Про це повідомляє CNN із посиланням на учасника експедиції, професора єгиптології Массіміліано Нуццоло.

За його словами, археологічна експедиція знайшла під фундаментом храму в Абу Гурабі, неподалік Каїра, залишки зовсім іншої споруди. У 1898 археологи знайшли на тому ж місці храм Нюсера, шостого царя 5-ї династії, який керував Єгиптом між 2400 та 2370 рр. до н.е.

Зараз експедиція знайшла докази, що цей храм був побудований на місці давнішого храму Сонця.

«Археологи 19-го століття знайшли лише малу частину споруди та припустили, що це були залишки ранньої стадії будівництва того ж храму. Зараз наші відкриття демонструють, що це була зовсім інша споруда, побудована до храму Нюсера», – зазначив Нуццоло.

Тепер археологи хочуть дізнатися, хто побудував перший храм. Для цього вони продовжать розкопки на цій ділянці. Нуцолло додав, що дуже багато матеріалу дають знахідки з кераміки.

За словами археолога, експедиція знайшла печатки з іменами царів, фрагменти колон та багато керамічних посудин. Усі ці знахідки вони атрибутують 25-м століттям до н.е.

Археологи зазначають, що на цьому місці мав бути храм бога Ра, але його згодом наказав зруйнувати цар Нюсер, який сам проголосив себе сином бога.

Сообщение Археологи розкопали в Єгипті стародавній Храм Сонця появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє Journal of Archaeological Science: Reports.

Поки невідомо, як саме знахідки були задіяні в повсякденному житті.

Відзначається, що під час розкопок, крім м’ячів, в могилах були виявлені композитний лук і пара штанів. З цього дослідники зробили висновок, що власники м’ячів були вершниками. З’явилася версія, що їх могли використовувати для підготовки воїнів.

Сообщение Китайські археологи виявили у похованні стародавні футбольні м’ячі, яким близько три тисячі років появились сначала на Український репортер.

Як повідомляє “Радіо Свобода“, факт перебування праху Поля підтвердила антропологічна експертиза. Для розпізнавання останків використовували чотири фотографії Поля, які збереглися.

“Жодного факту проти немає, але є невеликий пробіл у наших знаннях. Але в будь-якому випадку, висновок археологів: це Поль. Вивід антропологів: це Поль”, – розповів директор КП “Етнографічні парки Дніпра” Дмитро Каюк.

Прах Олександра Поля знову поховають у Севастопольському парку.

Археологічна експедиція НАН України працювала в Дніпрі чотири місяці. Артефакти, які знайшли під час розкопок у Лазаревській церкві, показували на виставці в мерії. Серед них були натільні хрестики, плитка, монети, речі церковного вжитку.

Зазначимо, що майже кожен житель Дніпра знає, хто такий Олександр Поль. Він меценат, краєзнавець і перший почесний громадянин міста Катеринослава. Помер у 1890 році, зробивши для Дніпра дуже багато.

В роки радянської влади ім’я Олександра Поля було викреслено з історії міста і краю. На місці Севастопольського цвинтаря, де він похований, був розбитий Севастопольський парк. А його особистий невеликий одноповерховий будинок в нагірній частині міста довго не мав навіть меморіальної дошки.

Як ми раніше писали, археологи виявили під Львовом поселення представників культури лінійно-стрічкової кераміки, яка стародавнє Трипільської.

Сообщение Археологи знайшли стародавній склеп з останками мецената Олександра Поля появились сначала на Український репортер.

За словами вчених, археологічний пам’ятник Ет-Телль, розташований на Голанських висотах недалеко від гирла річки Йордан, є місцем колишньої біблійної села. Як докази археологи призводять праці римського історика Йосипа Флавія, який описував розташування Віфсаїди. Він повідомляє, що місто знаходиться на «нижніх Голанах», недалеко від гирла річки Йордан.

Йосип Флавій в своїх працях також говорить, що Вифсаїда згодом була перейменована в Юлію, в честь дружини римського імператора Октавіана Августа. В ході розкопок в Ет-Телль дослідницька група виявила храм, присвячений Юлії.

Ще один ключ до розгадки – це назва «Вифсаїда», яке перекладається як «будинок рибалки/полювання». Археологи стверджують, що руїни в Ет-Телль колись були відомі як Зер, що також може бути розшифровано як «Цед», – єврейське слово, яке означає як полювання, так і рибну ловлю. Однак тут є одна заминка, так як біблійний опис Віфсаїди передбачає близькість до води.

Керівник досліджень Рамі Арав коментує це так: «Галілейське море знаходиться прямо в центрі Сиро-африканського розлому і  піддалося тектонічним зсувам», а значить, берегова лінія могла серйозно змінитися через тектонічні процеси. Незважаючи на віддаленість від моря на місці розкопок були знайдені різні приналежності для риболовлі.

Раніше вважалося, що Вифсаїда була знайдена на місці розкопок Ель-Араджі. Однак Рамі Арав вважає, що насправді археологи знайшли колишній військовий табір. Дізнатися, правда це чи ні, поки що неможливо, оскільки Ель-Араджі був затоплений  цього літа.

Сообщение Археологи знайшли руїни села “Біблійних чудес” появились сначала на Український репортер.

Різноманітні човни та кораблі були приховані у покладах глини і бруду, що й урятувало їх від гниття. Найбільший корабель мав довжину 15 м та ширину 2,6 м. Його знайшли на глибині 7 м. Раніше в цьому ж шарі ґрунту розкопали скелет мамонта, але датування кораблів періодом 70 тис. років до н.е. не відповідає розвиткові людства тих часів. При цьому римські речі і могили знаходили в землі на глибині 2 м. Саме тому вчені вважають, що кораблі могли потрапити сюди до епохи римлян, повідомляє сербське видання Novosti.rs.

“Це неймовірно, ніби весь флот стояв на якорі, а потім раптом обвалився в мул, в якому законсервувався. Тут видно залишки різних суден. Вони можуть нагадувати рештки римських військових кораблів, але також є безліч довбанок, човнів, вирізаних зі стовбура дерева, якими римляни не користувалися”, – розповідає археолог Неманья Мрджич.

Поруч із човнами не знайшли жодного артефакта чи предмета побуту, які допомогли б датувати флот. Нині зразки деревини відправили в лабораторію та чекають на результати.

Археологи підкреслюють, що найцікавіші археологічні відкриття Сербії знайшли, саме копаючи вугілля.

Сообщение Сербські археологи знайшли цілий флот древніх скам’янілих кораблів (+відео) появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє культурно-історичний портал Спадщина предків.

Поселення розташоване на полях між селами Небелівка та Оксанине Новоархангельського району Кіровоградської області. Воно частково займає трикутний у плані мис, утворений злиттям двох струмків на правому березі річки Небелівка, лівої притоки Ятрані. На підставі даних археологічної розвідки загальна площа сягає 300 га.

Небелівка є другим за розміром після Тальянок (450 га) поселенням Трипільської культури. Тут містилося 1500 будівель, загальна кількість жителів становила до 7 тис. осіб. За площею та кількістю жителів це було найбільше поселення того часу в усій Європі.

Це –залишки храму, в якому збиралися мешканці цілого селища площею близько 238 гектарів, у якому було майже півтори тисячі жител. У храмі знайдено рештки семи вівтарів, на яких колись розпалювали священний вогонь. Це була велична громадська споруда –уявіть, ширина дверей, визначена за виявленим глиняним порогом, досягала 1,7 метра!

Тобто дві людини могли в ті двері зайти-вийти одночасно. Далі йшов десятиметровий коридор, і наступні двері –взагалі два метри завширшки! Тобто масштабами ця споруда не поступалася сучасним їй храмам Месопотамії, з яких, як кажуть, “починалася історія”.

Ба більше: небелівський храм мав два поверхи, його стелю підтримували десятки дерев’яних колон. Було знайдено навіть відбитки мотузок, якими давні будівельники монтували каркас споруди. Фарбовані в червоне стіни й підлога створювали в учасників ритуалів піднесений настрій. Навколо була відкрита площа, де могли розміститися кілька тисяч мешканців селища.

Причому “брама” храму звернена в той бік, де сходить сонце. У відчинені двері потрапляли вранішні сонячні промені, – розповідає археолог Михайло Відейко.

Поселення було відкрите в результаті досліджень, що проводив співробітник Уманського краєзнавчого музею, відомий краєзнавець Василь Стефанович на початку 1960-х років.

В подальшому поселення досліджував з допомогою аерофотозйомки топограф Шишкін К.В. У 1980-ті роки на поселенні працювала експедиція Інституту Археології АН УРСР під керівництвом М.М. Шмаглія та В.О. Круца. В результаті дешифрування аерофотознімків та археологічних розвідок площу поселення було визначено в 300 га.

Починаючи з 2008 року на поселенні розпочала роботу україно-британська археологічна експедиція Інституту археології НАН України (керівник – старший науковий співробітник інститут, кандидат історичних наук М.Ю. Відейко) та Департаменту археології Даремського університету Великобританії (керівник – виклад ач університету Дж. Чапман).

Дослідження, проведені спільною українсько-британською археологічною експедицією показали, що трипільське поселення в Небелівці існувало наприкінці 5 – на початку 4 тис. до н.е. і в цей час було найбільшим за розмірами населеним пунктом на території Європи.

2009 року українсько-британською експедицією було розкопано рештки одного наземного житла, знайдено фрагмент посудини із намальованим зображенням людини. У липні-серпні 2012 року українсько-британською експедицією було досліджено залишки трипільського храму – споруди розмірами близько 20×60 м. Основа конструкції двоповерхової споруди була виготовлена з дерева, потім обмазана глиною.

Наразі це перша будівля таких розмірів, доліджена на поселеннях трипільської культури за понад 120 років проведення розкопок. У ній на першому поверсі було виявлено залишки семи вівтарів, підвищення-подіум довжиною 18 м (на другому поверсі).

Ширина головного входу з східного боку становила 1,7 м. 2013 року неподалік храму досліджено залишки двох жител. Виявлено фрагменти штукатурки з слідами настінних розписів. Поруч із житлами знайдено котловани для видобування глини, яку використовували під час будівництва.

Того ж року завершено складання плану поселення за допомогою магнітної зйомки, за цими даними площа його становила близько 260 га. Територію селища, як встановлено розкопками 2014 року було оточено палісадом. У центральній частині поселення досліджено залишки гончарного горна складної конструкції. На території поселення зберігся курган з похованням бронзового віку, частково зруйнований грабіжницькими розкопками.

З південної сторони дешифрується в’їзд на поселення, виділений у вигляді двох паралельних ліній, що йдуть з південного сходу на північний захід. В північно-східній частині пам’ятки просліджуютья ще сім ліній забудови.

Там же дешифровано ряд квартальних структур. Вуличні та квартальні структури є також в районі в’їзду на поселення, в тому числі за межами основного масиву забудови. Житла розміщувалися кількома концентричними колами з квартальною забудовою в центрі. З південного боку був наявний в’їзд з розміщеними з боків рядами будівель. Усе поселення було оточене дерев’яним палісадом.

На території поселення містився стародавній храм, що є найбільшою спорудою трипільської культури, дослідженою археологами за весь період вивчення даноїархеологічної культури. Його площа становила близько 1200 м², розміри – 20×60 м. Споруда складалася з двох поверхів, з боків мала одноповерхову прибудову.

На першому поверсі було розкопано 7 вівтарів хрестоподібної форми з округлими краями. Найбільший з них (4х3 м) містився біля вхідних дверей, на його краях – кола діаметром близько 1 м. Також тут же містилося велике глиняне корито – 2×2,5 м, кам’яні зернотерки. Все це ймовірно використовувалося для ритуалів.

Вздовж стін другого поверху розміщувалося підвищення та 5 великих посудин з рештками перепалених кісток тварин. Міжповерхове перекриття було виготовлене з колотого дерева. Балки були скріплені мотузками, сліди якої було знайдено на рештках глиняної обмазки. По периметру храму було знайдено глиняні фігурки.

В центрі поселення було розкопано великий глиняний горн. Поряд з ним розміщене місце, з якого стародавні трипільці добували глину для власних потреб, зокрема для виготовлення посуду.

Сообщение Археологи знайшли на Кіровоградщині храм, старший за єгипетські піраміди (+фото) появились сначала на Український репортер.

Некрополь розташовується в 5 метрах під землею і відноситься до території західного берега Нілу, – повідомляє lenta.ua.

На тій же ділянці раніше було виявлено понад 300 скельних і підземних гробниць. В одній з гробниць вчені знайшли простору похоронну камеру з 30 тілами всередині. Навколо померлих розташовувалося багато ритуальних предметів і «похоронного обладнання», в т.ч. древні носилки, на яких транспортували мумій. У цьому ж місці стояло похоронне «ліжко», частини саркофагів, вироби з кераміки і позолочені савани. На кришці одного з виявлених саркофагів був знайдений намальований і добре зберігся до наших днів леопард.

Дана тварина в ті часи виконувала дві функції: уособлювало силу, якій мав покійний, і служило його захисником під час подорожі по загробному світу. Кольорові зображення археологам зустрічаються дуже рідко. Їх нанесення говорить про те, що як мінімум один з померлих, розташованих в некрополі, був дуже статусною людиною.

Дослідники відзначають, що мають намір відтворити оригінал знайденого малюнка за допомогою 3D-технологій.

Сообщение Археологи виявили в давньоєгипетській гробниці “охоронця мумій” появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє LB.ua з посиланням на директора КП “Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд Києва” Максима Калініна.

Він наголосив, що до зміцнення опор проведення археологічних робіт неможливе.

КП та Інститут археології НАНУ 10 серпня уклали договір на продовження розкопок.

Минулого тижня через аварію на водоканалі ділянка розкопок на Поштовій площі виявилася підтопленою.

Фото УНІАН

На цю тему читайте також:

• Розкопки на Поштовій почало затоплювати
• Верховна Рада ухвалила: Поштова площа стане пам’яткою національного значення

Сообщение Розкопки на Поштовій площі призупинено появились сначала на Український репортер.

«Може, це аварія мереж, може, ґрунтові води. В будь-якому разі – це біда», – пише депутат Київради.

Він констатує:

«Очевидним є жахливий стан археологічної ділянки, яка невдовзі має отримати статус пам’ятки національного значення».

Так само очевидними, на його думку, є бездіяльність і безвідповідальність чиновників.

«Активна частина громади Києва докладає шалених зусиль, виборюючи право столиці на створення музею. Пасивна чиновницька братія планомірно доводить розкоп до загибелі.Час визначатися щодо невідкладних кроків!» – зазначає Сергій Гусовський і закликає всіх небайдужих негайно зібратися на Поштовій площі.

На цю тему читайте також:

• Верховна Рада ухвалила: Поштова площа стане пам’яткою національного значення
• Київрада запевняє, що археологічні скарби Поштової площі буде збережено. Активістка скликає людей і оголошує голодування

Сообщение Розкопки на Поштовій почало затоплювати появились сначала на Український репортер.

До проведення розкопок та консервації об’єктів буде залучено міжнародних експертів. Також передбачено провести відкритий міжнародний конкурс із музеєфікації артефактів та організації публічного простору на Поштовій площі. Поки триватиме конкурс, Київрада не вноситиме жодних зміни до цільового призначення ділянки на Поштовій площі.

«Мета цього документа – збереження артефактів, знайдених під час розкопок, продовження археологічних робіт та організація на цьому місці публічного простору. Ухвалення цього рішення дозволить продовжити археологічні дослідження з подальшою музеєфікацією знахідок на Поштовій. Аби зберегти археологічні артефакти для майбутніх поколінь», – заявив мер Києва Віталій Кличко.

Окрім того, рішення передбачає створення у сфері управління КМДА комунального закладу «Центр консервації предметів археології». Це важливо, адже в Україні немає спеціальних установ для кваліфікованої консервації та музеєфікації знахідок на Поштовій площі. Як зазначають у Київраді, в новоствореному КП працюватимуть спеціалісти, котрі переймуть міжнародних досвід.

Попри це активісти, які обстоюють створення на Поштовій площі музею, вважать рішення Київради недостатнім. Annabella Morina написала у Фейсбуку:

«Київрада щойно проголосувала договірний проект по Поштовій, яким не передбачено припинення «інвестиційного договору» на будівництво торгового центру і створення повноцінного музею. Не підтримала правку Тетяни Меліхової про припинення інвестдоговору. Кілька разів не підтримала».

Через це активістка скликає всіх не байдужих на 18-ту годину на Поштову площу на брифінг, запевнивши: «Ми звідти не підемо». І заявляє: «Я занадто багато говорила. Щодня більше року. До прийняття цього рішення, до повернення площі місту – оголошую голодування».

Сообщение Київрада запевняє, що археологічні скарби Поштової площі буде збережено. Активістка скликає людей і оголошує голодування появились сначала на Український репортер.