Під час розмови за «круглим столом» заступник міністра Олена Ковальова акцентувала увагу на важливості співпраці із проектом IFC в розбудові системи агрострахування та нагадала, що IFC є одним з найбільших іноземних інвесторів в українському агробізнесі. За останні 6 років IFC забезпечила понад 900 мільйонів доларів інвестицій у розвиток аграрного сектору в Україні.

Лія Сорока, керівник проекту IFC «Розвиток фінансування аграрного сектору в Європі та Центральній Азії» переконана, що одним із способів забезпечення покращення доступу до фінансування для агровиробників є мінімізація ризиків у сільськогосподарському виробництві. З цією метою проект IFC працює з Міністерством аграрної політики та продовольства України над розбудовою спланованої системи правового регулювання агрострахування, котра підтримуватиме реалізацію страхових продуктів, які допоможуть мінімізувати сільськогосподарські ризики та збільшити доступ до фінансування для агровиробників.

Даний захід є унікальним, оскільки огляд ринку був повністю підготовлений фахівцями новоствореного сектору агрострахування при міністерстві для забезпечення реалізації державної політики на ринку сільськогосподарського страхування в Україні. Міністерство взяло на себе роль лідера у цій ініціативі.

Лія Сорока наголосила, що за висновками IFC відтепер сектор агрострахування буде проводити подальші дослідження ринку агрострахування в Україні, відповідатиме за організацію всіх пов’язаних з цим заходів і буде консультувати усі зацікавлені сторони (страхові компанії, брокерів, перестраховиків та агровиробників) щодо розвитку системи аграрного страхування в країні.

Отже ринок агрострахування демонструє динаміку приросту, що є позитивним індикатором для галузі. У 2017-му андерайтинговому році продовжилася тенденція зростання ринку агрострахування, відновлена у 2016-му році. Так, у 2017-му андерайтинговому році відбулося зростання обсягу зібраних страхових премій (на 30% – у гривні та на 28% – у доларовому еквіваленті).

Фахівці Міністерства аграрної політики та продовольства України зазначили, що дані для аналізу ринку агрострахування надали на добровільних засадах 14 страхових компаній: ПрАТ СК «АХА СТРАХУВАННЯ», «Українська АСК АСКА», ПрАТ «Страхова компанія АСКО-ДОНБАС ПІВНІЧНИЙ», ПрАТ «СК «БРОКБІЗНЕС», ТДВ «СК «ГАРДІАН», ПрАТ СК «Здорово», ПрАТ АСК «ІНГО Україна», ПрАТ «СК «Країна», ПрАТ СК «Оранта-Січ», ПрАТ СК «ПЗУ УКРАЇНА», ПрАТ «СГ «ТАС», ПрАТ «Українська аграрно-страхова компанія», ПрАТ «СК «Універсальна» та ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія».

Загальні показники ринку страхування 2005-2017 роках

Агрострахування в Україні триває з початку 2000-х років. За цей період держава двічі намагалася впровадити систему державної підтримки, що безпосередньо позначилося на збільшенні показників ринку агрострахування. На графіку 1 «Тенденції ринку агрострахування 2005-2017 років» чітко відстежується значний підйом ринку за період з 2005 по 2008 роки. У зв’язку з економічною кризою 2008 року та через невдалу спробу уряду запустити програму державної підтримки субсидій страхових премій ринок демонструє різкий спад.

2016-й рік став першим роком, коли після тривалого періоду скорочення, ринок агрострахування продемонстрував деяке пожвавлення. У 2017-му продовжилась тенденція зростання ринку агрострахування, котра відобразилась на наступних показниках (див. Графік 1).

У 2017-му році вперше, починаючи з 2011-го, зросла кількість укладених договорів страхування: зростання склало 21%. Обсяг зібраних страхових премій у гривні зростає вже третій рік поспіль, зокрема, у 2017-му році  він зріс на 30% та склав 204.3 млн грн. Другий рік поспіль зростає також обсяг страхових премій у доларовому еквіваленті, який у 2017-му році склав 7.7 млн. дол, що на 28% перевищує показник 2016-го року.

Загальна страхова сума (або об’єм загальних страхових зобов’язань) у 2017 році, порівняно з 2016-м, дещо скоротилася (з 6.240 млрд грн до 5.933 млрд грн (або на 5%). Це можна пояснити зростанням середньої ставки страхової премії (у 2017 році вона склала 3.4% проти 2.5% у попередньому році).

Графік 1

Страхування в 2017 році

Міністерство аграрної політики та продовольства України звернуло увагу на те, що андерайтинговий  рік в агрострахуванні охоплює два аграрних сезони: страхування озимих польових культур на період перезимівлі, фактично посіяних в попередньому календарному році і страхування навесні-влітку поточного року. Відповідно представлені дані на 2017 андерайтинговий рік охопили посівну кампанію восени 2016 року до збирання врожаю 2017 року.

За даними Міністерства аграрної політики та продовольства України,  загальна сума страхових виплат у 2017-му андерайтинговому році склала 9,96 млн грн, зокрема, 7,04 млн грн – за зимовий період, і 2,92 млн грн – за період весна-літо. Отже, рівень виплат склав у 2017 андерайтинговому році 4,9%.

2017-й запам’ятаємо як рік іздосить м’якою зимою (2016/2017 років), різкими до -5С⁰ квітневими та травневими заморозками, посушливої ​​другою половиною весни і літа з брак опадів, суховіями і зниженням продуктивного запасу вологи, що несприятливо позначилося на озимих і ярих культурах, а також ураганами з сильним вітром, шквалами, зливами, локальним градом, в окремих районах з мікро масштабними смерчами влітку.

Саме страхування виявилося єдиним дієвим інструментом, який допоміг компенсувати втрати всім господарствам, які опинились в епіцентрі несприятливих подій. Агровиробник вже давно використовує ефективні інструменти управління виробництвом, але як показує практика – від погоди може вберегти лише якісне страхове покриття.

Саме ті аграрії, які заздалегідь придбали страхове покриття, отримали страхову виплату.

Найбільші виплати отримали господарі в Хмельницькій області, де було  акумульовано 40.3% від усіх виплат (3.1 млн грн), а також Черкаській – 30,9% (2.4 млн грн) та Тернопільській – 12.2% (928.3 тис. грн).

Так само постраждали від погодних катаклізмів:  Запорізька область – 7.7% (584.1 тис. грн), Житомирської – 2.2 (171.5 тис. грн), Вінницькій – 2,0% (153.2 тис. грн), Чернівецькій – 1% (75.4 тис. грн), Дніпропетровській – 1% (74.3 тис. грн), Івано-Франківській – 0.8% (62.3 тис. грн), Львівської – 0.8% (59.5 тис. грн), Харківської – 0,7% (55,2 тис) і Донецькій – 0, 5% (37.8 тис. грн).

Щодо виплат у розрізі сільськогосподарських культур, найбільшу частку у загальних виплатах по ринку складають договори страхування озимого ріпаку (44,9%, сума збитку – 4,5 млн грн), на другому місці – договори страхування озимої пшениці (36,2%, або 3.6 млн грн) та на третьому – договори страхування цукрового буряку (14,7%, або 1,5 млн грн), що можемо спостерігати в Таблиці 1.

Таблиця 1

Виплати в розрізі сільгоспкультур у 2017 році

Дані щодо виплат у розрізі страхових компаній показують, що левова частка виплат у 2017-му році припала на страхову компанію «Брокбізнес» (30,8%, або
3,1 млн грн). Виплати здійснили також «Аска» (23,5%, або 2,3 млн грн), «Інго Україна» (18,6%, або 1,8 млн грн), та «УАСК» (14,7%, або 1,5 млн грн), що можемо спостерігати в Таблиці 2.

Таблиця 2

Виплати у розрізі страхових компаній, 2017 рік

Попередні дані ринку агрострахування у зимовий період 2017- 2018 року

Попередньо у зимовий період 2017-2018 році страхові компанії уклали 648 договорів страхування озимих сільськогосподарських культур.

Загальна страхова сума за договорами страхування озимих сільськогосподарських культур склала 1,592 млрд гривень. Сума зібраних страхових премій склала 57,6 млн гривень. Озимі сільськогосподарські культури були застраховані на загальній площі 630,9 тис. га.

Найбільшу кількість договорів було укладено у Черкаській (55), Чернігівській (52), Сумській (52), Вінницька (45) та Хмельницькій (44) області.

За показником застрахованої площі першість належить Хмельницькій області (99,4 тис. га, або 15,8%), далі йдуть: Харківська (78,8 тис. га, або 12.5%), Полтавська (57,6 тис. га, або 9,1%), Чернігівська (55,6 тис. га, або 8,8%) та Тернопільська (40,3 тис. га, або 6.4%).

За об’ємом зібраних премій області України розташувалися в такому порядку: Херсонська (6,9 млн грн, або 12,0%), Дніпропетровська (4,9 млн грн, або 8.6%), Тернопільська (4,5 млн грн, або 7,8%), Харківська та Миколаївська (4,2 млн грн, або 7.4%).

У зимовий період 2017-2018 році страхування озимих сільськогосподарських культур здійснювали 9 страхових компаній, що мають відповідну ліцензію. Показники страхування за цей період наведені у Таблиці 3 та Графіку 2.

Таблиця 3

Зведені дані страхування в розрізі страхових компаній в період осінь-зима 2017/2018 рр.

За кількістю укладених договорів першість належить страховій компанії «ПЗУ Україна» (183 договори, що складає 28,2% від загальної кількості). За нею йдуть «Інго Україна» (145 договорів, або 22,4 %), «АХА» (110 договорів, або 17,0%) «Аска» (77 договорів, або 11,9%) «Універсальна» (54 договори, або 8,3%).

За попередніми даними у 2018 році у Луганській області були страхові виплати на загальну суму  757839,5 гривень. Виплати здійснили дві страхові компанії: АХА та ПЗУ.

За обсягом застрахованої площі компанії, що очолюють список, розташувалися у такому порядку: «Інго Україна» (171,9 тис. га, що складає 27,3% від загального обсягу), «Аска» (112,8 тис. га, або 17,9%), «Брокбізнес» (106,5 тис. га, або 16,9%), «ПЗУ Україна» (91,5 тис. га, або 14,5%), «Універсальна» (90,1 тис. га, або 14,3 %).

Найбільший обсяг страхових премій зібрала страхова компанія «Універсальна» (20,4 млн грн, або 35,4%). За нею йдуть страхові компанії «ПЗУ Україна» (13,3 млн грн, або 23,2%), «Інго Україна» (11,1 млн грн, або 19,3%), «Аска» (4,1 млн грн, або 7,2%), «АХА» (3,5 млн грн, або 6,1%).

Графік 2

Щодо сільськогосподарських культур, найбільше договорів було укладено на страхування озимої пшениці (353 договори, або 54,5%), за площею 521,0 тис. га, або 82,6%.

На другому місці озимий ріпак (266 договорів, або 41,0%), за площею 102,6 тис. га, або 16,3%. Далі йдуть озимий ячмінь (24 договори, або 3,7%), за площею 5,5 тис. га, або 0,9%, озиме жито (4 договори, або 0,6%), за площею 0,8 тис. га, або 0,1%, та виноград (1 договір, або 0,2%) за площею 1,1 тис. га, або 0,2%.

Страхових премій було зібрано за договорами страхування озимої пшениці (40,8 млн грн, або 70,9%), далі йдуть: озимий ріпак (15,2 млн грн, або 26,3%), виноград (0,8 млн грн, або 1,5%), озимий ячмінь (0,6 млн грн або 1,1 %), озиме жито (0,1 млн грн або 0,2%).

У зимовий період 2017-2018 році більш розповсюдженими стали договори, які пропонують комбінований захист – страхування від повної загибелі в період перезимівлі плюс весняні заморозки. Таких договорів на період перезимівлі було укладено 75,6% проти 17,7% договорів від повної загибелі. Також 6,6% договорів були укладені від часткової або повної загибелі+весняні заморозки.

Враховуючи, що другий рік поспіль за умов відсутності субсидування страхових премій, аграрії все більше починають довіряти свої ризики страховикам.  Довіра зростає, дивлячись на виплати, які є досить високими для врожайного 2017 року. Мультиризикове страхування польових культур на період перезимівлі користується найбільшим попитом в агровиробників.

Проведенням даного дослідження ринку агрострахування, спеціалісти сектору агрострахування, продемонстрували високий професійний рівень та обізнаність ринку аграрного страхування.  Наразі, в Україні створена та активно функціонує структура, котра буде здійснювати моніторинг ринку, проводити такого роду дослідження та підтримувати розвиток якісних продуктів страхування, котрі допоможуть аграріям захистити своє виробництво від погодних ризиків.

Ірина ГОЛОВКО, експерт агрострахування

За матеріалами, наданими Проектом IFC«Розвиток фінансування аграрного сектору в Європі та Центральній Азії».

Сообщение В Україні пшеничні поля застрахували на 40 мільйонів появились сначала на Український репортер.

“Потягом 2015-2017 років членами організованого злочинного угруповання, з метою ухилення від сплати податків низкою підконтрольних українському олігарху Д.Фірташу підприємств, а саме: ПРАТ «СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБ’ЄДНАННЯ АЗОТ», ПАТ «АЗОТ», ПАТ «РІВНЕАЗОТ», ДП «ХІМІК» ПАТ «АЗОТ» та іншими, які входять до бізнес-групи «GROUP DF», організовано діяльність низки фіктивних підприємств та підконтрольних страхових компаній.

З метою виводу коштів у тіньовий сектор економіки протягом 2015-2017 років між вищезазначеними підприємствами та страховими компаніями ПРАТ «СК «САЛАМАНДРА-УКРАЇНА», ПРАТ «СК «ДІМ СТРАХУВАННЯ» та ін., що входять в бізнес-групу «Group DF», укладено договори страхування, на підставі яких страховим компаніям перераховано фіктивні страхові внески. Тобто, застраховано завідомо непотрібні страхові випадки, які фактично не настали і не мали настати, про що достовірно було відомо членам злочинного угруповання.

У подальшому виведення цих коштів здійснювалося шляхом страхування цими ж підконтрольними страховими компаніями фіктивних кредитних договорів та договорів купівлі-продажу «сміттєвих» цінних паперів інших фіктивних підприємств та «підставних» фізичних осіб.

Такі кредити не планувалися до повернення, про що заздалегідь було відомо членам злочинного угруповання. Після прогнозованого неповернення цих кредитів, страхові компанії здійснювали повне відшкодування таких фіктивних ризиків фінансовій компанії, з подальшим виведенням готівки через банківські установи.

Готівкові кошти, отримані в результаті злочинної діяльності, направлялися підприємствам реального сектору економіки. Орієнтована сума ухилення від сплати податків складає понад 500 млн. грн”, – повідомила у Фейсбуку прес-секретар генпрокурора Луценка Лариса Сарган.

Що Фірташу закидають у США

Українського олігарха Фірташа затримали в Австрії у березні 2014 року на запит американських слідчих, але випустили під заставу у 125 млн євро. Лише наприкінці лютого 2017 року Вищий земельний суд Відня дозволив екстрадицію бізнесмена до США, де його звинувачують у корупції. У Штатах Дмитру Фірташу загрожує 50 років в’язниці і конфіскація майна.

ФБР зацікавилося Дмитром Фірташем у 2013 році, коли американська прокуратура відправила запит до Відня. Українського бізнесмена звинувачують у підкупі індійських чиновників, які за 19 млн євро надали його компанії право на розробку титанових покладів у Індії. За іншою версією, переслідування Фірташа може бути пов’язане з його ймовірними зв’язками з кримінальним авторитетом Семеном Могилевичем, якого у США підозрюють у низці тяжких злочинів.

Екстрадиції Фірташа добиваються не лише США, а й Іспанія. У грудні 2017 року Вищий земельний суд Відня відмовив цій країні. Тепер питання, чи віддадуть Фірташа США, перебуває у компетенції федерального міністра юстиції Австрії. Він наголосив, що не визначає провину Фірташа, а лише приймає рішення про допустимість екстрадиції.

Справи проти Фірташа в Україні

В Україні проти бізнесмена також порушено кримінальні справи. Зараз Національна поліція розслідує два карні провадження щодо завдання державі збитків на суму 5,742 млрд грн. Справи стосуються діяльності групи компаній ОЅТСНЕМ, а також  списання “Нафтогазом України” на користь “Росукренерго” 12,1 млрд куб. м газу.

За заявою Національного банку України також розглядається справа про неповернення кредиту рефінансування.

15 березня 2018 року під час звіту про свою діяльність у Верховній Раді колишня голова НБУ Валерія Гонтарева заявила, що банк “Надра”, який належить Дмитру Фірташу, винен державі 9,8 млрд грн за кредитами рефінансування.

В Україні Фірташу загрожують від 7 до 12 років позбавлення волі. Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявляв, що у випадку повернення Фірташа в Україну, поліція його затримає.

Перспективи Фірташа

Якщо Фірташ все-таки опиниться в руках американського правосуддя, щоб не сісти за ґрати на десятки років, йому, скоріш за все, доведеться піти на угоду зі слідством. Логічно, що він може виступити з одкровеннями щодо екс-президента Віктора Януковича, а також розповісти про “російський слід” у подіях в Україні останніх років.

Водночас мільярдер багато знає про схеми, які використовувала українська політична еліта при купівлі газу, а також має іншу інсайдерську інформацію про діяльність чинного президента Петра Порошенка, з яким у нього склалися непрості стосунки.

Реформи, які проводились у країні, Фірташ, який був головою Федерації роботодавців України, називав неефективними, а також готувався представити свій план перетворень у державі.

Хто такий Дмитро Фірташ

Дмитро Фірташ — один з найзагадковіших українських олігархів. Родом він із Західної України. Його статки в 2014 році видання “Фокус” оцінювало у 2,7 млрд доларів, що дозволило йому потрапити до п’ятірки найбагатших людей країни.

Більшу частину своїх статків він заробив на торгівлі газом: компанія Фірташа “Росукренерго” (співвласником є “Газпром”) займалася транзитом російського і середньоазійського газу в Україну і країни Центральної Європи.

У 2007 році бізнесмен створив Group DF, яка об’єднала активи олігарха. До її складу входять OSTCHEM Holding — підприємства з виробництва мінеральних добрив і діоксиду титану, угорська газоторгова компанія EMFESZ, австрійська компанія з будівництва газової інфраструктури Zangas, найбільший в Україні завод з виробництва аміачної селітри, карбаміда “Черкаський азот”.

Дмитро Фірташ є співвласником однієї з найбільших в Україні медіагруп, яка об’єднує телеканали “Інтер”, НТН, К1, МЕГА, “Ентер-фільм”, К2 й інші. Загалом на підприємствах олігарха працюють 100 тисяч людей.

Ростислав Цуркан

Фото HERWIG PRAMMER/THE GLOBE AND MAIL

Сообщение “МаскиШоуСтоп” тривають? Силовики взялися за компанії олігарха Фірташа появились сначала на Український репортер.

Про це йдеться у звіті про результати виконання програми діяльності уряду у 2016 році.

У документі зазначається, що перехід на систему медстрахування дасть можливість забезпечити рівний доступ населення до медичної допомоги, підвищити якість послуг у закладах охорони здоров’я, а також мінімізувати витрати пацієнтів, збільшивши при цьому доходи медпрацівників за рахунок ефективного розподілу бюджетних коштів, пишуть «Українські Новини».

Як повідомлялося, з 2017 року в Україні вводиться страхова медицина.

МОЗ винесло на обговорення гарантований пакет первинної медичної допомоги.

Підготувала Світлана КОВАЛЬОВА

Фото Олексія ІВАНОВА

Сообщение Через два роки медичне страхування стане обов’язковим появились сначала на Український репортер.