Про це розповів начальник інженерних військ Командування сил підтримки ЗСУ, бригадний генерал Василь Сиротенко, пише Укрінформ.

За словами генерала Сиротенка, Суми за короткий час встигло підготувати повноцінну ешелоновану оборону – тобто кілька рубежів захисту один за одним.

“За короткий період змогло підготувати дійсно ешелоновану і стійку оборону. І це відмічається, і це видно, і це навіть з космосу видно. Можна подивитися в реальному часі, як вона будується”, – зазначив він.

Паралельно зводиться суцільна лінія оборони від Київського водосховища до Сум. Це не локальне зміцнення, а масштабна споруда, на яку кидають значні сили і ресурси.
Головна мета – зробити так, аби росія: не змогла несподівано вдарити з цього напрямку; не мала змоги створити так звану “буферну зону”; не могла відтіснити українські сили від державного кордону.

“Ця лінія оборони будується, і багато сил і засобів приділяється саме для того, щоб її в найкоротший термін побудувати”, – пояснив генерал.

Фото ілюстративне. ЗСУ.

Сообщение Будують масштабну лінію оборони від Київського водосховища до Сум (+відео) появились сначала на Український репортер.

Вороги атакували балістичною ракетою Іскандер-М із Воронезької області – рф, а також 105 ударними БпЛА типу Shahed, Гербера, Італмас та безпілотниками інших типів із напрямків: Орел, Брянськ, Курськ, Шаталово, Брянськ, Приморсько-Ахтарськ, Міллерово – рф, та ТОТ Донецька, Гвардійське – ТОТ АР Крим. Близько 60 із них – “шахеди”.

Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та безпілотних систем, мобільні вогневі групи Сил оборони України.

За попередніми даними, станом на восьму ранку, протиповітряною обороною збито/подавлено 96 ворожих БпЛА типу Shahed, Гербера, Італмас та безпілотниками інших типів на півночі, півдні та сході країни.

Зафіксовано влучання шістьох ударних БпЛА та падіння уламків на семи локаціях, повідомляє командування Повітряних сил.

Сообщение Ворожа зграя знову вдарила з повітря. Збито 96 безпілотників появились сначала на Український репортер.

Ця композиція про колосальну силу духу українських воїнів, звитяжних лицарів, з якими «Бог і Правда щира…». Вони нещадним вогнем зустрічають московитів, влучно б’ють їх з «Джавелінів», «Стінгерів», «Стугни»…

Клятому кремлівському виродку ніколи не здолати наш героїчний народ!

«Український репортер» записав виступ Тараса Компаніченка у липні 2022-го в Національному музеї літератури, під час відкриття художньої виставки історичних картин «Неспалима. З глибини століть. Незборима».

Свої твори на широкий загал представили знані художники: Олександр Мельник (на світлині другий праворуч), Василь Корчинський (перший ліворуч) та Олесь Соловей (перший праворуч).

На цю тему:

• Історичні картини, як передова музейного фронту. У Києві – особлива художня виставка (+відео)

Сообщение Тарас Компаніченко про те, чим українці “пригощають” кляту наволоч (+відео) появились сначала на Український репортер.

Лідер популярного та шанованого в народі гурту «Хорея Козацька» Компаніченко є одним із яскравих митців, які майстерно відновлюють пісенні артефакти тієї чи іншої доби, формують наші світоглядно-культурні цінності, надихають майстерним пісенним словом на звитяжну боротьбу за вільну й могутню Україну.

Сообщение Народний артист України Тарас Компаніченко пісенним словом закликає: “Меч піднеси і навідліг бий!” (+відео) появились сначала на Український репортер.

Серед тих, хто завітав на цю подію, ми побачили колишнього політв’язня путінського режиму Володимира Балуха. Про деякі маловідомі сторінки життя і діяльності Степана Бандера повідав присутнім Микола Посівнич, знаний дослідник українського визвольного руху ХХ століття. Виступили також лідер «Свободи» Олег Тягнибок, очільник свободівської фракції у Київраді Юрій Сиротюк.

Порадували своєю чудовою творчістю шановані в народі митці – Тарас Компаніченко, Василь Лютий, гурт “Рутенія”.

А сьогодні, 16 жовтня, як сказав Олег Тягнибок, ніби за іронією долі сепаратисти намагаються зірвати процес перейменування проспектів Бандери і Шухевича в Києві.

Тому нині «свободівці» проводять акцію протесту на вулиці Московській, біля будівлі Апеляційного адмінсуду Києва. Феміда розглядає апеляцію столичної влади на рішення Окружного адміністративного суду, який скасував рішення Киїради щодо перейменування проспектів Степана Бандери та Романа Шухевича в українській столиці.

Нагадаємо, що Київрада 7 липня 2016 року перейменувала Московський проспект на проспект Степана Бандери. А проспект Ватутіна отримав нову назву – проспект Шухевича – 1 червня 2017-го.

Кілька громадських організацій, які засновані екс-депутаткою від Партії регіонів Іриною Бережною (загинула в аварії у серпні 2017 року), її матір’ю Оленою Бережною, подали до суду на це рішення. Вони просили суд заборонити Київраді перейменовувати проспект Генерала Ватутіна.

Таку діяльність Бережних різко засудили патріотичні рухи, національно-свідомі громадяни, усі ті, хто не бажає миритися зі спадком тоталітарного режиму, з російським впливом.

Фото “Українського репортера”

Відео: знаменитий “Меч Арея” у виконанні Василя Лютого і “Рутенії”

Сообщение Учора – вечір пам’яті Степана Бандери, сьогодні – акція протесту проти назви “Московський міст” (+відео) появились сначала на Український репортер.

Як розповів сайту “Гуляйполе.City” голова Гуляйпільської райдержадміністрації Олександр Іщенко, підготовлено “всі необхідні документи щодо перевезення праху Нестора Махна до Гуляйполя.

Цьому передували сесія міської ради, а також робоча нарада…

Є заява внучатого племінника Нестора Махна щодо повернення на батьківщину праху його предка. Вже вирішили, де має знаходитись прах Нестора Махна — у музеї.

Наразі чекаємо остаточної відповіді від французької сторони. Бо французька діаспора — проти повернення праху. Тож це питання вирішується на рівні міжнародних відносин…”

На цю тему читайте також: 

• В Україну може повернутися «Батько Махно»
• У Києві збудують пантеон для видатних українців, похованих за кордоном

Відео: про Нестора Махна співає народний артист України Тарас Компаніченко

Сообщение Підготовлено документи щодо перевезення праху Нестора Махна до Гуляйполя (+відео) появились сначала на Український репортер.

Як нагадують в Українському інституті національної пам’яті (УІНП) в цьому районі в січні 1918 року точилися бої українських підрозділів із більшовицькими заколотниками.

Пам’ятна дошка роботи скульптора Василя Маркуша виготовлена коштом столичної мерії. Урочисте вшанування Симона Петлюри відбулося з ініціативи та підтримки УІНП.

На церемонії відкриття Герой України, начальник Київського військового ліцею імені Івана Богуна генерал-майор Ігор Гордійчук наголосив, що Симон Петлюра розумів важливість для держави мати власне військо.

І, за його словами, хлопці й дівчата, які зараз на передовій, допомагають завершити роботу, яку розпочав історичний діяч.

«Символічно, що саме в цьому році ми відкриваємо меморіальну дошку Симону Петлюрі. Бо це рік надважких виборів, у яких проросійські сили спробують узяти реванш. І важливо, щоб у цей переломний рік ми зберегли свій курс – на вступ до НАТО та Євросоюзу.

Я сподіваюся, що ми не повторимо помилок столітньої давнини і не дамо внутрішнім суперечкам вплинути на курс розвитку України», – зазначив Ігор Гордійчук.

На відкритті пам’ятної дошки були присутні міністр культури Євген Нищук, директор УІНП Володимир В’ятрович, учасники бойових дій, курсанти Київського військового ліцею імені Івана Богуна, представники мерії, Міноборони та Генштабу ЗСУ.

На звершення Оркестр почесної варти Окремого президентського полку імені гетьмана Богдана Хмельницького виконав «Марш нової армії України». А лідер гурту «Хорея Козацька» Тарас Компаніченко заграв «Пісню про Петлюру» із нової платівки «Пісні Української революції».

Фото www.memory.gov.ua

Сообщение У столиці відкрили дошку пам’яті Петлюри, котрий розумів, як важливо державі мати свою армію появились сначала на Український репортер.

Цей мистецький захід було присвячено 100-річчю з дня створення Західно-Української Народної Республіки. Послухати «Хорею козацьку», а особливо заслуженого артиста України Тараса Компаніченка прийшло  приблизно двісті киян, була повнісінька зала.

Коли «Хорея козацька» почала виконувати знаменитий «Заповіт» Тараса Шевченка усі глядачі піднялися зі своїх місць, а потім довго і тепло аплодували. Це було дуже зворушливо, щемно.

Вже традиційно подібні культурно-мистецькі заходи, які організовують на волонтерських, громадських засадах ігнорують високі державні діячі, політики, чиновники, які відповідають за гуманітарну сферу.

Згадаймо бодай велику художню виставку  – всеукраїнську бієнале мистецтва історичного жанру “Україна від Трипілля до сьогодення в образах сучасних художників”. Експозиція була присвячена 100-річчю проголошення незалежності Української Народної Республіки. Її було розгорнуто в Центральному будинку художника. Її проігнорували і міністр культури Євген Нищук, і віце-прем’єр В’ячеслав Кириленко.

Того вечора, 1 листопада, в Колонній залі ми не побачили серед глядачів ані мера Віталія Кличка, ані секретаря Київради Володимира Прокопіва. Навіть керівники гуманітарних департаментів КМДА та їх заступники «забули» про цю мистецьку подію. Співати разом з усіма «Червону калину» не «за протоколом»?

До речі, Віталій Кличко того дня був присутнім на іншій події –  взяв участь у відкритті Veteran Hub. А тут вже був віп-рівень, адже презентацію Veteran Hub відвідали посли США та Японії, перший віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко.

Пісні Січових стрільців мера Кличка та його команду чомусь не привабили.

Не знайшов дороги на мистецький вечір і віце-прем’єр з гуманітарних питань В’ячеслав Кириленко. Хоч знайшов час обуритися у Твіттері санкціями, які путінська Росія застосувала проти нього.

Якщо поцікавимося дописами Кириленка в соцмережах, то побачимо, що він все ж знаходить час на відвідання різних заходів, в тому числі не зовсім культурологічного профілю.

Не зацікавився патріотичним музичним вечором і міністр культури України Євген Нищук з чисельною міністерською командою. Нищук не прийшов, бо не було віп-персон?

Зрештою, на багатьох інших культурно-мистецьких заходах за участю громадськості бачимо подібне ігнорування. Запитується, для кого влада пише постанови, видає циркуляри, розпорядження про “відзначення історичних подій, вшанування…”, про посилення патріотичного виховання? Для простого народу?

А цей народ і без чиновницьких циркулярів живе з патріотизмом у серці. Треба було бачити, з якою неймовірною теплотою і щирістю сприймали глядачі усі виступи “Хореї козацької”, як довго не відпускали талановитих співаків зі сцени. Це було вражаюче.

Фото “Українського репортера”

Сообщение «Хорея козацька» полонила киян піснями Січових стрільців появились сначала на Український репортер.

Стрічку було знято в рекордні терміни – за чотири дні. У ній зіграли як відомі професійні актори, зокрема Анатолій Гнатюк, Анатолій Пашинін, так і аматори, волонтери.

Головний герой – Сашко – вижив в Іловайському «котлі», пробирається до своїх і дорогою зустрічає найнесподіваніших супутників і ворогів. Серед них – і Всеволод, син Ізяслава, що «з роду князів турівських», і гетьман ханської України Петро (Петрик) Іваненко, і Батько Махно, і гітлерівський фельдмаршал Манштейн…

«То все була лише контузія? Видіння? Шкода, що не примарився хтось із майбуття, я б розпитав його – як вони там воюють з марсіанськими москалями», – розмірковує у фінальній сцені головний герой Сашко.

Сам автор п’єси вважає, що «ця війна закінчиться нескоро». Але суспільство має усвідомити, що поруч з нами – великі герої і звитяжці, люди дивовижного чину. Ось митці й мають показувати подвиги наших звитяжців, силу духу великих, героїчних українців.

Мова про справжнє, високе мистецтво, яскравим представником якого є Тарас Компаніченко, знаменитий кобзар, лірник. У кінострічці його самобутньо-дивовижні пісні лунають крізь віки, передають дух епохи, показують певний зріз тієї чи іншої доби – воєнний, суспільно-політичний, духовний…

8 лютого у Києві відбулася презентація музичного альбому-саундтреку до кінострічки. Кожну пісню Тараса Компаніченка глядачі зустрічали дуже тепло, чути було: «Браво!».

Під час презентації виступили актори Назар Борушок (у головній ролі), Максим Зерко (роль Всеволода), Владислав Фуківський (у ролі гетьмана Петрика), які є випускниками Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого.

Фото на головній: Тарас Компаніченко
Фото Євгенія МАЙОРОВА

Сообщение Дивіться кінофільм про українських героїв усіх часів появились сначала на Український репортер.

А у коваля Вакули своя біда – Оксана крутить ним, як їй заманеться, а в Різдвяну ніч їй взагалі захотілося черевичків, як у самої королеви!

Це – епізоди з класичної п’єси, яка вже з перших хвилин налаштовує на різдвяні дива. Однак цьогорічного Різдва на киян чекало дійство, сповнене ще неймовірніших, ще загадковіших і веселіших пригод “Вечорів на хуторі… Відрадному”.

Може, тому, що у таку дивовижну пригоду вів усіх казкар Сашко Лірник? Він був не лише ведучим, а й режисером-постановником.

Дійство заполонило увагу тисяч глядачів уже з перших хвилин. На сцені – українські зірки. Інтриги додавала ще й осучаснена версія вистави – військово-патріотична. Судіть самі – козаками були справжні воїни зі сходу України, а Вакула з коваля перекваліфікувався на конструктора українських ракет.

Примхи Оксани виконував Тарас Компаніченко, відомий кобзар, лідер гурту «Хорея Козацька». Чи не тому Чортик, якого блискуче зіграв Антін Мухарський (Орест Лютий), підпорядковувався такому Вакулі без будь-яких ультиматумів? За черевичками вони літали не до Пітера, а до Європи, до самої британської королеви! Роль Єлизавети виконувала письменниця Світлана Поваляєва.

У “преподобну” Солоху майстерно перевтілилася письменниця Лариса Ніцой. Оксану грала співачка Анжеліка Рудницька. “Різдво – це час зустрічей старих друзів, знайомства між собою гарних людей і взагалі єднання”, – написала про це дійство на своїй сторінці у Фейсбуку Анжеліка.

Особливо на святковий лад налаштовували іронічні образи, яких у виставі було чимало. Наприклад, “Вірус Петя” підірвав ракету в самому лігві окупанта. Його блискуче зіграв поет Артем Полежака.

Етнограф Аліса Шрамко перетворилася на “нас тут нєту”, або нечисту силу. Як справжні професійні актори, грали і письменники, брати Капранови. Їм дісталися ролі феесбешників – полковника Штірліца та полковника Ісаєва. Актор Богдан Бенюк мав роль Почекуна і радив усім: “Почекай, чекати треба стільки, скільки треба…”.

І таки дочекався перемоги над ворогом. Бо, як годиться у добрій казці, а особливо у різдвяній, уся нечисть має зникнути. І вона “втекла задніми дворами”. А над столицею заіскрилося свято. Свято Різдва Христового.

Фото із соцмереж

Сообщение Зірковий вертеп-2018. Дивовижна вистава на Софійській площі (+відео) появились сначала на Український репортер.