Малеча давно вже полюбила твори цього креативного і популярного автора, адже пан Сергій уміє так захопити і здивувати дітей цікавим, оригінальним словом, вишуканим і водночас добре зрозумілим цій категорії маленьких читачів образом, що вони горнуться до його творчості, знають, що з ним вони ніколи не будуть нудьгувати.

Цього разу з автором шалено популярних «Неслухняників», «Вінчі й Едісона», «Тимка і гелготунчика Шкоди» хлопчики й дівчатка завітали… до лісового королівства, де зачаїлися, оберігаючи свої таємниці, різні гриби.

Але це не зовсім звичайна мандрівка лісовими стежками, це ще й вивчення вельми оригінальної абетки. До того ж з вишуканими розмальовками від художниці Марії Іванової.

Отож урок на природі від Сергія Пантюка. Кожна літера його чарівної абетки розповідає про певний гриб. Автор дуже творчо підійшов до підготовки цієї абетки – до усіх літер відшукав назви грибів. Скажімо, назвіть гриб на літеру «е». Чи росте в Україні? Та це ж Лубинка зимова. А японською – енокітаке. І прочитайте, як майстерно «припасував» усе це до абетки наш автор:

«Якби я був японцем
З далекої Осаки,
Вставав би вдвох із сонцем
Й шукав Енокітаке.

Але я українець,
Під Києвом живу
Й збираю в грудні-січні
Лубинку зимову.

А щоб раділа мати
І щоб пишався татко,
Я вчуся вимовляти
Оте «енокітаке»!

– Дивовижно смачні гриби, – запевняє автор, розповідаючи про Лубинку зимову.

До речі, а в чому «щастя грибника»? Шукайте в абетці літеру «щ». Навіть м’який знак, виявляється, є у грибному королівстві Сергія Пантюка.

А хіба не цікаво дізнатися, що це за неймовірний гриб Трюфель (Земляне серце)? Автор радить шукати їх під землею.

«Твердий і майже круглий,
Я гриб на ймення Трюфель
Чи Серце земляне.
Шукайте всі мене!

Глибоко під землею
Ростуть мої брати,
І тільки зі свинею
Їх можна там знайти!»

Такими «трюфелями» люблять ласувати дикі свині. Отож якщо побачите в лісі розриту землю – шукайте на цьому місці Земляне серце, і можливо вам усміхнеться удача.

«А що є, коли грибів немає?» На це запитання також дає відповідь «Абетка грибника»:

«…Є ж лікарські рослинки,
І ягідки вже є.
Хтось квітів назбирає,
Сережок із беріз…
Гостинно всіх приймає
Господар Зелен Ліс!».

Письменник знає безліч неймовірно цікавих і захоплюючих історій на грибну тему, загалом гриби – ніби своєрідна планета у його житті. Саме від Сергія Пантюка ви можете почути про гриби, що коштують немов… діаманти.

Ось і думається: недаремно шанувальники творчості письменника кажуть, що він має великий талант грибника, додамо – уславленого грибника. Бо тільки Сергій Пантюк взимку ходить по гриби і збирає там врожай.

Про свої лісові подорожі він якраз і розповідав під час презентації «Абетки грибника» в Музеї книги і друкарства України. Здавалося б, книжечка – для дітей, але ж повчальну розповідь автора уважно слухали й дорослі. А згадував Сергій Дмитрович і про свої досліди з грибами, наприклад, коли «чаклував» на кухні з грибом-гірчаком, або Жовчним грибом (літера «ж» в абетці).

Він тричі виварював в каструлі ці гриби, однак гіркота не зникала. І зринають поетичні рядки:

«…Ні заєць, ні жаба, ні білка й ні дрізд
Ні навіть черв’як нас, красивих, не їсть.
Щоправда, бувають такі грибники,
Що нашим братам роздають копняки,
Тож пре гіркота з мене, сіється жовч,
Бо хочеться раз хоч потрапити в борщ!»

Вражає неймовірна закоханість автора у природу. Мабуть, тільки добрі та щедрі душею люди вміють так майстерно і щиро передавати красу рідної землі, привчати дітей до барв українського слова, до краси людських вчинків. Дитяча планета – це також і планета Сергія Пантюка. Тому й лунали на святі «грибної книжечки» дитячі віршики про гриби. А оцінював їх народний грибник України, письменник Сергій Пантюк. За віршик про маслюки маленька киянка Софійка Микитенко одержала від автора «Абетку грибника», звичайно з автографом від самого Сергія Пантюка (на світлині).

Запам’ятається! Тепер і Софійка знає стежку, якою ходять гриби.

Світлана КОВАЛЬОВА, Леонід ФРОСЕВИЧ
Фото “Українського репортера”

Сообщение Гриби на всі літери. Світ побачила “Абетка грибничка” Сергія Пантюка (+відео) появились сначала на Український репортер.

У Києві не палахкотить війна. Подякуймо нашим воїнам! А десь там, на Донбасі –

«світанки прокидаються криваві,

Вогнем і димом дихають вітри…»

Отим світанкам вже п’ять років. На жаль. Світ і танки, рашівські танки. Хто кого? А світ, здебільшого, це – Україна. Життями своїх лицарів вона рятує Європу від орди. Як мовиться у поета Сергія Пантюка:

«Тобі, Атланте, велено тримати

Цей біль, це горе й трішечки мене…»

Утім, щодня Київ чує про війну, відчуває її, знає про неї, і не тільки з екранів ТБ. Бо поруч з нами – поети, «які пропустили через себе війну… Воїни-добровольці, медики, волонтери вкарбували свої переживання у віршовані рядки, зафіксували в них емоцію, рефлексію пережитого…»

Нещодавно у столичному кінотеатрі «Ліра» кияни тепло вітали поетів, музикантів, акторів, які «пропустили через себе війну». Вони читали свої вірші з поетичної збірки «Рядки з передової. Антологія поетів, опалених війною». Упорядники книги – добре знані та шановані поети Олена Задорожна і Сергій Пантюк (вони ж і були ведучими творчого вечора).

І хоч збірка побачила світ торік, упорядники збирають кошти на перевидання, адже у суспільстві є величезний попит саме на таку літературу. Приємно, що «Рядки з передової…» увійшли до 20 кращих видань Книжкової палати України. Олена Задорожна і Сергій Пантюк дарують ці книги військовим шпиталям, бібліотекам.

Отож знайомимося з творчістю Дар’ї Зубенко, Олега Короташа, Олени Максименко, Ярослава Платміра, Оксани Романів, Романа Семисала, Влада Сорда, Тетяни Ярошенко і, звичайно, Олени Задорожної та Сергія Пантюка.

Тетяна Ярошенко – полтавчанка, має дві вищі психологічні освіти. В 2014-му почала працювати з військовими як психолог, в 2015-2017 роках часто виїжджала на передову. І зринали глибокі образи, поетичні:

«Так не хочеться влітку вмирати

Коли сонце, і трави, і роси

І  у друзів до тебе питання

У ворогів до тебе – «вопросы».

Придержи мене, друже, за плечі

Обійми, наче бачиш в останнє

На хвилинку, але стане легше

Нам стояти тут до світання…»

Пані Тетяна читала зі сцени свою поезію, коротко коментувала дещо із вражень, з пережитого… Її вірші – досить потужні, говорить про поетесу Олена Задорожна.

Загалом уся збірка як спалах магнію, вона відкриває для нас, читачів, світ людини на війні – незвичний і незбагненний, глибокий і емоційний, ніжний і жорсткий, різкий і пристрасний. Бо це війна, «що вростає в тебе з коренем».

«Тут видно, як час випробовує нас,

Облущує до осердя,

і ти – вже не ти, як не крути,

як не скрипи  спересердя.

Тут губи печуть, тут міни ростуть

Попід горою у полі,

Тут тісно спимо і разом їмо

пуд землі, а не солі…»

Цей вірш вийшов з-під пера Романа Семисала, актора, поета. А почав писати поезію Роман у 2014-му, на фронті, куди прибув як доброволець.

У «Рядках з передової…» немає пафосу, тут Слово розливається могутньою рікою метафор, порівнянь, алегорій, персоніфікацій… Кожен із поетів бачить світ війни по своєму. У цьому також – оригінальність, самобутність.

«Зграю куль,

що летіли в наш бік, зупинило дерево.

Ви не перші, –

прошелестіло

незримими вустами.-

І навіть не уявляєте,

Скільки в мені

Загусло чужих смертей…» (Сергій Пантюк.)

***

«Надто тихо вночі тепер –

Зорі сяють, а друже – вмер.

Світить місяць, шепоче степ,

Я – скалічений, та окреп,

Я – підірваний. В голові.

Ти – підірваний, та в землі…» (Влад Сорд.)

***

«Моя країна живе в паралельному часі.

Вибирає вчорашніх зрадників-недобитків.

Ми розкидані по полях, підірвані на фугасі, і всюди наші відбитки». (Оксана Романів.)

***

«Застромлюєш штик лопати у масну від весни землю

Вивертаючи грудку щоразу викопуєш чиєсь серце…» (Олена Задорожна.)

Того вечора зі сцени кінотеатру «Ліра» лунали й авторські пісні у виконанні бардів Володимира Пироженка, Віктора Нестерука, Ігоря Двигала, Дмитра Лінартовича.

Скажімо, коли глядачі чують пісні-оповідки Лінартовича, то, мабуть, багато хто вкотре переконується: українські воїни мають колосальну силу духу, вони є оптимістами, незважаючи на жахіття війни. А ще їм притаманна і краса людських вчинків, і дивовижна скромність. Наприклад, сапер після розмінування каже, що «робив свою звичну роботу». І на всі запитання журналістів, що робитиме далі, відповідає: «Кохана приїде в суботу…» Саме цей рядок рефреном і звучить у пісні Лінартовича.

Ось вам і непідробна краса людських вчинків.

Світлана КОВАЛЬОВА, Леонід ФРОСЕВИЧ

На фото: В оформленні обкладинки використано фрагмент картини художника Івана Пішти «Перемир’я» (2015).

Сообщение Україна читає “Рядки з передової…” Поетична збірка, що вражає появились сначала на Український репортер.

Цьогоріч “Віршень, який щороку традиційно проводить вільний митець Сергій Пантюк, пройшов 10 лютого, на столичному Подолі, у приміщенні видавництва «Смолоскип».

«Віршень» – це завжди щось незвичайне і дивовижне. І не тільки тому, що тут є «Ворожа кров», що до зали на 80 місць приходить кілька сотень шанувальників високого Слова. Тут завше почуєш щось «бомбезне» (так говорить Сергій Пантюк). На сцені співають, грають, читають вірші, гуморески, розповідають про книжкові новинки… На гостину приходять як знаменитості, так і початківці. Тут «народжуються» і таланти, бо дорогу дають неординарній, креативній творчій молоді. Буває, що фестиваль триває понад десять годин! Після закінчення “вільного концерту” люди повертаються до своїх домівок окриленими та в чудовому настрої.

На фото: Владислав Придатченко і Олексій Юрін. Їм аплодував “Віршень”
Фото Володимира ОСИПЕНКА

Сообщение Цю пісню про красиву пані варто почути. Зі святом, чарівні українки! (+ відео) появились сначала на Український репортер.

Багато хто з відомих громадських діячів, науковців, митців висловлював своє ставлення до мовного питання. Нещодавно у Києві під час традиційного віршовано-музичного фестивалю “Віршень”, який проводить письменник Сергій Пантюк, на цю тему заспівав пісню знаний виконавець Живосил Лютий, підійшовши творчо до цього питання.

У його композиції є і про путінські “скрєпи”, і про “п’яту колону”…

“…А буває нарвуся на “скрєпи” і на крик: “Ти, бандєра, дебіл!”. Я кажу: браво, браво! Но как же нєлєпо…”

Що було далі? Яка розв’язка? Слухаймо Живосила Лютого, що робити зі “скрєпами”.

Відео: 

Нагадаємо, що Живосил Лютий – український бандурист, народознавець, рок-музикант, композитор, автор понад трьохсот музичних творів. Найбільш популярними з творчості Василя Лютого є текст до пісні «Меч Арея».

Живосил Лютий брав активну участь в акції “Україна без Кучми”, Помаранчевій Революції, неодноразово піднімав бойовий дух піснями зі сцени Майдану. Він є лауреатом музичних конкурсів та фестивалів.

На фото: “Віршень”. Живосил Лютий і його музична відповідь “скрєпам”.

Фото і відео “Українського репортера”

Сообщение Музикант Живосил Лютий творчо відповів путінським “скрєпам” (+відео) появились сначала на Український репортер.

Засновник і організатор цього творчого дійства письменник Сергій Пантюк розповів “Українському репортерові”, чим цього разу привабить глядачів вільний фестиваль.

– Про участь у вечірці заявили понад п’ятдесят митців: поети, барди, музикальні гурти, зокрема такі, як «Рутенія», «Телері», – говорить Сергій Пантюк. – Родзинкою є те, що буде чимало молодих, цікавих поетів, деякі з них вперше у своїй творчій біографії виступлять перед публікою зі сцени.

Переконаний, що глядачі будуть  у захваті від композицій популярних співаків-бардів з Києва Сергія Василюка («Тінь Сонця»), Олекси Бика,  мешканця Світловодська Віталія Асауленка, який співає бард-рок треш.

Упевнений, що ніхто не сумуватиме і під час виступу поетки з Рівного Марії Думи, київської поетеси Катерини Боброк, талановитого Богдана Керсти з Івано-Франківська.

Книжковий розділ «Віршня» буде представлений презентацією антології «Рядки з передової» (це – збірка творів поетів, обпалених війною), яку ми підготували разом з Оленою Задорожною. До речі, серед авторів є відомий актор, колишній воїн-доброволець Роман Семисал, який в театрі зіграв роль Василя Стуса.

Ще один із сюрпризів – книга перекладів українською мовою кращих текстів світової рок-музики. Цей проект – книжка року – започаткував Андрій Пермяков, а втілила цю справу в життя поетка, перекладачка Юлія Вротна (вона і розповість усім нам про свою творчу роботу).

Вперше на фестивалі «Віршень» свої твори будуть читати такі цікаві поети, як Ігор Мисяк, Євген Проворний.

Нудьгувати нікому не доведеться. Бо це – «Віршень»: креативний, неповторний, розкутий і, як завжди, бомбезний.

Нагадаємо, що віршоване слово сьогодні лунатиме у приміщенні видавництва «Смолоскип» (вулиця Межигірська, 21). Початок – о 16-й годині.

МІЖ ІНШИМ. Сьогодні – ще й День народження ідейного натхненника й організатора “Віршня” Сергія Пантюка. “Український репортер” щиро вітає блискучого майстра Слова – поета, прозаїка, видавця, журналіста (а також актора!) і зичить йому безмежного креативу, нових дивовижних книжок, які розходяться миттєво, супервистав за його творами, наснаги в масштабній культурологічній діяльності, класного творчого настрою! А ще – неймовірних успіхів на “грибних стежках”, на шляхах усіх чудових і вільних проектів, які так потрібні Україні! Аплодуємо Вам, пане Сергію!

Фото: chernigiv-quest.com

Про “Віршень” читайте також: 

• Запрошує бомбезний “Віршень”. Не пропустіть!

Сообщение Сьогодні творчий Київ живе “Віршнем”. Запрошує легендарний фестиваль появились сначала на Український репортер.

А фестивалити будуть 10 лютого, на столичному Подолі, у приміщенні видавництва «Смолоскип» (вулиця Межигірська, 21). Початок – о 16-й годині.

«Віршень» – це завжди щось незвичайне і дивовижне. І не тільки тому, що тут є «Ворожа кров», що до зали на 80 місць приходить кілька сотень шанувальників високого Слова. Тут завше почуєш щось «бомбезне» (так говорить Сергій Пантюк). На сцені співають, грають, читають вірші, гуморески, розповідають про книжкові новинки… На гостину приходять як знаменитості, так і початківці. Тут «народжуються» і таланти, бо дорогу дають неординарній, креативній творчій молоді. Буває, що фестиваль триває понад десять годин! Після закінчення “вільного концерту” люди повертаються до своїх домівок окриленими, в чудовому настрої, з хорошими враженнями.

Йдемо на «Віршень»? Безумовно!

P.S. Організатори фестивалю будуть вдячні усім за посильну фінансову пожертву. Картка ПриватБанку:  5168 7456  0047, 4685

Сообщение Запрошує бомбезний “Віршень”. Не пропустіть! появились сначала на Український репортер.

Глядачі були приємно здивовані, що у виставі грає сам автор творів – письменник Пантюк, непосидючий, креативний, від чиїх книжок діти просто у захваті й ладні слухати їх упродовж тривалого часу.

З прес-релізу нам відомо, що “до роботи над виставою долучилися також автор п’єси за творами Сергія Пантюка Дмитро Мамчур, соліст чернігівського театру естради “Феєрія” Ілля Клименко, акторка Чернігівського обласного академічного музично-драматичного театру імені Т.Г. Шевченка Світлана Сурай та співробітники ТРК “Свобода. ФМ”.

Нагадаємо, “Пан Перевертас та інші” – друга вистава проекту “Театрліт”, втілюваного Чернігівським молодіжним театром на чолі із заслуженим діячем мистецтв України Юрієм Кравчуком і започаткованого заслуженим діячем мистецтв України Геннадієм Касьяновим, який керував молодіжним театром понад тридцять років.

Першу виставу, за творами відомого поета Олега Короташа, було створено торік. У планах театру – співпраця з іншими літераторами для популяризації сучасної вітчизняної поезії на теренах України та поза її межами”.

Один із числених коментарів до вистави:

Фото Олега Головатенка

Сообщение Поет Сергій Пантюк став на сцені “Паном Перевертасом” появились сначала на Український репортер.

Про напівзабуту традицію письменник розповів «Українському репортерові», а також заколядував, побажавши дочекатися нових Різдвяних свят.

Відео: Сергій Пантюк про підсумки 2018 року. Інтерв’ю “Українському репортерові”

Сообщение “Українському репортерові” заколядував популярний письменник Сергій Пантюк (+відео) появились сначала на Український репортер.

Частина делегатів форуму, зокрема Сергій Пантюк, Володимир Даниленко та інші наполягають на тому, щоб робочі органи з’їзду були обрані, на їхню думку, за демократичною процедурою. Із цим не погоджуються нинішній очільник спілки Михайло Сидоржевський та поет Павло Мовчан.

На деякий час трибуну з’їзду було заблоковано. Раптом до зали увійшли невідомі молодики спортивної зовнішності і почали відтісняти опонентів нинішнього керівника спілки.  Сидоржевський пояснив, що він запросив для забезпечення порядку приватну охоронну фірму. На прохання журналістів начальник цієї “групи” не зміг назвати, яку саме фірму вони представляють. Обіцяв зробити це пізніше.

Суперечки тривають. Обрали лічильну комісію та робочу. В гострих дискусіях з’їзд ледве розпочав роботу. Біля входу до актової зали чергують декілька працівників поліції.

Далі буде.

На фото: в роботу з’їзду раптово втрутилася невідома приватна охоронна фірма.
Фото “Українського репортера”

Сообщение Письменницький з’їзд із «тітушками»? появились сначала на Український репортер.

А нагода була — вечір поезії «Віршень», який організував і провів знаний поет, журналіст та видавець Сергій Пантюк. До своєрідної літературної студії завітали брати Капранови, Олег Короташ, Артем Полежака, Євгенія Чуприна, Олександра Новгородова, гурт «Рутенія», інші імениті, та не дуже, гості.

Подібні творчі зустрічі — не новина як для шанувальників художнього слова, так і для митців. Адже Сергій Пантюк упродовж багатьох років проводив фестивалі поезії та авторської пісні «Сліва-фест» (позивний Сергія Дмитровича – Сліва). Зазвичай це відбувалося 10 лютого, на день народження Сліви.

Яким був «Віршень» цьогоріч? Брав за душу щирістю, розкутістю, неформальним спілкуванням, дотепністю, високою нотою майстерного слова. Відчувався й оголений нерв життя-буття… І про війну лунали поетичні рядки, і про біль утрат… Олексій Бик співав під гітару дуже проникливо, щемко, «запалював» залу, як кажуть. Між іншим, його пісня «Добровольці Божої чоти» стала вельми популярною.

Саме у видавництві Сергія Пантюка було видано книжку Олексія. Поет говорить, що давно вже хотів, щоб світ побачили ці поезії. Але все щось ставало на заваді. Коли почався Майдан, то кошти, заощаджені на збірку віршів, Олексій віддав на потреби революції. А коли на Донбас вдерлися московіти, поет витратив гроші на придбання бронежилета й шолома, вирушивши добровольцем на фронт. І ось сьогодні завдяки наполегливості видавця, допомозі громадськості Олексію вдалося зібрати кошти на цю збірку.

Про що пише патріот? І про війну, і про кохання… Повсякдення підказує йому теми.

«Котився світ, тріщали ободи,
Трухлява правда сипалась під ноги,
Не нами обиралися дороги,
Та наші залишаються сліди…».

Це також з поетичного доробку поета.

Приємно, що на цьому ж вечорі Олексію було вручено диплом лауреата премії імені Якова Гальчевського «За подвижництво у державотворенні».

А на завершення фестивалю «Рутенія» на прохання іменинника виконала чудову пісню «Крук — чорний сотник УПА».

Світлана КОВАЛЬОВА
На світлині:«Вірші на руці» читає Олексій Бик. Наступний виступ братів Капранових…

Like

Сообщение Поетична рать зібралася у Сергія Пантюка (+фото) появились сначала на Український репортер.