За його словами, з початку роботи антикорупційних органів в Україні десять років тому підозри висунули проти 79 колишніх і чинних парламентарів.

Серед останніх резонансних справ щодо чинних депутатів — підозра лідерці фракції Батьківщина Юлії Тимошенко в підкупі депутатів для впливу на голосування у Верховній Раді.

За словами Клименка, вона потрапила під увагу правоохоронців ще в листопаді 2025 року, коли з’явилася інформація про спроби перекупити депутатів для виходу з фракції Слуга народу або маніпулювання їх голосуванням.

Крім того, Клименко зазначив, що в рамках інших проваджень зібрана інформація, яка підтверджує спроби підкупу депутатів.

«У нас уже були протоколи негласних слідчо-розшукових дій на підтвердження, що це дійсно відбувається. Тому ми звернулися до генпрокурора, і 27 листопада (2025 року — ред.) він вніс за цим фактом відомості до ЄРДР», — сказав Клименко.

Лідерка парламентської фракції Батьківщина Юлія Тимошенко підозрюється у наданні хабарів депутатам за голосування у Верховній Раді. 14 січня НАБУ опублікувало аудіозаписи, на яких голос жінки, що, ймовірно, належить депутатці, обговорює суми та дає вказівки — голосувати за чи проти конкретного законопроєкту, зокрема що стосується призначень чи відставок.

Під час засідання ВАКС 16 січня Тимошенко заявила, що ще один нардеп на плівках НАБУ — це «слуга народу» Ігор Копитін, який, за її словами, влаштував «провокацію» проти неї на замовлення бюро. Вона відкинула усі звинувачення у корупції і назвала аудіо НАБУ неправдивим.

Політикині загрожує до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна (ч. 4 ст. 369 КК України). 16 січня ВАКС обрав Тимошенко запобіжний захід у вигляді застави у сумі 33 мільйони 280 тисяч гривень.

Нардепка заявила, що оскаржуватиме рішення суду й звернеться «до друзів і колег» щодо застави.

21 січня Вищий антикорупційний суд України (ВАКС) частково арештував майно Юлії Тимошенко.

23 січня за Тимошенко внесли всю суму застави в 33 мільйони гривень.

Сообщение 41 чинний народний депутат має підозру у корупційних злочинах появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє Transparency International Ukraine.

Видання з посиланням на пресслужбу Вищого антикорупційного суду пише, що за Тимошенко внесли всю суму застави, визначену судом, – 33 мільйони гривень.

Раніше ЗМІ повідомляли, що частину цих коштів – понад 12 мільйонів гривень – внесли 20 січня. З них 5 млн грн вніс Сергій Віталійович Рабчук, 8,65 млн грн – Оксана Володимирівна Фетісова, які пов’язані з одним з головних спонсорів “Батьківщини”, нардепом Костянтином Бондарєвим.

21 січня Тимошенко заявила, що подасть заяву до правоохоронних органів на дії детективів Національного антикорупційного бюро і прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Нагадаємо, що увечері 13 січня НАБУ і САП повідомили, шо викрили керівника однієї з фракцій у Верховній Раді на корупції, водночас джерела УП повідомляли, що йдеться про Юлію Тимошенко.

Антикорупційні органи заявили, що керівника однієї з депутатських фракцій викрили на пропозиції неправомірної вигоди низці народних депутатів, які належать до фракцій, не очолюваних цією особою, за голосування “за” або “проти” конкретних законопроєктів. Попередня кваліфікація справи: ч. 4 ст. 369 (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі) КК України.

14 січня Тимошенко підтвердила проведення обшуків в офісіпартії, але заявила, що відкидає усі звинувачення. Згодом вона заявила, що обшуки в її офісі розпочалися о 21:30 13 січня, коли вона перебувала у приміщенні сама, що антикорупційники приїхали на 5 автобусах, без рішення суду, не дали їй викликати адвоката і обшукали також кабінет нардепа політсили Сергія Власенка, який був закритий.

НАБУ і САП офіційно повідомили про оголошення підозри керівниці однієї з депутатських фракцій Верховної Ради у пропозиції надання неправомірної вигоди народним депутатам на постійній основі.

На записах, які оприлюднило Національне антикорупційне бюро, нібито лідерка фракції “Батьківщина” Юлія Тимошенко обговорює із невідомим народним депутатом систему оплати за конкретні голосування у Верховній Раді.

Перед засіданням ВАКС Тимошенко заявила, що плівки, оприлюднені НАБУ, сфальсифіковані, бо такої розмови “не було ніколи в її житті”.
Згодом Тимошенко заявила, що ніколи не пропонувала депутатам гроші за голосування і ніколи цього не робитиме.

Сообщение За Тимошенко внесли 33 мільйони гривень застави появились сначала на Український репортер.

Як повідомили у САП, 27 грудня 2025 року за дорученням заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури прокурори САП вручили підозру п’ятьом народним депутатам України. Їхні дії кваліфіковано за ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368 КК України.

У ході досудового розслідування перевіряються факти можливого створення та діяльності з 2021 року організованої групи, до складу якої входили народні депутати України, з метою систематичного одержання неправомірної вигоди за прийняття / неприйняття відповідних законопроєктів.

За даними НАБУ, група мала ієрархічну структуру та чіткий розподіл ролей. До її складу входили чинні народні депутати України та службові особи апарату Верховної Ради України. Діяльність групи координував один із народних депутатів.

Для організації голосувань учасники групи надсилали вказівки з номерами законопроєктів у спеціально створеній групі месенджера WhatsApp. Там давалися вказівки щодо того, як потрібно голосувати: “за” чи “проти”.

Після голосувань окремим народним депутатам систематично передавали грошові кошти.

“Зазначимо, що сума неправомірної вигоди визначалась “показником ефективності голосувань”, який залежав від кількості підтриманих кожним конкретним народним депутатом України проєктів постанов та законів, а також їх присутності на пленарних засіданнях.

Розмір неправомірної вигоди становив від 2 000 до 20 000 доларів США. При цьому щонайменше з вересня 2022 року по листопад 2022 року розмір неправомірної вигоди складав 2 000 доларів США, а щонайменше із серпня 2025 року – вже 5 000 доларів США”.

У САП додали, що розподіляли кошти, як правило, щочетверга на початку наступного місяця за підсумками виконання завдань.

“За результатами проведених слідчих та негласних слідчих (розшукових) дій зафіксовано одержання з листопада по грудень поточного року учасником вказаної організованої групи – народним депутатом України неправомірної вигоди в сумі не менше ніж 145 000 доларів США із забезпеченням подальшого її розподілу серед інших народних депутатів України.

На сьогодні всім підозрюваним депутатам вручено клопотання про застосування запобіжних заходів”.

Зранку 27 грудня НАБУ і САП повідомили, що за результатами операції під прикриттям викрили організовану злочинну групу, до складу якої входили чинні народні депутати України. За даними слідства, учасники групи на систематичній основі отримували неправомірну вигоду за голосування у Верховній Раді України.

Згодом у НАБУ заявили, що Співробітники Управління державної охорони чинили спротив працівникам Бюро під час здійснення слідчих дій у комітетах Верховної Ради. Пізніше детективи змогли зайти до будівлі комітетів Ради.

В Управлінні державної охорони заявили, що його працівники перевіряли осіб, яких співробітники НАБУ взяли у якості понятих до урядового кварталу, а після перевірки пропустили тих і інших на територію.

За даними джерел УП, в рамках викриття НАБУ і САП організованої злочинної групи підозри вже отримали народні депутати від “Слуги народу” Євген Пивоваров, Ігор Негулевський, Ольга Савченко та Юрій Кісєль.

Малюнок Андрія Петренка

Сообщение Правоохорнці повідомили про підозру п’ятьом народним депутатам через хабарі за “потрібне” голосування появились сначала на Український репортер.

Після гучних обшуків 28 листопада Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) так і не висунули Андрієві Єрмаку жодних кримінальних підозр. Втім, навіть така причетність до сканадального розслідування коштувала йому посади очільника офісу президента, та статусу правої руки Володимира Зеленського.

НАБУ, яке ще в п’ятницю обіцяло повідомити деталі слідчих дій у Єрмака, цього тижня відмовляється від будь-яких коментарів. Неофіційно джерела DW в антикорупційній правоохоронній вертикалі лише підтверджують: обшуки відбулись у рамках нового етапу операції “Мідас”. І тепер уже екскерівник ОП – найвища за рангом ціль НАБУ не тільки в цій справі, а й за всю десятирічну історію бюро.

У кримінальному розслідуванні, яке керівництво НАБУ називає наймасштабнішим з часів створення антикорупційної вертикалі ще вісім підозрюваних. Семеро з них, за версією слідчих, входили в злочину організацію Тимура Міндіча – друга та бізнес-партнера Володимира Зеленського в “Кварталі 95”. За твердженням правоохоронців, користуючись зв’язками та впливом Міндіча у енергетиці та оборонці, група тягнула багатомільйонні “відкати” з підрядників НАЕК “Енергоатом”, а також відмивала ще більші суми у спеціальній “пральні”. Восьмий підозрюваний – віцепрем’єр Олексій Чернишов начебто отримував з цієї пральні незаконні доходи.

Впродовж останніх двох тижнів прокурори САП оприлюднили у Вищому антикорупційному суді стенограми сотень розмов підозрюваних між собою та з іншими посадовцями та бізнесменами, що мали свідчити про скоординованість та надзвичайну впливовість зловмисників. Двом із них – самому Міндічу та його соратнику Олександру Цукерману – вдалося завчасно покинути країну, слідство оголосило їх у розшук, а РНБО обклало санкціями.

Іншим ВАКС та його апеляційна палата призначили двомісячні арешти, погодившись із обґрунтованістю підозр слідчих. Однак станом на 28 листопада лише двоє підозрюваних лишаються під арештом – четверо ж, у тому числі й Олексій Чернишов, вийшли під застави, що загалом перевищили 3,5 мільйона євро.

DW ретельно вивчило матеріали слідства, оголошені в судових засіданнях, та вислухала аргументи самих підозрюваних і розповідає докладну історію “Міндічгейту”.

“Енергоатом”: шлагбаум від неформального куратора
Двоє підозрюваних, що лишаються під вартою, – це “Тенор” і “Рокет” з раніше оприлюднених правоохоронцями аудіозаписів. Тобто виконавчий директор “Енергоатому” з безпеки Дмитро Басов та адвокат Ігор Миронюк. Останнього НАБУ називає ексрадником Германа Галущенко- нині відстороненого міністра юстиції, а донедавна й енергетики – та неформальним куратором атомної галузі. Необмежений вплив на концерн, на думку слідства, дозволив Миронюку та Басову створити для його підрядників та постачальників корупційний “шлагбаум”.

“Енергоатом”, чиї річні закупівлі сягають 11 мільярдів гривень, мав можливість місяцями не платити постачальникам”Енергоатом”.
Цю схему, як і діяльність всієї злочинної організації, детективи документують від вечора 15 січня 2025 – коли фіндиректорка “Енергоатому” Людмила Смілянець доповідала Миронюку про фінансовий стан та постачальників концерну у помешканні на Печерську. Прокурор САП Сергій Савицький 11 листопада зачитував у суді стенограму розмови – не знаючи контексту важко зрозуміти її зміст, втім, у кількох місцях Миронюк доволі однозначно наказує призупинити платежі окремим контрагентам. Смілянець у відповідь обурюється: мовляв, перестала розуміти, в яких компаніях є інтерес Миронюка, а в яких нема.

Зрештою, слідство фокусується на Андрії Оверченко, підприємці родом з Енергодару, чия компанія “Еласт Атом” від 2019 року постачає на українські АЕС гумові ущільнювачі. За даними системи YouControl, у минулому постачальник неодноразово вибивав з “Енергоатому” заборгованість по контрактах через суд. Однак у серпні 2024 це втратило сенс – уряд включив концерн до переліку підприємств, з яких заборонено стягувати борги судовим виконавцям. “Енергоатом” перестав платити компанії Оверченко на початку лютого і за три з половиною місяці заборгував їй 11,66 мільйона гривень за поставлену продукцію.

Хто, коли і за яких обставин вимагав у “Еласт Атому” відкат, та хто зрештою його заплатив? Слідство досі не змогло це встановити. Однак 14 травня Дмитро Басов нібито сам приніс гроші до іншого помешкання Миронюка, де також була встановлена прослушка. “Я вам зараз розрахую швидко… Так, це я даю вам, це сюди, це сюди. Раз, два, три, чотири, п’ять, п’ятдесят три. Це Оверченка…”, – цитував Басова прокурор Іван Дячук 12 листопада, стверджуючи, що мова йде про 53 тисячі доларів США.

Через цю історію слідство інкримінує Басову та Миронюку одержання неправомірної вигоди в особливо великих розмірах, погрожуючи позбавленням волі на строк до 12 років. Однак відкати вимагали і від інших постачальників, вважають у САП. “Історія там – 15. З усіма, з ким ми спілкуємося, в усіх однаково, у всіх 15”, – запевняв Дмитро Басов під час тої самої розмови 14 травня. На думку слідства, йдеться саме про розмір хабаря у відсотках від суми контрактів, які мали сплатити постачальники.

На іншій зустрічі 9 липня вони з Миронюком ділили готівку між собою та іншими менеджерами “Енергоатому”. “Цей конверт – будівництво, 105. Це військові. Це Лукашевич (ймовірно Сергій Лукашевич, директор департаменту зв’язків з громадськістю. – Ред.) – 5. 5 – Пушкарь (ймовірно, Сергій Пушкар, ексдиректор з правового забезпечення, нині член НКРЕКП. – Ред.), штука – Коля, 10 – ваше. 3 – Мельничук”, – рахував Миронюк тисячі доларів, вважають слідчі. Однак вони досі не отримали достатньо підтверджень того, що перелічені люди дійсно отримували хабарі, пояснив DW прокурор Савицький після завершення засідання.

Від обговорення конкретних стенограм захисники атомників у суді обачно ухились – адже прокуратура не надала оригінали аудіозаписів. Натомість наполягали: ані Басов, ані Миронюк не мали такого авторитету і повноважень, аби впливати на тендерні процеси “Енергоатому” чи графіки оплат постачальникам.

Слідство вважає: колишні міністр енергетики Герман Галущенко (л) та президент “Енергоатому” Петро Котін (п) не могли не знати про “шлагбаум” для постачальників компанії, але офіційних підозр їм поки що не висунуто.
“Якщо прокуратура говорить про неправомірну вигоду, то це злочин службової особи – для того, щоб був склад злочину, необхідно довести, що Басов, займаючи таку-то посаду, маючи такі-то владні повноваження, вчинив такі-то дії в інтересах того-то, або не вчинив в інтересах того-то, за що отримав таку-то неправомірну виводу”, – повчав прокурора адвокат Віталій Наум 12 листопада. Його підзахисний Дмитро Басов запевнив суд, що серед усіх підозрюваних знайомий лише з Миронюком.

Миронюку ж взагалі не можна закидати статтю про хабарництво – оскільки той не є службовою особою, заявляв суду його адвокат Олександр Готін. Дані НАБУ про те, що під час описаних подій він буцім-то був радником міністра енергетики Германа Галущенка спростувало і міненерго. Сам Миронюк лише коротко заперечив висунуті йому підозри і не відповідав на подальші питання суду та журналістів.

Однак у НАБУ вже є щонайменше два свідки, які підтверджують, що він був чи не найголовнішою людиною, як в “Енергоатомі”, так і в міністерстві енергетики. Один із них – Володимир Кудрицький, екскерівник (2020-2024) іншої державної енергетичної компанії НЕК “Укренерго”, звільнений після затяжного конфлікту з Галущенком. Наприкінці жовтня 2025 року ДБР оголосило Кудрицькому про підозру у шахрайському заволодінні коштами НЕК через контракт на будівництво огорожі однієї з підстанцій. Печерський райсуд Києва постановив взяти його під варту, але він вийшов під заставу у 13,7 мільйона гривень.

Слідчим НАБУ Кудрицький розповідав: Миронюк брав участь у багатьох нарадах міністерства енергетики, на яких поводився “зверхньо, як керівник”. “Мені доводилось чути про те, що в “Енергоатомі” беруть хабарі за оплату вже виконаних робіт. Тобто, “Енергоатом” казав підрядникам на ринку, що грошей не вистачає на всіх, відповідно вони вимагали хабарів за те, щоб пріоритетно, в першу чергу платити тим, хто ці хабарі надавав”, – цитував екскерівника “Укренерго” прокурор Савицький 12 листопада.

Ім’я іншого свідка він не розголошував, пославшись на те, що той перебуває під захистом правоохоронців. Анонімний свідок стверджував: Миронюк і Басов фактично повністю контролювали діяльність “Енергоатому”, до того ж повідомляв про обставини функціонування системи відкатів, яка, за його словами, всередині компанії називалась “шлагбаум”.

Миронюк міг також істотно впливати і на правоохоронні органи, вважає слідство. Від жовтня він неодноразового відвідував головний офіс Держбюро розслідувань, розповідав прокурор Савицький. На одній зі стенограм, яку він читав у суді 12 листопада, “атомники” згадують про домовленість, за якою “дбр-івці забирають собі 5 відсотків”, на іншій обговорюють директора ДБР Олексія Сухачова, який, на їхню думку, є “достатньо скромним” і “не випендрюється”.

Після оприлюднення цих розмов ДБР розпочало кримінальне розслідування за статтями про хабарництво та перевищення службових повноважень власними співробітниками. Однак за тиждень відзвітувало: внутрішні перевірки не підтвердили ані вплив сторонніх осіб на працівників бюро, ані його причетність до витоку інформації про операцію “Мідас”.

Під час обшуку в одній з квартир Миронюка НАБУ виявили цілий стос досьє на власних співробітників та антикорупційних активістів. Детективи винуватять у витоку одного з найвищих керівників антикорупційної вертикалі – заступника керівника САП Андрія Синюка. В жовтні Миронюк і Басов нібито спокусили його за посередництва ще одного співробітника “Енергоатому” – Станіслава Гущесова, який перед цим багато років прослужив у генеральній прокуратурі. Синюк, хоч і не був безпосередньо залучений в “операцію “Мідас”, неодноразово проглядав її матеріали в реєстрі досудових розслідувань, і міг передавати дані розслідування підозрюваним.

Внутрішнє розслідування щодо Синюка триває, йому досі не оголошували про офіційну підозру. Однак сам він поспішив звільнитися з посади за власним бажанням “для уникнення будь-яких спекуляцій”.

Інша частина діяльності “злочинної організації Міндіча” була сконцентрована на легалізації коштів набутих злочинними шляхом через так званий “бек-офіс”, що працював як традиційний конвертаційний центр – переводив готівкові кошти в безготівкові та навпаки за допомогою крипторахунків та підставних компаній. Розміщувався цей “бек-офіс” у невипадковому місці – в квартирі на Софіївській площі, що належала родині Леоніда Деркача, колись могутнього очільника СБУ часів Кучми, який помер у січні 2022 року.

Не менший вплив на українську політику мав і його син Андрій Деркач, який теж починав свій кар’єрний шлях у СБУ. Однак зараз спецслужба обвинувачує Деркача-молодшого у держзраді на користь рф – від осені 2024 року він представляє Астраханську область у Раді Федерації. В українському парламенті Андрій Деркач беззмінно засідав від 1998 року, майже весь цей час Ігор Миронюк був його офіційним радником, в тому числі й під час керівництва “Енергоатомом” у 2006-2010 роках.

Однак керівником “бек-офісу” НАБУ називає не Миронюка, а Олександра Цукермана, бізнесмена, мецената та власника бьюті-клініки DMC. За версією слідства, Цукерман залучив до злочинної організації бухгалтера Ігора Фурсенка та двох співучасниць: Лесю Устименко та Людмилу Зоріну, разом вони “відмили ” близько 100 мільйонів доларів. Цукерман покинув Україну за кілька тижнів до оголошення про підозру, інші троє вийшли під застави у 95, 25 та 12 мільйонів гривень відповідно.

НАБУ не тільки прослуховувало “бек-офіс”, а й пильно стежило за його співробітниками. В результаті у суді прокурори представили 11 епізодів легалізації на загальну суму лише близько 8 мільйонів.

У восьми з них впродовж лютого-травня гроші – загалом понад 6 млн доларів – у “бек-офіс” передавав Ігор Миронюк. Джерело походження цих коштів, як з’ясувалось у суді, слідству невідоме. Однак САП називало їх “набутими злочинним шляхом” з огляду на те, що законних джерел для таких сум у Миронюка просто не було.

Адвокати Миронюка та співробітників “бек-офісу” звертали увагу – жодного разу слідство не зафіксувало факт передачі готівки. Лише в одному випадку йшлося про зустріч Ігора Фурсенка з кур’єром у лютому – на оприлюднених у суді знімках він ніс до дверей дві сумки, в яких начебто було 874 тисячі доларів. Втім, інший подібний випадок вони обговорювали з Цукерманом за місяць. “Я забрав лимон і в цій же коробці віддав 1,6. Але 1,6 нести – це таке собі задоволення”, – хвастався мільйонами доларів Фурсенко, як вважає слідство. Сам підозрюваний стверджував, що передавав у коробках вино, торгівлею яким займається вже багато років.

Майже в усіх епізодах дійсно йдеться про вражаючи суми – від півмільйона доларів і більше. Однак в одному випадку НАБУ описує відносно дріб’язкову операцію: в лютому Миронюк попросив Фурсенка зробити послугу його подрузі Наталії Ш. – переказати 39,3 тисячі доларів її матері у США. За звичайну для “бек-офісу” таксу у 5 відсотків співробітники здійснили переказ за допомогою криптовалюти.

Особливу увага правоохоронців до цього епізоду пояснюється тим, що він може підпасти під юрисдикцію американських слідчих органів, ймовірно ФБР. Як пояснив DW прокурор Сергій Савицький, слідство не квапилось звертатися за міжнародною допомогою у цій справі через побоювання витоку інформацією.

Цими ж побоюваннями у НАБУ пояснюють і зволікання з формальним відкриттям розслідування. Адвокати усіх без винятку підозрюваних звертали увагу: офіційно кримінальна справа розпочата лише в серпні, а значить правоохоронці до того місяцями стежили за підозрюваними і фіксували злочини з порушенням закону.

Ще три випадки ймовірної легалізації грошей стосуються колишнього віце-прем’єра, міністра національної єдності, розвитку громад та територій Олексія Чернишова. Сам він хоч і не був членом злочинної організації, але, на думку слідства, отримував у “бек-офісі” чималі суми.

Перший епізод нібито мав місце 11 лютого: керівник “бек-офісу” Олександр Цукерман у цей день дав доручення своїй підлеглій Лесі Устиновій підготувати для людини із псевдонімом “Че Гевара” 300 тисяч доларів. Цукерман окремо наголошував: “красивих купюр” (тобто випущених після 2013 року) для “Че Гевари” шкода.

Коли ввечері того дня Чернишов сам прийшов до “бек-офісу” на засідання певного “інтелектуального клубу”, йому передали 200 тисяч доларів, 96 тисяч євро та ще 27,3 тисячі доларів, які Цукерман, за його словами, зняв у “зрозумілій касі”. “Я це зрозумів і я це ціную. Я чую це”, – відповідає людина із голосом, схожим на голос Олексія Чернишова на записах, оприлюднених НАБУ.

На інших записах, від 3 березня, Цукерман обговорював зі співробітниками “бек-офісу” прохання від “Че Гевари” “дати йому 500” – на думку слідства мова йшла про півмільйона доларів ймовірно призначених для фінансування якогось будівництва. Це прохання Цукерман обговорив також з Тимуром Міндічем, зрештою той розпорядився виплатити гроші. Їх Чернишову передали наступного дня “невстановлені люди за невстановлених обставин” – ввечері Цукерман розповідає про це як про факт бухгалтеру Фурсенку.

Третій епізод стався ще за два місяці: 8 травня Фурсенко та Цукерман знову обговорювали необхідність “віддати Че Геварі 500”. Того ж дня Цукерман і “Че Гевара” обговорили спосіб передачі грошей – останній пропонує зробити це “якось інакше”, наприклад через лікаря, до якого заїде “професор, доктор наук”.

Слідство вважає, що йдеться про дружину тоді ще віце-прем’єра Світлану Чернишову – 10 травня після розмови з чоловіком вона заїхала до бьюті-клініки DMC, що належить Цукерману, та телефоном домовилась з ним про зустріч. На цій зустрічі, як вважає слідство Цукерман і передав їй півмільйона доларів – учасники злочинного угруповання згадають про це на пізніших записах.

Олексій Чернишов та його адвокати в суді називали підозру НАБУ необґрунтованою. Колишній віце-прем’єр стверджував, що ніхто та ніколи не називав його прізвиськом “Че Гевара” та не впізнавав свій голос на оприлюднених НАБУ записах. Водночас у розмові з журналістами він визнав знайомство з Олександром Цукерманом та згадував, що дійсно відвідував певний “інтелектуальний клуб”, однак не вдавався в подробиці таких засідань.

Його адвокат Олександр Тананакін переконував суд: НАБУ не надало конкретних доказів отримання Чернишовим готівки у березні та у травні. Візит Світлани Чернишової до клініки він пояснював тим, що вона є постійною пацієнткою медзакладу. Зрештою адвокати наполягли на долученні до справи матеріалів іншого розслідування, в якому Олексія Чернишова підозрюють у отриманні неправомірної вигоди за передачу приватному забудовнику державної земельної ділянки. У телефоні ексвіцепрем’єра не знайшли переписок із співробітниками “бек-офісу” в березні та травні, йшлося у відповіді на запит судді Ногачевського.

Чи не найзапекліше адвокати усіх затриманих критикували наміри слідства об’єднати їх клієнтів у злочинну організацію. Така сувора кваліфікація, на їхню думку, була надана виключно заради того, щоб посадити підозрюваних за ґрати. Натомість слідство стверджувало: зловмисники були об’єднані в ієрархічну законспіровану структуру, використовували псевдоніми та зашифровані канали зв’язку, до того ж постійно обговорювали між собою незаконну діяльність.

Тимур Міндіч, якого НАБУ і САП ставлять на чолі організації, ймовірно ніколи не з’являвся у “бек-офісі” чи квартирах Ігора Миронюка. Натомість детективи прослуховували його власну квартиру на верхніх поверхах будинку біля Маріїнського парку, в якому певний час мешкав президент Володимир Зеленський. Через це помешкання Міндіч, ймовірно, і отримав свій псевдонім – “Карлсон”.

1 грудня прокурор Савицький нарешті оголосив у суді деталі підозри проти Міндіча – за підсумками його заочно помістили під варту і збираються оголосити в міжнародний розшук. Оприлюднені у попередніх слуханнях стенограми розмов також мали б підтверджувати ключову роль Міндіча: з Цукерманом Мінідіч обговорює справи в “Енергоатомі” та інші аспекти бізнесу, пов’язаного з енергетикою, а також влаштовує зустріч тоді ще міністра Германа Галущенка з президентом Володимиром Зеленським.

У згаданій квартирі Міндіча стояла прихована камера з мікрофоном, випливає з матеріалів слідства. Ймовірно власник помешкання виявив її всередині літа, принаймні розмов звідти пізніше липня правоохоронці досі не зачитували. “Не хочеться підозру отримувати”, – нібито говорить “Карлсон” на одному з останніх записів від 30 червня, коли разом із Цукерманом вони обговорюють перші обшуки в Олексія Чернишова.

Минулого тижня низка Telegram-каналів оприлюднили копію підозри, яку Міндічу переслали попри втечу за кордон. Однак 1 грудня з’ясувалося: НАБУ і САП інкримінує Тимуру Міндічу ще один злочин – “незаконний вплив” на тоді ще міністра оборони Рустема Умєрова, що карається максимум двома роками позбавлення волі, порівняно з 13 роками за керівництво злочинною організацією.

Цю частину підозри суд розглядав у закритому режимі. Однак з документу, що раніше був оприлюднений низкою Telegram-каналів випливає: йдеться про лобіювання інтересів фірми “Мілікон ЮА”, яка в лютому уклала із Державним оператором тилу (ДОТ) міноборони контракт на постачання 10 тисяч бронежилетів на загальну суму 217,5 мільйона гривень. Втім, перша ж партія, що надійшла у квітні не відповідала заявленим вимогам, тож поставки призупинили, і ДОТ почав нараховувати постачальнику пеню.

Державні реєстри не дають змогу простежити достеменний зв’язок між “Мілікон ЮА” та Міндічем. Втім, сам він нібито переконував Умєрова, що в цей контракт було вкладено “половину його грошей”. 8 липня, приймаючи міністра оборони у себе вдома, Міндіч умовляв його прийняти бронежилети або “це п**ц якийсь буде”. Як випливає із документа, Рустем Умєров не пристав на вмовляння і контракт зрештою було розірвано.

Минулого тижня Рустем Умєров нарешті дав свідчення детективам НАБУ. Вони не обернулись для нього на якусь кримінальну відповідальність.

Антикорупційні правоохоронці стверджують: розслідування “Міндічгейту” не збавляє оберти – детективи вивчають сотні документів, виявлених під час обшуків. Ймовірно, це задача не з легких. Так, на одній із оприлюднених стенограм розмов Олександр Цукерман вихваляється: мовляв, розшифрувати файли “бек-офісу” може тільки він сам.

Директор НАБУ Семен Кривонос заявляє: слідство просувалося б значно швидше, якби не саботаж окремих державних органів. Зокрема, Державної служби фінансового моніторингу, яка, за його словами, ігнорує запити детективів про рух коштів “пральні”. По рахунках фігурантів розслідування не виявлено жодних підозрілих операцій, відповідав керівник Держфінмоніторингу Філіп Пронін на засіданні профільної комісії парламенту.

На неофіційних зустрічах керівництво НАБУ натякало: саботаж розслідування “Мінідічгейту” координується у найвищих кабінетах влади. Ярослав Железняк, очільник парламентської ТСК з опозиційної фракції “Голос”, який називає себе заявником у цій кримінальній справі, відверто звинувачував у цьому Андрія Єрмака. Мовляв, той теж був залучений до корупційних схем Тимура Міндіча, неодноразово відвідував його квартиру і фігурує у розмовах підозрюваних під псевдонімом “Алі Баба”.

НАБУ відмовляється коментувати цю інформацію. На оприлюднених у ВАКС стенограмах не згадується ані прізвище ексглави ОП, ані персонаж арабських казок. Втім, є невеличка підказка, яка може пояснити його роль у оборудках, що нині є предметом розслідування.

Мова йде про будівництво, на яке начебто збирав гроші у “бек-офісі” Олексій Чернишов – ймовірно, говорячи про нього, підозрювані мали на увазі ділянку у елітному селі Козин під Києвом. Журналісти Bihus.Info ще влітку з’ясували: компанія “Блум девелопмент”, що належала Олексію Чернишову до переходу на державна службу, зводить на цій ділянці елітний котеджний комплекс. Ярослав Железняк на своєму Youtube-каналі стверджує: власником одного із будинків, зведених за кошти від корупційних оборудок, був саме Андрій Єрмак, тобто мова може йти про його незаконне збагачення чи недостовірне декларування майна. Колишній очільник ОП, який за шість років став чи ненайвпливовішою людиною в країні, минулого тижня оголосив, що “готовий до будь-яких репресій”.

Сообщение НАБУ та САП – про Міндічгейт та інші подробиці слідства появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє “Українська правда” з місця події

Журналістам УП вдалося зафільмувати, як на територію урядового кварталу зайшли близько 10 співробітників НАБУ і САП.

“Українська правда” намагається отримати коментарі в НАБУ.

Пізніше НАБУ і САП підтвердили, що проводять обшуки у керівника Офісу президента Андрія Єрмака.

25 листопада директор НАБУ Семен Кривонос висловив переконання, що під час розслідування справа “Мідас” про корупцію в енергетичній сфері буде розширюватися і що ще будуть нові підозри.

Вранці 10 листопада стало відомо про те, що НАБУ проводить обшуки у бізнесмена Тимура Міндіча та у міністра юстиції Германа Галущенка. Тоді ж джерела УП повідомили, що Міндіч втік за кордон за кілька годин до обшуків.

Оголошено в розшук фігурантів справи “Мідас” Тимура Міндіча та Олександра Цукермана

Того ж дня Національне антикорупційне бюро України повідомило, що викрило масштабну корупційну схему розкрадання коштів у сфері енергетики, а також оприлюднило аудіозаписи переговорів фігурантів у цій справі.

Корупція у Енергоатомі: названі імена усіх, кому НАБУ вручило підозори за справою Міндіча

11 листопада журналісти виявили імена усіх фігурантів розслідування масової корупції у “Енергоатомі”, які отримали підозру від НАБУ. За інформацією проєкту “Схеми”, підозри отримали Тимур Міндіч (якого на оприлюденх НАБУ аудіозаписах називають “Карлсон” – ред.), ексрадник міністра енергетики Ігор Миронюк (“Рокет”), виконавчий директор з безпеки “Енергоатому” Дмитро Басов (“Тенор”), Олександр Цукермана (“Шугармен”), Ігор Фурсенко (“Рьошик”), Леся Устименко і Людмила Зоріна.
П’ятеро осіб зі списку підозрюваних затримані. Двоє – Міндіч та Цукерман – виїхали з України.

Басову, Миронюку, Фурсенку, Устименко та Зоріній обрали запобіжні заходи з можливістю внесення застави. Згодом стало відомо, що Вищий антикорупційний суд отримав застави за працівниць “бек-офісу” з відмивання коштів навколо “Енергоатому”, Лесю Устименко та Людмилу Зоріну.

За Устименко та Зоріну, фігуранток “плівок Міндіча” внесла застави фірма зі статутним капіталом в тисячу гривень

13 листопада президент Володимир Зеленський ввів в дію рішення Ради національної безпеки та оброни про ведення санкцій проти бізнесмена, співвласника студії “Квартал-95” і його соратника Тимура Міндіча та бізнесмена Олександра Цукермана.

19 листопада Верховна Рада підтримала постанову про звільнення Германа Галущенка, який фігурує у справі про корупційні схеми в енергетиці, з посади міністра юстиції України. Сам посадовець зазначав перед тим, що за посаду “не тримається”, але водночас має намір “захищати себе в юридичній площині й доводити свою позицію”.

Читайте також:

У фігуранта справи про розкрадання в енергетиці знайшли досьє на працівників НАБУ

Операція “Мідас”: Нацбанку невідомо, як мільйони доларів потрапили до України

“Плівки Міндіча”. Велика сімка нагадала Україні ключову умову руху до НАТО

Фото Української правди

Сообщение НАБУ і САП проводять обшуки у Єрмака появились сначала на Український репортер.

Зокрема, 12 листопада запобіжний захід отримав Ігор Фурсенко на прізвисько «Рьошик». Його відправили під варту на 60 днів з правом вийти під 95 млн грн застави.

За даними слідства, підозрюваний був бухгалтером так званого бек-офісу й займався фінансовими операціями з приводу легалізації коштів. Як пише hromadske, під час засідання прокурорка читала стенограму розмови Фурсенка та ще одного фігуранта — бізнесмена Олександра Цукермана, у якому перший розповідав, що працює у компанії-виробника ракет «Фламінго» Fire Point, куди влаштувався, мовляв, щоб могти виїжджати за кордон і вільно пересуватися країною. Раніше у медіа неодноразово з’являлися повідомлення про зв’язки згаданої компанії з Тимуром Міндічем, який виїхав з України вночі 10 листопада, за кілька годин до обшуку. У самій компанії цей зв’язок заперечували.

Також увечері 12 листопада запобіжний захід отримала Леся Устименко. Прокурор стверджував, що вона забезпечила відмивання понад 145 мільйонів гривень. Адвокати Устименко просили про мʼякший запобіжний захід, адже ані вона, ані її чоловік нібито не працюють від початку повномасштабного вторгнення. Однак суд ухвалив узяти її під варту на 60 діб з альтернативою застави у вигляді 25 мільйонів гривень.

Підприємиця Людмила Зоріна, яку також підозрюють у причетності до розкрадань в «Енергоатомі», перебуватиме під вартою 60 діб, або ж зможе вийти, якщо внесе 12 мільйонів гривень застави. Такий запобіжний захід ВАКС ухвалив 13 листопада.

Слідство вважає, що Зоріна, разом з іншими підозрюваними — Ігорем Фурсенком (Рьошиком), ексрадником міністра енергетики Ігорем Миронюком (Рокетом) та Лесею Устименко — займалася легалізацією коштів.

Під час засідання суду прокурор заявив, що Зоріна має ФОП і з 2023 року вона отримала доходів на загальну суму понад 649 тисяч гривень. Водночас під час обшуків у неї знайшли 105 тисяч доларів. Крім цього, у 2024 році вона купила автомобіль, який коштує 1 мільйон 400 тисяч гривень. За словами прокурора, це свідчить про наявність іншого доходу, на думку слідства, «саме від злочинної діяльності».

Прокурор просив запобіжний захід тримання під вартою, оскільки є ризики впливу на свідків та знищення доказів. Сторона обвинувачення клопотала про заставу у понад 15 мільйонів гривень.

Раніше суд обрав запобіжні заходи двом іншим фігурантам справи «Мідас» — Ігорю Миронюку та Дмитру Басову.

Вранці 10 листопада стало відомо, що Національне антикорупційне бюро прийшло з обшуком до давнього соратника президента Володимира Зеленського, співвласника ТОВ «Квартал 95» Тимура Міндіча, але він встиг законно виїхати з країни. Також обшуки пройшли в ексміністра енергетики Германа Галущенка, який з липня 2025 року керує Міністерством юстиції, та державній компанії «Енергоатом», якій підпорядковані всі українські атомні електростанції.

Загалом у рамках цієї справи детективи провели близько 70 обшуків та зібрали понад тисячу годин аудіозаписів. Сума збитків унаслідок дій злочинної організації становить 100 млн доларів.

Основним напрямком діяльності злочинної організації було систематичне отримання хабарів від контрагентів «Енергоатому» в розмірі від 10% до 15% від вартості контрактів. Зокрема, контрагентам Енергоатому нав’язувались умови сплати відкату за уникнення блокування платежів за надані послуги/поставлену продукцію або позбавлення статусу постачальника. Ця практика отримала назву «шлагбаум».

До реалізації схеми керівник злочинної організації залучив колишнього заступника керівника Фонду державного майна, який пізніше став радником міністра енергетики (йдеться про Ігоря Миронюка), а також колишнього правоохоронця, що обіймав посаду виконавчого директора з фізичного захисту та безпеки «Енергоатому» (йдеться про Дмитра Басова).

Використовуючи службові зв’язки в міністерстві та державній компанії, вони забезпечували контроль над кадровими рішеннями, процесами закупівель і рухом фінансових потоків.

«Фактично управління стратегічним підприємством з річним доходом понад 200 млрд грн здійснювалось не офіційними посадовцями, а сторонніми особами, які не мали жодних формальних повноважень, проте узяли на себе роль «смотрящих», — наголосили в НАБУ.

У НАБУ також розповіли, що гроші, отримані злочинним шляхом, організація виводила через офіс колишнього народного депутата України Андрія Деркача, якого підозрюють у державній зраді. Сам Деркач наразі є російським сенатором від Астраханської області.

На тлі викриття корупції в енергетиці народний депутат від «Голосу» Ярослав Железняк зареєстрував у Верховній Раді проєкти постанов про звільнення з посади міністра юстиції Германа Галущенка, який до липня 2025 року був міністром енергетики, а також чинної міністерки енергетики Світлани Гринчук. Найближче засідання парламенту, на яке можуть винести відповідні проєкти постанов, пройде 18 листопада.

12 листопада уряд відсторонив Галущенка від посади міністра юстиції. Згодом, після вимоги Зеленського і Галущенко, і Гринчук написали заяви про відставку, а прем’єр-міністерка Юлія Свириденко подала до Верховної Ради подання на звільнення їх з займаних посад.

Наглядова рада «Енергоатому» повідомила, що скличе у зв’язку з корупційним скандалом спеціальне засідання. Але 11 листопада уряд її розформував. Крім того, 12 листопада уряд відсторонив від посади Якоба Хартмута.

Президент Володимир Зеленський також відреагував на гучне розслідування НАБУ у вечірньому зверненні 10 листопада. Попри те, що фігурантом справи є його близький друг Тимур Міндіч, коментар президента був коротким.

«Будь-які результативні дії проти корупції дуже потрібні. Невідворотність покарання потрібна. Енергоатом забезпечує Україні найбільшу частку енергогенерації зараз. Чистота в компанії – це пріоритет. Енергетика, кожна галузь. Кожен, хто будував схеми, повинен отримати чітку процесуальну відповідь. Вироки мають бути. І урядовці повинні працювати разом із НАБУ, разом із правоохоронними органами, і так працювати, як це потрібно для результату», — сказав Зеленський.

Міністр юстиції Герман Галущенко не коментує цю справу, посилаючись на збереження таємниці досудового розслідування.

НАБУ спершу оголосило підозру в цій справі сімом фігурантам. П’ятьох з них затримали. Пізніше підозру також отримав колишній віцепрем’єр, ексміністр національної єдності Олексій Чернишов.

Крім Міндіча, який виїхав з України, у цій справі ще фігурує член НКРЕКП Сергій Пушкар, який також втік.

Сообщение Справа “Мідас”: запобіжні заходи обрали ще трьом фігурантам появились сначала на Український репортер.

Про це пише «Українська правда» з посиланням на власні джерела.

«Підконтрольні Офісу президента правоохоронці для отримання інформації про можливі ризики у справах оточення президента могли стежити за співробітниками НАБУ», — йдеться у матеріалі.

Видання вказує, що про це свідчить той факт, що в одного з фігурантів справи про розкрадання на «Енергоатомі» знайшли інформацію про керівника НАБУ Семена Кривоноса та інших співробітників. Зокрема, про керівника головного управління детективів Олександра Абакумова — керівника операції «Мідас».

Журналісти зазначають, що без допомоги правоохоронних органів фігуранти також не могли отримати інформацію про переміщення співробітників НАБУ з офіційних баз.

Як стверджують співрозмовники УП в антикорупційній вертикалі, одразу після обшуків у Міндіча 10 листопада НАБУ і САП почали отримувати погрози про те, що буде «відповідь».

Крім того, вже під час обшуків у інших фігурантів, як стверджують джерела видання, були знайдені докази того, що дійові особи ще у п’ятницю, 7 листопада, знали, що на понеділок, 10 листопада, готуються якісь заходи. «Треба зачиститись до понеділка», — писав один з учасників схеми іншим.

За даними УП, на момент обшуків Міндіч вже перебував за кордоном. Він перетнув кордон у пункті перетину «Грушів» у напрямку Польщі о 2:09 ночі. Це сталося за чотири з половиною години до обшуків.

Також саме 7 листопада (перед обшуками) з’явилося відеозвернення керівника Офісу президента Андрія Єрмака, в якому він повідомляв, що Нацполіція затримала ділка, що начебто від імені його родича вимагав неправомірну вигоду за працевлаштування в ОП. Джерела УП у політичних колах наголошують, що ця публікація «майже збіглась у часі з отриманням Офісом президента інформації, що в НАБУ і САП готуються заходи в тому числі по Єрмаку»

Співрозмовники видання у правоохоронних органах стверджують, що станом на зараз «в НАБУ і САП є інформація, що частину інформації фігурантам міг злити заступник керівника САП Андрій Синюк». Але прізвища Міндіч на той момент не було в електронних матеріалах. Зокрема, після цього зливу за кордон втік головний фінансист Міндіча Олександр Цукерман на прізвисько Шугармен.

Національне антикорупційне бюро (НАБУ) 10 листопада заявило про проведення масштабної операції «Мідас» із викриття корупції у сфері енергетики.

За даними слідства, основним напрямом діяльності злочинної організації було систематичне отримання «відкатів» від контрагентів «Енергоатому» розміром від 10% до 15% вартості контрактів. Зокрема, контрагенти мали заплатити, щоб уникнути блокування платежів за надані послуги/поставлену продукцію або втрати статусу постачальника.

Гроші легалізували через окремий офіс у Києві, що належав родині колишнього народного депутата, а нині сенатора рф Андрія Деркача, кажуть правоохоронці.

Прокурор Спеціалізованої прокуратури повідомив, що до схеми були залучені бізнесмени Тимур Міндіч (Карлсон) та Олександр Цукерман (Шеф або Шугармен). За даними САП, упродовж 2025 року Міндіч мав вплив на міністра енергетики Германа Галущенка (Професора) та на тодішнього міністра оборони Рустема Умєрова.

Прокурор також підтвердив, що до справи був залучений колишній міністр національної єдності. Олексію Чернишову вже оголосили підозру у незаконному збагаченні.

НАБУ повідомило про підозри ще сімом членам злочинної організації, які, за даними слідства, причетні до масштабної корупційної схеми в енергетиці. П’ятьох уже затримали.

«Українська правда» з посиланням на джерела повідомила, що зранку 10 листопада працівники НАБУ проводили обшуки в бізнесмена та співвласника фірми «Квартал 95» Тимура Міндіча. Але той, за даними видання, за кілька годин до обшуків нібито залишив територію України. НАБУ прийшло з обшуками також до Германа Галущенка — міністра юстиції, який раніше був міністром енергетики, — та до компанії «Енергоатом».

Сообщение У фігуранта справи про розкрадання в енергетиці знайшли досьє на працівників НАБУ появились сначала на Український репортер.

Про це сказав прокурор САП під час засідання щодо обрання запобіжного заходу підозрюваному Ігорю Миронюку.

Прокурор зачитував стенограму записів прослуховування. За його словами, в одному з епізодів бізнесмен Тимур Міндіч зустрічався з відвідувачем, якого ідентифікували як Сергія Шефіра. Схоже, ідеться про колишнього бізнес-партнера президента Володимира Зеленського, який до 2024 року обіймав посаду першого помічника президента.

Розмова стосувалася Олексія Чернишова та притягнення його до кримінальної відповідальності. Як зацитував прокурор, відвідувач каже: «Я йому сказав [щодо застави]: якщо в тебе офіційна частина є, то неофіційно ми тобі докладемося».

На що Міндіч відповів: «Я йому сказав, що від себе теж. У мене таких немає». Відвідувач каже: «Та ні, ну, з каси».

Нагадаємо, правоохоронці вручили тоді віцепрем’єр-міністру — міністру національної єдності Олексію Чернишову підозру у справі про корупцію в Мінрегіоні. Йдеться про період, коли він очолював це міністерство. Чернишову закидають зловживання службовим становищем та одержання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та інших.

27 червня суд призначив запобіжний захід Чернишову у вигляді 120 мільйонів гривень застави. Уже незабаром необхідну суму внесли.

НАБУ 10 листопада заявило про проведення масштабної операції «Мідас» із викриття корупції у сфері енергетики.

За даними слідства, основним напрямом діяльності злочинної організації було систематичне отримання «відкатів» від контрагентів «Енергоатому» розміром від 10% до 15% вартості контрактів. Зокрема, контрагенти мали заплатити, щоб уникнути блокування платежів за надані послуги/поставлену продукцію або втрати статусу постачальника.

Гроші легалізували через окремий офіс у Києві, що належав родині колишнього народного депутата, а нині сенатора рф Андрія Деркача, кажуть правоохоронці.

Прокурор Спеціалізованої прокуратури повідомив, що до схеми були залучені бізнесмени Тимур Міндіч та Олександр Цукерман.

За даними прокурора, упродовж 2025 року Міндіч мав вплив на міністра енергетики Германа Галущенка та на тодішнього міністра оборони Рустема Умєрова. Прокурор також підтвердив, що до справи був залучений колишній міністр національної єдності. Олексію Чернишову вже оголосили підозру в незаконному збагаченні.

Сообщение Фігуранти справи про розкрадання в енергетиці пропонували взяти гроші “з каси” на заставу Чернишову – прокурор появились сначала на Український репортер.

Про це у Телеграм повідомляє САП, а також НАБУ, детективи якого здійснювали досудове розслідування.

НАБУ і САП скерували до суду справу щодо заволодіння грошовими коштами АТ «Укрзалізниця» організованою групою, до складу якої входили посадові особи УЗ та підприємці.

Серед обвинувачених – керівники організованої групи, чинні та колишні посадові особи АТ «Укрзалізниця» та бенефіціари приватного товариства.

У межах досудового розслідування, яке здійснювали детективи НАБУ, встановлено, що у 2018 році один із керівників організованих груп із заволодіння коштами товариства вирішує контроль над товарно-грошовими потоками АТ «Укрзалізниця». Так, особа дозволила призначити групу членів на керівні посади в АТ «Укрзалізниця», що в подальшому забезпечило безперешкодну діяльність організованої групи.

У подальшому підвладному керівнику організованої групи посадові особи АТ «Укрзалізниця» забезпечили перемогу в тендері підконтрольного підприємства, створивши видимість її законності. За результатами протягом двох років, включно до 2020 року, компанія-переможець тендеру розмістила Укрзалізниці пневмоінструмент на завищену вартість. Як наслідок, Укрзалізниця переплатила 11,4 млн грн, якими заволоділи та розпорядилися на власний розсуд учасників організованої групи.

Крім цього, для аналогічних спеціалістів організована група забезпечення перемоги підконтрольних йому компаній у тендерах на закупівлю запасних частин до вантажних вагонів. У результаті Укрзалізниця зазначила збитків на суму 38,9 млн грн.

Учасникам організованої групи інкриміновано вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 5 ст. 191 КК України.

відповідно до ч. 1 ст. 62 Конституції України особа визнана невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вина не буде доведено в законному порядку і встановлено позовом вироку судом.

“

Сообщение До суду направили обвинувальний акт за розкрадання десятків мільйонів “Укрзалізниці” появились сначала на Український репортер.

Про це повідомили у САП.

Зараз обов’язки очільника митниці виконує Сергій Звягінцев.

Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на підставі матеріалів НАБУ звернувся до Вищого антикорупційного суду з позовом про визнання необґрунтованими активів на загальну суму понад 3,2 млн грн, якими користується чинний очільник Державної митної служби України.

Йдеться про житловий будинок площею 236,8 кв. м. та земельну ділянку під Києвом, на якій він розташований. Як з’ясувалося, ця нерухомість була оформлена на близького родича дружини, проте фактично її власником та розпорядником був посадовець і його родина.

Вищий антикорупційний суд за заявою прокурора в порядку забезпечення позову наклав на активи арешт.

Про хід та результати розгляду цивільної справи у САП обіцяють повідомити додатково.

Сообщение САП просить конфіскувати будинок і земельну ділянку головного митника Сергія Звягінцевева появились сначала на Український репортер.