Про це оголосив слідчий суддя Володимир Бугіль, під час засідання Шевченківського районного суду Києва.

Таким чином, суддя Володимир Бугіль повністю задовольнив клопотання прокуратури і відмовив захисту Стерненка, який просив про поруки.

Рішення про арешт було оголошене у короткій формі, без мотивації. Захист підозрюваного вважає це незаконним.

Також Стерненко заявив, що згідно з рішенням суду, має відбувати арешт за місцем прописки, а це військова частина в Одесі.

При цьому, за словами активіста, прокурор просив визначити іншу адресу.

Фото: “Укрінформ”

Сообщение Суд відправив Стерненка під домашній арешт на два місяці появились сначала на Український репортер.

Про це у коментарі «Українській правді» заявив начальник поліції Києва Андрій Крищенко.

«Виходячи з інформації у пресі, де є фото, на якому є дії, які можуть свідчити про можливе перевищення сили поліцейськими, мною призначена службова перевірка. Ці двоє осіб відсторонені від несення служби», — сказав він.

Крищенко нагадав, що за фактом застосування сили поліцейськими розпочато службове розслідування, його матеріали передадуть у Держбюро розслідувань.

Начальник столичної поліції закликав медіа, які мають ще якість фото або відео інциденту, надати їх правоохоронцям чи розмістити публічно.

Нагадаємо, на акції на підтримку Сергія Стерненка сталися сутички, поліція затримала 5 людей. Депутат від «Голосу» Роман Лозинський заявив про побиття правоохоронцями, він планує написати заяву за цим фактом.

Станом на 17:50 у райвідділку поліції залишався один затриманий, він потребує допомоги медиків. Решту відпустили.

Сообщение Поліцейське свавілля біля столичного суду у справі Стерненка. Учасника акції били ногами появились сначала на Український репортер.

Про це сам Стерненко написав у Telegram: “Беркут б‘є людей під судом! Є затримані”.

Також речник Нацполіції Оксана Блищик у коментарі “Українській правді” сказала:  “П’ятеро осіб затримані. Їх доставляють до райвідділу поліції”.

Про сутички написав у Фейсбуку речник фракції “Голос” Ярема Дух. За його словами, під судом сталися сутички, Нацгвардія оточила протестувальників. Наразі депутати “Голосу” шукають затриманих протестувальників, оскільки не зрозуміло, хто їх забрав.

За даними “Радіо Свобода“, поруч із будівлею Шевченківського райсуду поліцейські затримали активіста Миколу Виговського. Причини затримання наразі не відомі.

Представники демонстрантів заявили, що бачили, як поліцейські били ногами Виговського, який був ведучим заходу на підтримку Стерненка.

До затриманого, який перебуває в автозаку, допустили медиків, а також депутата Верховної Ради Ярослава Юрчишина.

Микола Виговський був кандидатом у народні депутати на виборах 2019 року за списком партії “Голос” (номер 64 у списку).

Журналіст Павло Островський написав у соцмережі, що також серед затриманих Віталій Овчаренко, Антон Коваленко та Андрій Мартиненко.

Згодом у поліції повідомили, що затримали 5 осіб біля Шевченківського райсуду через те, що один із чоловіків спровокував конфлікт із журналістами, а інші перешкоджали поліцейським під час затримання правопорушника і нецензурно висловлювалися. Про це повідомляється на сайті Нацполіції.

У результаті цього виникла штовханина.

Найбільш активних її учасників затримали, їх доставляють до управління поліції для встановлення анкетних даних і надання пояснень.

Після першочергової перевірки буде надана правова кваліфікація їхнім діям.

Нардеп від “Голосу” Роман Лозинський повідомив, що намагався з’ясувати, чому “Беркут “брутально затримує людей”, у результаті чого силу застосували і проти нього.

У “Голосі” повідомили, що наразі за цим фактом нардеп пише заяву щодо перешкоджання виконанню депутатських повноважень. Фракція також вимагає розслідувати інцидент, з’ясувати, хто відповідальний за напад, та суворо покарати винних.

Вранці 15 червня під будівлю Шевченківського райсуду Києва, де продовжать обирати запобіжний захід активісту, екслідеру одеського “Правого сектора” Сергію Стененку, підозрюваному в умисному вбивстві, привезли багато правоохоронців.

Нагадаємо, що у 2018 році на колишнього лідера одеського “Правого сектору” Сергія Стерненка було вчинено три замахи, в ході третього, 24 травня, загинув нападник.
Поліція розслідує загибель нападника як умисне вбивство. Стерненко стверджує, що захищався.
На початку квітня ексзаступник генерального прокурора Віктор Трепак розповів, що генпрокурор Ірина Венедіктова заявила йому про необхідність повідомити Стерненку про підозру. Після цього Трепак пішов з посади.

Згодом Венедіктова сказала, що підозра Стерненку буде оголошена. Питання полягає лише у кваліфікації: вбивство чи вбивство при перевищенні меж необхідної оборони.
6 травня у дев’яти містах України відбулися акції на підтримку Стерненка.

15 травня стало відомо, що двом чоловікам, які у 2018 році напали в Одесі на екслідера місцевого осередку “Правого сектору”, оголосили підозру в хуліганстві, а 10 червня – що прокуратура закрила провадження проти загиблого Кузнєцова.

Вранці 11 червня до Стерненка прийшли правоохоронці із ухвалою суду про примусовий привід до СБУ.

Того ж дня йому повідомили про підозру в умисному вбивстві.

Правоохоронці просять суд відправили Сергія Стерненка під цілодобовий домашній арешт.

Сообщение Під Шевченківським судом, де розглядається справа Стерненка, – сутички, затримано п’ятьох активістів появились сначала на Український репортер.

Як зазначає адвокат Масі Найєм, Стерненку інкримінують часину 1 статті 115 Кримінального кодексу України: вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині; частину 2 статті 263 Кримінального кодексу України: незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами.

“Це суперечить нормам матеріального права. По-перше. Оскільки, згідно п.5 ст. 36 Кримінального кодексу України, не є перевищенням меж необхідної оборони і не має наслідком кримінальну відповідальність застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів для захисту від нападу озброєної особи або нападу групи осіб.

СБУ раніше повідомило про підозру нападникам на Сергія. Дії підозрюваних кваліфіковані як хуліганство, вчинене із застосуванням зброї чи іншого предмета, пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень.

По-друге. Пункт 3 тієї ж ст. 36 ККУ: перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту. Перевищення меж необхідної оборони тягне кримінальну відповідальність лише у випадках, спеціально передбачених у статтях 118 та 124 ККУ.
А це – умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця;
– умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, вчинене у разі перевищення меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця.
Але аж ніяк не умисне вбивство.

По-третє. Ніж, який був у Сергія, не є холодною зброєю згідно численних висновків експертиз. Окрім того, можна стверджувати, що Служба безпеки України
своїм повідомлення фактично порушила презумпцію невинуватості Сергія, публічно звинувачуючи його.

Також вручили клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, що Європейським судом з прав людини вже давно прирівнюється до запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На місці Сергія зараз могла б бути Катерина Гандзюк, як би вона дала відсіч нападнику. Тому можна зробити висновок, що в 2020 році рівень правосуддя в Україні такий:
якщо ти вижив від нападу – станеш підозрюваним, якщо помер – будуть шукати замовників, але це не точно”.

Позиція СБУ. “Розслідування «справи Стерненка» давно перейшло із суто юридичної площини в політично-інформаційну. Тому, враховуючи суспільний резонанс, Служба безпеки України наголошує, що неупереджено підходить до розслідування будь-яких злочинів та керується виключно нормами законодавства.

Дійсно, як свідчать матеріали справи, можна говорити про те, що І.Кузнецов та О.Ісайкул мали на меті залякати й нанести тілесні ушкодження С.Стерненку. Тому дії нападників слідчими були кваліфіковані за ст. 296 ч. 4 ККУ. Захищаючись, громадський активіст лівою рукою прикривався від ударів, а правою – завдавав удари ножем. Як наслідок, О.Ісайкул отримав різану рану передньої черевної стінки, а І.Кузнецов – проникаюче колото-різане поранення живота. Зазначаємо, що такі дії С. Стерненка можуть відповідати поняттю необхідна оборона.

Однак його подальші дії ставлять під сумнів вищезазначену версію. Оскільки І.Кузнецов втік з місця події, напад на Стерненка вважається закінченим – його життю та здоров’ю вже нічого не загрожувало. Однак Стерненко побіг за Кузнецовим, наздогнав його і завдав декількох поранень, зокрема, удар ножем у серце, який і призвів до смерті. Тіло І.Кузнецова було знайдено майже за 100 метрів від місця першої сутички.

Тобто заяви про те, що С.Стерненко поранив І.Кузнецова під час самооборони, а згодом жодних ран не наносив, не відповідають дійсності. Проведена під час досудового розслідування експертиза засвідчила версію про умисне вбивство. Також сумнівно виглядають слова С.Стерненка, що він завдав смертельних поранень ножем, який нібито відібрав у І.Кузнецова та О.Ісайкула. Сергій особисто підтвердив приналежність йому ножа під час власної онлайн трансляції у мережі Facebook з місця події.

Враховуючи вищезазначене, повідомлення про підозру у вчиненні злочину є вимогою закону, який діє незалежно від інформаційних кампаній і політичних переконань тих, хто його порушив. Так само, як і жодне розслідування не можете бути зупинене через патріотичні погляди його фігурантів. Разом з тим нагадуємо, що особа є винуватою у разі, якщо її вина доведена у суді”.

З Вікіпедії. Сергій Стерненко –  громадський діяч, керівник НГО «Небайдужі», колишній член проводу та очільник одеського обласного осередку «Правого сектора», активний учасник Революції Гідності, один із засновників «Народної люстрації», відеоблогер.

Сообщение Громадському активісту Сергію Стерненку повідомили про підозру. Яка позиція захисту і що заявляють в СБУ появились сначала на Український репортер.