Архивы УААСП * Український репортер

Сім скандалів Української агенції з авторського та суміжного права, аби замовчати зниклі авторські мільйони

Олександр Ягольник — Wed, 08 Dec 2021 11:47:50 +0000

У сфері авторського права в Україні як у відомому кіносюжеті – «все вже вкрадено», а тепер треба зробити вигляд, що саме ми боремося за «чесне роялті». Саме так діють чудові медійні люди в керівництві Української агенції з авторського та суміжного права (УААСП) – продовжують старі схеми та придумують нові ходи, аби відволікти увагу від масштабних багатомільйонних крадіжок та захмарних зарплат менеджменту.

Цьогоріч УААСП встановив рекорд за кількістю спродукованих скандалів, котрими фронтмени цієї організації Валерій Харчишин і Тарас Тополя, як і годиться людям великої сцени, талановито й креативно переконували авторів і громадськість: мовляв, саме в УААСПі борються за чесне українське роялті.

Наприкінці року в шоу-бізнесі звично підводити підсумки, тож, не відступатиму від традицій і тут.

Перший скандал під назвою «Нечесна держакредитація» стався у січні. До того, в грудні 2020, незаангажована державна комісія з 8 осіб у повній відповідності з процедурою, прописаною в законі 2018 року, обрала 2 акредитовані організації – «АіВ» і «ОКУАСП».

В УААСПі наполягали, що позаяк вони є членами Всесвітньої організації СISAC і саме їм надходять гроші українських авторів з інтернет-платформ, це автоматично має гарантувати їм перемогу. Проте державну акредитацію УААСП з тріском програв, бо зміг підтвердити лише 5 % музики, що використовується в Україні, натомість конкуренти – 75 %.

Встановивши перед Верховною Радою сцену й замовивши неймовірну кількість повітряних кульок, що роздавалися всім охочим, члени авторської ради УААСП зробили концертну «солянку», конферансом якого стало невдоволення на держакредитацію і на всіх, хто не дав їм перемогти.

Другий скандал стався в березні й мав назву: «Плівки, на яких ділять гроші українських авторів».

Телеведуча Яніна Соколова в своїй програмі «Соромно!» перед сюжетом про «Вагнергейт»сповістила, нібито «щороку авторські збори в Україні сягають 150 мільйонів гривень, а загальний об’єм ринку оцінюється у 100 мільйонів доларів». Далі вона оприлюднила “сенсацію про корупцію”, а насправді- аудіозапис робочого zoom-засідання авторської та наглядової рад УЛАСП/ОКУАСПу.

«Корупцію» телезірка побачила у вирваній з контексту цитаті представника Universal в Україні Олега Долинського. Його слова: «Є можливість повпливати на позицію Ткаченка (міністр культури – Ред.)». Коментувати «скандал» Соколова запросила Тараса Тополю, віце-президента УААСП – агенції, що, як підкреслено закцентувала Яніна, «виступає за чесний розподіл коштів авторів».

Насправді ж останніми роками в Україні всіма гравцями шоу-ринку сумарно збиралося до 100 мільйонів гривень, а теза про загальний об’єм українського ринку у «100 мільйонів доларів»–взагалі нонсенс, бо це в 2,5 рази більше, ніж збирають у сусідній Польщі, де система незалежного авторського права безперебійно працює ще з часів СРСР.

А от дійсно найболючіша тема в авторському середовищі – куди зникають з УААСП гроші, зокрема, й невиплачене роялті з інтернет-платформ? – не така цікава для Яніни. Чи не тому, що в одному зі своїх інтерв’ю вона якось обмовилася, що нинішній гендиректор УААСП Валерій Харчишин для неї «навіть ближче за чоловіка»?

До речі, кілька місяців згодом сам Тарас Тополя на всю країну оприлюднив цікаву деталь: як дзвонив Президенту України та переконав його, що, на думку УААСП, були порушення під час проведення державної акредитації. Після того державна машина й почала блокувати видачу необхідних паперів організаціям-переможцям. Це не адмінресурс? Не корупція?

Третій скандал «Як відмиваються гроші українських авторів» трапився в травні. Партнер Тараса по групі «Антитіла» Сергій Вусик, що теж входить до правлячої верхівки УААСП, звинуватив конкурентів по держакредитації в розкраданні коштів.

Вочевидь, спікер УААСП пригадав юнацькі роки, проведені в міліцейській академії, й не скупився на епітети до колег з авторського права. Назвав «рекетиром з 90-х» навіть колишнього віце-президента УААСП, переможницю Євробачення Руслану. Йому не сказали чи він забув, що Руслана пішла з УААСПу саме на тлі скандалів у 2019 році навколо в 50 (!) раз завищеної ціни на комп’ютерну програму з розподілу та невідомо куди виведених коштів?

Сьогодні Руслана є президентом «АіВ» – однієї з двох ОКУ, визнаних переможцями на державній акредитації. Тож антипатія колишніх друзів зрозуміла.

Четвертий скандал під назвою «Криза роялті» вибухнув у серпні. В день Незалежності Руслана написала відкритий лист до Президента Володимира Зеленського та озвучила дані про 100-мільйонні збитки української шоу-індустрії в зборі цьогорічного роялті через те, що чиновники Мінекономіки не підписують документи з переможцями конкурсу, навіть попри рішення суду. Це ж підтвердив Зеленському і Єрмаку й продюсер Олі Полякової Михайло Ясинський. (Щоправда, тоді ще ніхто в шоу-бізнесі не знав, що справжньою причиною затримки стала ота згадана вище зимова телефонна розмова Тараса Тополі з Президентом).

П’ятий скандал: «STOP №5572» розпочався восени й пов’язаний із одіозним законопроєктом №5572 депутатів Потураєва і Санченко, справжня мета якого – скасувати грудневе рішення державної акредитації. Це, окрім УААСПу, вигідно олігархічним медіа-групам, концертним організаціям і потужним комерційним фестивалям типу Atlas Weekend, великому бізнесу типу мережі «АТБ», котрі цьогоріч так і не сплачували роялті.

Скільки це триватиме? Законопроєкт суперечить Конституції, засадам міжнародного права й руйнує ухвалену три роки тому реформу авторського права, на яку український шоу-бізнес чекав понад 30 років. Дивно, що проєкт закону майже миттєво пройшов усі процедурні питання та проголосований депутатами в першому читанні, в той час як безліч законопроєктів місяцями, і навіть роками чекають висновків профільних комітетів, щоб потрапити до сесійної зали.

Шостий скандал «Хабар у $ 100 000», що шокував український шоу-бізнес – це спецоперація із затримання силовими структурами гендиректора організації «ОКУАСП», що виграла конкурс державної акредитації й обшуки в офісі «АіВ». Пост про затримання й світлини без ретуші облич безпосередньо зі спецоперації Тарас Тополя опублікував навіть раніше за прес-служби СБУ та Офісу генерального прокурора!

Вражає відсутність реального підтвердження на фото тих 100 тисяч доларів заявленого хабара та незвична для рок-музикантів співпраця фронтмена групи «Антитіла» з правоохоронною системою.

Сьомий скандал: «Зниклі мільйони УААСПу» стався в листопаді, коли оприлюднили дані про річні збори УААСП, згідно з офіційними звітами самої ж організації. Цифри доводили: за 2018-2020 рокимайже 35 мільйонів гривень авторських грошей безслідно зникли з рахунків організації колективного управління УААСП.

А саме: загалом із зібраних 73,6 млн грн на власні управлінські витрати УААСП витрачено аж 24,7 млн, що на 10 мільйонів більше, ніж передбачено законодавством, а авторам виплатили лише 14,2 млн грн. Де поділися ще34,7 млн грн?

Нинішній гендиректор організації Валерій Харчишин авторській спільноті та широкій громадськості так нічого й не пояснив.

Тож питання щорічно зникаючих з УААСП авторських мільйонів залишається відкритим. Дивним чином безпорадними в цьому питанні виявляються правоохоронні органи, з якими так добре співпрацюють керівники УААСП. І як довго УААСП ще «успішно» освоюватиме авторські кошти замість самих авторів?

А поки чомусь нові автівки люкс-класу з’являються лише у цих окремих «борців» за спільне авторське багатство. Адже принаймні 35 мільйонів гривень десь надійно прилаштовано? Це ж не якісь там 100 тисяч доларів «хабара», це лише вдесятеро більше. Але, мабуть, про такі дрібниці правоохоронцям нічого невідомо, немає ніяких відосиків про затримання зловмисників.

Олександр ЯГОЛЬНИК, продюсер, композитор, публіцист, поет, драматург

Читайте також:

Сообщение Сім скандалів Української агенції з авторського та суміжного права, аби замовчати зниклі авторські мільйони появились сначала на Український репортер.

СБУ, УААСП і акула у ванній українського роялті

Олександр Ягольник — Tue, 30 Nov 2021 20:26:15 +0000

Дивну вибірковість сьогоденних українських спецслужб, принаймні щодо авторського права, в передостанній день листопада яскраво підтвердив голова молодіжного крила партії «Слуга народу» депутат Олександр Санченко.

У себе на Фейсбуці парламентарій опублікував сенсацію – пост і ролик з явними ознаками фотомонтажа із відео-нарізкою оперативних матеріалів слідства про те, як нібито його через помічника намагався підкупити представник одразу двох відомих авторських організацій Олександр Н. Хабар нібито пропонувався за те, щоб відкласти сумнозвісний законопроєкт №5572 або ж взагалі його відкликати, а ще краще взагалі провалити голосування.

По-молодіжному просто міксує Санченко в матеріалах відео й схему та суму «послуги» – 2 646 000 грн, розбитої на маленькі суми по місяцях, що буцімто мала б надходити у вигляді хабаря від “дрібної рибки” на вказаний депутатом або його помічником ФОП.

«Страшно уявити, – пускає сльозу автор ролика, – скільки грошей артистів до них не доходять десятки років, якщо тільки мені пропонували 100 тис $ в рік, щоб залишити ситуацію як є. Переконаний, слідство принесе відповіді на ці питання і ті, хто був дотичний до обкрадання артистів ці всі роки, понесуть покарання».

Залишаю на совісті депутата «Слуги народу» його твердження, ніби всього за $ 100 тис. можна зняти з розгляду резонансний законопроєкт у ВРУ – здається, навіть в парламенті Сомалі розцінки більші… Хоча йому як депутату, мабуть, видніше.

Більш цікавими, як на мене, є інші його публічні “перли” про гроші, котрі «не доходять десятки років» до авторів, про те, що понесуть покарання «ті, хто був дотичний до обкрадання артистів всі ці роки» і т.д.. При цьому хабарниками Санченко називає дві організації – саме ті організації, що отримали перемогу в конкурсі державної акредитації і яку саме він із Потураєвим і намагаються відмінити законопроєктом 5572.

Але зверніть увагу: одна з організацій – «АіВ», президентом якої є Руслана, існує всього рік! Друга, «УЛАСП/ОКУАСП», лише відзначила своє 10-річчя діяльності на ринку авторського права, проте вже здобула належний авторитет у шоу-індустрії й міцно закріпила за собою титул лідера із виплат роялті в Україні.

Більше того: люди, які тривалий час працюють у шоу-бізнесі, вам підтвердять: антирейтинг закріпився лише за однією організацією колективного управління в нашій країні –УААСП. Саме вона, власне, й дотична до отієї довготривалої історії «в десятки років», яку так палко розвінчує голова молодіжного крила «Слуги народу» Олександр Санченко на публічних акціях, у парламенті й поза його стінами.

Прикро, але факт: на жаль, саме з УААСПу всі роки незалежності за різних керівників зникали авторські гроші у величезних розмірах. Всі інші ОКУ до прийняття в 2018 році закону про реформу авторського права не мали змоги навіть наблизитися до багатомільйонних зборів, якими в реальності жонглювала державна УААСП, і які, втім, не доходили до авторів або доходили в значно скороченому вигляді. Документально підтверджено: тільки за 2018, 2019, 2020 роки сума системно зникаючих у кабінетах УААСПа невиплаченого авторам роялті набігла до 44, 68 мільйонів гривень!

Постає закономірне запитання: чому ж СБУ, ГУ БКОЗ, Національна поліція, окружна прокуратура, попри навіть публічні звернення окремих авторів і видавців з цього приводу, не цікавляться зниклими мільйонами й не вчиняють слідчих дій у цьому напрямі?

Відповідь напрошується така: мабуть, тому, що в питаннях авторського права органи правопорядку тісно співпрацюють із віце-президентом УААСПа Тарасом Тополею чи то як з рок-агентом, чи то як із «лідером думок», котрий викладає скандальну інформацію зі світу шоу-бізнесу навіть раніше за всі їхні прес-служби, як це було, пригадується, у випадку із затриманням Олександра Н. А може тому що товаришує з Зеленським і може поскаржитися першим особам? Чи тому, що зі слідством співпрацює депутат Санченко?

Якщо вже правоохоронні органи так завзято взялися за «дрібну рибку» (2,646 млн), чому ж вони бояться зловити акулу (44, 68 млн. грн) у ванній українського роялті й дати суспільству відповідь, кому й куди щорічно витікають гроші з тепер уже громадського УААСПу?

І чому б за всі роки незалежності не довести, бодай, одну справу по УААСПу до суду й справедливого покарання? Тим більше, для цього не потрібно навіть особливо напружуватися та залучати таку кількість співробітників як у вищеописаному випадку – достатньо просто вивчити річні звіти УААСП за останні 3 роки. На допомогу слідчим органам це давно вже зроблено небайдужими громадськими активістами з шоу-бізнесу, які систематизували річні звіти УААСП. Просто погугліть «УААСП та зниклі мільйони авторського роялті».

Систематизовані цифри річних звітів УААСП.

Олександр ЯГОЛЬНИК,
продюсер, композитор, публіцист, поет, драматург

Читайте також:

Сообщение СБУ, УААСП і акула у ванній українського роялті появились сначала на Український репортер.

Про президентські принципи почули, але куди зникли мільйони УААСПу?

Олександр Ягольник — Mon, 29 Nov 2021 15:17:31 +0000

Український шоу-бізнес практично весь 2021 рік спостерігає, як група його ділків, політтехнологи та перші особи держави вишукують усе нові й нові способи, щоб обійти ухвалений у 2018 році Закон “Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права та (або) суміжних прав” і повернути до активних гравців ринку роялті авторську організацію УААСП, з якої всі роки української незалежності зникали гроші, але жодного разу жодного керівника-махінатора так і не було притягнуто до суду (схоже, відкуповувалися від слідства навіть за «успішних» часів Авакова).

Чекає українська шоу-індустрія всі роки незалежності й на прийняття Закону про спонсорство та меценатство, який є в усіх поважаючих себе країнах світу, навіть у Росії. Так само гостро шоу-бізнесові необхідні Закони про музичну індустрію та Вищий суд з інтелектуальної власності.

Натомість на порядку денному парламенту з’являється й у турборежимі проходить всіма парламентськими коридорами сумнозвісний законопроєкт № 5572, що скасовує авторську реформу 2018 року і відверто лобіює інтереси олігархічних медіа, великого бізнесу та великих концертних організацій, які отримають законну можливість взагалі не платити роялті.

Законопроєкт вирішує корпоративний конфлікт між трьома великими українськими авторськими організаціями на користь організації УААСП, керівництво якої має прямий вихід на перших осіб держави.І водночас вкидує в шоу-бізнесову спільноту цілий клубок нових проблем і запитань.

Як це корелюється з тими принципами, що були озвучені Президентом для українського суспільства під час його останнього прес-марафону – важко зрозуміти. Адже авторське право в шоу-індустрії, образно кажучи, – як тема розвідки, що прозвучала на прес-конференції…

Кого ж захищають у випадку з УААСП Володимир Зеленський і Андрій Єрмак? Численних авторів організації, що, передавши в УААСП свої права, отримують за свою працю… дірку від бублика? Авторську та наглядову ради організації, які, відповідно до річних звітів, сумарно отримали на 10,5 млн грн менше за менеджмент компанії? Чи потурають амбіціям свого приятеля, віце-президента УААСПу Тараса Тополі, щоб дати старт його політичній кар’єрі?

Відповідаючи на питання про «Вагнергейт» Володимир Зеленський зазначив, що його, як Верховного головнокомандувача, не влаштовував тодішній начальник Головного управління розвідки МО України, генерал-полковник Василь Бурба, бо зробив за 11 мільйонів гривень ремонт на службовій дачі в Кончі-Заспі – чому ж тоді Президента, котрий чудово розуміється на роялті в шоу-бізнесі, аж ніяк не збентежать три роки поспіль зникаючі з УААСПу авторські мільйони?

А між тим йдеться про суму втричі більшу, ніж витрачено на той ремонт в Кончі-Заспі. І як бути з тим очевидним фактом, що в своєму професійному світі УААСП у 2020 році з хокейним рахунком 1:15 програв конкурс державної акредитації, до якого всі авторські організації готувались півтора роки?

Суддю на мило? Замилимо цю поразку сумнівним корупційним законопроектом, за який проголосувала в першому читанні доблесна й «непідкупна» парламентська політсила «Слуг народу»? Президент наголошує, що любить спілкуватися з простим народом. То нехай би одного разу поспілкувався із рядовими авторами цієї ОКУ і почув, як між собою вони називають УААСП. Не знаєте як? Годівницею для обраних.

Почув і нарешті відреагував на 100-мільйонні збитки української індустрії за 2021 рік, коли державна машина справно відпрацьовувала інтереси окремо взятої ОКУ УААСП, а постраждали всесвітньо відомі, улюблені мільйонами глядачів і слухачів Руслана, Тіна Кароль, Олег Винник, Оля Полякова, Наталя Могилевська, Андрій Данилко (Вєрка Сердючка), Злата Огнєвіч, «Бумбокс», група «Без Обмежень», Ірина Білик, «Океан Ельзи», «THEHARDKISS», Марія Бурмака, KAZKA, «С.К.А.Й.», «ВВ», «ТІК», «Мотор’Ролла», «DILEMMA» , «MADHEADS», TAYANNA, KYIVSTONER, «ТНМК», «Тартак», IvanNavi, Макс Барських, Гарік Кричевський, JerryHeil, Гайтана, TARABAROVA, Оля Цибульська, Ірина Федишин, Lama, ALEKSEEV, Сергій Бабкін, Ані Лорак, Аліна Гросу\ GROSU, «НЕАНГЕЛЫ», МАКSИМ, MamaRika, Віталій Козловський, Джиган, Артем Пивоваров, Влад Дарвін, Альона Вінницька, Єгор Крід, JahKhalib і багато інших авторів та виконавців. Плюс низка закордонних зірок і їхніх правовласників – зокрема, Елвіс Преслі, Фредді Меркьюрі та «Queen», Адріан Челентано, Біллі Айліш, Стінг, «ImagineDragons», «AEROSMITH», «BONJOVI», «ROXETTE», Кріс Рі, «BEASTIEBOYS» та чимало інших зарубіжних зірок і видавців, що недоотримали свої чесно зароблені гроші за музику. Чи то ще буде з українським роялті, якщо парламентарії так само схвально проголосують за законопроєкт № 5572 у другому читанні!

Олександр ЯГОЛЬНИК,
продюсер, композитор, публіцист, поет, драматург

Читайте також:

Сообщение Про президентські принципи почули, але куди зникли мільйони УААСПу? появились сначала на Український репортер.