Про це повідомив  представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук.

Вже відомо, що міністром оборони влада хоче призначити Олексія Резнікова, який днями подав заяву про звільнення з посади віцепрем’єр-міністра – міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

До діяльності Андрія Тарана у суспільства є чимало претензій, особливо щодо виконання державного оборонного замовлення. Під час спеціалізованої виставки «Цифрове майбутнє армії», яка пройшла 14 жовтня на Михайлівській площі, міністр Таран гарно розповідав президенту України, як успішно впроваджують у війську нові розробки.

А що насправді? Українське оборонне відомство у 2021 році не придбало жодного безпілотника у деяких відомих компаній, які співробітничають з Міноборони і чиї крилаті машини раніше було прийнято на озброєння у нашій армії.

Наприклад, серед техніки на виставці було представлено безпілотний авіаційний комплекс А1-СМ «Фурія»,  який розроблений і виготовляється компанією «НВП» Атлон Авіа» з 2014 року. У 2021 році армія не закупила жодного (!) безпілотника «Фурія».

Ніяк не потрапить в поле зору найвищого військового начальства й інший безпілотник – Fly Eye компанії «WB-Group», який сьогодні використовують в НАТО. У Збройних Силах України цю ефективну крилату машину було прийнято на озброєння у 2017 році.

Безпілотник Fly Eye в боях з російськими окупантами показав себе дуже ефективно. У 2021 році цю техніку українське військове відомство також не закуповує.

Нагадаємо також, що між міністром Тараном і головнокомандувачем ЗСУ Русланом Хомчаком були тривалі непорозуміння, доходило навіть до з’ясування відносин у суді.

Кожен із них намагався на себе перетягнути “ковдру” в умовах роозмежування повноважень між Генштабом, ЗСУ і Міністерством оборони. В підсумку перетасовувалися управління, департаменти, реорганізовувалися…

У липні 2021-го президент віправив генерала Хомчака у відставку. Тоді ж пролунало припущення незалежних експертів, що скоро піде з посади і Таран.

За умов протистояння між Тараном і Хомчаком важко було з’ясувати навіть прості питання, у чому й пересвідчилася редакція “Українського репортера”. Від міністра Тарана журналісти не змогли отримати відповіді на елементарні запитання, хто проживає на відомчих дачах і які кошти сплачує.

Читайте про це статті:

• Таємниця дачі №1: міністр оборони Андрій Таран не знає, хто проживає у службовій “хатинці”
• Куди щезли службові дачі Міністерства оборони і Збройних Сил України? Журналістське розслідування (+аудіо)

На фото: Андрій Таран і Руслан Хомчак

Фото: МО

Сообщение Міністр оборони Таран написав заяву про відставку появились сначала на Український репортер.

Як пояснив прессекретар президента Сергій Никифоров під час брифінгу, “Володимир Зеленський не сумнівається у патріотизмі, вірності присязі, фаховості Хомчака, але президент хоче бачити синергію між Міноборони та ЗСУ. Так ось, синергії, на жаль не бачимо, бачимо, навпаки, конфлікти… Хомчак, відповідно, переходить на посаду першого заступника секретаря РНБО, а з тієї посади, відповідно, йде чинний перший заступник Михайло Коваль”.

Від “Українського репортера” ми неодноразово зверталися до керівництва оборонного відомства: панове міністре Андрію Таран і головнокомандувач Збройними Силами генерале Руслан Хомчак,  негайно ідіть у відставку, якщо не можете ефективно потурбуватися про безпеку воїнів під час так званого “режиму тиші”. Ви відповідаєте за кожного бійця, офіцера! Забули про це?

Чому майже щодня суспільство дізнається про те, що хтось із захисників загинув чи поранений? Чому наша армія зазнає болючих втрат? Чому діють ганебні штафи за те, що воїни без наказу військового начальства відкривають вогонь по окупантах? Де результати бойових операцій українських контрснайперських груп, мінометних розрахунків? Чому вільно почуваються на передовій загарбники? Чи ефективною є боротьба з диверсантами біля передової? Є десятки інших подібних питань. Покажіть, панове генерали, нарешті суспільству приклади, як ви застосовуєте на фронті найкращі зразки військового мистецтва, як навчилися перемагати ворога, берегти життя своїх солдатів!

Ми вкотре радимо військовому командуванню прочитати статтю автора “Українського репортера” науковця і журналіста Іван Забіяки, який підказує генералам реальний план ефективних дій у протистоянні з путінською бандою:

“Проти нас воюють тому, що ми дозволяємо, ми даємо привід своєю толерантністю, тому, що користуємося «я нічого не знаю», а не справжнім – «перший ворога стрічаю». І стрічаю не хлібом-сіллю, а зі зброєю в руках, з тією жорстокістю і ненавистю, яку ворог проявляє по відношенню до нас. З такою жорстокістю і ненавистю, щоб страх від них передавався з покоління в покоління століттями! Щоб назавжди відбити бажання воювати з нами.

Проти нас воюють підмінами понять, смислів, маніпуляціями. Нам їх нав’язують століттями, а ми нічим не протидіємо. Діяти треба абсолютно їхніми ж методами і засобами, щоб вони були в шоці. Діяти на випередження, вдаватися до таких же маніпуляцій, підмін, використовувати їхні ж слабкості, ницості. Треба просто знущатися з них”.

Але не читають таких статей наші воєначальники, вважаючи себе, можливо, великими стратегами. Ось яскраво, у фотографіях розповісти українському народові про свої інспекційні відрядження на фронт – тут вони мастаки. Бачте, суспільство повинно знати, що генерали на передовій обговорюють питання “ефективної протидії збройним провокаціям”…

Набуло великого розголосу в суспільстві, що міністр оборони Таран і Головнокомандувач ЗСУ Хомчак конфліктували між собою. І це у воюючій країні! Можливо, Президенту України варто було їх обох відправити у відставку.

Тим часом суспільство хоче знати, де українські контрснайперські групи? Чому не стріляють у відповідь снайпери операції Об’єднаних сил? Начальство відвело ці групи з передової у тил? Сьогодні, щоб повернути снайперів на передову треба знову, певно, обладнувати вогневі позиції для снайперського вогню, проводити комплекс відповідних заходів. Але тепер робити це украй небезпечно, бо позиції під ворожим вогнем. Сумно від усього цього.

Пригадується, як одного разу невдовзі після візитів міністра оборони Андрія Тарана  і головнокомандувача Руслана Хомачка на передову було поранено чотирьох наших бійців. У чому ж полягає тоді реальна суть відрядження високого начальства на бойові позиції?

Пане генерале Хомчак, де ваша ефективна відсіч у відповідь на обстріли українських позицій? 

На Фейсбук-сторінці ООС читаємо повідомлення, що 22 січня генерал Хомчак знову побував у відрядженні на фронті (див. фото).

Його супроводжував тимчасово виконувач обов’язки командувача Об’єднаних сил генерал-майор Віктор Ганущак. “Під час перевірки готовності підрозділів до виконання поставлених завдань головнокомандувач відзначив, крім професійності наших військовослужбовців, згуртованість та злагодженість дій підрозділів, що демонструє високий рівень боєготовності наших військ…”

Очевидно, українське суспільство хоче бути упевненим у тому, що наші підрозділи реально “демонструють високий рівень боєготовності”. А переконається воно у цьому тоді, коли окупанти зазнаватимуть дошкульних втрат. Тільки ось коли це станеться?

На фото: Андрій Таран і Руслан Хомчак (праворуч) інспектують військо на передовій. Фото ООС

Сообщение Замість генерала Хомчака Головнокомандувачем Збройних Сил України став Валерій Залужний появились сначала на Український репортер.

Неподалік ПІВДЕННОГО окупанти двічі вели вогонь з автоматичних станкових гранатометів і великокаліберних кулеметів, повідомляє штаб ООС.

Біля ТРОЇЦЬКОГО збройні формування Російської Федерації обстрілювали українські позиції з мінометів 82-го калібру та станкових протитанкових гранатометів.

Поблизу населеного пункту ВОДЯНЕ, що біля Донецька, ворог двічі відкривав вогонь з мінометів 120-го калібру.

В напрямку населеного пункту ТАРАМЧУК противник вів вогонь по позиціях українських захисників та здійснив обстріл цивільної інфраструктури з артилерії калібру 122 мм.

У напрямку ПАВЛОПОЛЯ та ШИРОКИНОГО ворог застосовував міномети 82-го калібру.
Біля ПРИЧЕПИЛІВКИ російські окупанти обстрілювали з артилерії калібру 152 мм і мінометів 120-го калібру.

Неподалік ЛУГАНСЬКОГО ворог обстрілював наші позиції з великокаліберних кулеметів і стрілецької зброї.

Окрім того, були зафіксовані два прольоти ворожих безпілотних літальних апаратів типу «Орлан-10» з перетином лінії розмежування.

На жаль, загинув воїн. П’ятеро захисників отримали поранення, ще один – бойове травмування. На обстріли противника українські бійці відкривали вогонь у відповідь.

Станом на сьому ранку 14 липня зафіксоване одне порушення режиму припинення вогню.
Неподалік населеного пункту ЛУГАНСЬКЕ противник обстріляв українські позиції з великокаліберних кулеметів і стрілецької зброї. Поранено воїна.

Про факти порушень з боку російсько-окупаційних військ Українська сторона СЦКК повідомила представників Місії ОБСЄ, застосувавши встановлений координаційний механізм.

Українські військовослужбовці контролюють ситуацію в районі проведення операції Об’єднаних сил.

Від “Українського репортера” зазначимо: країна знову втрачає свої синів у запеклій боротьбі з російським агресором. Чому так має бути? Як довго триватиме це винищення цвіту української нації?

Ні міністр оборони Андрій Таран, ні начальник Генштабу Сергій Корнійчук, ні головнокомандувач Збройних Сил Руслан Хомчак не приходять до осель рідних полеглих воїнів, щоб провести їх в останню путь, вклонившись світлій пам’яті мужніх оборонців рідної землі. Вони також не просять пробачення у батьків і матерів загиблих воїнів за те, що не вберегли їхніх синів. А берегти життя воїна – найперший обов’язок командирів.

Це ж найвище військове командування України публічно заявляло, що впроваджує у військах “новітній бойовий досвід”.

Пане міністр оборони Таран, чому не спрацьовує ваш “новітній бойовий досвід”, адже гинуть воїни? Розкажіть українському народові, як ви турбуєтеся про збереження життя оборонців країни! Чому мовчите на цю тему? 

Автор “Українського репортера” науковець Іван Забіяка підказує військовому командуванню, керівництву держави реальний план ефективних дій:

“Проти нас воюють тому, що ми дозволяємо, ми даємо привід своєю толерантністю, тому, що користуємося «я нічого не знаю», а не справжнім – «перший ворога стрічаю». І стрічаю не хлібом-сіллю, а зі зброєю в руках, з тією жорстокістю і ненавистю, яку ворог проявляє по відношенню до нас. З такою жорстокістю і ненавистю, щоб страх від них передавався з покоління в покоління століттями! Щоб назавжди відбити бажання воювати з нами.

Проти нас воюють підмінами понять, смислів, маніпуляціями. Нам їх нав’язують століттями, а ми нічим не протидіємо. Діяти треба абсолютно їхніми ж методами і засобами, щоб вони були в шоці. Діяти на випередження, вдаватися до таких же маніпуляцій, підмін, використовувати їхні ж слабкості, ницості. Треба просто знущатися з них”.

Не читають, на жаль, таких принципових статей наші генерали.

З повідомлень Міноборони дізнаємося, що очільники відомства виїжджають на фронт, де обговорюють питання “ефективної протидії збройним провокаціям”…

А де ж “ефективна протидія” російським окупантам, якщо одного разу після візитів міністра оборони і головнокомандувача на передову було поранено чотирьох наших бійців?

У чому полягає тоді реальна суть відрядження на бойові позиції?

Сообщение Російські окупанти вбили українського воїна. Сімох захисників поранено появились сначала на Український репортер.

Фронтове зведення за зминуо добу, 24 березня, тривожне: неподалік населеного пункту ВОДЯНЕ, що на Приазов’ї, противник відкривав вогонь у бік позицій українських захисників із заборонених Мінськими домовленостями мінометів калібру 120 мм. Поблизу АВДІЇВКИ – російсько-окупаційні війська вели вогонь у бік наших позицій з гранатометів різних типів та стрілецької зброї, а в районі ЛЕБЕДИНСЬКОГО ворог обстріляв з великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї.

Позиції українських захисників поруч населеного пункту ШУМИ окупанти обстріляли з ручних протитанкових гранатометів і великокаліберних кулеметів.

В районі населеного пункту БОГДАНІВКА окупанти вели вогонь по позиціях наших захисників з автоматичних станкових гранатометів, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї.

Бойових втрат серед особового складу Об’єднаних сил немає.

Про дії збройних формувань Російської Федерації повідомлено представників ОБСЄ.

24 березня передові підрозділи Збройних Сил України зафіксували проведення інженерних робіт поблизу Водяного у напрямку передових позицій наших захисників.

Українська сторона СЦКК своєчасно реагувала на порушення режиму припинення вогню, використовуючи координаційний механізм.

Від початку поточної доби, 25 березня, було зафіксовано одне порушення режиму припинення вогню, поблизу населеного пункту СВІТОЛОДАРСЬК, де збройні формування Російської Федерації відкривали вогонь з автоматичних станкових гранатометів і великокаліберних кулеметів. Про це інформує штаб ООС.

 “Український репортер” зазначає: російська орда калічить і вбиває наших захисників, водночас українське військове командування називає це «провокаціями», «нахабними», «зухвалими» і «підступними» діями.

Наші генерали усе ще чекають, що путінські вбивці, кати, крадії чужих територій, терористи будуть поводитися на нашій землі ввічливо і шанобливо?

Наголосимо: з фронтового зведення зрозуміло, що минулої доби, 24 березня, українські воїни вогонь у відповідь не відкривали. Не було наказу. Але ж по наших позиціях ворог гатив з різної зброї! Як назвати таке  “мовчання зброї”, панове начальники оборонного відомства, Андрію Таран, Руслане Хомчак? 

Відомо, що голова української делегації в Тристоронній контактній групі Леонід Кравчук вважає: на кожен постріл треба відповідати пострілом. Діяти дзеркально. Має бути відповідна жорстка реакція в усьому, інакше противник вважатиме наші дії слабкістю, каже Леонід Кравчук, наголошуючи, що це – його особиста думка.

Чому суспільство не бачить ваших дзеркальних дій на фронті, генерале Хомчак?

Ми вкотре радимо військовому командуванню прочитати статтю автора “Українського репортера” науковця і журналіста Іван Забіяки, який підказує генералам реальний план ефективних дій у протистоянні з путінською бандою:

“Проти нас воюють тому, що ми дозволяємо, ми даємо привід своєю толерантністю, тому, що користуємося «я нічого не знаю», а не справжнім – «перший ворога стрічаю». І стрічаю не хлібом-сіллю, а зі зброєю в руках, з тією жорстокістю і ненавистю, яку ворог проявляє по відношенню до нас. З такою жорстокістю і ненавистю, щоб страх від них передавався з покоління в покоління століттями! Щоб назавжди відбити бажання воювати з нами.

Проти нас воюють підмінами понять, смислів, маніпуляціями. Нам їх нав’язують століттями, а ми нічим не протидіємо. Діяти треба абсолютно їхніми ж методами і засобами, щоб вони були в шоці. Діяти на випередження, вдаватися до таких же маніпуляцій, підмін, використовувати їхні ж слабкості, ницості. Треба просто знущатися з них”.

Але не читають таких статей наші воєначальники, керівники держави, вважаючи себе, можливо, великими стратегами. Ось яскраво, у фотографіях розповісти українському народові про свої інспекційні відрядження на фронт – тут вони мастаки. Бачте, суспільство повинно знати, що генерали на передовій обговорюють питання “ефективної протидії збройним провокаціям”…

Де українські контрснайперські групи? Чому не стріляють у відповідь снайпери операції Об’єднаних сил? Начальство відвело ці групи з передової у тил? Сьогодні, щоб повернути снайперів на передову треба знову, певно, обладнувати вогневі позиції для снайперського вогню, проводити комплекс відповідних заходів. Але тепер робити це украй небезпечно, бо позиції під ворожим вогнем. Сумно від усього цього.

Фото: ООС

Сообщение Російські окупанти гатили по українських позиціях, наші воїни на ворожий вогонь не відповідали появились сначала на Український репортер.

Цитуємо фронтове зведення штабу ООС: “Упродовж минулої доби, 24 лютого, збройні формування Російської Федерації продовжили здійснювати збройні провокації та шість разів порушили режим припинення вогню”.

Від “Українського репортера” зазначимо: російська орда калічить і вбиває наших захисників, а українське військове командування називає це «провокаціями», «нахабними», «зухвалими» і «підступними» діями.

Коментар із Фейсбуку:

Наші генерали усе ще чекають, що путінські вбивці, кати, крадії чужих територій, терористи будуть поводитися на нашій землі ввічливо і шанобливо?

Вони сподіваються, що на війні не буде «підступних» дій? Уже в кожному селі, містечку, не кажучи про великі міста, є могили наших славних воїнів, які загинули в борні з цією бандою. На превеликий жаль, маємо вже новітні військові кладовища.

Думка відомого журналіста, письменника Володимира Сердюка:

Отож до нашої оселі увірвалися не «зухвалі» і не «нахабні» чужинці, не “провокатори”, а кровожерна, озвіріла, грабіжницька орда.

Вона нікого не жаліє – ні старих, ні малих. Чому ж боїтеся, панове генерали, назвати цю наволоч цими словами, сором’язливо ховаючись за евфемізмами? Бийтеся з оскаженілим ворогом не заявами, а шквальним свинцевим вогнем з усіх можливих калібрів, щоб ця банда стікала кров’ю на нашій землі!

А якщо вже й виступаєте з ультиматумами, то це мають бути справжні, а не паперові ультиматуми.

Щоб український народ нарешті побачив вашу залізну рішучість, ваше тверде й могутнє слово, а не обіцянки-цяцянки, не пустопорожню балаканину, аби когось там не прогнівити, продемонструвати наше бажання дотримуватися “повного і всеосяжного режиму тиші” будь-якою ціною. Ціною жахливих втрат цвіту української нації, кращих синів України?

До подій на фронті минулої доби 24 лютого. Штаб ООС інформує: “Зі стрілецької зброї противник вів вогонь неподалік населених пунктів ПІВДЕННЕ і ТАЛАКІВКА. Один військовослужбовець Збройних Сил України отримав кульове поранення. Воїну оперативно надано медичну допомогу та доправлено до лікувального закладу.

В передмісті АВДІЇВКИ та неподалік ВОДЯНОГО, що на Приазов’ї, окупанти відкривали вогонь з гранатометів різних систем та стрілецької зброї, а поблизу МАР’ЇНКИ здійснили неприцільні постріли з автоматичних станкових гранатометів.

Неподалік населеного пункту ЧЕРМАЛИК український воїн, який ніс чергування на спостережному посту, затримав військовослужбовця окупаційних військ Російської Федерації, який намагався проникнути на українські позиції.

В ході затримання противник наніс нашому воїну легке поранення холодною зброєю. У відповідь солдат застосував штатну зброю та затримав окупанта.

Основною метою дій російсько-окупаційних військ минулої доби залишається провокування ЗСУ на відкриття вогню у відповідь з подальшим звинуваченням у порушенні режиму припинення вогню.

У двох випадках противник обстрілював позиції українських підрозділів одночасно із запитом на тишу начебто через обстріл з боку наших воїнів. (Зверніть увагу: командування ООС не бажає інформувати суспільство, чи прицільно бив ворог. -Ред.)

Крім того, в одному випадку зафіксовано хибний запит на тишу з боку збройних формувань Російської Федерації, що свідчить про широке використання противником маніпуляцій та викривлення інформації для досягнення ним власних цілей”.

Постає закономірне і традиційне питання: чому не дали зубах агресорам?

На цю тему:

• Російський снайпер поранив українського воїна. Наші генерали наказали не стріляти у відповідь

Сообщение Українські генерали продовжують називати обстріли російськими окупантами українських позицій “провокаціями” появились сначала на Український репортер.

Як повідомляє Українська делегація для участі у Тристоронній контактній групі (ТКГ), це сталося в районі Золотого. Пораненому надано медичну допомогу, стан важкий.

Одразу виникає запитання: чи дали по зубах загарбникам? Чи відкривали вогонь у відповідь? Якщо ні, то чому? Хто конкретно наказав не стріляти? Яких втрат зазнали окупанти? Відповідей суспільство не чує. Традиційно військове командування замовчує цю надзвичайно важливу інформацію.

Ми нагадаємо дещо: влітку 2020-го головнокомандувач Збройних Сил україни генерал Хомчак хвалився, що задоволений ходом підготовки до режиму тиші. З початку 2021-го майже кожен день російські загарбники б’ють по наших позиціях. Ми здебільшого не відповідаємо. У нас – “режим тиші”.

Путінська орда калічить і вбиває українських воїнів і все їй сходить з рук! Ви “добре” підготувалися до “режиму тиші”, генерале Хомчак? “Тиша” – це болісні втрати серед наших військовиків? Саме такий “мир” потрібен українському народові? Боїмося прогнівити Путіна?

Ось один із коментарів у Фейсбуку щодо ворожих обстрілів. Йдеться про ударні турецькі безпілотники “Bayraktar”, закуплені Україною. Чому вони не воюють проти російських окупантів?

Це ж найвище військове командування України минулоріч публічно заявляло, що впроваджує у військах “новітній бойовий досвід”. Пане міністр оборони Таран, чому не спрацьовує ваш “новітній бойовий досвід”, адже гинуть воїни, є поранені?

Панове міністре Андрію Таран і генерале Руслан Хомчак, ідіть у відставку, якщо не можете забезпечити безпеку воїнів під час так званого “режиму тиші”. Утім, знаємо, ви не станете писати рапорти про відставку з власної ініціативи.

Ми вкотре радимо військовому командуванню прочитати статтю автора “Українського репортера” науковця і журналіста Іван Забіяки, який підказує реальний план ефективних дій у протистоянні з путінською бандою:

“Проти нас воюють тому, що ми дозволяємо, ми даємо привід своєю толерантністю, тому, що користуємося «я нічого не знаю», а не справжнім – «перший ворога стрічаю». І стрічаю не хлібом-сіллю, а зі зброєю в руках, з тією жорстокістю і ненавистю, яку ворог проявляє по відношенню до нас. З такою жорстокістю і ненавистю, щоб страх від них передавався з покоління в покоління століттями! Щоб назавжди відбити бажання воювати з нами.

Проти нас воюють підмінами понять, смислів, маніпуляціями. Нам їх нав’язують століттями, а ми нічим не протидіємо. Діяти треба абсолютно їхніми ж методами і засобами, щоб вони були в шоці. Діяти на випередження, вдаватися до таких же маніпуляцій, підмін, використовувати їхні ж слабкості, ницості. Треба просто знущатися з них”.

Але не читають таких статей наші генерали, вважаючи себе, можливо, великими стратегами. Ось яскраво, у фотографіях розповісти українському народові про свої інспекційні відрядження на фронт – тут вони мастаки. Бачте, суспільство повинно знати, що генерали на передовій обговорюють питання “ефективної протидії збройним провокаціям”…

Сьогодні, 25 січня, ворог поранив нашого воїна. А де були українські контрснайперські групи? Чому не стріляють у відповідь снайпери операції Об’єднаних сил? Здається, у наших військовиків є новітні снайперські гвинтівки. Зрештою, і народ збирав кошти на таку зброю. Чому ця зброя не б’є по окупантах? Сумно від усього цього.

Пригадується, як одного разу невдовзі після візитів міністра оборони Андрія Тарана  і головнокомандувача Руслана Хомачка на передову було поранено чотирьох наших бійців. У чому ж полягає тоді реальна суть відрядження високого начальства на бойові позиції?

Пане генерале Хомчак, де ваша ефективна відсіч у відповідь на обстріли українських позицій 25 січня?

На Фейсбук-сторінці ООС читаємо повідомлення, що 22 січня генерал Хомчак знову побував у відрядженні на фронті (див. фото).

Його супроводжував тимчасово виконувач обов’язки командувача Об’єднаних сил генерал-майор Віктор Ганущак. “Під час перевірки готовності підрозділів до виконання поставлених завдань головнокомандувач відзначив, крім професійності наших військовослужбовців, згуртованість та злагодженість дій підрозділів, що демонструє високий рівень боєготовності наших військ…”

Очевидно, українське суспільство хоче бути упевненим у тому, що наші підрозділи реально “демонструють високий рівень боєготовності”. А переконається воно у цьому тоді, коли окупанти зазнаватимуть дошкульних втрат. Тільки ось коли це станеться?

Леонід ФРОСЕВИЧ

На фото: українські снайпери під час тренування.

Фото ООС.

Сообщение Поранено воїна. Чому мовчить зброя українських снайперів? появились сначала на Український репортер.

Штаб ООС повідомляє: біля Водяного, що на Приазов’ї, російсько-окупаційні війська відкривали вогонь в бік українських позицій з підствольного гранатомета. А в районі населених пунктів Новоселівка-2 та Авдіївка збройні формування РФ застосовували стрілецьку зброю. Також неподалік Опитного окупанти вели вогонь з автоматичного станкового гранатомета.

Поруч з Новолуганським стріляв ворожий снайпер. Поблизу Шумів російсько-окупаційні війска випустили декілька черг зі стрілецької зброї.

Про факти порушення режиму припинення вогню через Українську сторону СЦКК повідомлено представників ОБСЄ. Бойових втрат серед наших захисників немає.

Від початку поточної доби, 23 січня, в районі проведення операції Об’єднаних сил порушень режиму припинення вогню не зафіксовано.

Від “Українського репортера” запитаємо командування ООС: чому наші воїни не відкривали вогонь у відповідь? Чому утаємничено у зведенні з фронту, як довго тривали ворожі обстріли? Тактика постійного замовчування і навмисного приховування від суспільства важливої інформації щодо ситуації на передовій, яку обрали українські воєначальники (не без наказу, очевидно, верховної влади), – ганебна. Вона не сприяє консолідації народу, посиленню патріотизму.

На фото: міністр оборони України Андрій Таран і головнокомандувач ЗСУ Руслан Хомчак з інспекцією на фронті. Фото МО

На цю тему:

• Генерали повинні воювати не заявами, а кулями і снарядами. Про вбивчу тишу на фронті

Сообщение Штаб операції Об’єднаних сил перестав повідомляти повну інформацію про ситуацію на фронті появились сначала на Український репортер.

Про факт порушення режиму припинення вогню з боку збройних формувань Російської Федерації, повідомили представникам ОБСЄ через Спільний центр з контролю та координації питань припинення вогню та стабілізації лінії розмежування сторін. Інформацію оприлюднив штаб ООС.

Коментар із Фейсбуку:

МО України на офіційному сайті не повідомило, чи наші воїни відкривали вогонь у відповідь. Робимо висновок, що зброя українців мовчала. Традиційно. “Режим тиші”.

Отже, по наших захисниках російські терористи били з усіх стволів, а ми… А у нас дивовижний наказ – мовчати, не стріляти. Чи є ще у світі подібне? У якій ще воюючій армії відбувається такий “режим повного мовчання зброї”?

Це передова, де б’ються з оскаженілим завойовником, чи – тир? Наші воїни – не мішені! Коли ви це нарешті затямите, панове воєначальники?

“Український репортер” вже багато разів публічно запитував військове командування: яких втрат зазнав противник? Скількох ворогів відправлено на той світ бодай за останній тиждень, не кажучи вже упродовж місяця або півріччя? Інформації такого характеру не зустрічаємо. Чому? Ми вже не даємо російським терористам по зубах? Не знищуємо цю погань, що вдерлася до нашої домівки? Не хочемо розгнівати демократичну світову спільноту, що, мовляв, “порушуємо тишу”? Десятки подібних “чому”.

А якщо, буває, українська зброя і стріляє, то ми не знаємо, прицільно вона била чи просто в повітря, по горобцях.

Іноді штаб ООС інформує, що наші воїни “дали адекватну відповідь”. Суспільство має право знати: а чи справді ця “відповідь” є такою вже “адекватною”, якщо ворог калічить, вбиває українських воїнів. На жаль, ніхто з найвищих військових командирів не проводить брифінги на цю тему і не пояснює народу. Що конкретно робить командувач ООС, аби наші підрозділи не зазнавали втрат? Нехай розкаже так, щоб усім людям було зрозуміло… Є питання, які можна дохідливо пояснити, навіть не відкриваючи військової таємниці. Але генерали чомусь “не виходять” на публіку… Бо не прийнято. Ще й будуть незручні запитання. Натомість ми лише чуємо: “Об’єднані сили надійно контролюють противника на лінії зіткнення, дотримуючись при цьому умов припинення вогню”.

Як же ви “надійно контролюєте”, панове генерали, якщо є поранені воїни? І це, на превеликий жаль, дуже часто. Може, генерали забули, що “надійність” – це, перш за все, збереження солдатського життя, безкінечна турбота про надзвичайно надійні інженерні, захисні  споруди, це – глибоко продуманий комплекс потужних військово-технічних та інших заходів на лінії оборони, в тому числі комплектування нових, суперпрофесійних снайперських команд з сучасною зброєю, застосування цих груп на передовій, диверсійно-підривна діяльність проти загонів противника?

Військова наука і практика напрацювали безліч заходів, як знищувати ворога…  Якщо у путінської банди буде щодня горіти земля під ногами, тоді, можливо, й повіримо запевненням про “адекватну відповідь”.

Ще влітку головнокомандувач Збройних Сил генерал Хомчак хвалився, що задоволений ходом підготовки до режиму тиші. Як же ви готувалися до “режиму тиші”, генерале Хомчак, коли поранень зазнають наші воїни?

До речі, це ж найвище військове командування України цьогоріч публічно заявляло, що впроваджує у військах “новітній бойовий досвід”. Пане міністр оборони Таран, чому не спрацьовує ваш “новітній бойовий досвід”?

Нинішнього літа очільники оборонного відомства виїжджали на фронт, де обговорили питання “ефективної протидії збройним провокаціям”…  У чому полягає ваша “протидія”, панове воєначальники?

Малюнок Андрія Петренка

На цю тему:

• Скільки місяців потрібно командувачу ООС генералові Кравченку, аби уточнити втрати російських окупантів?

Сообщение Поранено двох воїнів. Військове командування навіть не повідомило, чи був вогонь у відповідь появились сначала на Український репортер.

Як повідомляє штаб ООС, минулої доби, 29 жовтня, у районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Схід» поблизу населених пунктів Новомихайлівка та Старогнатівка противник застосував гранатомети різних систем. У районі Водяного ворог двічі відкривав вогонь зі стрілецької зброї та ручного протитанкового гранатомета.

Внаслідок прицільного обстрілу позицій українських захисників зі стрілецької зброї один військовослужбовець Об’єднаних сил отримав вогнепальне кульове поранення.

У районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Північ” поблизу населеного пункту Золоте-4 противник задіяв безпілотний літальний апарат для скидання пострілу ВОГ-17 над позиціями Об’єднаних сил. Отримав вогнепальні осколкові поранення ще один український захисник.

Від початку поточної доби, 30 жовтня, збройні формування Російської Федерації двічі порушили режим припинення вогню.

На вогневі провокації противника підрозділи Об’єднаних сил надали адекватну відповідь, змусивши російсько-окупаційні війська повернутись до режиму тиші.

Від редакції “Українського репортера”: Які втрати у російських терористів? Невідомо. Українське командування воліє мовчати, це вже традиційно. Народ, який годує свою армію, не повинен про це знати? Українські генерали ховають голову у пісок, коли люди вимагають доповісти, скільки вбито загарбників, скількох поранено. У генералів офіційно – “режим тиші”. Заїжджа пластинка. Сумно. І дуже прикро. Наше військове командування сьогодні, у першому фронтовому зведенні з передової, навіть не називає прізвищ полеглих Героїв… І вже також традиційно ні міністр оборони Андрій Таран, ні начальник Генштабу Сергій Корнійчук, ні головнокомандувач Збройних Сил Руслан Хомчак не прийдуть до осель рідних полеглих воїнів, щоб провести їх в останню путь, вклонившись світлій пам’яті мужніх оборонців рідної землі. Вони також не попросять пробачення у батьків і матерів загиблих воїнів за те, що не вберегли їхніх синів. А берегти життя воїна – найперший обов’язок командирів.

Ще влітку генерал Хомчак хвалився, що задоволений ходом підготовки до режиму тиші. Сьогодні ворожі безпілотники безперешкодно літають над нашими позиціями і скидають на голови українських воїнів гранати. Чому не збили цю крилату “наволоч”, чому не “подавили” її наші підрозділи радіоелектронної боротьби? Як же ви готувалися до “режиму тиші”, генерале Хомчак?

Це ж найвище військове командування України цьогоріч публічно заявляло, що впроваджує у військах “новітній бойовий досвід”. Пане міністр оборони Таран, чому не спрацьовує ваш “новітній бойовий досвід”, адже гинуть воїни?

Автор “Українського репортера” науковець Іван Забіяка підказує військовому командуванню, керівництву держави реальний план ефективних дій:

“Проти нас воюють тому, що ми дозволяємо, ми даємо привід своєю толерантністю, тому, що користуємося «я нічого не знаю», а не справжнім – «перший ворога стрічаю». І стрічаю не хлібом-сіллю, а зі зброєю в руках, з тією жорстокістю і ненавистю, яку ворог проявляє по відношенню до нас. З такою жорстокістю і ненавистю, щоб страх від них передавався з покоління в покоління століттями! Щоб назавжди відбити бажання воювати з нами.

Проти нас воюють підмінами понять, смислів, маніпуляціями. Нам їх нав’язують століттями, а ми нічим не протидіємо. Діяти треба абсолютно їхніми ж методами і засобами, щоб вони були в шоці. Діяти на випередження, вдаватися до таких же маніпуляцій, підмін, використовувати їхні ж слабкості, ницості. Треба просто знущатися з них”.

З повідомлень Міноборони читаємо, що очільники відомства виїжджали на фронт, де обговорили питання “ефективної протидії збройним провокаціям”…

А де ж “ефективна протидія” російським окупантам, якщо одного разу після візитів міністра оборони і головнокомандувача на передову було поранено чотирьох наших бійців? У чому полягає тоді реальна суть відрядження на бойові позиції?

Сьогодні, 30 жовтня, із заявою виступив командувач Об’єднаних сил генерал-лейтенант Володимир Кравченко.

Він стверджує, що “на вогневі провокації противника підрозділи Об’єднаних сил надали адекватну відповідь, змусивши російсько-окупаційні війська повернутись до режиму тиші”. Яку саме відповідь? Не уточнює генерал (може, не має даних військової розвідки?). Мовчить про те, скількох окупантів знищено. Як назвати таку політику українського військового командування?

Генерал Кравченко час од часу виступає із заявами щодо ситуації на передовій. На початку вересня штаб ООС повідомив: “У відповідь на обстріл підрозділи Об’єднаних сил застосували наявні вогневі засоби та дали збройним формуванням Російської Федерації гідну відсіч. Втрати противника уточнюються”.

Після цієї інформації минуло вже два місяці, а штаб ООС усе ще уточнює втрати противника? Пане генерал Кравченко, повідомте нарешті українському народові, якою конкретно була відплата кремлівській орді за смерть українських воїнів. Ви забули про свою обіцянку? Скільки місяців, а може років, вам потрібно, щоб “уточнити втрати противника”? Може, ви сподіваєтеся, що з часом народ забуде про те, що ви обіцяли? Зрештою, чи були ці втрати у ворожому стані? Чи це просто слова, слова українських генералів… на вітер?

Генерали повинні воювати не заявами, а кулями і снарядами.

Йде сьомий рік війни з Московією.

***

Редакція “Українського репортера” висловлює щирі співчуття рідним полеглих Героїв.

Сообщение Російські окупанти вбили двох наших воїнів. Чи піклується командування ООС про збереження життя захисників України? появились сначала на Український репортер.

Цитуємо:

“Сьогодні завдати удару діловій репутації, дискредитувати людину, організацію чи інституцію просто. Останнім часом в інформаційному просторі спостерігається тенденція поширення маніпулятивних повідомлень з метою дискредитації керівництва Збройних Сил України.

На жаль, до брудних інформаційних технологій свідомо залучають публічних осіб, надаючи їм лише частину інформації для поширення ними суб’єктивних оціночних суджень. Окрім того, вигадують та оприлюднюють інші “факти”, не перевіривши їхню достовірність. Є відвертою неправдою начебто моя вказівка військовому комісаріату “про призов окремого громадянина”, про що дізнався, як і вся українська спільнота, із соціальних мереж.

Не відповідає дійсності й інформація щодо порушення мною житлового законодавства. Дані про нерухомість посадових осіб зазначено в щорічних деклараціях, з якими може ознайомитися будь-хто. У моїх деклараціях вказано, що отримані від держави житлові квадратні метри (83,1 м.кв.) за попередніми місцями служби повернуто Міністерству оборони повною мірою, навіть більшою площею (97 м.кв.). Я не впевнений, що хтось так робив до мене…

Клопотання про надання штатно-посадового (службового) житла, з урахуванням зазначеного вище та зміною сімейного стану, надано Міністру оборони відповідно до вимог чинного законодавства України.

Варто зазначити, що поширення неперевіреної інформації або її умисне викривлення не звільняє цих осіб від відповідальності.

За фактом передачі оприлюднених службових документів, що містять мої персональні дані, призначив службову перевірку.

Поширення неправдивих та маніпулятивних повідомлень є складовими цілеспрямованої інформаційної атаки. Гібридна війна ближче, ніж здається. Перевіряйте інформацію перед оприлюдненням, користуйтеся офіційними джерелами.

Сподіваюся на порядність лідерів громадських думок та подальшу об’єктивність, неупередженість і дотримання професійної етики представниками засобів масової інформації”.

Читайте також:

• Воєначальники з “паркерами”. Дещо про подарунки на сьомий рік війни
• На дерибані Української армії тисячі крадіїв та аферистів стали мільйонерами

Сообщение Головнокомандувач Збройних Сил України звернувся до українців із заявою появились сначала на Український репортер.