«Чудові новини надвечір з Боготи (Колумбія)! Щойно Косівську мальовану кераміку внесено до Репрезентативного списку ЮНЕСКО нематеріальної культурної спадщини людства! Щиро радий, що ту велику роботу, яку ми проробили у Міністерстві культури, ще за мого керівництва, має тепер такий надзвичайний результат!» – зазначив він.

Як зазначається на сайті ЮНЕСКО, традиція косівської розписної кераміки – до якої належать посуд, обрядові предмети, іграшки та плитка – виникла у 18-му столітті, досягши свого золотого віку в середині 19-го століття.

Вироби виготовляються з використанням місцевої сірої глини, политої білою глиною кремової текстури; при висиханні їх фарбують, використовуючи техніку дряпання металевою паличкою, щоб сформувати графічний контурний малюнок. Потім їх випалюють і фарбують оксидами металів для отримання традиційних зелених та жовтих кольорів, що є неодмінною особливістю кераміки.

Іноді майстри додають трохи кобальту, але не настільки, щоб втратити традиційне забарвлення. Під час випалу зелений барвник поширюється для створення ефекту акварелі, який зазвичай називають «сльозами».

Головною особливістю косівської кераміки є образне оформлення орнаменту. Сюжетний мотив виражає історію, побут, фольклор, вірування та звичаї гуцулів, навколишню флору та фауну.

Сообщение Косівську кераміку внесли до спадщини ЮНЕСКО появились сначала на Український репортер.

Про це повідомив міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак, передає сайт Мінприроди.

За його словами, Тернопільщина відома всьому світу своїми унікальними природними об’єктами і подібної системи печер більше немає на європейському континенті. Семерак зазначив, що схожі печери є тільки на території Сполучених Штатів Америки.

“Думаю, нікого не треба переконувати, що такі об’єкти природи насправді належать не одній країні, а є природним багатством людства, тому ми ініціювали занесення тернопільських печер до об’єктів всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО”, – розповів Семерак.

Він сказав, що Мінприроди провело попередні консультації з Інститутом геологічних наук України, а також до цього процесу залучено Тернопільську ОДА.

“Нас підтримують і науковці, і обласна адміністрація. Вже відбулася підготовча нарада на рівні обласної влади та спелеологів, є домовленості про створення робочої групи, яка формуватиме пропозиції для занесення цієї унікальної мережі печер до попереднього списку об’єктів ЮНЕСКО, як це передбачено процедурою”, – розповів міністр.

Зокрема, пропонується внесення до цього списку печери “Оптимістична”, довжина розвіданих ходів якої сягає 214 км. Раніше її було включено до Книги рекордів Гіннеса як найбільшу в світі гіпсову печеру і як другу за загальною довжиною печерних ходів у світі.

Крім того, “Оптимістична” поступається лише печерній системі Мамонтова-Флінт-Рідж у США.

Система печер Тернопільщини налічує більше сотні печер. Зокрема, Озерна (Блакитні озера) – 83 км, Млинки – 14 км, Вертеба – 7 км і багато інших, розташованих неподалік від сіл Кривче, Королівка, Шупарка, Городок, Сковятин, Угрінь, Улашківці, Кудринці, Сапогов, Збручанське, Міжгір’я.

Більшість відповідних печер мають статус пам’яток природи загальнодержавного або місцевого значення і входять до складу національного природного парку “Дністровський каньйон”.

Національна комісія України ЮНЕСКО також підтримала пропозицію Національної академії наук України оголосити 2025 рік Міжнародним роком печер і карсту.

Сообщение Україна пропонує внести печери Тернопільщини до спадщини ЮНЕСКО появились сначала на Український репортер.