Довжина бронзової туфельки – 17 см.

Золота балетна туфелька – міжнародна нагорода в області хореографії, вручена Сержу Лифарю в 1955 році з нагоди 25-річної творчої діяльності в Національній опері Франції.

Вдова Лифаря Лілліан д’Алефельдт передала в Національний музей України дві балетні туфлі: “Золоту” – вищу нагороду в області балету, якою Серж Лифар був нагороджений в 1955 році, і  одну з тих, в яких знаменитий танцюрист займався в київській студії.

У туфельки вже з’явилася легенда: якщо її потерти, то можна досягти неймовірних висот.

Сообщение У Києві з’явилася ще одна міні-скульптура, уже шістнадцята появились сначала на Український репортер.

Встановив цю красу місцевий житель Олег Котика. Свої скульптури чоловік робить зі звичайного бетону та сталевого дроту.

Про це повідомляється у спільноті «Від Тарнополя до Тернополя» у соціальній мережі, – повідомляє тернопільське видання pro.te.ua.

Коментуючи цю публікацію, багато людей зауважують, що такі скульптури могли б стати справжньою окрасою будь-якого тернопільського парку. А то ті дерев’яні, які колись встановили, нині викликають не настільки захоплення, наскільки співчуття.

Можливо, міській владі Тернополя варто прислухатися до цих побажань?

Від себе додамо, що не лише тернопільській владі варто прислуховуватися до побажань людей.

Сообщение Чоловік з Тернопільщини перетворив своє подвір’я у справжню казку (+фото) появились сначала на Український репортер.

Монтаж фігури тварини заввишки як п’ятиповерховий будинок почнеться вже цього місяця в рамках реконструкції зоопарку.

Скульптура буде яскраво розфарбована – за мотивами робіт французької художниці українського походження Соні Делоне (1885-1979), пояснюють у КМДА.

Заступник міського голови В’ячеслав Непоп упевнений: «Фігура жирафа має всі шанси стати одним із популярних символів не тільки Київського зоопарку, а й міста».

Під час реконструкції зоопарку також планується реставрувати скульптурні композиції «Зубр» та «Леви», які перебувають в аварійному стані.

На цю тему також читайте: 

• Пам’ятник Іллі Муромцю в Києві – данина нашій історії чи московській традиції? (+відео)

Фото kyivcity.gov.ua

Сообщение Скульптурна манія в Києві триває. На черзі – п’ятиповерховий жираф появились сначала на Український репортер.

Як зазначає у Фейсбуку КМДА, скульптуру встановлено тимчасово – в рамках ініціативи Віталія Кличка «Київ – місто світу», відповідно до звернення Посольства Румунії в Україні.

За задумом автора, велетенська синя рука символізує дружбу та спілкування.

Фото УНН

Сообщение Бесарабку прикрасив синій символ дружби появились сначала на Український репортер.

Скульптура символізує матеріал, з якого будували Золоті ворота та Софію Київську. Її розмір – 13 сантиметрів, а вага – 1,8 кілограма.

“Потреш мене – буде нове житло”, – написано на “плінфі”. Встановили її на вулиці Дегтярній, 6.

Це вже сьома тематична міні-скульптура у столиці. До того у Києві встановлені такі: “Котлета по-київськи”(Хрещатик/вул. Заньковецької, 15/4, на підвіконні ресторану), “Київський каштан” (Хрещатик, на стіні мерії), “Київський торт” (Хрещатик, 29/1), “Київське сухе варення” (Андріївський узвіз, 2д), “Київський трамвай” (Спортивна площа, 1а) та “Київський екіпаж” (Хрещатик, 15/4, арка Київського Пасажу).

Сообщение У Києві з’явилася ще одна міні-скульптура появились сначала на Український репортер.

Нагадаємо, Анна Ахматова (у дівоцтві Горенко) народилася 23 червня (11 червня за старим стилем) 1889 року в Одесі,   представниця Срібної доби російської поезії, зокрема акмеїзму. Вона двічі номінувалася на Нобелівську премію з літератури.

На виготовлення скульптури пішло майже два роки. У пам’ятнику увіковічений відомий профіль Ахматової. Висота монумента – майже чотири з половиною метри.

Сообщение У Києві відкрили пам’ятник Анні Ахматовій (+відео) появились сначала на Український репортер.

Майже 200 скульптурних творів, які нині можна побачити у виставкових залах Будинку художника – від мініатюрних композицій до монументальних пластичних образів, вражають різнобарвністю палітри талантів, творчих облич і художніх прийомів.

“Колись на виставках переважно виставляли портрети. А нинішні скульптори працюють композиційно. Сьогодні ми бачимо багато робіт із звареного чорного металу, уже не кажучи про бронзу”, – розповіла “Українському репортеру” Аліса Забой, одна із головних організаторів трієнале, голова секції скульптури Київського відділення Союзу художників.

Нещодавно пані Аліса відсвяткувала 50-річчя творчого життя, а нині ще опікується творчою долею 200 столичних скульпторів.

„На цій виставці ми хотіли б бачити київську владу, представників Міністерства культури. Адже держава нині на скульпторів не звертає уваги.

Про майстрів згадують більше у подарунковому контексті, і це боляче. Про суттєву допомогу годі і говорити, але хоча б не заважали працювати! У мене, приміром, майстерня має 33 квадратних метри, яку я вже другий рік не опалюю, адже ціна за опалення просто непідйомна – 2, 5 тисячі гривень. Якщо додати електрику і податок на землю, то виходить 3, 5 тисячі гривень. Але ж я маю ще заплатити за квартиру, в якій мешкаю. У той же час ми не можемо залишити після себе культурний шар, в якому будуть лише зім’яті жерстянки чи пусті пляшки, тому маємо пристосовуватися”, – ділиться своїми міркуваннями скульптор.

В таких умовах працюють й інші її колеги, але все ж таки знаходять можливості для створення своїх маленьких і великих шедеврів. Тож до нинішнього свята скульптури, як його називають самі митці, пані Аліса також підготувала чудові філософські твори – вишукані бронзові жіночі фігури під назвою “У русі”, “У спогадах”, “У сумнівах” та інші.

А от переможець “Трієнале скульптури 2017” молодий скульптор Петро Гронський, робота якого “Двоє” визнана найкращою, вважає, що наше суспільство змінюється на краще:

“Я вважаю, що відбуваються позитивні зміни, і трієнале – яскравий приклад того, як змінюється скульптура, з’являються нові автори, це дуже класно! Головна ідея моєї роботи “Двоє” – діалог середовища і людини. Це символічне перехрестя, на якому зустрічаються як двоє людей, так і людина з містом, тобто мегаполісом.

Я з мистецької родини. Мій батько – композитор, а мати – художниця. Спостерігаючи за їхнім життям, я теж мріяв, що буду займатися творчістю. Нині ж мрію про те, щоб закінчилася війна. А ще – щоб одна із моїх робіт зайняла місце в публічному просторі Києва, де вона буде доречною Це дуже важливо”.

Серед виставкових робіт також увагу привертає монументальна і загадкова “Даная”, зроблена із дерева, яка належить найстаршому учаснику виставки – скульптору і педагогу Борису Степановичу Довганю. “Данаю малювали великі живописці, але в скульптурі цей образ ще ніхто не втілював”, – зауважив автор.

Марина ХОВРАХ
Фото Олексія ІВАНОВА

Сообщение Аліса Забой: “Держава на скульпторів не звертає уваги” появились сначала на Український репортер.

Скульптура Богдану Хмельницькому в однойменному сквері в Чернігові – робота відомих скульпторів Івана Кавалерідзе й Галини Петрашкевич. Автор цього пам’ятника – відомий чернігівський архітектор Андрій Карнабед. Його відкрили у квітні 1956 року задля увіковічення 300-річчя так званого “возз’єднання України і Росії”, яке відзначали в 1954 році.

Фото прес-служби Чернігівської міської ради

Сообщение Розворот від Москви пам’ятника Богдану Хмельницькому коштував Чернігову 14,5 тисячі гривень появились сначала на Український репортер.

Знайдений фрагмент, найвірогідніше, є частиною зображення давньогрецького божества у вигляді бюсту або статуї.

Вчені вважають, що теракотова голова виготовлена у Малій Азії у 5-му столітті до нашої ери. Ця знахідка є унікальною для Північного Причорномор’я.

Упродовж двох років, поки російські окупанти будують міст у Криму, вчені проводять підводні розкопки у цьому районі. Разом із археологами постійно працюють дві водолазні станції. За цей час на поверхню підняли понад 60 тисяч знахідок. В основному це фрагменти керамічних сосудів, які виготовлялися у Середземномор’ї та Малій Азії у 5 ст до н.е – 3 ст н.е.

Сообщение Крим: у Керченській бухті знайшли голову античної скульптури (+фото) появились сначала на Український репортер.