Були й уповноважені представники від будинків (багато ще не повернулися з-за кордону, бо немає куди) і навіть житлових комплексів.

Головним було питання про обстеження будівель і споруд, які були повністю або частково пошкоджені під час бойових дій. Громада проголосувала, щоб це обстеження було закінчено впродовж місяця і всі отримали копії відповідних звітів.

Тарас Думенко заперечив і сказав, що це зробити неможливо, оскільки є певні обмеження в законодавстві. Адвокат Віталій Купрій заявив, що це можна зробити і пояснив механізм дій. Йому було запропоновано долучитися до цього, що вже радує.

Інше важливе питання – кошти громади. Тарас Думенко заявив, що сьогодні на казначейських рахунках є 140 мільйонів гривень, але діє обмеження щодо їх використання з боку Кабінету Міністрів, а Гостомельська громада живе за бюджетом, який ухвалений 23 лютого 2022 року.

Далі у діалозі Думенко – Купрій було з’ясовано, що ніякого законного рішення Гостомельська селищна рада у цей день не прийняла,  екс-голова Прилипко (нині покійний) не підписав жодного рішення, як цього вимагає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні», не існує протоколу сесії, порядку денного, реєстру учасників тощо.

Люди проголосували за винесення догани начальникові військової адміністрації за неналежне виконання обов’язків і про те, якщо доган буде три, то піднімуть питання перед вищими інстанціями про недовіру, на що Думенко відреагував реплікою, що тут немає всієї громади, тому це не правочинно.

Віталій Купрій виступив з ініціативою про звернення до Президента України, Голови Верховної Ради і народних депутатів з вимогою якнайшвидшого ухвалення закону про захист прав громадян, які порушені внаслідок війни. Цю пропозицію схвально зустріли учасники зборів.

Загалом склалося враження, що між головою військової адміністрації Гостомеля Тарасом Думенком і громадою стоїть непробивна, як у радянські часи, стіна!

Немає навіть елементарного співчуття до тисяч зранених людських доль, немає відповідей на низку дуже важливих запитань, які вимагають нагального вирішення: «ви обіцяли допомогти з вирішенням проблеми питної води протягом двох тижнів, а минуло півтора місяця», «у будинках досі немає світла, як жити?..», «я живу в сусідів, троє членів родини вбито, ніяка комісія не приходила, що робити?» тощо…

Після численних  незручних для нього питань, голова військової адміністрації ОТГ Гостомеля залишив громаду під шквал вигуків «Ганьба!», а люди ще довго ділилися одне з одним своїми невирішеними проблемами і наболілим, шукаючи захисту і співчуття.

Багато запитань до пана Думенка залишилися, на жаль, тільки запитаннями: де чіткі кроки виходу з ситуації, що склалася, де елементарна культура спілкування з людьми, де ефективна робота команди і постійний зв’язок із громадськістю, чому досі не вирішуються питання зі створення дієвої фахової комісії з фіксації пошкодженого майна…

Людям болять проблеми, спричинені війною, а як же владі?

Ольга Ходацька, мешканка Гостомеля, членкиня Національної спілки журналістів України

Читайте також:

• Чи є життя після удару авіабомби? Репортаж із Горенки
• В Гостомелі релігійна громада перейшла від московської церкви до ПЦУ. Як відреагував на це рішення Тарас Думенко (+відео)
• Секретар окупаційної влади в Маріуполі Хармишев досі числиться членом виконкому Гостомельської селищної ради
• Хто ви, Тарас Думенко, і з ким ви? Глава Гостомельської селищної військової адміністрації має публічно висловитися щодо своїх зв’язків

Сообщение В Гостомелі люди проголосували за винесення догани начальникові військової адміністрації Думенку появились сначала на Український репортер.

Журналісти «Українського репортера» побували у Горенці, на вулиці Садовій, 21, де люди живуть без води та світла. Живуть у тривозі, ніби на роздоріжжі, забуті та кинуті напризволяще владою, яка неспроможна навіть цистерну питної води привезти.

Понад три місяці люди мешкають у розчахнутому авіабомбою п’ятиповерховому будинку. Якби сюди приїхав керівник Гостомельської селищної військової адміністрації Тарас Думенко, то, мабуть, почув би десятки гострих запитань. Одне із них: невже місцева влада є такою безпорадною, що нездатна організувати підвезення у цистерні питної води?

«Ми якось мали розмову в селищній військовій адміністрації, вимагаючи швидких дій, – розповідають про свої біди мешканці Садової. – І що ви думаєте? Були наповал вражені дивовижною відповіддю: «Хочете привезти цистерну води? Ви ж знаєте, як це зробити і можете…».

Отже, шукайте, людоньки, по всіх усюдах рятівну ємність і самі ж тягніть на Садову. Що тут казати? На Садовій не замислюються над високими матеріями, що право на питну воду є одним із основних природних прав людини і може оцінюватися на рівні з правом на гідне життя та здоров’я. Тут кожен день шукають рятувальний круг. Буває, що і знаходять…

«Ось роздобули п’ять пластмасових діжок, у яких зберігався мильний концентрат, – тішать новиною місцеві мешканці Ігор Ковальов з дружиною Тетяною. – Добре, що відгукнулися пожежні, вимили діжки, заповнили технічною водою. На деякий час вистачить, щоб бодай руки помити.

Ніби дрібна проблема. Але якщо місцева влада навіть із цим не може впоратися, то навіщо вона? Одержувати високі зарплати, «грітися на теплому місці»? Чи для цього президент України Володимир Зеленський призначав на посаду Думенка? Очевидно, що ні.

А ще ж у Горенці, зрештою як у всій Гостомельській об’єднаній територіальній громаді, є купа інших проблем – набагато вагоміших, серйозніших, глибинних. Зокрема на Садовій хочуть чітко знати про долю напівзруйнованих будинків – чи будуть відбудовані? Досі комісія з обстеження будівель не побувала на Садовій, 21, кажуть мешканці.

Може, спонсори підставлять плече? Люди щодня в неймовірних пошуках, звертаються до кожного приїжджого іноземця, який знаходить сюди дорогу. Ген нещодавно якимсь вітром занесло сюди японських журналістів. Їх пригостили смачним українським борщем, який приготували в казані, на багатті.

Посланці країни Сонця аж прицмокували язиками, так було смачно. Раптом відгукнеться хтось із мільйонерів на їхні репортажі про обпалений дім, де в оселях згорьованих людей замість стелі сонце над головою.

Щоб привернути увагу всіх, хто проїжджає по головній дорозі на боковій стороні будинку активісти прикріпили великий плакат – благання про порятунок.

За найтоншу соломинку хапаються наші працьовиті українці. А знаєте, що у них є? Колосальне бажання відбудувати свій дім. І велика згуртованість цієї малесенької (бойової!) громади на Садовій. І це при тому, що тут біда бідою поганяє.

Що в будинку всі квартири (абсолютно всі!) були тотально пограбовані мародерами. Як таке могло статися? Хто ці злодії? Адже вулиця не була під окупацією! Чи має відповідь на це питання начальник поліції Київщини Андрій Нєбитов? Рано чи пізно відповідь має бути.

Якими хорошими новинами втішить жителів Горенки голова Київської обласної державної адміністрації Олексій Кулеба і коли це станеться? Він публічно проголошує про те, що треба “максимально швидко відновити область до довоєнного рівня…” Про яку “максимальну швидкість” можна говорити, коли більше трьох місяців забезпечення людей питною водою є для місцевої влади суперскладною задачею з багатьма невідомими! Пане Кулеба, ось про це розкажіть президенту США Джо Байдену, прем’єру Великобританії Борису Джонсону.

Керманич області також стверджує:

Знову солодкі обіцянки. Розчахнутий авіабомбою дім вже так багато їх чув…

Світлана КОВАЛЬОВА, Леонід ФРОСЕВИЧ

Фото: “Український репортер”

Сообщение Чи є життя після удару авіабомби? Репортаж із Горенки появились сначала на Український репортер.

Як повідомив керівник Київської обласної військової адміністрації Олександр Павлюк, «тимчасові обмеження необхідні для того, щоб фахівці мали змогу деблокувати об’єкти інфраструктури та зробити їх безпечними для повернення людей».

В період дії комендантської години категорично забороняється перебувати на вулицях та в інших громадських місцях, пересуватися транспортом та пішки.

Тим не менш, багатьох гостомельчан хвилють дуже нагальні, злободенні питання. Про це вони пишуть в соцмережах, звертають увагу обласної та центральної влади на критичну ситуацію в Гостомелі, просять негайно втрутитися, не залишати людей напризволяще.

Зокрема, Євгеній Кудрявцев написав у Фейсбуці, що гостомельчани повинні терміново “направити колективну скаргу на бездіяльність місцевої влади”. Це нобхідно для того, щоб забезпечити збереження  майна.

“Мало того, що наші будинки розтрощили, так ще мародери останнє винесуть, поки нас до домівок допустять. Потім ніхто нічого не відшкодує. Після 14-го квітня можна буде тільки на голі стіни дивитися. Потім будуть казати, що все орки винесли… Вже є приклади, коли зараз знаходять викрадені машини з Ірпеня на західній Україні…”.

Читайте матеріал: “Хто ви, Тарас Думенко, і з ким ви? Глава Гостомельської селищної військової адміністрації має публічно висловитися щодо своїх зв’язків”

Євгеній Кудрявцев загострює увагу на ще одній важливій проблемі:

“Ми зараз повинні обрати того, кому довіряємо, гідну людину, яка буде нашим представником саме від нас (доки не буде офіційних виборів), яка реально захищатиме інтереси Гостомельської громади, а не політичні ідеології. Я думаю, такі люди є, це ж вони реально допомагали мешканцям в лиху годину, ризикуючи життям… Давайте діяти негайно!”

Раніше “Український репортер” у статті “В Гостомелі люди вийшли зі своїх укриттів і не можуть оговтатися від пережитого. Їм потрібна негайна допомога” розповідав, що тамтешні мешканці, які пережили жахіття рашистської окупації, нині потребують в тому числі й спілкування, важливої інформації про те, що відбувається довкруж, Вони чекають, коли нарешті з’явиться компетентна інформація від селищної військової адміністрації, як діяти, на що сподіватися, яких рекомендацій дотримуватися, коли буде покінчено з бандами мародерів…

І коли розпочнеться налагодження нормальної життєдіяльності селища, а відтак люди відчують, що в Гостомелі є українська влада, що Гостомель – це не якась там “сіра зона”. Як довго ще чекати такої необхідної інформації (а також  практичних і реальних дій) від місцевої влади?

Наводимо найбільш характерні коментарі із Фейсбуку:

Сообщение Мешканці Гостомеля хочуть створити петицію, щоб замінили керівника адміністрації появились сначала на Український репортер.

Про це повідомив начальник поліції Київської області Андрій Нєбитов.

«Дуже важливо пройти фактично кожен будинок, потрапити в кожну домівку, адже ми розуміємо, що під завалами можуть залишатися люди, в квартирах можуть перебувати одинокі люди похилого віку, які, на жаль, самостійно не могли пересуватися. Оглядаємо тіла громадян, які, на жаль, загинули, вивозимо їх до моргів для проведення судово-медичних експертиз і подальшого поховання. Наше головне завдання – врятувати людей, які залишилися в місті», – сказав Андрій Нєбитов.

Як відомо, сусідній Гостомель також звільнено від рашистської орди. Гостомельчани читають інформацію про те, як чітко та злагоджено в Ірпені працюють працівники Національної поліції України у координації з підрозділами територіальної оборони, рятувальниками та представниками місцевих органів влади і, мабуть, радіють за сусідів. Але водночас і запитують, коли подібну картину “зачищення” та створення безпечного сектору будуть спостерігати і в Гостомелі?

Дуже добре, що в Ірпені разом з правоохоронцями пліч-о-пліч виконують важливі, ризиковані завдання також бійці територіальної оборони. Ось з кого мали би брати позитивний приклад в Гостомельській селищній військовій адміністрації.

Натомість тут спостерігаємо інше. Як переповідають місцеві мешканці, в розмові з деякими гостомельчанами  начальник селищної військової адміністрації Тарас Думенко вважає, що сьогодні бойових завдань для територіальної оборони немає (!). А відтак, мовляв, тероборонівці не повинні бути десь під ногами…

Є багато нових завдань для них? То скажіть про це воїнам, пане Думенко. Як зрозуміти його висловлювання? Чи розуміє він обсяг своїх завдань? Чи відомо йому як злагоджено діють сусіди в Ірпені? В тому числі в тісній координації з представниками місцевих органів влади, тероборонівцями. 

За цією логікою, якщо в Гостомелі нема “бойових завдань для територіальної оборони”, то що, розпустити бійців по домівках?  І це у воєнний період? Може з численими бандами мародерів в Гостомелі покінчено? Чи вже зловили всіх представників “руського міра” в Гостомелі, яких до війни тут була тьма-тьмуща?

Такі, більш ніж дивні, заяви головного очільника Гостомеля викликають не те що подив під час кривавої війни з московитськими убивцями, але й низку серйозних запитань безпосередньо до персони Думенка.

Нам невідомо хто рекомендував його на цю відповідальну посаду (хоч є інформація для певних припущень), але зате ми читаємо соцмережі – а тут вже здіймаються хвилі обурення і гострої критики з приводу того, чому після звільнення Гостомеля  не видно діяльності селищної військової адміністрації.

Чому не проводиться евакуація людей з Гостомеля? Думенко чекає, коли згоду на це дасть військове командування, коли воїни зроблять територію селища безпечною? Але ж в Ірпені не чекають, а чимдуж поспішають на допомогу стражденним (і доказ цьому – наведений вище факт). Буває, що лічені години важливі для порятунку.

Що зробив особисто Думенко, аби пришвидшити створення безпечної зони на території Гостомельської громади? До кого із військових начальників особисто звертався із цим питанням? Чи спілкувався на цю тему з начальником поліції Київщини Андрієм Нєбитовим?

Зрештою, чи відвідував він бойові позиції підрозділів територіальної оборони і чи спілкувався з бійцями з приводу актуальних проблем Гостомельської громади? Очевидно, про ці та інші не менш важливі питання керівник селищної військової адміністрації мав би інформувати жителів громади, публічно, чітко і щоденно доносити до них свою позицію.

Коли ж це станеться? Як довго Думенко буде чекати підтвердження деокупації Гостомеля? Сидіти десь у Києві й чекати? Тиждень чекати, два?

До відома Думенка. Ось відео із Фейсбука, де українські воїни розповідають про деокупацію Гостомеля.

Військовий стан у країні вимагає діяти фахово, чітко, оперативно, правдиво, винятково в інтересах народу.

Слава Україні! Героям Слава!

Фото на головній сторінці Тетяни Бондаренко.

Сообщение В Гостомелі начальник адміністрації Думенко заявив, що бойових завдань для тероборони вже немає. Можна по домівках? появились сначала на Український репортер.

Як виглядає сьогодні Гостомель з висоти пташиного польоту зафіксували на відео з  квадрокоптера українські документалісти кінооб’єднання BABYLON’13. Сумна картина… Пече жаль ще й від вигляду легендарної “Мрії”, яку спалили нелюди. Маємо надію, що ці кадри будуть використані в суді над путіним та його бандою.

Але ми все відбудуємо, зробимо Гостомель ще кращим. І треба вже розпочинати процес відбудови. Як не прикро, місцеві мешканці дивуються, чому досі не розпочинається налагодження нормальної життєдіяльності селища, чому не видно, що селищна військова адміністрація на передньому краї цієї відбудови?

Чому люди не бачать, що керівник адміністрації Тарас Думенко (а його ще 21 березня призначив на цю посаду Президент України) працює у службовому кабінеті в Гостомелі, їздить по мікрорайонах селища, спілкується з постраждалими гостомельчанами?

Де він? Отож обурені жителі селища, які пережили пекло окупації, резонно запитують: коли нарешті у Гостомель заявиться місцева влада?

Сообщение Як виглядає розтрощений Гостомель з висоти пташиного польоту (+відео) появились сначала на Український репортер.

Одразу ж тамтешня селищна рада пафосно відреагувала на це призначення: «Це високе і відповідальне визнання. В цей складний для країни і особливо для нашої громади час президент ввірив керівництво в надійні і відповідальні руки!»

Зрозуміло, шо навіть під час війни не обійтися без кадрових змін.  Женемо геть думки, що можуть бути якісь прикрі помилки в тих чи інших призначеннях, бо війна максимально мобілізує народ, владу, спонукаючи проявляти найкращі людські якості, бути жертовними і надзвичайно мотивованими заради збереження країни, своїх родин, домівок, зрештою самого життя. Ми навіть готові заплющити очі на якісь несуттєві прорахунки. Водночас хочемо, щоб нові кадри були винятково чесними і глибокопорядними, фахівцями високого гатунку. Щоб не було напівтонів, як і напівправди, “білих плям” в біографіях тих чи інших нових начальників. Бо від правди не сховатися, її не заглушити. Наші героїчні воїни, Збройні Сили, відважний український народ – запорука цієї правди.

Сьогодні ще йдуть бої в багатьох куточках на півночі Київської області, в тому числі в Гостомелі. Героїчний Гостомель став «містом Героєм». Справедливо!

Оскільки щодня Гостомель «проходить» у фронтових зведеннях, то ми поцікавилися, що відомо про нового керманича Гостомельської селищної військової адміністрації. На офіційних ресурсах ми не знайшли його біографії, яка б фігурувала у зв’язку з призначенням. І це викликало певне здивування.

На сайті Гостомельської селищної ради (у довоєнній інформації) зазначено, що Думенко Тарас Вікторович входить до складу виконкому цієї ж ради, а його посада – партнер консалтингової компанії Dilai invest, менеджер з розвитку бізнесу ISE group.

Думенко – 1989 року народження, родом з Луцька, нині мешкає у Києві. З кількох надійних джерел нам стало відомо, що Тараса Вікторовича привітали з призначенням деякі гостомельчани, ставлення до яких у громаді є вельми неоднозначним у зв’язку з їхньою корупційною діяльністю.

Поспілкувавшись у різний час з декількома членами виконкому Гостомельської селищної ради ми почули, що Думенко добре знайомий з Ростиславом Скуратівським (вихідцем з Бородянки), який працював радником у тестя – мера Гостомеля Прилипка і казково розбагатів останніми роками. Певно, через це гостомельчани назвали Ростислава “діамантовим зятем”.

Ось що, приміром, 2 червня 2020 року розповідав у статті «Діамантовий зять Гостомеля» сайт 04597.com.ua:

“…Скуратівський лише рік тому став офіційним чоловіком доньки селищного голови Надії. А до появи в Гостомелі Ростік був бідною людиною. У нього була лише Skoda octavia, куплена у 2012 році. Жодної землі, квартири чи іншої нерухомості у Скуратівського, як свідчать реєстри, не було. Тобто, пояснити появу мільйонів продажем нерухомості чи іншого майна у Скуратівського немає шансів. Чоловік доньки Прилипка за два роки зі злидня став мільйонером.

А тепер детально. Так, згідно з декларацією Скуратівської Надії за 2019 рік, її чоловік володіє ювелірними виробами (дорогоцінне каміння) вартістю 1,2 млн грн, яке було придбане у червні минулого року. А також зберігає готівкою 14 млн грн та 80 тисяч доларів.

Надія Скуратівська показала в декларації й автомобілі свого чоловіка, зокрема й Infiniti QX60 2016 року за 1 134 000 грн та китайські мотоцикл і квадроцикл, які були придбані в один день на суму 115 000 грн. Ймовірно Ростік вирішив побавитися чи з’їздити на полювання.

Проте у декларації немає нового спорткару Chevrolet Camaro, ціна якого стартує від 68 тисяч зелених. А у квітні 2020 року Скуратівський почав приїздити до селищної ради на легендарному представницькому позашляховику Hummer. Машина ця 2006 року, але з дуже малим пробігом та шаленим розходом пального − 23 л на 100 км. Такі авто на ринку коштують від 40−45 тисяч доларів…»

Наприкінці 2021 року Ростислава Скуратівського було заарештовано за підозрою у хабарництві.

Докладніше про цю справу. 28 листопада 2021 року «Київський регіон» повідомляв: «Запобіжний захід Ростиславу Скуратовському, зятю Гостомельського селищного голови Юрія Прилипка, 60 діб тримання під вартою або 14 млн грн застави… Помічника та зятя мера Гостомеля Юрія Прилипка затримали при отриманні хабара у розмірі 290 тисяч доларів. Зять Прилипка – Ростислав Скуратівський та його помічник Міщанин, зловживаючи посадовими обов’язками, вимагали від місцевого приватного підприємця хабар, в особливо великих розмірах, за передачу у його власність ділянки на території ОТГ розміром 1,2 га.

За $600 тис зловмисники обіцяли передати у приватну власність ці 1,2 га землі та «протягнути» це питання через 2 сесії територіальної громади. У подальшому пропонували комерсанту придбати ще майже 40 га, які Державний лісовий фонд України нібито передасть на баланс ОТГ. Заходи із викриття протиправної діяльності проводились СБУ спільно з ДБР за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора України.

У зв’язку з цим, вищевказаним особам було передано 10 тисяч доларів декілька днів тому, а під час затримання вони мали отримати другу частину у розмірі 290 тисяч доларів.

Наразі двом фігурантам оголошено про підозру за ч. 4 ст. 190 (шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою) Кримінального кодексу України”.

Цього року Скуратівський вийшов із СІЗО – йому було замінено запобіжний захід: суд відправив його під домашній арешт. Нагадаємо, що війна не скасовує кримінальні провадження.

Про комбінації Скуратівського можна подивитися і на ютюб-каналі (програма “Махляри”).

Тому й хочеться запитати начальника Гостомельської селищної військової адміністрації Тараса Думенка, чи не шкодить його репутації знайомство з цим одіозним персонажем? Утім до кола “цікавих” та “колоритних” знайомих  Думенка входить ще одна вельми доволі “непересічна” особа з Гостомеля – Олександр Коваленко.

Все ж цікаво, що лежить в основі знайомства Думенка і Коваленка? Під час бізнес-форуму в Гостомелі 1 лютого 2018-го Думенка тоді було запрошено й до президії (на фото нижче).

Чимало гостомельчан тоді припустили, що бізнес-форум було проведено здебільшого заради піару правлячої верхівки Гостомеля, бо дієвих результатів від заходу – нуль.

Про скандальні походеньки Коваленка 27 квітня 2018 року розповідав сайт «Громада Приірпіння». Матеріал було присвячено тому, як в селі Гора, що поблизу Борисполя, місцева громада, активісти обурилися діям заїжджих «реформаторів» з Гостомеля. Цитуємо:

«У нашому селі ( Гора – ред.) з’явились колоритні персонажі, які гучно та самовпевнено заявили про себе як провідних спеціалістів в області місцевого самоврядування. Такі собі Ростислав Скуратівський, Олександр Коваленко, Зореслав Замойський приїхали в село Гора Бориспільського району й одразу почали вести себе як господарі та вчити місцеве населення та депутатів, як треба жити.

Привіз їх в село сільській голова Роман Дмитрів з селища Гостомеля, де вони розгорнули видимість бурхливої діяльності, створивши ГО “Агенція розвитку Гостомеля”, і одразу оселив в приміщенні сільської ради, надав вільний доступ для адміністрування офіційної сторінки сільради, дозволив їм фривольну поведінку під час проведення сесії…

Поведінка гостомельської трійки одразу впала в око зухвалістю, зверхністю та нахабством по відношенню до місцевих мешканців, депутатів, особливо до представників депутатської групи “Єдність”, яка виступає за інтереси громади села.

Під час сесії сільради Скуратівський постійно порушував порядок, провокував місцевих жителів на конфлікти, вигукував образливі слова в бік депутатів та інших присутніх, робив усе, щоб зірвати сесію та не допустити ухвалення невигідних голові рішень. Було очевидним, що це якийсь проект Дмитріва по протистоянню законній більшості в сільраді, адже депутатський корпус почав принципово вимагати від голови дотримання законності і фактично перекрив йому можливості до корупційних дій та зловживань…

Цілком можливо, що багатомільйонний бюджет Гори здався ласим шматочком для агентів з Гостомеля, особливо після новини про реєстрацію тут аеропорту “Бориспіль” з перспективою величезних податкових надходжень”.

«Громада Приірпіння» дещо довідалася про діяльність Коваленка:

Він «певний час вів маргінальний, асоціальний спосіб життя, мав згубні звички, його знайомі в колі наркозалежних осіб в Бородянці говорять про його прихильність на певному етапі життя до специфічних релігійних груп, в тому числі з оточення Леоніда Черновецького. Відгукується на прізвисько “Мандєй”. Коваленко в 2014 році брав участь в організації тітушок і підвозу їх на антимайдан. З його слів, навчався політології. Мовчазний, підкреслено врівноважений, є членом “Агенції розвитку Гостомеля”, радником мера Прилипка. Їздив на краденому автомобілі, який у нього вилучила поліція».

На ютюб-каналі можна подивитися відеосюжет, як поліція вилучала автомобіль у Коваленка.

Тому коли сьогодні чуємо від гостомельчан запитання: а чи не є часом Думенко креатурою Ростислава Скуратівського? Поживемо – побачимо. Можливо, сам Тарас Вікторович захоче публічно висловитися на цю тему.

А тепер дещо про фінанси Гостомельської громади. В соцмережах люди запитують: чи не зникнуть у період воєнного стану 40 мільйонів гривень, які є на рахунках селищної ради? Адже керманичі сьогоднішнього Гостомеля мають право витратити всі ці кошти за роботи по перехідних договорах, які були виконані в 2021 році. Наприклад, у Думенка зараз є юридичне право розпоряджатись цими коштами. Не хочеться думати нічого поганого у цьому плані… Але, але… Враховуючи коло “знайомих” начальника Гостомельської селищної військової адміністрації запитання є цілком слушними.

А на цій ось світлині для історії вже закарбовано трьох: Думенка, Скуратівського і Коваленка.

ЦІлком закономірним є і питання: хто рекомендував Офісу Президента України призначити на дуже відповідальну посаду у період воєнного часу Тараса Думенка? Це ж прізвище не могло бути зафіксоване в документах просто так, “з повітря”. Певно ж, було чиєсь подання, чиїсь рекомендації, зазначилися ділові, моральні якості претендента. А спецслужби зобов’язані були перевірити усі зв’язки претендента, хто він і чим “дихає”. Чи було зроблено це? Можливо, колись і матимемо відповіді на ці питання.

Якби спецслужба поцікавилася, наприклад, чим “дихає” Ростислав Скуратівський (знайомий Думенка), то швидко побачила б його уподобання. А вони явно не сподобалися б патріотично налаштованій українській громаді, яка воює з рашистською ордою. Наприклад, 4 вересня 2020 року Скуратівський робить перепост у Фейсбуку Алєксандра Ржавського.  Йдеться про те, що Майдан приніс у країну “колонізацію, беспредєл, бідність”.

Як бачимо, Скуратівський є прихильником україноненависника Ржавського. Можемо ще згадати, як Ржавський відгукувався про Революцію Гідності:

Ось куди гне Ржавський: за його версією, Україна, бачте, не хотіла миру на Донбасі.

Сьогодні, бачимо, яким чином варвари і рашистські кати “несуть мир” в Україну.

І у нас чергове запитання до начальника Гостомельської селищної військової адміністрації Тараса Думенка: невже ви не здогадувалися (не знали), які світоглядні позиції у вашого доброго знайомого Ростислава Скуратівського?

Для повноти картини додамо ще й такий факт. У листопаді 2019-го Скуратівський довго шукав в інтeрнет-мережі відеосюжет про розмову кореспондента телеканалу ІСТV з жителем міста Рубіжне на Донбасі. Зрештою, з труднощами відшукав цей матеріал, зробив перепост і попросив усіх подивитися, ще й поставив “лайк” (!).

Небхідно пояснити: це відео узяв в основу своєї антиукраїнської програми кремлівський пропагандист Іван Ліхачьов. І зробив це тому, що людина, яка відповідає на запитання журналіста, усіма фібрами душі ненавидить вільну Україну. Представники “руського міра”, які подивилися відеосюжет, аж захлинаються у хвалебних одах – мовляв, оце так врізали українському журналісту.

І ось за таким відео два дні “ганявся” Скуратівський. Він ставить “лайк” ворожій антиукраїнській програмі рашистського пропагандиста Івана Ліхачьова. Що сьогодні скаже Скуратівський? Чи не хоче подивитися в очі матерям українських діточок, вбитих рашистськими нацистами? Не бажає подивитися на розбомблені Гостомель, Ірпінь, Бучу, Макарів, Маріуполь, Харків?

Тому ще одне запитання до Тараса Думенка: а чи не здається вам, що Скуратівський і надалі має бажання впливати на усі процеси в Гостомельській громаді? І невже ви думаєте, що після “успішних років” владарювання у Гостомелі він відмовиться від цієї спокуси? Тим більше, що селищну військово-цивільну адміністрацію очолює добрий знайомий.

На початку статті йшлося про те, що селищна рада відреагувала на призначення Думенка: «Це високе і відповідальне визнання. В цей складний для країни і особливо для нашої громади час президент ввірив керівництво в надійні і відповідальні руки!»

Нам особливо подобається фраза про «надійні і відповідальні руки». Багатьом людям в Гостомельській об’єднаній територіальній громаді відомо, що до війни тут розквітали пишним цвітом корупція, масштабні крадіжки земельних ресурсів громади, тіньові оборудки з бюджетними коштами. Що далі?

У цій статті ми вже хотіли ставити крапку, утім щось не давало це зробити. Хотілося більше розповісти про трудовий шлях начальника Гостомельської селищної військової адміністрації Тараса Думенка. Але інформація дуже куца.

Зате в «павутині» відшукали інформацію про якогось Думенка Тараса Вікторовича, який у 2009 році був членом Солом’янської районної організації (Київ) партії «Руський блок».

Мабуть, це однофамілець начальника Гостомельської селищної військової адміністрації. Бо не могли ж перед призначенням Думенка в Офісі Президента не мати повних і правдивих даних про біографію претендента на відповідальну посаду.

Як відомо, партія «Русскій блок» — проросійська політична партія, що діяла в Україні протягом 2002—2013 років. Вона була на службі у Кремля і виступала за поневолення нашої країни. 2013 року була ліквідована шляхом саморозпуску, а 2014-го — заборонена судом.

І наостанок. Враховуючи, що сьогодні український народ веде визвольну війну з «руським міром», з рашистською ордою ми хочемо чітко й однозначно знати, хто є хто. Тому було б дуже бажано, аби Тарас Думенко публічно висловився щодо своєї позиції з приводу порушених питань у статті.

Микола Степанчук.

Сообщение Хто ви, Тарас Думенко, і з ким ви? Глава Гостомельської селищної військової адміністрації має публічно висловитися щодо своїх зв’язків появились сначала на Український репортер.