Документ удосконалює правове регулювання інституту старост задля його подальшого розвитку.

Зокрема закон передбачає, що перед винесенням кандидатури старости на розгляд ради громади, яка його затверджує та звільняє, обов’язково проводиться громадське обговорення з мешканцями.

Входження старости до складу виконавчого комітету ради громади вже не є обов’язковим, однак він матиме гарантоване право на участь та виступ на засіданнях ради, виконкому, інших органів ради. За рішенням органу місцевого самоврядування, за старостою закріплюються окремі завдання адміністратора Центру надання адмінпослуг.

Документ також урегульовує порядок створення старостинських округів з метою запровадження інституту старост, зокрема для міст, які не є адміністративними центрами громад, затвердження радою громади положень про старосту, суміщення посади старости тощо.

“Український репортер” вже розповідав: якщо раніше сільських старост в об’єднаних територіальних громадах призначала селищна рада, міська рада винятково за поданням керівника ради, то відтепер поставлено заслін такому вузькоколегіальному, а загалом – одноосібному рішенню.

Відтепер сільських старост зобов’язані призначати тільки на підставі думки громади. Як громада скаже, так і буде.

Цитуємо закон:

“Староста затверджується сільською, селищною, міською радою на строк її повноважень за пропозицією відповідного сільського, селищного, міського голови, що вноситься за результатами громадського обговорення (громадських слухань, зборів громадян, інших форм консультацій з громадськістю), проведеного у межах відповідного старостинського округу.

Кандидатура старости вноситься на громадське обговорення (громадські слухання, збори громадян, інші форми консультацій з громадськістю) сільським, селищним, міським головою та вважається погодженою з жителями відповідного старостинського округу, якщо в результаті громадського обговорення (громадських слухань, зборів громадян, інших форм консультацій з громадськістю) отримала таку підтримку у старостинському окрузі:

з кількістю жителів до 1500 – більше 20 відсотків голосів жителів від загальної кількості жителів відповідного старостинського округу, які є громадянами України і мають право голосу на виборах;

з кількістю жителів від 1500 до 10 тисяч – більше 17 відсотків голосів;
з кількістю жителів від 10 тисяч до 20 тисяч – більше 14 відсотків голосів;
з кількістю жителів від 20 тисяч до 30 тисяч – більше 10 відсотків голосів;
з кількістю жителів більше 30 тисяч – більше 7 відсотків голосів жителів від загальної кількості жителів відповідного старостинського округу, які є громадянами України і мають право голосу на виборах…

Кандидатура старости відповідного старостинського округу, не підтримана сільською, селищною, міською радою, не може бути повторно внесена для затвердження в цьому старостинському окрузі протягом поточного скликання відповідної сільської, селищної, міської ради…”

“Український репортер”  писав також, що керівники територіальних громад призначили старост здебільшого не тих, кого хочуть бачити на цих посадах люди у селах, а “своїх”. На призначення впливало те, хто кому кум, сват, брат, хто кому догоджає…

Особливо це проявилося на Київщині, де обласна влада мовчки і з дивовижною байдужістю спостерігала як розквітає свавілля керівних панів у громадах. А на всі скарги громадян сліпа влада відповідала, що її це не стосується і жодних важелів впливу на корумповано-мафіозних ділків місцевого калібру вона не має. 

Ми розповідали, що, наприклад, в Баришівському районі (сьогодні – Броварський) Київської області до КМДА, до Київради були направлені звернення багатьох громадян про те, що голос громад місцева влада абсолютно не чує і призначає “своїх” старост. Обласна влада навіть пальцем не поворохнула, аби бодай якось стати в обороні громадян. Отаке безправ’я!

Звичайно, за таких обставин місцеві керманичі раптом відчули, що вони все можуть, у них – вся повнота влада. Ще й сотні мільйонів бюджетних гривень (от де колосальні можливості для фінансових маневрів-комбінацій!). Відчули себе такими собі феодалами з “діамантовими” зятями, сватами, кумами, дітьми з депутатськими значками. Тому й пішла наперекіс реформа місцевого самоврядування.

А чому ж раніше законодавці не виправили недолуге законодавство? Не відали, до яких ганебних наслідків може привести така “децентралізація”? Чи дали можливість феодалам попризначати на посади усіх, кого “треба”?

Мабуть, депутати з великими групами консультантів, радників, знали, що, кидаючи в безодню норму про обрання старост, вони тим самим на ниві самоврядування сіяли отруйне будяччя, яке візьме у страшний зашморг волю народу вільно обирати собі поводиря.

Сьогодні законодавство з великими запізненням змінили. Але ж “призначенці” керують, “рулять”…

До речі, колишній голова Верховної Ради України Олександр Мороз у своєму виступі в парламенті з нагоди Дня Конституції висловив чимало критичних зауважень та міркувань щодо суспільно-політичних, економічних процесів.

Серед ключових чинників, які негативно впливають на розвиток країни – хиби та перекоси в реформі місцевого самоврядування. Олександр Мороз обурюється, що у територіальних об’єднаних громадах сільських, селищних старост призначають, а не демократично та прозоро обирають люди. Призначенці не знають ні проблем на місцевому рівні, не є авторитетними людми у громадах, вони кланяються тим, хто їм дав ці портфелі. Мороз зауважив, що самоврядування повинно “бути справжнім, а не мальованим”.

Олександр Мороз виокремив надзвичайно гостру тему –  бутафорне самоврядування. Нам відомо, що в багатьох регіонах села киплять від обурення – їхню думку про обрання місцевих лідерів розтоптано, закопано на  три штихи в землю. Їм “подали” кота в мішку – старост з волі і примхи керамнича тієї чи іншої територіальної громади.

Малюнок Андрія Петренка

Сообщение Відтепер на призначення сільських старост не впливатимуть місцеві “царі” та “феодали” появились сначала на Український репортер.

Серед ключових чинників, які негативно впливають на розвиток країни – хиби та перекоси в реформі місцевого самоврядування. Олександр Мороз обурюється, що у територіальних об’єднаних громадах сільських, селищних старост призначають, а не демократично та прозоро обирають люди. Призначенці не знають ні проблем на місцевому рівні, не є авторитетними людми у громадах, вони кланяються тим, хто їм дав ці портфелі. Мороз зауважив, що самоврядування повинно “бути справжнім, а не мальованим”.

Від редакції “Українського репортера” додамо, що Олександр Мороз виокремив надзвичайно гостру тему –  бутафорне самоврядування. Нам відомо, що в багатьох регіонах села киплять від обурення – їхню думку про обрання місцевих лідерів розтоптано, закопано на  три штихи в землю. Їм “подали” кота в мішку – старост з волі і примхи керамнича тієї чи іншої територіальної громади.

Село ніби кам’яніє від того, що його не чують. Прикотилася децентралізація, і не із смачними та запашними калачами й солодкими медівниками, а з бажанням пролигнути народовладдя, поставити село перед фактом, огорнутим задушливою нормою закону – старост відтепер призначають!  І пролигнули, і задушили села цими призначеннями! А мало ж би бути навпаки – народ повинен визначати, кому довірити булаву. У Київській області особливо це простежується. Місцеві феодали та князьки за допомогою своїх посіпак поставили села на коліна! На жаль, ні Київська обласна рада, ні обласна державна адміністрація палець об палець не вдарили, щоб поставити “феодалів” на місце. Вони цинічно закрили очі на це. Ганебне явище! Доки триватиме наруга над самоврядуванням?

Якби ж кадрові призначення були справедливими, об’єктивними, не залежали від примх і капризів тих, хто возсідає у начальственних кріслах. Від того, хто кому кум, сват, брат, хто кому догоджає чи ні.

Утім, не в нашій державі про таку справедливість мріяти. Законодавці, безумовно, знали, що, кидаючи в безодню норму про обрання старост, вони тим самим на ниві самоврядування сіяли отруйне будяччя, яке візьме у страшний зашморг волю народу вільно обирати собі поводиря.

А у поміч цьому будяччю «направили» ще й законодавчі вимоги про місцеві вибори за партійними списками.

Ну, скажіть, які в селах та на хуторах партії? Де ви їх бачили? Хіба на папері. Сьогодні у місцевих радах при голосуванні фракцій за важливі питання, в тому числі за призначення старост, грає ключова фраза: «Пане, я – ваш!».

Неймовірно загрозлива фраза для українського суспільно-політичного життя, і вона, на превеликий, жаль, супроводжує нас вже три десятиліття. Вона заглушує волелюбний голос народу.

Ще одна проблема – економічна скрута. Сьогодні люди не можуть вижити – бідність берез горло. “Це велика біда і горе”, – сказав Мороз.

Не обминув він і тему корупції. За його словами, в Україні створено чимало антикорупційних органів, але змін на краще і немає.

Олександр Мороз також звернувся до Володимира Зеленського, зауваживши, що нашу землю не можна перетворювати на товар. Якщо це станеться, то “це буде кінець України”, вважає він.

Сообщение Cамоврядування в Україні має бути справжнім, а не мальованим – Олександр Мороз появились сначала на Український репортер.

Для мене, який понад 20 років, коли ще деякі з авторів цього «шедевру» про це й не думали, боровся за зміну недолугого і сфабрикованого закону зразка 1999 року, повернення киянам вкраденого тоді у них самоврядування, це особливо болісно визнавати.

Бо розмови про те, що ми там до другого читання все поправимо, врахуємо зауваження ГНЕУ, візьмемо все краще з інших проектів тощо, — від лукавого.

Регламент ВР каже, що перше читання — це обговорення основних принципів, положень, критеріїв, структури законопроекту та прийняття його за основу, а пропозиції та поправки до законопроекту, який готується до другого читання, можуть вноситися ЛИШЕ до того тексту законопроекту (статей, їх частин, пунктів, речень), який прийнятий Верховною Радою за основу. Крапка. Вирватися з прокрустового ложа ухваленого в першому читанні законопроекту вже не вдасться. Його можна тільки переписати заново.

Велосипед вигадувати не потрібно. Парламентські експерти, які забракували цей проект, чітко у своєму висновку вказали, що жодні особливості, пов’язані з виконанням Києвом столичних функцій, не скасовують для нього можливість мати таку саме систему органів місцевої влади (рада, виконком) та виконавчої влади (КМДА), як і по всій Україні. Винятків для столиці ані Конституція, ані базовий закон про місцеве самоврядування не містять. І будь-яка самодіяльність у вигадуванні якихось незрозумілих органів тут неприйнятна.

А завданням законодавця мало би бути – виписати деякі нюанси ЗДІЙСНЕННЯ конституційними органами своїх повноважень в нашому місті, знаходження потрібного балансу влад (повноправні міський голова, рада, виконком як виконавчий орган, і міськдержадміністрація з повноваженнями винятково за дотриманням законів і конституції), а не пропонування нам замість цього якогось ерзацу.
Кияни такого не сприймуть.
ДумайТЕ.

Леонід КОСАКІВСЬКИЙ, Перший Київський міський голова

Сообщение Finita la comedia – Леонід Косаківський щодо законопроекту про Київ появились сначала на Український репортер.

Доповів народний депутат Андрій Клочко. За його словами, законопроект ініціювали 39 народних депутатів. У руках міського голови сконцентровано надзвичайно велику владу, а райони залишилися без повноважень. Така концентрація влади себе не виправдала – в місті надто багато невирішених проблем. Законопроектом, зокрема, пропонується відновити районні ради і розділити посади міського голови та голови міської ради.

Із співдоповідями щодо альтернативних законопроектів виступили народні депутати Сергій Алєксєєв, Андрій Осадчук і  Олександр Ткаченко. Вони запропонували свої варіанти організації владних структур у Києві.

Зокрема, за словами Ткаченка, який представив підтриманий профільним Комітетом з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування законопроект №2143-3, авторами законопроекту на основі комплексного підходу пропонується відновити районні у Києві ради як представницькі органи жителів районів, розмежувати посади і повноваження Київського міського голови і голови міськдержадміністрації, визначити адміністративно-територіальний устрій міста тощо.

Позицію Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування представив голова підкомітету Дмитро Гурін. За його словами, кращою версією визнано проект Закону №2143-3. Даний законопроект рекомендується Верховній Раді ухвалити за основу з доопрацюванням.

Проект Закону «Про внесення змін до Закону України “Про столицю України – місто-герой Київ” (нова редакція) (№2143-3) ухвалено 244-ма народними депутатами в першому читанні за основу.

Фото: “Український репортер”

Сообщение Київ буде жити за новим законом появились сначала на Український репортер.

Як передає «Український репортер», про це заявила голова обласної ради Ганна Старикова.

У зверненні, розміщеному на сайті Київоблради, вона написала:

«Воєнний стан у десяти областях нашої країни хоч і не стосується Київщини, та вимагає від нас, представників влади на місцях, посиленої уваги, пильності, проведення роз’яснювальної роботи. У цей важкий час ми маємо об’єднатися. Головним завданням для органів державної влади та місцевого самоврядування є спільна робота заради збереження миру та спокою, безпеки мешканців регіону, а також забезпечення повноцінної роботи всіх органів влади і їх структурних підрозділів».

За підсумками роботи органів місцевого самоврядування протягом року буде нагороджено найкращих спеціалістів у цій галузі. Проте на рівні області не буде концертів та святкувань.

«Сподіваємося, що районні, міські, сільські та селищні ради також приймуть рішення щодо відміни концертних та урочистих заходів на честь нашого професійного свята», – зазначила Ганна Старикова.

Сообщение День місцевого самоврядування на Київщині обійдеться без урочистостей появились сначала на Український репортер.

Насправді для того, щоб це все стало тканиною нашого життя, треба лише дві речі.

По-перше. Неухильно виконувати вже прийняті закони, з чим суцільна біда.

По-друге. Здійснити декілька реальних кроків на законодавчій ниві.

А саме.

Внести врешті зміни до Основного закону в частині самоврядування. Обіцянки політиків з 2004 року залишилися не виконаними досі. Але не в редакції, проголосованій 265-ма голосами в першому читанні в 2015 році. В іншій. Коли депутати хочуть, вони вміють це швидко робити. Рік до наступних виборів у них на це є.

Найперше, ліквідувати, кінець кінцем, як клас державні адміністрації. Вони свою роль на початках Незалежності вже виконали. Замінити їх на щось на кшталт французьких префектів з винятково контрольно-наглядовими функціями, без будь-яких управлінських повноважень.

Припинити небезпечну практику визначати звичайними законами те, що є предметом регулювання Конституції. Зокрема, і в питаннях побудови системи самоврядування — ОТГ, старости, низка інших децентралізаційних новел. Ця тенденція, що складається у нас, руйнує весь правовий порядок в державі, і матиме негативні наслідки в майбутньому.

Нагальне завдання — прийняття Закону про адміністративно-територіальний устрій, що так і не зроблено дотепер від 1996 року. Але не у тому варіанті, що подав Кабмін, котрим є таким саме твором на вільні від Конституції теми, як і ОТГ.

Законодавчо закріпити положення, що одна й та сама особа не може бути сільським, селищним, міським головою більше ніж два строки підряд.

Забезпечити реальну, а не декларовану, фінансову децентралізацію, позбавитись фінансової залежності органів самоврядування від центру.

Про столицю. Місто є. Самоврядування немає. Без корекції Конституції тут не обійдешся. Зараз Київ згадується в чотирьох статтях Основного закону. У 20, 118, 140 і 133-й. Варто було б звести все до однієї: «Столицею України є місто Київ. Спеціальний статус міста Києва, як столиці України, додаткові повноваження органів виконавчої влади та місцевого самоврядування в місті Києві у зв’язку з виконанням ними столичних функцій визначаються окремим законом». З інших все прибрати. Тоді у влади не буде спокуси й можливості постійно трактувати особливості для столиці як можливість звужувати самоврядні права Києва порівняно з іншими містами. А столична специфіка полягатиме лише в додаткових можливостях органів влади міста.

Це та програма мінімум, що дозволить почати перетворювати самоврядування у нас з тієї шотландської Нессі, про яку всі чули, але ніхто на бачив, в реальність нашого життя.

Леонід КОСАКІВСЬКИЙ, перший Київський міський голова

Фото “Українського репортера”

Сообщение Леонід Косаківський: “Ліквідувати держадміністрації, як клас. Вони свою роль виконали” появились сначала на Український репортер.

На Київщині процес добровільного об’єднання громад був одним із найскандальніших в Україні. Тут є чимало місцевих “князьків”, які хочуть шляхом маніпуляцій та тиску приєднати до своїх “володінь” нові землі, хто усіляко гальмує вибори у нових громадах, кому не подобаються прозорість у фінансових справах селища чи міста, хто й надалі намагається годувати з комунального бюджету свій сімейний клан…

А ще й недосконалість законів щодо реформи місцевого самоврядування збиває людей з пантелику, зрештою і закони суперечать один одному. У столичній області громади, звичайно, об’єдналися, але ж вибори тут не дозволено проводити.

Винні ЦВК? Парламент? Отож чи є світло в кінці тунелю? Про це 27 грудня “Український репортер” запитав у віце-прем’єр-міністра-міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадія Зубка під час брифінгу: «Децентралізація та реформа місцевого самоврядування: результати другої хвилі соціологічного дослідження».

Київська область є непростою, – говорить Геннадій Зубко. – Тут є дуже багато точок впливу: політичних, бізнесових… Це самодостатня область, яка має дуже розгалужену систему центрів, які можуть бути адміністративними. І ми бачимо, що згідно з опитуваннями кожен українець хоче бути в адміністративному центрі.

А це — також один із чинників, який заважає прийняттю рішень щодо об’єднання громад. Думаю, що нам, разом з обласною держадміністрацією, обласною радою потрібно підсилити роботу на цьому напрямку. Ви знаєте, що перспективний план області складався 27 разів, це була найбільша кількість варіантів перспективних планів (в Україні. -Ред.).

Думаю, що сьогодні, коли є нове керівництво обласної держадміністрації, ми розробимо маршрутну карту, яка дозволить пришвидшити процес реформи. І найголовніше ­- додатково також вплинути (разом з усіма областями) на прийняття Верховною Радою низки законопроектів, які чекають в парламенті…

На жаль, 7 грудня, коли країна відзначала 25-річчя місцевого самоврядування, ми так і не дочекалися від парламенту “подарунку” — голосування за закони, які протягом півроку “лежать” у Раді. Тому, думаю, у 2017 році, під час нового сесійного засідання ми поставимо ці питання перед депутатами, і це також вплине на розвиток подій у Київській області.

Леонід ФРОСЕВИЧ
Відеоінтерв’ю з керівником Офісу реформ у Київській області Володимиром Удовиченком дивитися ТУТ

Сообщение Геннадій Зубко: “Буде розроблено маршрутну карту для об’єднаних громад Київщини” появились сначала на Український репортер.