Про це повідомляє AP.

Згідно із заповітом, гроші мають бути передані в траст на ім’я бордер-колі Лулу.

Приглядати ж за восьмирічною Лулу буде подруга покійного бізнесмена Марта Бертон. Їй передбачена щомісячна винагорода за догляд за собакою.

Бертон розповіла, що сім’ї в Дорріса не було і він «просто обожнював свого пса».

Також жінка сумнівається, що вони з Лулу встигнуть витратити всю суму, передбачену заповітом, та пожартувала, що вона з собакою «постараються це зробити».

Зазначається, що покійному бізнесмену належала ділянка землі біля автостради, на якій знаходиться пам’ятник генералові Натаніелю Бедфорду Форресту: доля цієї землі та пам’ятника вирішуватиметься в суді.

Сообщение Житель штату Теннессі заповів своїй собаці п’ять мільйонів доларів появились сначала на Український репортер.

Про це повідомив міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак, передає сайт Мінприроди.

За його словами, Тернопільщина відома всьому світу своїми унікальними природними об’єктами і подібної системи печер більше немає на європейському континенті. Семерак зазначив, що схожі печери є тільки на території Сполучених Штатів Америки.

“Думаю, нікого не треба переконувати, що такі об’єкти природи насправді належать не одній країні, а є природним багатством людства, тому ми ініціювали занесення тернопільських печер до об’єктів всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО”, – розповів Семерак.

Він сказав, що Мінприроди провело попередні консультації з Інститутом геологічних наук України, а також до цього процесу залучено Тернопільську ОДА.

“Нас підтримують і науковці, і обласна адміністрація. Вже відбулася підготовча нарада на рівні обласної влади та спелеологів, є домовленості про створення робочої групи, яка формуватиме пропозиції для занесення цієї унікальної мережі печер до попереднього списку об’єктів ЮНЕСКО, як це передбачено процедурою”, – розповів міністр.

Зокрема, пропонується внесення до цього списку печери “Оптимістична”, довжина розвіданих ходів якої сягає 214 км. Раніше її було включено до Книги рекордів Гіннеса як найбільшу в світі гіпсову печеру і як другу за загальною довжиною печерних ходів у світі.

Крім того, “Оптимістична” поступається лише печерній системі Мамонтова-Флінт-Рідж у США.

Система печер Тернопільщини налічує більше сотні печер. Зокрема, Озерна (Блакитні озера) – 83 км, Млинки – 14 км, Вертеба – 7 км і багато інших, розташованих неподалік від сіл Кривче, Королівка, Шупарка, Городок, Сковятин, Угрінь, Улашківці, Кудринці, Сапогов, Збручанське, Міжгір’я.

Більшість відповідних печер мають статус пам’яток природи загальнодержавного або місцевого значення і входять до складу національного природного парку “Дністровський каньйон”.

Національна комісія України ЮНЕСКО також підтримала пропозицію Національної академії наук України оголосити 2025 рік Міжнародним роком печер і карсту.

Сообщение Україна пропонує внести печери Тернопільщини до спадщини ЮНЕСКО появились сначала на Український репортер.

Де ж зберігатимуться рукописи видатних діячів української культури, зокрема 12 меморіальних кабінетів – Андрія Малишка, Платона Майбороди, Олександра Довженка… (Багато хто з відомих особистостей не залишив по собі спадкоємців і тому лише фахівці-музейники та архівісти зможуть донести їхню спадщину нащадкам).

Про це можна було дізнатися на засіданні круглого столу, присвяченого шляхам вирішення проблеми розміщення Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України, який відбувся 5 липня в Укрінформі. Голова Державної архівної служби України Тетяна Баранова не лише розповіла, а й наглядно продемонструвала на фото ці “затишні куточки”, де має надійно зберігатися і дійти до нащадків наше культурне надбання – рукописи Тараса Шевченка, Івана Франка, Кирила Стеценка, Марії Заньковецької…

– В одному з приміщень, яке підібрав для розміщення в ньому Архіву-музею літератури і мистецтва Держфонд майна, на першому поверсі виробляють шини, – повідомила присутнім на засіданні круглого столу головна архівістка.

Всього ж Фонд майна за мовчазної згоди Міністерства культури України запропонував Центральному державному архіву-музею літератури і мистецтва України шість варіантів приміщень, де має розміститися ця установа. Інші п`ять є не такими “екзотичними”, як згадуване пані Тетяною, проте всі вони розташовані у покинутих виробничих цехах, потребують капітального ремонту (хоча, можливо, і він їх не врятує) – стіни в кімнатах поїдені грибком, з усіма ознаками того, що по них весь час тече вода, часто в приміщеннях немає дверей (будівля колишньої бурси, яку, на думку Мінкультури, потрібно негайно рятувати, бо вона перебуває в аварійному стані, набагато привабливіша від тих “майбутніх осель” архіву-музею).

Крім того, всі запропоновані архіву-музею приміщення розташовані далеко від центру Києва та ліній метрополітену, зокрема – на вулиці Якутській у Святошинському районі (Південна Борщагівка), вулиці Гарматній у Солом`янському районі (місцевість Грушки, Шулявка), вулиці Олексія Терьохіна в Подільському районі (Куренівка), на вулиці Празькій у Дніпровському районі (Стара Дарниця, між Дарницькою площею і Дарницьким вагоно-ремонтним заводом).

Ніби йдеться не про спадщину українських діячів культури і мистецтва, не про місце, в якому часто працюють науковці, студенти й аспіранти, а про щось неважливе, якийсь склад робочого одягу чи щось подібне.

Алла ТОПЧІЙ

Під час круглого столу, присвяченого шляхам вирішення проблеми розміщення Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України, який відбувся 5 липня в Укрінформі, голова Державної архівної служби України Тетяна Баранова продемонструвала всім присутнім на зібранні фотографії приміщень, куди пропонують переїхати цій архівній інституції, оскільки у продовженні договору оренди будівлі колишньої бурси Національного заповідника “Софія Київська” Міністерство культури відмовило.

Попередні матеріали на цю тему читати тут:

• Рукописи Тараса Шевченка можуть не дійти до нащадків
• Рукописи, які “не горять”, в Україні можуть “згоріти ” назавжди

Сообщение Рукописи Довженка запропонували розмістити поряд із виробництвом гуми появились сначала на Український репортер.