Україна отримала масштабну війну, яка може тривати (періодично стихаючи) багато років: аж поки напрацюємо ресурсів і надійних союзників на остаточну перемогу .

Аби зберегтися як нація, українцям треба залучити всі засоби, доведеться опанувати безперервний стан суспільної мобілізації: подібний тому, в якому живуть ізраїльтяни.

Потребу «повсякденного плебісциту» як потужного джерела суспільного розвитку обґрунтував професор Василь Куйбіда у статті «Нація і пряма демократія». «…почнімо Рух за пряму демократію, за соціальне і національне відродження України. Нація — це повсякденний плебісцит!» [2].

Ґрунтовне дослідження професорки Ольги Петроє, своєю чергою, доводить «потенційну спроможність прямої демократії для прискорення демократичного транзиту нашої держави шляхом оновлення політичних структур, суспільних відносин і цінностей» [3, с.15—21].

Разом з тим, застосунки прямої демократії наразі залишаються локальними: фокусуються «на конкретних питаннях, на відміну від голосування за кандидатів та загальних програм на тривалий термін повноважень» [4, с.15—21]

Проблема вбачається у визначенні сучасного формату Руху «за соціальне і національне відродження України», і в способі надати динаміку «потенційній спроможності прямої демократії».

Відповіді запропонувала міждисциплінарна група Спільний Проект. Волонтери працювали в рідкісному для України річищі публічної соціології, що передбачає і безпосередню участь соціологів в суспільних процесах [5].

Результатом спільної роботи фахівців і громадських активістів протягом дев’яти років стала всеукраїнська мережа зворотного зв’язку — діюча модель низки віртуальних міні-майданів: «ІТ-мережа „Персональний мандат“ як щоденний плебісцит» [6, с.14-16].

Чому мандат — персональний

Мережа отримала назву правової новації «Персональний мандат». Вона передбачає персоніфікацію голосів виборців, що уможливить для виборця відкликання поданого голосу до завершення каденції.

Концепція надала найглибшу відповідь на запитання з часів Давнього Риму: Хто буде стерегти сторожів? Концепція зворотного зв’язку отримала підтримку соціологів на Майдані, які винесли її на семінар Факультету соціології КНУ імені Тараса Шевченка [7].

Серед відомих правознавців новацію першим підтримав професор-конституціоналіст Віктор Мусіяка, який вбачав недолік чинної Конституції у відсутності поточної політичної відповідальності політикуму [8].

Разом з тим, впровадження Персонального мандату в його «ідеальному» форматі може розпочатися лише в майбутньому: за відповідної цифрової технології голосування.

Для поточного підвищення відповідальність політикуму Спільний Проект 2021 року ініціював проміжний варіант зворотного зв’язку: Мережу з назвою «Персональний мандат», що визначає концептуальне спрямування моделі.

Кожній громаді — свій Майдан

Сукупність громадян на території виборчих округів можна розглядати як своєрідні територіальні громади, що об’єднані «виборчим інтересом». Великі міста, мешканці яких утворюють одну територіальну громаду, паралельно з окружними групами отримали і об’єднані. Наприклад, до об’єднаної групи виборців усієї громади міста Києва можна зайти тут.

Кому треба до якоїсь із 13 окружних груп столиці, можна заходити через міську ІТ-Сторінку.

Уособлення гласу народу і слуг народу

Мережа містить двісті ФБ-груп (для кожного з виборчих округів) і 25 ФБ-сторінок (для кожної області). Конкретні громадяни уособлюють народ на конкретних територіях округів. Відповідно, конкретизуються поіменно і депутати рад та голови громад: імена дивіться на ІТ-ресурсах ВРУ і місцевих рад.

Необмежений доступ

Мережа долає досі обмежений в Україні доступ до управління і самоуправління, отже — до вільного розвитку особи. На кожному з двохсот майданчиків (в окружних групах) Мережа надає реальну можливість кожному виборцю зустрітися з обраною саме тут особою: не «почую кожного», а побачити поіменно.

Тридцять мільйонів виборців з 2021 року отримали можливість особисто безперешкодно зайти до своїх груп: досить у ФБ-пошуку набрати номер виборчого округу і перед ним —ключ: Персональний мандат. Мережані технології дозволяють тримати зв’язок не лише щоденно («повсякденний плебісцит»), а безперервно, кожної хвилини.

Відповідно до Правил Мережі в окружних групах виборці мають збирати і перевіряти інформацію про обраних в окрузі депутатів: програми, обіцянки і декларації, голосування, виступи, публічні вчинки, заяви, витрати і т.п.

Кожне відхилення від правди може коштувати зниження рейтингу, і тоді розумний депутат стане звітувати своїм конкретним виборцям в окружній групі негайно, а не раз на чотири роки.

Якщо рівень довіри до обраної/ного впаде до критичної позначки, громадяни отримають цілком обґрунтовані підстави провести міні-референдум в своєму окрузі: чи можна й надалі йому/їй довіряти наше представництво в Раді? «Ми тебе обрали, ми можемо тебе й відкликати».

Громадянський трансформатор

Участь в Мережі не потребує виходити на Майдан чи писати заяву, отримувати дозвіл чи посвідчення. Грошей ні в кого не вимагають, і ніхто з учасників не отримує, бо навіть провідні активісти не мають потреби працювати цілоденно: високу продуктивність переробки інформації забезпечують програмні засоби.

Поки Мережа залишається маловідомою (в стані моделі), наявних активістів небагато, модераторів не вистачає, відіграє переважно роль громадянського трансформатора: на вході отримує результати сторонніх розслідувань, перевіряє їх і систематизує, а на виході — подає для користування виборцям округів.

Наприклад, Центр протидії корупції (ЦПК) запропонував користувачам проект «Серпом по рейтингу», який цілком відповідає концепції Сценарію, отже і Мережі. Схожі програми мають також рух ЧЕСНО та інші неурядові структури. Професійні розслідувачі ефективно функціонують завдяки ПОЗАсистемності: не залежать від державних інституцій, від партій, від великого капіталу.

Разом з тим, виявлені недоліки і помилки далеко не завжди усуваються, а порушники зовсім нечасто отримують покарання. Бо дійсної результативності робота набуде лише за масової уваги і довіри громадян.

Легітимність

Пересічні громадяни не знають, як регулюється робота ЦПК та інших неурядових організацій, але всім відомо, що робота оплачується іноземними коштами. Це саме по собі може викликати сумніви: адже, кожна держава має свої інтереси, які не можуть співпадати з інтересами жодної іншої держави чи міжнародної організації.

Так виникає питання про легітимність. Кожен громадянин має право спитати: друзі, чому це ви розгрібаєте наш бруд? Чому обираєте саме цей бруд, а не інший?

Мережа виключає подібні сумніви, бо функціонує не лише «для народу», а й «іменем народу та силами народу». Виборці мають змогу реалізувати особисте право, і одночасно виконати громадянський обов’язок: вимагати виконання програм і обіцянок від обраних осіб.

За масової підтримки Мережа може набрати найвищу легітимність — подібну тої, яку свого часу отримав Майдан.

Мережа «Персональний мандат» як «нейтральна полоса» співпраці політиків і громадянського суспільства

Мережа «Персональний мандат» пропонує зручний структурований інструмент для переходу від публічного управління та адміністрування до політики демократичного самоуправління. Не можуть же слуги народу ухилятися від повсякденного спілкування з людьми, які уособлюють легітимне джерело влади в громадах.

Мережа не вимагає бюджетного фінансування чи створення додаткових структур, і представникам державних інституцій та органів місцевої влади можуть заходити до спеціалізованої нейтральної Мережі в рамках виконання своїх службових обов’язків.

Якщо хочуть зміцнити довіру виборців, досить періодично давати соціальну рекламу в місцевих медіа на активізацію «своїх» автономних самоврядних окружних груп.

Децентралізація Мережі виключає можливість узурпації, а прозорість і зворотний зв’язок забезпечують демократичність спілкування активістам неурядових і громадських організацій з керівниками владних інституцій на «нейтральній полосі»: не «в гостях» і не «дома». Лідери НУО, ГО і місцевих партійних осередків, можуть саме тут виявляти нових активістів на подальше залучення до вирішення власних завдань.

Мережа як спільний проект майбутнього за Ортега-і-Гасет

Майдани завершилися, але залишилися нереалізовані прагнення та вимоги. Здійснити їх об’єднаними силами нації мають змогу учасники Мережі. Вони можуть легко творити в своїх громадах віртуальні міні-майдани, які єднаються спільним проектом за Ортега-і-Гасет: Ефективно об’єднати сучасну націю може лише спільний проект майбутнього: не спущений згори, а вистражданий і усвідомлений усіма активними громадянами [10, с. 15-139].

Мережана демократія стає перехідним етапом від представницької до прямої демократії. Перехідний стан поєднує позитивні властивості попередньої та майбутньої моделей і водночас нівелює більшість негативних наслідків.

Мережа як навершення Позитивного сценарію

Мережа стала завершальним елементом Позитивного сценарію, який містить її системне обґрунтування. Перша редакція Сценарію: «Концепція мережаної демократії як позитивний форсайт-сценарій» [11, с.374-375].

Відповідно до форсайту мережана демократія має стати перехідним етапом-станом від представницької до прямої демократії. Перехідний стан поєднує позитивні властивості попередньої та майбутньої моделей і водночас нівелює більшість негативних.

Журнальна редакція УКРАЇНСЬКИЙ ШЛЯХ: ДО ПРИЙДЕШНЬОЇ ПЕРЕМОГИ оприлюднена у виданні СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ ПРОЦЕСИ [12, с.319-366]. Сценарій, як системна соціальна технологія отримав позитивну Рецензію Агенції досліджень системних технологій, яка завершується рекомендацією «В цілому проект „Позитивний сценарій“ заслуговує суспільного визнання, і може бути рекомендований як проект програми об’єднавчої платформи.» [13].

Перспективи

Мережа як завершення Сценарію містить основні його функціонали: разом з тими, що характеризують Сценарій як «Проект програми об’єднавчої платформи». Мережа як Проект може привернути увагу науковців і громадськості внаслідок специфічних особливостей:

— Мережа як і весь Сценарій виключає будь-яке «керівництво», бо змодельована на виключно добровільних угодах учасників: як фізичних осіб, так і юридичних.

— Мережа виконує концептуальну функцію оболонки, тому не потребує фінансових чи адміністративних ресурсів. Про ресурси мають дбати галузеві (локальні) проекти, які здійснюються в рамках Сценарію відповідно до його методології [14 с.62-66].

— Мережа як навершення Сценарію рівновіддалена від усіх дослідників, наукових і дослідницьких структур: державних, академічних, громадських і приватних. Нікому з них для участі не треба відмовлятися від власних напрацювань і поступатися перед конкурентами. В нашому випадку жодного конкурента не існує: група Спільний Проект завершила роботу і надала результат суспільству як публічну оферту — для безперешкодного користування. Наразі групу представляє лише одна особа, яка не має права втручатися в роботу Мережі: за виключенням права авторського нагляду.

— Методологія Сценарію і Мережі надає єдність спрямованості спільній роботі, і таким чином підвищує сумарну ефективність локальних досліджень та проектів. Що забезпечує інтелектуальне та організаційне «чуття єдиної родини» у спільному національному проекті за Ортега-і-Гассет.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Ukrainian archetype as a source of European security INTERREGIONAL ACADEMY OF PERSONNEL MANAGEMENT PUBLIC MANАGEMENT № 3 (18) — June 2019 (Special edition) р.461-476.

2. Василь Куйбіда Нація і пряма демократія 01.12.2016.

3. Петроє О. М. Розвиток прямої демократії: досвід європейських країн та України. Вісн. НАДУ. Серія «Державне управління». 2021. № 1 (100). С. 15–21.

4. Там само.

5. ПОЗИТИВНИЙ СЦЕНАРІЙ ЯК НАДБАННЯ ПУБЛІЧНОЇ СОЦІОЛОГІЇ XVIII Міжнародна науково-практична конференція «Проблеми розвитку соціологічної теорії. Суспільство та держава: 30 років незалежності України».

6. «ІТ-мережа „Персональний мандат“ як щоденний плебісцит» IV Конгрес Соціологічної асоціації України. Тези доповідей. Харків 28-29 жовтня 2021 року. с.14-16.

7. Науковий семінар факультету 29.01.2014.

8. Персональний мандат може забезпечити зворотній зв’язок між виборцями і депутатами — експерти. Брифінг в Міжнародному кризовому медіа центрі 6 лютого 2018 р.

9. Олександр Тертичний «Як нам створити позитивний сценарій»

Вступ до проблеми розробки громадських проектів. Незалежний культурологічний часопис «Ї».

10. Ортега-і-Гасет, Х. Бунт мас / Х. Ортега-і-Гасет // Ортега-і-Гасет Х. «Вибрані твори». — К. : Основи, 1994. — С. 15-139.

11. Тертичний О.В. «Концепція мережаної демократії як позитивний форсайт-сценарій». ІІ Конгрес Соціологічної асоціації України. Харків, 2013. Тези доповідей. с.374-375.

12. УКРАЇНСЬКИЙ ШЛЯХ: ДО ПРИЙДЕШНЬОЇ ПЕРЕМОГИ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ ПРОЦЕСИ Випуск 3(10) — 2018 с.319-366 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: тут.

13. РЕЦЕНЗІЯ НА ГРОМАДСЬКИЙ ПРОЕКТ «ПОЗИТИВНИЙ СЦЕНАРІЙ» Агенція досліджень системних технологій.

14. Тертичний О.В. «Ентелехія як моделіст позитивного сценарію» Матеріали ІІ Всеукраїнської наукової конференції 24-25 березня 2017 р. — ч. І — с.62-66.

Олександр ТЕРТИЧНИЙ,
консультант з питань публічної соціології,
координатор групи незалежних дослідників Спільний Проект

Сообщение На перемогу — повсякденний плебісцит Спільної мережі громад появились сначала на Український репортер.

Сьогодні продовжуємо цю важливу тему.

1.Революція Гідності не завершилася, бо Майдан не отримав Програми для сталого масового руху, а пропозицію започаткувати рух експромтом заблокували партійні вожді.

Див. Декалог української революції: ПОЗИТИВНИЙ СЦЕНАРІЙ Спільний Проект

2. До і під час Майдану важливою проблемою залишалася невизначеність соціального суб’єкту оновлення краіни, оскільки середній клас в Україні не відповідає вимогам волелюбності.

Див. СЕРЕДНІЙ КЛАС В УКРАЇНІ: УЯВЛЕННЯ І РЕАЛІЇ УЦЕПД ім. Олександра Разумкова

3. Проблему спонтанно вирішило суспільство протягом 14-15 років. З майданівських в основному спільнот на захист України самоорганізувалися добробати і волонтерські мережі: разом вони й склали стрижень нового – відповідального класу. Див. Хто оновить Україну Середній – чи відповідальний клас? Газета “День”.

4. Організаційним механізмом подібного руху в сучасних українських умовах може бути лише масовий позапартійний рух. Його основні характеристики визначила і обґрунтувала міждисциплінарна група дослідників Спільний Проект.

Див. «ЧОМУ НЕ РУХАЮТЬСЯ НАШІ РУХИ, І ЯК ЇХ МОЖНА “РУХНУТИ”

5. Зважаючи на масштаб оновлення країни, Рух має бути співмірним за потужністю з Майданом, що потребує широкого об‘єднання українців з різноманітними ідеологічними належностями і уподобаннями.

Див. Об’єднавча платформа оновлення. ПОЗИТИВНИЙ СЦЕНАРІЙ Спільний Проект.

6. Координоване об‘єднання може бути сталим, якщо будується на особистій основі: поза структурами громадських та партійних організацій. Інакше відбувається саморуйнівне перетягування ковдри між конкуруючими всередині структурами.

7. Подібне об‘єднання ТЕОРЕТИЧНО могли би утворити наявні ветеранські спільноти та волонтерські мережі. Але ПРАКТИЧНО це наразі неможливо внаслідок їх традиційної закритості: лідерська структура закриває якісне поповнення для зростання, а також – гальмує демократизм і прозорість поточної діяльності.

Див. Довірчі підвалини єднання ПОЗИТИВНИЙ СЦЕНАРІЙ Спільний Проект.

8. За таких умов прихильникам завершення Революції Гідності доводиться обирати: чекати природного дозрівання спільнот (рік-два-п’ять), чи ПОСПРИЯТИ самоусвідомленню представників відповідального класу. Якщо сприяти, треба створити реально відкритий і прозорий модуль – центр КРИСТАЛІЗАЦІЇ масового руху.

9. Оскільки ЗА широку консолідацію виступають практично всі опитані, ця робота є виконанням соціального замовлення. Робоча група має адаптувати для потреб майбутнього об‘єднання ІТ-Платформу за принципом LFB (поточний зворотний зв‘язок), залучити стартове коло прихильників (30-50 людей переважно з волонтерів та ветеранів) і навчити їх СПІЛЬНО працювати на засадах Майбутнього: ВІДКРИТО і ПРОЗОРО. Подібні платформи LFB вже кілька років використовують деякі європейські партії.

10. В процесі ОРГАНІЗАЦІЙНОГО навчання мале коло ініціаторів погодить проект ПРОГРАМИ-мінімум на ближчі рік-два-три. Тактичною Метою може стати впровадження персонального мандату. Оскільки суспільство явно потребує подібного, ВІДКРИТОГО і ПРОЗОРОГО об’єднання , яке обійдеться без фінансової підтримки олігархів, рух може отримати масовий масштаб. Див. Хто буде стерегти сторожів? Газета “День”.

Олександр ТЕРТИЧНИЙ

Фото: “Український репортер”

Сообщение Третя сила: до прийдешньої об’єднавчої платформи появились сначала на Український репортер.

Саме ця ініціатива отримала найкращі шанси на перспективу. По-перше тому, що чесно визначила і врахувала ДІАГНОЗ громадського активізму:

1. Можливо, головним фактором блокування масового руху в Україні стало цілеспрямоване розпорошення громадянського активу з боку зовнішніх ворогів і внутрішніх «друзів».

2. Схема блокування давно відома, але про неї воліють не згадувати, її замовчують мас-медіа. Вона полягає в тому, що кожен помітний прояв природної самоорганізації тут же отримує пряник: фінансову та/чи медійну підтримку.

3. Солодке додає авторитності лідеру спільноти, прив’язує кілька його друзів, які не підпускають до керівництва «чужих»: аби не ділитися. Доступ інших активістів до такої структури припиняється, і далі вона вариться у власному соку, та з часом фактично припиняє існування.

4. Оскільки нові активісти не можуть доєднатися до вже наявних структур, вони створюють інші, свої. Якщо нова спільнота піднімається, тут же заходить професійний активіст: гайда за мною, зроблю вам грант на розвиток! І історія з капсуляцією повторюється з тим же фіналом.

5. Найбільш енергійні лідери поступово отримують дещицю благодійництва, і задовольняються пряниками від місцевих адміністрацій. Годі й казати, що вони ні про які об’єднання й чути не хочуть. Або на словах закликають, на ділі — саботують.

6. В столиці цей процес має зв’язок з державними органами, іноземними посольствами і великими ставками: наприклад, більшість «антикорупціонерів» зробили блискучу кар‘єру і обійняли синекури в суцільно корумпованій країні.

7. Поступово з колись активними і шляхетними лідерами залишаються пара друзів, пряник та свідоцтво про реєстрацію. Оці десятки тисяч фактично вже покійних ГО всотали в себе і згасили величезний потенціал природного громадянського активізму українців.

З чисто технологічного боку рухівський параліч проаналізований в публікації «ЧОМУ НЕ РУХАЮТЬСЯ НАШІ РУХИ, І ЯК ЇХ МОЖНА “РУХНУТИ” .

Головними вадами залишаються закритість та/або непрозорість діяльності. Блокування притоку свіжих кадрів і суспільна недовіра внаслідок непрозорості не залишають перспективи традиційним структурам, незалежно від джерел і розмірів їх фінансування.

На противагу старим, нова, ЧИСТА ініціатива ПЕРШОЮ в Україні передбачає повну відкритість і прозорість, які забезпечує українська (!) ІТ- платформа Сила Довіри. Вона має відомий функціонал LFB, що означає ПОТОЧНИЙ ЗВОРОТНИЙ ЗВ‘ЯЗОК.

Платформа дозволяє реалізувати Ключовий організаційний принцип динамічної мережі: забезпечує вироблення, ухвалення і контроль рішень за загальної участі, а виконання кожного локального проекту – під керівництвом призначеного за відкритим конкурсом лідера. Вся поточна робота тимчасової виконавчої структури контролюється всіма учасниками руху на основі повної прозорості, що забезпечує зчеплення громадської думки з механізмом прийняття рішень. Робочі групи розформовуються після виконання завдання, або достроково – за рішенням загалу.

Творці «зернятка» не оголошують маніфестів і не просять грошей, бо сучасні технології дозволяють працювати практично без зовнішніх фінансів: лише за рахунок часу життя (енергії і творчості) учасників.

Другою причиною відомих рухівських фальстартів, як відзначає вищеназване  дослідження, часто буває слабка філософсько-соціологічна база. Адже, об‘єднавчий рух має запропонувати суспільству прийнятну історичну Пропозицію: концепт стратегії розвитку країни. З оприлюднених Пропозицій в Україні поки що, на жаль, налічується лише одна кондиційна: Позитивний сценарій міждисциплінарної групи незалежних дослідників Спільний Проект. Він, зокрема, єдиний з візійних проектів отримав Рецензію незалежної професійної профільної установи — Агенції досліджень системних технологій.

Оскільки Сценарій був створений на волонтерських засадах і оприлюднений з вільним доступом, ініціаторам ЧИСТОГО руху не треба платити за Сценарій і чубитися за першородство. Точно так щойно відкритий і доступ до української ІТ-платформи Сила Довіри, яка виключає бійку за булаву і захоплення печатки чисто технологічно. Тобто, рух вперше закладають на двох могутніх МОДЕРНИХ підвалинах.

І чи не головне – обоє безкоштовні і не мають присмаку боротьби за лідерство. Тому наразі ініціатори нікому нічого не винні і нічого ні у кого не просять. Лише – запрошують патріотів: разом творити «зернятко» об’єднавчої платформи.

З великої науково-дослідницької програми «Позитивний сценарій» група пропонує, перш за все, взяти концепцію Персонального мандату, як основу тактичної програми. Концепція була презентована в УКМЦ 2018 року за участі відомого правознавця-конституціоналіста професора Віктора Мусіяки. ПЕРСОНАЛЬНИЙ МАНДАТ ЯК МЕРЕЖА НАЦІОНАЛЬНОЇ КОНСОЛІДАЦІЇ.

І — головний соціологічний аргумент перспективності: Ініціатива має конкретне цілеспрямування – волонтерсько-ветеранським спільнотам, які утворюють стрижень українського відповідального класу. Саме цей новий клас, за висновком Спільного Проекту, здатен очолити  оновлення країни.

Додатковим бонусом цієї ініціативи стає той факт, що вона не вступає в конкуренцію з жодним іншим проектом і жодною іншою ініціативою. По-перше, тому, що Позитивний сценарій — це СПІЛЬНИЙ документ, який не несе жодного натяку на лідерство, і доступний до користування всім в рівній мірі.

По-друге, ініціатори не зазіхають на СТВОРЕННЯ руху/платформи, яка би становила конкуренцію іншим. Завдання стоїть на два порядки скромніше і настільки же перспективніше: сконструювати якісний зародок руху, який представники українського відповідального класу отримають на ВЛАСНИЙ розвиток.

Прийдешній рух отримає перспективу завдяки комбінованій парасольковій структурі: сполученню спільноти фізичних осіб і наявних патріотичних організацій. Роль парасольки буде відігравати спільнота з фіксованою участю на ІТ-платформі самоуправління. Вони будуть ухвалювати стратегію і тактику, поточну політику відповідно до ОБ‘ЄДНАВЧОЇ спрямованості руху.

Наявні ж (і майбутні) громадсько-політичні структури за бажання будуть долучатися до певних програм на договірній основі: якщо вони поділяють мету і засоби конкретної акції і тому зацікавлені в МАСОВОСТІ. Тобто, інші, союзницькі організації залишаються повністю самостійними, з вільним власним правом входити під парасольку, чи виходити: якщо певні акції та позиції наразі їх не влаштують.

Наразі робочу групу складають безпартійні прихильники Спільного Проекту, який і назву то взяв відповідно засади, що ефективно об’єднати сучасну націю може лише спільний проект майбутнього – не нав’язаний згори, а вистражданий і усвідомлений усіма активними громадянами. (Ортега-і-Гассети) Ця неформальна дослідницька група протягом 2012-17 років створила Позитивний сценарій на суто громадських засадах. Не було грошей — не було чого ділити.

Таким же шляхом прямують і учасники ЧИСТОЇ робочої групи, де немає місця для ПІДГОДІВЛІ. Також її технологічно НЕМОЖЛИВО очолити, аби потім продати чи звести нанівець, як часто відбувалося в нашій історії.

І тому ця громадянська новація наразі має найкращі передумови реалізації.

Час настав. Добрий час!

ОГЛЯДАЧ

Фото “Українського репортера”

Сообщение Є унікальна ініціатива: “Чиста злука 2020” появились сначала на Український репортер.