Архивы шоу бізнес * Український репортер

У Печерському суді наклали арешт на гроші громадян США та Великої Британії

Олександр Ягольник — Tue, 18 Jan 2022 09:23:34 +0000

Останні сучасні шоу-бізнесові тренди світу, безперечно, привернули до себе увагу. В 2020 році Боб Ділан вигідно продав видавцям власний авторський каталог, у 2021 році свої авторські права продали Мадонна, Red Hot Chili Peppers, ZZTOP, Брюс Спрінгстін та ще сотні західних виконавців.

До слова, максимально підняв планку цієї хвилі Брюс Спрінгстін: його майнові права Sony купили за рекордні 500 мільйонів доларів. Iнвестиційні фонди, що керують фінансами пенсійних фондів, корпорацій, приватних інвесторів, за минулий рік теж вклали мільярди доларів у авторські права глобального музичного ринку.

На цьому фоні події в українському шоу-бізнесі станом на січень 2022 року вражають своєю архаїчною нецивілізованістю й жахають цинізмом та відвертим «бєспрєделом», якого раніше не траплялося за жодного президента України.

Наразі відзначилася поновлена за часів Зеленського суддя Печерського райсуду Києва Світлана Волкова, що відома своїми симпатіями до ексберкутівців, яких звинувачують у вбивствах на Інститутській у лютому 2014-го (не плутати з іншою суддею Печерського районного суду Києва Вітою Бортницькою, що на днях згідно з інформацією сайту “Миротворець” потрапила до бази “Миротворця” за “руйнування судової системи України” та “фабрикацію справ”).

Волкова арештувала на невизначений термін рахунки колективної організації ПО УЛАСП, що виплачує понад 80 % всіх роялті в Україні– причому з можливістю обернення їх в дохід держави Україна!

Ніколи раніше держава не дозволяла собі зазіхати на гроші іноземних авторів зі США, Великобританії, Німеччини та всесвітньовідомих корпорацій Warner, Universal і Sony, чия музика звучить в Україні всюди. Не кажучи про, власне, національних авторів, виконавців та музичні видавництва, на інтереси яких кожній владі традиційно начхати… Але за нинішньої влади з легкістю перетнули й цю “червону” лінію.

Днями на адресу Генпрокурора Ірини Венедиктової надійшов «ВІДКРИТИЙ ЛИСТ ВІД МУЗИЧНОЇ ІНДУСТРІЇ». З нього й стало відомо, що спонукало до таких відверторадикальних дій суддю Світлану Волкову кримінальне повадження 42021102060000165, яке шоу-індустрія вбачає відверто замовним і яке прокурори столичної Печерської районної прокуратури розпочали за… свідченнями чотирьох осіб, що тісно пов’язані з “конкуренткою”– Українською агенцією з авторських та суміжних прав (ГО УААСП).

Імена цих осіб добре відомі. Це – Валерій Харчишин, генеральний директор ГО УААСП, лідер гурту «Друга Ріка»; Тарас Тополя, віце-президент ГО УААСП, лідер гурту «Антитіла»; його колега по групі й член авторської ради ГО УААСП Сергій Вусик і Сергій Рижий– екс-директор з розвитку ГО УААСП, колишній працівник прокуратури, а нині шеф музичного видавництва УМІГ, який представляє в Україні авторські інтереси групи «Антитіла» та потужного російського РАО, а сьогодні активно намагається інтегрувати в український шоу-бізнес російський стрімінговий сервіс «ФОНМІКС» під брендом «РОЗУМ».

При всьому при цьому питання, яке давно хвилює український шоу-бізнес та неодноразово піднімалося в ЗМІ щодо постійно зникаючих з ГО УААСПу мільйонів авторського роялті – слідчі Печерської прокуратури, плідно спілкуючись з топ-менеджментом Української агенції з авторських та суміжних прав, чомусь обійшли стороною. Дивно не зацікавилися.

Натомість молода блондинка-прокурорка Марина Матюшенко, як зазначається у вищезгаданому ЛИСТІ, «базуючись виключно на свідченнях Сергія Вусика та власних припущеннях, не підкріплених матеріалами справи», активно пропагує тези про нібито розкрадання лідером виплат роялті в країні авторських коштів через нібито «компанії-прокладки». Хоча офіційні банківські цифри руху коштів на рахунках ГС УЛАСП, ГС ОКУАСП і ПО УЛАСП свідчать геть протилежне .

Отже Печерський суд і Печерська прокуратура не тільки вляпалися в черговий скандал, що підриває й без того хиткий авторитет правової системи всередині нашої країни, а й невідомо навіщо псують міжнародний імідж держави в очах ключових світових союзників напередодні можливої російської агресії та допомагають тим силам, які зацікавлені в колапсі й тотальній руйнації збору роялті в Україні.

Олександр ЯГОЛЬНИК, продюсер, композитор, публіцист, поет, драматург

Сообщение У Печерському суді наклали арешт на гроші громадян США та Великої Британії появились сначала на Український репортер.

Публічне “згвалтування” українського шоу-бізнесу відбулося при потуранні президента Зеленського та його команди

Олександр Ягольник — Thu, 16 Dec 2021 19:30:54 +0000

На сайті «Український репортер» 14 грудня була опублікована моя стаття про конфлікт, що ось уже рік точиться в українському шоу-бізнесі, набираючи дедалі більших і більших обертів.

15-е грудня принесло новий “сюрприз” – на цей раз із Верховної Ради України.

Нагадаємо коротко: все почалося після того, коли донедавна державна, а нині громадська організація – «Українська агенція з авторських та суміжних прав» (УААСП) – програла конкурс акредитації організацій колективного управління.

Але амбітний менеджмент ОКУ УААСП, з якої, як виявилося, тільки за останні три роки зникло невідомо куди 44 мільйони гривень авторських рояльті, не визнав поразки й розгорнув справжню війну з переможцями конкурсу в шоу-індустрії, щоб скасувати рішення державної акредитаційної комісії й перезапустити конкурс акредитації на свою користь.

Банальний конфлікт трьох організацій колективного управління? Не скажіть. Так було на першому етапі. Але після того, коли до нього долучилося парламентське лоббі, яке, виявляється, підтримують перші особи держави Володимир Зеленський та Андрій Єрмак, конфлікт перейшов зовсім на інший рівень – державний і навіть міжнародний.

Аутсайдери конкурсу та їхні покровителі пустили в хід навіть заборонені законом прийоми та методи боротьби й вдалися до безпрецедентних дій – почали маніпуляції з законодавством, щоб досягнути своєї “мети”.

Йдеться про скандальний законопроєкт #5572 (автори Микита Потураєв та Олександр Санченко), що по-суті руйнує закон 2018 року про реформу авторського права й повертає хаос та безлад у сферу збору роялті і, власне, вже пересварив між собою не лише зірок національного шоу-бізнесу, але й навіть провідні міжнародні авторські організації, які апріорі живуть і працюють у рамках закону й чесних та зрозумілих правил взаємовигідного співробітництва за принципом «win-win» (коли у виграші обидві сторони).
Та «унікальність» #5572 на цьому не закінчується.

Не вірите?

Тоді самі прочитайте розміщений на сайті ВР документ Головного юридичного управління Верховної Ради України під назвою «ЗАУВАЖЕННЯ до проекту Закону України про внесення змін до Закону України “Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав щодо забезпечення збору доходу від прав організаціями колективного управління” (реєстраційний № 5572), де на 5 сторінках викладено аналітичні висновки юридичної експертизи підготовленого до другого читання парламентським комітетом з питань економічного розвитку однойменного законопроєкту.

Тут прямо сказано, що “окремі положення законопроєкту не відповідають Конституції та не узгоджуються із законами України, а також не враховують юридичних позицій Конституційного Суду України”, що “низка положень законопроєкту викладена всупереч принципу правової визначеності (недвозначність, внутрішня узгодженість нормативних положень та відсутність суперечностей з іншими приписами законів), який є невід’ємною складовою верховенства права та визнання України правовою державою (статті 1 та 8 Конституції України)”, а “Прикінцеві та перехідні положення законопроєкту містять внутрішню неузгодженість та є взаємовиключними”.

Реальним вироком професійності цієї законотворчості проєктові є й узагальнюючий висновок авторитетних юристів-законотворців: “Зважаючи на висловлені зауваження, слід дійти висновку, що положення законопроєкту, у разі його прийняття як закону, можуть бути предметом розгляду Конституційного Суду України”.

Тобто навіть на високому офіційному рівні юристи визнали: законопроєкт №5572 підпадає підкатегорію антиконституційних і суперечить законодавству. Конкретно: мається на увазі Закон “Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав”, адже це – спеціальний закон, який не можна перевищити іншим законом.

І, тим не менш, попри всі ці досить принципові зауваження та рекомендації Комітет ВР України з питань економічного розвитку (голова Д. А. Наталуха) все ж ухвалив рішення винести одіозний законопроєкт #5572 у другому читанні на розгляд парламенту…

Моя згадана вищестаття на сайті «Українського репортера» від 15 грудня (в цей день до сесійної зали внесли #5572) закінчувалася словами-надією, що народні обранці не «провалять іспит» і зуміють вникнути в проблеми шоу-бізнесу, щоб відділити полову від зерен і таки дослухаються до голосу багатотисячної спільноти шоу-бізнесу.

Але трапилося з точністю навпаки.

Запам’ятався виступМиколи Задорожного (162-й виборчий округ, Сумщина). “Я, – сказав він, – як співголова міжфракційного об’єднання “За музичну індустрію” провів досить багато зустрічей з представниками музичної, і не тільки, індустрії стосовно авторських прав і збору роялті. Дійсно, погоджуюсь з тим, що нинішня система не дає повної картини і повного задоволення авторам у частині виплати роялті згідно їх доходів. Тим не менш, даний законопроєкт має ризики принести ще більший хаос і колапс в цій сфері”.

Наполегливо закликала колег не підтримувати законопроєкт №5572 Людмила Буймістер (223-й округ, Київ). Позафракційна депутатка прямо заявила (див.: стенограму засідання ВР України від 15 грудня 2021 року; режим доступу:

“…Цей законопроєкт суперечить нормотворчій техніці, адже він порушує низку законів України, зокрема Конституцію України. Немає у Верховної Ради повноважень скасовувати рішення органів виконавчої влади і рішення суду”. «Ви думаєте, – сказала вона далі, – що цей закон вирішить проблему. Насправді це зовсім не так. Наші автори та зірки не будуть отримувати авторської винагороди, тому що цей законопроєкт повертає нас у той хаос, який існував у системі виплати роялті до 2018 року.

І, таким чином, вже медіагрупи підтвердили, що вони не будуть сплачувати в хаос, а підуть у суди і будуть відстоювати свої права в судах. Автори тікатимуть від нас до країни-агресора, до Російської Федерації, де їх зустрінуть, як-то кажуть, з «распростертыми объятиями».

Тому, колеги, розумійте, що, голосуючи за цей законопроєкт, ви зливаєте нашу всю музичну індустрію в руки Кремля. І ті, хто збираються натиснути зелену кнопку, усвідомлюйте, частиною якого процесу ви будете, тому що вам за це нести потім відповідальність”.

Завершуючи свій третій короткий виступ від мікрофону Людмила Буймістер відкритим текстом попросила колег: ” … Будь ласка, подумайте двічі або тричі перед тим, як натиснути зелену кнопку. Ще раз закликаю вас, колеги, до відповідальної позиції”.

Власне, сказане Людмилою Буймістер перегукується з висновками, які містяться в документах, пов’язаних із роботою над законопроєктом 5572 (“Висновки Головного науково-експертного управління від 29.09.2021” і “Зауваження Головного юридичного управління від 13.12.2021”).

Не почули. Ані свою колегу, ані авторитетних експертів-юристів, ні громадськість та шоу-бізнес, які били в усі дзвони, щоб парламентська більшість об’єктивно й неупереджено розібралася в суті конфлікту й не допустила публічного “згвалтування” українського шоу-бізнесу та, власне, й Конституції. 253 депутати проголосували за прийняття в другому читанні та в цілому скандального законопроєкту #5572. Проти: 8, утрималися:43, не голосували: 46.

Думається, однак, що крапку в цій ганебній історії про те, як «завалили» надії українського шоу-бізнесу на справедливий розподіл роялті, а дехто й свою репутацію, ставити рано… Правда рано чи пізно візьме гору.

Олександр ЯГОЛЬНИК, продюсер, композитор, публіцист, поет, драматург

Малюнок Андрія Петренка.

На цю тему:

Сообщение Публічне “згвалтування” українського шоу-бізнесу відбулося при потуранні президента Зеленського та його команди появились сначала на Український репортер.

Вже завтра у парламенті може відбутися публічне “згвалтування” українського шоу-бізнесу

Олександр Ягольник — Tue, 14 Dec 2021 17:29:47 +0000

У нестримному бажанні будь-що допомогти залишитися на плаву небезгрішному менеджментові «Української агенції з авторських та суміжних прав» (УААСП), звідки тільки за останні три роки зникло 44 мільйони гривень, депутати Микита Потураєв і Олександр Санченко та деякі їхні колеги, заручившись твердою і могутньою підтримкою перших осіб держави (Володимира Зеленського та Андрія Єрмака), створили рідкісний за своєю сумною унікальністю випадок. Причому не тільки для шоу-індустрії.

Йдеться про скандальний законопроєкт #5572, який зводить нанівець ухвалену в 2018 році реформу авторського права й принесе хаос та безлад у сферу збору роялті. І який пересварив між собою не лише зірок національного шоу-бізнесу, але й навіть вніс розбрат та розвів по різні сторони барикад провідні міжнародні авторські організації, що звикли жити й працювати в світі чесних і зрозумілих правил та взаємовигідного співробітництва за принципом «win-win» (коли у виграші обидві сторони).

Але ж до повноважень парламенту, згідно Конституції України, не належить здійснення управлінських функцій, розпорядчих дій чи правосуддя, в тому числі й щодо центральних органів виконавчої влади, оскільки за змістом статті 85 Конституції України Верховна Рада України здійснює повноваження, які відповідно до Основного Закону України віднесені до її відання. Стаття 6 Конституції чітко й однозначно наголошує, що «державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України».

Та сумна «унікальність» #5572 на цьому не закінчується.

Навіть за часів Януковича, якщо парламентські юристи знаходили в законопроєктах депутатів «Партії регіонів» серйозні «підводні камені» – вони до сесійної зали не виносилися.

Сьогодні українське суспільство, схоже, входить у той свій новий еволюційний цикл, коли владі начхати не лише на законність рішень, позицію ЗМІ, експертної спільноти, лідерів громадської думки та самої громадськості, а й на логіку, і навіть здоровий глузд.

Я зовсім не згущую фарби. Просто уважно прочитав розміщений на сайті ВР документ Головного юридичного управління Верховної Ради України під назвою «ЗАУВАЖЕННЯ до проекту Закону України про внесення змін до Закону України “Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав щодо забезпечення збору доходу від прав організаціями колективного управління” (реєстраційний № 5572), де на п’яти сторінках викладено аналітичні висновки юридичної експертизи підготовленого до другого читання парламентським комітетом з питань економічного розвитку однойменного законопроєкту.

Процитую ще один фрагмент цього документу:

« 1. Відповідно до преамбули Конституції України Верховна Рада України підтверджує європейську ідентичність Українського народу та незворотність європейського курсу України, а тому цілком логічним продовженням цієї декларації буде прагнення законодавця не допускати при прийнятті законів порушення однієї з фундаментальних цінностей Європейського Союзу – принципу верховенства права. Однак низка положень законопроєкту викладена всупереч принципу правової визначеності (недвозначність, внутрішня узгодженість нормативних положень та відсутність суперечностей з іншими приписами законів), який є невід’ємною складовою верховенства права та визнання України правовою державою (статті 1 та 8 Конституції України).»

А ось узагальнюючий висновок авторитетних юристів-законотворців:

“Зважаючи на висловлені зауваження, слід дійти висновку, що положення законопроекту, у разі його прийняття як Закону, можуть бути предметом розгляду Конституційного Суду України”.

Тобто навіть на найвищому офіційному рівні визнано: законопроєкт №5572 підпадає під категорію антиконституційних. І, тим не менш, попри це Комітет ВР України з питань економічного розвитку прийняв рішення рекомендувати парламенту прийняти одіозний законопроєкт у другому читанні – #5572 вже стоїть у парламентському порядку денному для розгляду в сесійній залі вже завтра, 15 грудня.

Тож не пропустіть історичний момент відкриття скриньки Пандори й можливого публічного “зґвалтування” Конституції України та українського шоу-бізнесу і переходу нашого суспільства до нових реалій, де загальний правопорядок – і, боюся, не тільки в шоу-бізнесі – перетворюється в ніщо.

Втішає хіба лише те, що нас, можливо, “згвалтують” разом з Конституцією, яку щоу-індустрія міцно й віддано тримає в своїх руках…

Втім, це чорний гумор. А якщо серйозно? Які ризики можуть виникнути для шоу-бізнесу, якщо депутати «провалять іспит» і таки цей законопроєкт буде прийнято? Очевидна для всієї креативної індустрії країни корупційна складова законопроєкту #5572 – дрібна рибка порівняно з його подальшими наслідками.

Прецедент уможливить скасування будь-якого конкурсу в інших, куди більш грошовитих сферах, аніж авторське право, адже в Україні пройшло безліч інших конкурсів. Суспільству буде продемонстровано, що будь-які рішення щодо ліцензування, приватизації тощо можуть бути скасовані ось так, зовсім просто, без суду – звичайним парламентським законопроєктом із кількох абзаців.

Тобто: тим самим Верховна Рада вкрай небезпечно перебирає на себе повноваження судової гілки влади, скасовуючи процедуру, прописану в законі 2018 року й виконавчої (рішення Міністерства економіки). Іншими словами, в №5572 закладені речі, які, крім беззаконня й незадоволення, більше нічого не викликають.

Отже, хочу знову, в 1001-й раз, поставити запитання: навіщо втягувати парламентську більшість в банальний конфлікт організацій колективного управління? Ліквідовувати закон 2018 року лише для того, аби задовольнити амбіції однієї ОКУ, яка програла конкурс державної акредитації й звідки постійно зникають авторські гроші?

Те, що «прецедент #5572» згодом обов’язково візьмуть на озброєння опозиційні сили й він у інших сферах впливатиме на загальний порядок денний в Україні у випадках, коли на кону будуть набагато більші ставки – немає сумнівів. Хоча може, так і було задумано?

Але ж неправильні рішення нікому ще не приносили добра й гарної карми…

Олександр ЯГОЛЬНИК, продюсер, композитор, публіцист, поет, драматург

На цю тему:

Сообщение Вже завтра у парламенті може відбутися публічне “згвалтування” українського шоу-бізнесу появились сначала на Український репортер.

Зірка Євробачення Руслана звинуватила Зеленського та Єрмака в небажанні знати правду про колапс у шоу-бізнесі

Олександр Ягольник — Mon, 13 Dec 2021 18:48:39 +0000

Ні для кого не секрет: українська шоу-індустрія упродовж усіх років незалежності чекала на прийняття Закону “Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права та (або) суміжних прав”. У 2018 році закон нарешті був ухвалений. Але, схоже, суб’єкти авторського права раділи передчасно появі законодавчих новацій.

Перший тривожний дзвінок пролунав (грудень 2020-го – січень 2021-го року) після того як члени держкомісії з акредитації, дотримуючись вимог закону та згідно з прописаною в ньому процедурою, провели відповідний конкурс з акредитації авторських організацій.

В УААСПі ж вважали, що позаяк вони є членами Всесвітньої організації СISAC і саме їм надходять гроші українських авторів з інтернет-платформ, це автоматично мало гарантувати їм перемогу в конкурсі. Але в колишньої державної, а нині громадської організації колективного управління УААСП, на жаль, є й інша “слава”, про яку, чесно кажучи, навіть не хочеться зайвий раз нагадувати. На жаль, доводиться.

Не знаєте як рядові автори називають між собою УААСП? Годівницею для обраних. Сьогодні вже ні для кого не секрет, що впродовж багатьох років існування цієї ОКУ з УААСПівської копилки, куди стікалися авторські гроші, безслідно й безкарно за різних керівників зникали мільйони авторської винагороди, в тому числі й у 2018, 2019, 2020 роках.

Отже, як і слід було сподіватись: УААСП із тріском провалив конкурс акредитації, бо зміг підтвердити лише 50 тисяч пісень, що використовується в Україні, в той час, як конкуренти – 14 мільйонів. Та керівники УААСПу й досі не хочуть змиритися з поразкою – почали відкриту й жорстоку підкилимову боротьбу з тими, хто переміг на конкурсі акредитації або дотичний до неї.

Першими під нищівний вогонь огульної критики, звісно, потрапили дві ОКУ (організації колективного управління авторськими правами), що перемогли. Саме ті організації – «АіВ» та «УЛАСП/ОКУАСП» – що добре зарекомендували себе на ринку авторського права і фахівцям, і спільноті, і видавцям, і авторам.

Відтак, на багато місяців державна машина заблокувала видачу необхідних паперів організаціям-переможцям конкурсу, почалися судові процеси й кримінальні справи.

Дійшло до абсурду – деякі ділки від шоу-бізнесу та симпатики і члени авторської ради цієї ОКУ – аутсайдера конкурсу акредитації заходилися обливали брудом членів державної комісії з акредитації, які буцімто допустили “порушення” під час проведення цього заходу й ухвалили “не таке” рішення, навіть почали “копати яму” законові про авторське право, використовуючи свої артистичні зв’язки у новій владі.

І не безуспішно – з’явився сумнозвісний законопроєкт 5572, який нардепи фракції «Слуга народу» Потураєв та Санченко, заручившись підтримкою перших осіб держави, підготували в турборежимі, щоб за будь-яку ціну зґвалтувати авторську реформу 2018 року шляхом відміни результатів конкурсу акредитації й у такий спосіб “цивілізовано” вирішити штучно створений корпоративний конфлікт між трьома великими українськими авторськими організаціями.

На користь окремо взятої ОКУ УААСП та олігархічних медіа, великого бізнесу й мега-концертних організацій, які отримають законну можливість взагалі не платити роялті авторам-виконавцям музичних творів.

А інші колеги згаданих вище депутатів, що відверто лобіюють №5572, відкрили для цього законопроекту «зелену вулицю» в стінах ВР, щоб якомога швидше провести його парламентськими коридорами й кабінетами та сесійною залою в життя…

Практично весь 2021 рік український шоу-бізнес та мільйони глядачів і слухачів спостерігають за перипетіями ганебної санта-барбари про явно дискримінаційне й негідне ставлення вищого керівництва держави до улюблених наших артистів. І не тільки спостерігають та співчувають, а й на повний голос висловлюють із різних прес-майданчиків свої вкрай негативні оцінки всієї цієї явно корупційної оборудки, в тому числі й стосовно законопроєкту № 5572, за який депутати встигли проголосували в першому читанні!

Були неодноразові – усні й письмові – звернення навіть безпосередньо “очі в очі” до Президента України та керівника його офісу під час прямого спілкування зокрема й за кулісами концерта до Дня Незалежності на НСК «Олімпійський». Автор цих заміток також неодноразово не один рік висвітлював дану тему на інтернет-сайтах і в друкованих виданнях.

Отже, з повним правом можу сказати: перша українська переможниця Євробачення та волонтер Руслана в інтерв’ю головній редакторці інтернет-видання «Гордон» Олесі Бацман і в останній телепрограмі «Свобода Слова Савіка Шустера» підтвердила – все, що останнім часом писав, наприклад, “УКРАЇНСЬКИЙ РЕПОРТЕР” про кризові події в авторському праві, пов’язані з блокуванням результатів держакредитації й прийняттям у першому читанні одіозного законопроєкту №5572 – цілковита правда.

Не можу не процитувати, бодай важливі тези з монологу Руслани, в якому проглядається відчайдушний крик душі відомої в усьому світі співачки і Всесвітнього посла чистої енергії, яку, що називається, дістали за живе. Беззаконням, що валом накочується на вітчизняну шоу-індустрію з подачі й при потуранні нової влади!

«Слабкість нашої країни, -зазначила Руслана, – у вищій гілці влади. І полягає вона в небажанні знати правду! Легше закритися і не знати правду. Навіщо фахівці?! Навіщо знати, як усе є насправді?! Але це справжній надзвичайний стан – коли вища гілка влади не хоче знати правду, не хоче визнати реалії?! Де я відчую, що в мене сильні державні інституції, якщо все керується з Офісу Президента, з одного кабінету. Як я відчую, що у нас незалежні гілки влади? Що є сильний парламент, що є сильний уряд і кожен виконує свої функції? Де це?! Нема цього…

У нашій артистичній сфері йде точно повноцінна війна… І, на жаль, абсолютно деструктивну позицію зайняв Офіс Президента, який абсолютно незрозуміло чому втрутився в питання авторського права. Ми в «Списку 301». Рано чи пізно та ж Америка скаже: «Дозвольте! Ви не сплачуєте авторські відрахування всьому світу».

За моєю інформацією, близько 100 мільйонів гривень не отримали автори, тому що протягом року безпрецедентно не сплачуються авторські відрахування. Ви десь таке бачили? Ми – піратська країна. І це наш імідж. І в цьому теж наша слабкість.

А Офіс Президента зайняв абсолютно деструктивну позицію. Які скандальний закон #5572 Санченка&Потураєва: він просто відкочує реформу 2018 року щодо організацій колективного управління», – підсумувала Руслана.

Що тут додати? Руслана більш ніж чітко, як кажуть, розставила крапки над “і”. Чи дослухаються на Банковій до здорового глузду й до тих спеціалістів, хто наразі представляє більшість інтересів українського шоу-бізнесу чи як страуси знову заховають голову в пісок?

Законопроєкт №5572 вкидає в шоу-бізнесову спільноту цілий клубок нових проблем і запитань. Як все це корелюється з тими принципами, що були озвучені Президентом для українського суспільства під час його останньої прес-конференції – важко зрозуміти та ще важче коментувати особливо після того, як до піару тез цього сумнівного й геть не потрібного шоу-індустрії документа підключили СБУ, Національну Поліцію, Офіс Генерального прокурора.

За прогнозами експертів, проголосувавши за сумнозвісний олігархічний законопроєкт#5572 депутати занурюють українське авторське право в стан хаосу й невиплат роялті.

До того ж, вкрай вірогідно, що невдовзі на українському ринку з’явиться й тріумфуватиме російський стрімінговий сервіс «ФОНМІКС/РОЗУМ» (йдеться про появу в суспільному просторі України російського стрімінгового сервісу «Фонмікс», створення якого було щедро профінансовано Путіним у рамках «Концепції державної підтримки та просування російської мови за кордоном») і який м’яко й доволі швидко витіснятиме українську музику з плей-листів кафе-барів-ресторанів-торгівельних і фітнес-центрів, як це відбувається в усіх тих пострадянських країнах, де його вже впровадили.

І, скажіть мені, хіба нормально українським парламентарям голосувати за закон, який розводить по різні сторони барикад відомі міжнародні організації з авторського права, котрі в усіх країнах світу співіснують мирно в режимі «win-win»?

Олександр ЯГОЛЬНИК, продюсер, композитор, публіцист, поет, драматург

На цю тему:

Сообщение Зірка Євробачення Руслана звинуватила Зеленського та Єрмака в небажанні знати правду про колапс у шоу-бізнесі появились сначала на Український репортер.

Сім скандалів Української агенції з авторського та суміжного права, аби замовчати зниклі авторські мільйони

Олександр Ягольник — Wed, 08 Dec 2021 11:47:50 +0000

У сфері авторського права в Україні як у відомому кіносюжеті – «все вже вкрадено», а тепер треба зробити вигляд, що саме ми боремося за «чесне роялті». Саме так діють чудові медійні люди в керівництві Української агенції з авторського та суміжного права (УААСП) – продовжують старі схеми та придумують нові ходи, аби відволікти увагу від масштабних багатомільйонних крадіжок та захмарних зарплат менеджменту.

Цьогоріч УААСП встановив рекорд за кількістю спродукованих скандалів, котрими фронтмени цієї організації Валерій Харчишин і Тарас Тополя, як і годиться людям великої сцени, талановито й креативно переконували авторів і громадськість: мовляв, саме в УААСПі борються за чесне українське роялті.

Наприкінці року в шоу-бізнесі звично підводити підсумки, тож, не відступатиму від традицій і тут.

Перший скандал під назвою «Нечесна держакредитація» стався у січні. До того, в грудні 2020, незаангажована державна комісія з 8 осіб у повній відповідності з процедурою, прописаною в законі 2018 року, обрала 2 акредитовані організації – «АіВ» і «ОКУАСП».

В УААСПі наполягали, що позаяк вони є членами Всесвітньої організації СISAC і саме їм надходять гроші українських авторів з інтернет-платформ, це автоматично має гарантувати їм перемогу. Проте державну акредитацію УААСП з тріском програв, бо зміг підтвердити лише 5 % музики, що використовується в Україні, натомість конкуренти – 75 %.

Встановивши перед Верховною Радою сцену й замовивши неймовірну кількість повітряних кульок, що роздавалися всім охочим, члени авторської ради УААСП зробили концертну «солянку», конферансом якого стало невдоволення на держакредитацію і на всіх, хто не дав їм перемогти.

Другий скандал стався в березні й мав назву: «Плівки, на яких ділять гроші українських авторів».

Телеведуча Яніна Соколова в своїй програмі «Соромно!» перед сюжетом про «Вагнергейт»сповістила, нібито «щороку авторські збори в Україні сягають 150 мільйонів гривень, а загальний об’єм ринку оцінюється у 100 мільйонів доларів». Далі вона оприлюднила “сенсацію про корупцію”, а насправді- аудіозапис робочого zoom-засідання авторської та наглядової рад УЛАСП/ОКУАСПу.

«Корупцію» телезірка побачила у вирваній з контексту цитаті представника Universal в Україні Олега Долинського. Його слова: «Є можливість повпливати на позицію Ткаченка (міністр культури – Ред.)». Коментувати «скандал» Соколова запросила Тараса Тополю, віце-президента УААСП – агенції, що, як підкреслено закцентувала Яніна, «виступає за чесний розподіл коштів авторів».

Насправді ж останніми роками в Україні всіма гравцями шоу-ринку сумарно збиралося до 100 мільйонів гривень, а теза про загальний об’єм українського ринку у «100 мільйонів доларів»–взагалі нонсенс, бо це в 2,5 рази більше, ніж збирають у сусідній Польщі, де система незалежного авторського права безперебійно працює ще з часів СРСР.

А от дійсно найболючіша тема в авторському середовищі – куди зникають з УААСП гроші, зокрема, й невиплачене роялті з інтернет-платформ? – не така цікава для Яніни. Чи не тому, що в одному зі своїх інтерв’ю вона якось обмовилася, що нинішній гендиректор УААСП Валерій Харчишин для неї «навіть ближче за чоловіка»?

До речі, кілька місяців згодом сам Тарас Тополя на всю країну оприлюднив цікаву деталь: як дзвонив Президенту України та переконав його, що, на думку УААСП, були порушення під час проведення державної акредитації. Після того державна машина й почала блокувати видачу необхідних паперів організаціям-переможцям. Це не адмінресурс? Не корупція?

Третій скандал «Як відмиваються гроші українських авторів» трапився в травні. Партнер Тараса по групі «Антитіла» Сергій Вусик, що теж входить до правлячої верхівки УААСП, звинуватив конкурентів по держакредитації в розкраданні коштів.

Вочевидь, спікер УААСП пригадав юнацькі роки, проведені в міліцейській академії, й не скупився на епітети до колег з авторського права. Назвав «рекетиром з 90-х» навіть колишнього віце-президента УААСП, переможницю Євробачення Руслану. Йому не сказали чи він забув, що Руслана пішла з УААСПу саме на тлі скандалів у 2019 році навколо в 50 (!) раз завищеної ціни на комп’ютерну програму з розподілу та невідомо куди виведених коштів?

Сьогодні Руслана є президентом «АіВ» – однієї з двох ОКУ, визнаних переможцями на державній акредитації. Тож антипатія колишніх друзів зрозуміла.

Четвертий скандал під назвою «Криза роялті» вибухнув у серпні. В день Незалежності Руслана написала відкритий лист до Президента Володимира Зеленського та озвучила дані про 100-мільйонні збитки української шоу-індустрії в зборі цьогорічного роялті через те, що чиновники Мінекономіки не підписують документи з переможцями конкурсу, навіть попри рішення суду. Це ж підтвердив Зеленському і Єрмаку й продюсер Олі Полякової Михайло Ясинський. (Щоправда, тоді ще ніхто в шоу-бізнесі не знав, що справжньою причиною затримки стала ота згадана вище зимова телефонна розмова Тараса Тополі з Президентом).

П’ятий скандал: «STOP №5572» розпочався восени й пов’язаний із одіозним законопроєктом №5572 депутатів Потураєва і Санченко, справжня мета якого – скасувати грудневе рішення державної акредитації. Це, окрім УААСПу, вигідно олігархічним медіа-групам, концертним організаціям і потужним комерційним фестивалям типу Atlas Weekend, великому бізнесу типу мережі «АТБ», котрі цьогоріч так і не сплачували роялті.

Скільки це триватиме? Законопроєкт суперечить Конституції, засадам міжнародного права й руйнує ухвалену три роки тому реформу авторського права, на яку український шоу-бізнес чекав понад 30 років. Дивно, що проєкт закону майже миттєво пройшов усі процедурні питання та проголосований депутатами в першому читанні, в той час як безліч законопроєктів місяцями, і навіть роками чекають висновків профільних комітетів, щоб потрапити до сесійної зали.

Шостий скандал «Хабар у $ 100 000», що шокував український шоу-бізнес – це спецоперація із затримання силовими структурами гендиректора організації «ОКУАСП», що виграла конкурс державної акредитації й обшуки в офісі «АіВ». Пост про затримання й світлини без ретуші облич безпосередньо зі спецоперації Тарас Тополя опублікував навіть раніше за прес-служби СБУ та Офісу генерального прокурора!

Вражає відсутність реального підтвердження на фото тих 100 тисяч доларів заявленого хабара та незвична для рок-музикантів співпраця фронтмена групи «Антитіла» з правоохоронною системою.

Сьомий скандал: «Зниклі мільйони УААСПу» стався в листопаді, коли оприлюднили дані про річні збори УААСП, згідно з офіційними звітами самої ж організації. Цифри доводили: за 2018-2020 рокимайже 35 мільйонів гривень авторських грошей безслідно зникли з рахунків організації колективного управління УААСП.

А саме: загалом із зібраних 73,6 млн грн на власні управлінські витрати УААСП витрачено аж 24,7 млн, що на 10 мільйонів більше, ніж передбачено законодавством, а авторам виплатили лише 14,2 млн грн. Де поділися ще34,7 млн грн?

Нинішній гендиректор організації Валерій Харчишин авторській спільноті та широкій громадськості так нічого й не пояснив.

Тож питання щорічно зникаючих з УААСП авторських мільйонів залишається відкритим. Дивним чином безпорадними в цьому питанні виявляються правоохоронні органи, з якими так добре співпрацюють керівники УААСП. І як довго УААСП ще «успішно» освоюватиме авторські кошти замість самих авторів?

А поки чомусь нові автівки люкс-класу з’являються лише у цих окремих «борців» за спільне авторське багатство. Адже принаймні 35 мільйонів гривень десь надійно прилаштовано? Це ж не якісь там 100 тисяч доларів «хабара», це лише вдесятеро більше. Але, мабуть, про такі дрібниці правоохоронцям нічого невідомо, немає ніяких відосиків про затримання зловмисників.

Олександр ЯГОЛЬНИК, продюсер, композитор, публіцист, поет, драматург

Читайте також:

Сообщение Сім скандалів Української агенції з авторського та суміжного права, аби замовчати зниклі авторські мільйони появились сначала на Український репортер.

Шоу-бізнес і роялті: автори законопроєкту №5572 обвели нас навколо пальця

Олександр Ягольник — Thu, 02 Dec 2021 13:20:41 +0000

Не полишає думка: як трапилося, що одіозний законопроєкт № 5572 про внесення змін до Закону “Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав” щодо забезпечення збору доходу від прав організаціями колективного управління так швидко отримав зелену вулицю в парламенті?

В той час як левова частка зареєстрованих у ВР законопроєктів, як правило, місяцями, а деякі й роками чекають своєї черги, щоб потрапити до сесійної зали парламенту чи за висновками їх попереднього розгляду в профільних комітетах ВРУ навіть не включаються до порядку денного сесій або одержують заяви про їх відкликання, даний законопроект не зустрів ніяких регламентних перепон на своєму шляху до сесійної зали.

Нагадаю: суть законопроєту полягає в тому, що його автори, прикриваючись красивими словами про захист індустрії шоу-бізнесу, насправді намагаються за будь-яку ціну анулювати «заднім числом» результати реформи колективного управління 2018 року і скасувати щойно проведені державні конкурси на визначення акредитованої організації колективного управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав, а, відтак, і перші паростки прозорої, відкритої системи виплат авторам та виконавцям музичних творів чесно зароблених ними реальних грошей за свою зовні ефектну, але насправді дуже нелегку працю – тобто, б’ють по підприємствах, які сумлінно і найбільш чесно відстоюють інтереси авторів, щоб знову повернути старі схеми, які давали можливість певним структурним утворенням всі роки обкрадати українських і зарубіжних виконавців або й узагалі не платити українським виконавцям роялті.

Корупційну складову законопроєкту, як кажуть, видно неозброєним оком, але попри це він стрімко пройшов передбачені регламентом кабінети і блискавично опинився в сесійній залі.

Зокрема, як свідчить стенограма Верховної Ради України, 29 09. 2021 року фахівці Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради України висловили низку зауважень до законопроєкту №5572 та констатували, що «Проєкт на момент підготовки висновку не включений до Плану законопроєктної роботи Верховної Ради України на 2021 рік, затвердженого постановою Верховної Ради України від 02.02.2021 № 1165- ІХ”. Серйозні зауваги до законопроєкту висловивила і низка інших органів та організацій.

Тим не менш, наступного дня – 30 вересня 2021 року – законопроєкт (реєстр. № 5572) терміново був розглянутий на засіданні Комітету з питань економічного розвитку ВР України, який ухвалив рішення внести проєкт Закону № 5572 на розгляд ВР та рекомендувати за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу. А вже 19 жовтня 2021-го – внесений до сесійної зали парламенту.

Була навіть пропозиція прийняти законопроєкт взагалі без обговорення, але не пройшла – не набрала депутатських голосів. Тому розглядвся за скороченою процедурою. Процедурні питання – представлення проєкту закону, обговорення і голосування зайняли близько… 14 хвилин. “За”, попри корупційну складову законопроєту, котру, як кажуть, видно неозброєним оком, проголосували навіть депутати, які попервах мали намір відправити його на нове перше читання.

Чим пояснити таке поблажливо-стрімке просування проєкту закону № 5572, який навіть не приховує свою, прямо скажемо, нецивілізовану мету – руйнацію авторської реформи, котру понад 30 років чекав український шоу-бізнес?

Як на мій погляд, проглядаються, щонайменше, три причинні версії.

По-перше, номенклатурна складова плюс корпоративна солідарність. Зауважте: головним автором законопроєкту є не рядовий депутат, а знаний політтехнолог і заступник голови Комітету, голова підкомітету з питань інформаційної політики Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв та його колега Олександр Санченко. Відомі імена й деяких інших ще більш впливових людей, що лобіюють цей законопроєкт.

По-друге, дався взнаки й так званий “ефект законодавчої комунікації”, адже реалії парламентів світу такі, що рівень комунікаційної співпраці їх представників не завжди в буквальному сенсі синхронізується з напрямками, щодо яких ухвалюються ті чи інші законопроєкти. Зазвичай парламентарі орієнтуються на фахові висновки профільних комітетів. Так трапилося й у даному випадку. Швидко зрозуміти всі тонкощі й нюанси авторського права – майже неможливо без спеціальної підготовки. Тож довірилися висновкові Комітету з питань економічного розвитку…

По-третє, мабуть, не слід скидати з рахунку й “дрібні випадковості”- зокрема, той факт, що законопроєкт було внесено до сесійної зали під кінець насиченого робочого дня, о 6-й годині 23 хвилині вечора, коли люди були втомлені й налаштовані на інші реалії… Схоже, спрацювала й магія слів Микити Потураєва, що, власне, ввели в оману колег-депутатів й не дали їм можливості розгледіти за красивими фразами конфлікт інтересів і те, яку саме корисливу мету насправді переслідує №5572.

На засіданні згаданого вище профільного комітету ВР України, де розглядався одіозний законопроєт, Микита Потураєв титулував співавтора законопроєкту №5572 «першим в історії України депутатом-викривачем корупції» й настільки філігранно вимостив доріжку для прийняття потрібного йому рішення, що й справді важко було встояти й не підтримати в емоційному пориві таку заяву!

Хочеться однак вірити, що депутати, до яких спільнота шоу-бізнесу намагається достукатися й донести суть проблеми, навколо якої точаться такі гострі дискусії, все-таки почують наш голос.

Почують і більш предметно проаналізують законопроєкт №5572, щоб нарешті зрозуміти, що потураєви водять не тільки громадськість, а й своїх колег довкола пальця. Зрозуміють і знайдуть найбільш оптимальне рішення, щоб виправити ситуацію й не ганьбити статус парламенту, який і без того катастрофічно втрачає свій імідж, – оберуть зворотний погляд і таки зупинять тріумфальну ходу законопроєкту № 5572, не дадуть йому рухатися вперед.

Олександр ЯГОЛЬНИК,
продюсер, композитор, публіцист, поет, драматург

Читайте також:

Сообщение Шоу-бізнес і роялті: автори законопроєкту №5572 обвели нас навколо пальця появились сначала на Український репортер.

СБУ, УААСП і акула у ванній українського роялті

Олександр Ягольник — Tue, 30 Nov 2021 20:26:15 +0000

Дивну вибірковість сьогоденних українських спецслужб, принаймні щодо авторського права, в передостанній день листопада яскраво підтвердив голова молодіжного крила партії «Слуга народу» депутат Олександр Санченко.

У себе на Фейсбуці парламентарій опублікував сенсацію – пост і ролик з явними ознаками фотомонтажа із відео-нарізкою оперативних матеріалів слідства про те, як нібито його через помічника намагався підкупити представник одразу двох відомих авторських організацій Олександр Н. Хабар нібито пропонувався за те, щоб відкласти сумнозвісний законопроєкт №5572 або ж взагалі його відкликати, а ще краще взагалі провалити голосування.

По-молодіжному просто міксує Санченко в матеріалах відео й схему та суму «послуги» – 2 646 000 грн, розбитої на маленькі суми по місяцях, що буцімто мала б надходити у вигляді хабаря від “дрібної рибки” на вказаний депутатом або його помічником ФОП.

«Страшно уявити, – пускає сльозу автор ролика, – скільки грошей артистів до них не доходять десятки років, якщо тільки мені пропонували 100 тис $ в рік, щоб залишити ситуацію як є. Переконаний, слідство принесе відповіді на ці питання і ті, хто був дотичний до обкрадання артистів ці всі роки, понесуть покарання».

Залишаю на совісті депутата «Слуги народу» його твердження, ніби всього за $ 100 тис. можна зняти з розгляду резонансний законопроєкт у ВРУ – здається, навіть в парламенті Сомалі розцінки більші… Хоча йому як депутату, мабуть, видніше.

Більш цікавими, як на мене, є інші його публічні “перли” про гроші, котрі «не доходять десятки років» до авторів, про те, що понесуть покарання «ті, хто був дотичний до обкрадання артистів всі ці роки» і т.д.. При цьому хабарниками Санченко називає дві організації – саме ті організації, що отримали перемогу в конкурсі державної акредитації і яку саме він із Потураєвим і намагаються відмінити законопроєктом 5572.

Але зверніть увагу: одна з організацій – «АіВ», президентом якої є Руслана, існує всього рік! Друга, «УЛАСП/ОКУАСП», лише відзначила своє 10-річчя діяльності на ринку авторського права, проте вже здобула належний авторитет у шоу-індустрії й міцно закріпила за собою титул лідера із виплат роялті в Україні.

Більше того: люди, які тривалий час працюють у шоу-бізнесі, вам підтвердять: антирейтинг закріпився лише за однією організацією колективного управління в нашій країні –УААСП. Саме вона, власне, й дотична до отієї довготривалої історії «в десятки років», яку так палко розвінчує голова молодіжного крила «Слуги народу» Олександр Санченко на публічних акціях, у парламенті й поза його стінами.

Прикро, але факт: на жаль, саме з УААСПу всі роки незалежності за різних керівників зникали авторські гроші у величезних розмірах. Всі інші ОКУ до прийняття в 2018 році закону про реформу авторського права не мали змоги навіть наблизитися до багатомільйонних зборів, якими в реальності жонглювала державна УААСП, і які, втім, не доходили до авторів або доходили в значно скороченому вигляді. Документально підтверджено: тільки за 2018, 2019, 2020 роки сума системно зникаючих у кабінетах УААСПа невиплаченого авторам роялті набігла до 44, 68 мільйонів гривень!

Постає закономірне запитання: чому ж СБУ, ГУ БКОЗ, Національна поліція, окружна прокуратура, попри навіть публічні звернення окремих авторів і видавців з цього приводу, не цікавляться зниклими мільйонами й не вчиняють слідчих дій у цьому напрямі?

Відповідь напрошується така: мабуть, тому, що в питаннях авторського права органи правопорядку тісно співпрацюють із віце-президентом УААСПа Тарасом Тополею чи то як з рок-агентом, чи то як із «лідером думок», котрий викладає скандальну інформацію зі світу шоу-бізнесу навіть раніше за всі їхні прес-служби, як це було, пригадується, у випадку із затриманням Олександра Н. А може тому що товаришує з Зеленським і може поскаржитися першим особам? Чи тому, що зі слідством співпрацює депутат Санченко?

Якщо вже правоохоронні органи так завзято взялися за «дрібну рибку» (2,646 млн), чому ж вони бояться зловити акулу (44, 68 млн. грн) у ванній українського роялті й дати суспільству відповідь, кому й куди щорічно витікають гроші з тепер уже громадського УААСПу?

І чому б за всі роки незалежності не довести, бодай, одну справу по УААСПу до суду й справедливого покарання? Тим більше, для цього не потрібно навіть особливо напружуватися та залучати таку кількість співробітників як у вищеописаному випадку – достатньо просто вивчити річні звіти УААСП за останні 3 роки. На допомогу слідчим органам це давно вже зроблено небайдужими громадськими активістами з шоу-бізнесу, які систематизували річні звіти УААСП. Просто погугліть «УААСП та зниклі мільйони авторського роялті».

Систематизовані цифри річних звітів УААСП.

Олександр ЯГОЛЬНИК,
продюсер, композитор, публіцист, поет, драматург

Читайте також:

Сообщение СБУ, УААСП і акула у ванній українського роялті появились сначала на Український репортер.

Про президентські принципи почули, але куди зникли мільйони УААСПу?

Олександр Ягольник — Mon, 29 Nov 2021 15:17:31 +0000

Український шоу-бізнес практично весь 2021 рік спостерігає, як група його ділків, політтехнологи та перші особи держави вишукують усе нові й нові способи, щоб обійти ухвалений у 2018 році Закон “Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права та (або) суміжних прав” і повернути до активних гравців ринку роялті авторську організацію УААСП, з якої всі роки української незалежності зникали гроші, але жодного разу жодного керівника-махінатора так і не було притягнуто до суду (схоже, відкуповувалися від слідства навіть за «успішних» часів Авакова).

Чекає українська шоу-індустрія всі роки незалежності й на прийняття Закону про спонсорство та меценатство, який є в усіх поважаючих себе країнах світу, навіть у Росії. Так само гостро шоу-бізнесові необхідні Закони про музичну індустрію та Вищий суд з інтелектуальної власності.

Натомість на порядку денному парламенту з’являється й у турборежимі проходить всіма парламентськими коридорами сумнозвісний законопроєкт № 5572, що скасовує авторську реформу 2018 року і відверто лобіює інтереси олігархічних медіа, великого бізнесу та великих концертних організацій, які отримають законну можливість взагалі не платити роялті.

Законопроєкт вирішує корпоративний конфлікт між трьома великими українськими авторськими організаціями на користь організації УААСП, керівництво якої має прямий вихід на перших осіб держави.І водночас вкидує в шоу-бізнесову спільноту цілий клубок нових проблем і запитань.

Як це корелюється з тими принципами, що були озвучені Президентом для українського суспільства під час його останнього прес-марафону – важко зрозуміти. Адже авторське право в шоу-індустрії, образно кажучи, – як тема розвідки, що прозвучала на прес-конференції…

Кого ж захищають у випадку з УААСП Володимир Зеленський і Андрій Єрмак? Численних авторів організації, що, передавши в УААСП свої права, отримують за свою працю… дірку від бублика? Авторську та наглядову ради організації, які, відповідно до річних звітів, сумарно отримали на 10,5 млн грн менше за менеджмент компанії? Чи потурають амбіціям свого приятеля, віце-президента УААСПу Тараса Тополі, щоб дати старт його політичній кар’єрі?

Відповідаючи на питання про «Вагнергейт» Володимир Зеленський зазначив, що його, як Верховного головнокомандувача, не влаштовував тодішній начальник Головного управління розвідки МО України, генерал-полковник Василь Бурба, бо зробив за 11 мільйонів гривень ремонт на службовій дачі в Кончі-Заспі – чому ж тоді Президента, котрий чудово розуміється на роялті в шоу-бізнесі, аж ніяк не збентежать три роки поспіль зникаючі з УААСПу авторські мільйони?

А між тим йдеться про суму втричі більшу, ніж витрачено на той ремонт в Кончі-Заспі. І як бути з тим очевидним фактом, що в своєму професійному світі УААСП у 2020 році з хокейним рахунком 1:15 програв конкурс державної акредитації, до якого всі авторські організації готувались півтора роки?

Суддю на мило? Замилимо цю поразку сумнівним корупційним законопроектом, за який проголосувала в першому читанні доблесна й «непідкупна» парламентська політсила «Слуг народу»? Президент наголошує, що любить спілкуватися з простим народом. То нехай би одного разу поспілкувався із рядовими авторами цієї ОКУ і почув, як між собою вони називають УААСП. Не знаєте як? Годівницею для обраних.

Почув і нарешті відреагував на 100-мільйонні збитки української індустрії за 2021 рік, коли державна машина справно відпрацьовувала інтереси окремо взятої ОКУ УААСП, а постраждали всесвітньо відомі, улюблені мільйонами глядачів і слухачів Руслана, Тіна Кароль, Олег Винник, Оля Полякова, Наталя Могилевська, Андрій Данилко (Вєрка Сердючка), Злата Огнєвіч, «Бумбокс», група «Без Обмежень», Ірина Білик, «Океан Ельзи», «THEHARDKISS», Марія Бурмака, KAZKA, «С.К.А.Й.», «ВВ», «ТІК», «Мотор’Ролла», «DILEMMA» , «MADHEADS», TAYANNA, KYIVSTONER, «ТНМК», «Тартак», IvanNavi, Макс Барських, Гарік Кричевський, JerryHeil, Гайтана, TARABAROVA, Оля Цибульська, Ірина Федишин, Lama, ALEKSEEV, Сергій Бабкін, Ані Лорак, Аліна Гросу\ GROSU, «НЕАНГЕЛЫ», МАКSИМ, MamaRika, Віталій Козловський, Джиган, Артем Пивоваров, Влад Дарвін, Альона Вінницька, Єгор Крід, JahKhalib і багато інших авторів та виконавців. Плюс низка закордонних зірок і їхніх правовласників – зокрема, Елвіс Преслі, Фредді Меркьюрі та «Queen», Адріан Челентано, Біллі Айліш, Стінг, «ImagineDragons», «AEROSMITH», «BONJOVI», «ROXETTE», Кріс Рі, «BEASTIEBOYS» та чимало інших зарубіжних зірок і видавців, що недоотримали свої чесно зароблені гроші за музику. Чи то ще буде з українським роялті, якщо парламентарії так само схвально проголосують за законопроєкт № 5572 у другому читанні!

Олександр ЯГОЛЬНИК,
продюсер, композитор, публіцист, поет, драматург

Читайте також:

Сообщение Про президентські принципи почули, але куди зникли мільйони УААСПу? появились сначала на Український репортер.

Реве та стогне… український шоу-бізнес. Депутати ганебно підіграли шкурникам і товстосумам

Олександр Ягольник — Tue, 26 Oct 2021 12:11:30 +0000

Напрошуються слова Великого Кобзаря: реве та стогне український шоу-біз після того доленосного для індустрії дня 19 жовтня 2021 року, коли 235 депутатів парламенту, без жодного голосу проти, дали зелене світло проекту Закону № 5572 (в першому читанні) про внесення змін до Закону України “Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав” щодо забезпечення збору доходу від прав організаціями колективного управління. Цей документ подано на розгляд за авторства народних депутатів Потураєва, Санченка.

Сердитий вітер думок про його згубні наслідки для шоу-індустрії завива в свідомості тих, хто може подивитися наперед – що ж чекає на шоу-індустрію після того, коли сьогоднішні маніпуляції політтехнологів і селебрітіз РАПТОМ візьмуть гору над правдою і всім українським авторам і видавцям, а не парламентарям, доведеться по цьому закону жити.

Додолу верби гне високі те відчуття кричущої несправедливості, з якою після того, коли законопроект 5572 РАПТОМ набуде статусу закону, стовідсотково зіткнуться всі українські, американські, англійські й інші світові автори, чия музика звучить на теренах України– адже 5572, власне, створює кращі умови саме для користувачів музики, аніж для авторів, які створюють продукт, вкладаючи у нього і гроші, і серце, і душу.

Горами хвилю підійма обурення, що ніхто навіть із незаангажованих парламентарів політсили, за яку в більшості своїй українські автори віддали свої голоси, не замислився, кому вигідний №5572 і кому, в першу чергу, буде від того добре. І не помітив, що їхньою довірою зманіпулювали й цинічно скористалися певні сили.

Бо жоден зі «Слуг» так і не зрозумів очевидне: добре від цього законопроекту стає якраз тим, хто мав би наповнювати скриню авторського роялті в Україні – олігархічним телеканалам, потужним концертним організаціям, великому бізнесу типу мережі «АТБ», котрі як не сплачували 9 попередніх місяців роялті, так і не будуть це робити й надалі. Законопроект # 5572 фактично дає можливість їм це робити й унеможливлює будь-які судові дії для порушників.

Блідим місяцем на ту пору відтак виглядатимуть стомільйонні збитки, які українська шоу-індустрія вже понесла у 2021 році – в порівнянні з її подальшими втратами. А між тим, в сусідній Польщі, де кількість населення й публічних закладів з музикою приблизно однакова, сьогодні щороку збирають 12 млн євро (близько 400 млн грн).

Доля національного роялті наразі нагадує «шевченківський» човен у синьому морі, який то виринає, то потопає від небажання більшості депутатів нинішнього скликання ВРУ розібратися й побачити численні вади олігархічного законопроекту та відверто шкурні інтереси тих, ХТО його лобіює та роздмухує в суспільстві справжній буревій.

Олександр ЯГОЛЬНИК,
продюсер, композитор, публіцист,
поет, драматург

На цю тему також читайте:

Сообщение Реве та стогне… український шоу-бізнес. Депутати ганебно підіграли шкурникам і товстосумам появились сначала на Український репортер.

“Міс Україна 2021″стала 22-річна танцівниця Олександра Яремчук

Редакція — Fri, 22 Oct 2021 15:26:31 +0000

Переможницею конкурсу краси «Міс Україна 2021» стала 22-річна модель і танцівниця Олександра Яремчук. Вона представить Україну на Miss World-2021, який пройде в Пуерто-Ріко в грудні цього року.

Саша закінчила Київський економічний університет за спеціальністю «Менеджмент бізнес організації». Близько 10 років професійно займалася танцями, як в Україні, так і за її межами. Дівчина любить грати в теніс і захоплюється психологією.

Під час інтелектуального конкурсу, дівчині дісталося питання від Тіни Кароль, яка була в журі. Співачка запитала Сашу, чи знає вона, хто зображений на купюрі в тисячу гривень. Яремчук відповіла правильно: «Вернадський (Володимир – Ред.)» І журі зарахувало відповідь.

Переможниця отримала ексклюзивну корону вартістю в три мільйони доларів, а також 500 000 гривень. До речі, корону для конкурсу виготовив відомий американський ювелір Джейкоб Арабо, який також був у журі. Корона для «Міс України» виготовлена з 18-каратного золота, 27 сапфірів і 1250 діамантів різної форми вагою 60 і 220 карат.

Друге місце і звання «Віцеміс Україна-2021»отримала Луїза Філатова. Марину Литвин обрали «Міс Земля-2021», вона представлятиме Україну на міжнародному конкурсі Miss Earth. Титул «Міс International-2021» дістався Ользі Шамрай, вона представить Україну на Miss International.

Крім Арабо і Кароль, в журі конкурсу увійшли: мандрівник і експедитор Юхан Нільсон, аукціоніст і колекціонер Симон Пурі, американський стріт-арт художник Алек Монополі, модель Сінді Бруна, дизайнер Андре Тан, фотограф Соня Плакидюк, журналіст Ірина Татаренко і директор конкурсу «Міс Україна »Вероніка Щипцова.

На фіналі «Міс Україна 2021» в Національному палаці «Україна» для гостей виступали Тіна Кароль, MONATIK, DOROFEEVA, GO_A, THE HARDKISS, Артем Пивоваров, WELLBOY, KADNAY, TVORCHI. Ведучими заходу стали: Володимир Дантес, Тарас Цимбалюк, Тимур Мірошниченко та Влад Яма.

Сообщение “Міс Україна 2021″стала 22-річна танцівниця Олександра Яремчук появились сначала на Український репортер.