Документ про це підписали т. в. о. міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв та виконувач обовʼязків директора університетської бібліотеки Амстердамського університету доктор Фред Вірмен.

Музейні предмети включають колекції Кримських республіканських установ «Центральний музей Тавриди», «Керченський історико-культурний заповідник», «Бахчисарайський історико-культурний заповідник» та Національного заповідника «Херсонес Таврійський».

«Повернення артефактів особливого історичного та культурного значення – це знаковий та багатогранний процес. Він об’єднує правові, музейні, дипломатичні та логістичні аспекти. Ми з нетерпінням чекаємо повернення колекцій, одна з яких відома як «скіфське золото», додому в Україну», – повідомив Ростислав Карандєєв, якого цитує пресслужба Мінкультури та інформполітики.

Нагадаємо, що судовий спір щодо унікальної колекції тривав з 2014 року. Після дев’яти років судів в Україну повертається колекція скіфського золота, на яку претендувала країна-агресор після окупації Криму.

Під час російської окупації Криму колекція унікальних скіфських коштовностей перебувала у Нідерландах, де експонувалася в рамках виставки «Скіфське золото». Вона включала експонати з шести українських музеїв та історико-культурних заповідників.

Після захоплення Криму росія оголосила себе власником колекції, що стало предметом тривалих судових спорів. 2016 року окружний суд Амстердама визнав, що скіфське золото має повернутися в Україну. Російська сторона подала апеляцію, але нідерландські юристи не задовольнили її.
Тепер колекція повернеться до законного власника – України. Місцем її зберігання попередньо визначено Національний музей історії України.

Читайте також: В Іспанії затримали банду, яка вивезла з України «скіфське золото» на 60 мільйонів євро

Сообщение Музей у Нідерландах скасував борги за зберігання скіфського золота появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє СБУ.

“У результаті міжнародної спецоперації у Мадриді затримано п’ятьох учасників банди, які намагались незаконно реалізувати українські артефакти. Серед затриманих – представник УПЦ (МП) з України», – ідеться у повідомленні.

Під час слідчих дій у зловмисників вилучено 11 викрадених золотих предметів культурної спадщини України на суму понад 60 млн євро.

«Мова йде про дорогоцінні предмети VIII-IV століть до нашої ери, у тому числі золоті сережки, кулон, чокери та пектораль. За даними слідства, фігуранти нелегально вивезли артефакти з України до Євросоюзу у період 2014-2020 років», – зауважили в СБУ.

Потім зловмисники намагались легалізувати викрадені культурні цінності під виглядом їх придбання іноземними колекціонерами з подальшим перепродажем на чорному ринку.

Правоохоронці поетапно задокументували злочинні дії фігурантів і затримали їх «на гарячому» під час перевезення українських артефактів.

Триває розслідування для встановлення всіх обставин злочину і притягнення винних до відповідальності.

На вилучені старожитності накладено арешт і отримано висновок експертів, що вони належать до культурної спадщини України.

Крім того, тривають комплексні заходи для встановлення місцезнаходження всіх українських артефактів «Скіфського золота», які були викрадені з території України.

Як повідомляв Укрінформ, Іспанія конфіскувала викрадені з України старовинні золоті вироби на 60 млн євро.

Фото: СБУ

Сообщение В Іспанії затримали банду, яка вивезла з України «скіфське золото» на 60 мільйонів євро появились сначала на Український репортер.

Скарби 9 років пролежали в сейфі зі спеціальним температурним режимом, поки в Нідерландах тривала судова суперечка щодо того, куди їх повернути – до Києва, бо ці культурні цінності належать українській державі чи до кримських музеїв на окупований росією півострів, бо ці археологічні предмети там зберігались до прибуття в Амстердам в січні 2014 року.

Верховний суд Нідерландів виніс остаточне рішення у цій справі 9 червня 2023 року на користь України.

Рішення про те, чи повернеться найближчим часом ця колекція в Україну чи залишиться закордоном до перемоги, Міністерство культури ще не ухвалило.

Головну частину повернутого скарбу, говорить Наталя Панченко, складають лише деякі предмети пізньоскіфської доби. Переважна частина об’єктів, що залишилась в Нідерландах – це сарматські речі, знайдені на розкопках в бахчисарайському Усть-Альмінському городищі.

Вік предметів – до 2 тисяч років. І найцінніші речі серед них – зовсім не золоті. Це китайські дерев’яні лаковані шкатулки. Наталя каже, що ці фрагментовані знахідки – унікальні. Після розкопок частинки шкатулок відправляли до японського майстра реставрації, в руках якого вони набули цілісного вигляду.

А найцінніша частина саме скіфської спадщини без перешкод повернулась до Києва одразу після завершення виставки в Музеї Аллана Пірса у 2014 році. Наталя каже, що скарбниця пишається своєю колекцією скіфського золота, серед яких і знаменита золота пектораль.

Попри це журналісти охрестили її справою “скіфського золота” і вона стала однією з перших судових суперечок, що пов’язана з агресією росії від початку окупації нею Криму у 2014 році.

У 2013 у Боннському державному музеї LVR-Landes відкрили виставку “Крим. Золотий острів у Чорному морі”. Український Інститут археології НАН створив її у співпраці з Інститутом Прадавньої історії Боннського університету надихаючись драмою Йоганна Вольфґанґа фон Ґете “Іфігенія в Тавриді”. Для виставки надали свої колекції 4 кримські музеї та столичний Музей історії України.

У січні 2014 року золотий фонд української археології спакували і перевезли з Бонна до Амстердама в приватний музей Алларда Пірсона, де виставка продовжилась. Поки українські скарби показували в Нідерландах, Росія окупувала Крим. По завершенні виставки у амстердамського музею постало питання, куди надсилати експонати – чи до Києва, чи повернути кримським музеям.

Перемога у цій справі – це не лише можливість повернути до України цінну частину культурної спадщини. Рішення Верховного суду Нідерландів надає юридичне обґрунтування претензіям України на все національне надбання, викрадене Росією за 9 років війни, вважає колишня заступниця міністра культури Олеся Островська-Люта, яка очолила процес повернення цінностей до Києва навесні 2014 року.

“Ця справа врешті стала для нас найкращим виходом. Тому що це рішення суду закриває питання в юридичній площині, в судовій практиці на міжнародному рівні щодо культурної спадщини Криму. Воно стосується не лише цих об’єктів, які ми відсудили у Нідерландах. Цей прецедент підтверджує, хто є суб’єктом рішення і кому належить ця спадщина”, – підсумовує Островська-Люта.

“Якби тоді музей Аллана Пірсона повернув нам кримські скарби без цієї юридичної процедури, то у різних зловорожих сторін постійно би виникала можливість “качати” сумнів”, – додає колишня заступниця Міністра культури.

Сообщение Щоб повернути “скіфське золото”, треба сплатити 100 тисяч євро за його зберігання появились сначала на Український репортер.

Про це йдеться у заяві суду, опублікованій після винесення рішення, повідомляє “Європейська правда“.

“Рішення передбачає, що музейні експонати будуть передані до Державного історичного музею України в Києві до стабілізації ситуації в Криму. Це тимчасовий захід”, – йдеться у заяві.

Суд зазначив, що в цих обставинах – з метою захисту своєї культурної спадщини і незважаючи на право оперативного управління, яке належить музеям, державі Україна було дозволено вжити такого тимчасового заходу.

Також наголошується, що культурні інтереси держави переважають інтереси кримських музеїв.

“Хоч музейні експонати походять із Криму і в цьому сенсі також можуть розглядатися як спадщина Криму, вони є частиною культурної спадщини України, оскільки остання існує як незалежна держава з 1991 року. Музейні експонати належать Музейному фонду держави Україна”, – йдеться у рішенні.

Розгляд апеляції завершився, але сторони мають змогу подати касаційну скаргу до Верховного суду Нідерландів.

Нагадаємо, Апеляційний суд Амстердама вирішив, що колекція так званого “скіфського золота” належить Україні та повинна повернутися українській державі. Справа стосувалася колекції “скіфського золота”, яке під час захоплення Росією Криму у 2104 році перебувало на експозиції в нідерландському музеї.

Українська сторона заявила, що золото скіфів з чотирьох кримських музеїв має повернутися в Україну. Росія наполягала на його поверненні до Криму, який вона анексувала.

Виставка складається з колекцій п’яти музеїв, один з яких знаходиться в Києві, а чотири – в Криму. Серед 500 експонатів виставки – артефакти зі скіфського золота, церемоніальний шолом, коштовне каміння і мечі стародавніх греків і скіфів.

Сообщение “Скіфське золото” передадуть музею в Києві до стабілізації ситуації в Криму появились сначала на Український репортер.

Серед експонатів: таємничий ритуальний предмет із зображеннями батальних сцен із кургану Передерієва Могила (Донецька обл.), оббивка горита із зображенням сцен із життя Ахілла з Мелітопольського кургану (Запорізька обл.), вишуканий комплект жіночих прикрас із Трибратніх курганів (Крим), меч у піхвах, декорованих зображеннями звірів, ажурна пластина зі сценою полювання, посуд для вина у формі рогу із запорізьких курганів.

“Знати свою історію – має кожен. А українцям є чим пишатись. Тому й серед заходів до 30-ї річниці Незалежності організовані чисельні виставки, які мають нагадати українцям про своє коріння. Одна з них – «Скіфське золото» у стінах Національний музей історії України”, – сказав Олександр Ткаченко.

Також Міністр нагадав, що частина унікальних виробів з кримських музеїв досі знаходиться у Амстердамі, де вони експонувалися під час анексії півострову: “І сьогодні Україна продовжує судитись з юридично неіснуючими кримськими музеями, за якими стоїть РФ. Ми у МКІП переконані, що суд завершиться справедливо і нам вдасться повернути вкрадені кремлівцями українські цінності”.

Музей історичних коштовностей України вже понад 50 років зберігає колекцію скіфських старожитностей, яка має світове значення. Вишукані вироби неодноразово представляли Україну на міжнародних виставках та викликали захват закордонної публіки. Тепер їх можна побачити всім бажаючим на виставці “Скіфське золото” у Національному музеї історії України.

Скіфи мешкали у степах від Дону до Дунаю від середини VII до початку ІІІ ст. до н. е. Їх існування є однією з найяскравіших сторінок давньої історії українських земель. Особливою майстерністю відзначаються їхні золоті предмети: зброя, кінське спорядження, ритуальні предмети, посуд, особисті прикраси. В декорі цих пам’яток відображено уявлення про навколишній світ, таємниці життя і смерті, силу володарів, естетичні смаки, технічні знання та вміння давніх скіфів.

За словами куратора виставки Юрія Полідовича, в експозиції представлені предмети, які найчастіше мандрували міжнародними виставками — за часи незалежності України вони відвідали вже понад 40 виставок, знайомлячи закордонних відвідувачів з нашою країною.

Виставка триватиме до 20 вересня 2021 року.

Сообщение У Києві відкрилася виставка “Скіфське золото” появились сначала на Український репортер.

Про це повідомили у пресслужбі Мін’юсту.

З 2015 року Міністерство юстиції України здійснює представництво інтересів держави України у справі стосовно повернення музейної колекції “Крим. Золотий острів у Чорному морі” на територію України.

У провадженні Апеляційного суду Амстердама перебуває апеляційна скарга Центрального музею Тавриди, Бахчисарайського історико-культурного заповідника, Керченського історико-культурного заповідника та Національного заповідника “Херсонес Таврійський” на рішення Окружного суду Амстердаму від 14 грудня 2016 року, яким було задоволено вимоги держави Україна про повернення музейних об’єктів на територію України.

“Міністерству юстиції стало відомо про існування обставин, що можуть свідчити про упередженість головуючого судді, який розглядає справу, що викликає сумнів у його об’єктивності у розгляді цієї справи”, – зазначили у Мін’юсті.

Так, головуючий суддя Апеляційного суду Амстердама протягом декількох років здійснював представництво інтересів російської компанії “Промнефтьстрой” у справі проти ВАТ “НК “ЮКОС”, а тому фактично захищав інтереси Російської Федерації як основного інтересанта у вирішенні справи на користь “Промнефтьстрой”. Крім того представництво інтересів “Промнефтьстрой” він здійснював у тісній співпраці з адвокатами, які представляють інтереси кримських музеїв.

За результатами розгляду цієї справи голландський суд відмовив у визнанні та зверненні до виконання на території Королівства Нідерландів рішення Московського арбітражного суду 2006 року про визнання ВАТ “НК “ЮКОС” банкрутом та продаж акцій голландської структури ВАТ “НК “ЮКОС” (“Yukos Finance B.V.”) компанії “Промнефтьстрой”.

Голландський суд визнав, що банкрутство ВАТ “НК “ЮКОС” було сфабриковано російською владою в порушення фундаментальних принципів права.

6 вересня 2019 року Україна звернулася до судді з клопотанням про самовідвід, водночас просила відреагувати на це клопотання до 11 вересня 2019 року.

12 вересня 2019-го секретар суду повідомив державу Україну, що головуючий суддя не вбачає підстав для самовідводу. 13 вересня Україна подала клопотання про відвід судді до Апеляційного суду Амстердама.

Сообщение Справа про “Скіфське золото”. Україна вимагає відводу судді Апеляційного суду Амстердама появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє сайт Полтавської ОДА.

“Сам курган невисокий, без насипу, тому його виявили за допомогою геофізичної зйомки. І що найцікавіше – він залишився не пограбованим. Навіть німці під час Другої світової війни до нього не дісталися. Хоча вивозили з Більська артефакти разом із землею”, – розповів директор заповідника “Більськ”.

У похованні знайшли акінак (короткий меч), спис, сагайдак з бронзовими наконечниками стріл, кістяні псалії та 2 набори кінської зброї.

Також знайшли керамічний посуд (черпаки, чашки), велике блюдо з каменю, бронзове дзеркало, бронзовий браслет, намистини (бурштин, кришталь, сердолік), золоті прикраси (сережки, головний убір).

Поховальна яма має дерев’яне перекриття (накатник у декілька рядів), яке з часом завалилося.

“У ній ми знайшли частини скелету молодої дівчини. Збереглися лише тазові кістки, зуби та розтрощений землею череп. А речі, які знаходяться поряд, типові для поховання середньоскіфської доби», – зазначила керівник експедиції.

Усі висновки про дане поховання історики зроблять пізніше, коли всі артефакти будуть підняті.

Сообщение На Полтавщині геологи знайшли скіфське золото, зброю та поховання появились сначала на Український репортер.

28 березня 2017 року кримські музеї оскаржили це рішення. І впродовж року суд має прийняти рішення. Якщо ж апеляцію росіян підтримають, долю “скіфського золота” вже за скаргою Києва вирішуватиме найвища судова інстанція Королівства Нідерландів. Справа затягнеться ще на кілька років, а колекція з 565 предметів скіфської доби залишатиметься у Нідерландах, доки Україна та Росія  оскаржуватимуть неприйнятні для себе судові рішення.

Анексія Криму створила музейний прецедент

У 2013 році, ще до початку Революції Гідності й окупації Криму Росією, Національний музей історії України в Києві і чотири кримські музеї – “Центральний музей Тавріди”, “Керченський історико-культурний заповідник”, Національний заповідник «Херсонес Таврійський», Бахчисарайський історико-культурний заповідник – передали спочатку до німецького Бонна, а потім до Музея Алларда Пірсона в Амстердамі 584 експонати зі своїх колекцій. Найбільший інтерес на Заході викликали золоті прикраси заможних скіфів – кочовиків, які мешкали у Північному Причорноморї у VII—III ст. до н. е.

Голландці у період з 6 лютого по 18 травня 2014 року проводили виставку «Крим – золото і таємниці Чорного моря». Через величезний ажіотаж і неспокійну ситуації в Україні її подовжили до 31 серпня. А потім Музей Алларда Пірсона відмовився повертати “скіфське золото” як музеям окупованого Криму, так і Національному музею історії України, який представляє Музейний фонд України.

Голландські музейники пояснили, що до Криму експонати не можна передавати через анексію Росією, яка офіційно почалася 18 березня 2014 року. Мовляв, у новітній історії ще не було випадків, коли цінності вивезли з однієї країни, а повертають в іншу.

Водночас перепоною для передачі Україні є наявність двосторонніх угод з кримськими музеями та можливі претензії з їхнього боку. Адже в якому музеї взяли – такому і потрібно віддати.

Кому ж належить безцінна колекцію – має вирішити правосуддя Нідерландів. Там цю справу не розглядають як “розбірки” між Україною та Росією, це суперечка чотирьох кримських музеїв з державою Україна про приналежність експонатів.

Інтереси України у судах Нідерландів представляє юридична компанія Bergh Stoop & Sanders N. V. Правники ще до початку судових слухань стверджували, що, за міжнародним законодавством, музейні експонати є власністю держави, а не музею. Тобто перемога буде за Україною.

“Скіфське золото”: скарби в українських курганах

До речі, 19 найцінніших експонатів з “колекції розбрату”, зокрема унікальну Скіфську пектораль (1 150 грамів золота 958 проби), меч із золотим руків’ям і піхвами з кургану Товста Могила на Дніпропетровщині,

а також іншу зброю скіфської знаті, оздоблену золотом, Нідерланди одразу ж повернули Києву. Справа в тому, що вони завжди зберігалися у Музеї історичних коштовностей на території Києво-Печерської лаври, який є філіалом Національного музею історії України.

“Замороженими” у Нідерландах залишаються 565 експонатів: “Центральний музей Тавріди” передав 132 експонати, “Керченський історико-культурний заповідник” – 190, Національний заповідник «Херсонес Таврійський» – 28 і Бахчисарайський історико-культурний заповідник – 215.

Хоча колекцію і називають “скіфське золото”, це доволі умовна назва, золота там не так і багато. Водночас є доволі цінні з історичної та наукової точки зору речі.

Зокрема, “Херсонес Таврійський” передав декрет (почесну грамоту) на честь стародавнього історика Сіріска за написання ним історії Херсонеса. Її висікли на мармуровій плиті у 2-й половині III ст. до н.е. Текст на плиті – єдиний доказ, що історик Сіріск існував, його роботи не збереглися. Згідно з декретом, Сіріск у своїй праці описав “явлення Діви” – богині-покровительки Херсонеса, яка врятувала місто від варварських набігів й інших небезпек.

“Перлина” сімферопольського “Центрального музею Тавріди” – скіфське шатровое навершя у вигляді грифона.

“Керченський історико-культурний заповідник” представляє скульптура “Змієнога богиня” Апі V ст. до н.е.  Ця статуя з вапняку, заввишки півтора метра, свого часу викликала сенсацію, адже про союз Геракла зі змієногою дівою, від якого походять скіфи, писав ще Геродот. Довгий час цей сюжет вважався одним із фантастичних домислів батька історії, але виявилося, що у нього є матеріальне підтвердження – справжнє зображення змієногої жінки.

Найцінніший експонат Бахчисарайського історико-культурного заповідника – золота наплічна застібка у формі “вузла Геракла”. Це одна з улюблених форм античних прикрас. Вважається, що таким чином Геракл зав’язував на грудях шкуру вбитого ним немейського лева. Сучасні моряки знають його, як “прямий вузол”.

Також серед справжнього “скіфського золота” варто відмітити золоті сережки V ст. до н.е., знайдені в могильнику Джург-оба в Криму (античне городище Кітей).

Застібка з гірського кришталю із золотом у вигляді дельфіна I ст. до н.е. – I ст. н.е. Її знайшли в Ногайчинському кургані у похованні жінки, яка, судячи з кількості золотих прикрас і коштовного каміння, була царицею. Дехто з археологів вважає, що це поховання легендарної цариці сарматів Амага.

“Кримський карнеол” – намисто із золота, карнеола і скла I ст. н.е. Карнеол більше відомий за своєю грецькою назвою – як сердолік.

Китайські лаковані шкатулки 1 ст. н.е. Їх знайшли в одному з некрополів городища Усть-Альма на західному березі Криму. Як вони потрапили до скіфів – для вчених досі загадка.

Золоті прикраси у вигляді листочків винограду 1 ст. н.е. Ними оздоблювали одяг заможних людей, можливо, царів.

А цю поховальну діадему з трилисниками і дорогоцінними сережками з сердоліковими і гранатовими вставками знайшли лише в 2007 році в кримському некрополі Джурга-оба. У склепі до цього вже побували грабіжники, але це поховання вони не помітили. Вчені вважають, що ця діадема прикрашала молоду жінку, яка померла у віці до 25 років.

Сообщение “Золото розбрату”. До середи Нідерланди мають сказати, кому належать скіфські артефакти з музеїв Криму появились сначала на Український репортер.

Судова епопея із золотом в Амстердамі, за якою слідкували не лише фахівці й зацікавлені особи, але і звичайні українці, викликала неабиякий інтерес до теми скіфського золота. Як відомо, його безцінні зразки багато років зберігаються в нашому Музеї історичних коштовностей України і дивують увесь світ.

Але з чого почалася «Золота комора» і кому за її створення маємо завдячувати, знають далеко не всі. Про цікаві факти її заснування, пов’язані саме із золотом скіфів, розповіла «Українському репортеру» Любов Клочко – справжній знавець своєї справи, науковець музею, в якому вона працює вже 35 років.

Виявляється, біографія славнозвісного нині музею українських скарбів почалася з дивовижної золотої пластини, виявленої під час розкопок скіфського «царського» кургану (IVст. до н. е.) поблизу Мелітополя. Ця знаменна подія в українській археології сталася 1954 року, після довгої перерви у дослідженні усипальниць скіфської аристократії.

«У Мелітопольському кургані було знайдено близько чотирьох тисяч золотих прикрас, але особливе місце посідає накладка на горит – футляр для лука та стріл – велика золота пластина з рельєфними зображеннями на теми міфів про Ахілла. На цей час уже були відомі такі ж пластини, зроблені за однією матрицею – з курганів Чортомлик та Іллінецький.

Стосовно останнього, то речі з нього втрачені, а чортомлицьку обивку можна побачити лише в колекції Ермітажу», – розповідає Любов Степанівна і згадує слова Олексія Івановича Тереножкіна, який її і розкопав. «Боже мій, – говорив батько української скіфології, дивлячись на свою неймовірну знахідку, – лежить переді мною чертовенна, ермітажна річ!».

Але Ермітаж так і не дочекався золотої пластини, хоча за «усталеною традицією», як писав у листі його тогочасний директор Михайло Артамонов, цей рідкісний артефакт разом з іншими скарбами Мелітопольского кургану мав поповнити московську «особливу комору».

Та українські археологи на чолі з директором Інституту археології І. Г. Шовкоплясом, до яких приєдналися представники інтелігенції, вирішили дорогоцінний раритет не віддавати, а створити власну комору для золота, щоб зберігати вітчизняні скарби.

Вони звернулися до президента АН УРСР академіка Олександра Палладіна. Він підтримав українських вчених, і за його розпорядженням усі матеріали з Мелітопольського кургану передали до Державного історичного музею УРСР.

«Через деякий час співробітники Історичного музею запропонували підготувати виставку виробів із дорогоцінних металів. Золоті, срібні витвори різного часу, прикрашені коштовним камінням, емалями, розмістили у лекційній залі. Урядова комісія, яка відвідала виставку, дійшла висновку, що коштовностей достатньо для створення спеціального відділу Державного історичного музею – «Золотої комори». Офіційну постанову Ради Міністрів УРСР (№ 1300) затверджено 22 листопада 1963 року», – завершує свою розповідь пані Любов.

І хоча робота над створенням музею тривала ще не один рік, цю дату фахівці музею вважають днем його народження, а золота пластина стала в ньому експонатом № 1.

Нагадаємо, що у грудні 2016 року суд Амстердама вирішив: колекцію скіфського золота з кримських музеїв, яку експонували в музеї Алларда Пірсона, необхідно повернути Україні.

Марина ХОВРАХ

Сообщение Якими скарбами, окрім Пекторалі, пишаємося появились сначала на Український репортер.

Суд ухвалив рішення на основі конвенції ЮНЕСКО, згідно з якою витвори мистецтва мають бути повернуті суверенній державі, яка надала ці витвори у тимчасову експозицію.

Раніше міністр юстиції України Павло Петренко заявив, що доказова база України у справі про скіфське золото в амстердамському суді безпрецедентна.

Я вважаю, що наша позиція сильна, і доказова база – безпрецедентна. Це майно належить українському народу, українській державі. Тому я сподіваюся на чесне і справедливе рішення

– сказав Петренко в коментарі Укрінформ.

Рішення суду однак не означає, що скарби одразу повернуться до України. Судді вирішили, що золото залишиться у музеї Алларда Пірсона ще протягом трьох місяців – часу, відведеного на апеляцію.

Нагадаємо, в лютому 2014 року колекція скіфського золота була вивезена в Амстердам для участі у виставці “Крим: золото і таємниці Чорного моря”, яка проходила в Музеї Пірсона.

Виставка складається з колекцій п’яти музеїв, один з яких знаходиться в Києві, а чотири – в Криму. Серед 500 експонатів виставки – артефакти зі скіфського золота, церемоніальний шолом, коштовне каміння і мечі стародавніх греків і скіфів.

Українська сторона заявила, що золото скіфів з чотирьох кримських музеїв має повернутися в Україну.

Світлана КОВАЛЬОВА

Сообщение Скіфське золото повернеться в Україну появились сначала на Український репортер.