http://collection.lvivmusic.museum/pawtucket2/ – адреса платформи, де вже зараз у режимі онлайн можна ознайомитися із п’ятьма сотнями скарбів львівського Музею Соломії Крушельницької.

Тут і рідкісні архівні фотографії та живописні портрети – як родинні, так і сценічні; і афіші, програми концертів та нотні видання; і документи, листи та листівки; і блузка, оцифрована у форматі 3D, яку носила Крушельницька (це єдиний зразок одягу, що є у фондах збірки); й інші артефакти з фондів музею. Колекцію оцифровують у різних форматах: високоякісні зображення, аудіофайли, 3D-моделі тощо.
Загалом фонди музею нараховують понад 26 тисяч експонатів. Оцифрувати і презентувати для загального доступу планують усі. На це, кажуть в музеї, знадобиться ще три-чотири роки. Проєкт втілюється у співпраці з відновленим Галицьким музичним товариством — однією з найдавніших і найвпливовіших культурних інституцій Галичини.

«Діджиталізація музейних колекцій зараз є одним із найактуальніших і найнеобхідніших напрямів у збереженні культурної спадщини, особливо в умовах повномасштабної війни, – зауважує керівник Музею Тарас Демко. – Російська агресія створила безпрецедентні ризики для української культурної спадщини, тому збереження архівних матеріалів у цифровому форматі є важливим інструментом протидії їхньому фізичному знищенню і вагомим внеском у боротьбу з культурним геноцидом, який провокує агресор. Платформа, яку ми презентуємо цими днями, пристосована до різних пристроїв: комп’ютери, планшети, смартфони. Проста навігація і зрозуміла систематизація. Платформа є зручною в користуванні як для науковців, так і для простих поціновувачів музейних архівів».

Основним об’єктом оцифрування є Фонд Соломії Крушельницької, який є ядром музейної колекції. На важливості оцифрування особистих речей оперної діви наголошує музикознавиця Роксоляна Гавалюк: «Дуже важливо, що до переліку тих експонатів, які вже оцифровані і будуть оцифровані в майбутньому, входять меморіальні речі самої Соломії Крушельницької, насамперед зразки її іконографії, фотографії, особисті документи, інші важливі документи, які свідчать про знакові події в житті співачки».

«Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької має винятковий статус: це один з небагатьох музичних музеїв України, що зберігає унікальну колекцію артефактів, яка комплексно відображає музичний і культурний контекст України кінця ХІХ – ХХ століття та її зв’язки з європейським музичним простором, – розповідає головна зберігачка фондів Музею Ірина Криворучка. – Фонди музею містять рідкісні архіви, пов’язані з видатними українськими музичними діячами: всесвітньо відомими оперними співаками Соломією Крушельницькою, Модестом Менцинським, Михайлом Голинським, Іванною Синенькою-Іваницькою, композитором Станіславом Людкевичем, легендарною піаністкою Любкою Колессою та іншими митцями, які формували обличчя української та світової музичної культури».

Окрасою фондової колекції музею є музичний архів львівського скрипаля й колекціонера Ярослава Грицая, в якому зберігаються оригінальні світлини видатних європейських виконавців – Й. Брамса, Р. Штрауса, П. Сарасате, Л. Ауера, А. Вільгельмі, Й. Йоахіма, М. Бруха, Дж. Мейєрбера, К. Сен-Санса, Ф. Крейслера та інших. Переважна більшість – з особистими автографами митців.

«Велику цінність представляє фоноархів музею, який налічує понад три тисячі носіїв: грамплатівки, магнітні стрічки, касети, CD-диски, – додає керівниця наукового відділу Музею Данута Білавич. – Зокрема, тут зберігаються оригінальні грамофонні платівки І пол. ХХ ст. із записами видатних оперних співаків, інструменталістів, симфонічних і хорових колективів. Оцифрування цих унікальних матеріалів дозволить не лише краще зберегти їх, а й уперше зробити доступними для широкої громадськості у відкритому онлайн-форматі».

Галина ГУЗЬО

Сообщение Скарби Музею Соломії Крушельницької відтепер доступні усім появились сначала на Український репортер.

Соломія Крушельницька (1872 - 1952 рр.) — ім’я, яке звучить в унісон із найвищими досягненнями світової опери. Її життя і творчість — частина культурного коду України та важлива сторінка європейської музичної історії. Цифрова платформа, яку цими днями створюють у львівському музеї оперної діви, стане віртуальним простором, де оживатимуть голоси епохи, а унікальні документи та артефакти стануть доступними широкій аудиторії.

“Ми прагнемо, аби кожен, хто любить культуру і цікавиться історією музики, міг доторкнутися до унікальних артефактів і відкрити нові сторінки життя Соломії Крушельницької та інших славетних митців, чиї імена зберігає наш музей”, — зазначає керівник Музею Тарас Демко.

Сьогодні у фондах музею — понад 26 тисяч одиниць збереження: від особистих матеріалів Соломії Крушельницької — до архівів, пов’язаних з іменами Олександра Мишуги, Модеста Менцинського, Любки Колесси, Марії Крушельницької, а також композиторів Станіслава Людкевича, Василя Барвінського, Остапа й Нестора Нижанківських.

Серед унікальних речей у Музично-меморіальному музеї Соломії Крушельницької у Львові – архівні родинні фото співачки; блузка, яку носила Крушельницька (це єдиний зразок одягу, що є у фондах збірки); платівка фірми «Columbia» із записом українських пісень у виконанні української оперної діви (1928 р.); бронзовий медальйон роботи італійського скульптора Фарнезі із профілем співачки у ролі Саломеї, створений у грудні 1906-го після участі Крушельницької в італійській прем’єрі опери Ріхарда Штрауса; а також інші ексклюзивні артефакти.

“Наші фонди є готовою джерелознавчою базою для дослідження історії українського музичного мистецтва і світової культури”, — наголошує головна зберігачка фондів Музею Ірина Криворучка. — Це вперше особисті архіви видатних українських співаків, композиторів, виконавців-інструменталістів стануть широкодоступними. Ще однією особливістю нашої цифрової платформи буде те, що у ній представлені різні види музейних джерел: фото-, фоно-, речові джерела, образотворчі матеріали, рукописи та інші. В час повномасштабної війни і підвищених ризиків, головне завдання музею – зберегти цінні пам’ятки музичної культури, які зберігаються в музеї”.

“До нашого музею часто звертаються науковці-музикознавці, культурологи, письменники, митці, які цікавляться творчістю Соломії Крушельницької й історією музичної культури України з проханням дозволити їм працювати з фондовими матеріалами, – ділиться керівниця наукового відділу Музею Данута Білавич. – Діджиталізація фондових матеріалів відкриває нові можливості для їхнього наукового дослідження. Широка доступність цих матеріалів сприятиме популяризації постаті Соломії Крушельницької й інших видатних музичних діячів”.

Майбутня цифрова платформа дозволить не лише переглядати архівні документи, а й працювати з ними поглиблено, відкриваючи нові перспективи для дослідників і шанувальників оперного мистецтва. “Це стане важливим кроком до збереження та поширення культурної спадщини, що належить не лише Україні, а й усьому світові, і на найвищому рівні культурної дипломатії інтегрує український контекст у світовий”, — додає Тарас Демко.

Галина ГУЗЬО

Читайте також:

• Їй аплодував весь світ. 153 роки тому народилася оперна співачка Соломія Крушельницька

Сообщение Львівський Музей Соломії Крушельницької оцифровує свою унікальну спадщину появились сначала на Український репортер.

Сообщение Їй аплодував весь світ. 153 роки тому народилася оперна співачка Соломія Крушельницька появились сначала на Український репортер.

Родина з маленькою Соломією часто переїздила , аж поки у 1878 році Крушельницькі не осіли у селі Біла неподалік Тернополя.

Хист до співу у Соломії Крушельницької проявився з ранніх років, навчалася в Тернопільській школі товариства «Приятелі музики». Ази музичної підготовки отримала у Тернопільській класичній гімназії. Вперше на публіці виступила у 1883 році під час Шевченківського вечора в Тернополі у складі хору «Руська бесіда».

1891 року Соломія вступила до Львівської консерваторії Галицького музичного товариства. Її учителем був знаменитий в той час професор Валерій Висоцький. Саме під час навчання у консерваторії відбувся її перший сольний виступ – 13 квітня 1892 року юна співачка виконаала головну партію в ораторії Генделя «Месія».

Оперний дебют Соломії Крушельницької відбувся 15 квітня 1893 року – вона зіграла роль Леонори в опері Доніцетті «Фаворитка» на сцені Театру Скарбека. Того ж року Соломія закінчила навчання в консерваторії і, відхиливши запрошення від Львівської опери, вирушила для продовження навчання до Італії.

Там її вчителями стають знамениті Фаусто Креспі та професор Конті. Уже через рік Крушельницька приїздить на гастролі до Львова, де з успіхом співає на сцені Опери.

Наприкінці 1890-их до Крушельницької приходить світова слава. Вона тріумфально виступає на сценах Італії, Іспанії, Росії, Австрії, Польщі, Єгипту, Аргентини, Чилі, виконуючи головні партії у таких шедеврах, як «Аїда» і «Трубадур» Верді, «Фауст» Гуно, «Страшний двір» Монюшка, «Кармен» Бізе», «Євгеній Онєгін» і «Пікова дама» Чайковського, «Мадам Батерфляй» Пуччіні.

Саме після виконання ролі Чіо-Чіо-сан її почали називати «Мадам Батерфляй», адже Соломія фактично врятувала оперу. 17 лютого 1904 року опера провалилася в міланському «Ла Скала». Пуччіні перебував в розпачі аж до 29 травня, коли у повторній прем’єрі на сцені театру «Гранде» в Брешії головну партію феєрично не виконала Крушельницька.

У 1910 році примадонна вийшла заміж за відомого італійського адвоката, мера міста Віареджо Чезаре Річчоні. Повінчалася пара в Буенос-Айресі, після чого оселилася у місті чоловіка на віллі, яку назвали «Саломеа».

Оперну сцену співачка покинула в розпалі слави, у 1920 році востаннє виступивши на сцені Неапольського театру в операх «Лорелея» і «Лоенгрін». Після чого присвятила себе камерній музиці.

Під час зіркової кар’єри співачка не гордувала виступати на Батьківщині, даючи концерти у Львові, Стрию, Бережанах, Збаражі, Тернополі, Чернівцях. Вона підтримувала дружні стосунки з багатьма знаковими українськими діячами, зокрема, Іваном Франком, Ольгою Кобилянською, Миколою Лисенком.

Останні гастролі Соломії Крушельницької пройшли у Римі в 1929 році.

У 1938-му після смерті чоловіка Крушельницька відвідує Галичину, а початок Другої світової війни змушує її тут і залишитися. Як з’ясується, уже назавжди. У листопаді 1939 року радянська влада націоналізувала будинок співачки, залишивши їй тільки чотирикімнатну квартиру, в якій вона жила із сестрою Ганною. Аби вижити під час німецької окупації Львова, Крушельницька давала приватні уроки вокалу.

Після війни співачка працювала у Львівській державній консерваторії ім. М. В. Лисенка. Під час «чищення кадрів від націоналістичних елементів» їй інкримінували відсутність консерваторського диплома, який пізніше знайшли у фондах міського історичного музею. При цьому Крушельницька залишалася громадянкою Італії, а підданою СРСР стала лише після того, як погодилася передати радянській владі все своє італійське майно, включно з віллою.

1949 року у Львівській філармонії 77-річна Соломія Крушельницька востаннє заспівала перед публікою, вже будучи смертельно хворою – рак горла. У жовтні 1952 року, за місяць до смерті, їй таки присвоїли звання професора.

Померла Соломія Амвросіївна Крушельницька 16 листопада 1952 року. Похована на Личаквському цвинтарі.

У помешканні співачки у Львові відкрито меморіальний музей, її іменем названо вулицю та Львівський оперний театр і школу. У Дзеркальному залі Львівської опери встановлено бронзовий пам’ятник співачці роботи скульптора Ярослава Скакуна.

8 жовтня 2008 року в залі «Ла Скала» встановлено скульптурний портрет Крушельницької цього ж автора. В її честь Нацбанк випустив ювілейну монету.

2010 року пам’ятник співачці відкрито у Тернополі, а в 2012-му бронзове погруддя у Торре-дель-Лаго біля Віареджо, де проходить фестиваль «Пуччіні».

Про Соломію Крушельницьку написано десятки книг, знято художній і низку документальних фільмів. В її честь Мирослав Скорик написав оперу «Повернення Батерфляй».

Сообщение Сьогодні народилася Соломія Крушельницька — видатна світова співачка появились сначала на Український репортер.

“Ми хочемо, щоб пам’ять про її успіх на сценах цієї країни жила, а українці б мали куточок власної культури”, – пояснили у Посольстві України в Республіці Чилі.

У 1897 році Соломія розпочала свої тріумфальні виступи на світових сценах. У межах світового турне вона відвідала багато країн. П’ять місяців гастролювала Південною Америкою. Саме в Сантьяго на неї чекало справжнє визнання. За чилійським звичаєм, на знак найвищої пошани і почестей в театрі випустили білих голубів.

Тут вона відіграла найкращі свої опери “Фауст” Шарля Гуно, “Аїда” і “Трубадур” Джузеппе Верді, “Манон Леско” і “Мадам Баттерфляй” Джакомо Пуччіні, “Лоенгрін” і “Валькірія” Ріхарда Вагнера.

Соломія Крушельницька була визнана найвидатнішою співачкою світу. Серед її численних нагород та відзнак, зокрема, звання “Вагнерівська примадонна” ХХ століття. Співати з нею на одній сцені вважали за честь Енріко Карузо, Тітта Руффо, Федір Шаляпін. Італійський композитор Джакомо Пуччіні подарував співачці свій портрет із написом “Найпрекраснішій і найчарівнішій Батерфляй”. Успіхи Крушельницької на оперних сценах світу були успіхами і визнанням української музики й мистецтва.

Всесвітньо відомі диригенти Артуро Тосканіні й Леопольдо Муньйоне суперничали – хто надасть кращі умови для виступу. “Я й надалі знаходитиму радість у вірному служінні Вам”, – писав Соломії один з найвідоміших оперних антрепренерів, погоджуючи умови чергового контракту. “Щиро дякуємо за ласкаву згоду виступити у нас”, – розливався соловейком директор Нью-Йоркської Метрополітен-опери Моріс Грау.

Соломія була чи не першою оперною співачкою, яка не шукала покровителів, а розраховувала тільки на власні сили.

“Мільйонери пропонували мені – з умовою, коли вийду за них заміж, – збудувати окрему оперу виключно для мене або радили забувати про свою тяжку професію і обрати собі спосіб життя до вподоби в якій завгодно частині світу: на горах Тибету або на золотистому морському піску”.

Та лише один чоловік зумів завоювати неприступну фортецю її серця – Чезаре Річчоні. Подружжя оселилося у В’яреджо, але Крушельницька продовжувала співати і гастролювати. Прізвище чоловіка вона не взяла, однак дещо змінила своє на італійський манер і підписувалася “Salomea Krusceniski”. Дітей у подружжя не було.

Після його смерті вона залишила В’яреджо і поїхала до Львова – відвідати родичів. Навіть не уявляла, що в Італію більше не повернеться. На заваді стала Друга світова війна, потім – радянська влада.

На схилі років Соломія Крушельницька жила в умовах матеріальної скрути. Її не випускали з СРСР, але й не давали радянського громадянства. Зрештою, громадянство вона таки отримала, але була змушена відписати на користь СРСР свою віллу у В’яреджо.

Померла Соломія Крушельницька восени 1952 року. Її спокій охороняє юний скорботний янгол з лірою.

Сообщение У Чилі відкриють меморіальну дошку Соломії Крушельницькій появились сначала на Український репортер.