Про це йдеться у повідомленні Верховного суду.

Скаргу подав адвокат Павло Попков. Відповідачем у справі вказувався президент Володимир Зеленський, а третіми сторонами юридичні особи вказаних телеканалів.

“Суд у задоволенні позовних вимог відмовив повністю. Повний текст постанови буде виготовлено протягом п’яти днів. Судове рішення може бути оскаржено до Великої Палати Верховного Суду”, – йдеться у повідомленні.

Нагадаємо, що 10 лютого Верховний Суд повідомив, що визначився з двома позовами громадян, які оскаржують указ президента, яким фактично було накладено санкції щодо трьох телеканалів: у розгляді одного відмовлено, щодо другого надано час на усунення недоліків.

15 лютого до Верховного суду надійшов позов ТОВ “Новини 24 години”. У ньому позивач просив визнати протиправним і нечинним рішення президента та РНБО про застосування санкції до позивача. Суд залишив цей позов без руху для усунення недоліків.

25 лютого стало відомо, що нардеп з фракції ОПЗЖ Тарас Козак оскаржує у Верховному Суді указ, яким президент ввів проти нього санкції.

Сообщение Верховний суд не задовольнив позову щодо скасування санкцій проти каналів Медведчука появились сначала на Український репортер.

Про це свідчить заява та ефір телеканалу.

“Телеканал “Перший незалежний” був відключений від мовлення під тиском влади через годину після початку ефіру

Телекомунікаційні та кабельні провайдери, а також супутникові оператори отримали вимогу від СБУ не надавати ніяких послуг телеканалу, незважаючи на чинні договори і угоди”.

В ефірі телеканалу на ютубі висить повідомлення: “трансляцію “Першого незалежного” заблокували на супутниках”.

УП звернулася за коментарем до Служби безпеки.

Водночас секретар Ради нацбезпеки Олексій Данілов під час брифінгу запевнив, що закриття телеканалу відбулося не через рішення РНБО, але він нагадав, що якщо телеканал працюватиме на користь іноземної держави, проти нього введуть санкції.

“Якщо телеканал новий чи старий буде працювати на користь іноземної держави, він терміново буде попадати під санкції апарату РНБО.

Це питання (закриття “Першого незалежного” – ред.) ми не розглядали. Ми до цього не маємо ніякого відношення”.

У п’ятницю стало відомо, що Павло Єгоричев, який є директором ТОВ “Новий формат ТВ” та головою у ТОВ “ТВ Вибір”, які входять до медіагрупи Тараса Козака, став керівником ТОВ “Тайм Медіа” й львівського каналу “Перший незалежний”.

26 лютого о 18:00 у супутниковому та онлайн-ефірі телеканалу “Перший незалежний”, купленого представником медіагрупи Тараса Козака, розпочалося мовлення.

2 лютого президент Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони про застосування санкцій проти нардепа Тараса Козака та телеканалів з орбіти кума Путіна Віктора Медведчука – “112 Україна”, NewsOne, ZIK. Внаслідок цього телеканалам доведеться припинити роботу.

Підставою для санкцій проти нардепа від ОПЗЖ Тараса Козака та пов’язаних з ним юридичних осіб стало розслідування СБУ, яке встановило, що схеми з поставками вугілля з окупованих територій сприяють фінансуванню тероризму.

Малюнок Андрія Петренка

Сообщение Новий канал журналістів Медведчука закрили через годину після старту появились сначала на Український репортер.

У зв’язку з цим, як пише Укрінформ,  корисно ознайомитися з досвідом інших демократичних країн, особливо балтійських. Латвія, Литва і Естонія відрізняються від більшості країн Євросоюзу, особливо від “старої Європи”, тим, що їм не треба довго розповідати про небезпеку російської агресії та кремлівської пропаганди.

Радянська окупація є ще надто свіжою у пам’яті, як і доволі ефективна підривна робота Радіо Комінтерну у 30-х роках минулого століття. Природно, що в умовах демократичного суспільства, поділу влади, у Балтії в боротьбі за інформаційну безпеку особлива увага приділяється законодавчому забезпеченню цієї роботи, а також узгодженості дій різних структур і відомств.

ЛИТВА ТА ЕСТОНІЯ – СПЕЦСЛУЖБИ ПРО ІНФОРМБЕЗПЕКУ

Насамперед важливо зазначити, що подібна робота постійно на контролі спецслужб балтійських країн. До того ж не якась там засекречена діяльність з невідомим широкому загалу результатом, а регулярна, законодавчо закріплена і максимально відкрита (наскільки це можливо в умовах роботи спецслужб). Згідно із законами, ухваленими в балтійських країнах, у Литві, Латвії та Естонії в першій половині року готуються і публікуються щорічні доповіді про головні загрози національній безпеці країни. Державною мовою, а також англійською. Тема інформаційної безпеки займає в них значне місце.

Зазвичай Литва першою презентує таку доповідь – на початку лютого (ось, до речі, чекаємо новинку-2021 з дня на день). Її готують спільно Департамент державної безпеки та військова розвідка Міністерства оборони. Для розуміння пріоритетів: із 66 сторінок доповіді 2020 року розділ “Інформаційна безпека” займав 8 сторінок, тобто 12% матеріалу. Документ відкритий для загального скачування та ознайомлення.

Доповідь естонської Поліції безпеки, КаПо (KaitsePolitsei) публікується в середині квітня. Тут розділ “Захист конституційного устрою” займає 10 сторінок із 70, тобто 14%. У ньому інформбезпека розглянута в єдності з підривною роботою Росії (тут вона називається прямо, хоча в балтійській пресі зазвичай вживається евфемізм “східний сусід”) по суміжних напрямах (робота зі спотворення історичної пам’яті, формування структури проросійських організацій тощо).

ЛАТВІЯ – ЗАГРОЗИ УСТРОЮ ВІДСЛІДКОВУЮТЬСЯ ДВОМА СПЕЦСЛУЖБАМИ

У Латвії щорічні доповіді про загрози національній безпеці готуються одразу двома спецслужбами. По-перше, це Служба Державної Безпеки, VDD (Valsts drosibas dienests), публікація – в середині березня.

За назвою, а також структурою і контентом це схоже на розділ естонської КаПо – «Захист конституційного устрою». Обсяг – 12 сторінок із 42, тобто 29%.

Однак у Латвії є ще особлива спецслужба, назва якої перегукується з назвою зазначених вище глав – Бюро із захисту Конституції, SAB (Satversmes aizsardzibas birojs). І вона готує свою окрему доповідь – наприкінці квітня. Тут також про все йдеться прямо і відверто. Хто саме є головним джерелом загроз латвійській конституції, видно вже з перших, вступних глав – «Внутрішня політика Росії», «Зовнішня політика Росії». І от в середині доповіді цікавить нас глава «Російські заходи впливу і пропаганда». Вона займає 7 сторінок із 35, рівно 20%. Тут також все розглянуто в комплексі, але зі значним акцентом на проросійські засоби масової інформації та заходи щодо «підгодовування» журналістів.

Важливість законодавчо закріпленої практики подібних доповідей, що існує в Балтії, неможливо переоцінити. Регулярний, щорічний моніторинг дає можливість побачити картину не разову, одномоментну, а у розвитку. Створюється своєрідна картотека загроз, у тому числі інформаційних. Простежується їх видозміна і поява нових. При цьому речі називаються своїми іменами. І фіксуються токсичні, в сенсі національної безпеки, персони і медіаструктури.

ДОСВІД ЛАТВІЇ – ТВ-РОСПРОП І САНКЦІЙНИЙ РЕЖИМ

До речі, якраз цього тижня у Латвії сталася подія, яка дає чудовий привід комплексно поговорити про ситуацію, у чомусь подібну до української.

Правда, тут йдеться не про державну структуру, а про приватне підприємство. Один з найбільших латвійських платних телеоператорів, Tet, з 1 лютого припинив ретрансляцію Першого Балтійського каналу (розповсюджувач контенту російського «Первого канала»), НТВ, РЕН-ТВ, а також розважальних каналів «Кинокомедия», «Киномикс».

Як це обґрунтовувалося? Партнером по ретрансляції цих т/к було підприємство TEM LV – один з підрозділів холдингу BMA (Baltijas Mediju Aliance). При цьому у листопаді минулого року латвійська прокуратура висунула співвласникові цього холдингу Олегу Солодову звинувачення у порушенні міжнародних санкцій. Бізнесмена звинуватили у тому, що його холдинг ретранслював у Латвії канали, які належать російському мільярдерові Юрію Ковальчуку, якого включили до списку санкцій ЄС. Ретрансляцію телеканалів заборонили.

(А до того, у липні 2020 року, NEPLP заборонила ретрансляцію у Латвії семи телеканалів групи RT, Russia Today. Як пояснювала NEPLP, це було зроблено, оскільки ці канали «знаходяться під фактичним контролем» російського пропагандиста Дмітрія Кисельова, який також під санкціями ЄС).

Правда, TEM LV оперативно заявило, що передасть свої права іншій структурі. Але у розпорядженні Tet не було інформації про юридичну обґрунтованість такої передачі прав, а також про справжніх кінцевих вигодоодержувачів. Тому, щоб уникнути ризиків порушення режиму санкцій, було вирішено припинити ретрансляцію. Латвійська національна рада з електронних ЗМІ (NEPLP) позитивно відгукнулася про дії оператора. Зі свого боку, Tet закликав владу Латвії пояснити, яких дій вони очікують з боку телеоператорів в сенсі виконання санкційного режиму, ухваленого в ЄС.

Втім, і протилежна сторона не спить. До латвійського Центру захисту прав споживачів вже надходять масові скарги від користувачів, які незадоволені рішенням компанії Tet. Тож у цій історії слід чекати продовження.

І, ймовірно, також з’являться необхідні законодавчі уточнення.

Варто сказати, що минулого року у Латвії повідомлялося про розробку окремих законів про боротьбу з ворожим інформаційним впливом, у тому числі дезінформацією. Але це – штука тонка і складна… Можна згадати, як і в Україні свого часу енергійно взявся за “закон про дезінформацію” колишній міністр культури та інформаційної політики Володимир Бородянський. Але довести справу до кінця не вдалося.

І в Латвії теж – робота з удосконалення законодавства в цій сфері все ще триває.

Сообщение Україні треба запозичити досвід Балтії, як захищати свій інформаційний простір появились сначала на Український репортер.