувала емоцій на пресконференції, що відбулася 24 січня, якраз напередодні парламентського голосування перша українська переможниця Євробачення і авторка пісень Руслана, яка знаходиться в авангарді боротьби за чесне роялті національної індустрії з 2006 року. – Коли під зацікавленість певної групи людей з певними інтересами (далеко не національними, і далеко не благодійними), перекроюються закони, беруться невластиві органу влади повноваження, ангажуються спецслужби й силові органи, підключаються персони, що не мають ні експертизи, ні відношення, ні розуміння процесів… Що це взагалі таке? Як називається?»

Цю позицію підтримали й переважна більшість не один рік працюючих на ринку відомих українських видавців. Зокрема: Мар’яна Вороніна (директорка ТОВ “БЕСТ М’ЮЗІК”), Олег Долинський (директор ТОВ “КОМП МЮЗІК”, представник Universal Music Publishing, Peer Music, BMG Production Music), Олексій Ляш (директор ПП “Світова музика”, представник Sony Music Publishing), Поліна Клім (генеральна директорка Lavina Music), Ольга Товстоляк (заступниця директора “Чесна музика”), Тетяна Корчемаха (генеральна директорка ТОВ “МУН РЕКОРДС”), Богдан Гловацький (засновник BOG DA NOVA MUZYKA, голова товариств об’єднання “Платформа музичних видавців України”), Юрій Фальоса (директор “iMusicUA” LLC), Євгенія Ступчук (начальник юридичного департаменту ТОВ “Ноти та Банкноти”), а також правозахисниця Ганна Степаненко, народна депутатка Людмила Буймістер.

Якщо стисло резюмувати всі думки музичної індустрії: цей закон фактично повертає збір авторської винагороди в стан хаосу, що існував до 2018 року; зруйнована буде й система колективного управління в Україні. Як-то кажуть, gameover.

Бив на сполох не тільки шоу-бізнес, а навіть Головне юридичне управління Верховної Ради України. Парламентські юристи визнали: “низка положень законопроєкту викладена всупереч принципу правової визначеності (недвозначність, внутрішня узгодженість нормативних положень та відсутність суперечностей з іншими приписами законів), який є невід’ємною складовою верховенства права та визнання України правовою державою (статті 1 та 8 Конституції України)”, а “Прикінцеві та перехідні положення законопроєкту містять внутрішню неузгодженість та є взаємовиключними”.

Проте парламентарі повелися на політтехнологічні трюки одного з авторів законопроєкту й свого колеги Микити Потураєва. І наразі №5572 – на столі в Президента Володимира Зеленського. Вірогідність того, що він його ось-ось підпише – 99, 9%.
Чому я так вважаю? Бо «ноги» цього законопроєкту ростуть безпосередньо з Офісу Президента. І знову зацитую частину емоційного монологу Руслани на прес-конференції в УНІАНі.

– Коли я востаннє бачила Президента Володимира Зеленського (це було в День Незалежності), я тоді щиро сказала: “Я пропоную свій час і свій досвід, і свої сили для того, аби вирішити питання, поки воно ще не в тупіку, – питання авторського права в Україні”. Мені здалося, що Володя тоді був доволі конструктивно налаштований і його дійсно хвилювала ця тема. Мені здалося, що мене закличуть до столу переговорів.

Як фахівця. Як людину, яка, мабуть, все ж щось зробила для своєї країни музикою – і не тільки музикою, а й своєю активною соціальною громадською позицією, що було доведено на практиці, не на словах, а на ділі. Сьогодні ж я можу сказати нашому Президенту наступне: “Володя! Сьогодні, от сьогодні, ситуація вже в тупику!”. Тепер я констатую цей факт. Минуло кілька місяців і ситуація все ж таки зайшла в тупик…

Звісно, теоретично цю багато в чому патову ситуацію з законом, який абсолютна більшість представників шоу-бізнесу категорично не сприймає (і не збирається миритися з його існуванням!), ще можна виправити.

Та чомусь згадується відомий вислів Уїнстона Черчіля: «Люди час від часу натикаються на істину, але більшість із них беруть ноги в руки і тікають геть, ніби нічого не сталося».

Тож буду відвертим у своєму прогнозі щодо можливого розвитку ситуації: 0.1 % – тобто, все-таки жевріє надія на державницьку мудрість Володимира Зеленського як Президента України й гаранта Конституції. І на те, що він скористається правом вето.

Інакше в сфері збору роялті в 2022 році нас чекає справжній колапс, який вже почався і який вже псує міжнародний імідж держави в очах наших стратегічних союзників…

Олександр ЯГОЛЬНИК, продюсер, композитор, публіцист, поет, драматург

Сообщение Глухий кут для шоу-бізнесу і для гаранта Конституції? появились сначала на Український репортер.

До слова, максимально підняв планку цієї хвилі Брюс Спрінгстін: його майнові права Sony купили за рекордні 500 мільйонів доларів. Iнвестиційні фонди, що керують фінансами пенсійних фондів, корпорацій, приватних інвесторів, за минулий рік теж вклали мільярди доларів у авторські права глобального музичного ринку.

На цьому фоні події в українському шоу-бізнесі станом на січень 2022 року вражають своєю архаїчною нецивілізованістю й жахають цинізмом та відвертим «бєспрєделом», якого раніше не траплялося за жодного президента України.

Наразі відзначилася поновлена за часів Зеленського суддя Печерського райсуду Києва Світлана Волкова, що відома своїми симпатіями до ексберкутівців, яких звинувачують у вбивствах на Інститутській у лютому 2014-го (не плутати з іншою суддею Печерського районного суду Києва Вітою Бортницькою, що на днях згідно з інформацією сайту “Миротворець” потрапила до бази “Миротворця” за “руйнування судової системи України” та “фабрикацію справ”).

Волкова арештувала на невизначений термін рахунки колективної організації ПО УЛАСП, що виплачує понад 80 % всіх роялті в Україні– причому з можливістю обернення їх в дохід держави Україна!

Ніколи раніше держава не дозволяла собі зазіхати на гроші іноземних авторів зі США, Великобританії, Німеччини та всесвітньовідомих корпорацій Warner, Universal  і Sony, чия музика звучить в Україні всюди. Не кажучи про, власне, національних авторів, виконавців та музичні видавництва, на інтереси яких кожній владі традиційно начхати… Але за нинішньої влади з легкістю перетнули й цю “червону” лінію.

Днями на адресу Генпрокурора Ірини Венедиктової надійшов «ВІДКРИТИЙ ЛИСТ ВІД МУЗИЧНОЇ ІНДУСТРІЇ». З нього й стало відомо, що спонукало до таких відверторадикальних дій суддю Світлану Волкову кримінальне повадження 42021102060000165, яке шоу-індустрія вбачає відверто замовним і яке прокурори столичної Печерської районної прокуратури розпочали за… свідченнями чотирьох осіб, що тісно пов’язані з “конкуренткою”– Українською агенцією з авторських та суміжних прав (ГО УААСП).

Імена цих осіб добре відомі. Це – Валерій Харчишин, генеральний директор ГО УААСП, лідер гурту «Друга Ріка»; Тарас Тополя, віце-президент ГО УААСП, лідер гурту «Антитіла»; його колега по групі й член авторської ради ГО УААСП Сергій Вусик і Сергій Рижий– екс-директор з розвитку ГО УААСП, колишній працівник прокуратури, а нині шеф музичного видавництва УМІГ, який представляє в Україні авторські інтереси групи «Антитіла» та потужного російського РАО, а сьогодні активно намагається інтегрувати в український шоу-бізнес російський стрімінговий сервіс «ФОНМІКС» під брендом «РОЗУМ».

При всьому при цьому питання, яке давно хвилює український шоу-бізнес та неодноразово піднімалося в ЗМІ щодо постійно зникаючих з ГО УААСПу мільйонів авторського роялті – слідчі Печерської прокуратури, плідно спілкуючись з топ-менеджментом Української агенції з авторських та суміжних прав, чомусь обійшли стороною. Дивно не зацікавилися.

Натомість молода блондинка-прокурорка Марина Матюшенко, як зазначається у вищезгаданому ЛИСТІ, «базуючись виключно на свідченнях Сергія Вусика та власних припущеннях, не підкріплених матеріалами справи», активно пропагує тези про нібито розкрадання лідером виплат роялті в країні авторських коштів через нібито «компанії-прокладки». Хоча офіційні банківські цифри руху коштів на рахунках ГС УЛАСП, ГС ОКУАСП і ПО УЛАСП свідчать геть протилежне .

Отже Печерський суд і Печерська прокуратура не тільки вляпалися в черговий скандал, що підриває й без того хиткий авторитет правової системи всередині нашої країни, а й невідомо навіщо псують міжнародний імідж держави в очах ключових світових союзників напередодні можливої російської агресії та допомагають тим силам, які зацікавлені в колапсі й тотальній руйнації збору роялті в Україні.

Олександр ЯГОЛЬНИК, продюсер, композитор, публіцист, поет, драматург

Сообщение У Печерському суді наклали арешт на гроші громадян США та Великої Британії появились сначала на Український репортер.

Колись він приїхав до нас з благополучної Франції, залишивши тамтешню престижну сцену, і вже шість років мешкає в Україні, успішно виступаючи з концертами в багатьох містах країни, посильно допомагаючи фронту, потужно пропагуючи українську культуру. Поль Манандіз захищає нашу країну від російських окупантів як артист України!

Що ж змусило хвилюватися шанувальників Поля Манандіза, бити на сполох?

4 жовтня 2021 року він несподівано перестав виходити на зв’язок зі своїми друзями, волонтерами, воїнами, прихильними його творчості, що зовсім нехарактерно для улюбленця народу.

Його “від’їзд” з Києва був дуже раптовим, схоже, всупереч важливим творчим планам і сподіванням музиканта. Адже перед цим він публічно заявив, що 1 жовтня 2021-го,  у Міжнародний день музики представить широкій аудиторії новий патріотичний альбом “Місія на небі”, який  присвятив усім захисникам України,  волонтерам, побратимам, в тому числі й Герою України Василеві Сліпаку.

“Я знаю, що Василь зі мною! Ми сумуємо за тобою, мій брате, – написав з цього приводу Поль Манандіз у Фейсбуку. – В альбомі 11 пісень, всі – на фортепіано, адже альбом призначений для відтворення з оркестром. Цей альбом – більше, ніж альбом. Це два роки роботи і життя. Це також ідея, спосіб життя. Альбом через музику, історії, пісні, легенди познайомить українську музику з усім світом чотрима мовами – українською, французькою, італійською та англійською. Це – моя любов до України та до українців…”

Однак повністю цей альбом не побачили шанувальники – співак розмістив у Фейсбуку лише декілька композицій. А потім… 12 жовтня, у Фейсбуку з’явилося коротке повідомлення, що артист відпочиває і згодом “потішить новими музичними сюрпризами”. Згодом стало відомо, що цю Фейсбук-сторінку він особисто не веде, пишуть від його імені.

Минав місяць за місяцем і тривога у шанувальників митця все наростала. Цивільна дружина Поля Манандіза написала у Фейсбуку, що з ним все гаразд, мовляв, не варто переживати за співака.

Однак українські патріоти не вдовольнилися куцому поясненню, вони постійно в соцмережах запитували, чому в Поля немає ані телефона, ані комп’ютера, чому в його розпорядженні немає навіть елементарних засобів зв’язку. Зрештою, де, у якому куточку України він перебуває? Дуже прості запитання, але таких же простих відповідей на них нема й досі, що суттєво підвищило градус тривоги за долю митця й захисника України. Оскільки ситуація набула потужного розголосу в соцмережах, то й журналісти “Українського репортера” не можуть стояти осторонь важливої злободенної теми.

Творча партнерка Поля Манандіза Олена Павловська також постійно б’є на сполох, вже й зверталася до поліції (одержала відписку), вона оприлюднила  у Фейсбуку тривожне: “За хвилини до зникнення для всіх – до того, як у Поля Манандіза забрали назавжди його телефон, він писав мені, що в біді, і просив порятунку…”

Після того як патріотично налаштована спільнота все наполегливіше й частіше стала калатити у дзвони, у Фейсбуку в різні періоди було розміщено декілька коротеньких відеозвернень Поля Манандіза до своїх шанувальників – він просив їх не хвилюватися і що з ним буцімто все добре.

Однак ці відео не заспокоїли шанувальників музиканта. Навпаки! Наведемо лише деякі коментарі із Фейсбуку:

Відгукнувся у соцмережі на цю ситуацію й колишній політв’язень кремлівського режиму, мужній оборонець української землі Володимир Балух:

А ось цей коментар Людмили Пустельник – небайдужої і принципової журналістки – не можна читати без хвилювання:

У соцмережі розміщено відеозвернення-привітання Поля Манандіза з Новим роком, записане звідтіля, де “високопарканне міця відпочинку”…

Пекло? На відео – один і той же високий паркан (якась дача?)… Змінюються пори року, і ми вже бачимо начебто якогось іншого Поля Манандіза. Що це за “високопарканне місце відпочинку”? Жодна правозахисна організація не навідалася сюди упродовж трьох місяців? Жоден бойовий побратим шалено популярного на фронті співака не знайшов час знайти цю таємничу дачу й поспілкуватися з Полем, запитати, що його болить, що йому пече-допікає, чому він без телефонного зв’язку, як з ним обходиться “персонал дачі”, чому тут якась особлива й обмежена зона для відвідувань? Це називається – “разом і до кінця”? Хто утримує цю спецдачу? Десятки “чому”?

А відповідей все нема й нема. Мовчати й далі?

Нам, журналістам “Українського репортера”, все ще упам’ятку велике  ексклюзивне інтерв’ю з Полем Манандізом. Це було у серпні 2021-го, за два місяці до зникнення співака за тим лиховісним дачним парканом.

“У мене дуже позитивні емоції, – тішився тоді під час бесіди співак. – В Україні – вільнолюбивий і сильний народ. Вже восьмий рік він хоробро боронить свою землю від агресора – російської армії, однієї із найпотужніших армій світу. Я дякую всім українцям, всім воїнам, які тримають цей фронт…. Я забув про життя, яке у мене було до України і навіть не думаю про це. Я – українець! «Два кольори» – сильна пісня, з перших її слів я думаю про Василя Сліпака. «Червоне – то любов, а чорне – то журба…». Перед очима також і червоно-чорний прапор Української повстанської армії, я переймаюся героїкою її воїнів…”

А ще Поль Манандіз тоді говорив: “Україна показує приклад світові. Вона восьмий рік років тримає фронт проти Росії. А це було б неможливо, якби народ не був єдиним. Разом – і до кінця!”

Братове українці! Допоможемо Полю Манандізу! Рано чи пізно падають будь-які, навіть найміцніші, паркани.

Леонід Фросевич, Світлана Ковальова

Відеоінтерв’ю з Полем Манандізом:

Сообщение Що відбувається зі співаком Полем Манандізом і де він? Патріотична спільнота б’є на сполох (+відео) появились сначала на Український репортер.

А й згадати пристрасний монолог про чесне роялті для українських і світових авторів, котрий Руслана озвучила на загал у програмі «Бацман» і на «Свободі слова Савіка Шустера»напередодні прийняття парламентом сумновідомого законопроєкту #5572, який так успішно для себе пролобіювали сили, пов’язані з УААСПом.

Це був крик душі. І я чудово її розумію, і поділюся з вами,чому я вірю кожному слову в останньому пості Руслани на Фейсбуці на цю тему.

1. 38 гривень роялті КУЗЬМИ

У грудні 2017-го чи не всіх українців збурив доведений до абсурду факт: сім’я Кузьми Скрябіна, пісні якого навіть після трагічної загибелі співака звучали й звучать всюди, де є українці, за рік отримала аж… 38 гривень роялті!

Цей інформаційний привід вкупі з активними діями авторської спільноти та підтримкою авторських реформ з боку американського уряду й особисто президента США вочевидь і призвели до того, що в 2018 році український парламент нарешті прийняв Закон “Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав”–законпро роялті.

Остаточний текст закону складався з більш ніж 700 сторінок формату А-4. Долучилася до його підготовки й ініціативна ще з 90-х група громадсько-активних авторів. Серед них були поет Юрій Рибчинський, його син і депутат Євген Рибчинський, відомий український драматург Анатолій Крим, Руслана, аранжувальник і автор пісень Володимир Бебешко, композитор Олександр Злотник, автор і продюсер Віталій Клімов, Фоззі, Фагот (ТНМК), Дизель («Грін Грей»), екс-директор Євгенії Власової й автор пісень Сергій Жоров, саундпродюсер, у т.ч. й автор цих рядків, композитор і продюсер Олександр Ягольник та деякі інші небайдужі митці, що давно словом і ділом в різні часи намагалися навести лад у сфері виплат роялті.

Ні для кого не було секретом, за якими схемами керівники й менеджмент УААСПу всі роки незалежності «пиляли» авторську винагороду: запланове банкрутство банків, модернізація програмного забезпечення, відправка авторської винагороди різним «правовласникам» або незрозумілим структурам за надуманими варіантами (наприклад, купівля меблів і техніки, «ремонти»), підвищені ставки зарплат і «мертві душі» тощо. З ганебним «схематозом» у системі УААСПу всім у шоу-бізі хотілося покінчити.

«Цього більше не буде», емоційно запевняв нашу ініціативну групу екс-продюсер групи «ВіаГра» і Євгенії Власової, Дмитро Костюк, який на той момент кілька років був в.о. генерального директора найбільшої авторської організації країни – українського державного агентства з авторських та суміжних прав ДО УААСП, члена Міжнародної конфедерації товариств авторів і композиторів СISAC із 1996 року.

Костюк вважався “своєю людиною” для світу шоу-індустрії, якого всі знали з кінця 90-х як успішного й креативного бізнесмена і продюсера, що хоч і не мав вищої освіти, проте добре володів бухгалтерськими аудитами. Оскільки тоді ще було невідомо про 14,45 млн грн, що зникли саме за часів його керування державною ОКУ, Дмитру повірили.

Костюк запропонував на базі державного УААСПу створити нову, прозору й великугромадську авторську організацію, що, мовляв, уперше за багато років почне чесно виплачувати роялті всім без винятку авторам. У «команді перетворень» Костюка, окрім незмінного помічника по BIZ-TV й екс-концертного директора «ВіаГри» Олексія Івановича, були політтехнолог Олександр Кочетков та адвокат і юрист телеканалу UA:Перший Дмитро Гузій, відомий шоу-індустрії по гучному суду з Костянтином Меладзе щодо авторських прав на групу «ВіаГра».

2. «1926» для CISAC

Враховуючи нахабну експропріацію напередодні Майдану в авторської спільноти України історичного Будинку Авторів, розташованого в центрі столиціна вулиці Б. Хмельницького й побудованого 1970-ті за авторські кошти, а також системне викрадання в українських поетів і композиторів чиновниками державної структури авторських винагород – пропозицію Костюка щодо «трансформації УААСПу» на зборах прийняли одноголосно. До авторського руху приєдналися й деякі відомі українські видавці, котрі представляють всесвітньовідомі міжнародні корпорації.

Передав права в нову чесну організацію колективного управління «під слово Руслани» й знаний «зубр» авторського права Олег Долінський– представляє інтереси компанії Universal,T he HARDKISS, Руслани, ТАРТАКа, Mad Heads, «KOZAK SYSTEM», Тараса Чубая, Анатолія Солов’яненка, Тараса Петриненка, Миколи Мозгового, Євгенії Власової. А також дехто з тих видавців, що пам’ятають запеклу, проте безуспішну боротьбу Руслани за чесне роялті в парламенті часів президентства Віктора Ющенка –зокрема, ПП «Світова Музика» (Sony\ATV в Україні), ТОВ «Мун Рекордз» і ООО «Суперсиметрія» (видавництво Слави Вакарчука).

Далі для реалізації свого плану Дмитро Костюк купує одну з 24-х організацій колективного управління «Український Авторський Сервіс», яку в 2015 році створили 3 невідомих шоу-індустрії громадяни Даховський-Литвинчук-Розенков, і перереєстровує її назву на співзвучну державній – громадську організацію «Українська Агенція з Авторських та Суміжних Прав».

Президентом «якісно нової авторської організації», де все має бути чесно й прозоро, за пропозицією Костюка, обирають Юрія Рибчинського. Віце-президентом – Руслану Лижичко. Гендиректором – Олександра Ягольника.

Олег Долінський, Анатолій Крим, Олександр Злотник, Володимир Бебешко, Фагот, Фоззі, Дизель, Валерій Харчишин, Сергій Жоров, дружина й спадкоємець Кузьми Скрябіна Світлана Бабійчук та інші учасники ініціативної групи українського шоу-бізнесу, що домагалися нормалізації виплат роялті, стали членами авторської та наглядової рад ОКУ.

Відтак, на момент прийняття у 2018 році Закону “Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав” Костюк, згідно озвученої ним комбінації дій з “трансформації системи колективного управління”, переводить усі договори з державної УААСП, якою він тоді керував, на свою нову, нібито громадську.

А щоб у Парижі, в штаб-квартирі CISAC, швидше пройшла рокіровка «ДО УААСП – ГО УААСП» і французи дійсно повірили в «чесну реорганізацію», Костюк і К вигадуютьлегенду. Мовляв, ми оце в архівах КДБ віднайшли, що історія авторського права в Україні починається саме з… 1926 року, а наша нова організація – це історичний правонаступник головної організації всіх українських авторів і національних легенд світової естради, музики і сцени. Костюк виготовляє величезну з усіх можливих печатку нового ОКУ з цифрами «1926» і через директорку міжнародного відділу УААСП Людмилу Цимбал впарює свій креатив французам.

Враховуючи, що саме з 1926 року бере свою історію й всесвітня конфедерація CISAC– “легенда” спрацювала. Плюс обидві авторські ради старого ДО і нового ГО мали ідентичний склад і їх очолювала одна й та ж сама особа– Юрій Рибчинський.

До того ж, під керівництвом досвідченого «знавця жіночих душ» продюсера «ВіаГри» Люда Цимбал навчилася філігранно й ефективно впливати на позицію генерального секретаря CISAC Гаді Орона–тож заміна українського члена у Всесвітній організації відбулася блискавично швидко й безболісно.

Вже за якихось 2 тижні після прийняття Верховною Радою вищезгаданого закону про роялті, 1 червня 2018 року на асамблеї загалом консервативної в питаннях прийняття нових членів організації CISAC відбулася бажана «рокіровка» – державний УААСП було позбавлено членства, натомість прийнято в асоційовані члени УААСП Костюка.
По-продюсерськи спритно Костюк домовився із Мінекономрозвитку, якому був підпорядкований державний УААСП – чиновники на цей ґвалт просто «закрили очі».

І “машина” запрацювала. Вже з листопада 2018 року CISAC почав переказувати в Україну значно більші гроші, ніж завжди, оскільки міжнародне законодавство зобов’язало сплачувати авторське роялті й потужні інтернет-платформи – YouTube, Facebook, Instagram тощо.

Руслані й усім нам тоді здавалося, ну ось, нарешті все нормалізувалося правильно. Але полуда швидко спала з очей. Наприкінці грудня 2018 та січня 2019 рр. авторську спільноту й видавців струсонули два фінансових скандали, пов’язані з новим «чесним» УААСПом.

Перший – із переказуванням баснословно-захмарних коштів за комп’ютерну програму з автоматичного розподілу роялті, які належало розподілити між авторами. А виявилося, що мільйони авторських гривень з колишнього державного, а потім і громадського УААСПів бухгалтери двічі переказували фірмі, директором якої ще донедавна був радник-юрист Костюка, а серед засновників значився головний«комп’ютерний» спец УААСПів і співзасновник компанії «ВІА ГРА Мьюзик».

Ім’я розробника програми, за яку й у 2021 році переказують кошти й яка, здається, й досі ніяк нормально не запрацює – Валентин Потураєв, син політтехнолога й нардепа ВР України Микити Потураєва, за допомогою якого зайшов до сесійної зали законопроект №5572.

Другий скандал – зниклі 10 млн. грн, котрі за вказівкою Костюка перевели з рахунків державного УААСПу на нібито громадський, які знову пішли зовсім не на виплати авторам та правовласникам.

Роялті-спільноті стало вочевидь зрозумілим, що екс-продюсер «ВіаГри» створив геть зовсім не те, що було задекларовано спочатку .Навіть згадувати не хочеться й про дрібниці з «мертвими душами», що потрапили до штатного розкладуУААСПу й отримували чималенькі зарплати, один з яких, Руденко Г.Д, на сайті ВРУ записаний… помічником депутата Микити Потураєва.

Звісно, прикро помилятися й розчаровуватися, але таке от воно – українське авторське«се ля ві».

3. 10 скандалів, аби забули про зниклі мільйони

Не дочекавшись конкретних відповідей від Костюка по суті нових схематозів, Руслана залишила свою посаду в УААСПі.

«Я помилково повірила, що якщо ГО УААСП замінить державний, то робота стане активнішою і прозорішою, – зізналася співачка. – Але коли побачила і зрозуміла, що все сталося навпаки, то одразу припинила брати участь в її роботі. Я не хотіла бути причетною до всього, що там робилось. І мені не вистачало духу сказати своїм друзям, що все, чим займається УААСП, м’яко кажучи, недобре».

Так само вчинили Олег Долінський, Олександр Ягольник, Анатолій Крим, Юрій Рибчинський…

Генеральними директорами організації в той рік побували помічник Костюка, екс-директор групи «ВіаГра»з Уралу Олексій Іванович, що за багато років проживання в Україні так і не вивчив української мови й автором не був. Сам Дмитро Костюк теж зайшов у другу ріку УААСПу. Був в.о. генерального директора ДО – став повноцінним генеральним ГО. Навіть увів до складу української авторської організації відомого представника російського шоу-бізнеса, директора УМІГа Сергія Рижого.

Врешті, аби зберегти перед державною акредитацією публічний імідж організації, яка керується буцімто авторами, Костюк відійшов у тінь, а керувати УААСПом залишив лідера рок-групи «Друга Ріка» Валерія Харчишина, котрий потихеньку почав дистанціюватися від токсичного екс-керівника ДО УААСП.

Тільки ось судячи з річних звітів УААСПу, які кожна працююча українська організація колективного управління згідно з законом має оприлюднювати, схема виведення коштів за всі три роки анітрохи не змінилася.

Від зібраних 73,6 млн. грн авторам виплатили лише 14,2 млн, зате менеджмент Костюка на чолі з Цимбал за цей же період отримав на зарплати й премії на 10 млн. грн більше! До того ж, нещодавно в основній роялті-групі в Фейсбуці оприлюднили скріни листування директорки з юридичних питань УААСПу з Костюком, із яких очевидним для всіх стало, що екс-продюсер «ВіаГри» й досі міцно тримає руку на пульсі всіх подій.

Попри це, мрії про створення прозорої авторської організації не полишали шоу-індустрію, і в 2020 році Руслана стала президентом нової, створеної «з чистого аркушу» й відкритої для митців та правовласників ОКУ «Автори і Видавці» (АіВ), де об’єдналися всі, хто втомився від хаосу й крадіжок роялті: Тарас Петриненко, Анатолій Солов’яненко, Микола Мозговий, Джамала, Наталя Могилевська, Оля Полякова, Монатік, «The HARDKISS», Олександр Пономарьов, «ТАРТАК», «Мед Хедз», Іван Дорн, Тарас Чубай, Злата Огнєвич, Володимир Дантес, Таянна, Сергій Бабкін, О’Torvald, «БЕЗ ОБМЕЖЕНЬ», Влад Дарвін, Павло Зібров, Каднай, Джері Хейл, Віталій Козловський, Мама Ріка, Меловін, Гайтана, «П’ятниця», Бумбокс, Юлія Лорд, Круть, Юко, «МоторРолла» – важко навіть перерахувати всіх.

«Вони не хочуть брати участі в жодних боях і просто дали можливість своїм видавцям вирішувати це питання», пояснила позицію колег по сцені Руслана.

Не дивно, що АіВ виграла конкурс державної акредитації в самої УААСП. Але, як виявилося, перемога Руслані дісталася “з ложкою дьогтю”. Відразу після гучного й, мабуть, неочікуваного програшу, використовуючи свої зв’язки з першими особами держави, УААСП Костюка почав шалену підкилимну боротьбу, аби анулювати рішення конкурсної комісії Мінекономіки. І тільки в 2021 році спродукував на українському інформаційному полі загалом 10 (!!) скандалів. Втім, це тільки “квіточки”.

Справжньою вершиною корупційного цинізму стала поява іншого «козиря» Костюка – сумнозвісного законопроєкту №5572, текст якого, що, по-суті в антиконституційний спосіб скасовує реформу авторського права, виявляється, написав нібито згаданий вище Дмитро Гузій, а давній бізнес-партнер Костюка і народний депутат Микита Потураєв провів цей документ через парламентські кабінети в ранг закону.

Позитивна й інтелігентна за своєю людською сутністю перша українська переможниця Євробачення та Всесвітній Посол Чистої Енергії довгий час не хотіла виносити на загал всі ці проблемиз УААСП, котрий, на Русланину точку зору й точку зору величезної кількості її колег-правовласників «цілком себе дискредитувала своєю історією та діяльністю». До того ж, як кажуть, і не царська це справа.

Аж доки не урвався терпець.

Та все марно – хтось-таки дуже не хоче вивести виплати УААСПом роялті, зокрема й інтернет-роялті, в публічну площину й нарешті дати хід довгоочікуваному розслідуванню щодо зниклих авторських мільйонів.

За класикою пропаганди, нездатність спростувати достовірні факти та правдиві твердження підмінюють «механізмом протидії», у даному випадку –поширенням псевдоінформації. Мета: створити в суспільстві хибне інформаційне поле.

Ось тому так відчайдушно намагаються очорнити Руслану і телеведуча Яніна Соколова, котра в інтерв’ю зізнавалася, що Харчишин для неї «навіть ближчий за чоловіка», і сам гендиректор УААСПа Валерій Харчишин, і «Льолік і Болєк» групи «Антитіла» – віце-президент Тарас Тополя та член авторської ради ОКУ Сергій Вусик тощо. Тільки ось чомусь саме про оборудки УААСПу часів Костюка-Харчишина вже кілька років існує спеціальний ресурс правди й створено телеграм-канал і нові авто в цьому році з’явилися не в Руслани, а в Потураєва і Харчишина.

Дивно? Авжеж. Ще більш дивно, що навіть для людини з такою суспільно-значимою для країни біографією як Руслана не пошкодували брудних ярликів і слів у найкращих традиціях «пропаганди» північного сусіда – «скабєєва-стайл». Втім, чому тут дивуватися? Сьогодні в Україні багато-що поставлено з ніг на голову чи – навпаки…

«Ми готові боротися і надалі, – не здається Руслана, – два роки. Більше. Ситуація все одно зміниться. І політично. І персонально. Але автори музики залишаться авторами. І правовласники – правовласниками. За будь-якої влади… За пару років, можливо, сам інститут ОКУ та паблішингу зміниться незворотньо, і ніхто не буде «сидіти на потоках» і «на проценті». Все знаходитиметься в розподіленому реєстрі на ім’я блокчейн. Не буде ні «смотрящіх» депутатів, ні «рєшал» в кабінетах, ні софта Потураєва. А виходячи на сцену чи зустрічаючись за її лаштунками або десь в ефірі, комусь буде дуже соромно піднімати очі. Дуже соромно. За все сказане і написане. Вигадане і екзальтоване».

Олександр ЯГОЛЬНИК, продюсер, композитор, публіцист, поет, драматург

На цю тему:

• Публічне “згвалтування” українського шоу-бізнесу відбулося при потуранні президента Зеленського та його команди
• Вже завтра у парламенті може відбутися публічне “згвалтування” українського шоу-бізнесу
• Зірка Євробачення Руслана звинуватила Зеленського та Єрмака в небажанні знати правду про колапс у шоу-бізнесі
• Російська загроза в шоу-бізнесі набуває ознак реальності в Україні
• Сім скандалів Української агенції з авторського та суміжного права, аби замовчати зниклі авторські мільйони
• Шоу-бізнес і роялті: автори законопроєкту №5572 обвели нас навколо пальця
• СБУ, УААСП і акула у ванній українського роялті
• Про президентські принципи почули, але куди зникли мільйони УААСПу?
• Зниклі мільйони Української агенції з авторських та суміжних прав. Нові подробиці
• Шоу-індустрія і роялті: хто й навіщо підставляє Володимира Зеленського?
• Законопроєкт 5572 як дзеркало розбитих надій українського шоу-бізнесу
• Прибуток з неприбутковості, або кому течуть авторські мільйони у шоу-бізнесі
• Шоу-бізнес: глянець від СБУ та куди ж зникли 100 000 доларів?
• У Нью-Йорку готують новий позов проти держави Україна
• Реве та стогне… український шоу-бізнес. Депутати ганебно підіграли шкурникам і товстосумам
• В чиїх кишенях 100 мільйонів гривень українського шоу-бізнесу?
• Шоу-бізнес: як олігархат намагається похоронити авторську реформу 2018 року, або що таке «Stop#5572»
• Композитор Олександр Ягольник просить міністра Авакова з’ясувати, до чиїх кишень потрапляє інтернет-роялті українських митців
• Гуманітарна “ядерна” бомба в серце українського шоу-бізнесу. Розслідування

Сообщение “Легенда” для французів або чому Руслану обливають брудом появились сначала на Український репортер.

15-е грудня принесло новий “сюрприз” – на цей раз із Верховної Ради України.

Нагадаємо коротко: все почалося після того, коли донедавна державна, а нині громадська організація – «Українська агенція з авторських та суміжних прав» (УААСП) – програла конкурс акредитації організацій колективного управління.

Але амбітний менеджмент ОКУ УААСП, з якої, як виявилося, тільки за останні три роки зникло невідомо куди 44 мільйони гривень авторських рояльті, не визнав поразки й розгорнув справжню війну з переможцями конкурсу в шоу-індустрії, щоб скасувати рішення державної акредитаційної комісії й перезапустити конкурс акредитації на свою користь.

Банальний конфлікт трьох організацій колективного управління? Не скажіть. Так було на першому етапі. Але після того, коли до нього долучилося парламентське лоббі, яке, виявляється, підтримують перші особи держави Володимир Зеленський та Андрій Єрмак, конфлікт перейшов зовсім на інший рівень – державний і навіть міжнародний.

Аутсайдери конкурсу та їхні покровителі пустили в хід навіть заборонені законом прийоми та методи боротьби й вдалися до безпрецедентних дій – почали маніпуляції з законодавством, щоб досягнути своєї “мети”.

Йдеться про скандальний законопроєкт #5572 (автори Микита Потураєв та Олександр Санченко), що по-суті руйнує закон 2018 року про реформу авторського права й повертає хаос та безлад у сферу збору роялті і, власне, вже пересварив між собою не лише зірок національного шоу-бізнесу, але й навіть провідні міжнародні авторські організації, які апріорі живуть і працюють у рамках закону й чесних та зрозумілих правил взаємовигідного співробітництва за принципом «win-win» (коли у виграші обидві сторони).
Та «унікальність» #5572 на цьому не закінчується.

Не вірите?

Тоді самі прочитайте розміщений на сайті ВР документ Головного юридичного управління Верховної Ради України під назвою «ЗАУВАЖЕННЯ до проекту Закону України про внесення змін до Закону України “Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав щодо забезпечення збору доходу від прав організаціями колективного управління” (реєстраційний № 5572), де на 5 сторінках викладено аналітичні висновки юридичної експертизи підготовленого до другого читання парламентським комітетом з питань економічного розвитку однойменного законопроєкту.

Тут прямо сказано, що “окремі положення законопроєкту не відповідають Конституції та не узгоджуються із законами України, а також не враховують юридичних позицій Конституційного Суду України”, що “низка положень законопроєкту викладена всупереч принципу правової визначеності (недвозначність, внутрішня узгодженість нормативних положень та відсутність суперечностей з іншими приписами законів), який є невід’ємною складовою верховенства права та визнання України правовою державою (статті 1 та 8 Конституції України)”, а “Прикінцеві та перехідні положення законопроєкту містять внутрішню неузгодженість та є взаємовиключними”.

Реальним вироком професійності цієї законотворчості проєктові є й узагальнюючий висновок авторитетних юристів-законотворців: “Зважаючи на висловлені зауваження, слід дійти висновку, що положення законопроєкту, у разі його прийняття як закону, можуть бути предметом розгляду Конституційного Суду України”.

Тобто навіть на високому офіційному рівні юристи визнали: законопроєкт №5572 підпадає підкатегорію антиконституційних і суперечить законодавству. Конкретно: мається на увазі Закон “Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав”, адже це – спеціальний закон, який не можна перевищити іншим законом.

І, тим не менш, попри всі ці досить принципові зауваження та рекомендації Комітет ВР України з питань економічного розвитку (голова Д. А. Наталуха) все ж ухвалив рішення винести одіозний законопроєкт #5572 у другому читанні на розгляд парламенту…

Моя згадана вищестаття на сайті «Українського репортера» від 15 грудня (в цей день до сесійної зали внесли #5572) закінчувалася словами-надією, що народні обранці не «провалять іспит» і зуміють вникнути в проблеми шоу-бізнесу, щоб відділити полову від зерен і таки дослухаються до голосу багатотисячної спільноти шоу-бізнесу.

Але трапилося з точністю навпаки.

Запам’ятався виступМиколи Задорожного (162-й виборчий округ, Сумщина). “Я, – сказав він, – як співголова міжфракційного об’єднання “За музичну індустрію” провів досить багато зустрічей з представниками музичної, і не тільки, індустрії стосовно авторських прав і збору роялті. Дійсно, погоджуюсь з тим, що нинішня система не дає повної картини і повного задоволення авторам у частині виплати роялті згідно їх доходів. Тим не менш, даний законопроєкт має ризики принести ще більший хаос і колапс в цій сфері”.

Наполегливо закликала колег не підтримувати законопроєкт №5572 Людмила Буймістер (223-й округ, Київ). Позафракційна депутатка прямо заявила (див.: стенограму засідання ВР України від 15 грудня 2021 року; режим доступу:

“…Цей законопроєкт суперечить нормотворчій техніці, адже він порушує низку законів України, зокрема Конституцію України. Немає у Верховної Ради повноважень скасовувати рішення органів виконавчої влади і рішення суду”. «Ви думаєте, – сказала вона далі, – що цей закон вирішить проблему. Насправді це зовсім не так. Наші автори та зірки не будуть отримувати авторської винагороди, тому що цей законопроєкт повертає нас у той хаос, який існував у системі виплати роялті до 2018 року.

І, таким чином, вже медіагрупи підтвердили, що вони не будуть сплачувати в хаос, а підуть у суди і будуть відстоювати свої права в судах. Автори тікатимуть від нас до країни-агресора, до Російської Федерації, де їх зустрінуть, як-то кажуть, з «распростертыми объятиями».

Тому, колеги, розумійте, що, голосуючи за цей законопроєкт, ви зливаєте нашу всю музичну індустрію в руки Кремля. І ті, хто збираються натиснути зелену кнопку, усвідомлюйте, частиною якого процесу ви будете, тому що вам за це нести потім відповідальність”.

Завершуючи свій третій короткий виступ від мікрофону Людмила Буймістер відкритим текстом попросила колег: ” … Будь ласка, подумайте двічі або тричі перед тим, як натиснути зелену кнопку. Ще раз закликаю вас, колеги, до відповідальної позиції”.

Власне, сказане Людмилою Буймістер перегукується з висновками, які містяться в документах, пов’язаних із роботою над законопроєктом 5572 (“Висновки Головного науково-експертного управління від 29.09.2021” і “Зауваження Головного юридичного управління від 13.12.2021”).

Не почули. Ані свою колегу, ані авторитетних експертів-юристів, ні громадськість та шоу-бізнес, які били в усі дзвони, щоб парламентська більшість об’єктивно й неупереджено розібралася в суті конфлікту й не допустила публічного “згвалтування” українського шоу-бізнесу та, власне, й Конституції. 253 депутати проголосували за прийняття в другому читанні та в цілому скандального законопроєкту #5572. Проти: 8, утрималися:43, не голосували: 46.

Думається, однак, що крапку в цій ганебній історії про те, як «завалили» надії українського шоу-бізнесу на справедливий розподіл роялті, а дехто й свою репутацію, ставити рано… Правда рано чи пізно візьме гору.

Олександр ЯГОЛЬНИК, продюсер, композитор, публіцист, поет, драматург

Малюнок Андрія Петренка.

На цю тему:

• Вже завтра у парламенті може відбутися публічне “згвалтування” українського шоу-бізнесу
• Зірка Євробачення Руслана звинуватила Зеленського та Єрмака в небажанні знати правду про колапс у шоу-бізнесі
• Російська загроза в шоу-бізнесі набуває ознак реальності в Україні
• Сім скандалів Української агенції з авторського та суміжного права, аби замовчати зниклі авторські мільйони
• Шоу-бізнес і роялті: автори законопроєкту №5572 обвели нас навколо пальця
• СБУ, УААСП і акула у ванній українського роялті
• Про президентські принципи почули, але куди зникли мільйони УААСПу?
• Зниклі мільйони Української агенції з авторських та суміжних прав. Нові подробиці
• Шоу-індустрія і роялті: хто й навіщо підставляє Володимира Зеленського?
• Законопроєкт 5572 як дзеркало розбитих надій українського шоу-бізнесу
• Прибуток з неприбутковості, або кому течуть авторські мільйони у шоу-бізнесі
• Шоу-бізнес: глянець від СБУ та куди ж зникли 100 000 доларів?
• У Нью-Йорку готують новий позов проти держави Україна
• Реве та стогне… український шоу-бізнес. Депутати ганебно підіграли шкурникам і товстосумам
• В чиїх кишенях 100 мільйонів гривень українського шоу-бізнесу?
• Шоу-бізнес: як олігархат намагається похоронити авторську реформу 2018 року, або що таке «Stop#5572»
• Композитор Олександр Ягольник просить міністра Авакова з’ясувати, до чиїх кишень потрапляє інтернет-роялті українських митців
• Гуманітарна “ядерна” бомба в серце українського шоу-бізнесу. Розслідування

Сообщение Публічне “згвалтування” українського шоу-бізнесу відбулося при потуранні президента Зеленського та його команди появились сначала на Український репортер.