Уряд визначив Міністерство культури та інформаційної політики)МКІП) органом, який відповідатиме за вилучені культурні цінності. Це 537 предметів. Значна їх частина представляє високу культурну та мистецьку цінність.

«Вилучені культурні цінності мають належати усім українцям. Збереження цих предметів для суспільства, їх вивчення й публічне представлення – абсолютний пріоритет нашої національної музейної політики. Ми плануємо передати предмети профільним музеям, зокрема тим, які зазнали руйнувань внаслідок російської агресії та тих, які пограбували росіяни», – сказав міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко.

Сьогодні стягнуті за рішенням суду активи зберігаються в Національному художньому музеї України. Далі МКІП має прийняти рішення про передачу цінностей для постійного зберігання до конкретних закладів. Рішенню МКІП передує рішення Експертно-фондової ради з питань безоплатної передачі вилучених або конфіскованих культурних цінностей, обернених відповідно до закону в дохід держави.

Серед вилучених цінностей:

картини відомих художників. Зокрема, «Вид Феодосії в місячну ніч» І. К. Айвазовського, «Вид на долину Аніо біля Тіволі» К. Моргенштерна та інші;

книги – Апостол (Діяння і послання святих апостолів), видана друкарем І. Федоровим в 1574 році в м. Львів та інші,

ікони – «Богоматір Скоропослушниця», виконана на початку ХІХ сторіччя в м. Афон, «Воскресіння Христове зі святами», виконана наприкінці ХІХ сторіччя, «Богородиця Казанська», виконана в XIХ сторіччі в росії, «Христос Вседержитель», виконана наприкінці ХІХ – початку ХХ сторіччя, «Трійця Старозаповітна», виконана наприкінці ХVІІІ – початку ХІХ сторіччя в майстерні Києво-Печерської Лаври;

вази, дерев’яні скульптури, годинник підлоговий у стилі Людовіка ХV, виготовлений в 1765 році у Франції, монета з зображенням Хреста Єфросинії Полоцької та вставками з штучного каміння, пам’ятна медаль «Образ Казанської Богоматері», набір пам’ятних медалей «В пам’ять 200 річчя перемоги у війні 1812 року», мощевик з мощами Святого Віктора, 61 лист «Спеціальної карти Європейської Росії» (нинішні території сучасних Донецької, Луганської, Харківської областей), автора І.А. Стрельбицького, виконаний в 1921 році в Росії, горщик періоду Трипільської культури.

Як розповідав “Український репортер” 16 лютого 2022 року, під час засідання Кабінету Міністрів України 16 лютого Уряд розглянув питання резиденції «Межигір’я».

Низка відомств отримали протокольне доручення провести нараду щодо створення парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва на території урядової резиденції. Їх зобов’язано підготувати інформацію щодо правового статусу земельних ділянок, які знаходяться на території резиденції, та пропозиції врегулювання питань із землевласниками та землекористувачами щодо створення парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва. А ще підготувати інформацію щодо можливості створення парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва враховуючи відкриті кримінальні провадження.

Урядовці мають подати Кабінету Міністрів України узгоджений план дій.

Резиденція «Межигір’я» була державною урядовою резиденцією, яка використовувалась для офіційних зустрічей. Вона належала до сфери відання Державного управління справами.

«Межигір’я» було передано в управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА).

Збитки, завдані державі від комбінації з Межигір’ям, перевищують півмільярда гривень.

Нагадаємо, урядова резиденція “Межигір’я” площею 136 га колись була частиною державного комплексу відпочинку “Пуща-Водиця”. На сайті ГПУ пояснюється, що в 2007 році “Межигір’я” було відчужено з державної власності на підставі договору міни, укладеного між державною компанією ПАТ “НАК “Надра України” та приватним товариством. Відчуження урядової резиденції відбулося з перевищенням повноважень державної компанії, поза процедурою приватизації та, взагалі, попри законодавчо встановлену заборону на укладання такої угоди.

У подальшому резиденцію незаконно перепродали іншій юридичній особі – ТОВ “Танталіт” (спочатку власником був екс-нардеп від Партії регіонів Ігор Гуменюк, а потім Сергій Клюєв), яка була його власником до теперішнього часу. Згодом суд визнав недійсними договір міни урядової резиденції “Межигір’я” та договори купівлі-продажу вказаного майна.

Після Революції Гідності, у вересні 2014 року, землі резиденції “Межигір’я” повернула державі Виконавча служба. Того ж року суд наклав арешт на нерухомість у Межигір’ї до вироку суду про конфіскацію.

У березні 2014 року ГПУ відкрила кримінальне провадження за фактом заволодіння держмайном у особливо великих розмірах – комплексом будівель будинку відпочинку “Межигір’я” у селі Нові Петрівці Вишгородського району Київської області.

Сообщение Культурні цінності з «Межигір’я» та «Сухолуччя» передадуть музеям, які пограбували рашисти появились сначала на Український репортер.

На цю тему “Український репортер” розповідав у матеріалі “Мешканця Сухолуччя виправдали за убивство російського бандита”

Мешканця Сухолуччя виправдали за убивство російського бандита

Сообщение Годинник від керівника поліції Київщини появились сначала на Український репортер.

Це трапилося в Сухолуччі. Банда увірвалася до приватного помешкання родини підприємців. 43-річний господар застрелив одного з нападників. Злочинець одразу ж помер. Ним виявився 40-річний безробітній,неодноразово судимий житель Сумської області. Трьох бандитів – громадян Росії – затримала поліція, ще один зловмисник в розшуку.

Кореспондентка «Українського репортера» побувала в Сухолуччі.

-А он той будинок. На який напали бандити, – показує водій пасажирові, – то Сергій одного застрелив. Я не уявляю, як туди, через той височенний паркан із сигналізацією можна було залізти?!

Та як? Той, хто навів, той, мабуть і допоміг, – каже його співрозмовник.

На узліссі, аж за селом, поодаль від сільських хат стоїть добротний дім, з височенним парканом. Поруч – вантажівка. Через дорогу – халупи-розвалюхи місцевих селян. Ні на мої дзвінки, ні на стукіт ніхто не озвався. Хоча мені здалося, що в будинку хтось був – фіранка на вікні колихнулася. В сільських хатах теж не поспішали відчиняти двері. Лише в одному дворі сиділо троє стареньких, які залюбки поспілкувалися.

У нас у селі напали на будинок? – здивовано перепитує 83-річна Євгенія. – А як же це ми про таке нічого не чули? Наше село далеко від дороги, тут кожна чужа людина – на виду. Місцеві всі працюють в лісі чи на Київському морі, яке буквально за хатами….

Якийсь чоловік, який сидів навпочіпки біля автобусної зупинки й точив ляси з водієм автобуса, відмовився говорити на цю тему:

«Ну, вдерлися до хати… Сергій відбився. А якби на мене напали, то зарубав би сокирою. Не треба боятися. Але на мене чого нападати? Я ж не бізнесмен. А зброя… Зброя, мабуть, є у всіх. Тут же навкруги ліс. Мисливські угіддя. І не тільки людські, а й колишнього президента Януковича. Майже на 30 тисяч гектарів тягнуться. Тут повно диких кабанів, оленів, лосів, косуль і так, по дріб’язку, зайців, бобрів, качок. Дичини в лісі так багато, удвічі більше, ніж може прогодувати сама природа».

Заходжу до сільської ради. Маленька хатка біля дороги, коридорчик якої заповнений іконами й картинками на релігійну тематику. На подвір’ї зі стовба щось белькоче радіо, яке ніхто не слухає, бо на вулиці – ні душі. В сільраді на мене з пересторогою дивляться дві жінки. Запитую, як в селі відреагували на недавні події й де можна було б побачити господарів, які постраждали від нападу.

– А ви йдіть до них, аж ген на околицю. Тільки навряд чи вони вдома. До них уже другий день приїздять і поліція, й журналісти, й повертаються ні з чим, – каже жінка, яка назвалася Світланою.

– Так страшно стало жити! Мабуть, варто всім озброюватися. Воно й так зброя у багатьох є, але доведеться легалізувати. Постраждала хороша родина. Сергій – із сусіднього села Толокунь, його дружина – наша, місцева, двоє діток у школу ходять. Хороші люди… Хазяї! – і пішла до кабінету.

Ви знаєте, в селі хто не пиячить – вижити може, – каже водій автобуса. – Ліс, риба… Купив собі човна, наловив риби, крутнувся добряче, продав, купив ще одного човника, найняв рибалок, а то й точку на базарчику чи на трасі відкрив…. Або лісом торгуй. Жити можна. А ось боятися слід не чужих, а своїх. Ось тут, поряд з нами, в Ясногородці, є «бомжатник», типу реабілітаційний центр для безхатьків. Ось цих треба остерігатися….

А далі авторка цих рядків почула від водія дещо дивне:

Селяни з мисливських угідь Януковича не шкодують про втечу колишнього зека Януковича, але ностальгують за способом життя, який він встановив. По-перше, від Димера до Сухолуччя прокладено шикарну дорогу! Коли нинішня голова Оксана Чуж очолила сільську раду, вуличне освітлення в селі було рідкістю, а дороги перебували в такому ж жалюгідному стані, як і в будь-якому іншому селі.

Це було ще до Януковича. Сьогодні дороги без вад, село освітлено, а в бюджет Сухолуччя перераховує більше, ніж отримує. Щоправда, виробництва тут як не було після закриття меблевої фабрики, так і немає.

Є хіба що невеликий готель з видом на водосховище. Два основні донори сільського бюджету: Дніпровсько-Тетерівське лісництво, яке забезпечує роботою не лише місцевих селян, а й жителів довколишніх сіл, і Товариство мисливців і рибалок «Кедр».

У спадок від Януковича цим лісам залишився і величезний протитанковий рів, який оточує територію по периметру. Так президентську вотчину охороняли від непроханих гостей, – долучається до розмови киянин Володимир, який щотижня приїздить до Сухолуччя провідувати хату, в якій мешкали його дідусь із бабусею, й стару тітку. – Сухолучя ще нормально живе, сюди автобус тричі на день ходить.

А от як виживають жителі села Богдани і ще п’ятьох сіл, загублених у лісі – хтозна… У Богданах немає ні школи, ні магазинів, ні заправки, ні будинку культури, немає навіть фельдшерсько-аптечного пункту. Кожен день автобус відвозить дітей за 30 кілометрів на навчання в Ясногородку. Раз на тиждень до Димера ходить пільговий автобус і приїздить автолавка з необхідними товарами.

Після того, як тут з’явився Янукович, люди стали почуватися немов замкненими в коробці. Обмежена можливість пересування, величезний рів і пропускний пункт із суворою охороною. Потрапити в гості до когось із селян можна було лише після того, як місцевий житель подавав відповідний запит на одноразове відвідування.

Зрозуміло, що ні про який розвиток села говорити в таких умовах не доводилося. Але до цьго селяни звикли. Більш того, їм це сподобалося. У п’яти селах проживають десь півтори сотні осіб, переважна більшість яких пенсіонери, що майже все життя пропрацювали у місцевому лісництві.

Люди звикли до того, що доступ чужих сюди було обмежено. Вони не переживали ні за браконьєрство, ні за мародерство. Навіть спокійно могли залишити будинок відчиненим, не боялися, що хтось залізе та щось вкраде.

Наталя ПЛОХОТНЮК
Фото автора

Сообщение Мешканця Сухолуччя виправдали за убивство російського бандита появились сначала на Український репортер.

Жінку почали жорстоко бити, вимагаючи відкрити сейф і віддати гроші та коштовності. Почувши крики матері, 11-річна дівчина розбудила батька, який спав у кімнаті на другому поверсі. Чоловік схопив свій мисливський карабін і кинувся на допомогу дружині. Після попереджувального пострілу зловмисники кинулись навтьоки, залишився лише один, який продовжував знущатися над жінкою.

43-річний господар вистрелив у нападника, той від отриманого поранення помер на місці. Ним виявився 40-річний злочинець-рецидивіст з Сумської області. Налякані люди зателефонували в поліцію.

“На території району було введено оперативний план “Перехоплення”. До розшуку зловмисників одразу ж було задіяно весь особовий склад Вишгородської поліції. Правоохоронці розшукали та затримали у лісопосадці двох підозрюваних, які намагалися втекти від правосуддя. Ще одного розбійника, який тікав на автомобілі Daewoo Lanos, затримала група реагування патрульної поліції. З транспортного засобу вилучили пістолет, ножі, радіостанції, лом та інші злочинні знаряддя”, – повідомляє прес-служба ГУ НП у Київській області.

Ще одного нападника розшукують. Троє нальотчиків виявились громадянами Російської Федерації, їх перевіряють на причетність до інших розбійних нападів, скоєних на території Київщини та в сусідніх регіонах. Поліція порушила карну справу за ч.3 ст.187 (розбій). Проти господаря, який застрелив розбійника, відкрили справу за ст.118 (умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця).

Сообщение Київщина: після розбійного нападу поліція затримала банду росіян появились сначала на Український репортер.