Про це повідомили у Службі безпеки України (СБУ).

Служба безпеки України та Бюро економічної безпеки (БЕБ) встановили нові факти масштабного розкрадання бюджетних коштів на будівництві Подільського мосту через річку Дніпро.

За результатами розслідування, з бюджету міста Київ було привласнено щонайменше 153 млн гривень.

До організації схеми були причетні колишні та діючи керівники одного з комунальних підприємств Київської міської державної адміністрації (КМДА).

Встановлено, що ще до початку повномасштабної війни вони штучно завищили вартість будматеріалів, що призначалися для зведення мосту. Сума “переплати” була поділена між учасниками схеми.

Згідно з матеріалами справи, у 2018-2019 роках фігуранти майже в шість разів завищили вартість гуртових партій сіток для укріплення опор мосту.

Вони уклали угоду з афілійованою будівельною компанією, яка придбала на Близькому Сході 8 800 технологічних сіток за ціною, значно вищою за ринкову.

Середня вартість сітки на ринку становила 110 доларів США, тоді як фігуранти закупили її по 610 доларів за одиницю.

Під час слідчих дій були вилучені комп’ютери, мобільні телефони та документи, що підтверджують злочин.

Діючому та колишньому керівникам підприємства, а також ексдиректору підрядної компанії, повідомлено про підозру в організації схеми, що включала привласнення державних коштів у великих розмірах.

Зловмисникам загрожує до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна.

Сообщение У Києві на будівництві Подільського мосту розікрали понад 153 мільйони появились сначала на Український репортер.

Про це в інтерв’ю Укрінформу розповів заступник міністра оборони України Юрій Джигир.

За його словами, Служба внутрішнього аудиту до кінця минулого року провела аудити таких процесів, як нарахування та виплати додаткової винагороди за безпосередню участь військових у бойових діях, закупівлі продуктів харчування для військовослужбовців, функціональне управління держпідприємствами, організація фінансового та матеріально-технічного забезпечення підрозділів Сил ТрО, а також використання ресурсів у сфері діяльності Командувань Сухопутних, Військово-Морських та Повітряних сил ЗСУ.

Під час аудиторських досліджень виявлено порушення, неефективні управлінські рішення та ризики в управлінні активами на загальну суму більше ніж 10 млрд грн. Тобто внутрішнім аудитом ідентифіковані певні можливі негативні наслідки, які потребують негайного реагування. Іншими словами, робота аудиту направлена на попередження порушень. Важливо, що певне відшкодування коштів та усунення переважної частини цих порушень організовано безпосередньо під час проведення внутрішніх аудитів. Завдяки впровадженню аудиторських рекомендацій було досягнуто економічного ефекту на загальну суму більше ніж 1,5 млрд грн.

ЗА ПІДСУМКАМИ ПЕРЕВІРОК У 2023 РОЦІ 84 КРИМІНАЛЬНІ ПРОВАДЖЕННЯ СКЕРОВАНІ ДО СУДУ, ЗА 39 ІЗ НИХ Є ВИРОКИ СУДДІВ

Сообщение Внутрішній аудит Міноборони виявив з 2023 року порушень на понад 10 мільярдів появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє пресслужба Держаудиту.

Зокрема, неефективно витрачалися кошти на підготовку спеціалістів робітничих професій для столиці. Випускники, на навчання яких впродовж 3,5 року скеровано приблизно 300 млн. грн., у подальшому в Києві так і не працевлаштувались або працюють не за спеціальністю.

«Значна частина витрат зі столичного бюджету пішла на будівництво чи реконструкцію закладів освіти, які по факту до цього часу так і не з’явилися (або – так і не дочекалися своєї реконструкції)», – йдеться у звіті.

За даними ДАСУ, 37 млн.грн. було витрачено на розробку проєктної документації, яка теоретично готувалася для будівництва та реконструкції 15 закладів освіти. Зазначається, що фактично роботи так і не розпочалися. Ба більше, після внесення у 2022–2023 роках низки законодавчих змін ці проєктні рішення потребують корегувань, а відповідно – додаткових фінансових витрат.

При цьому понад 81 млн. грн. було скеровано на зведення дитячого садка №536 на вулиці Бахмацька, 35, будівництво якого завершилося 2021 року.

«Незважаючи на існуючий гострий дефіцит садочків у густонаселених районах Києва та на багаторічну чергу до них, згаданий дошкільний заклад 2 роки не вводився в експлуатацію», – повідомляють аудитори.

Крім того, майже 3 млн. грн. було витрачено на охорону й утримання будівель, які не використовуються в освітньому процесі й взагалі – не придатні до експлуатації. Натомість, як уточнюється, не було вжито достатніх заходів, які б дозволили збільшити доходи навчальних закладів від оренди майна, що вилилося у недоотримання понад 6 млн. грн.

Сообщение У Департаменті освіти Києва виявили фінансових порушень на понад 400 мільйонів появились сначала на Український репортер.

Про це йдеться у матеріалі проекту “Наші гроші”.

У кошторисі реконструкції Дегтярівського шляхопроводу в Києві за 920 млн. знайшлися завищені ціни будматеріалів: «Ростдорстрой» сам собі намалював найвищу ціну асфальту в Україні, арматура вдвадорога, спеціальна смола – втричі дорожче від Польщі.

«Наші гроші» отримали у своє розпорядження кошторис комунального «Київатодору» на реконструкцію Дегтярівського шляхопроводу вартістю 920 млн. грн. Кошторис не був оприлюднений під час тендеру у системі «Прозорро», відтак «Центр протидії корупції» подав запит на його розкриття.

ТОВ «Ростдорстрой» 1 червня 2023 року отримало підряд на реконструкцію шляхопроводу в складі транспортної розв’язки на перетині вулиць Дегтярівської та Олександра Довженка. Це той самий шляхопровід біля станції метро «Шулявська», на якому у вересні під час монтажу впали балки. Наприкінці грудня міст вже відкрили для проїзду автомобілів.

Локальні кошториси і підсумкову відомість ресурсів не опублікували одразу. Тому на момент тендеру ми не мали змоги порівняти ціни будматеріалів із ринковими цінами. Нині ж замовник надіслав відомість ресурсів до зведеного кошторисного розрахунку вартості об’єкта будівництва, – пише вилання.

У ній найбільша сума 155 млн. грн. іде на поліуретанову смолу Sika Icosit KC 340/45 по 2 841 грн./кг, або $78 (тут і далі ціни вказано з ПДВ). Востаннє на торгах така смола траплялась «Нашим грошам» до повномасштабного вторгнення. У вересні 2021 року КП «Дніпровський електротранспорт» замовило ремонт трамвайних колій із нею по 2 158 грн./кг, або $81. Але це ніяк не пояснює, наскільки така ціна є ринковою через рідкісне застосування цієї смоли в Україні. Відповідно в ексклюзивних постачальників є можливість встановлювати свої розцінки для проектів, де обирають цей будматеріал. Для порівняння: в Польщі така смола продається по 67–116 злотих, або по 651-1 119 грн./кг, що в 2,5 раза дешевше від розцінки «Київавтодору».

На асфальт у кошторисі відведено 115 млн. грн. Формально ціни відповідали моніторингу «ДерждорНДІ» (нині «Національний інститут розвитку інфраструктури», або «НІРІ») на той період.

Наприклад, крупнозернистий щільний асфальтобетон типу А марки 1 на бітумі БМПП 50/70-60 в кошторисі був по 7 195 грн./т. Червневий моніторинг показував, що в Київській області середня ціна крупнозернистого щільного асфальтобетону типу А марки 1 на бітумі БМП (БМК) становила 7 181 грн/т.

Але виявилось, що для червневого моніторингу дані про ціни цього виду асфальту по Київській області подавало лише ПП «Київшляхбуд», яке входить в ту саму групу «Ростдорстрой», яка й отримала підряд із такими цінами асфальту.

Ба більше, ціна «ростдорстроївців» тоді виявилась на 20% вищою від цін такого асфальту в інших регіонах, де ціни для моніторингу подавали й інші виробники. При цьому значно нижчі ціни такого асфальту декларували навіть у Дніпропетровській і Сумській областях, які знаходяться ще далі від щебеневих кар’єрів, з яких везуть сировину для виготовлення асфальту.

Крім того, 29 млн. грн. пішло на гарячекатану арматурну сталь періодичного профілю класу А-ІІІ та гладку класу А-1 різних діаметрів по однаковій ціні 63 435 грн./т. Того ж дня, 1 червня Служба відновлення Миколаївщини замовила «Ростдорстрою» ремонт дороги, врахувавши в інвесторський кошторис таку сталь по 35 468-42 184 грн./т, що на 33% дешевше. У липні на торгах по укриттю на Київщині вона коштувала 34 447-36 925 грн./т, а у вересні «Укренерго» оприлюднило ціни будівництва захисту підстанцій від «шахедів» по Україні: арматура А-ІІІ діаметром 20-22 мм була врахована по 36 570 грн./т. Це на 42% дешевше від «Київавтодору».

Ще 13 млн. грн. припадало на природній рядовий пісок по 585 грн./куб. м. Кількома днями раніше, у травні «Київавтодор» замовляв ТОВ «Автомагістраль-Південь» іншу розв’язку з піском по 510 грн./куб. м, що на 13% дешевше. А в липні фірма-постачальник підтвердила «Нашим грошам» свою готовність продати його по 435 грн./куб. м, що на 27% дешевше.

Крім того, щебенево-піщану суміш С5 на суму 7 млн. грн. врахували по 1 088 грн./куб. м, що майже відповідає моніторинговій середній ціні на Київщині в 1 043 грн./куб. м. Але у травні в «Автомагістралі-Південь» вона коштувала 984 грн./куб. м, що на 10% дешевше. А в липні «Наші гроші» продзвонювали її у постачальника по 615 грн./куб. м, що на 43% дешевше.

За даними системи «E-Data», станом на кінець лютого 2024 року «Київавтодор» заплатив за цей міст «Ростдорстрою» 313 млн. грн.

Бенефіціарами одеського «Ростдорстрою» через австрійську компанію «Юттема АУ ГмбХ» є Євген Коновалов і Юрій Шумахер – депутат Одеської міськради від партії «Довіряй ділам» мера Одеси Геннадія Труханова. Директором фірми є Олексій Андрюшин. Фірма зайняла третє місце у Топ-30 шляхових підрядників у 2022-2023 роках із сумою 8,54 млрд. грн.

Та сама «Юттема АУ ГмбХ» також є засновником вищезгаданого «Київшляхбуду”, який надавав «ДерждорНДІ» ціни асфальту по Київщині.

Сообщение У реконструкції Дегтярівського шляхопроводу за 920 мільйонів виявили завищення цін у три рази появились сначала на Український репортер.

Про це повідомили в  СБУ.

Як стало відомо, колишній гендиректор ПрАТ “АК “Київводоканал”, який на початку повномасштабного вторгнення рф займав посаду разом зі спільниками привласнив майже 65 млн. гривень під виглядом витрат на передислокацію плавучої насосної станції на річку Десна.

Там вона мала перекачувати воду на технологічні споруди Дніпровської водопровідної станції, а потім до централізованого водогону Києва.

Під час активних бойових дій у столиці та її регіоні обладнання мало забезпечити киян резервним постачанням води. Плавуча насосна станція була несправною і технологічно не підлягала транспортуванню.

Гроші за її “транспортування” майже всі були переведені підрядникам з виведенням потім у тінь, у той час як станція залишалась на місці.

СБУ ініціювала експертизи, які підтвердили факт розкрадання бюджетних коштів, а також непридатність насосного обладнання до експлуатації.

У офісах підозрюваних під час обшуків знайшли фінансово-господарську документацію із доказами оборудки.

Наразі колишньому гендиректору “Київводоканалу” повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 191 КК України (“Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені в особливо великих розмірах”). Зловмиснику загрожує до 12 років тюрми з конфіскацією майна.

Сообщение Ексгендиректор “Київводоканалу” привласнив майже 65 мільйонів бюджетних коштів появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє Bihus.Info.

“Юридична адреса реєстрації приватного підприємця Павлушина – недобуд у с. Пилипець. Разом з ним у цьому ж недобуді зареєстрований благодійний фонд, який веде до чиновника часів Януковича Владислава Каськіва, не покараного за крадіжки мільйонів на національних проєктах”.

Журналісти нагадують, що раніше екстесть Татарова був приватним підприємцем у Кіровоградській області і займався пасажирськими перевезеннями. Але на третій місяць після повномасштабного вторгнення росії в Україну він вирішив змінити діяльність на “надання інших послуг бронювання”. Фірма Павлушина зареєстрована у Пилипці, попри те, що ні у нього, ні в Татарових на Закарпатті немає нерухомості у власності.

Bihus.Info підкреслює, що разом з колишнім тестем Татарова за однією юридичною адресою зареєстрований благодійний фонд “Боржавська надія”, який належить Герноту Ляйтнеру. Цей австрієць у 2020 році презентував в Офісі президента Володимира Зеленського ідею збудувати курорт на Закарпатті, зокрема в Пилипці.

За даними “Схем”, мова йшла про забудову тієї землі, на якій в часи Януковича обіцяли реалізувати національний проєкт “Олімпійська надія-2022” під керівництвом Владислава Каськіва. Нині ці ділянки перебувають під арештом в рамках кримінального провадження щодо заволодіння коштами, виділеними на реалізацію нацпроєктів.

Водночас, за інформацією журналістів-розслідувачів і детективів НАБУ, Ляйтнер може бути довіреною особою Каськіва і пов’язаних з ним олігархів з команди Януковича.

Bihus.Info нагадує, що НАБУ і САП розслідують розкрадання мільйонів, виділених на реалізацію національних проєктів за часів Януковича. Підозри в рамках розслідування отримали кілька колишніх посадовців, директори приватних підприємств, на які виводились кошти, і навіть двоюрідний брат ексголови “Держінвестпроекту” Владислава Каськіва, але сам Каськів не має підозри у цій справі.

Це стало можливим завдяки умовам екстрадиції Каськіва з Панами. Згідно з ними слідство з усіх кримінальних епізодів, які сталися на момент екстрадиції (2017 рік), може інкримінувати Каськіву лише один. Панама видала Каськіва у дрібній справі за підозрою у заволодінні в 2012 році 7,5 млн. грн. за договором про надання фіктивних рекламних послуг.

Адвокатом Каськіва тоді був Олег Татаров. Він тоді публічно коментував, що Україна “не може затримати або взяти під варту, ув’язнити або віддати до суду видану особу за злочин інший, ніж той, у зв’язку з яким був направлений запит про видачу і який було скоєно до видачі”.

У САП заявили, що вони просили компетентні органи Панами надати згоду на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та обрання запобіжного заходу відносно Каськіва у справі про розкрадання коштів нацпроектів, але отримали негативну відповідь.

Що стосується самого Татарова, то кримінальне провадження, де фігурував заступник керівника Офісу президента (підозра у причетності до дачі хабара за фальсифікацію експертизи в епізоді про заволодіння коштами Нацгвардії – ред.) закрили у квітні 2022 року.

Про закриття справи Bihus.Info повідомили в Офісі генпрокурора.

Сообщение Колишній тесть Татарова зареєстрував ФОП за однією адресою з благодійним фондом Каськіва появились сначала на Український репортер.