Про це він сказав в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.

Як пояснив Столтенберг, саме союзники по НАТО мають вирішувати, “як саме членство має застосовуватися або працювати для України, і ми всі це усвідомлюємо”.

“Звісно, якщо говоримо, що єдиний спосіб для України стати членом (НАТО. – Ред.) – це закінчення війни і повний контроль над усією українською територією, тоді даємо президенту Путіну всі стимули просто знайти спосіб продовжувати війну”, – зазначив чинний генсек Альянсу.

“Але мій головний меседж у тому, що гарантії безпеки НАТО є шляхом забезпечення тривалого й справедливого миру для України”, – додав він.

На питання, чи можливий у принципі сценарій, коли Україна стає членом Альянсу з частково окупованими територіями, Столтенберг підкреслив, що це “вирішують союзники по НАТО”. Але, додав він, це має стати гарантією недопущення майбутньої агресії з боку росії.

“І знов-таки, Україна сама вирішуватиме, що є прийнятним. Звісно, союзники по НАТО вирішують, чи можуть гарантії статті 5 застосовуватися до частин української території”, – зазначив Столтенберг.

Ідея можливого запрошення України в НАТО “частинами” (тобто з частково окупованими територіями) активно обговорювалась минулого року на тлі підготовки до Вільнюського саміту Альянсу. Її розбір читайте в архівному матеріалі “ЄвроПравди”.

Нагадаємо також, що минулого тижня чеський президент Петр Павел зазначив, що Україна повинна змиритися з імовірним “тимчасовим” перебуванням деяких її територій під контролем росії після завершення війни.

У МЗС назвали такий сценарій “тимчасовими рішеннями, що лише відтермінують війну”.

Сообщение Чи приймати Україну в НАТО з окупованими територіями, вирішать члени Альянсу – Столтенберг появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє CBС News.

Генеральний секретар НАТО попередив, що напад Росії на лінії постачання союзних держав, які підтримують Україну зброєю та боєприпасами, стане небезпечним загостренням війни.

“Союзники допомагають Україні відстоювати своє право на самооборону, яке закріплено в статуті ООН”, – сказав Столтенберг.

“Росія є агресором, а Україна захищається. Якщо відбудеться напад на будь-яку країну НАТО, територію НАТО, це спричинить застосування статті 5”, – додав він.

Стаття 5 — це положення про самооборону в установчому договорі НАТО, в якому сказано, що напад на одного члена є нападом на всі 30 країн-членів.

“Я абсолютно впевнений, що Путін знає це, і ми усуваємо будь-який простір для прорахунків, непорозумінь щодо нашого зобов’язання захищати кожен дюйм території НАТО”, – сказав Столтенберг.

Сполучені Штати та їхні союзники допомагають Україні зброєю та боєприпасами.

Деякі представники американської розвідки побоюються, що Москва може спробувати перекрити потік зброї, що надходить в Україну, або за допомогою авіаударів чи артилерії. Зброя, що надходить із Заходу, розвантажується в прикордонних країнах, наприклад, у Польщі, а потім відправляється наземним транспортом.

Сообщение Столтенберг: атакувати канали постачання допомоги для України – рівноцінне атакуванню НАТО появились сначала на Український репортер.

Про це сказав у понеділок, 7 лютого, генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, повідомляє видання Reuters.

За словами чиновника, більш тривала присутність військ потрібна на тлі нарощування Росією військової присутності поблизу України.

«Ми розглядаємо довгострокові коригування нашої позиції, нашої присутності у східній частині альянсу. Остаточного рішення з цього приводу не ухвалено, але зараз у НАТО триває процес. Якщо Росія справді хоче менше НАТО поблизу кордонів, вона отримає протилежне», – заявив Столтенберг.

Міністри оборони країн НАТО обговорять питання про збільшення військової присутності на наступній зустрічі 16-17 лютого.

Раніше ми писали про те, що Столтенберг, коментуючи спільну заяву Китаю та Росії щодо питань світової безпеки, зажадав від Путіна та Сі Цзіньпіна поважати вільний вибір кожної держави.

Також Столтенберг прокоментував звинувачення у нагнітанні паніки через агресію РФ.

Читайте також: 

• НАТО створило “повітряний міст”, щоб постачати зброю до України

Сообщение Єнс Столтенберг: Росія хоче менше НАТО поблизу кордонів, але отримає протилежне появились сначала на Український репортер.

Про це у Брюсселі під час пресконференції напередодні зустрічі міністрів країн-союзниць заявив Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, повідомляє Укрінформ.

«НАТО надає Україні велику політичну та військову підтримку як Альянс, це роблять також окремі країни-союзниці, за різними формами у розбудові спроможностей, тренуванні, постачанні обладнання та різних систем озброєння. При цьому Україна є партнером НАТО, але не є членом НАТО, тож наша колективна оборона, дія статті 5 (Вашингтонського договору – ред.) не поширюється на Україну», – сказав керівник Альянсу.

Він зауважив, що НАТО проводить уважний моніторинг ситуації навколо України та ділиться даними із союзниками. Наразі немає певності у тому, якими можуть бути наступні дії Росії. Але той факт, що концентрація військ продовжується і Росія вже використовувала свої війська проти України, дає підстави для тривоги.

«Росія продовжує незаконну анексію Криму та дестабілізацію на сході України, вона продовжує здійснювати кібернетичні та гібридні атаки проти України. Якщо зважити на все це разом, виникає причина для глибокого занепокоєння у зв’язку із цим розвитком. Ми закликаємо Росію забезпечити прозорість дій, здійснити деескалацію та знизити напругу. Також є очевидним – якщо Росія використає силу проти України, це матиме для неї високу ціну та свої наслідки», – наголосив Столтенберг.

Він застеріг Росію від помилкових оцінок щодо рішучості та спроможності НАТО захистити своїх союзників, якщо це буде необхідним.

«Ми маємо переконатися, що немає жодного непорозуміння, жодних помилкових прорахунків стосовно ресурсів та можливостей НАТО, його здатності захистити всіх союзників», – додав Генеральний секретар НАТО.

Як повідомлялося, з 30 листопада по 1 грудня у Ризі відбуватиметься зустріч міністрів закордонних справ НАТО, які мають обговорити поточну ситуацію у сфері безпеки та підготовку до наступного саміту Альянсу у Мадриді.

Генеральний секретар НАТО запросив до участі у зустрічі міністрів закордонних справ НАТО у Ризі керівників зовнішньополітичних відомств України та Грузії.

Сообщение Столтенберг: нове вторгнення в Україну матиме для Росії високу ціну появились сначала на Український репортер.

Достеменно військові та військово-політичні плани Альянсу не розголошуються, але в цілому зрозуміло, що, починаючи з цього моменту, Росія буде вичавлюватися усіма прийнятними способами та засобами з усіх пунктів, територій та форпостів, де вона намагатиметься закріпитися, – повідомляє Укрінформ.

Також обговорювалися особливості протидії Китаю. Цей план, за словами генерального секретаря Альянсу Столтенберга, дозволить захистити від будь-яких загроз один мільярд мешканців країн-союзників.

І хоча керівництво НАТО досі намагається, принаймні, у офіційних заявах прямо не називати своїх потенційних суперників, цілком зрозуміло, що найпершим з них є Росія.

Одним з питань, що обговорювалося, стала протидія російським зазіханням на чорноморський регіон. Генсек НАТО нагадав, що прибережними державами є три члени НАТО – Туреччина, Болгарія та Румунія, та «два дуже близьких партнери, Грузія та Україна».

Згадавши про незаконну анексію Криму і агресивну поведінку Росії у басейні Чорного моря, Столтенберг сказав, що країни НАТО «збільшили нашу присутність у регіоні, у повітрі, на суші та на морі, і ми постійно оцінюємо, що ще можна зробити, збільшуючи нашу присутність, а також збільшуючи нашу здатність швидко розгортати сили»

Рішення НАТО не взялися нізвідки, стосунки між Росією та країнами Альянсу ставали конфронтаційними поступово. Достатньо згадати, як Росія, попри свої заяви про відхід від протистояння Заходу та Сходу часів СРСР, завжди намагалася створити альтернативу Північноатлантичному Альянсові, від самих початків своєї не надто тривалої новітньої державності.

Як от – під час миротворчої операції у колишній Югославії, коли російські десантники, всупереч попереднім домовленостям, 12 червня 1999 року захопили аеродром у місті Пріштіна.

Це мало не призвело до збройного конфлікту між натівськими миротворцями та російськими військовими, і лише завдяки кількаденним інтенсивним переговорам напруження було знято.

Так само, створення оборонного союзу країн-учасниць СНД було спрямовано не стільки на протидію терористичним та іншим дестабілізаційним загрозам, скільки на противагу НАТО. Про це свідчила антиатлантична риторика, якою супроводжується реакція Росії на будь-яке переміщення військ країн НАТО у Європі або проведення навчань.

Водночас військові навчання Росії спрямовані на відвертання «потенційної загрози з західного напрямку». Іншого воєнного блоку, крім НАТО, з цього боку не існує.

Промовистим актом недружності стало розміщення нових ракет та відновлення боєздатності вже існуючих пускових ракетних комплексів «Іскандер» у Калінінградській області – частині Східної Прусії, відтятої у переможеної нацистської Німеччини і приєднаної до Росії.

І вигядало це, як такий собі «серіал». В жовтні 2008 року тодішній президент Росії Дмітрій Мєдвєдєв заявив, що відповіддю на американську ППО у Польщі стане розміщення у Калініградській області ракетних комплексів «Іскандер», у 2011 році він підтвердив таку готовність.

Статус розгортання був невизначеним до 2016 року, коли стало відомо про постановку комплексів «Іскандер-М» на бойове чергування. Тобто, увага: на засоби протиповітряної оборони направили зброю нападу.

Проведення щорічних військових навчань спільно з Народно-визвольною армією Китаю (основного геополітичного суперника Заходу), втручання у конфлікти в Африці та на Близькому Сході, нещодавня демонстративна концентрація великого військового контингенту біля кордонів України – усе це свідчить про конфронтаційну налаштованість російського керівництва.

Москва весь час заявляє про неприпустимість переходу «червоних ліній» – тобто зміни геостратегічного балансу на користь Заходу – водночас пересуваючи ці уявні лінії, створені її хворобливою уявою, в західному напрямку.

Якщо дотепер конфронтація відбувалася у більш-менш цивілізованих межах, то події вересня-жовтя 2021 року підтвердили, що російське керівництво налаштовується на критичне загострення протистояння з НАТО.

6 жовтня генеральний секретар НАТО Йєнс Столтенберг повідомив про скорочення чисельності співробітників російської місії у Брюселі при штаб-квартирі НАТО. Причина: ці дипломати виявилися розвідниками з дипломатичним статусом.

У відповідь Росія, замість того, щоб відреагувати, як це звичайно прийнято у дипломатії – вислати зі своєї країни відповідну кількість співробітників представництва НАТО, заявила про повне замороження діяльності свого представництва та з 18 жовтня припинила роботу військової місії та інформаційного бюро НАТО у Москві.

Тож фон, на якому зібралися міністри оборони країн НАТО у Брюсселі, був цілком визначеним – Холодна війна-2 на порозі.

Перехід протистояння Росія-НАТО у нову-стару якість часів СРСР, підтвердили і висловлювання прессекретаря президента РФ Дмітрія Пєскова Він заявив, що «агресивна позиція НАТО ніколи не була секретом.

Це блок, який було створено проти нашої країни. І жодні миролюбиві заяви, жодні камуфляжі цієї агресивної спрямованості НАТО не здатні приховати справжнє призначення цього блоку».

Ну, риторика цілком «радянська», її обґрунтування та логіка – так само.

Тут доведеться нагадати, адже покоління уже виросли поза цими поняттями. «Холодною війною» називалося протистояння демократичного Заходу та комуністичного Сходу у 50-80 роках ХХ століття. У Європі перебувала гігантська кількість збройних сил з обох боків, і спровокована була саме СРСР. Говорили, що радянська танкова армада, розташована в НДР – Німецькій демократичній республіці – здатна досягти Парижа в лічені дні.

Проте існувала негласна домовленість про те, що Європа вже не може стати театром воєнних дій, а проблеми геостратегічного балансу та «спускання пари» вирішуватимуться поза європейськими кордонами та територією Північної Америки.

Збройні конфлікти та питання кордонів у Європі власне і були тими червоними лініями, які тоді домовилися не переходити. Навіть Сталін не втручався у повоєнний збройний конфлікт у Греції між комуністами та владою, підтриманою англійським експедиційним корпусом.

Країни Заходу стиснули зуби, але не ввели свої війська до Угорщини під час жорстокого придушення антикомуністичного повстання у жовтні-листопаді 1956 року.

Анексія територій Грузії під час «війни 08.08.08» та України у 2014 році поставило перед НАТО та усією міжнародною спільнотою новий виклик – стримування Росії, яка, вважаючи себе правонаступницею Російської імперії та Радянського Союзу, претендує на нове «збирання земель».

Ефективною стратегією Заходу у протистоянні з Росією, під якими б прапорами вона не виступала, й була концепція «холодної війни» та «гонки озброєнь».

Росія, внаслідок своєї технологічної та економічної відсталості, ані тоді, ані зараз є неспроможною перевершити Захід у наукових розробках, розвитку інформаційних технологій та, зрештою, й у розробці звичайних та стратегічних озброєнь, у логістиці та управлінні військами.

Щоразу, коли  Росія стикається з залізною волею Заходом та його ресурсами – то вона мусить відступати.

Холодній війні-1 передувала так звана «велика гра» у ХІХ-початку ХХ століть – протистояння Британської імперії та Росії за вплив та доступ до ресурсів і торгових шляхів у Азії.

Крапку у «великій грі» поставив розпад Російської імперії. Півстоліття Холодної війни -1 також закінчилися перемогою західного світу, а посткомуністична Росія із вдячністю приймала американські курячі чвертки (знамениті «ніжки Буша»), німецький ношений одяг та італійську олію і макарони.

Немає жодного сумніву щодо наслідків і нової Холодної війни-2, якої так прагнула і якої, зрештою, домоглася путінська Росія.

Колись давно, ще у 1990 році, майбутній президент Литви, а тоді лідер народної опозиції Вітаутас Ландсберґіс влучно сказав, маючи на увазі СРСР, що «не може одна шоста частина світу рухатися в один бік, коли увесь інший світ рухається  в інший».

З часів розпаду Союзу Росія дещо зменшилася у масштабах і розкрутити Землю  та змінити напрям розвитку цивілізації їй точно не вдасться.

Ухвалені стратегічні рішення НАТО скальпелем протиракетної оборони та грошовими ін’єкціями своїм союзникам дадуть зрозуміти Росії, що її спроби інвазувати увесь світовий організм бацилами реваншизму є марними.

Сообщение Столтенберг про Росію: довготерпіння Заходу закінчилося появились сначала на Український репортер.