Про це повідомила Генпрокурор Ірина Венедіктова.

Як мінімум 14 епізодів злочинів на вісьмох російських військовослужбовців та членів приватної військової компанії. Лише троє осіб вижили після їхніх тортур. Прокурори Київської обласної та Києво-Святошинської окружної прокуратур спільно з СБУ ідентифікували причетних до звірств у Мотижині:

– старший лейтенант Олег Крикунов – командир взводу 37-ї окремої мотострілкової бригади 36-ї загальновійськової армії;
– сержант Чінгіс Гончіков – командир відділення – командир бойової машини 37-ї окремої мотострілкової бригади 36-ї
загальновійськової армії;
– сержант Олександр Ванчіков – командир відділення 37-ї окремої мотострілкової бригади 36-ї загальновійськової армії;
– сержант Магомедмірза Сулейманов – командир бойової машини 37-ї окремої мотострілкової бригади 36-ї загальновійськової армії;
– старший лейтенант Віталій Дмітрієв командир взводу 37-ї окремої мотострілкової бригади 36-ї загальновійськової армії;
– Сергій Сазанов – член ПВК «Вагнер»;
– Сергій Сазонов – водій відділення КШМ ПВК «Вагнер»;
– Олександр Ступніцький – розвідник-зв’язківець 1-го розвідувально-штурмового взводу 1-ї розвідувально-штурмової роти ПВК «Вагнер».

Ірина Венедіктова стверджує: “Слідством встановлено, що у березні 2022 року під час окупації вони викрали з дому старосту села Мотижин Ольгу Сухенко, її чоловіка та сина. В місці свого «базування» загарбники катували їх, вибиваючи інформацію про ЗСУ та тероборону. Просто на очах у матері вони спочатку прострелили ногу синові, а потім вбили пострілом у голову. Вся сім’я загинула від множинних вогнепальних поранень.

Читайте матеріал: Політик Роман Безсмертний, який перебував в окупованому Мотижині, розповів про жахіття війни і звірства орків

Вдумайтеся в причини іншого вбивства – одна із їхніх жертв отримала кулю просто за те, що була вдягнена в чорне. Її ж батька вони взяли у полон і тримали у сараї зі зв’язаними руками та зав’язаними очима практично без їжі й води.

Двох волонтерів, які намагалися провезти в окупований Мотижин гуманітарну допомогу для місцевих, після допитів і катувань вони вивезли до лісосмуги, де розстріляли. Один із них, на щастя, вижив. І не сумнівайтеся, що гумдопомогу та їхні автомобілі, російські військові та найманці поцупили. Підозрювані закатували до смерті і двох членів громадської організації «Патріот», їх тіла знайдені із численними наскрізними вогнепальними пораненнями.

Читайте матеріал: Звірства окупантів: семикілометрова дорога між Мотижином і Ясногородкою стала “дорогою смерті”

Ще одного з потерпілих нелюди прив’язали до квадроцикла, змусивши так бігти майже 1 кілометр. Чоловікові також довелося пережити допити, погрози вбивством і побиття та кілька днів заточення у каналізаційній ямі.

Крім вбивств, катувань та утримання полонених, серед встановлених «подвигів» підозрюваних також обстріли та підпали будинків мирних, і відбирання мобільних телефонів”.

Офіс Генпрокурора традиційно закликає тих, хто впізнав цих осіб і має інформацію про їхні злочини, подавати докази на єдиний хаб https://warcrimes.gov.ua/ або звертайтеся до Київської обласної прокуратури за телефонами 097-053-04-65, 097-838-31-87, 050-107-66-75.

Сообщение Розкрито вбивство сім’ї старости села Мотижин – встановлено п’ятьох орків збройних сил рф та трьох найманців появились сначала на Український репортер.

Я зателефонував Ігорю Сухенку, своєму однокласнику і чоловіку старости села – Олі Сухенко. Ми зустрілися, обговорили ситуацію. І вже через 2,5 тижні Ігорю вдалося налагодити доставку хліба. Якось Оля Сухенко передала нам два батони і радісно сказала: «Все, тепер село буде з хлібом».

28 лютого в Мотижині не стало електрики, бо перебили високовольтні дроти і почали здихати всі мобілки. З’явилася нові проблема – відсутність зв’язку, холод і приготування їжі. Доводилося щодня топити піч аби не замерзнути і щось в чавуні зготувати. Температура в хаті не піднімалася вище +12. Дров було лише на тиждень. Але і тут на допомогу прийшов Ігор Сухенко. Швидко організував доставку в двір трьох кубів дров. Вони нас рятували в найхолодніші дні.

Ми з Ігорем часто бачилися, уникали спілкування телефоном, це було небезпечно. Вороги постійно забирали у населення мобілки і перевіряли їх. З телефонів ми вичищали все що можливо і ховали їх.

Ігоря Сухенка турбувала моя присутність в Мотижині. «Не висовуйся, прошу, якщо дізнаються хто ти і схоплять, то буде проблема у всього села», – повторював він весь час.

У нас є генератор, то Ігор якось привіз 10 літрів пального аби ми могли всі підзарядити телефони. Завдяки кільком дзвінкам вдалося дивом вивезти родину, яка жила у нас, до Києва.

Великою проблемою кілька днів поспіль були пожежі в полях, горіла суха трава і підходила до будинків. Ми гасили полум‘я годинами… інколи зупиняли його на порозі…

Вранці 23 березня я знову зустрівся з Ігорем і передав йому ящик з медикаментами, бо його син Сашко займався розподілом і доставкою ліків в селі. Він і для моєї мами привозив таблетки. Ми домовилися з Ігорем, що вони з родиною наступну ніч заночують вже в нашій хаті. Чому? На той момент нашу хату обшукали російські військові… Значить, до нас вони б вже не прийшли…

Але ввечері не прийшли до нас Оля, Ігор і Сашко Сухенки… Зв‘язку з ним вже не було.

Велика подяка світлим людям!
Вічна пам‘ять всім загиблим!
Я вижив. Мені нестерпно боляче…
Днями односельці мене шукали в тій ямі.

Лелеки цього року не прилетіли… Велика біда в рідному селі…

Роман Безсмертний, політик, громадський діяч, Надзвичайний і Повноважний Посол України.

Від редакції. 2 квітня українські воїни звільнили Київську область від рашистської нечисті. Після цього весь світ побачив жахливі фотографії та відео з тілами вбитих мирних мешканців. Серед них упізнали старосту села Мотижин Ольгу Сухенко, її чоловіка та сина, яких московити викрали з їхнього будинку 23 березня.

Сообщение Політик Роман Безсмертний, який перебував в окупованому Мотижині, розповів про жахіття війни і звірства орків появились сначала на Український репортер.