Досудовим розслідуванням встановлено, що директор держпідприємства, яке входить до сфери управління Державного рибного агентства України, не забезпечив дотримання умов договору про передачу в оренду іноземній компанії великовантажного рибопромислового судна, що на праві власності належить Україні, у тому числі щодо його належного страхування.

Через недбалість посадовця після настання страхового випадку у липні 2019 року – затоплення траулера у територіальних водах Ісламської Республіки Мавританія держпідприємство і державу Україна було позбавлено права на безперешкодне отримання страхових компенсацій на суму 6 млн доларів США.

Досудове розслідування здійснювали слідчі Центрального апарату ДБР.

Нагадаємо про цю надзвичайну подію на морі: 20 липня 2019 року на борту українського траулера “Іван Голубець” біля берегів Західної Африки спалахнула пожежа.

Це океанське судно за дивних обставин затонуло. Тоді ж колишній представник президента в Автономній Республіці Крим Борис Бабін на своїй сторінці у Фейсбуці написав:

Як раніше розповідав “Український репортер”, “Іван Голубець” – одне з чотирьох океанських суден, які належали Україні.

За даними статистичних джерел, на початку 90-х років Україна займала провідні позиції з вилову водних біоресурсів.

У 1991 році наша країна видобувала 1,1 млн тонн риби, мала 238 суден океанічного промислу, з яких 40 % були судна-заводи, які не лише виловлювали рибу, а й ще переробляли її на рибну продукцію.

Декілька років тому українських океанічних суден залишлося 5, чотири з них працювало під прапором Нової Зеландії. Ще одне судно здавали в оренду для лову криля в Антарктиці.

Сообщение Директора підприємства судитимуть за загибель риболовецького траулера появились сначала на Український репортер.

Згідно з матеріалами слідства, керівник Інституту вимагав від підприємця кошти за укладення договору оренди майна державної установи. Окрім офіційних платежів бізнесмен мав сплачувати посадовцю 20 тисяч гривень щомісяця.

Керівника установи затримали після переказу першого траншу у сумі 20 тисяч гривень на зазначений ним банківський рахунок.

У приміщеннях Інституту рибного господарства НАН України проведено обшуки, повідомляє прокуратура міста.

Сообщение Затримано директора Інституту рибного господарства появились сначала на Український репортер.

З огляду на те, що соми щороку зростають на 1 кг, ця рибина могла з’явитися на світ ще за часів царя Миколи Другого. 

“Знайомі скинули фото. Вчора під Черкасами. Підводне полювання. Сом 140 кг. Це не окунців з лунки тягати”, – написав у Фейсбуку колишній чиновник і прикріпив фото неймовірної риби.

Цей допис викликав справжню дискусію серед користувачів. Хтось захоплюється трофеєм, однак більшість засуджують вчинок мисливця. До того ж люди впевнені, що рибу такого розміру можна було знайти лише на зимувальній ямі (місце масового скупчення риб у заглибленнях дна річок і озер у зимовий період). Ловити ж рибу на них заборонено з 1 листопада, тобто люди, які зробили цю фотографію, – браконьєри.

“Полювання взимку, коли сом лежить в ямах, серед справжніх рибалок не вітається. Сом зростає в середньому на 1 кг в рік. Думаю, м’ясо 70-80-річної риби не додасть здоров’я”.

“Полюбляєте їсти старе м’ясо сома? Ні? Тоді навіщо виловили? Це з серії “вб’ю, а потім зафоткаюсь, селфі зроблю, викладу в ФБ і нехай лайкають…”

“Імена знайомих не підкажете? Бо дуже хочеться заяву в поліцію віднести за браконьєрство! Уроди, а не рибалки! Бажаю, щоб їм так само хтось під час сну гарпуном під ребро вистрелив, а потім зафоткався! Покидьки!”

Деякі користувачі закликають не поспішати з висновками.

“1) хто сказав, що його впіймали на зимувальній ямі? (Дніпро під Черкасами вже давно під льодом, а на фото вода);

2) хто сказав, що там взагалі були якісь порушення? Рибацька “жаба”?

3) така бабуся/дідусь потомства вже не дає (чи ви вважаєте, що на рибу біологія та вік не впливає?), але риби, качок, жаб тощо поїдає дуже багато. Так що для ріки більше шкоди, ніж користі, від такого старезного сома. Вітаю з трофеєм і тисячами врятованих живих рибок та пташок-качечок, яких цей сом вже не з’їсть!”

“Хлопець сміливий і фартовий, однозначно. Сом такого розміру – це танк. Риби та птиці жере неміряно, потомства вже давно не дає. Я думаю, що і людину міг би спробувати “захом’ячити”.

Під Одесою браконьєри виловили 100-кілограмову білугу

Сообщение “Він ще Леніна бачив”. Під Черкасами спіймали сома вагою 140 кілограмів появились сначала на Український репортер.

Першу подібну акулу піймали ще в 1986 році, проте відтоді з моря діставали лише кілька рибин. Вдень вони живуть на глибині 300-400 метрів, а вночі піймаються вище – на глибину 150 метрів.

Висувні щелепи дозволяють акулі-гадюці проковтнути за один раз дуже велику рибу. Вона отримала свою назву за зуби, що нагадують ікла змії.

Сообщение У Тихому океані виловили акулу, схожу на прибульця з фільму “Чужі” появились сначала на Український репортер.

Зариблення стало можливим завдяки коштам громадських організацій та благодійним внескам рибалок-любителів.

Фото Олексія ІВАНОВА

Сообщение У Дніпрі “поселилися” чотири тонни риби появились сначала на Український репортер.

У їхньому човні правоохоронці знайшли 4 риболовецькі сітки завдовжки 300 метрів, рибалки не мали при собі документів, а човен не приписаний до жодного з причалів.

Рибу, човен та знаряддя лову передали поліції. Браконьєрам загрожує суд за адміністративне правопорушення (ч. 4 ст. 85 КУпАП.). За вилов білуги у нас штрафують на 100 000 грн.

Білуга (Huso huso) – риба сімейства осетрових, найбільша прісноводна риба, що живе до 100 років. Є єдиним підвидом даного сімейства в України. Вид включено до міжнародної Червоної книги. До листопада традиційного відбувається її нерест.

Найбільше цінується чорна ікра білуги, вона вважається найбільш корисною та найпоживнішою серед усіх осетрових риб. В Європі вартість 1 кг “риб’ячих яєць” доходить до 7 000 євро, а в Москві за баночку ікри дикої білуги вагою 250 грамів платять до 100 000 рублів, це 46 000 грн.

Сообщение Під Одесою браконьєри виловили 100-кілограмову білугу появились сначала на Український репортер.

Нагадаємо, раніше від ботулізму померли троє людей на Київщині, Сумщині та Полтавщині. Всі вони вживали в’ялену рибу. Перший смертельний випадок стався у Києві наприкінці травня. Тоді майже одночасно захворіли троє людей. Через спалах ботулізму місцева влада тимчасово заборонила в Києві продаж в’яленої риби.

Другий летальний випадок стався на Сумщині. Там від вживання зараженої риби помер фельдшер швидкої допомоги. На Полтавщині вже зареєстровано два випадки захворювання, один з них летальний. Днями у Горішніх Плавнях помер 57-річний чоловік. Необхідної сироватки від ботулізму в лікарнях Полтавщини немає.

У Запорожжі створена спеціальна комісія, яка перевіряє продукти в магазинах і у вуличних торговців. Лише в Запорізькій області за останній час захворіли шестеро людей, п’ятеро і досі перебувають у реанімації.

Лікарі заявляють, що ситуація із захворюванням на ботулізм не відрізняється від минулих років, однак є одне “але”. В Україні скінчилися запаси сироватки і анатоксину. Офіційно вони не зареєстровані – дія сертифікатів закінчилася у 2014 році. Медики закликають не вживати в’ялену чи копчену рибу. І попереджають: продукти харчування, які місять ботулотоксин, не відрізняють за смаком або запахом від нормальних продуктів.

Ботулізм – це гостре токсико-інфекційне захворювання, яке зумовлює токсин Clostridium botulinum. Хвороба характеризується міоплегією (підвищена стомлюваність і м’язова слабкість) та офтальмоплегією (порушення зору), парезом кишечника (нудота, блювання, послаблення випорожнень), розладами вегетативної інервації (сухість слизових порожнини рота, язика, задньої стінки глотки), при тяжкому перебігу — бульбарним синдромом (порушення ковтання, “клубок у горлі”) і гострою дихальною недостатністю (утруднене дихання, відчуття браку повітря, особливо ускладнений вдих).

Сообщение Четверта смерть від ботулізму в Україні: на Одещині помер чоловік появились сначала на Український репортер.

Існують мінімально допустимі розміри риб, які можна брати, у разі їх порушення – штраф:

• сом – 70 см, штраф – 425 грн ;
• лящ – 32 см, штраф – 170 грн;
• щука – 35 см, штраф – 340 грн;
• судак – 42 см, штраф – 510 грн;
• лин – 20 см, штраф – 119 грн;
• короп – 25 см, штраф – 306 грн.

Штраф за сазана – 306 грн, білого амура, товстолоба – 255 грн, тарань (плітка) – 85 грн, краснопірку – 68 грн, плоскирку – 34 грн, карася – 17 грн, рака – 25,5 грн.

Суворо заборонено ловити рибу сіткою, ятерями, павуками, екранами, драчами, остями і т.і. За вилов риби електровудкою, вибухівкою та шляхом потрави передбачена кримінальна відповідальність з відшкодуванням всіх нанесених збитків.

Заборонено ловити рибу цілий рік на Київському водосховищі (перед гирлом р. Тетерів) і на Канівському водосховищі (на відстані 5 км вниз від греблі Київської ГЕС, в затоці “Річище” вниз, від греблі до гатки та в затоці “Галерне” на всій акваторії).

Додамо, що нерестова заборона вилову раків закінчується 13 червня, норма – 30 штук. Підводне полювання дозволяється гарпунними рушницями (без застосування аквалангів) та при наявності посвідчення підводного мисливця.

Сообщение На Київщині відкривається сезон риболовлі. Опубліковані розміри риб і штрафи появились сначала на Український репортер.

За результатами лабораторних досліджень встановлено, що якість річкової води не відповідає гігієнічним вимогам і санітарно-хімічними показникам:

• інтенсивністю запаху (5 балів при допустимому значенні – відсутність запаху);
• вмістом завислих речовин (2,4 мг/мЗ при допустимому значенні 0,75 мг/мЗ);
• вмістом плаваючих домішок (виявлено плівку молочно-білого кольору при допустимому значенні – не допускається);
• показниками жорсткості (10 мг-екв/мЗ при допустимому значенні 7 мг-екв/мЗ);
• хімічному споживанні кисню (122 мг02//м3 при допустимому значенні 30мгО2 /м3),
• окисності (28,7 при допустимому значенні 7,0).

Воду з річки не можна використовувати для будь-яких потреб, заборонено напувати нею тварин та вживати в їжу рибу.

Повідомляється, що єдиним можливим джерелом забруднення може бути Понінківська картонно-паперова фабрика. Остаточно це буде відомо лише після отримання висновків експерта. Керівництво фабрики викликали на допит, однак ніхто не з’явився.

Варто додати, що стан річок Хомора та Случ на території Баранівського району Житомирської області не вперше викликає занепокоєння місцевих жителів. Ще в 2016 році до Державної екологічної інспекції почали надходити скарги людей щодо забруднення води. 15 квітня 2016 року на Хоморі стався замор водних живих ресурсів (риба, раки, бобри).

Екологи з’ясували, що Хомора періодично забруднюється стоками зі сторони Хмельницької області. Стоки в річку потрапляють від трьох  підприємств Хмельниччини.

Сообщение На Житомирщині в річці Хомора загинула риба, отруїти воду могла паперова фабрика появились сначала на Український репортер.

Майже п’ять тонн риби випустили у Дніпро у Києві. Білий амур, короп та товстолоб – рослиноїдні види.

Екологи сподіваються, що це допоможе очистити акваторію річки від промислових забруднень та надмірної рослинності. Рибу два роки вирощували на підприємстві під Києвом. Закупив мальків Фонд охорони навколишнього природного середовища на кошти благодійників. А допомагати заселяти річку рибою покликали дітей із багатодітних родин та переселенців.

Перший заступник Держагентства рибного господарства Володимир Фалей повідомив, що у столиці цьогоріч на державну програму з відтворення і селекції виділено 40 мільйонів гривень: “На ці кошти планується підтримати селекційні господарства, а більше ніж дві третини з них піде на зариблення водойм”.

Аби щойно випущені коропи та амури не потрапили на гачок до рибалок, водний патруль обіцяє посилене чергування на Дніпрі.

Фото Олексія ІВАНОВА

Сообщение Дніпро заселили коропами і білими амурами появились сначала на Український репортер.