Про це повідомив представник Кабміну у Верховній раді Тарас Мельничук.

Нагадаємо, Тарас Кремінь очолив інституцію Уповноваженого із захисту державної мови у 2020 році. Він став другим мовним омбудсменом після Тетяни Монахової, яка пішла з посади через пів року від обрання.

Наразі триває конкурс на посаду наступного Уповноваженого із захисту державної мови, який уже встиг стати скандальним.

За процедурою, очільника інституції призначає уряд, а кандидатів подають Мін’юст, Міністерство культури і стратегічних комунікацій та Уповноважений із захисту прав людини.

Так серед претендентів опинилися посадовець уряду Павло Полянський та фольклористки Олена Івановська і Ірина Коваль-Фучило. Активісти розкритикували їхні кандидатури через те, що вони нібито не відповідають вимогам закону, адже не мають досвіду правозахисної діяльності або захисту державної мови.

Згодом Ірина Коваль-Фучило відмовилася від участі в конкурсі. Як повідомляли джерела УП, замість неї Мін’юст запропонував кандидатуру актора Олександра Завальського.

Новий претендент наразився на шквал критики в соцмережах через роботу на фінансованому Московським патріархатом каналі “Глас” та “некомпетентність”.

Низка митців, науковців і спортсменів виступили з публічною заявою, в якій закликали призначити Тараса Кременя на посаду повторно. За це також виступали мовні активісти.

А днями група народних депутатів звернулася до Уповноваженого із захисту прав людини Дмитра Лубінця з проханням висунути Тараса Кременя кандидатом на мовного омбудсмена.

Як повідомляє “Еспресо”, під час брифінгу 2 липня омбудсмен заявив, що не може цього зробити, адже вже подав свого претендента у визначений законом термін – за два місяці до закінчення повноважень чинного Уповноваженого.

“При всій повазі до чинного омбудсмена, я в межах своїх повноважень і на підставі критеріїв виконав норму законодавства і у встановленому порядку подав кандидатуру Івановської”, – сказав Дмитро Лубінець.

Сообщение Уряд звільнив Тараса Кременя з посади мовного омбудсмена появились сначала на Український репортер.

Про це він сказав в інтерв’ю “Українській правді”.

Кремінь нагадав, що ухвалений у 2020 році мовний закон передбачає відтермінування окремих статей до певного моменту. Так, обслуговування українською стало обов’язковим із 16 січня 2021 року – через півтора року з моменту набуття чинності мовного закону. У сфері культури ще пізніше. Адміністративна відповідальність за порушення норм закону про мову настала з 16 липня 2022 року. Таким чином закон про мову повністю запрацював лише через 5 років.

“Тепер нічого іншого, крім наступальної українізації, яка прийшла на зміну лагідній, я не бачу”, – сказав Кремінь.

Відповідаючи на уточнювальне запитання про те, що таке “наступальна українізація”, мовний омбудсмен сказав: “Наступальна українізація передбачає суворий контроль за дотриманням мовного закону в усіх без виключення сферах суспільного життя на території України”.

“Раніше ми не могли вплинути, скажімо, на окремі медіа, тому що в повному обсязі не працювала стаття, яка передбачає обов’язковість української мови у сфері культури; не могли тиснути на сферу обслуговування – а це багатомільйонна спільнота користувачів і надавачів послуг, – та сьогодні такого вже немає. Ми маємо інструменти та важелі моніторингу, контролю і покарання кожного із суб’єктів господарювання”, – уточнив він.

За його словами, “лагідна українізація” була лише першим етапом виконання мовного закону.

Сообщение Тарас Кремінь оголосив про початок “наступальної українізації” появились сначала на Український репортер.

Про це повідомив уповноважений із захисту державної мови України Тарас Кремінь в ефірі Українського радіо.

“Ця статистика є незначною. За останні два роки у 100 разів зменшилася кількість здобувачів освіти, які навчалися російською мовою або вивчали російську як окремий предмет. На всю Україну зараз залишається трохи менше тисячі таких учнів у кількох областях”, – сказав Кремінь.

Він додав, що держава не бореться з російською мовою, а намагається утверджувати українську, аби вона була в кожному куточку України.

Раніше Кремінь розповів, що діти в школі активніше використовують державну мову, однак за її межами цей відсоток є значно меншим.

Сообщение Кремінь: у школах Харківської та Дніпропетровської областей учні досі вивчають російську мову появились сначала на Український репортер.

За його словами, поняття “російськомовний українець” не варто вживати, оскільки воно є одним із наративів російської пропаганди. Його в росії роками використовували для внутрішнього розколу української нації.

Крім того, росія постійно насаджувала міф про те, що Україна є неоднорідною державою, яка поділена на українськомовні та російськомовні регіони, додав Тарас Кремінь.

Своєю чергою мовний омбудсмен, посилаючись на рішення Конституційного Суду України від 14 липня 2021 року, вказав, що є громадяни України, які свого часу були зросійщені.

Тарас Кремінь каже, що Україні потрібно схвалити Програму сприяння опануванню української мови як державної, і додав, що вважає українську мову обов’язковою для Збройних сил України і такою, що має бути панівною у всіх сферах життя.

Незалежно від того, чи це національні спільноти, чи це іноземці, всі повинні володіти українською мовою на території Української Держави. Адже це мова освітнього процесу та майбутнього. І це свідомий вибір мови незламної нації, – зауважив мовний омбудсмен.
За його словами, інтерес до української мови й перехід на державну є рекордним за всі роки незалежності.

Українська є обов’язковою для ЗСУ. Українська є панівною в усіх сферах суспільного життя. І, незалежно від того, чи це національні спільноти, чи це іноземці, всі повинні володіти українською мовою на території Української держави. Тому що це мова освітнього процесу, освітньої траєкторії, звичайно, життєвого майбутнього, і це свідомий вибір мови незламної нації, – підкреслив Кремінь.
Він нагадав, що в Україні діють безоплатні курси з вивчання державної мови, долучитися до яких можуть усі охочі.

Сообщение Тарас Кремінь: поняття “російськомовний українець” не існує появились сначала на Український репортер.

Про це він повідомив у Фейсбуку.

За його словами, не можна допустити звуження сфери використання державної мови.

“Будь-який законопроєкт повинен, насамперед, враховувати особливості національного законодавства. Тому дискусії з європейськими партнерами не повинні стати дискримінаційними для національних інтересів”, – зауважив мовний омбудсмен.

За словами Креміня, до цього документа є застереження з боку українського суспільства, частини нардепів та представників медіасередовища, тому між першим і другим читанням, він повинен бути суттєво вдосконалений.

“Українська мова завжди була і буде залишатися носієм української ідентичності. Будь-які спроби звузити сферу її функціонування можуть завдати втрат українській державності. Тому я закликаю народних депутатів України бути максимально конструктивними під час ухвалення відповідних рішень при обговоренні цього документа до другого читання. Сподіваюся, що в остаточній версії всі чутливі складові проєкту закону будуть прибрані”, – наголосив він.

Читайте також:

• Пул і Пу. Слово & влада
• Журналіст Степан Колесник своїми критичними матеріалами розхитував підвалини тоталітарного режиму. Інтерв’ю з публіцистом (+відео)

Сообщение Тарас Кремінь: законопроєкт про медіа слід доопрацювати, не можна допустити звуження сфери використання української мови появились сначала на Український репортер.

“Безперечно, це впливає як на застосування державної мови здобувачами освіти, так і рівень володіння нею. У батьків також виникають запитання, чому окремі вчителі, якщо спиратися на статистику держслужби, дотримуються режиму двомовності під час освітнього та виховного процесів. Вважаю, що на такі порушення керівники закладу освіти, як і засновники, повинні реагувати оперативно і якісно. Законодавством визначено, що невиконання закладом вимог щодо мови освітнього процесу є підставою для розірвання строкового договору з керівником”, – зазначає Тарас Кремінь.

Уповноважений наголошує, що до 1 вересня Статути закладів освіти мають бути приведені у відповідність до Закону України “Про освіту”. “Незмінені десятиліттями статути окремих столичних шкіл з покликанням на неконституційні мовні документи викликають обґрунтовані питання до керівників шкіл і департаменту освіти. Допоки є час, прошу відреагувати на це”, – уточнив Тарас Кремінь.

Нагадаємо, 7 липня, Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь та голова Державної служби якості освіти України Руслан Гурак представили результати спільного дослідження щодо стану дотримання законодавства про державну мову в закладах загальної середньої освіти, використання державної мови учасниками освітнього процесу безпосередньо в школі й поза нею.

За 2021 рік до Секретаріату Уповноваженого надійшло 157 звернень щодо порушень мовного законодавства окремими педагогічними працівниками закладів дошкільної, загальної середньої, вищої освіти. Найбільше звернень було з Києва – 31, Одеської області – 17 та Харківської області – 14.

З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну українська мова почала переважати в усіх сферах суспільного життя.

Сообщение У Київській області зафіксовано порушення мовного закону з боку освітян появились сначала на Український репортер.

У Києві лише 11 відсотків від загальної кількості друкованих медіа представлені українською мовою. “Як ми бачимо із результатів моніторингу, станом на сьогодні, у точках розповсюдження друкованих ЗМІ на території міста Києва тираж видань недержавною мовою становить основну кількість і значно переважає над кількістю україномовних видань”, – повідомляє Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь у Фейсбуці.

“У ході моніторингу було проаналізовано друковану продукцію, доступну для візуалізації, у 20 точках продажу у різних районах міста Києва. Із них 8 кіосків «Преса» та 12 розкладок на станціях метро, у супермаркетах та інших публічних місцях. Кількість охоплених одиниць продажу – 1840, із них представлених державною мовою – 197, що становить 11% від загальної кількості. Решта представлених одиниць (1,643) видані російською мовою, що становить 89% від загальної кількості”, – написав Кремінь.

Він зазначив, що серед представленого асортименту переважає журнально-газетна друкована продукція (журнали за тематикою – дача і город, кулінарія, мода, дитячі журнали, рукоділля, розважальні; газети – новини, реклама, телепрограми, здоровий спосіб життя тощо). За його словами, основну частину україномовних видань становлять видання для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку (розмальовки, початкова математика та ін). Рідше трапляються книжкові та журнальні видання і газети.

Відповідно статті 25 Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, яка набуває чинності із 1 січня 2022 року, друковані засоби масової інформації можуть видаватися іншими, ніж державна, мовами за умови, що одночасно з відповідним тиражем видання іноземною мовою видається тираж цього видання державною мовою, а у кожному місці розповсюдження друкованих медіа їх частка державною мовою має становити не менше 50 відсотків.

Як повідомлялося, 16 січня 2021 року набули чинності норми статті 30 Закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, які регулюють використання державної мови у сфері обслуговування споживачів.

Верховна Рада 25 квітня 2019 року ухвалила Закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. Його статті впроваджуються в дію поетапно. Переважна більшість норм набула чинності 16 липня 2019 року.

Від “Українського репортера” додамо: газет з кожним роком стає все менше. Що там казати, коли три роки роки тому в столиці пішло в небуття славетне видання Київради “Вечірній Київ”, якому виповнилося 110 років. Закрили під завісу 2018-го, хоч мер Віталій Кличко і його тодішній заступник Олексій Резніков обіцяли: газета буде жити! «Вечірку» кинули «в яму» за темних, сумнівних обставин. Депутати Київради (навіть з демократичних фракцій!) ані найменшого слова не промовили на захист найстарішого видання. І не створили (бодай для ока!) хоч якусь тимчасову комісію для розслідування обставин підозрілого закриття, дивного переформатування «Вечірнього Києва», хто і чому це зробив, з яких підстав, по якій схемі.

Фото: “Український репортер”

На цю тему читайте також:

• Пул і Пу. Слово & влада
• У Києві страйкує “Союздрук” – намагається відстояти свої кіоски
• Юрій Сиротюк: “Знищення кіосків “Союздруку” – питання нацбезпеки” (+відео)
• Газетних кіосків менше не стане, запевняють у Кличка. А чи з’явиться в них міська преса?

Сообщение У Києві ситуація з україномовною пресою є катастрофічною – Тарас Кремінь появились сначала на Український репортер.

Про це уповноважений Верховної Ради з питань захисту державної мови Тарас Кремінь нагадав у Фейсбуку.

Згідно із статтею 30 закону про забезпечення функціонування української мови як державної всі приватні, державні та комунальні надавачі послуг зобов’язані обслуговувати споживачів і надавати інформацію про товари і послуги державною мовою.

“У супермаркеті та в інтернет-магазині, у кав’ярні, банку, на АЗС, в аптеці чи бібліотеці, де б ти не був – обслуговування має бути українською. Лише на прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися іншою мовою”, – уточнив Кремінь.

Мовний омбудсмен зазначив, що у разі порушення права громадян на отримання інформації та послуг українською мовою слід звертатися до його відомства.

Сообщение З 16 січня всі заклади сфери обслуговування повинні перейти на українську мову появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє ZIK.

Сьогодні засідання тривало близько шести годин. У КСУ сьогодні продовжили заслуховувати всіх учасників. Зокрема представник Верховної Ради у Конституційному суді клопотав про залучення до процесу новопризначеного мовного омбудсмена. Судді сказали, що вони обов’язково долучать до матеріалів його свідчення у письмовому форматі, але покликати його на засідання неможливо, оскільки КСУ перейшов до закритої частини розгляду.

Нагадаємо, 8 липня Кабінет міністрів призначив Тараса Креміня новим уповноваженим по захисту державної мови. На посаду претендували також Світлана Броннікова і Святослав Літинський.

Додамо, секретар РНБО Олексій Данілов заявляв, що єдиною державною мовою в Україні повинна бути українська мова. Другою мовою, яку мають вивчати з дитячого садка, має бути англійська.

Сообщение Конституційний суд України перейшов до закритої частини розгляду закону про мову появились сначала на Український репортер.