Як повідомляє La Repubblica, розкрадання державних коштів у галузі енергетики на понад 100 мільйонів доларів може поставити під загрозу не лише репараційний кредит на 140 мільярдів євро, а й подальший вступ України до ЄС.

«Юридичні складнощі використання заморожених російських активів тепер ускладнюються підозрами щодо того, як ці гроші можуть бути використані», — зазначає видання.

На засіданні Єврогрупи 12 листопада, де обговорювалося фінансування України на наступні два роки, кілька міністрів фінансів країн ЄС неодноразово згадували справу Міндіча, що стала символом масштабних зловживань у держсекторі.

La Repubblica підкреслює, що справа Міндіча може стати перешкодою для вступу України до ЄС.

Корупційний скандал вибухнув на тлі нового звіту Єврокомісії, де зазначено, що у боротьбі з корупцією в Україні «досягнуто лише обмеженого прогресу». Також у документі згадується про тиск на антикорупційні органи — НАБУ та САП, які нині ведуть розслідування щодо «Мідаса».

«Корупціонери розкрадали гроші, які мали піти на допомогу українським військовим. Такі дії підривають довіру до України й грають на руку ворогу», — наголосила Кая Каллас — висока представниця Євросоюзу з питань закордонних справ та політики безпеки.

Вона додала, що Європа очікує від Києва «нульової толерантності до корупції», особливо у воєнний час.

Європейське видання порівнює цю справу з італійською антикорупційною кампанією «Mani Pulite» («Чисті руки») 1990-х років, що викрила системну корупцію у політиці та бізнесі.

Раніше НАБУ та САП оприлюднили частину записів, пов’язаних із розкраданням коштів державного підприємства «Енергоатом».

До оборудок, за даними слідства, можуть бути причетні міністерка енергетики Світлана Гринчук та чинний міністр юстиції Герман Галущенко, який раніше очолював Мінпаливенерго.

Президент Володимир Зеленський заявив, що обидва посадовці не можуть залишатися на своїх посадах.

Голова зовнішньої політики ЄС Кая Каллас також відреагувала на скандал, наголосивши, що «корупціонери розкрадали гроші народу, які мали потрапити на фронт».

Сообщение Скандал “Мідас” загрожує євроінтеграції та репараційному кредиту України появились сначала на Український репортер.

Зокрема, 12 листопада запобіжний захід отримав Ігор Фурсенко на прізвисько «Рьошик». Його відправили під варту на 60 днів з правом вийти під 95 млн грн застави.

За даними слідства, підозрюваний був бухгалтером так званого бек-офісу й займався фінансовими операціями з приводу легалізації коштів. Як пише hromadske, під час засідання прокурорка читала стенограму розмови Фурсенка та ще одного фігуранта — бізнесмена Олександра Цукермана, у якому перший розповідав, що працює у компанії-виробника ракет «Фламінго» Fire Point, куди влаштувався, мовляв, щоб могти виїжджати за кордон і вільно пересуватися країною. Раніше у медіа неодноразово з’являлися повідомлення про зв’язки згаданої компанії з Тимуром Міндічем, який виїхав з України вночі 10 листопада, за кілька годин до обшуку. У самій компанії цей зв’язок заперечували.

Також увечері 12 листопада запобіжний захід отримала Леся Устименко. Прокурор стверджував, що вона забезпечила відмивання понад 145 мільйонів гривень. Адвокати Устименко просили про мʼякший запобіжний захід, адже ані вона, ані її чоловік нібито не працюють від початку повномасштабного вторгнення. Однак суд ухвалив узяти її під варту на 60 діб з альтернативою застави у вигляді 25 мільйонів гривень.

Підприємиця Людмила Зоріна, яку також підозрюють у причетності до розкрадань в «Енергоатомі», перебуватиме під вартою 60 діб, або ж зможе вийти, якщо внесе 12 мільйонів гривень застави. Такий запобіжний захід ВАКС ухвалив 13 листопада.

Слідство вважає, що Зоріна, разом з іншими підозрюваними — Ігорем Фурсенком (Рьошиком), ексрадником міністра енергетики Ігорем Миронюком (Рокетом) та Лесею Устименко — займалася легалізацією коштів.

Під час засідання суду прокурор заявив, що Зоріна має ФОП і з 2023 року вона отримала доходів на загальну суму понад 649 тисяч гривень. Водночас під час обшуків у неї знайшли 105 тисяч доларів. Крім цього, у 2024 році вона купила автомобіль, який коштує 1 мільйон 400 тисяч гривень. За словами прокурора, це свідчить про наявність іншого доходу, на думку слідства, «саме від злочинної діяльності».

Прокурор просив запобіжний захід тримання під вартою, оскільки є ризики впливу на свідків та знищення доказів. Сторона обвинувачення клопотала про заставу у понад 15 мільйонів гривень.

Раніше суд обрав запобіжні заходи двом іншим фігурантам справи «Мідас» — Ігорю Миронюку та Дмитру Басову.

Вранці 10 листопада стало відомо, що Національне антикорупційне бюро прийшло з обшуком до давнього соратника президента Володимира Зеленського, співвласника ТОВ «Квартал 95» Тимура Міндіча, але він встиг законно виїхати з країни. Також обшуки пройшли в ексміністра енергетики Германа Галущенка, який з липня 2025 року керує Міністерством юстиції, та державній компанії «Енергоатом», якій підпорядковані всі українські атомні електростанції.

Загалом у рамках цієї справи детективи провели близько 70 обшуків та зібрали понад тисячу годин аудіозаписів. Сума збитків унаслідок дій злочинної організації становить 100 млн доларів.

Основним напрямком діяльності злочинної організації було систематичне отримання хабарів від контрагентів «Енергоатому» в розмірі від 10% до 15% від вартості контрактів. Зокрема, контрагентам Енергоатому нав’язувались умови сплати відкату за уникнення блокування платежів за надані послуги/поставлену продукцію або позбавлення статусу постачальника. Ця практика отримала назву «шлагбаум».

До реалізації схеми керівник злочинної організації залучив колишнього заступника керівника Фонду державного майна, який пізніше став радником міністра енергетики (йдеться про Ігоря Миронюка), а також колишнього правоохоронця, що обіймав посаду виконавчого директора з фізичного захисту та безпеки «Енергоатому» (йдеться про Дмитра Басова).

Використовуючи службові зв’язки в міністерстві та державній компанії, вони забезпечували контроль над кадровими рішеннями, процесами закупівель і рухом фінансових потоків.

«Фактично управління стратегічним підприємством з річним доходом понад 200 млрд грн здійснювалось не офіційними посадовцями, а сторонніми особами, які не мали жодних формальних повноважень, проте узяли на себе роль «смотрящих», — наголосили в НАБУ.

У НАБУ також розповіли, що гроші, отримані злочинним шляхом, організація виводила через офіс колишнього народного депутата України Андрія Деркача, якого підозрюють у державній зраді. Сам Деркач наразі є російським сенатором від Астраханської області.

На тлі викриття корупції в енергетиці народний депутат від «Голосу» Ярослав Железняк зареєстрував у Верховній Раді проєкти постанов про звільнення з посади міністра юстиції Германа Галущенка, який до липня 2025 року був міністром енергетики, а також чинної міністерки енергетики Світлани Гринчук. Найближче засідання парламенту, на яке можуть винести відповідні проєкти постанов, пройде 18 листопада.

12 листопада уряд відсторонив Галущенка від посади міністра юстиції. Згодом, після вимоги Зеленського і Галущенко, і Гринчук написали заяви про відставку, а прем’єр-міністерка Юлія Свириденко подала до Верховної Ради подання на звільнення їх з займаних посад.

Наглядова рада «Енергоатому» повідомила, що скличе у зв’язку з корупційним скандалом спеціальне засідання. Але 11 листопада уряд її розформував. Крім того, 12 листопада уряд відсторонив від посади Якоба Хартмута.

Президент Володимир Зеленський також відреагував на гучне розслідування НАБУ у вечірньому зверненні 10 листопада. Попри те, що фігурантом справи є його близький друг Тимур Міндіч, коментар президента був коротким.

«Будь-які результативні дії проти корупції дуже потрібні. Невідворотність покарання потрібна. Енергоатом забезпечує Україні найбільшу частку енергогенерації зараз. Чистота в компанії – це пріоритет. Енергетика, кожна галузь. Кожен, хто будував схеми, повинен отримати чітку процесуальну відповідь. Вироки мають бути. І урядовці повинні працювати разом із НАБУ, разом із правоохоронними органами, і так працювати, як це потрібно для результату», — сказав Зеленський.

Міністр юстиції Герман Галущенко не коментує цю справу, посилаючись на збереження таємниці досудового розслідування.

НАБУ спершу оголосило підозру в цій справі сімом фігурантам. П’ятьох з них затримали. Пізніше підозру також отримав колишній віцепрем’єр, ексміністр національної єдності Олексій Чернишов.

Крім Міндіча, який виїхав з України, у цій справі ще фігурує член НКРЕКП Сергій Пушкар, який також втік.

Сообщение Справа “Мідас”: запобіжні заходи обрали ще трьом фігурантам появились сначала на Український репортер.

Про це пише «Українська правда» з посиланням на власні джерела.

«Підконтрольні Офісу президента правоохоронці для отримання інформації про можливі ризики у справах оточення президента могли стежити за співробітниками НАБУ», — йдеться у матеріалі.

Видання вказує, що про це свідчить той факт, що в одного з фігурантів справи про розкрадання на «Енергоатомі» знайшли інформацію про керівника НАБУ Семена Кривоноса та інших співробітників. Зокрема, про керівника головного управління детективів Олександра Абакумова — керівника операції «Мідас».

Журналісти зазначають, що без допомоги правоохоронних органів фігуранти також не могли отримати інформацію про переміщення співробітників НАБУ з офіційних баз.

Як стверджують співрозмовники УП в антикорупційній вертикалі, одразу після обшуків у Міндіча 10 листопада НАБУ і САП почали отримувати погрози про те, що буде «відповідь».

Крім того, вже під час обшуків у інших фігурантів, як стверджують джерела видання, були знайдені докази того, що дійові особи ще у п’ятницю, 7 листопада, знали, що на понеділок, 10 листопада, готуються якісь заходи. «Треба зачиститись до понеділка», — писав один з учасників схеми іншим.

За даними УП, на момент обшуків Міндіч вже перебував за кордоном. Він перетнув кордон у пункті перетину «Грушів» у напрямку Польщі о 2:09 ночі. Це сталося за чотири з половиною години до обшуків.

Також саме 7 листопада (перед обшуками) з’явилося відеозвернення керівника Офісу президента Андрія Єрмака, в якому він повідомляв, що Нацполіція затримала ділка, що начебто від імені його родича вимагав неправомірну вигоду за працевлаштування в ОП. Джерела УП у політичних колах наголошують, що ця публікація «майже збіглась у часі з отриманням Офісом президента інформації, що в НАБУ і САП готуються заходи в тому числі по Єрмаку»

Співрозмовники видання у правоохоронних органах стверджують, що станом на зараз «в НАБУ і САП є інформація, що частину інформації фігурантам міг злити заступник керівника САП Андрій Синюк». Але прізвища Міндіч на той момент не було в електронних матеріалах. Зокрема, після цього зливу за кордон втік головний фінансист Міндіча Олександр Цукерман на прізвисько Шугармен.

Національне антикорупційне бюро (НАБУ) 10 листопада заявило про проведення масштабної операції «Мідас» із викриття корупції у сфері енергетики.

За даними слідства, основним напрямом діяльності злочинної організації було систематичне отримання «відкатів» від контрагентів «Енергоатому» розміром від 10% до 15% вартості контрактів. Зокрема, контрагенти мали заплатити, щоб уникнути блокування платежів за надані послуги/поставлену продукцію або втрати статусу постачальника.

Гроші легалізували через окремий офіс у Києві, що належав родині колишнього народного депутата, а нині сенатора рф Андрія Деркача, кажуть правоохоронці.

Прокурор Спеціалізованої прокуратури повідомив, що до схеми були залучені бізнесмени Тимур Міндіч (Карлсон) та Олександр Цукерман (Шеф або Шугармен). За даними САП, упродовж 2025 року Міндіч мав вплив на міністра енергетики Германа Галущенка (Професора) та на тодішнього міністра оборони Рустема Умєрова.

Прокурор також підтвердив, що до справи був залучений колишній міністр національної єдності. Олексію Чернишову вже оголосили підозру у незаконному збагаченні.

НАБУ повідомило про підозри ще сімом членам злочинної організації, які, за даними слідства, причетні до масштабної корупційної схеми в енергетиці. П’ятьох уже затримали.

«Українська правда» з посиланням на джерела повідомила, що зранку 10 листопада працівники НАБУ проводили обшуки в бізнесмена та співвласника фірми «Квартал 95» Тимура Міндіча. Але той, за даними видання, за кілька годин до обшуків нібито залишив територію України. НАБУ прийшло з обшуками також до Германа Галущенка — міністра юстиції, який раніше був міністром енергетики, — та до компанії «Енергоатом».

Сообщение У фігуранта справи про розкрадання в енергетиці знайшли досьє на працівників НАБУ появились сначала на Український репортер.

Про це йдеться в трансляції ВАКС.

Також суд визначив Фурсенку альтернативу запобіжного заходу у вигляді внесення 95 мільйонів гривень застави.

Сообщение Операція “Мідас”: Ігоря Фурсенка, (“Рьошика”), також відправили під варту появились сначала на Український репортер.

Про це повідомили в Національному антикорупційному бюро та САП.

За даними джерел УП, екстрадували Дмитра Нестерука.

На той час він очолював приватну будівельну компанію. Йдеться про “БК КБР”, власником якого продовжує бути Нестерук.

“Енергоатом” 9 грудня 2020 року уклав угоду з ТОВ “БК КБР” про роботи по проєкту будівництва Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива реакторів ВВЕР АЕС України на 421 млн. грн. Ця фірма раніше ніколи не будувала нічого подібного.

Додатковими угодами ціну договору збільшили втричі – з 421 млн. грн. до 1,497 млрд. грн., зокрема додавши до його умов постачання обладнання системи радіаційного контролю. Це обладнання компанія-підрядник закупила за ринковою вартістю, а в 2021 році реалізувала “Енергоатом” втричі дорожче. У результаті ДП НАЕК “Енергоатом” переплатило майже 100 млн грн.

У листопаді 2023 року детективи Національного бюро оголосили підозрюваного в розшук. В квітні 2025 року його вдалося затримати за сприяння німецьких компетентних органів.

Затриманого передали співробітникам Національного бюро в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення “Краківець-Корчова”, що на Львівщині.

Слідство також встановило причетність до цього злочину гендиректора відокремленого підрозділу “Енергоатом”, начальника кошторисно-договірного відділу відокремленого підрозділу ДП НАЕК “Енергоатом”, керівника та працівника юридичного відділу приватної компанії.

Нагадаємо, що на українських атомних електростанціях посилено моніторинг виробничої діяльності (ePM) за методологією Паризького центру Всесвітньої асоціації операторів атомних електростанцій.

АТ НАЕК “Енергоатом” 29 жовтня за результатами тендеру замовило ПрАТ “Страхова компанія “Колоннейд Україна” страхування відповідальності голови та членів наглядової ради за 19,3 млн грн.

Сообщение Екстрадували учасника групи, причетної до розкрадання 100 мільйонів на будівництві сховища Чонобильської зони появились сначала на Український репортер.

За словами депутата, також з’ясувалося, що встановлення дверей у туалет обійшлося платникам податків у 25 тисяч гривень за штуку.

“Це шокувало всіх, хто прийшов інспектувати укриття. Тому що ніхто б не поставив у себе вдома двері в туалет за такі гроші”, — пояснив Ємець.

Ці двері призначалися для підвалу бомбосховища. “Це двері не з канадського кедра, а звичайна сосна”, — пояснив депутат.

У виробника вдалося дізнатися ринкову вартість дверей. Загальна вартість дверей склала 25 800 грн за п’ять, а не за одну. У РДА ціну завищили на 400%.

“Просто не вкладається в голові, навіщо проводити тендер, щоб поставити до підвалу 5 дверей по вартості за кожну в 600 доларів, — зазначив депутат. — Пояснити мотивацію чиновників неможливо — тотальна корупція”.

У Контрольній депутатській комісії вже не оголошують про перевірки по районах, оскільки чиновники з РДА вдаються до хитрощів. Наприклад, не надають документи про закупівлі в 10-денний термін.

Однак завдяки даним на Prozorro можна все ж таки з’ясувати деталі певних тендерів та їхню вартість.

На довершення всього, Дніпровський район витратив 2 млн. 948 тис. грн на закупівлю для укриттів туалетного паперу.

Згідно з тендерною документацією:

68760 рулон — папір туалетний

27200 упаковка — рушник паперовий зелений

27200 упаковка — рушник паперовий сірий

Де зараз ця гора туалетного паперу, невідомо. Однак у Київраді пояснили, що планують з’ясувати мотивацію голови управління освіти Дніпровського району.

Сообщение І знову скандал з укриттями: чиновники закупили двері для туалетів по 25 тисяч гривень і папір на 2,9 мільйона появились сначала на Український репортер.

В ході оперативно-розшукових заходів поліцейські встановили причетного до крадіжки – ним виявився 39-річний чернігівець. Чоловік зізнався у скоєному, надав правдиві свідчення та показав сховок з краденим майном. Автомобільну гуму він заніс до підвалу свого будинку.

Відомості про подію внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Поліція під процесуальним керівництвом прокуратури відкрила кримінальне провадження за частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України (крадіжка, вчинена в умовах воєнного або надзвичайного стану). За законом, винному загрожує позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.

Наразі слідчі готують повідомлення зловмиснику про підозру у скоєнні крадіжки. Досудове розслідування триває.

Сектор комунікації поліції Чернігівської області

Сообщение В Чернігові затримали крадія автомобільної гуми появились сначала на Український репортер.

Солом’янська окружна прокуратура спільно з поліцією проводить слідчі дії у приміщеннях приватного підприємства в межах провадження за фактом розкрадання коштів місцевого бюджету, виділених комунальним підприємством «Київський інститут земельних відносин» на закупівлю програмного забезпечення та обладнання.

Слідством встановлено, що комунальне підприємство «Київський інститут земельних відносин» уклало з товариством договір поставки апаратно-програмного комплексу для розгортання та функціонування автоматизованої інформаційної системи обліку та управління земельними ресурсами територіальної громади та договір закупівлі програмного забезпечення для роботи з графікою на загальну суму близько 43 мільйони гривень.

У подальшому, директор товариства, усвідомлюючи, що вартість товарів завищена, поставив комунальному підприємству обладнання та програмне забезпечення. Посадові особи КП «Київський інститут земельних відносин», неналежно виконуючи свої службові обов’язки, прийняли товар згідно акту прийому-передачі та провели розрахунок з продавцем.

Згідно висновку експерта встановлено завищення вартості поставленого товару та програмного забезпечення на майже 33 мільйьни гривень.

Слідчі дії відбуваються з метою відшукання первинних фінансових документів та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення.

За результатами проведення слідчих дій буде надана правова оцінка діям службових осіб підрядної компанії та комунального підприємства «Київський інститут земельних відносин», яке є замовником вказаних робіт.

• Пресслужба Київської міської прокуратури.

Сообщение Київські земельники придбали програмне забезпечення за “космічними” цінами. Прокуратура підозрює розкрадання 33-х мільйонів появились сначала на Український репортер.

Оперативники спецслужби встановили, що протягом 2018-2019 років комерсанти вступили у змову з деякими керівниками одного з департаментів та структурних підрозділів «Укрзалізниці». Посадовці забезпечували ділкам перемоги у тендерах, незважаючи на те, що «підрядники» не мали відповідних дозволів та сертифікатів на ремонт колісних пар для пасажирських вагонів. Вони також постачали підприємствам компанії запасні частини поганої якості та невідомого походження, завезені контрабандним шляхом з РФ. Загальна сума контактів становила майже 200 мільйонів гривень.

Через масштабні фальсифікації обсягів виконаних робіт близько 50 мільйонів гривень було переведено у готівку та привласнено.

За висновками фахівців, експлуатація на рухомому складі запасних частин, відновлених із порушенням технологічних процесів, могла створити реальні передумови до виникнення надзвичайних подій.

Співробітники СБ України проводять у п’яти областях 27 обшуків у структурних підрозділах “Укрзалізниці”, виробничих і офісних приміщеннях та місцях проживання фігурантів.

В офісі компанії-постачальника, причетної до оборудок, правоохоронці вилучили 65 тисяч доларів США, понад 2 мільйони гривень, печатки низки комерційних структур, залучених до фіктивних господарських операцій, у тому числі підроблену печатку національного перевізника. Про це інформує СБУ.

Читайте також:

• Кравцов хвалиться, що отримає чималу компенсацію від “Укрзалізниці”

Сообщение Казнокради «Укрзалізниці» набивали валізи мільйонами доларів. Розслідування СБУ появились сначала на Український репортер.

Про це інформує Радіо Свобода з посиланням на джерело в правоохоронних органах.

Повідомляється, що провадження було розпочате 14 липня за матеріалами Служби безпеки.

Загалом на утеплення, кондиціонери та закупівлю іншого обладнання виділили 172 мільйони гривень.

Згідно з документом, який є в розпорядженні Радіо Свобода, у 2018 році тодішнє Міністерство екології та природних ресурсів України та КНУ імені Тараса Шевченка уклали договір про делегування Університету повноважень на здійснення функцій замовника, за яким Університет фактично виступає розпорядником бюджетних коштів.

Договір передбачає ремонт навчальних корпусів факультету кібернетики та механіко-математичного факультету.

Згідно з проектною документацією, яку розробив у 2017 році Київський національний університет будівництва та архітектури, вартість робіт на факультеті кібернетики сягала 94 мільйонів гривень, а на механіко-математичному факультеті — 80 мільйонів гривень. Роботи мали тривати впродовж шістьох місяців.

“Водночас за вказівкою керівництва КНУ ім. Т. Шевченка було розроблено новий проект з ремонту зазначених корпусів, оформлений декількома додатковими угодами з додатками, який не погоджений з іспанською стороною та Міністерством екології та природних ресурсів України”, — йдеться в документі.

Видання інформує, що, за даними слідства, серед іншого додаткові зміни до технічної документації та первинної угоди порушують технічні умови й терміни її виконання.

“Правоохоронці вважають, що новий проект передбачає проведення робіт, у яких відсутня будь-яка необхідність і які не відповідають вимогам використання коштів за “Кіотським протоколом”, — пишуть журналісти.

Сообщение Поліція розслідує розтрату 60 мільйонів “кіотських” грошей на університет Шевченка появились сначала на Український репортер.