Про це повідомили Повітряні сили ЗСУ.

Станом на 9.00 протиповітряною обороною знешкоджено 75 ворожих БпЛА типу Shahed та безпілотників інших типів на сході, півдні та півночі країни. 60 — збито вогневими засобами ураження, 15 — локаційно втрачені/подавлені РЕБ.

За даними повітряників. зафіксовано влучання засобів повітряного нападу противника у 11 локаціях.

Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та безпілотних систем, мобільні вогневі групи Сил оборони України.

Сообщение Окупанти атакували Україну 112-ма безпілотниками появились сначала на Український репортер.

“Ворог атакував житловий сектор та інфраструктурні об’єкти міста, зокрема дитячі лікарняні заклади”, – написав у Телеграмі в.о.міського голови Сум Артем Кобзар.

Пошкоджені багатоповерхівки та школа, під час удару діти були в укритті.

Фото ДСНС України.

Сообщение Cьогодні російські загарбники вдарили ракетами по Сумах. Поранено більше 70 людей появились сначала на Український репортер.

Як зазначають в KSE, найбільших втрат зазнали житловий фонд, транспортна інфраструктура та енергетика, пише ВВС України.

Із усіх секторів житловий має найбільші збитки, які оцінюються 60 млрд доларів. Станом на листопад 2024 року пошкоджено або зруйновано 236 тисяч житлових будівель, з яких 209 тисяч — приватні будинки, 27 тисяч — багатоквартирні, а ще 600 — гуртожитки.

Найбільших руйнувань зазнали Донецька, Харківська, Луганська, Київська, Чернігівська та Херсонська області.

На додачу до руйнування житла, 3,5 млрд доларів складають втрати у комунальному господарстві. Значних руйнувань зазнали майже тисяча котелень, 214 центральних теплових пунктів, понад 354 км тепломереж.

Збитки, завдані транспортній інфраструктурі – дорогам, портам, авіаційній галузі – оцінюють у 38,5 млрд доларів. Крім того, за підрахунками KSE, за час війни в Україні знищено або пошкоджено 260 тис. автомобілів.

Енергетичний сектор України втратив активів на 14,6 млрд доларів. Внаслідок російських атак повністю зруйновано Каховську та Дніпровську ГЕС, Трипільську та Зміївську ТЕС, пошкоджено або зруйновано значну інших генеруючих потужностей, а також високовольтних підстанцій та об’єктів нафтогазової інфраструктури.

Майже таких самих збитків – 14,4 млрд доларів – зазнали промисловість та будівництво. Підприємства втратили обладнання, виробничі площі та логістичні потужності. Станом на листопад 2024 року зруйновано або серйозно пошкоджено майже пів тисячі великих та середніх приватних, а також державних підприємств.

Збитки аграрного сектору економісти KSE оцінюють у 10,3 млрд доларів.

Окрема стаття – втрати в освітній (7,3 млрд доларів) та медичній (4,3 млрд доларів) інфраструктурі.

Від початку повномасштабного російського вторгнення пошкоджено або зруйновано понад 4 тисячі закладів освіти, зокрема 229 шкіл, 110 дитячих садків і 97 університетів. Крім того, зруйновано чи пошкоджено понад 1,5 тисячі медичних об’єктів.

Близько чотирьох мільярдів доларів втрачено і у культурній спадщині України.

На світлині: зруйновані рашистами хати в селі Озера на Київщині.

Фото: “Український репортер”

Сообщение Російські загарбники зруйновали житло громадян України на 60 мільярдів доларів (+відео) появились сначала на Український репортер.

Також окупанти завдали удару двома балістичними ракетами Іскандер-М/KN-23 із Ростовської області по Краматорську, інформує командування Повітряних сил ЗСУ.

Із напрямків Курськ, Орел — рф. ворог атакував 43-ма ударними БпЛА типу «Shahed» та безпілотниками невстановленого типу.

Повітряний напад відбивали зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та мобільні вогневі групи Повітряних Сил та Сил оборони України.

Протиповітряна оборона працювала у Одеській, Київській, Черкаській, Кіровоградській, Харківській, Запорізькій, Дніпропетровській, Донецькій та Полтавській областях.

Окрім двох збитих керованих авіаційних ракет Х-59/69 увечері на Одещині, станом на восьму ранку підтверджено збиття 17 ворожих БпЛА. 23 безпілотники локаційно втрачено, ще три російські БпЛА вийшли з підконтрольного повітряного простору у напрямку рф та тимчасово окупованої території України.

Сообщение Повітряний напад на українські міста: окупанти випустили 10 ракет і 43 ударні дрони появились сначала на Український репортер.

Ворожі медіа пишуть, що есмінець був попереджений про застосування зброї в разі порушення “державного кордону РФ”, але “на попередження не відреагував”. Тому “о 12:06 і 12:08 прикордонний сторожовий корабель виконав попереджувальну стрільбу”.

Есмінець “Дефендер” покинув  небезпечний район.

Як відомо, 18 червня в Одеський порт зайшли два кораблі НАТО: ракетний есмінець Королівських ВМС Великобританії HMS «Defender» та ракетний фрегат Королівських ВМС Нідерландів HNLMS «Evertsen».

23 червня “Дефендер” в Чорному морі став майданчиком для спільного тренування сил спеціальних операцій України, Великої Британії та США. За даними Міноборони України, зведена абордажна група спеціальних операцій (з української сторони – 73-й морський центр спеціальних операцій імені кошового отамана Антона Головатого) відпрацьовувала абордажні дії.

Фото: МО України

Сообщение Російські загарбники відкрили вогонь у бік британського військового корабля появились сначала на Український репортер.

Данія гальмує Путіна! Трубопровід «Північний потік 2», на який Росія витратить 11 мільярдів доларів, це проект не економічний, а політичний – він дозволить відмовитися від транзиту газу через Україну і означає чергову спробу поставити її на коліна.

Вдалося, судячи з усього, купити багатьох європейських політиків, вмовити Фiнляндiю та Швецiю, вже прокладено понад 600 миль труб, добігає фінішу будівництво терміналів на обох кінцях, і очікувалося, що вже цьогоріч по дну Балтики підуть перші кубометри газу.

Чи зачіпає це інтереси України? Ще й як. Америки? Так. Тому – хай живе Данія! Якраз під президентські вибори в Україні вона поставила під сумнів весь проект, і тепер пуск труби може затягнутися на роки.

Каменем спотикання став данський острів Борнхольм, розташований між Швецією і Польщею. Данія відхилила запропоновані варіанти його обходу і висунула альтернативний, з прокладанням труб південніше, ближче до Польщі.

Це спричинить складну екологічну експертизу з консультаціями з іншими країнами. Раптові заперечення Данії практично змушують Росію відновити угоду з Україною про транзит газу.

Старі датські рахунки

У Данії багато підстав не любити Росію. У тому числі через вбивство більшовиками царя Миколи II, сина данської принцеси Дагмар. Але коріння набагато глибше. Данія мала необережність стати союзником Москви під час Північної війни, і в 1716 році їй довелося познайомитися з московитами на власні очі. Тоді цар Петро за допомогою галерного флоту взяв з Данцига неабияку контрибуцію, освоювався на Балтиці, починав відчувати себе господарем, але тут в Копенгагені з’явився Джон Норріс, англійський адмірал, той самий, який в 1713 році широко відчинив двері в Росію, привівши на Балтику величезний караван торгових суден.

Цього разу Норріс (на малюнку) прибув з 19-ма лінійними кораблями. Це починало дратувати царя, хоча адмірал чинив тиск на Швецію.

Річ у тому, що курфюрст Георг Ганноверський, ставши королем Англії Георгом I, хотів закріпити за собою нові володіння Бремен і Верден.

В середині липня і Петро прибув з 41-ою галерою в Копенгаген, а незабаром туди прийшли його лінійні сили. У гавані датської столиці зібрався величезний флот: 55 данських, російських, англійських і голландських лінійних кораблів плюс фрегати, 48 російських галер і кілька сот комерційних суден!

Ні датський адмірал Гельденлеве, ні Норріс не хотіли поступатися один одному честю командувати союзним флотом і в якості компромісу знехотя погодилися надати це право царю.

На згадку про цю подію була вибита медаль, на якій царя зображено з трофеями з написом: «Петро Великий Всеросійський, 1716 рік», а на іншій стороні – Нептун з чотирма прапорами і написом: «Паную чотирма».

Як же новiтнiй Нептун розпорядився цією потужною силою? А ніяк. У середині серпня, дочекавшись транспортів з десантом, він вивів флот в море, спустошив кілька шведських містечок і через тиждень повернувся в Данію, щоб підготувати висадку в серці Швеції, в Сконе.

Але як тільки було зібрано 24 000 російських військ, апетити царя зросли і він зажадав шведське місто Карлскрона, що викликало незадоволення Данії. Ще більше була незадоволена Англія. Цар хотів накласти лапу на торгівлю країн Балтики зі світом, але ж значна її частина припадала на Британію, і це було ключовим для англійського флоту…

Показово схожа історія, що трапилася через два з гаком століття: 13 листопада 1940 року Молотов в Берліні наполягав не тільки на праві СРСР мати бази в Босфорі і Дарданеллах, а й вимагав від Гітлера надання опорних пунктів в датських протоках. Після чого фюрер наказав терміново готувати план «Барбаросса». Недарма багато хто вважає Петра I ідейним попередником комуністів, які, своєю чергою, високо його оцінювали.

Коли з’ясувалося, що ще 16 тисяч російських військ з’явилося у Копенгагена на додаток до 6 тисяч десанту і команд галерного флоту, то навіть у простодушних датчан виникли підозри в щирості царя. Вони зміцніли, коли Петро зажадав доступу до гавані, верфі та фортеці столиці, захотів розквартирувати полки в самому місті і т.д. і т.п.

Без попередження він з галерами перейшов в Кронборг – і ще й зо дня на день відкладав висадку в Сконе. Кронборг – це замок в найвужчому місці Зунда, поруч з відомим гамлетовським Ельсінором, де ширина протоки всього чотири кілометри.

Данці прокинулися і стали побоюватися за свого надто довірливого короля. Вони збільшили число вартових на верках, а вночі буйним росіянам не дозволили залишатися в місті.

Гельденлеве отримав найсуворіші інструкції пильно стежити за їхніми галерами, не слухатися царя і самому командувати датським флотом. Ситуація в Копенгагені стала гарячою. Чому ж Петро не приймав певного рішення: чи то йти війною на Швецію, то чи спочатку захопити гостинну Данію?

Відповідь – ескадра Норріса. Адмірал не гаяв часу і поки делікатні данці шукали спосіб м’яко висловити незадоволення небезпечному союзнику, рішуче вжив необхідних заходів, провів потрібні переговори і навіть пропонував захопити російські кораблі. Він, нібито, мав наказ від свого короля взяти царя в полон!

Вдало поширена чутка подіяла, і Фредерік IV нарешті зважився запропонувати московитам відкликати війська, що Петром було виконано знехотя, лише наприкінці жовтня. Тільки тоді пішов і Норріс, але кілька його кораблів залишилися (заради непередбаченого) у данській столиці.

Треба віддати належне Англії і адміралу – вони врятували Європу. Росія ще тоді могла підім’яти її своїм чавунним задом і лихий його знає, як тоді пішла б світова історія.

Наступний привід для нелюбові Росія дала незабаром після смерті царя.

Iмператриця Катерина I хотіла проявити материнську любов за рахунок Данії – коли на Анні, молодшій доньці царя, одружився гольштинский герцог Карл-Фрідріх, він, як придане, забажав датський Шлезвіг.

Але ж зовсім недавно Данія була союзником Росії, допомагала в Північній війні, імператриця гостювала в Копенгагені!

Та чого не зробиш заради щастя доньки, і чуйна теща зібрала 15 лінійних кораблів, 4 фрегати і 80 галер, а на суші наказала готувати корпус в 40 тисяч багнетів.

Похід, однак, не відбувся. У травні 1726 року сильна англо-датська ескадра під командою британського адмірала Чарльза Уейджера прийшла до Ревеля і привезла лист великобританського короля, в якому той недвозначно застерігав вінценосну сестру від необдуманих вчинків.

Ескадра залишилася у Ревелі на все літо. Між іншим, цей Уейджер (потім він став першим лордом Адміралтейства) брав участь у війні за іспанську спадщину і увійшов в історію як автор атаки свого імені (Wager’s Action), відомої як Перший морський бій у Картахени-де-Індіас. У цьому бою він атакував іспанський Срібний флот.

Так, досвідчений морський вовк прийшов на Балтику!

Його присутність виключала можливість догодити зятю, цариця гнiвалась, звинувачувала Англію в нехтуванні нормами міжнародного права (похід на Данію, на її думку, в ці норми укладався), а Верховна таємна рада потай подумувала про затоплення кораблів.

Своїх, зрозуміло. Безпардонні британці пішли додому тільки восени, але на наступний рік їх вітрила знову замаячили на обрії, отож від небезпечної затії зі Шлезвигом довелося відмовитися. Але Данія не забула російського віроломства.

Американський інтерес

З Україною все зрозуміло. Ця чортова труба як зашморг у неї на шиї. Але до чого тут США, запитаєте ви? Вони дуже навіть доречні на цьому театрі дій!

По-перше, правий Трамп, заперечуючи проти будівництва «Північного потоку» i докоряючи Европi: безпринципно просити у Америки захисту від російського монстра і при цьому годувати його.

По-друге, крім принципів є ще й бізнес, причому дуже серйозний. Представники «Газпрому» багато років доводили, що американський СПГ ніколи не складе конкуренції російському трубопровідному газу, але життя переконливо спростувало їх. Америка завдяки сланцевій революції стає великим експортером сировини для енергетики і хімічної промисловості, вона будує заводи зі скраплення природного газу і каравани танкерів з ним йдуть через океани, в тому числі і в Європу, де вже вистачає прийомних терміналів, причому ціна, враховуючи розвиток сланцевих технологій, стає все більш конкурентною.

З’явився такий термінал і в Польщі, яка, маючи великий негативний досвід відносин з Росією, резонно побоюється посилення енергетичної залежності Старого Світу від старого агресивного монстра і намагається диверсифікувати джерела поставок газу. Не думаю, що Данія свідомо встромляє дрючки в колісницю Путіна, тим самим підтримуючи стратегію і економіку США, просто нащадки вікінгів дуже уважно ставляться до екологічних ризиків. Але не сумніваюся, що полякам ідея прокласти труби в їхніх територіальних водах або хоча б поряд з ними не дуже сподобається. І вони не будуть поспішати діяти в унісон забаганкам лицемірної Німеччини.

Юрій КІРПІЧОВ, США (спеціально для “Українського репортера”)
Малюнок Олега СМАЛЯ

Сообщение Вікінги, козаки і янкі. Погляд на загарбницьку політику Росії крізь століття появились сначала на Український репортер.