Зазвичай цього дня українці йдуть до церкви на богослужіння. Потім – вирушають додому та збираються за великим святковим столом. На Щедрий вечір знову готують обрядову кутю – це називається Друга кутя. Оскільки Різдвяний піст закінчився, то обмежень в їжі немає – як на Святвечір. Тому на стіл, окрім куті, ставлять м’ясні страви, холодець, вареники та пироги з різними начинками. Загалом вважалося, що ця вечеря має символізувати достаток.

Трапезу розпочинають з молитви, а ввечері чи наступного дня спалюють дідуха, якого заносили в хату на Святвечір – так очищали оселю від нечистої сили.

З вечора молодь йде щедрувати, бажаючи в обрядових піснях щедрого урожаю та добробуту в наступному році. Крім цього, ніч вважалася магічною, тому дівчата ворожили на майбутнє.

Найбільшою традицією Щедрого вечора було ходіння з вертепом та водіння Кози. Достеменно невідомо, що символізував обряд. Припускають, що водіння кози було пов’язано з грецькими обрядами для закінчення року і народженням нового Місяця. Козу Маланку одягають у вінок зі стрічками, намисто та інші прикраси. Її хлопець Василь одягає жупан, шаровари та чоботи. У костюмах люди ходять від будинку до будинку, співають щедрівки, розважають господарів танцями та різноманітними жартами.

За сюжетом сценки, коза “помирала”, за нею тужили та намагалася “оживити”. Здебільшого це вдавалося, що, ймовірно, означало настання нового року.

Що не можна робити в Щедрий вечір
Щедрий вечір мав свої заборони, яких дотримувались для залучення щастя в наступному році. Наприклад, на Маланку не можна:

готувати до столу страви з риби – щастя може “уплисти”
зустрічати свята в темному чи брудному одязі
лихословити та сваритися
позичати комусь гроші та рахувати монети
відмовляти в допомозі
викидати сміття – можна раптово винести щастя з дому

За народними повір’ями, ворожіння вночі проти 1 січня вважається достовірним. Наприклад, незаміжні дівчата клали під подушку чотирьох королів з колоди карт, аби побачити уві сні майбутнього нареченого. Крім того, клали під подушку гребінця і, лягаючи спати, нашіптували: “Суджений-ряжений, розчеши мені голову!”. Хто присниться, з тим випаде йти під вінець.

Також дівчата виходили на вулицю, і яка першою з тварин зустрінеться, таким на вдачу наділить доля судженого: якщо пес, то лихим, а життя буде собачим, вівця — тихим і сумирним тощо.біля воріт насипають три купки зерна, а вранці перевіряють: якщо їх ніхто не чіпав, то сімейне життя буде щасливим, і навпаки.

Уже на світанку 1 січня, на свято Василя, в Україні хлопці починали посівати зерном. В народі вважалося, що посівання приносять добробут, щастя та великий урожай на весь рік.

Сообщение Щедрий вечір, добрий вечір! Добрим людям на здоров’я! Традиції свята появились сначала на Український репортер.

Традиції щедрування поширені на всій території України, проте кожен регіон має свої особливості обрядів, святкування та традиційної кухні. Також Щедрий вечір відзначають в українській діаспорі за кордоном.

Як розповіла дослідниця та укладачка номінального досьє обряду щедрування Марина Соботюк, ця традиція з’явилася ще з дохристиянських часів.

Святкування Щедрого вечора або свята Маланки відбувається 31 грудня у формі “новорічних обходів”. В цей день заведено готувати 12 обрядових страв, щедрувати й “водити козу”. Також важливою складовою святкування став “Щедрик” Миколи Леонтовича.

“Традиція щедрування жива: вона пройшла нелегкі випробування в нашій історії і збереглась завдяки її носіям, завдяки тим, хто її популяризував у різні часи. Водночас ми маємо тисячі прикладів, коли національна культурна спадщина надихала митців на створення сучасних творів з етнічними мотивами. Одним з найяскравіших таких проявів є “Щедрик” Миколи Леонтовича”, – зазначив т. в. о. Міністра Культури Ростислав Карандєєв.

Обрядову пісню “Щедрик” українського композитора Миколи Леонтовича планують також внести до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства.

“Наша мета — довести світові, що мелодія “Carol of the Bells” має насправді суто українське “громадянство”. Відповідно до правил ЮНЕСКО, одна з вимог для включення елементу до світового Списку — це його включення до національного переліку об’єктів нематеріальної культурної спадщини, тому сьогоднішня подія — важливий крок до світового визнання”, – зазначила Перша заступниця Міністра закордонних справ України Еміне Джапарова.

Крім “Традицій Щедрого вечора” у списку нематеріальної спадщини вже є низка елементів, що пов’язана з новорічними святкуваннями, зокрема:

Сообщение Традиції Щедрого вечора внесли до списку нематеріальної спадщини України появились сначала на Український репортер.

Учасники “Київської Коляди”, які колядували на Різдво (25 грудня та 7 січня), цього разу виконали щедрівки з Полтавщини, Хмельниччини, Київщини, а також показували обряд “водіння Кози”, – повідомляє Суспільне.

13 січня за церковним календарем відзначають преподобної Меланії, а 14 січня — Василя. Вечір перед другим різдвяним святом, святого Василя, називається в українців “Щедрий Вечір”. У цей вечір щедрують: співають традиційні народні щедрівки, в яких зазвичай описують приплід худоби, врожай пшениці і багате заможне життя.

Нагадаємо, що 25 грудня минулого року у Києві на станції метро “Золоті ворота” спільнота “Київська коляда” влаштувала різдвяні співи, до святкового заходу долучились десятки людей.

Це не перший рік учасники спільноти розважають киян своїми співами на свята. Учасники колективу шиють костюми самостійно. Багато з них, окрім колядування, захоплюються традицією української вишивки та традиційного одягу. Збирають старий автентичний одяг з усіх куточків світу.

Спільнота “Київська Коляда” створена як місце зустрічі всіх киян: дітей і дорослих, які хочуть навчитися колядувати і щедрувати, водити Козу і Маланку, перейняти красиві і різноманітні колядки і щедрівки записані від носіїв етнічної культури нашого народу. Підготовка у Школі коляди проводиться зазвичай з 1 листопада до кінця грудня: 2 місяці усі охочі вчать обрядових новорічно-різдвяних пісень.

Сообщение На Щедрий вечір у столичному метро водили Козу і співали давні щедрівки появились сначала на Український репортер.

З 13 на 14 січня українці зустрічають Старий Новий рік, або Щедрий вечір. Зранку хазяйки починають готувати щедру кутю.

На відміну від багатої, її заправляють маком і медом, ставлять на покуті.

Крім того, печуть млинці, готують пироги та вареники з сиром, щоб обдаровувати щедрувальників та посівальників.

Звечора і до півночі щедрувальники обходять оселі. За давньою традицією, новорічні обходи маланкарів, як і різдвяних колядників, відбуваються після заходу Сонця.

Дівчата-підлітки поодинці чи гуртом оббігають сусідів, щоб защедрувати.

На Маланки ходять також і хлопці. Вони «водять Маланку». Хлопці висловлюють добрі побажання, веселять піснями, танцями, жартівливими сценками.

А наступного дня, коли починає світати, йдуть посівати зерном. Зерно беруть у рукавицю або в торбину. Спочатку йдуть до хрещених батьків та інших родичів і близьких.

Перший посівальник на Новий рік приносить до хати щастя. За народним віруванням, дівчата щастя не приносять — тільки хлопці, а тому посівати дівчатам не годиться.

Житом, житом із долоні, по долівці, по ослоні, засіваю в вашій хаті – будьте дужі та багаті! Щоб збулося все нівроку – з новим щастям, з Новим роком!

Фото zak-insider

Сообщение Сьогодні – Щедрий вечір і Старий Новий рік появились сначала на Український репортер.