Про це повідомив голова Фонду держмайна Віталій Коваль.

В справі по “трубі Медведчука” поставлено крапку. Верховний Суд остаточно визнав за державою право власності на українську частину магістрального нафтопродуктопроводу “Самара – Західний напрямок”. Цей актив загальновідомий, як “труба Медведчука” – написав Коваль у Telegram.

Він нагадав, що нафтопровід був збудований за часів СРСР і після проголошення незалежності України мав перейти у державну власність. Однак багато років ним користувалася російська компанія “Транснєфтєпродукт”.

Україна намагалась повернути частину нафтопроводу у державну власність з 2011 року. У 2017 році НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура розпочали розслідування обставин передачі права власності на трубопровід. За результатами розслідування, Вищий антикорупційний суд заарештував актив. З 2021 року він знаходиться в управлінні АТ “Укртранснафта”.

У 2021 ФДМУ подав позов до господарського суду Житомирської області, в якому просив визнати за державою право власності на трубопровід.

“У червні 2023 року суд став на бік Фонду. А вчора Верховний Суд не задовольнив касаційну скаргу. Таким чином Україна відстояла своє право на це майно”, – вказав Коваль.

За його словами, наразі триває реєстрація права власності держави на трубопровід.

Сообщение “Трубу медведчука” повернули у державну власність появились сначала на Український репортер.

Нафтогін був збудований за часів СРСР в 1957-1968 роках. Після проголошення незалежності він мав перейти у державну власність України. Однак цього не сталося. Багато років цим активом користувалася російська компанія «Транснєфтєпродукт».
Україна намагається повернути цей актив у державну власність не перший рік.

З 2011 року велися судові справи, які мали на меті повернути трубопровід в державну власність. Спочатку Господарський суд Рівненської області визнав за Україною право власності на українську частину нафтогону. Щоправда, в 2017 році він змінив своє рішення та визнав право власності за дочірнім підприємством «Транснєфтєпродукту».

В 2017 році НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура розпочали розслідування обставин передачі права власності. За даними НАБУ, в основі нового рішення суду був завідомо неправдивий висновок інженерно-технічної експертизи.

В межах розслідування вони звернулися до суду з клопотанням про арешт активу. В лютому 2021 року Вищий антикорупційний суд задовольнив це клопотання. З 2021 року цей актив знаходиться в управлінні АТ «Укртранснафта».

ФДМУ одночасно з розслідуванням правоохоронних органів, зробив чергову спробу повернути актив у державну власність. У 2021 році Фонд держмайна подав позов до Господарського суду Житомирської області, в якому просив визнати за державою цей актив. Наприкінці червня суд став на бік ФДМУ.

Читайте також:

• Компанії Оксани Марченко -дружини Медведчука – фінансували російських терористів
• Медведчук розповів подробиці щодо виведення з держвласності нафтопроводу і закупівлі вугілля в терористів (+відео)

Сообщение «Труба Медведчука» повертається в державну власність появились сначала на Український репортер.

Описуючи суть схеми, Медведчук деталізував роль у ній колишнього президента Петра Порошенка. А саме, що той не лише звернувся до Медведчука з проханням сконтактувати з керівництвом РФ, а й забезпечив прийняття необхідних рішень в усіх українських інстанціях.

«Щоб цей трубопровід став приватною власністю, а по факту – власністю самого Порошенка, необхідно було виконати низку дій… Суди, прокуратура, Антимонопольний комітет, Фонд держмайна – всі вони приймали рішення, звісно, необхідні для особистих інтересів президента Порошенка», – повідомив Медведчук.

Читайте матеріал: Затримання Медведчука: це була блискавична та небезпечна багаторівнева спецоперація

Таким чином, затриманий запевняє, що питаннями трубопроводу він займався на прохання експрезидента. І зрештою за рік роботи трубопровід заробив для його власників вдвічі більше коштів, ніж було вкладено в його викуп – до 42 млн доларів США. А з травня 2019 року, тобто після припинення повноважень Порошенка, прокачка дизелю через магістраль припинилася.

Крім того, Медведчук розповів деталі налагодження у 2014-2015 роках механізму закупівлі вугілля для потреб енергетики України на тимчасово окупованих територіях так званих «Л/ДНР», практично – у ватажків бойовиків.

«У цьому була задіяна фактично вся верхівка державного апарату, починаючи з Президента і закінчуючи міністрами, правоохоронцями і тими, хто безпосередньо реалізовував цю схему», – пояснив затриманий.

Він назвав конкретні прізвища високопосадовців, причетних до завдання шкоди інтересам нашої держави, – колишні урядовці, екскерівництво Нацбанку, народні депутати і представники правоохоронних структур.

Служба безпеки продовжує слідчі дії з затриманим, щоб встановити всі факти, обставини, організаторів і учасників вчинених злочинів.

Нагадаємо, у квітні СБУ затримала Медведчука після втечі з-під домашнього арешту на початку повномасштабного вторгнення РФ 24 лютого.

У 2021 році спецслужба оголосила кілька підозр Медведчуку. Він підозрюється у вчиненні державної зради, сприянні діяльності терористичної організації та замаху на розграбування національних ресурсів на тимчасово окупованій території Криму.

Одна зі справ стосується організації незаконних схем постачання вугілля з тимчасово окупованих територій. Паливо купувалося за готівку, і таким чином проросійських терористів загалом було профінансовано на суму понад 200 млн гривень.

Інша – незаконне заволодіння ТОВ «Прикарпатзахідтранс» ділянкою державного нафтопроводу вартістю понад 200 млн грн. У лютому 2021 року РНБО повернула трубопровід у державну власність.

Інформація СБУ.

Сообщение Медведчук розповів подробиці щодо виведення з держвласності нафтопроводу і закупівлі вугілля в терористів (+відео) появились сначала на Український репортер.

Про це йдеться в сюжеті Bihus.Info.

«Ми продовжили досліджувати «прослушку Медведчука» і натрапили на трубу. Ту саму, через яку РНБО наклали санкції на Медведчука. В своїх розмовах кум Путіна не лише обговорював план «як не дати Україні націоналізувати трубу», а і розповідав, як дехто «головний» допоможе вирішити всі питання в судах», – йдеться у описі до відео.

Трубопровід «Самара – Західний напрямок» побудували за часів СРСР, після проголошення незалежності він мав перейти у власність держави Україна, однак за сприяння російської компанії «Транснефть» «трубу» отримала «ПрикарпатЗападтранс», яку повʼязують із Медведчуком.

Перші розмови Медведчука щодо «труби» датуються лютим 2015 року. Більшість із них – з керівником «Транснефти» Миколою Токарєвим. 25 лютого Медведчук каже Токарєву, що питання «труби» «він контролює особисто». Хто «він», не уточнюється.

А наступного дня, 26 лютого 2015-го року, Медведчук знову розмовляє з Токарєвим і анонсує візит до Москви щодо «труби»: «Я обов’язково зайду, ми там поговоримо, тому що я вчора знову там зустрічався з головним нашим».

У березні 2015-го Медведчук оголошує Токарєву, що питанням «труби» з його боку займатиметься «його людина» із прізвищем Козак. Вочевидь, ідеться про Тараса Козака – депутата від ОПЗЖ, якого пов’язують із Медведчуком і який мав «представляти покупця».

В січні 2015-го Медведчук і Козак разом вилетіли до швейцарського міста Санкт-Галлен, де зареєстрована компанія, у власність якої пізніше перейде «труба», а сам Козак того ж 2015-го вирушить на кілька днів до Москви. Сам Медведчук заявляв, що не пам’ятає про ці події.

Після цих розмов, 17 березня 2015 року, Вищий господарський суд підтверджує, що «труба» українська. Але вже наступного дня (18 березня) Медведчук говорить Токарєву, що це не остаточне рішення і просить того подати оскарження. І ще кілька разів у розмовах він переконував голову «Транснефти», що «труба» повернеться в російську власність.

У квітні 2015 року Медведчук запевняє Токарєва, що Верховний Суд поверне справу назад до суду першої інстанції. Так і сталося, а згодом суддя Рівненського господарського суду скасовує рішення про націоналізацію «труби» й повертає її російській «Транснефти».

Журналісти зазначають, що «головним», про якого не раз у розмовах згадує Медведчук, може бути тодішній президент України Петро Порошенко.

У червні 2015 року Медведчук телефонує заступнику глави адміністрації президента Росії Дмитру Козаку. У їхній розмові звучить фраза «завод в обмін на трубу». Головний редактор порталу «Наші гроші» Юрій Ніколов із посиланням на учасників ринку розповів журналістам, що Росія, яка знову стала власницею «труби», нібито планувала передати її в обмін на якийсь завод в анексованому Севастополі. Імовірно, що мова йшла про Севастопольський морський завод, який належав структурам Петра Порошенка і був «націоналізований» під час анексії.

У 2015-2016 роках «трубу» починають переводити з російської власності. Новим власником ТОВ «Прикарпатзахідтранс», яка володіє «трубою», стає компанія International Trading Partners зі згаданого вже Санкт-Галлена, власником якої є Анатолій Шеффер, пов’язаний із братом Медведчука.

Процесу передачі «труби» нібито намагався заважати тодішній премʼєр-міністр Арсеній Яценюк, у якого був конфлікт із Порошенком. Він скликав екстрене засідання уряду, але його не провели через відсутність частини міністрів. Яценюк хотів ввести заборону на імпорт нафтопродуктів з РФ, в тому числі через зазначену ділянку нафтопроводу.

Водночас, заявляють у Bihus.Info, є ще один епізод імовірного сприяння тодішньої української влади Медведчуку. Після передання «труби» швейцарській компанії там лишався дизель незадовільної якості. І у 2016 році цей дизель для танків купує Міністерство оборони України. Юрій Ніколов наголошує, що за це рішення особисто відповідальний тодішній міністр оборони Степан Полторак. Так «труба» позбулася старого дизеля й змогла почати прокачувати новий.

Водночас паливо з Росії в «трубу» почала ганяти компанія «Протон», яка в Україні стала власником мережі АЗС Glusco. Журналісти-розслідувачі пов’язували обидві з Медведчуком, але він це спростовував.

Однак у вересні 2016-го в розмові з Медведчуком Дмитро Козак просить того про певні «особисті гарантії» погодження фізичних та юридичних осіб, з якими співпрацюватиме певна компанія. У Bihus.Info говорять, що йдеться про компанію «Протон», пов’язану з Медведчуком, а гарантії стали потрібні, бо той вирішив розширити пов’язаний із «трубою» бізнес. Медведчук дає особисті гарантії за «Протон» заступнику голови адміністрації президента РФ Козаку, коли виникають питання про розширення бізнесу і продаж бензину покупцям, які не подобаються Росії.

Сам Порошенко це заперечив і заявив Bihus.Info, що журналісти взяли участь «або в маніпуляціях, або в брехні». Водночас, як інформує «Українська правда», у прес-службі «Європейської солідарності» заявили, що їх лідер «категорично відкидає оприлюднені в програмі Бігуса фейк та інсинуації про нібито обмін так званої труби Медведчука на Севморзавод у Севастополі». Там вважають, що найкращим доказом того, що підприємство до війни належало Порошенку, а після окупації – його націоналізували. Там вкотре назвали розслідування журналістів – чорним піаром, який координується з Банкової.

«Прес-служба уповноважена ще раз повідомити, що Петро Порошенко не розмовляв з Медведчуком на ті теми, про які віщають чужі голоси в програмах на ютуб-каналі Дениса Бігуса від 17 травня та 24 травня 2021 р. Насправді це не розслідування, не журналістська робота, а злив із Офісу Президента. В розмовах між тим нема самого Порошенка, а сумнівні слова та суб’єктивні оцінки третіх осіб про нього подаються аудиторії як істина в останній інстанції», – сказали в прес-службі.

Нагадаємо, що 11 травня генеральна прокурорка Ірина Венедіктова підписала підозри Медведчуку та народному депутату від ОПЗЖ Тарасові Козаку. Медведчука підозрюють у державній зраді та порушенні законів і звичаїв війни. 13 травня суд обрав Медведчуку запобіжний захід у формі цілодобового домашнього арешту. Апеляція його не змінила.

До того, 19 лютого, Рада нацбезпеки і оборони України ввела санкції проти Медведчука та Козака. Обмеження застосували у зв’язку з розслідуванням СБУ щодо фінансування тероризму.

Нафтопровід «Самара — Західний напрямок» є основним джерелом постачання російського дизпалива до України. Він також качає дизпаливо з Білорусі та використовується для його транзиту до Європи. Нафтопровід був збудований ще за часів СРСР і перебував у загальносоюзній власності. Та після проголошення незалежності він та інші трубопроводи завдовжки загалом 1433 км мали перейти до власності України як до правонаступниці. Проте «дочка» російського акціонерного товариства «Транснафтопродукт» відмовилася його передавати.

У РНБО заговорили про трубопровід під час накладання санкцій на кума Путіна Віктора Медведчука та його дружини Оксани Марченко. РНБО доручило Кабміну вжити заходів для повернення у держвласність нафтопродуктопроводу «Самара – Західний напрямок» загальною довжиною 1433 кілометри. Точніше, тієї його частини, яка перебуває на території України.

Володіє цим трубопроводом ТОВ «Прикарпатзахідтранс», але влада вважає, що компанія отримала його незаконно. Це нині й розслідує НАБУ. 23 лютого Вищий антикорупційний суд наклав арешт на об’єкт. Його передали АРМА, а потім «Укртранснафті».

Читайте також:

• Данілов вважає, що Медведчука можна обміняти на політв’язнів Кремля

Сообщение Журналісти оприлюднили нові записи розмов у справі “труби Медведчука” появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє пресслужба фонду.

Фонд держмайна звернувся до суду на підставі матеріалів НАБУ. Слідчі розслідують справу про приватизацію нафтопроводу.

Частиною нафтопроводу, яка проходить територією України, володіє ТОВ «Прикарпатзахідтранс». ЗМІ зазначали, що власник цієї компанії пов’язаний із Віктором Медведчуком, але сам депутат це заперечує.

Так, суд просять скасувати держреєстрацію права власності «Прикарпатзахідтранс» на нафтопровід та повернути «Самару — Західний напрямок» у власність Україні. Зазначимо, що повідомлення про позов до суду з’явилося на тлі того, що Медведчуку та його соратнику Козаку оголосили підозри за трьома епізодами.

Цей нафтопровід є основним джерелом постачання російського дизпалива до України. Він також качає дизпаливо з Білорусі та використовується для його транзиту до Європи.

Він збудований ще за часів СРСР та перебував у загальносоюзній власності. Та після проголошення незалежності він та інші трубопроводи завдовжки загалом 1 433 км мали перейти до власності України як до правонаступниці. Проте «дочка» російського акціонерного товариства «Транснафтопродукт» відмовилася його передавати.

У РНБО заговорили про цей трубопровід під час накладання санкцій проти кума Путіна Віктора Медведчука та його дружини Оксани Марченко.

Тоді, крім самих санкцій, Рада нацбезпеки вирішила перекрити повітря одному з головних бізнесів Медведчука в Україні, який формально на нього не записаний. РНБО доручила Кабміну вжити заходів для повернення у держвласність нафтопродуктопроводу «Самара — Західний напрямок» загальною довжиною 1 433 кілометри. Точніше, тієї його частини, яка перебуває на території України.

Вищий антикорупційний суд вже наклав арешт на трубопровід. Тимчасово українською частиною нафтопродуктопроводу «Самара-Західний напрямок» передали під управління «Укртранснафті».

Читайте також:

• Генпрокурор Венедіктова підписала підозру в державній зраді Медведчуку і Козаку (+відео)

Сообщение Фонд держмайна просить суд повернути “трубу Медведчука” у власність держави появились сначала на Український репортер.