Наприклад, у 2024 році середня щомісячна винагорода судді місцевого загального суду складала 107,8 тис. грн, у адміністративних та господарських судах платять по 121,5 тис. грн, а судді апеляційних судів отримують в середньому по 234,7 тис. грн.

Про це йдеться в матеріалі NGL Media.

Секрет у надбавках – за стаж, за додаткову посаду, за знання іноземних мов, за науковий ступінь.

В результаті кожен п’ятий український суддя є сертифікованим науковцем – кандидатом (доктором філософії) або доктором юридичних наук. При цьому якість їхніх наукових робіт викликає сумніви у незалежних експертів, а у текстах неодноразово викривали плагіат.

NGL.media дізналися, судді яких судів найчастіше захищали дисертації та отримують надбавки за науковий ступінь. Також ми дослідили виявлені раніше Громадською радою доброчесності і
порушення у дисертаціях суддів. Результати свідчать про серйозні проблеми з дотриманням правил академічної доброчесності у наукових роботах суддів. І коштують вони для українського бюджету чимало.

Виявилося, що загалом в Україні працюють 916 суддів з науковим ступенем. Захистивши кандидатську і
чи докторську дисертацію, вони отримують щомісячну надбавку до зарплати у 15% чи 20% відповідно.

Загалом майже 20% від загальної кількості суддів мають науковий ступінь. Найбільша частка науковців, понад 65%, виявилася у Верховному суді – 96 зі 146 суддів. Лише на доплати до їхніх зарплат щороку витрачається близько 30 млн грн.

Минулого року надбавки за наукові ступені суддів обійшлися українському бюджету щонайменше у 123 млн грн, а за останні чотири роки загальна сума сягнула майже 490 млн гривень.

Торік понад 2,3 млн грн доплат за наукові ступені отримали судді Окружного адміністративного суду міста Києва (ОАСК), який був ліквідований ще у грудні 2022 року. Ці судді не здійснюють правосуддя, але формально залишаються на посадах – поки не пройдуть кваліфікаційне оцінювання. Лише тоді вони можуть бути звільнені чи переведені в інший суд.

NGL Media.

Сообщение У які суми обходяться державі судді-науковці появились сначала на Український репортер.

Санкції запроваджені безстроково.

Нагадаємо що 14 травня 2013 року Тупицький був призначений суддею КС (за квотою президента України). У 2018-2019 роках був заступником голови КС. 17 вересня 2019 року на спеціальному пленарному засіданні Конституційного суду обраний головою КС терміном на три роки.

29 грудня Зеленський підписав указ про відсторонення Тупицького на два місяці від посади судді Конституційного суду, підставою для чого було клопотання Офісу генерального прокурора.

1 лютого 2021 року указ Зеленського про відсторонення Тупицького від посади було оскаржено у Верховному Суді України, проте 3 лютого Верховний суд ухвалив рішення про відмову у відкритті провадження.

Читайте також: Голова Конституційного Суду і відпочинок в Дубаї. Тупицький оприлюднив вартість туру

26 лютого 2021-го указом президента України Тупицького було повторно відсторонено від посади судді КС на один місяць, починаючи з 28 лютого 2021 року.

27 березня Зеленський підписав указ, яким скасував укази тодішнього президента Віктора Януковича 2013 року про призначення суддями КС Олександра Тупицького та Олександра Касмініна.

15 травня 2022 року у Тупицького закінчилися повноваження судді.

ДБР розслідувала щодо Тупицького низку кримінальних справ, зокрема через незаконний перетин кордону.

Мінфін США вніс Тупицького разом із колишнім заступником глави адміністрації президента Януковича Андрієм Портновим до списку санкцій, звинувативши його у використанні впливу для ухвалення замовних рішень у судах та підриві реформування судової системи.

Як розповідав “Український репортер”, торік прокурори викрили організовану злочинну групу, члени якої незаконно переправили через держкордон ексголову Конституційного Суду України Олександра Тупицького. Про це повідомив Офіс генпрокурора України, не вказавши імені ексголови КСУ, однак із контексту зрозуміло, що йдеться саме про Тупицького. Прокурори викрили організовану групу, до якої входили заступник начальника одного з райвідділів поліції Закарпатської області та співробітники Держприкордонслужби. За даними слідства, організована група незаконно переправляла громадян України через окремі прикордонні пункти пропуску в Берегівському районі Закарпаття без проходження обов’язкового прикордонного контролю. Своєю чергою поліцейський інформував охочих незаконно виїхати з України про спосіб перетину…

Читайте також:

• Справа голови Конституційного Суду: розпочато розслідування за фактами держзради та незаконного відчуження землі в Криму
• Жирувати дозволено. Конституційний Суд України качається як вареник у масл

Сообщение Ексглава Конституційного суду Тупицький під санкціями появились сначала на Український репортер.

«Цифри шокують. Насамперед тому, що їх ніяк не можна порівняти з пенсіями батьків і родичів більшості українців. Система нарахування пенсій має бути справедливою», – зазначає Гетьманцев.

Отже, у суддів найбільша пенсія становить 390 тисяч гривень. Умовний ТОП-20 замикає суддівська пенсія розміром майже 320 тисяч.

Середній розмір пенсійної виплати суддям становить 107 тис. грн, прокурорам – 23,6 тис. грн, народним депутатам – 19,5 тис. грн.

Найвищі пенсії прокурорів становлять від 119 тис. до 219 тис. грн.

Тільки один народний депутат отримує 245,9 тисяч гривень пенсії, решта депутатів у цьому «рейтингу» – від 21,8 до 59,8 тисяч гривень.

Натомість у шахтарів, наприклад, максимальна пенсія становить 29 тисяч гривень.різниця між мінімальною та максимальною пенсіями, не 2 рази, не 3 рази і не 10 разів, а 165 разів.

Різниця між мінімальною та максимальною пенсіями – 165 разів.

Сообщение Шокуючі суми спецпенсій суддів, прокурорів, депутатів появились сначала на Український репортер.

Відповідне рішення 27 грудня 2023 року ухвалив Київський окружний адміністративний суд, а Шостий апеляційний адміністративний суд 17 вересня 2024 року залишив без змін. Цю інформацію у коментарі Укрінформу підтвердив і сам Олександр Волков.

У позові до Верховного Суду і Верховного Суду України позивач просив зобов’язати ВСУ здійснити перерахунок суддівської винагороди за 2023 рік та вихідної допомоги при звільненні; стягнути з ВС заборгованість з виплати заробітної плати за 2021, 2022 роки у сумі 9 281 327 грн, середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні з посади судді у розмірі 2 353 494 грн, заборгованість із виплати заробітної плати за період з 1 січня 2023 року до 2 березня 2023 року та вихідної допомоги при звільненні у сумі 798 198 грн, а також 1 147 410 грн вихідної допомоги при звільненні і 528 072 грн компенсації за невикористану відпустку.

Позивач Волков заявив, що Верховний Суд України не надав та не здійснив перерахунок щомісячної суддівської винагороди за 2023 рік та вихідної допомоги, внаслідок чого порушив його права на отримання належного розміру вихідної допомоги та суддівської винагороди. Він також просив виплатити заборгованості із зарплати за 2021, 2022 і 2023 роки.

На обґрунтування позову був наданий лист Міністерства фінансів, у якому йшлося, що у законах про держбюджет на 2018-2023 роки передбачено норму, згідно з якою утримання суддів ВСУ та працівників його апарату здійснюється в межах бюджетних призначень, передбачених Верховному Суду, а питання визначення обсягу видатків на сплату суддівської винагороди суддям ВСУ належить до компетенції Верховного Суду.

У мотивувальній частині рішення йдеться, що при його ухваленні суд узяв до уваги рішення Конституційного Суду від 18 лютого 2020 року, яким було визнано неконституційним ліквідацію Верховного Суду України внаслідок судової реформи 2016 року, а також перейменування Верховного Суду України у Верховний Суд без переведення суддів.

Верховний Суд подав касацію на рішення про виплату Волкову компенсації у 14 млн 148 тис. грн. Касаційний адміністративний суд у складі ВС іще не призначив дату розгляду скарги.

У коментарі Укрінформу Волков підтвердив, що був позивачем у цій справі. За його словами, подібні позови про виплату компенсацій подали іще троє суддів Верховного Суду України.

На прохання пояснити мотиви цього позову Волков сказав: «Мені не давали здійснювати правосуддя, і це вина держави. Цьому оцінку уже дав ЄСПЛ, що держава Україна в особі державних органів, Верховного Суду усунула суддів від можливості продовжувати здійснювати правосуддя. Верховний Суд України у 2016 році був перейменований у Верховний Суд. І те, що суддів Верховного Суду України, які прослужили багато років, не допустили до здійснення правосуддя, за це держава Україна понесла відповідальність перед європейською спільнотою. На жаль, ініціатори цього в Україні не понесли ніякої відповідальності».

Читайте також: 900 000 гривень – голові Конституційного Суду Тупицькому. Чому держава роздає щедроти панам з верхніх щаблів?

Деякі судді ВСУ позиваються про виплату зарплат за роки, коли вони не працювали – голова ВС, внаслідок судової реформи 2016 року було передбачено створення Верховного Суду замість Верховного Суду України.

До нового суду суддів обирали на відкритому конкурсі за участю міжнародних експертів. Верховний Суд запрацював 15 грудня 2017 року. Суддям ВС також суттєво підняли заробітні плати – до 300 тис. грн.

Водночас судді Верховного Суду України, які не захотіли взяти участь у конкурсі на посади у новоствореному Верховному Суді, подали позов до ЄСПЛ, а також подання до Конституційного Суду, у яких оскаржили ліквідацію ВСУ.

При цьому судді ВСУ, які уже не здійснювали правосуддя, продовжували отримувати заробітні плати, які передбачені для суддів ВСУ у розмірі 50-80 тис. грн.

18 лютого 2020 року Конституційний Суд визнав ліквідацію ВСУ неконституційною і зобов’язав парламент привести законодавство у відповідність до свого рішення.

22 липня 2021 року ЄСПЛ у справі №11423/19 “Гуменюк та інші проти України” також зробив висновок, що ліквідація Верховного Суду України під час судової реформи у 2016 році була незаконною.

21 листопада 2023 року Верховна Рада на виконання рішення КСУ ухвалила закон щодо забезпечення безперервності здійснення правосуддя найвищим судом у системі судоустрою України.

Після цього на початку 2024 року до штату ВС зарахували суддів ВСУ Богдана Пошву, Олега Кривенду, Анатолія Ємця, Тетяну Жайворонок і Віктора Школярова. Інші судді ВСУ на цей час уже подали у відставку.

Зокрема, суддя Волков був звільнений у відставку з посади судді ВСУ 23 лютого 2023 року. Однак він оскаржив це рішення і був звільнений у квітні 2024 року уже як суддя ВС.

Укрінформ.

Фото: Резонанс

Сообщение Суддя Волков відсудив свої борги по зарплаті у сумі 14 мільйонів гривень появились сначала на Український репортер.

Середня пенсія судді сягає 100 тисяч гривень. При цьому за три роки, з 2021-го до 2023-го, пенсія судді зросла майже на 30 тисяч гривень, тоді як військовим пенсіонерам додали менше 4 тисяч гривень.

Про це йдеться у даних, які Пенсійний фонд надав у відповідь на запит OBOZ.UA. Так, станом на січень минулого року в Україні суддям у середньому сплачували 96,2 тис. грн (наразі пенсія сягає позначки близько 100 тис. грн). Кількість суддів на пенсії за два роки збільшилась із 3538 до 3588 осіб.
Водночас пенсія військових збільшилася з 5581,2 до 9463,1 грн з 2021-го до 2023-го. І військові, і судді мають право на спеціальні правила нарахування пенсій. Однак при цьому судді мають право на виплату, розмір якої у десять разів вищий, ніж у військових.

Читайте також: 900 000 гривень – голові Конституційного Суду Тупицькому. Чому держава роздає щедроти панам з верхніх щаблів?

Водночас в Україні станом на 1 січня 2024-го абсолютна більшість пенсіонерів одержують у середньому менше 4 тис. грн. Близько двох третин усіх пенсіонерів одержують менше 5 тис. грн. Судді – єдина категорія пенсіонерів, виплати яких не обмежені 10-ма прожитковими мінімумами.

Читайте також: Колишнього голову Конституційного Суду України Тупицького оголосили в міжнародний розшук

Сообщение Середня пенсія судді сягає 100 тисяч гривень появились сначала на Український репортер.

Про це йдеться в резолютивній частині ухвали Вищого антикорупційного суду від 31 серпня.

Суд задовольнив клопотання адвоката Князєва тільки щодо розміру застави, а в іншій частині — відмовив.

Читайте також: Справа про мільйони Князєва: знайдено $500 000. Чиї гроші?

Нагадаємо: 15 травня стало відомо про затримання Князєва за підозрою у хабарництві на суму ма мйже 2,7 мільйона доларів. Хабар був повʼязаний із рішеннями суду у справі про Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат на користь бізнесмена Костянтина Жеваго.

НАБУ та САП встановили наявність контактів бізнесмена-власника групи “Фінанси і кредит”Жеваго з одним із правників адвокатського обʼєднання, яке використовувалося як “бекофіс” для маскування злочинної діяльності у Верховному суді. Адвокат виступив посередником в передачі незаконної винагороди керівництву Верховного суду для ухвалення судового рішення в інтересах бізнесмена.

16 травня керівник САП Олександр Клименко повідомив про підозру Князєву та його співучаснику, адвокату Горецькому. Того ж дня Пленум Верховного суду України висловив недовіру голові ВС Князєву. Вища рада правосуддя дала дозвіл на тримання під вартою колишнього голови Верховного Суду Князєва.

18 травня слідчий суддя Вищого антикорупційного суду частково задовольнив клопотання детективів НАБУ, обравши запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення грошової застави Князєву.
Ось як Князєв пояснював щодо грошей, які було знайдено у його кабінеті. Він каже, що його кабінет не є режимно-секретним об’єктом і туди, мовляв, може прийти фактично будь-хто.

“До мене на зберігання приносили гроші різні особи, навіть судді Верховного Суду. У мене в кабінеті вони просто зберігались”, – заявив він.

На цю тему: Князєв про мільйони доларів: “До мене на зберігання приносили гроші різні особи, навіть судді Верховного Суду”

Сообщение Ексглава Верховного суду Князєв має заплатити 55 мільйонів гривень появились сначала на Український репортер.

Матеріали цих розслідувань надають Вищій раді правосудді всі необхідні підстави та аргументи для безкомпромісного очищення суддівського корпусу. інформує ДБР.

Наприкінці травня працівники ДБР розпочали розслідувати обставин ДТП на блокпосту у Києві за участі судді, в якому загинув військовослужбовець. 17 липня суд продовжив підозрюваному термін перебування під вартою до 26 серпня.

Читайте про це: Суддя Тандир з Макарова, який збив воїна на блокпосту, буде й надалі сидіти в СІЗО

Прикладами інших розслідувань ДБР щодо суддів є такі факти:

викрито суддю з Луганщини, який отримав громадянство рф, але приховав це аби отримувати гроші з українського бюджету.
Завершено розслідування стосовно двох суддів-зрадників з Донецької області.
Повідомлено про підозру двом українським суддям, одна з яких очолила«воєнний трибунал» окупантів на Донеччині.
Повідомлено про підозру керівниці суду з Черкащини за фактом виправдовування збройної агресії рф проти України.

Сообщение Направлено до суду понад 75 обвинувальних актів стосовно суддів появились сначала на Український репортер.

Як інформує ДБР, після повномасштабного збройного вторгнення росії суддя під час особистих бесід з колегами та друзями неодноразово виправдовувала тимчасову окупацію частини території України. Вона називала захоплені території України «освобожденными», а окупантів називала «нашими» та визнавала АР Крим частиною росії. Посадовиця неодноразово відвідувала тимчасово окупований Крим, зокрема, навіть зустрічала на півострові новий 2023 рік.

Вона тлумачила збройну агресію рф проти України як вмотивований крок, виражений стратегічною важливістю Криму та обвинувачувала ЗСУ у невиправданій агресії проти мирних українців.

Обговорюючи російські ракетні удари по українських населених пунктах, суддя трактувала влучання російських ракет у цивільні будинки як економію рф дорогих високоточних ракет, через що вони попадають по мирному населенню, і наголошувала, що, зокрема, Маріуполь обстрілювали українські військові, а не російські. Вона стверджувала, що українські снайпери стріляли у людей, а українська армія використовувала населення як «живий щит», не випускаючи їх з міста, виганяла з власних квартир, кидала гранати в підвали через те, що люди розмовляли російською мовою.

Посадовиця заперечувала викрадення й вивезення дітей з тимчасово окупованих територій України тощо.

Суддя підозрюється у виправдування збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, визнанні правомірною окупації частини території України, вчиненого службовою особою.

Ще відео СБУ про цю зрадницю:

Сообщение Керівниця суду з Черкаської області працювала на росію (+відео) появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє Вищий антикорупційний суд.

Вердикт було оголошено 14 червня. Чауса затримали одразу в залі суду. Вирок може бути оскаржений протягом 30 днів.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура вимагала для Чауса 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна та з позбавленням права обіймати певні посади строком 3 роки.

З Вікіпедії.

Микола Чаус  — скандально відомий колишній суддя Дніпровського райсуду Києва, що ухвалював рішення проти Автомайдану і підлягав люстрації відповідно до закону, перебуваючи в списку на люстрацію Міністерства юстиції. Люстрований не був.

2012 року проти Чауса порушили дисциплінарну справу, але він залишився на своєму посту. Він неодноразово викликав підозру щодо порушення закону, але завжди уникав покарання. Взимку 2014 року Чаус виніс вирок за фальсифікованими справами проти активістів.

Чаус зняв з розшуку і заборонив проводити слідчі дії проти кримінального авторитета Юрія Іванющенка, після чого злочинець і мільярдер виїхав з РФ на свою віллу в Монако. Адвокати давно називають суддю одним з головних фальсифікаторів справ в Києві.

Чаус також вів справу Геннадія Корбана. Групу адвокатів Геннадія Корбана очолив Андрій Богдан, а адвокатом другого фігуранта у справі Корбана — Михайла Кошляка був запрошений Андрій Смирнов.

2015 року Тимчасова спеціальна комісія після перевірки дій Чауса щодо позбавлення прав вирішила, що він порушив присягу і повинен бути звільнений. Справу було відкрито за заявою громадянина Вальтищева, якого суддя Чаус незаконно позбавив водійського посвідчення на півроку. Інтереси Вальтищева представляв адвокат Андрій Богдан.

28 січня 2016 року члени Вищої ради юстиції відклали розгляд дисциплінарного провадження щодо судді Миколи Чауса.

Нарешті 28 листопада 2017 року Вища рада правосуддя ухвалила рішення звільнити Миколу Чауса з посади судді Дніпровського районного суду міста Києва на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України.

Нагадаємо: 9 серпня 2016 року детективи НАБУ затримали Чауса на хабарництві, коли він ховав гроші в скляну банку. Проте суддя незабаром втік, залишив територію України. 2017 року його знайшли в Молдові. Весною 2021-го його викрали невідомі в Кишиневі. Невдовзі в мережі почали з’являтися звернення самого Чауса, що він хоче судитися стосовно його викрадення.
30 липня 2021 року екссуддя прийшов у спідній білизні до сільської ради Мазурівки на Вінниччині. Суддю забрали представники СБУ до Києва. 4 серпня Чауса відправили під цілодобовий домашній арешт.

Сообщение Екссуддю Чауса, який ховав 150 тисяч доларів у слоїках, засудили до 10 років в’язниці (+відео) появились сначала на Український репортер.

Від отриманих травм той загинув на місці аварії. Родина загиблого наголошує, що суспільство не має забути про його смерть і цю резонансну справу.

Як повідомляє ТСН, За даними свідків, Олексій Тандир на величезній швидкості влетів у блокпост – тіло хлопця відлетіло на три десятки метрів. А в салоні понівеченого авта знайшли пляшку алкоголю.

Зараз суддя вже у СІЗО, а загиблого військового 28 травня поховали в його рідному селищі Тальне на Черкащині.

Під час затримання Олексій Тандир відмовився здати кров на вміст алкоголю. Біологічні зразки в нього збирають примусово лише за 18 годин після аварії. У суботу, 27 травня, на засідання збирається Вища рада правосуддя. На початку слухання Тандир робить спробу перепросити рідних загиблого. Однак наголошує, що він не винен, а лише причетний до смертельного ДТП.

“Готовий понести повну відповідальність за свої дії, якщо суд встановить, що я порушую правила дорожнього руху і це стало причиною смерті Вадима”, – заявив тоді голова Макарівського районного суду Олексій Тандир.

Колеги Тандира виносять рішення не на його користь – вони надають згоду на тримання судді під вартою без права внесення застави. Сам голова Макарівського районного суду Київщини просить про цілодобовий домашній арешт.

“Якщо ця справа залишиться безнаказаною, тоді немає сенсу залишатися жити в нашій державі, в нашій країні”, – сказала викладачка загиблого Вадима Людмила Якименко.

На похорон попрощатися із загиблим сином з фронту приїхав батько Вадима Бондаренка, який нині воює під Бахмутом. І для винуватця аварії, в якій загинув його син, вимагає вищої міри покарання.

“Саджати їх пожиттєво. Бо смертної кари в нас немає. Смертна кара у них може бути одна, якщо вони підуть разом із нами туди, де зараз ми перебуваємо”, – сказав батько загиблого нацгвардійця.

Нагадаємо, що голова Макарівського районного суду Олексій Тандир на блокпосту в Києві збив 23-річного військовослужбовця Нацгвардії. Той від отриманих травм загинув на місці аварії.

Сообщение Батьки нацгвардійця, якого на блокпосту збив суддя Тандир, просять справедливого покарання появились сначала на Український репортер.