Пані Олена посавила перед ШІ принципове питання про боротьбу України з російською агресією. В передмові до статті вона зазначає: «Штучний інтелект також любить Україну, але не так сильно як я».

Вітаючи нашу країну з Днем Незалежності, пані Олена звертається до нашого народу: «Українці, я вас обожнюю!».

Вона є великою патріоткою України, морально підтримує героїчну боротьбу та стійкість нашого народу, захоплюється його титанічним спротивом рашистській навалі. Водночас величезні жертви України у цій жорстокій битві викликають біль та смуток у душі нашої прихильниці. Але наша авторка з Німеччини

вірить, що російське зло неодмінно буде переможене і що вільний, демократичний світ має об’єднати для цього усі свої зусилля.

Редакція «Українського репортера» щиро дякує пані Олені Ганзельман-Юкин за її принципову позицію, за непохитну підтримку України.

Отже, що думає ШІ про сьогоднішню війну.

Російська агресія проти України, яка розпочалася в лютому 2022 року і триває донині, є однією з найсерйозніших загроз міжнародному порядку з часів закінчення Холодної війни. До серпня 2025 року війна забрала незліченну кількість життів, зігнала мільйони людей зі своїх домівок, спричинивши далекосяжні геополітичні наслідки. Незважаючи на постійні дебати у світі щодо вартості та ризиків підтримки України, важливо продовжувати зміцнювати Україну – з гуманітарних, правових, геополітичних та економічних причин. Цей текст проливає світло на ці аспекти на основі поточного аналізу подій, щоб показати, чому постійна солідарність є не лише морально необхідною, але й стратегічно мудрою.

Гуманітарні причини: захист від агресії та воєнних злочинів

Війна спричинила величезні людські втрати. Російські війська систематично нападають на цивільне населення, включаючи дітей, руйнують інфраструктуру, що призводить до енергетичних криз. До 2025 року тисячі мирних жителів були вбиті; надходять повідомлення про масові вбивства, примусові депортації та знищення культурних пам’яток. Україна захищає не лише свою територію, але й основні права людини від агресії, яку ООН та міжнародні суди класифікували як порушення міжнародного права. Без міжнародної допомоги це може призвести до капітуляції перед путінським режимом, який вчиняє воєнні злочини, такі як депортація українських дітей – акт, що межує з геноцидом. Підтримка України означає порятунок життів та притягнення винних до відповідальності, наприклад, через Міжнародний кримінальний суд.

Противники підтримки Укрїни стверджують, що війна буде тривалою, і переговори повинні бути пріоритетними. Фактично, опитування показують, що багато американців та європейців віддають перевагу переговорному вирішенню, оскільки війна зв’язує ресурси та загрожує подальшій ескалації. Але такі переговори часто зазнають невдачі через максимальні вимоги росії, зокрема визнання анексованих територій, які путін представляє як такі, що не підлягають обговоренню. Одностороннє припинення допомоги послабить Україну та заохотить росію планувати подальшу агресію – сценарій, який спричинить більше страждань у довгостроковій перспективі.

Геополітичні причини: захист Європи та світового порядку

Україна є оплотом проти російської експансії. Путін неодноразово заперечував суверенітет України та представляв її як частину «російського народу», що свідчить про імперіалістичний порядок денний. Без підтримки світом України росія може загрожувати іншим сусіднім державам, що дестабілізує НАТО та ЄС. Альянс визнав Україну стратегічним партнером, оскільки її безпека безпосередньо пов’язана з європейською безпекою. До 2025 року члени НАТО надали мільярди доларів військової допомоги, що не лише зміцнює Україну, але й має стримуючий ефект – принцип, який поклав край Холодній війні.

Критики застерігають від ескалації, наприклад, через російську ядерну риторику, та раніше закликали до нейтралітету, щоб уникнути великого конфлікту. Тим не менш, підтримка Заходу ще не призвела до прямого втручання НАТО, і експерти стверджують, що слабкість лише заохочує росію. Вторгнення рашистів також послабило світовий вплив росії, водночас зробивши Україну символом опору автократіям.

Економічні та стратегічні переваги: довгострокова стабільність

Підтримка України також має економічний сенс. Війна порушила світові ланцюги постачань, підвищила ціни на енергоносії та підживила інфляцію. Стабільна Україна могла б служити мостом між Європою та Євразією, забезпечувати безпеку таких ресурсів, як зерно та метали, відкривати нові ринки. До 2025 року допомога США та ЄС не лише посилила Україну у військовому, але й економічному плані. Без цього росія продовжувала б використовувати свій експорт енергії як зброю, що робить Європу залежною.
Контраргументи противників підтримки Укрїни базуються на високих витратах – лише США інвестували мільярди, що призводить до скептицизму в опитуваннях. Але аналізи показують, що перемога росії була б дорожчою: вона призвела б до збільшення витрат на оборону в Європі та посилила б глобальну невизначеність.

Висновок: солідарність як шлях до миру

Підтримка України означає відстоювання світового порядку, заснованого на правилах, у якому агресія не винагороджується. Незважаючи на виснаження та дебати щодо переговорів, які росія часто відкидає, сильна Україна є ключем до тривалого миру. Міжнародна допомога має продовжуватися, чи то через постачання зброї, санкції проти росії чи гуманітарні програми. Тільки так ми можемо запобігти ескалації конфлікту та загрозі для інших країн. Україна бореться не лише за себе, а й за всіх нас – не підведімо її.

Сообщение Чому ми повинні підтримувати Україну: обґрунтована точка зору появились сначала на Український репортер.

Як передають канали “єРадар” та “Полковник ГШ“, ця модель має кілька особливостей. Насамперед це система супутникової навігації Tallysman, яка має 4-х компонентну CRPA-антену, що підвищує стійкість до радіоперешкод, а також це теплова камера з інтегрованим міні-комп’ютером NVIDIA Jetson, який допомагає дрону самостійно ідентифікувати цілі за допомогою ШІ. Такий підхід зменшує залежність апарата від GPS-сигналу та забезпечує точніше ураження теплових об’єктів (двигуни техніки, генератори, люди, енергетична інфраструктура) у складних умовах.

Повідомляється, що основні компоненти дрона, як-от двигун та бойова частина, залишилися аналогічними до попередніх версій.

За інформацією “Мілітарного”, опис дрона та його серійний номер MS001 відповідає характеристикам моделі Shahed-236, яку раніше демонстрували російській делегації в Ірані. Під час тестування цей тип дрона вразив ціль з точністю 3–5 метрів, маючи можливість обирати її в реальному часі серед кількох варіантів. До ударного комплексу, крім самого дрона, входить станція управління та ретранслятор, що забезпечують роботу на відстані до 220 км. Як повідомляє видання, кожен такий Shahed-236 обходиться росії в $900 тисяч.

Аналітики вважають, що Іран передає ці модернізовані дрони росії в обмін на доступ до сучасних зразків озброєння, котрих Іран потребує в конфлікті з Ізраїлем. За даними української розвідки, безпілотники могли бути поставлені в росію нещодавно та одразу використані в бойових умовах без попередніх випробувань.

Сообщение В уламках нового “Шахеда” знайшли теплове наведення на ціль з допомогою ШІ появились сначала на Український репортер.

У понеділок Академія кінематографічних мистецтв і наук опублікувала нові правила, в яких йдеться, що використання штучного інтелекту та інших цифрових інструментів «не допоможе і не зашкодить шансам на отримання номінації», – пише ВВС.

Генеративний штучний інтелект, який може створювати текст, зображення, аудіо та відео у відповідь на прості текстові підказки, допоміг у створенні деяких фільмів, що отримали найвищі нагороди галузі у березні.

Але Академія заявила, що все одно враховуватиме участь людини під час вибору переможців.

Академія заявила, що її нове формулювання щодо права на участь у конкурсі фільмів, створених за допомогою генеративних інструментів штучного інтелекту, було рекомендовано її Радою з науки і технологій.

Згідно з подальшими змінами правил, оголошеними в понеділок, члени Академії тепер повинні переглянути всі номіновані фільми в кожній категорії, щоб мати змогу взяти участь у фінальному раунді голосування, який визначить переможців.

Використання штучного інтелекту в кіно стало гарячою темою після того, як Едріан Броуді отримав нагороду за найкращого актора за роль у фільмі «Бруталіст» на цьогорічній церемонії вручення «Оскар» у березні.

У фільмі використовувався генеративний штучний інтелект для покращення акценту актора, коли він розмовляв угорською мовою.

Пізніше з’ясувалося, що подібна технологія клонування голосу була використана для покращення співочих голосів у мюзиклі “Емілія Перес”, який отримав “Оскар”.

Здатність технології швидко змінювати або підлаштовувати тон і стиль виконавця, або виконувати редагування, наприклад, ледь помітно змінювати чиюсь зовнішність, допомогла їй стати більш популярною у виробництві музики та фільмів.

Що таке ШІ та як працюють такі програми, як ChatGPT?
Але використання штучного інтелекту залишається суперечливим, і митці та актори висловлювали стурбованість щодо матеріалів, що використовуються для навчання таким інструментам, та їхнього впливу на їхнє життя.

Проблеми та обмеження
Актори та сценаристи раніше висловлювали побоювання щодо втрати роботи через штучний інтелект під час страйків у Голлівуді у 2023 році.

«Якщо ви можете взяти моє обличчя, моє тіло та мій голос і змусити мене сказати чи зробити щось, щодо чого в мене не було вибору, це недобре», – сказала акторка Сьюзен Сарандон в інтерв’ю BBC з пікету .

А сценаристи стурбовані тим, що студії прагнутимуть скоротити витрати та заощадити час, використовуючи такі інструменти, як ChatGPT від OpenAI, для таких завдань, як дослідження, лікування та написання сценаріїв, замість людей.

Запобіжні заходи щодо використання штучного інтелекту були встановлені в рамках угод, досягнутих між профспілками та студіями, що ознаменувало припинення страйків.

Але хоча деякі актори, здається, сприйняли цю технологію, інші, такі як Скарлетт Йоханссон, попереджали про її потенціал для зловживання їхнім зображенням чи подобою.

У 2024 році аніматори розповіли BBC, що інструменти генеративного штучного інтелекту ще недостатньо хороші, щоб мати змогу відтворити якість їхньої роботи — точно не на рівні, що відзначався нагородами.

«Це як якщо б вам допомагав поганий письменник», – сказав Джонатан Кендрік, співзасновник і голова глобального стрімінгового сервісу Rokit Flix.

«Звичайно, це допоможе зробити план, але якщо вам потрібно щось емоційно вагоме, штучний інтелект не принесе вам Оскара».

Сообщение Відтепер премію Оскар офіційно дозволено здобувати фільмам з використанням штучного інтелекту появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє агентство Bloomberg.

Згідно з опитуванням керівників інформаційних і технологічних відділів, проведеним BI, у середньому очікується скорочення 3% персоналу.

Найбільш вразливими є працівники бек-офісу, середнього офісу та операційних відділів, зазначає Томаш Ноецель, старший аналітик Bloomberg Inteligence, який підготував звіт.

Крім того, зміни можуть торкнутися обслуговування клієнтів, де боти братимуть на себе клієнтські функції, а також завдань, пов’язаних із процедурою “знай свого клієнта”. “Роботи, що передбачають рутинні та повторювані завдання, під загрозою,” — сказав він. “Однак ШІ не повністю замінить ці ролі, а скоріше трансформує робочу силу.”

Близько чверті з 93 респондентів прогнозують значніше скорочення, від 5% до 10% персоналу. Серед компаній, охоплених дослідженням BI, — Citigroup Inc., JPMorgan Chase & Co. та Goldman Sachs Group Inc.

Звіт свідчить про серйозні зміни в галузі, що призведуть до зростання прибутків. У 2027 році банки можуть отримати додаткові 12–17% прибутку до сплати податків, що принесе їм до $180 мільярдів завдяки підвищенню продуктивності за допомогою ШІ, прогнозує BI. Вісім із десяти респондентів очікують, що генеративний ШІ підвищить продуктивність і збільшить дохід на 5% або більше протягом трьох-п’яти років.

Банки, які протягом років модернізували свої IT-системи для пришвидшення процесів і зниження витрат після фінансової кризи, активно впроваджують нове покоління інструментів ШІ для підвищення продуктивності.

У червні Citigroup заявила, що ШІ, ймовірно, замінить більше робочих місць у банківській сфері, ніж у будь-якому іншому секторі. Близько 54% робочих місць у банківській галузі мають високий потенціал для автоматизації, зазначили в компанії.

Однак багато компаній наголошують, що зміни будуть спрямовані на трансформацію ролей за допомогою технологій, а не на їх повне заміщення. Тереза Гайтсенретер, яка керує впровадженням ШІ у JPMorgan, у листопаді заявила, що генеративний ШІ поки що лише доповнює робочі місця.

Джеймі Даймон, генеральний директор JPMorgan, у 2023 році сказав Bloomberg Television, що ШІ суттєво покращить якість життя працівників, навіть якщо деякі посади зникнуть. “Ваші діти доживуть до 100 років і не хворітимуть на рак завдяки технологіям,” — сказав Даймон. “А працюватимуть вони, ймовірно, три з половиною дні на тиждень.”

Сообщение Штучний інтелект замінить людей у банківській сфері. Там планують скоротити понад 200 тисяч робочих місць появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє The Verge.

Так, компанія OpenAI представила можливість безплатно телефонувати ChatGPT протягом 15 хвилин за номером 1-800-CHATGPT. Однак це можуть зробити тільки користувачі з США.

Функцію розробили кілька тижнів тому. Зокрема, користувачі тепер можуть дзвонити ChatGPT, а по всьому світу можна відправляти повідомлення через WhatsApp за номером 1-800-242-8478. Для одного абонента діє обмеження у 15 хвилин розмови на місяць.

Телефонний номер створюється за допомогою OpenAI Realtime API а комунікація через месенджер працює за допомогою GPT-4o mini через інтеграцію з WhatsApp API.

У корпорації вважають функцію зручною для новачків у сфері штучного інтелекту, адже сервіс — фактично спрощена версія чат-бота. Юзерам, які використовують ширші можливості ШІ, рекомендують продовжувати користуватися сайтом або застосунком ChatGPT.

Представниця OpenAI Тая Крістіансон завірила, що компанія не буде використовувати дзвінки від людей для тренування великих мовних моделей.

Сообщение Користувачі тепер можуть поспілкуватися зі штучним інтелектом, зателефонувавши до ChatGPT появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляться на сайті Європарламенту.

За відповідний документ проголосували 523 євродепутати, проти – 46, 49 – утрималися.

Мета закону – захист фундаментальних прав, демократії, верховенства права та сталості довкілля від високоризикованого ШІ з одночасним стимулюванням інновацій.

Положення закону встановлюють зобов’язання щодо ШІ на основі його потенційних ризиків і рівня впливу.

Нові правила передбачають заборону на певні застосунки ШІ, які загрожують правам громадян. Серед них, зокрема, системи біометричної категоризації, що ґрунтуються на чутливих характеристиках, а також нецільове збирання зображень облич з інтернету або записів камер відеоспостереження для створення баз даних розпізнавання облич.

Закон передбачає заборону на використання систем біометричної ідентифікації (RBI) правоохоронними органами, за винятком деяких визначених ситуацій.

Також передбачені чіткі зобов’язання для інших систем штучного інтелекту з високим рівнем ризику через їхню значну потенційну шкоду здоров’ю, безпеці, основним правам, навколишньому середовищу, демократії та верховенству права.

Системи штучного інтелекту загального призначення (GPAI) і моделі GPAI, на яких вони базуються, повинні відповідати певним вимогам прозорості, включаючи дотримання законодавства ЄС про авторське право.

Крім того, штучно згенеровані зображення, аудіо- чи відеоконтент (“дипфейки”) мають бути чітко позначені як такі.

“Ми нарешті маємо перший у світі обов’язковий до виконання закон про штучний інтелект, щоб зменшити ризики, створити можливості, боротися з дискримінацією та забезпечити прозорість”, – сказав співдоповідач комітету з питань внутрішнього ринку Брандо Беніфей.

Закон після технічних уточнень має бути офіційно ухвалений Радою ЄС. Він набуде чинності через двадцять днів після його публікації в “Офіційному журналі” Євросоюзу і буде повністю застосовний через 24 місяці після набрання чинності, за низкою винятків.

Нагадаємо, у січні стало відомо, що Європейська комісія має намір ухвалити рішення про створення Європейського управління зі штучного інтелекту.

Раніше Німеччина, Франція та Італія досягли домовленості про те, як в майбутньому потрібно регулювати штучний інтелект.

Сообщение Європарламент ухвалив перший у світі закон про штучний інтелект появились сначала на Український репортер.