В ОКУПОВАНОМУ СЕВАСТОПОЛІ РОЗДАВАВ УКРАЇНСЬКУ ГАЗЕТУ

— Пане Миколо, повернімося в роки, що передували анексії Криму московитами. Що найдужче закарбувалося в пам’яті?

— В останні роки перед окупацією, а саме 2011 року, я заснував газету «Слово Севастополя». Вдалося випустити лише 3 номери, оскільки то була приватна ініціатива і люди жертвували кошти. Останній номер вийшов у світ 2014 року та був присвячений 200-річчю від дня народження Тараса Шевченка. 9 березня 2024 року, в уже окупованому Севастополі, я роздавав газету людям на мітингу. Цікаво було спостерігати, як навіть росіяни, які були на мітингу, читали газету. Після цього два дні мене «бомбардували» телефонними дзвінками, погрозами з анонімних телефонних номерів. А 11 березня 2014 року я отримав дзвінок такого штибу: «Добрий дєнь, Нікалай. Ми знаєм, шо ви національний Герой Украіни. Нє угражают лі Вам? Ми с СБУ. Будьте астарожни. Єслі шо нада — прасітє помащі». Я зрозумів «натяк», і ввечері поїхав з Cевастополя в Донецьк до родичів (сам я народився в Мар’їнці, якої зараз вже нема). Але й там схожі події почали розгортатись, тільки з більшою активністю, бо анексія Криму відбулася пасивно і майже безкровно, а в Донецьку вже були серйозні сутички. Я побачив, що ситуація загострюється. Зустрівся з кількома знайомими українцями. Вони трохи скептично до мене поставились через те, що я залишив Севастополь. Думали, що все то несерйозні події…

Якось був мітинг проросійських сил у Донецьку, де працювали фінські телевізійники. Я їм запропонував взяти у мене коментар. Мовляв, що ж ви цікавитеся лише думкою росіян? Домовились, що нічого не виріжуть з того, що скажу. Справді, мій текст не спотворили. А говорив про те, що в Донецьку все відбувається штучно: наносне, імпортоване з московії. Невдовзі відбувся мітинг, на якому вбили українця. І я зрозумів, що в Донецьку вже теж ситуація некерована: почали блокувати СБУ, адміністрацію. Друзі запросили мене до Києва. Відтоді вже десять років я — в столиці.

До речі, показовий приклад гібридної імперської політики — моє село Мар’їнка. Десять тисяч населення. Повністю українськомовне. Приїхала ахметовська команда, поставили московську церкву: люди приходять у церкву, виходять і продовжують розмовляти українською. Або була українська школа, де я вчився. Її зруйнували. Збудували нову, триповерхову, і почали запроваджувати російську мову. Це елементи державної політики московії. А нам потрібна державна політика України. Дуже важко усвідомлювати оцю слабкість державних діячів.

«МОЯ ПРОСВІТНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ — ВСЕБІЧНА»

— Така проактивна й патріотична людина, як Ви, не може сидіти, склавши руки й нині…

— Будучи вигнанцем з рідного краю, продовжую наповнювати інформацією свої сайти. 2016 року один заможний патріот створював організацію, запросив мене до роботи, пообіцяв зарплату. Я створив сторінку у фейсбуці «Рух за мову». За місяць набрав 800 читачів. Упродовж другого місяця справа рухалася ще краще, але почалися спроби захоплення цієї сторінки цими ж людьми, які фінансували. Я відійшов від них, і далі робив і роблю усе на громадських засадах. Шкода, що так сталося. Зараз сторінка має 235 тисяч читачів. Звісно, фінансування ніхто не надає — воєнні справи важливіші.
А вивчення рідної мови — це нескінченна річ: її все життя треба вчити. Людей приваблюють різноманітні публікації щодо мови та моралі. Важливий сам факт відстоювання твердих українських засад і становлення спільноти. Українці вже самі відстоюють в дискусіях національні погляди. Трапляються напливи провокаторів та ботів. У таких випадках не вступаю у дискусії, блокую. Більшість читачів — проукраїнські, люблять сторінку за різноманіття. Таблиці «Правильно — Неправильно», «Антисуржик», афоризми відомих особистостей про значення мови, мотиватори, відео — це короткий перелік дописів, які приваблюють читачів. Шукаю найкращі відео на різноманітні теми, коментарі мовознавців, прикрашаю колажами. Сторінка розвивається завдяки коментарям, поширенням та вподобанням.

Багато позитивних відгуків. Деякі дописи сягали 2 мільйонів переглядів. Звісно, треба було б, щоб я працював не сам. Але якщо немає фінансових ресурсів, то користуюсь тим, що є.

Взагалі я така людина, що не можу започатковувати проєкти на короткий час, а потім — кидати. Це неправильно. Всі сайти, які створив ще у Севастополі, підтримую.

Наприклад, є дуже популярний сайт «Весела абетка»: для дітей, вчителів, батьків, методистів. Зібрані там матеріали — вартісні й нестаріючі: вислови про мову, вірші про мову, українські абетки, казки, творчість дитячих письменників.

Є сторінка «Афоризми», створена ще 2003 року, де я зібрав багато цінної інформації: і сучасні афористи там є, і закордонні, приказки, прислів’я, тости. Почалась вона із оцифрованої книжки «Українська афористика», редагованої Романом Ковалем.

Створена і функціонує сторінка газети «Незборима нація»: там публікуються матеріали, що виходять на сторінках друкованого видання. Подається і pdf-варіант, тож читачі можуть побачити, як газета виглядає взагалі.

Є сторінки, присвячені поезії. Наприклад, «Поетичні орбіти Севастополя», де зібрані твори десятьох місцевих поетів. Або «Світлиця Івана Левченка»: він у нас в Севастополі працював керівником телебачення, а потім переїхав до Києва. Пише вірші ледве не щодня. Щороку видає книгу.
Ще пишаюся сайтом «Дотик словом», де є інтимна поезія і проза та багато інформації на ліричну тематику. Всі сторінки дуже легко знайти і навігація на сайтах оптимальна.

Одним із перших був сайт «Музей Лесі Українки в Ялті». Там висвітлені події культурного життя української Ялти.

Отже, така просвітницька діяльність на інтернет-ресурсах є всебічною.

А ще такий факт : патріотка України Лідія Мадоян ініціювала створення громадського комітету «Український Севастополь». У Києві відбулось засідання, де, окрім мене був ще Ігор Лосєв. Домовились, що всі будуть координаторами організації. Заяви публікувались на сайті ukrlife.org. Деякі з них були доволі дієвими. Наприклад, заяву про неприпустимість виведення українського флоту з Севастополя, яка була опублікована в неділю, у понеділок коментував начальник штабу, а у вівторок – президент Кучма.

А ось заяву проти пам’ятника Катерині- ІІ у Севастополі адміністрація проігнорувала : мовляв «у нас – демократія!». І тоді почалася епоха «катеринізації»: в Одесі поставили пам’ятник…

Є ТАКЕ ЛАТИНСЬКЕ СЛОВО — «FUIMUS!»: «МИ БУЛИ!»

— Як гуртувалося українство Криму, і зокрема Севастополя?

— Кожна організація була місцем єднання українців. Наприклад, «Просвіта», «Союз Українок», Пласт, УГКЦ. Розумію, що зараз трохи архаїчно звучить вислів «Українське життя в Севастополі». Але це було. Є таке латинське слово — «Fuimus!» — ми були. Ця діяльність була інтелектуальним, духовним якорем, що пов’язувала Крим з Україною.

2010 року разом з педагогами ми провели один з конкурсів, і присвятили його 80-річчю Ліни Костенко та 10-річчю сайту «Українське життя в Севастополі» (29 березня 2000 року — дата створення сайту). То було видатне явище для освітян. Комп’ютерні та інші конкурси були в 5 номінаціях, учні під керівництвом вчителів створили чудові відео. Методистом української мови в Інституті підвищення кваліфікації була Валентина Лопатюк, яка об’єднувала вчителів, провадила величезну роботу щодо українства й українізації в Криму.

Коли Янукович прийшов до влади і вже видно було, куди все хилиться, ми розуміли, що то остання могутня українська дія в Севастополі. Учителі потім сиділи за чаєм і плакали. Всі усвідомлювали, до чого йдеться. Бо це відбувалося вже після підписання зрадницьких Харківських угод. Передчуття – дуже важке.

Я дописував у різні газети. «Кримську світлицю» знищило Міністерство культури. «Флот України» та журнал «Морська держава» знищені Міністерством оборони. Тобто держава понищила навіть ті паростки українського інформаційного простору, що були в Криму.
Була вартісною газета «Дзвін Севастополя». Я був вражений, коли вперше побачив газету в кіоску в Севастополі. Порадів. Знайшов редактора Миколу Гука — одного з головних діючих осіб українства в Севастополі. Ми тепло поговорили. Я почав дописувати до газети. За короткий час я освоїв програму макетування і газету почали робити у мене вдома, оскільки просвітянський комп’ютер стояв у мене. «Дзвін Севастополя» був дуже сміливою газетою та мав наклад 5 тисяч примірників.

Потім Микола Гук призначив іншу людину на свою посаду і покинув Севастополь. Відбулися негативні зміни і деградація діяльності. Певно, були задіяні ворожі спецслужби. 2014 року москвинська влада запланувала перереєструвати «Просвіту». Мирослав Мамчак, який раніше очолював телекомпанію «Бриз», описав цю ганьбу 2 серпня 2014 року: як на збори прийшли якісь невідомі люди, зафіксували більшість, знищили саму суть організації і створили російське регіональне відділення «Союз украинцев Севастополя «Просвещение».

Працював я і в газеті «Флот України». Цих двох газет росіяни боялися. Кожне число одразу аналізувалося, потрапляло на столи керівників міста. Наприклад, я критикував роботу телебачення, якісь промосковські позиції, сюжети чи антиукраїнські випади. У мене кілька статей вийшло на цю тему, і ці статті читали, аналізували, робилися висновки. Тираж «Флоту України» був невеликий, але вплив — суттєвий. Серед журналістів був і доцент Києво-Могилянської академії Ігор Лосєв. Статті, які ми публікували, передруковувалися навіть в російських джерелах на кшталт «Inopressa.ru». Росіяни в Севастополі і за межами придивлялись до діяльності українських сил в місті.

Стверджую: якби події розвивались еволюційно й без окупації, то українці Севастополя посіли б гідне місце серед інших націй в Криму. А поки що були меншиною в меншині…

Є одне важливе зауваження: після окупації московити вимели тих, хто зрадив Україну та , працював у Криму на прихід московії. Жодної людини не залишилося. Зрада потрібна, а зрадники — ні. Зрадив раз — зрадиш ще. На посади призначають людей з Новосибірська, Алтаю, а всіх колаборантів — пересаджали. Той же командувач флотом Березовський, який зрадив присязі: його ж через півроку викинули на північний флот. Важливо розуміти: у тебе мусить бути тверда державницька позиція.

У мене відчуття, що окупація Криму — надовго. Навіть якщо станеться повернення втраченого, то український інформаційний простір дуже довго буде оговтуватись. Нині в Криму все українське знищене. Все зацементоване пропагандою «сталін- путін».

Словом, будь-які ініціативи потребують ресурсів: організаційних, інтелектуальних, фінансових. Якщо відсутня хоч одна із складових, проекти не мають перспектив. Я зараз просто розвиватиму наявні ресурси своїми зусиллями.
А назагал потрібен державницький підхід і державницьке мислення. Українській Нації потрібен могутній лідер та згуртованість всіх проукраїнських сил.

— Дякую за розмову та за все, що робите для утвердження України.

Розмову вела Ольга Дубовик

Сообщение Микола Владзімірський: якір між Кримом та Україною появились сначала на Український репортер.

«У море впав військовий літак… Цивільні обʼєкти не постраждали. Пілот катапультувався. Його підібрали рятувальники рятувальної служби Севастополя на відстані 200 метрів від берега. Його життю нічого не загрожує», – вказано в повідомленні.

За попередніми даними, літак могла помилково збити російська протиповітряна оборона, пише анонімний телеграм-канал ВЧК-ОГПУ.

Офіційно в Міноборони рф ніяк не коментували інформацію про збитий літак.

Сообщение Поблизу окупованого Севастополя впав рашистський винищувач Су-35 появились сначала на Український репортер.

Українські воїни вдарили по великих десантних кораблях “Ямал” та “Азов”. А також був уражений центр зв’язку російських окупаційних військ а декілька об’єктів інфраструктури ЧФ РФ у тимчасово окупованому Севастополі, повідомляє Генштаб ЗСУ.

Перед тим вночі в окупованому Криму пролунали вибухи, зокрема, у Севастополі. У мережі писали про нібито роботу ППО, а окупанти перекрили Кримський міст. Як повідомляли місцеві жителі, у Козачій бухті у Севастополі виникла пожежа.

Сообщение У Севастополі знищено два десантні кораблі РФ та центр зв’язку появились сначала на Український репортер.

За повідомленням очевидців, судно раптово вибухнуло під час рейду в Севастопольській бухті, де перебувало впродовж останніх кількох днів.

Не можна виключити, що в Севастополі великий протимінний катер «Володимир Козицький» підірвався на рашистській міні.

Про це повідомила керівник об’єднаного пресцентру Оперативного командування “Південь” Наталія Гуменюк в ефірі телемарафону.

Не можна виключати таку «прикрість» в російському виконанні, тому що нагадаю, навіть по досвіду того, як вони облаштовували мінно-вибухові загородження на лівому березі, а потім необережно підірвавши Каховську ГЕС самі ж собі ускладнили життя розкиданням великою водою тих мін, які готували для Сил оборони. Так, кара не тільки небесна, а й морська спіткає тих, хто розкидав міни в Чорному морі, – зазначила Гуменюк.

Завдання цього нового розвідувального гідрографічного протимінного корабля проєкту 23040Г “Владимир Козицкий” — пошук морських мін на дні. Зважаючи на все, він знайшов, що шукав, – повідомляють у в телеграм-каналі “Крымский ветер”.

Катер на буксирі відтягли до Стрілецької бухти.

У рф офіційно підрив катера на міні поки не коментували.

Сообщение У Севастополі на міні підірвався рашистський протимінний корабель “Владимир Козицкий” появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляють тамтешні Telegram-канали..

“Біля Автобата дуже сильно чути було”, “Сильний хлопок на Монастирському шоці, будинок завібрував”, “Балка Бермана чутно голосно. Схоже ППО спрацювало”, “Корабельна вибух чутно хлопки”, “Острякова теж чути хлопки”, – пишуть кримчани.

За попередніми даними, вибух прогримів або в районі російської частини радіотехнічної розвідки, або в районі частини протиповітряної оборони. Ці військові частини розташовані поруч.

Інформацію про вибухи у Севастополі підтвердили і в Telegram-каналі “Оперативний ЗСУ”.

“Фіолент т.о. Крим, щось впало, “хлопок”, пожежа… Фіолентчани не панікуйте! “Хлопки” продовжуються! В декількох району Криму невідомі хлопки. По традиції місцева окупаційна влада скоро повідомить – “донт панік, внєплановиє учєнія” або ліквідація старого БК”, – йдеться в повідомленні.

Сообщение В Севастополі прогримів потужний вибух появились сначала на Український репортер.

Про це пише 13 вересня українське видання Defense Express, яке спеціалізується на військовій тематиці.

“Атака на підводний човен є унікальною ситуацією, яка точно вже увійшла в історію. Річ у тому, що Україна не має штатних можливостей для боротьби з підводними човнами рфФ”, – вказали в Defense Express.

Субмарину вважають дуже складною для ураження ціллю, для “полювання” на яку потрібен цілий комплекс засобів та озброєнь. Але навіть якщо не звертати уваги на той факт, що рф використовує свої підводні човни “ледь не в режимі запуску крилатих ракет із рейду Севастополя”, шукати і знищувати їх у Чорному морі ВМС України просто немає чим, уточнює видання.

Тому, зазначають у матеріалі, єдиною можливістю атаки на підводний човен рф для українських сил є удар у надводному положенні.

“Ураховуючи те, що навіть дизель-електричні субмарини виконують походи в підводному положенні весь час, єдине вікно можливостей – це ураження в бухті”, – підкреслили в Defense Express.

Там додали, що ракетний удар, якого завдали українські льотчики, – це перше в історії застосування крилатих ракет для ураження підводного човна, що одразу виявилося результативним.

Сообщение Ураження російського підводного човна “Ростов-на-Дону” – це унікальна, перша в історії подія появились сначала на Український репортер.

На цьому наголосив представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов 13 вересня в ефірі телемарафону, який транслює канал “Рада”.

“Це значні ураження. Можна зараз говорити, що, з великою ймовірністю, відновленню [підводний човен і корабль] не підлягають”, – зазначив Юсов.

Водночас у міноборони країни-окупанта РФ пообіцяли, що кораблі, які було пошкоджено, “повністю відновлять і вони продовжать бойову службу”.

У Севастополі в ніч на 13 вересня пролунали потужні вибухи. Командувач Повітряних сил ЗСУ Микола Олещук, коментуючи нічні вибухи в тимчасово окупованому Севастополі, висловив подяку українським льотчикам. За даними Sky News, Україна застосувала британські ракети Storm Shadow. Видання Defense Express пише, що українська атака стала першим в історії ударом крилатими ракетами по підводному човну, до того ж одразу результативним.

У ГУР МО заявили, що внаслідок українського удару по судноремонтному заводу в Севастополі пошкоджень зазнали російський підводний човен і великий десантний корабель. Юсов уточнив у коментарі виданню “Бабель”, що вражено ВДК “Минск” і підводний човен “Ростов-на-Дону”. За оцінкою українського військового порталу “Мілітарний”, корабель “Минск”, імовірно, не зможуть відновити після завданих унаслідок атаки пошкоджень.

Як і підбитий біля Новоросійська (РФ) ВДК “Оленегорский горняк” зі складу Північного флоту, “Минск”, приписаний до Балтійського флоту, перекинули до Чорного моря перед початком повномасштабного вторгнення РФ в Україну.

Сили оборони України з початку війни вивели з ладу п’ять ВДК російських окупантів, повідомляв 15 серпня речник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук. “Минск”, імовірно, став шостим.

Сообщение “Відновленню не підлягають”. Про пошкодження російських корабля і підводного човна в Севастополі появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляють аналітики у соцмережі Х.

На відео, опублікованих в соцмереж із Севастополя, видно, що на території підприємства, яке займається будівництвом та ремонтом російських кораблів, сталося як мінімум три потужні вибухи. Є дані, що Чорноморський флот рф зазнав серйозних втрат.

Після третьої години ночі 13 вересня жителі Севастополя повідомили про щонайменше сім вибухів у районі Південної бухти. Офіційно Міноборони рф заявило, що місто дійсно атакували крилатими ракетами та надводними дронами.

«Схоже, що вранці українські війська успішно атакували доки Севастопольського суднобудівного заводу, які, ймовірно, зайняті російським підводним човном класу Kilo і десантним кораблем класу Ropucha», – йдеться у дописі.

Як повідомлялося, окупаційна влада заявила про атаку на судноремонтний завод ім. Орджонікідзе у тимчасово окупованому Севастополі та пошкодження двох кораблів.

https://t.me/chp_sevastopol/20627

Сообщение У Севастополі пошкоджено великий десантний корабель і субмарину (+відео) появились сначала на Український репортер.

Сюди “прилетілоо” у ніч на 13 вересня. Окупаційна влада заявила про атаку ракетами та безпілотними катерами, внаслідок якої пошкоджено два кораблі. Велика пожежа охопила завод, було чути гучні вибухи.

Тим часом, телеграм-канали повідомляють, що великий десантний корабель «Ропуча» та підводний човен «KILO» (носій ракет «Калібр»), на думку OSInt-дослідника М.Т. Андерсона, могли знаходитися у сухому доку Севастополя. Вони могли зазнати пошкоджень внаслідок нічної атаки.

Сообщение “Бавовна” на судноремонтному заводі в Севастополі (+фото) появились сначала на Український репортер.

Так званий “губернатор Севастополя” Михайло Развожаєв повідомив вночі 29 квітня, що у Козачій бухті горить резервуар з паливом, причиною пожежі, за його словами, стало влучання безпілотника:

“Горить резервуар із паливом у районі вулиці братів Манганарі в Козачій бухті. За попередньою інформацією, загоряння сталося через влучання БпЛА. На місці працюють усі необхідні спецслужби. Площа пожежі близько 1000 кв м, пожежі присвоєно 4 клас”.

Сообщение У Севастополі горить нафтобаза появились сначала на Український репортер.