Національне антикорупційне бюро (НАБУ) і Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) оприлюднили нові “плівки” про роль ще одного фігуранта справи “Мідас” під кодовим ім’ям “Сигізмунд”, з яких випливає, що ним є колишній міністр енергетики Герман Галущенко. Серед іншого, на цих записах йдеться, що він, очолюючи Міненерго, хотів “злиняти” з посади та “поїхати кудись послом”.

Про це йдеться у відео НАБУ.

За даними слідства, злочинна організація налагодила схему отримання “відкатів”, які становили від 10% до 15% вартості контрактів держпідприємства “Енергоатом”. Діяла схема “шлагбаум”: компанії-підрядники отримували оплату від Енергоатому тільки після сплати “відкату”.

Щоб “шлагбаум” працював, ексміністр енергетики Галущенко особисто лобіював мораторій на виплату заборгованостей підприємства, розповіли у НАБУ. Далі, за даними слідства, гроші передавали довіреній особі під кодовим ім’ям “Рокет”, він же Ігор Миронюк, або завозили готівкою безпосередньо до столичного бекофісу на Софійській площі.

Усі корупційні надходження фіксували у чорній бухгалтерії під назвою “Комплекс”. Протягом 2021-2025 років через неї пройшло понад 112 мільйонів доларів, зазначили у НАБУ.

На записах НАБУ чути, як фігуранти обговорюють грошові суми, які мають передати “Сигізмунду”. Окрім того, чути, як “Шугармен”, він же Олександр Цукерман, розповідає, що Галущенко хоче “злиняти” з посади міністра енергетики та “поїхати кудись послом”.

“Так. Він чотири роки, бл*ть, це насправді, реально багато (йдеться про перебування Галущенка на посаді голови Міненерго впродовж чотирьох років — ред.). Ну, він мріє поїхати кудись послом”, — говорить на записах “Шугармен”.

За даними слідчих, упродовж 2021-2025 років на користь Галущенка було “відмито” 12 мільйонів доларів. Із них, за даними слідчих, понад 7,4 мільйона надійшло на рахунки офшорних компаній, а ще майже 4 мільйони були видані готівкою у Швейцарії.

Отримані гроші родина “Сигізмунда” витрачала на престижне навчання дітей у Швейцарії, поповнення карток його колишньої дружини, медпослуги у приватній клініці, а також на купівлю брендового одягу у київських магазинах.

Читайте також: Дуже дороге навчання сина ексміністра Галущенка оплатив хрещений батько

Як раніше розповідав “Український репортер”, детективи НАБУ повідомили про нову підозру у справі «Мідас». Галущенко працював міністром енергетики України у 2021–2025 роках. Йому інкриміновано відмивання коштів та участь у злочинній організації. За даними слідства, у лютому 2021 року на острові Ангілья (самоврядна заморська територія Великої Британії) за ініціативою учасників злочинної організації, викритої НАБУ і САП у листопаді 2025 року, зареєстровано фонд, який мав залучити близько $100 млн «інвестицій».

Фонд очолив давній знайомий учасників злочинної організації, громадянин Сейшельських Островів та Сент-Кітс і Невіс, який на професійній основі надавав послуги з відмивання доходів, отриманих злочинним шляхом.

Серед «інвесторів» фонду була й родина підозрюваного.

З метою приховання його участі на Маршаллових Островах створили дві компанії, інтегровані у структуру трасту, зареєстрованого у Сент-Кітс і Невісі. Бенефіціарами компаній оформили колишню дружину та чотирьох дітей високопосадовця.

Ці компанії стали «інвесторами» фонду (шляхом купівлі його акцій), а учасники злочинної організації в інтересах підозрюваного почали переказувати кошти на рахунки фонду, відкриті у трьох швейцарських банках.

Здобуті в Україні та за процедурою міжнародного співробітництва з компетентними органами низки країн матеріали свідчать, що у період перебування підозрюваного на посаді через його довірену особу, відому як «Рокет», злочинна організація отримала понад $112 млн готівкою від протиправної діяльності в енергетичному секторі.

15 лютого 2026 року при спробі покинути територію України колишнього високопосадовця затримали детективи НАБУ.

Йому повідомили про підозру за ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 209 КК України.

Слідство триває. У межах розслідування вказаних фактів НАБУ співпрацює з 15-ма країнами.

Сообщение Операції на мільйони доларів під кодовим ім’ям “Сигизмунд”. Нові факти грандіозних комбінацій Галущенка появились сначала на Український репортер.

Про це повідомлояє “Економічна правда” з посиланням на засідання Вищого антикорупційного суду (ВАКС).

Раніше прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури просили суд обрати для Галущенка запобіжний захід – тримання під вартою з альтернативою внесення 425 мільйонів гривень застави.

Судді ВАКС встановили заставу у 200 мільйонів гривень, або тримання під вартою на 60 днів – до 15 квітня. Якщо ексміністр внесе заставу – у нього заберуть паспорт та вдягнуть електронний браслет, а також заборонять виїжджати з Києва та області.

Галущенко заявив, що “незадоволений” рішенням та “буде збирати гроші на адвокатів, аби подати апеляцію”. Він стверджував, що не має коштів на внесення застави, про яку клопотали прокурори, і не знає, хто може внести за нього значну суму.

“Це не застава, це вирок. Це означає, що людина буде перебувати – на жаль, у нас є така практика – роками. Ти вже відбуваєш покарання”, – сказав ексміністр.

Як раніше розповідав “Український репортер”, детективи НАБУ повідомили про нову підозру у справі «Мідас». Галущенко працював міністром енергетики України у 2021–2025 роках. Йому інкриміновано відмивання коштів та участь у злочинній організації.

За даними слідства, у лютому 2021 року на острові Ангілья (самоврядна заморська територія Великої Британії) за ініціативою учасників злочинної організації, викритої НАБУ і САП у листопаді 2025 року, зареєстровано фонд, який мав залучити близько $100 млн «інвестицій».

Фонд очолив давній знайомий учасників злочинної організації, громадянин Сейшельських Островів та Сент-Кітс і Невіс, який на професійній основі надавав послуги з відмивання доходів, отриманих злочинним шляхом.

Серед «інвесторів» фонду була й родина підозрюваного.

З метою приховання його участі на Маршаллових Островах створили дві компанії, інтегровані у структуру трасту, зареєстрованого у Сент-Кітс і Невісі. Бенефіціарами компаній оформили колишню дружину та чотирьох дітей високопосадовця.

Ці компанії стали «інвесторами» фонду (шляхом купівлі його акцій), а учасники злочинної організації в інтересах підозрюваного почали переказувати кошти на рахунки фонду, відкриті у трьох швейцарських банках.

Здобуті в Україні та за процедурою міжнародного співробітництва з компетентними органами низки країн матеріали свідчать, що у період перебування підозрюваного на посаді через його довірену особу, відому як «Рокет», злочинна організація отримала понад $112 млн готівкою від протиправної діяльності в енергетичному секторі.

15 лютого 2026 року при спробі покинути територію України колишнього високопосадовця затримали детективи НАБУ.

Йому повідомили про підозру за ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 209 КК України.

Слідство триває. У межах розслідування вказаних фактів НАБУ співпрацює з 15-ма країнами.

Сообщение Рішення суду: 200 мільйонів гривень застави для ексміністра Галущенка появились сначала на Український репортер.

Детективи НАБУ повідомили про нову підозру у справі «Мідас». Галущенко працював міністром енергетики України у 2021–2025 роках. Йому інкриміновано відмивання коштів та участь у злочинній організації.

Про це повідомляє Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

За даними слідства, у лютому 2021 року на острові Ангілья (самоврядна заморська територія Великої Британії) за ініціативою учасників злочинної організації, викритої НАБУ і САП у листопаді 2025 року, зареєстровано фонд, який мав залучити близько $100 млн «інвестицій».

Фонд очолив давній знайомий учасників злочинної організації, громадянин Сейшельських Островів та Сент-Кітс і Невіс, який на професійній основі надавав послуги з відмивання доходів, отриманих злочинним шляхом.

Серед «інвесторів» фонду була й родина підозрюваного.

З метою приховання його участі на Маршаллових Островах створили дві компанії, інтегровані у структуру трасту, зареєстрованого у Сент-Кітс і Невісі. Бенефіціарами компаній оформили колишню дружину та чотирьох дітей високопосадовця.

Ці компанії стали «інвесторами» фонду (шляхом купівлі його акцій), а учасники злочинної організації в інтересах підозрюваного почали переказувати кошти на рахунки фонду, відкриті у трьох швейцарських банках.

Здобуті в Україні та за процедурою міжнародного співробітництва з компетентними органами низки країн матеріали свідчать, що у період перебування підозрюваного на посаді через його довірену особу, відому як «Рокет», злочинна організація отримала понад $112 млн готівкою від протиправної діяльності в енергетичному секторі.

Ці кошти легалізовували через різні фінансові інструменти, зокрема криптовалюту та «інвестування» у фонд.

Наразі встановлено, що на рахунки фонду, якими розпоряджалася родина підозрюваного, переказали понад $7,4 млн. Ще понад 1,3 млн швейцарських франків і 2,4 млн євро видали готівкою та переказали родині напряму в Швейцарії.

Частину цих коштів витратили на оплату навчання дітей у престижних закладах Швейцарії та розмістили на рахунках колишньої дружини. Решту поклали на депозит, від якого родина високопосадовця отримувала додатковий дохід, а також витрачала його на власні потреби.

15 лютого 2026 року при спробі покинути територію України колишнього високопосадовця затримали детективи НАБУ.

Йому повідомили про підозру за ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 209 КК України.

Слідство триває. У межах розслідування вказаних фактів НАБУ співпрацює з 15-ма країнами.

Сообщение Повідомили про підозру колишньому міністру енергетики України Галущенку появились сначала на Український репортер.

Про це повідомили 27 листопада представники проєкту Схеми (Радіо Свобода) з посиланням на свої джерела в правоохоронних органах.

За їхніми словами, заставу за Фурсенка внесли 24 листопада. Наступного дня його звільнили з-під варти. Пізніше це журналістам Схем підтвердив і адвокат фігуранта — Петро Бойко.

Представники проєкту намагалися зв’язатися з самим Фурсенком, однак на телефонні дзвінки він не відповів.

Як пишуть Схеми, Фурсенко був виконавчим директором з безпеки компанії Енергоатому. За версією слідства, він виконував обов’язки бухгалтера «бек-офісу з легалізації коштів».

Сума застави, визначена для Фурсенка Вищим антикорупційним судом під час обрання запобіжного заходу, становила 95 млн гривень. Гроші за фігуранта, згідно з отриманими Схемами даними, внесла приватна компанія з чинним статутним капіталом у 100 тисяч гривень — Варус Сінерджі.

Власником компанії, згідно з документами, є Богдан Фуркевич із Кам’янця-Подільського. У сервісі Getcontact його номер телефону підписаний як «Богдан Рішало Від Андрія», «Богдан Поліція» і «Богдан Військкомат Кам’янець». Компанію зареєстрували в Маріуполі 2019 року, а 2022-го змінили її юридичну адресу на київську. Основний вид її діяльності — оптова торгівля деревиною. На дзвінки журналістів Фуркевич не відповів, підсумували в Схемах.

Раніше, 25 листопада, директор НАБУ Семен Кривонос заявив, що бюро не призупинило розслідування справи Тимура Міндіча з причин «геополітичного характеру».

«Ми не зупинили [розслідування — ред.] через геополітику, ми не публікуємо тільки ті матеріали, які ще перебувають на стадії більш глибокого дослідження, встановлення всіх обставин. Немає на нас жодного тиску, перешкод, можете бути впевнені, що ми зберігаємо незалежність», — зазначив глава бюро.

10 листопада детективи НАБУ провели обшуки у бізнесмена Тимура Міндіча. Джерела NV повідомляли, що він виїхав з України законно як батько трьох неповнолітніх дітей за кілька годин до обшуку.

За даними слідства, Міндіч очолював «високорівневу злочинну організацію», учасники якої побудували масштабну корупційну схему впливу на НАЕК «Енергоатом» і вимагали від контрагентів компанії відкати в сумі 10−15% від вартості контрактів. Він фігурує в опублікованих аудіозаписах НАБУ під псевдонімом Карлсон.

Міндіч є співвласником студії Квартал 95, його називають вхожим до найближчого оточення президента України.

Також фігурантом справи називають Олександра Цукермана, який координував дії окремих учасників злочинної організації. Його довіреною особою, за даними Transparency International Ukraine, був Ігор Фурсенко, якого відправили в СІЗО під заставу в 95 млн грн. Цукерман також перебуває за межами України.

13 листопада Зеленський ввів санкції проти бізнесменів Міндіча та Олександра Цукермана як громадян Ізраїлю.

24 листопада Українська правда з посиланням на джерела повідомила, що глава Офісу президента Андрій Єрмак доручив силовикам готувати підозру керівнику САП Олександру Клименку після оприлюднення перших частин розслідування Мідас.

Сообщение Фігуранта справи “Мідас” Ігоря Фурсенка звільнили з-під варти. За нього внесли 95 мільйонів застави появились сначала на Український репортер.

Зокрема, 12 листопада запобіжний захід отримав Ігор Фурсенко на прізвисько «Рьошик». Його відправили під варту на 60 днів з правом вийти під 95 млн грн застави.

За даними слідства, підозрюваний був бухгалтером так званого бек-офісу й займався фінансовими операціями з приводу легалізації коштів. Як пише hromadske, під час засідання прокурорка читала стенограму розмови Фурсенка та ще одного фігуранта — бізнесмена Олександра Цукермана, у якому перший розповідав, що працює у компанії-виробника ракет «Фламінго» Fire Point, куди влаштувався, мовляв, щоб могти виїжджати за кордон і вільно пересуватися країною. Раніше у медіа неодноразово з’являлися повідомлення про зв’язки згаданої компанії з Тимуром Міндічем, який виїхав з України вночі 10 листопада, за кілька годин до обшуку. У самій компанії цей зв’язок заперечували.

Також увечері 12 листопада запобіжний захід отримала Леся Устименко. Прокурор стверджував, що вона забезпечила відмивання понад 145 мільйонів гривень. Адвокати Устименко просили про мʼякший запобіжний захід, адже ані вона, ані її чоловік нібито не працюють від початку повномасштабного вторгнення. Однак суд ухвалив узяти її під варту на 60 діб з альтернативою застави у вигляді 25 мільйонів гривень.

Підприємиця Людмила Зоріна, яку також підозрюють у причетності до розкрадань в «Енергоатомі», перебуватиме під вартою 60 діб, або ж зможе вийти, якщо внесе 12 мільйонів гривень застави. Такий запобіжний захід ВАКС ухвалив 13 листопада.

Слідство вважає, що Зоріна, разом з іншими підозрюваними — Ігорем Фурсенком (Рьошиком), ексрадником міністра енергетики Ігорем Миронюком (Рокетом) та Лесею Устименко — займалася легалізацією коштів.

Під час засідання суду прокурор заявив, що Зоріна має ФОП і з 2023 року вона отримала доходів на загальну суму понад 649 тисяч гривень. Водночас під час обшуків у неї знайшли 105 тисяч доларів. Крім цього, у 2024 році вона купила автомобіль, який коштує 1 мільйон 400 тисяч гривень. За словами прокурора, це свідчить про наявність іншого доходу, на думку слідства, «саме від злочинної діяльності».

Прокурор просив запобіжний захід тримання під вартою, оскільки є ризики впливу на свідків та знищення доказів. Сторона обвинувачення клопотала про заставу у понад 15 мільйонів гривень.

Раніше суд обрав запобіжні заходи двом іншим фігурантам справи «Мідас» — Ігорю Миронюку та Дмитру Басову.

Вранці 10 листопада стало відомо, що Національне антикорупційне бюро прийшло з обшуком до давнього соратника президента Володимира Зеленського, співвласника ТОВ «Квартал 95» Тимура Міндіча, але він встиг законно виїхати з країни. Також обшуки пройшли в ексміністра енергетики Германа Галущенка, який з липня 2025 року керує Міністерством юстиції, та державній компанії «Енергоатом», якій підпорядковані всі українські атомні електростанції.

Загалом у рамках цієї справи детективи провели близько 70 обшуків та зібрали понад тисячу годин аудіозаписів. Сума збитків унаслідок дій злочинної організації становить 100 млн доларів.

Основним напрямком діяльності злочинної організації було систематичне отримання хабарів від контрагентів «Енергоатому» в розмірі від 10% до 15% від вартості контрактів. Зокрема, контрагентам Енергоатому нав’язувались умови сплати відкату за уникнення блокування платежів за надані послуги/поставлену продукцію або позбавлення статусу постачальника. Ця практика отримала назву «шлагбаум».

До реалізації схеми керівник злочинної організації залучив колишнього заступника керівника Фонду державного майна, який пізніше став радником міністра енергетики (йдеться про Ігоря Миронюка), а також колишнього правоохоронця, що обіймав посаду виконавчого директора з фізичного захисту та безпеки «Енергоатому» (йдеться про Дмитра Басова).

Використовуючи службові зв’язки в міністерстві та державній компанії, вони забезпечували контроль над кадровими рішеннями, процесами закупівель і рухом фінансових потоків.

«Фактично управління стратегічним підприємством з річним доходом понад 200 млрд грн здійснювалось не офіційними посадовцями, а сторонніми особами, які не мали жодних формальних повноважень, проте узяли на себе роль «смотрящих», — наголосили в НАБУ.

У НАБУ також розповіли, що гроші, отримані злочинним шляхом, організація виводила через офіс колишнього народного депутата України Андрія Деркача, якого підозрюють у державній зраді. Сам Деркач наразі є російським сенатором від Астраханської області.

На тлі викриття корупції в енергетиці народний депутат від «Голосу» Ярослав Железняк зареєстрував у Верховній Раді проєкти постанов про звільнення з посади міністра юстиції Германа Галущенка, який до липня 2025 року був міністром енергетики, а також чинної міністерки енергетики Світлани Гринчук. Найближче засідання парламенту, на яке можуть винести відповідні проєкти постанов, пройде 18 листопада.

12 листопада уряд відсторонив Галущенка від посади міністра юстиції. Згодом, після вимоги Зеленського і Галущенко, і Гринчук написали заяви про відставку, а прем’єр-міністерка Юлія Свириденко подала до Верховної Ради подання на звільнення їх з займаних посад.

Наглядова рада «Енергоатому» повідомила, що скличе у зв’язку з корупційним скандалом спеціальне засідання. Але 11 листопада уряд її розформував. Крім того, 12 листопада уряд відсторонив від посади Якоба Хартмута.

Президент Володимир Зеленський також відреагував на гучне розслідування НАБУ у вечірньому зверненні 10 листопада. Попри те, що фігурантом справи є його близький друг Тимур Міндіч, коментар президента був коротким.

«Будь-які результативні дії проти корупції дуже потрібні. Невідворотність покарання потрібна. Енергоатом забезпечує Україні найбільшу частку енергогенерації зараз. Чистота в компанії – це пріоритет. Енергетика, кожна галузь. Кожен, хто будував схеми, повинен отримати чітку процесуальну відповідь. Вироки мають бути. І урядовці повинні працювати разом із НАБУ, разом із правоохоронними органами, і так працювати, як це потрібно для результату», — сказав Зеленський.

Міністр юстиції Герман Галущенко не коментує цю справу, посилаючись на збереження таємниці досудового розслідування.

НАБУ спершу оголосило підозру в цій справі сімом фігурантам. П’ятьох з них затримали. Пізніше підозру також отримав колишній віцепрем’єр, ексміністр національної єдності Олексій Чернишов.

Крім Міндіча, який виїхав з України, у цій справі ще фігурує член НКРЕКП Сергій Пушкар, який також втік.

Сообщение Справа “Мідас”: запобіжні заходи обрали ще трьом фігурантам появились сначала на Український репортер.