Про це інформує Радіо Свобода з посиланням на джерело в правоохоронних органах.

Повідомляється, що провадження було розпочате 14 липня за матеріалами Служби безпеки.

Загалом на утеплення, кондиціонери та закупівлю іншого обладнання виділили 172 мільйони гривень.

Згідно з документом, який є в розпорядженні Радіо Свобода, у 2018 році тодішнє Міністерство екології та природних ресурсів України та КНУ імені Тараса Шевченка уклали договір про делегування Університету повноважень на здійснення функцій замовника, за яким Університет фактично виступає розпорядником бюджетних коштів.

Договір передбачає ремонт навчальних корпусів факультету кібернетики та механіко-математичного факультету.

Згідно з проектною документацією, яку розробив у 2017 році Київський національний університет будівництва та архітектури, вартість робіт на факультеті кібернетики сягала 94 мільйонів гривень, а на механіко-математичному факультеті — 80 мільйонів гривень. Роботи мали тривати впродовж шістьох місяців.

“Водночас за вказівкою керівництва КНУ ім. Т. Шевченка було розроблено новий проект з ремонту зазначених корпусів, оформлений декількома додатковими угодами з додатками, який не погоджений з іспанською стороною та Міністерством екології та природних ресурсів України”, — йдеться в документі.

Видання інформує, що, за даними слідства, серед іншого додаткові зміни до технічної документації та первинної угоди порушують технічні умови й терміни її виконання.

“Правоохоронці вважають, що новий проект передбачає проведення робіт, у яких відсутня будь-яка необхідність і які не відповідають вимогам використання коштів за “Кіотським протоколом”, — пишуть журналісти.

Сообщение Поліція розслідує розтрату 60 мільйонів “кіотських” грошей на університет Шевченка появились сначала на Український репортер.

Про це стало відомо з інформації Рахункової палати України, яка провела аудит Фонду. Встановлено використання з порушеннями бюджетного законодавства – 196,5 млн грн (17,3 відсотка суми коштів, перевірених під час аудиту на місцях), з них на оплату невиконаних робіт – 69,6 млн гривень; неефективно – 158,5 млн гривень.

Прокуратура та НАБУ розпочали 22 кримінальних провадження за фактами розтрати коштів Фонду, службового підроблення, зловживання службовим становищем в регіонах.

Як стверджують аудитори, Мінрегіон, органи місцевого самоврядування, деякі обласні та Київська міська держадміністрації не забезпечили належне управління коштами Фонду, обсяги якого у 2017 році – 3,5 млрд грн, у 2018 році – 6 млрд грн.

Головні причини такої проблематики – нерелевантний та несвоєчасний розподіл коштів Фонду за адміністративно-територіальними одиницями, інвестиційними програмами та проектами регіонального розвитку, недотримання вимог законодавства при відборі проектів для фінансування, неналежне здійснення авторського та технічного нагляду, відсутність ефективного контролю за виконанням запланованих робіт і використанням коштів державного бюджету.

Незважаючи на значне недофінансування бюджетної програми, на місцях у 2017 році не освоєно лише за загальним фондом 118,5 млн грн, у 2018 році – 451,5 млн грн (11 відсотків від профінансованого). У 2018 році Фонд було профінансовано на 0,003 відсотка від затверджених призначень, що стало однією з причин невиконання 391 проекту (48 відсотків запланованих) регіонального розвитку.

Розподіл коштів Фонду у 2017 і 2018 роках за територіями та інвестиційними програмами і проектами здійснювався Кабінетом Міністрів України за пропозиціями Мінрегіону з порушенням строків.

Більшість обласних і Київська міська державна адміністрації також систематично порушували строк (встановлений до 1 травня) подання пропозицій Мінрегіону з переліком і описом інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку на відповідний рік. Майже дві третини поданих пропозицій поверталися на місця на доопрацювання; кошти Фонду розподілялися та надходили в регіони із затримкою щонайменше на 3–4 місяці.

Сообщение За фактами розтрати коштів Держфонду регіонального розвитку відкрили 22 кримінальні провадження появились сначала на Український репортер.

Як інформує НАБУ, йдеться про чинного директора «СпецТехноЕкспорту» (на момент вчинення злочину — заступника директора цього ж підприємства); колишнього директора «СпецТехноЕкспорту»; екс-заступника директора «СпецТехноЕкспорту»; екс-заступника директора департаменту контракту № 1 «СпецТехноЕкспорту» (на даний час – підприємця); екс-начальника одного з відділів «СпецТехноЕкспорту» (на даний час – підприємця).

Слідство встановило, що у 2009 році за ініціативи керівництва «СпецТехноЕкспорту» держпідприємство уклало з іноземною компанією угоду щодо супроводу зовнішньо-економічного контракту.

Підприємство мало поставити військову продукцію, виготовлену ДП «Завод 410 ЦА». Посередництво нерезидента мало забезпечити укладання та подальше виконання зовнішньо-економічного контракту, за що  «СпецТехноЕкспорт» заплатило 2,225 млн дол. США. Натомість детективи НАБУ встановили, що компанія-посередник заявлені послуги не надавала.

Розслідування зазначених фактів детективи НАБУ здійснюють із грудня 2017 року.

Довідково

«СпецТехноЕкспорт» — державне госпрозрахункове зовнішньоторговельне підприємство, основною сферою діяльності якого є експортно-імпортні відносини на світовому ринку продукції та послуг військового та подвійного призначення.

Входить до складу державної компанії «Укрспецекспорт», уповноваженого державою посередника у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності у сфері експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення.
«Укрспецекспорт» входить до складу державного концерну «Укроборонпром».

Фото із сайту fakty.ua

Сообщение Детективи НАБУ затримали групу оборонників з компанії «СпецТехноЕкспорт» появились сначала на Український репортер.