Подякувавши всім колегам за роботу, лідер українських журналістів зазначив, що саме завдяки їм “люди в Україні і весь світ знають правду про війну. Знають про жахливі злочини рашистів, про героїзм наших громадян, які, ризикуючи власним життям, допомагають іншим”.

“На жаль, правда коштує дорого. Ця правда забрала вже 32 життя наших колег-медійників. Сьогодні ми не тільки шануємо їх пам’ять, а й маємо допомогти їхнім родинам і зробити все, щоб убивці були покарані, а їхній подвиг назавжди залишився в історії”, – стверджує Сергій Томіленко і наголошує:

“Війна випробовує нас на міцність. Багатьом журналістам і редакціям довелося евакуюватися, багато хто втратив роботу. Спілка не залишається осторонь і намагається підтримати кожного медійника і кожне видання, яке опинилося у скруті. Але війна – це не тільки час втрат. Це час, коли ми здобули підтримку всього світу, мільйони нових читачів наших медіа. Бо ще ніколи «Я журналіст із України» не викликало стільки поваги”.

Фото: AP

Сообщение “Правда коштує дорого. Ця правда забрала вже 32 життя наших колег-медійників”, – голова НСЖУ Томіленко появились сначала на Український репортер.

Томіленко зокрема розповів присутнім «про загрози скандального закону про медіа, який уже найближчим часом може бути виставлений на розгляд Верховної Ради», – повідомляє Главком.

До руху долучились 50 людей – працівників медіа і громадських діячів проросійського спрямування. Серед них «Страна» називає:

ведучих «каналів Медведчука» Діану Панченко, Надію Сасс, Василя Апасова та інших;

Руслана Коцабу – ведучого «каналів Медведчука» та проросійського діяча, який заперечує російську агресію та звинувачує українських військових у злочинах;

відеоблогерку «Страны» Олесю Медведєву;

колишнього прессекретаря Віктора Януковича Дениса Іванеска;

ведучого каналу КРТ та репера Таріка Незалежка;

медіаменеджера та ведучого Дмитра Васильця, якого звинувачували у сприянні тероризму;

колишню голову Партії Шарія Антоніну Бєлоглазову;

ведучого каналу «Наш» Макса Назарова та інших.

Співзасновники руху звернулись до Володимира Зеленського з вимогою припинити «атаку на журналістів» та запросили однодумців долучатись, заповнивши онлайн-форму.

Раніше Сергій Томіленко виступив проти запровадження санкцій проти народного депутата від «Опозиційної платформи – За життя» Тараса Козака та «каналів Медведчука», які формально належать Козакові. На початку лютого Сергій Томіленко назвав закриття телеканалів «112 Україна», NewsOne та Zik «наступом на свободу слова», але згодом уточнив, що це його персональна позиція, яка не збігається із позицією Секретаріату НСЖУ.

Читайте також:

• Новий канал журналістів Медведчука закрили через годину після старту

Сообщение Голова Спілки журналістів України відвідав збори пропагандистів Медведчука та Януковича появились сначала на Український репортер.

Про це написав голова НСЖУ Сергій Томіленко у Фейсбуку.

У цьогорічний Всесвітній день свободи преси українські журналісти та ЗМІ, як і наші колеги у інших країнах, тривожимося насамперед про загрози, які нашій професії принесла епідемія коронавірусу.

Як уберегти своє здоров’я, своїх колег та рідних, продовжуючи виконувати професійний обов’язок? Як забезпечити аудиторію оперативною та перевіреною інформацією, так важливою у часи надзвичайної ситуації? Як вижити самим редакціям ЗМІ, яких уже «косить» вірус, що спричинив і надзвичайну економічну кризу?

Та підстави тривожитися за захист своїх прав, свободи слова та незалежності у українських журналістів є не лише через нові виклики, що постали у ці два місяці карантину.

Всесвітній день свободи преси, як зазначає Комісар Ради Європи з прав людини Дуня Міятович, є приводом, «щоб зробити паузу та висловити подяку журналістам та медіа-професіоналам за їхню неоціненну працю задля загального блага. Ми повинні визнати, що вони жертвують собою та своїми сім’ями заради нас».

Але 3 Травня – це і нагода визначити «ворогів преси».

«Ворогами» можуть бути конкретні посадовці (наприклад, 10 років тому президента Віктора Януковича було визнано «Ворогом преси №1 у 2010 році»), а можуть бути і явища чи негативні фактори. Все, що демонструє очевидну ворожість, зорієнтованість на послаблення журналістської професії.

Отже, сім фігурантів, з яких Національна спілка журналістів України укладає власний

АНТИРЕЙТИНГ «ВОРОГИ ПРЕСИ – 2020»:

1. Фізична агресія

Минулого року в «Індексі фізичної безпеки журналістів України» зафіксували 75 випадків застосування сили до працівників ЗМІ. У 2018 році їх було 86, а з початку 2020 року — майже 30.

2. Системна безкарність

Томіленко зауважив, що справи щодо нападів на журналістів або не доходять до суду, або тягнуться роками, або злочинці відбуваються легким переляком. За його словами, у листопаді 2019 року уперше за 10 років відбулися спеціальні парламентські слухання з фізичної безпеки журналістів.

«Від моменту слухань керівництво МВС та Національної поліції суттєво змінили підхід до реагування на повідомлення про перешкоджання журналістській діяльності. І принаймні зараз порушення проваджень за «журналістськими» статтями Кримінального кодексу відбуваються оперативно», — зазначив він.

3. Колишній міністр молоді та спорту Володимир Бородянський

«Автор скандального законопроекту, який передбачав кримінальну відповідальність для журналістів та запровадження державних органів цензури, — очевидний фаворит Антирейтингу «Ворогів преси»», — написав Томіленко.

Попри те, що Бородянського відправили у відставку, його наміри втручання у журналістську діяльність, під виглядом «боротьби з дезінформацією», спричинили тривалий негативний ефект у вигляді критики міжнародних організацій, і у вигляді тотальної недовіри журналістів до інформаційної політики уряду та Міністерства культури.

4. Політизація теми свободи слова

«Багатьма новими політиками в Україні свобода слова оцінюється як технологія, а не демократичне благо. І захищати вони хочуть «свою» владу та повноваження, а не «чиюсь» свободу. Як результат, у нинішньому парламенті суттєво послаблені можливості ефективного захисту прав журналістів та ЗМІ», — прокоментував Томіленко.

5. Байдужість

«Топ-чиновники, захоплені перемогами цифрових технологій, відверто зізнаються, що журналісти їм не потрібні. Цей сигнал підхоплюють чиновники на місцях. Відповідно, ігноруються журналістські запити і розслідування», — зауважив голова НСЖУ.

За його словами, таким чином «формується окрема реальність: журналісти та їхня аудиторія (тобто, більшість українців) окремо і окремо – безвідповідальні політики».

6. Економічні злидні

В Україні ЗМІ є або дотаційними, або бідними. Журналісти у регіонах отримують низьку зарплату – 4-6 тисяч гривень, поширеним є безробіття.

7. Дезінформація

Недостовірна інформація, маніпуляції або поверхова і непрофесійна журналістика. Дезінформація підриває довіру до ЗМІ і журналістів та негативно впливає на суспільне життя. Але боротьбу з фейками, яку мають вести уряди, в авторитарних країнах чи незрілих демократіях, таких як Україна, чиновники використовують для боротьби із незручними журналістами.

Всесвітній День свободи преси зустрічаємо в умовах пандемії та карантину. COVID19 посилює «ворогів преси» та вимагає від журналістів згуртованості та сили волі для виживання професії та себе у ній.

Як зазначає Міжнародна федерація журналістів, «З самого початку пандемії журналісти довели важливу роль для суспільства — обробляючи нескінченний потік даних, пояснюючи наукові терміни і, що найважливіше, контролюючи дії політиків, ставлячи їм незручні питання та викриваючи інституційні невдачі. Завдяки їхньому запалу, журналістика, як суспільне благо, продовжувала процвітати, забезпечуючи основу нашої демократії».

Шановні колеги! З Днем свободи преси! Ганьба – ворогам! Подяка усім журналістам та медіа-професіоналам, що працюють на захисті правди та справедливості, – написав Томіленко.

Фото: “Український репортер”

Читайте також:

• Триває гібридна війна з українською пресою
• Лектори від Путіна приїхали вчити українських журналістів

Сообщение Національна спілка журналістів назвала “Ворогів преси-2020” появились сначала на Український репортер.

Про це йдеться у листі АМК до Національної спілки журналістів України та до Кабінету Міністрів.

Як повідомив голова НСЖУ Сергій Томіленко, за останні роки відбувається різке скорочення рівня доступу громадян України до друкованих засобів масової інформації.

Серед головних причин – скорочення тиражів друкованих видань, які доставляють за передплатою. І керівництво НСЖУ, і редактори національних та місцевих газет переконані, що ключовим фактором скорочення тиражів є не втрата інтересу споживачів до друкованих видань, а агресивна політика “Укрпошти”, яка полягає у закритті поштових відділень на селі, постійному підвищенні тарифів на свої послуги, скороченні листонош, зміні в односторонньому порядку маршрутів і графіку доставки періодики.

У Антимонопольному комітеті України коментують, що “зазначені дії “Укрпошти” можуть свідчити про ознаки порушення законодавства про захит економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб’єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку”.

Читайте також:

• Газети в Україні вмирають катастрофічними темпами. І це під час війни з Росією
• Триває гібридна війна з українською пресою

Сообщение Україна без газет і журналів. Перевіряють “Укрпошту” появились сначала на Український репортер.

Про це повідомив у Фейсбуку голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко.

“Редакція районної газети “Голос Самбірщини” вигоріла через свідомий підпал. Завтра люди не отримають свою улюблену районку… Тільки що головний редактор газети “Голос Самбірщини” Марія Пукій поінформувала НСЖУ, що приміщення редакції вигоріло. Саме зараз пожежу закінчують ліквідовувати працівники МНС, а у приміщенні проходять слідчі дії Національної поліції”, – зазначив він.

– Сьогодні о 8-ій ранку на роботу прийшла бухгатер, побачила, що двері були вибиті та прочинені, усередині – дим, – говорить Марія Пукій. – Спочатку подумали, що задимлення, але насправді, вигоріли всі кабінети, особливо там, де редакційні комп’ютери. Тепер завтра читачі не отримають своєї газети. І що тепер з нами буде взагалі – не знаємо.

Редакція газети знаходиться на другому поверсі цілісного комплексу разом із друкарнею. Рік тому районна газета роздержавилася, за рішенням районної ради редакція має право перебувати у своєму приміщенні будучи і у приватному статусі (це норма профільного закону). АЛЕ. Друкарня пішла на приватизацію. Сесія райради наклала обмеження, що приватизація не має торкатися нежитлових приміщень, у яких знаходиться редакція. Та коли редактор намагалася укласти новий договір на користування приміщеннями, виявилося, що увесь комплекс – включно з редакційними приміщеннями – приватизовано……

Як уточнила пані Марія, з редакції винесено сейф. Грошей у ньому не було. Але там зберігалися статутні документи редакції…

Національна спілка журналістів висловлює солідарність із нашими львівськими колегами. І звертається до керівництва МВС та Національної поліції забезпечити ефективне оперативне розслідування надзвичайної події.

Сейф знайшли. Зловмисники його кинунули на вулиці в кущах. Мабуть, їх щось налякалою Недонесли… Сейф їм зламати не вдалось. Документи на місці.

Фото Sergiy Tomilenko.

Сообщение На Львівщині згоріла редакція районної газети “Голос Самбірщини” появились сначала на Український репортер.

Читачі, які готові передплатити улюблені видання, звертаючись на пошту, отримують відмову. Газетярі переконані, що це негативно позначиться на показниках передплати, яка за попередні роки й так суттєво знизилася.

Редактори та Національна спілка журналістів України звинувачують менеджмент Укрпошти в тому, що намагаючись провести конфліктне рішення щодо підвищення тарифів на послуги, поштовий монополіст зумисне зволікає зі стартом передплатної кампанії. Як зазначає директор ТОВ «Обрії 1919» (Харківська обл.), секретар НСЖУ Костянтин Григоренко, передплата традиційно розпочиналася 15 вересня, а іноді й на початку місяця.

– На Харківщині всі необхідні договори з обласними дирекціями видавці уклали, але нам їх не повертають. І каталогів на передплату в районних відділеннях Укрпошти немає. Гадаю, це пов’язано з очікуванням наказу Мінінфраструктури про підвищення тарифів на доставку преси. Укрпошта, а точніше її очільник пан Смілянський, сподівається, що нові тарифи таки затвердять. Хоча видавці категорично проти підвищень, що не підтверджуються економічними розрахунками. Таке звернення від Національної спілки журналістів надійшло і до Президента, і до Кабміну, і до Мінінфраструктури, – наголошує Костянтин Григоренко. – На мій погляд, відтягування старту передплатної кампанії точно позначиться на рівні передплати на періодичні видання. Адже читачі хочуть зробити передплату сьогодні – коли ще немає великих платіжок за комунальні послуги, що зазвичай нараховуються в зимовий період зі стартом опалювального сезону. У черговий раз Укрпошта підставляє газетярів, тож говорити про надійне партнерство, на жаль, не доводиться.

Голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко висловлює солідарність із колегами та розділяє їхнє занепокоєння з приводу затримки передплатної кампанії.

– Це загрожує тим, що редакції можуть не добрати свої тиражі. Через непартнерське ставлення Укрпошти, що проявлялося і в несвоєчасній доставці газет до читачів, і постійному й необґрунтованому підвищення цін на свої послуги тощо, газетярі вже й так зазнали чималих збитків у попередні роки, зокрема і втрати тиражів. Ситуація з доступом українців до преси є надзвичайною і однозначно потребує втручання нового Уряду, – відзначає Сергій Томіленко.

Інф. НСЖУ

Фото: “Український репортер”

Сообщение Укрпошта зриває передплату на друковані видання – НСЖУ появились сначала на Український репортер.

Про це повідомив голова Національної спілки журналістів Сергій Томіленко у Фейсбуку.

“Сьогодні уночі помер черкаський журналіст Вадим Комаров, жорстоко побитий у центрі Черкас 4 травня. Від часу нападу Вадим був без свідомості, перебував у стані коми”, – написав він.

Томіленко зазначив, що єдина версія замаху, а тепер уже і убивства, яку поділяють черкаські журналісти, – саме професійна діяльність Вадима Комарова.

“Він був незручним для багатьох місцевих політиків. Ставив незручні питання про корупцію в Черкасах, порушував резонансні теми”, – пояснив Томіленко.

Він додав, що НСЖУ продовжує наполягати на проведенні спеціальних парламентських слухань з питань фізичної безпеки журналістів та свободи слова.

“Продовжуємо вимагати реального, а не декларативного, захисту прав українських журналістів! Чергове вбивство журналіста в Україні. Після демонстративно убитого в центрі Києва Павла Шеремета, сумний список поповнюється новим прізвищем”, – заявив голова Національної спілки журналістів.

Сообщение У Черкасах після жорстокого побиття помер журналіст-розслідувач Вадим Комаров появились сначала на Український репортер.

“Свого часу підпалили автомобіль теж головного редактора «Зорі» (на той час) Ксенії Зайцевоі. У Кам‘янському згоріло авто відомого журналіста і редактора Сергія Гузя. Так само у Кам‘янському вигоріла редакція місцевого видання «Событие». Жодна з попередніх справ підпалів журналістського майна належно не розслідувана! Відповідно, безкарність призводить до нових атак і залякувань.

Національна спілка журналістів України висловлює солідарність із колегами із Дніпра, із Дніпропетровською облорганізацією НСЖУ. Підпали та непокараність за нахабні злочини проти журналістів – однозначний наступ на свободу слова”, – вважає Сергій Томіленко.

Сообщение У Дніпрі спалили автомобіль головного редактора газети «Зоря» появились сначала на Український репортер.

Про це він заявив під час міжнародної конференції у штаб-квартирі ОБСЄ у Відні, передає Укрінформ.

Він вимагає від російської влади негайно звільнити українських представників ЗМІ, зокрема Романа Сущенка.

“Ми закликаємо до солідарності з українськими журналістами, які є жертвами Російської Федерації. І вимагаємо звільнення Романа Сущенка, який зараз знаходиться у в’язниці в Росії”, -заявив Томіленко.

Голова НСЖУ закликав російську окупаційну владу надати дозвіл на виїзд з Криму незаконно засудженому українському журналісту Миколі Семені, який має проблеми із здоров’ям.

Нагадаємо, що у жовтні 2016 року власного кореспондента урядової інформаційної агенції “Укрінформ” у Парижі Романа Сущенка заарештували в Москві, куди він приїхав до родичів, за звинуваченнями начебто в шпигунстві. Українець відкидає усі звинувачення.

4 червня Московський міський суд засудив Романа Сущенка до 12 років колонії суворого режиму.

Під час засідання окупаційного суду Микола Семена заявив, що Крим є територією України та заперечив свою провину.

Прокуратура попросила суд для журналіста Семени 3 роки позбавлення волі з трирічним випробувальним терміном.

Сообщение Спілка журналістів України вимагає звільнити Сущенка з російської в’язниці появились сначала на Український репортер.

У Національній спілці журналістів України наголошують, що в період із листопада 2013 по лютий 2014 року стався 271 інцидент побиття журналістів, проте і на п’яту річницю практично відсутні прецеденти покарання за жорстокі побиття журналістів.

– Показові справи, які брали під особистий контроль найвищі чини правоохоронних органів та представники влади, так і залишилися в більшості випадків нерозкритими.

Ті ж справи, які таки дійшли до суду, тягнуться роками, періодично закриваються і після апеляції знову поновлюються, – проте результату так само немає: винних не покарано, а журналісти зневірені, – cтверджує голова НСЖУ Сергій Томіленко.

Відтак, уже протягом чотирьох років в судах розглядається справа жорстокого нападу на черкаського журналіста Ігоря Єфімова. 20 січня 2014 року  Ігоря жорстоко побили працівникимміліції під час «зачистки» блокпоста від активістів на черкаській дамбі. Особу підозрюваного – заступника командира батальйону – встановити вдалося відносно швидко.

Проте суд ухвалив виправдувальний вирок, яким визнав офіцерамневинуватим. При цьому прокуратура встановила прізвища усіх підлеглих підозрюваного та факт побиття журналіста саме міліціонерами, але обмежилася підозрою лише одному офіцеру.

Виправдовувальний вирок підтримав і Апеляційний суд у Черкасах у 2017 році. І лише Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду навесні 2018 року скасував ухвалу Апеляційного суду Черкаської області, зазначивши, що «апеляційний перегляд кримінального провадження відбувся формально, а ухвалу апеляційного суду не можна визнати законною, обґрунтованою та вмотивованою».

Таке рішення Верховного Суду України було підтримано спеціальною заявою Представника ОБСЄ з питань свободи медіа (Відень) Арлема Дезіра.

Інша гучна справа, розслідування вбивства журналіста В’ячеслава Веремія у Києві під час Євромайдану так само тривало роками.

Та попри розголос і особливу увагу всього українського суспільства до судових процесів, перший вирок суду, ухвалений в грудні 2017 року, вразив своєю несправедливістю: тоді підозрюваному в організації смертельного побиття журналіста Юрію Крисіну суд Києва призначив чотири роки позбавлення волі з випробувальним терміном два роки (фактично суд присудив йому умовний термін). Згодом, після апеляції, у червні 2018 року Апеляційний суд Києва засудив Юрія Крисіна до 5 років позбавлення волі.

За даними аналітичного звіту НСЖУ, за час революційних подій 2013-2014 років від фізичних атак правоохоронців або тітушок постраждав 271 журналіст. Найбільше нападів, крім Києва, було у Харкові, Черкасах, Дніпрі, Запоріжжі, Одесі та в Криму. Крім того, за цей період зафіксовано 14 нападів на редакції медіа, 9 арештів та затримань, 31 випадок погроз працівникам медіа фізичною розправою.

Інфорграфіка із сайту НСЖУ.

Фото Леоніда ФРОСЕВИЧА

Сообщение Напади на журналістів під час Майдану – злочини без покарання. Заява НСЖУ появились сначала на Український репортер.