При собі терорист мав нарізний напівавтоматичний карабін KelTec SUB2000, з якого застрелив сімох і поранив 14 людей, серед них є дитина.

Слідчі СБУ кваліфікували дії Васильченкова як злочин, передбачений ч. 3 ст. 258 ККУ (терористичний акт, що  призвів до загибелі людей).

Сьогодні ви уже знаєте майже всі обставини вчинення теракту і хто його вчинив. Опубліковані відео і фото з місця трагедії, біографічні дані терориста-вбивці Васильченкова, який був ліквідований, його батька.

Відомі прізвища жертв і поранених, результати службових розслідувань МВС і взяття під ватру двох поліцейських, які неналежним чином виконали свої службові обов’язки на місці вчинення злочину. На сьогодні звільнені під заставу. Почули неодноразові заяви керівників правоохоронних органів і президента Зеленського.

Читаючи допис, згадайте, коли ви вперше почули новину про терориста, що кого він вам нагадав, які були ваші перші асоціації?

Ви, мабуть, пригадати подібні непоодинокі випадки в США та інших країнах, які вчиняли стрільці-одинаки.

«Російський слід», «рука Москви», коли з’явиласz інформація, що Васильченков уродженець Москви…

Норвезький неонацист Брейвік

Коли я отримав більш менш повну інформацію про обставини розстрілу людей, ще не маючи повних біографічних даних про «стрілка», я пригадав подібний, але набагато масштабніший подвійний терористичний акт, який вчинив норвезький неонацист Андерс Брейвік.

Коротко нагадаю. 22 липня 2011 року Брейвік у поліцейській формі прибув на острів Утейя, де проходив щорічний літній табір молодіжного крила Робітничої партії Норвегії, і відкрив вогонь по підлітках і молодих людях, убивши 69 і поранивши 240 осіб.

Перед прибуттям на острів Брейвік підірвав замінований автомобіль в урядовому кварталі Осло. Внаслідок вибуху загинуло 8 осіб.

У багатьох блогах Брейвік визначав себе норвезьким  націоналістом і виступав проти надання громадянства емігрантам, особливо мусульманам. Через Інтернет Брейвік також спілкувався з право-радикалами з інших країн, висловлював бажання створити норвезьку право-радикальну партію.

Був учасником неонацистського інтернет-форуму «Nordisk», на якому обговорюються будь-які теми, пов’язані з тероризмом. На інтернет-порталі document.no, що піддає критиці іслам, під ім’ям Anders B. залишив десятки записів антиісламського і націоналістичного змісту. При цьому, норвезька поліція стверджує, що він не належав до жодної офіційної неонацистської організації і не входив в коло радикалів, за якими ведеться нагляд.

Мотиви вчинення терористичних актів Брейвік пояснював праворадикальними (неонацистським) переконаннями, боротьбою проти «мультикультуралізму» та «ісламізації» Європи.

За кілька годин до подвійного теракту Брейвік розмістив в Інтернеті «Декларацію незалежності Європи 2083». У документі, що нараховує 1518 сторінок, він детально розписує свій план звільнення Європи від мультикультуралізму і мусульманської релігії.

На допиті Брейвік заявив, що головною його жертвою на острові мала стати колишня прем’єр-міністр країни Гру Гарлем Брунтланн, яку в Норвегії називають «матір’ю нації».

Брейвік збирався прибути на острів Утойя вранці в п’ятницю, 21 липня, коли Брунтланн виступала з промовою в молодіжному таборі, проте за деяких причин він не встиг цього зробити і потрапив на Утойя лише після того, як жінка поїхала з острова.

Брейвік визнав себе винним у скоєному теракті. Повідомив, що план атак він виношував 9 років та сказав, що «вважає свої дії звірячими, але вкрай необхідними».

Група норвезьких психіатрів провела обстеження Брейвіка і дійшла висновку, що він хворий на параноїдальну шизофренію. За висновками лікарів, на момент вчинення злочину Брейвік повністю не усвідомлював свої дії, вважав себе «лицарем-тамплієром, який здійснював вбивства заради добра». Враховуючи висновки психіатрів, Брейвік міг уникнути тюремного ув’язнення і провести решту життя у психіатричній лікарні. Через деякий час комісія психіатрів визнала Брейвіка психічно здоровим, на чому він наполягав з самого початку.

Вирок Андерсу Брейвіку винесено 24 серпня 2012 року. Терориста засуджено до 21 року позбавлення волі. 18 січня 2022 року Андерс Брейвік постав перед норвезьким судом, і вперше за 5 років постав перед громадськістю з клопотанням про умовно дострокове звільнення.

Він прибув на суд у темному костюмі з краваткою і з виголеною головою, після чого зробив нацистське привітання присутнім у залі. Він повторив привітання судді Дагу Бьорвіку, коли той увійшов до зали суду. Брейвік також мав аркуші із надрукованими англійською мовою написами, у тому числі один із написом «Припиніть свій геноцид проти наших білих націй» та «Нацистська громадянська війна».

1 лютого 2022 року норвезький суд відхилив клопотання про умовно-дострокове звільнення Андерсу Брейвіку.

Ви звернули увагу, що у справі Брейвіка я акцентую вашу увагу на мотивах вчинення злочину, його політичних поглядах і переконаннях, які він має психологічні риси характеру, поведінку і психічний стан терориста.

Вивчимо психологічний портрет і психотип російсько-українського Брейвіка – військового пенсіонера Дмитра Васильченкова. Користуватися будемо даними опублікованими в соціальних мережах правоохоронними органами, журналістами і інформацією, отриманою нашою організацією.

Зауважу, що для встановлення істини у кримінальному провадженні і правильної кваліфікації злочинних дій необхідно в першу чергу встановити його мотиви вчинення, психологічний портрет і психотип суб’єкта злочину (підозрюваного, обвинуваченого).

Від терориста Васильченкова ми не отримаємо свідчень (пояснень) про мотиви розстрілу перехожих на вулиці, захоплення людей в заручники і вбивство одного з них. Ми не почуємо від нього, що його примусило вчинити цей страшний «звірячий» злочин. Він ліквідований.

Психіатри і психологи не зможуть обстежити Васильченкова і зробити висновок наскільки він осудний, які мав психічні розлади і відхилення в поведінці, які його домінуючі риси характеру, його психотип, який зовнішній фактор міг визвати агресивний приступ, що він пішов на такий безумний «звірячий» злочин.

Певні висновки можна зробити, вивчивши дані стану його здоров’я, зафіксовані у медичній картці (якщо вона є), з пояснень рідних, знайомих, друзів про його риси характеру, поведінку та обставини особистого життя.

Аналіз оприлюднених в інтернеті даних про Дмитра Васильовича  Васильченкова, 21.04.1968 р. н. (де народився, проживав, вчився, у яких військах служив в армії, з ким спілкувався, на яку тему вів переписку, його політичні погляди, світогляд його батька, ветерана ЗС росії, полковника у відставці) дає підстави зробити наступні висновки.

Військовий пенсіонер Дмитро Васильченков був ярко вираженим представником «русского міра», українофобом (україноненависником). Заперечував легітимність України.

Він ненавидів євреїв, був євреєненависником (Judenhass — «ненависть до євреїв»). Не вживайте слово «антисеміт».

Цей термін як і термін «антисемітизм» — не науковий. Його ввів німецький журналіст  Вільгельм Марр (Wilhelm Marr) у другій половині XIX століття, який  у 1879 році заснував «Антисемітську лігу». Марр використовував термін «антисемітизм» з метою надання ненависті до євреїв расового відтінку, на відміну від релігійного (юдофобії).

Марр хотів замінити термін Judenhass («ненависть до євреїв») на більш сучасний, «расовий» термін.

Незважаючи на те, що семіти — це велика група народів Близького Сходу (включаючи арабські і єврейський народ), термін «антисемітизм» прижився і до цього часу помилково використовується виключно як позначення упередженого ставлення або ненависті до євреїв.

Васильченков сповідував нацизм Гітлера і його методи вирішення «єврейського питання».

Мав скандальний, агресивний характер, використовував насильницькі методи до тих, хто робив йому критичні зауваження. Мав явні ознаки манії переслідування (страху), стеження за ним. Був нетерпимим до тих, хто не поділяв його політичні погляди.

Що таке ксенофобія

Васильченков, на мою думку, страждав глибокою ксенофобією. «Ксенофобія — це нав’язливий страх, ворожість, нетерпимість, презирство і ненависть до чужинців, незнайомих, іноземців. Слово походить від грецьких слів ξένος (Xenos), що означає «іноземець», «чужий», і φόβος (Фобос), що означає «страх».

Психологічний портрет осіб, які страждають на ксенофобію (нав’язливий страх або ненависть до чужого, незвичного), базується на комплексі психоемоційних станів, стереотипів та соціальних установок.

Ксенофобія — це не лише індивідуальна патологія, а й соціально-психологічний феномен, який виражається у нетерпимості до інших етнічних, культурних чи релігійних груп.

Особи, схильні до ксенофобії, часто мають такі риси характеру (психологічний портрет):

Підвищена тривожність та страх: В основі лежить страх перед невідомим, який трансформується у захисну агресію. Чужинець сприймається як загроза власній ідентичності, безпеці чи цінностям.

Стереотипне мислення: Вони схильні ділити світ на «своїх» (безпечних, хороших) та «чужих» (небезпечних, поганих), використовуючи узагальнені негативні стереотипи щодо інших груп.

Низька толерантність до невизначеності: Потреба у чітких рамках, страх перед змінами та інакшістю.

Невпевненість та низька самооцінка: Часто ксенофобія використовується як механізм самоствердження — підвищення власної значущості шляхом приниження інших (етнічних чи соціальних груп).

Консерватизм та догматизм: Жорстке дотримання власних звичаїв і нездатність прийняти інший погляд.

Агресивність (прихована або відкрита): Ненависть, ворожість, презирство та готовність до дискримінації.

Психотип та типологічні особливості

Ксенофобія може бути притаманна особам з певними акцентуаціями характеру:

Епілептоїдний (збудливий) тип: Схильність до агресії, деспотизм, жорстке розмежування на «ми» і «вони», педантичність у питаннях «своєї» культури.

Параноїдальний тип: Схильність до формування надцінних ідей, пошук зовнішніх ворогів, підозрілість та теорії змови, де «чужинці» є причиною всіх бід.

Тривожно-недовірливий тип: Завжди очікує небезпеки від незнайомих людей, культурально обумовлена настороженість.

Психологічні механізми ксенофобії

Проекція: Власні негативні риси (агресія, небажання працювати тощо) проектуються на іншу групу («це не я поганий, це вони приїхали і руйнують все»).

Пошук «цапа-відбувайла»: Пояснення власних невдач або соціальних проблем діями чужинців.

Інтолерантність: Нетерпимість, пов’язана з неможливістю або небажанням прийняти різноманітність світу.

ВИСНОВОК. Психотип ксенофоба — це особа, яка відчуває себе вразливою, проєктує свій страх у вигляді агресії на «інших», спираючись на жорсткі стереотипи та чорно-біле сприйняття світу.

Мотиви і причини теракту Васильченкова

В силу своєї колишньої професії (слідчий МВС і начальник відділу військової контррозвідки СБУ) я глибо вивчав психологію, психіатрію, фізіономістику, слухав закриті лекції у цій області.

При розслідуванні кримінальних справ нерідко був присутній на проведенні судово-психологічних і особливо складних психіатричних експертиз. Консультувався з професорами психіатрії і психології щодо психологічних портретів і психотипів окремих обвинувачених, злочини яких приходилося розслідувати.

Вивчивши доступну інформацію про психологічні риси характеру, поведінку Васильченкова (психологічний портрет), його психотип, спосіб життя, я поставив собі питання, яке майже завжди ставив перед собою, коли був слідчим:

1). Що могло спровокувати, підштовхнути Васильченкова до вчинення такого бездумного кривавого злочину – стрілянину по беззахисних прохожих, серед яких були діти?

2). Що могло бути тією «іскрою», «запаленим сірником», який піднесли до «парів бензину психічного стану» Васильченкова, яка вибухнула  кривавою ксенофобією?

3). Хто міг вчинити дію (і що це за дія?), яка могла спровокувати Васильченкова нажимати на спусковий гачок свого карабіну і хаотично розстрілювати мирних людей?

Думаю, що якби Васильченков залишився живим, то він особисто відповів на поставлені запитання і дав би свідчення (як Брейвік) про МОТИВИ, вчиненої ним кривавої бойні.

Думаю, що він би дав пояснення, що було тією «останньою краплею», яка вилилася в страшну трагедію.

Розстрілюючи пішоходів, психічно не урівноважений ксенофоб Васильченков, як представник «русского міра», українофоб, євреєненависник (Judenhass) був переконаний, що серед них є українці і можуть бути євреї. Обидва етноси він патологічно ненавидів.

Підпал своєї квартири (вигоріла до тла) засвідчує, що патологічний ксенофоб Васильченков був готовий до смерті і свідомо йшов на неї. В його уяві «это был его последний и решительный бой…»

З урахуванням викладеного у моєму дослідженні та отриманих консультацій від спеціалістів рекомендую моїм колегам СБУ уважно ознайомитися зі справою засудженого норвежця Брейвіка. Його справа у відкритому доступі.

Особливу увагу необхідно звернути на свідчення Брейвіка, його поведінку, психологічний портрет, психотип, політичні переконання і головне — вивчити розгорнуті висновки експертів-психіатрів.

Це допоможе встановити якими мотивами керувався Васильченков при розстрілі людей, і якою була причина («остання крапля»), що визвала в нього психічну агресію вчинити бездумну криваву бійню.

У справі терориста Васильченкова потрібні не лише професіоналізм слідчих і прокурорів, а й їхня громадянська мужність і честь. Український народ має право на правду!

 Встановлення істинних мотивів і причин вчинення Васильченковим теракту допоможе розробити науково-практичні рекомендації по недопущенню їх повторення. А це збережені людські життя!

Від імені нашої організації висловоюю глибокі  співчуття рідним і загиблим. Вічна їм пам’ять. Пораненим як найшвидшого одужання.

Хай ангели-охоронці оберігають Україну, її захисників і захисниць!

Смерть ворогам!

Честь маю!

Григорій ОМЕЛЬЧЕНКО,

Герой України, лицар ордену ООН «Діяння на благо народів»

і медалі ЄС «Європейські цінності»,

генерал-лейтенант СБУ, почесний Голова Спілки офіцерів України

Від автора: шановні українці, з іншими статтями і розслідуваннями можете ознайомитися, підписавшись на мій  ютуб канал @general.g.omelchenko або за цим посиланням: https://ukrreporter.com.ua/author/omelchenko

Фото на головній сторінці: Громадське

Сообщение Роздуми про мотиви терориста Васильченкова і чому він вчинив криваву бійню в Києві появились сначала на Український репортер.

Запорізька областна військова адміністрація повідомила, що вдень 1 лютого теролристична росія вдарила по пологовому будинку в обласному центрі. Є постраждалі.

Сообщение Російські терористи вдарили по пологовому будинку в Запоріжжі появились сначала на Український репортер.

У Києві повітряну тривогу оголосили вранці о 6.03. У Святошинському районі уламки впали біля житлового будинку. Постраждало троє людей, серед них 16-літня дитина, повідомляє КМВА.

Пошкоджено чимало віконних рам в будинку, вибито шиби. Як пише Телеграм-канал Труха Київ, в одній із квартир є заблоковані люди.

Сообщение Наліт «шахедів на столицю: є постраждалі появились сначала на Український репортер.

Знову повітряна тривога вкотре розітнула тишу – вона лунала в Києві від вечора суботи з невеликими перервами усю ніч та зранку. Майже 12 годин тривав пекельний, масований удар дронами та ракетами.

«Що показала ніч вкотре? Ми маємо ворога, хронічно схильного до терору звичайних людей. Без сумніву, це їхня постійна тактика», – зазначив у Фейсбуку начальник Київської міської військової адміністарції Тимур Ткаченко.

Є підстави для смутку – загинуло двоє людей, 20 постраждало. Про стан травмованих в ефірі Суспільного розповіла керівниця Департаменту охорони здоров’я КМДА Валентина Гінзбург. За її словами, четверо людей із семи госпіталізованих — у важкому стані. Вони перебувають в опіковому відділенні медичного центру. У досить тяжкому стані жінка, яка була вагітною. Вона мешкає у Святошинському районі. «Було ухвалене рішення провести оперативне родорозрішення. Лікарі дістали недоношену дитину. Дитина перебуває нині у реанімаційному відділенні», — розповіла Гінзбург.

У соцмережах люди з усіх куточків країни уболівають за долю древнього Києва, їм дуже боляче, що місто у вогні. Зокрема, дописувачка Валентина Мартинець у Фейсбуку висловлює побажання: «Тримайся любий Києве! Душа болить та плаче».

Професорка, відома медичка Ольга Богомолець прокоментувала у Фейсбуку нічний напад на столицю:

«Сьогодні в Києві під завалами загинула мати та її двомісячна дитина. Малюк, який ще навіть не встиг вперше вимовити слово «мама»… Київ, Одеса, Дніпро, Запоріжжя, Донеччина, Херсон… Я не втомлюсь писати про обстріли, бо поки ми говоримо, поки показуємо – світ бачить. Такі влучання — не випадковість, не «помилка», не «спеціальна операція», як часто люблять казати пропагандисти країни-терориста. Цілеспрямований терор! Системне знищення мирного населення. Це вибір ворога — бити по домівках, лікарнях, школах, по тим, хто жодним чином не має відношення до війни. Ми живемо у світі, де ракети свідомо націлюють на дітей. Де колиски опиняються під руїнами замість того, щоб бути символом життя. Кожна така трагедія повинна додавати нам сили боротися, єднатися і не дозволити забути ні одне життя, відібране ворогом.
Вони хочуть нас зламати страхом. Але Україна вистоїть. Заради тих, кого вже немає. І заради тих, хто має право жити!»

Учителька Elena Oxelenko зазначає у Фейсбуку: «А світ, як завжди, занепокоєний? Вже не дуже, а просто занепокоєний. Не знаю, хто знущається більше? Але ми вистоїмо, бо варіантів немає, на жаль».

Прості люди з багатьох країн висловлюють свою солідарність з українцями. Так, жителька Канади Ariana Gic з Канади пише у Фейсбуку:

«Росія вдарила по головному офісу українського уряду – Кабінету міністрів. Свідки кажуть, що безпілотник чітко поцілив у будівлю, в якій знаходиться офіс прем’єра. Москва хоче паралізувати український уряд. Це масштабна ескалація. Це повинно служити жорстким нагадуванням про те, що росія має нульові межі у прагненні до своєї мети – знищення української нації та народу. Це також свідчить про подальше знущання над західними «мирними зусиллями». Москва не зупиниться, поки її не зупинять силою. Київ не повинен відчувати себе стриманим у своїй відповіді. Кремль, як командний центр, є законною військовою ціллю. Україна повинна відправити путіну повідомлення, яке він ніколи не забуде: «Вам нас не перемогти. Ми тебе переможемо».

На обстріл Києва відреагувало наше зовнішньополітичне відомство. Росія посилює терор проти України, і це потребує жорсткої відповіді від наших союзників. Російські терористичні «антирекорди» вимагають рішучої реакції. Про це міністр закордонних справ Андрій Сибіга написав у соцмережі X.

«Вперше за ніч понад 800 (!) безпілотників та ракет. Мирні жителі загинули та отримали поранення, пошкоджена цивільна інфраструктура в Києві, Одесі, Кременчуці, Кривому Розі, Запоріжжі та інших містах», – зазначив глава МЗС.

Він додав, що вперше з початку повномасштабної війни росія пошкодила будівлю уряду України в Києві.

«Це вже саме по собі є серйозною ескалацією», – наголосив міністр.

Сибіга назвав «найбільшим цинізмом» ці жорстокі напади саме тоді, коли президент США Дональд Трамп докладає всіх зусиль для досягнення миру.

«Але замість того, щоб відповісти взаємністю на ці зусилля» та погодитися на зустріч лідерів, «путін відкидає дипломатію та посилює терор».
Він закликав союзників до тиску на Москву, щоб припинити ескалацію терору та позбавити фінансування російську воєнну машину.

«Російські «антирекорди» терору вимагають жорсткої відповіді. Нові суворі санкції проти росії та нове посилення України, зокрема в протиповітряній обороні. Очікування не принесе результатів — діяти потрібно зараз», – наголосив міністр Сибіга.

Премєр-міністр України Юлія Свириденко написала у Телеграм, що вперше через ворожу атаку пошкоджено споруду Уряду, дах і верхні поверхи. «Будівлі відновимо. Але втрачені життя не повернути. Ворог щодня тероризує і вбиває наших людей по всій країні», – додала Свириденко, розмістивши світлини з пошкодженої будівлі Кабміну.

Президент Латвії Едгарс Ринкевичс заявив, що нова масована атака на Україну свідчить – росія не бажає миру. Про це йдеться в його дописах в мережі Х.

Латвійський президент зазначив, що ця атака продемонструвала те, що РФ пішла на ескалацію конфлікту, оскільки внаслідок одного з ударів була пошкоджена будівля Кабміну.

«Послання зрозуміле: Кремль хоче війни, а не миру. Наша відповідь має полягати в постачанні більшої кількості зброї Україні та посиленні тиску на росію», – підкреслив він.

Як повідомляв Каштан NEWS, в ніч на 7 вересня Сили оборони знешкодили 747 російських безпілотників і чотири крилаті ракети.
Що відбувається біля пошкоджених будинків? У Святошинському районі, в одній з девʼятиповерхівок – часткове руйнування з четвертого по восьмий поверхи. В іншій дев’ятиповерхівці пошкоджено третій поверх, рятувальники врятували девʼятьох. На всіх локаціях тривають роботи.

Є руйнування осель і в Дарницькому районі. Дрон влучив у чотириповерхівку, попередньо є часткове руйнування третього та четвертого поверхів.

Постраждав і будинок футболіста збірної України Георгія Судакова – про наслідки він повідомив на соцмережах та показав відео, зазначивши: «Мабуть, орки будуть говорити, що у моєму будинку ЗСУ зберігають військову техніку», – іронічно прокоментував Судаков.

Тим часом поліція Києва інформує, що до ліквідації наслідків повітряних ударів та допомоги громадянам залучено більш ніж 200 правоохоронців. Працюють слідчо-оперативні групи, вибухотехніки, криміналісти, співробітники інших підрозділів. Правоохоронці документують наслідки атаки, а також забезпечують публічну безпеку та порядок.

Загалом у столиці працюють близько 400 рятувальників ДСНС, задіяно майже 100 одиниць спецтехніки та пожежні гелікоптери.

КМВА нагадує, що розгорнуто штаби для допомоги мешканцям. Школа №253 — вулиця Жмеринська, 34; СШ №131 — вулиця Литвиненко-Вольгемут, 2. Також у Дарницькому районі по вулиці Ялтинська, 24/23 є мобільний штаб для постраждалих. Тут можна отримати консультації та підтримку. Всі відповідні служби працюють. Для консультацій доступні телефони: 044 405 92 60 — матеріальна допомога; 099 507 50 90, 068 507 50 90 — юридична допомога від Благодійногофонду «Право на захист»; 093 507 50 90 — додаткові консультації.

КМВА також повідомляє: жителі районів Києва, які постраждали від російської атаки, можуть отримати інформацію про допомогу та контакти підтримки. Для цього є чат-бот єОпора — @eopora_bot.

Серед можливостей бота: покрокові інструкції дій у надзвичайних ситуаціях, зокрема під час ворожих атак; контакти районних штабів, що розгортаються після обстрілів; інформація про державні програми, зокрема єВідновлення, а також про підтримку міста Києва («Турбота. Назустріч киянам») і міжнародних фондів; контакти організацій, які надають безоплатну правову та психологічну допомогу; поради та довідкова інформація для адаптації внутрішньо переміщених осіб у столиці.

Фото: ДСНС

Сообщение Люди з усіх куточків країни уболівають за долю Києва, їм боляче, що місто у вогні появились сначала на Український репортер.

Клопітка робота над поверненням українців додому триває, але водночас уже важливо готувати правове підґрунтя для подальшого покарання російських злочинців.

Українські спецоргани продовжують роботу з фіксації воєнних злочинів, скоєних російськими військовими та їхніми поплічниками на території України. Зокрема, Служба безпеки України встановлює всіх осіб, причетних до злочинів проти мирного населення, руйнування цивільної інфраструктури та порушення законів і звичаїв війни. Зібрані докази передаються до національних та міжнародних судових інстанцій, включно з Міжнародним кримінальним судом. Така робота спрямована не лише на відновлення справедливості, а й на притягнення кожного воєнного злочинця до відповідальності.

У співпраці зі Службою Безпеки України, Molfar Intelligence Institute розпочали роботу над ідентифікацією причетних до утримування та катування українських полонених у вʼязницях РФ та на окупованих територіях. У цій статті ми публікуємо інформацію, що розкриє персоналії декількох тюремників. А переглянути детальнішу інформацію про них ви можете у новому реєстрі від MІІ.

144-х працівників з місць утримань українців вдалося ідентифікувати OSINT-аналітикам Molfar Intelligence Institute, отримавши імена від українських спецслужб.

Тюремники, котрі стали обʼєктом дослідження, це працівники:
— колонії №36 у місті Суходільськ (окупована Луганщина);
— виправна колонія (ВК) № 38 у місті Свердловськ (Довжанськ), (окупована Луганщина)
— Калінінська ВК № 27 у місті Горлівка (окупована Донеччина);
— ГБУ “Донецький Слідчий Ізолятор ГСІН МЮ ДНР”, в окупованому Донецьку;
— ВК № 2 в смт Донське, Тульська обл., рф;
— ФКУ “Слідчий ізолятор №2”, м. Старий Оскіл, Бєлгородська обл., рф;
— ФКУ “Слідчий ізолятор №2”, м. Таганрог, Ростовська обл., рф
І найбільше ідентифікованих саме з останньої.

Тетяна Катриченко, виконавча директорка Медійної ініціативи за права людини (МІПЛ) пише:
“ … одне з найбільш для українців жорстоких місць утримання на території РФ. Його називають пеклом на землі. Зокрема, у Таганрозі тримають азовців з Азовсталі. Звільнені розповідають про страшні тортури. Там усі, з кого хочуть зробити злочинців, зізнаються у злочинах – оговорюють себе. Потім їх переводять у Ростов та судять”.

Вікторію Рощину, українську журналістку, росіяни утримували у Таганрозькому СІЗО. Її тіло окупанти українській стороні у лютому 2025 року, тоді як . У документальному фільмі-розслідуванні про Вікторію Рощину (авторства Слідства info, Ґратів, Суспільного та журналістів проєкту “Репортери без кордонів”), Інга Чекінда, морська піхотиниця, колишня полонена, про жорстокі катування в Таганрозькому СІЗО щодо жінок.

Зараз на території Росії тюремники, котрі жорсткого поводяться з полоненими українцями, почуваються у безпеці. Ми ж переконані, що кожен із них повинен понести відповідальність, і віримо, що вони не зможуть утекти від цивілізованого правосуддя, ховаючись за товстими стінами СІЗО, змінюючи прізвища чи прикриваючись інтересом до історії українського націоналізму. І саме з цією метою Molfar Intelligence Institute публікує цей деанон.

Прихильники Ярмака, зрадники з Луганщини та заступник начальника СІЗО на KIA. Хто вони — тюремники, що катують українців?

На закритій від очей правозахисників території росіяни знущаються й катують українських полонених. Щодня тюремники приходять на свою зміну, перевдягаються в робу, вітаються з колегами, перемовляються про ціни на комуналку чи вартість кави, а потім йдуть виконувати свої посадові обовʼязки, поміж цим катуючи українських полонених. Після закінчення зміни вони так само спокійно перевдягнуться у буденний одяг, сядуть у свою автівку й поїдуть до родини, у затишну квартиру по вулиці Морозова, Пушкіна, Ватутіна. І наступного дня знову повторять свою рутину.

Це Мірчєв Денис Юліанович (Юліанов) (рос. — Мирчев Денис Юлианович / Юлианов), прапорщик внутрішньої служби, котрий працює у Федеральній казенній установі (ФКУ) “Слідчий ізолятор №2” міста Старий Оскіл, що на Бєлгородщині. Мірчєв, згідно зі словами колишніх українських полонених, в цьому СІЗО проводив обшуки в бранців. За його номером мобільного — +79040824610 — отримуємо низку електронних адрес та покликань на соцмережі: mirchev.denis@mail.ru, mirchevff.den@yandex.ru, no79040824610@email.not
Вочевидь, у 2014 році Мірчєв був прихильником українського виконавця Yarmak, адже у його , крім інформації про те, що він продавав цеглу (де, до речі, вказав свій номер мобільного), були декілька відповідей на твіти українського музиканта — Мірчєв не міг змиритися із громадянською позицією Олександра Ярмака.

Цікаво, що затвівтив би Мірчєв зараз, зважаючи на те, що Олександр Ярмак наразі командує бойовим технологічним підрозділом Darknode, що входить до складу 412 го полку Nemesis Сил безпілотних систем ЗСУ.

Разом із тим, видається, Мірчєв небайдужий до теми українського націоналізму. За номером телефону Дениса Юліанова зареєстровані декілька електронних пошт: denis-bandera@rambler.ru, ukraina-ounupa@rambler.ru. А його імовірна сторінка VK у 2011 році була присвячена темі історії українського націоналізму.

Якщо переглянути останній цифровий слід Мірчєва, стає зрозуміло, що мав “борги на мільйон рублів”. Тому Денис Юліанов звернувся до юристів, щоб ті допомогли визнати його банкрутом, щоб усі його борги списати.

Тепер прапорщик внутрішньої служби Мірчєв не хвилюється через колекторів.

Стержанов Віталій Анатолійович має паспорт громадянина України — ЕМ796240.

Він живе та працює в місті Свердловськ (Довжанськ — українська офіційна назва), на окупованій росіянами Луганщині. Стержанов  працює у відділі режиму та охорони у Свердловській виправній колонії № 38. Навчався в Чернігівському юридичному коледжі Державної пенітенціарної служби України.

Починаючи з квітня 2023 року Віталій керівника федеральної казенної установи “Виправна колонія №5 Управління Федеральної служби виконання покарань Росії по Луганській Народній Республіці” (рос. — ). У березні 2024 року Старжанову генпрокуратура України о у зраді — “у добровільному зайнятті громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 Кримінального кодексу України”, — йдеться у тексті підозри.
З 2011 року Віталій одружений з Оленою , яка до заміжжя жила в Чернігові.

Фото від 2011 року з весілля Віталія Стержанова з дружиною Оленою.

Подружжя Стержанових виховують двох дітей: сина Вадима, який у липні 2023 року закінчив школу, та доньку Юлію, яка, згідно з її , цікавиться сучасними танцями та волонтерською діяльністю невизнаної “лнр”.

Мати Стержанова, Світлана, активно підтримувала збройні формування так званого “лнр”, а брат — Дмитро — повномасштабне російське вторгнення.

Відомі адреси: Луганська обл., Краснодонський район, Новоганнівка, вул. Ювілейна, буд. 25; Луганська область, Суходільськ, вул. Комарова, буд. 29, кв. 67.

Дані про родичів:

– Стержанова Олена Володимирівна (25.08.1982, +380668021186, ІПН (ua): 3018715181, паспорт (ua): НМ229785) – дружина, згідно з інсайдом, до одруження проживала у Чернігові;
– Стержанов Вадим Віталійович (08.03.2006 ) – син, у липні 2023 закінчив школу;
– Стержанова Юлія Віталіївна – донька;
– Стержанов Анатолій Володимирович (10.09.1960, ІПН (ua): 2216800077, паспорт (ua): ЕК810732) – батько;
– Стержанова Світлана Вікторівна (30.09.1963, , , ІПН (ua): 2328306029, паспорт (ua): ЕМ225488) – мати, збройні формування так званого “лнр”;
– Стержанов Дмитро Анатолійович (29.03.1990, , +380509288923, ІПН (ua): 3296005494, паспорт (ua): ЕН498623) – брат, має Андрія.

А це — Глейзер Олексій Леонідович (рос.— Глейзер Алексей Леонидович) — ФКУ “Слідчий ізолятор №2”. Має звання підполковника внутрішньої служби. На 2016 у ФКУ “Слідчий ізолятор №2”. А вже до 25 жовтня 2018 року став керівником  ФКУ “Слідчий ізолятор №1” у м. Ростов-на-Дону.

Відомо, що Олексій був двічі у шлюбі. З першою дружиною — Сініцькою Оленою Миколаївною (рос. — Синицкая Елена Николаевна, 17.09.1973 р.н.) — шлюбі були, мають спільну дитину. Друга дружина — Марина Василівна (рос. — Глейзер (Кузнецова) Марина Васильевна 05.06.1971 р.н.) — теж працює в СІЗО.

Глайзер Марина — дружина Олексія.

Згідно з за місцем проживання, Глейзер Олексій живе у місті Таганрог, в будинку 21/1 по вулиці Котлостроітєльна (рос. — Котлостроительная) у квартирі № 62. Дружина Марина ж була у 2018 році за адресою: Ростовська область, гм Таганрог, вул. Чехова, б. 339/6, кв. 75.

Будинок за адресою, де живе Глейзер: Таганрог, будинок 21/1, вулиця Котлостроітєльна

У 2016 році Глейзер задекларував квартиру площею 30,2 кв. м, а також свою автівку — авто Kia Rio (номер: , VIN: Z94CB41AADR129738). В декларацію також вніс інформацію про річний дохід — 930.3 тис. рублів.

Згідно з інсайдом, у 2018 на Олексія було відкрите виконавче провадження щодо заборгованості у розмірі rub 3k. У телефонній книзі як “Алексей Леонидович Сизо Глейзер”, а також як “Глейзер Подполковник”.

ПІБ: Глейзер О.Л.
Дата народження: 03.05.1971
Номери телефону: +79185773574, +79044475156
Паспорт: 6016953940
ІПН: 615423155159
СНІОР (СНИЛС): 13494875097

Відомі адреси: Луганська обл., Краснодонський район, Новоганнівка, вул. Ювілейна, буд. 25;
Луганська область, Суходільськ, вул. Комарова, буд. 29, кв. 67.
ПІБ: Глейзер М.В.
Дата народження: 05.06.1971
Номер телефону: +79085018849
Паспорт: 6001948085
ІПН: 615415036503
СНІОР (СНИЛС): 13494875198

Відомі адреси: Ростовська область, м. Таганрог, вул. Чехова, б. 339/6, кв. 75

Вся інформація про 144-ох ідентифікованих російських тюремників в одну публікацію не вміститься. Саме тому Molfar Intelligence Institute структурував дані в новий реєстр — «Російські тюремники, що утримують українських полонених».

Скільки наразі українців ще залишається у полоні у РФ — конкретної цифри немає. Видання, посилаючись на твердження заступниці керівника ОП з питань внутрішньо переміщених осіб, дітей та гуманітарних питань, Ірини Верещук, називає число у 8 000 полонених (станом на дату проведення пресконференції, 1 травня 2025 року). А 21 березня 2025 року президент Володимир Зеленський оголосив, що з початку повномасштабного вторгнення Україна повернула з російського полону 4 306 військовополонених, .

Але кожен день у полоні для українця — це тортури. Росіяни повинні розуміти, що вони понесуть відповідальність за злочини перед людством. І їх не захистять посади, зміни прізвищ чи перереєстрація адрес проживання.

У Центрі протидії дезінформації наголошують, що росія використовує полонених як інструмент пропаганди. За даними Центру та Сил оборони України, відповідальні за інформаційну операцію РФ готують серію фото та інтерв’ю із захисниками “Азовсталі”, які можуть висуватися для дискредитації керівництва України. За словами джерел, ці матеріали створюються під тиском і з порушенням гарантованих норм — військовополонених змушують давати звернення та брати участь у постановчих зйомках, що підриває їхні права та гідність. Таке використання полонених є прямим порушенням основних принципів 13 та 14 статей Женевської конвенції, які вимагають гуманного ставлення до військовополонених і забороняють їхнє використання в політичних або пропагандистських цілях. Крім того, у минулому Кремль уже вдавався до фейкових «звернень» нібито від ув’язнених, щоб дискредитувати процес обміну та звинуватити українську сторону в зриві домовленостей.

Це частина ширшої інформаційної кампанії Москви, мета якої — дестабілізація внутрішньої ситуації в Україні та створення розколу в суспільній підтримці обмінів “всіх на всіх”. Окремі наративи спеціально адаптуються під західну аудиторію, щоб посіяти сумніви у міжнародних партнерів і послабити зовнішню підтримку України. Тому слід посилити контроль за дотриманням норм міжнародного гуманітарного права та відстежувати випадки примусового використання полонених у пропаганді. Зловживання людською гідністю у політичних цілях має отримати жорстку міжнародну реакцію.

Інф. molfar.institute

Сообщение Ідентифіковано 144 тюремники, які катують українських полонених появились сначала на Український репортер.

Про це заявив начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко.

Соломʼянський район. Найбільше локацій з пошкодженнями — 101 будинок. 2822 вікна вибито, 20 покрівель під ремонт. Наразі вивезено 180 тонн будівельного сміття. 624 особи звернулися по допомогу лише сьогодні.

Святошинський район. російська ракета за звичною для ворога тактикою знищила під’їзд багатоповерхівки. Є пошкодження й на інших локаціях. Майже 5600 вибитих вікон. На місці вже вивезли 1070 кубів сміття. Заяву на матдопомогу (10 тис. грн) подали 232 особи, на виплату для тимчасової оренди житла – 7. Робота з людьми триває.

Шевченківський район. Найбільших руйнувань зазнав житловий будинок на вулиці В. Макуха – повністю зруйнований дах площею 870 м², вибиті понад 175 вікон. Покрівельники вже зняли аварійні конструкції за допомогою автопідйомника. Газопостачання тимчасово відключено. Холодне водопостачання – у 80% квартир. Триває обстеження. Вже закрили близько 120 віконних прорізів, вивезли близько 60 кубів сміття.

Голосіївський район. Пошкоджено 44 будинки та 4 заклади освіти. Наразі в будинках ще відновлюють газопостачання. Вже вивезено понад 40 кубів сміття. Сьогодні прийняли від жителів 116 заяв на виплату допомоги. Завтра штаб продовжить роботу.

Станом на зараз російська атака забрала 16 життів, у тому числі двоє дітей. Розбір завалів, зокрема в Святошинському районі, триває. Це втрати, які ми не зможемо компенсувати. Щирі співчуття рідним вбитих росіянами киян. 1 серпня в Києві оголошено днем жалоби.

159 осіб поранено, тому числі 14 діток. До медиків продовжують надходити звернення.

Нагадаємо: 31 липня терористична росія атакувала вночі Україну великою кількістю дроні 16в (понад 300) і вісьмома ракетами. Основною ціллю масованого обстрілу став Київ.

Фото: ДСНС.

Сообщение Після рашистської атаки у Києві – 16 загиблих, 159 поранено появились сначала на Український репортер.

Станом на 8:30 зафіксовані руйнування та падіння уламків у Голосіївському, Дарницькому, Дніпровському, Оболонському, Святошинському, Соломʼянському та Шевченківському районах.

У Соломʼянському районі загинув чоловік. У Дарницькому районі осколкові поранення отримали п’ятеро людей, віком від 36 до 55 років. Серед них — 15-річна дівчина. У Шевченківському районі до лікарні госпіталізовано літню жінку.

Поліцейські разом зі співробітниками ДСНС та іншими службами працюють на місцях, документують наслідки чергового воєнного терору та надають психологічну допомогу, інформує відділ комунікації поліції Києва.

Фото: Поліція Києва.

На цю тему: Рашисти масовано вдарили про Києву: наслідки атаки

Сообщение У Києві поліцейські документують черговий злочин рашистів появились сначала на Український репортер.

Подія сталася близько 10:40. Припаркований у дворі житлового будинку №2 по вулиці Нестерова “Фольксваген Гольф” вибухнув, коли біля нього проходив генерал.

Пишуть, що Москалик служив в управлінні, яке є головною ланкою в плануванні операцій рашистів в Україні.

Фото з Telegram Комерсант

Сообщение В Москві підірвали генерала Москалика появились сначала на Український репортер.

Мета зрозуміла – чинити тиск на населення, на владу, щоб примусити Україну до капітуляції на умовах Трампа-путіна.

Так робилося не раз в історії: німці бомбили Лондон, щоб змусити Черчилля піти на мирні переговори; союзна авіація знищила Дрезден, щоб прискорити капітуляцію німців; американці скинули ядерні бомби на Хіросіму і Нагасакі, що призвело до капітуляції Японії.

Усе це зрозуміло. Незрозуміло інше – чому українські ударні дрони не літають на москву?..

Сьогодні б у нас, в України були б набагато сильніші позиції на міжнародній арені, на переговорах із Трампом-Путіним, якби щоночі в москві вмикалися сирени повітряної тривоги.

Путін був би не грізний, а смішний. Якщо диктатор, імператор могутньої ядерної імперії не може захистити навіть свою столицю, своє лігво, то він смішний. Ніхто з ним розмовляти не буде..”.

Але українські дрони не бомблять москву. Чому?..

Відео на цю тему:

Я відповідь на це запитання знаю, і не раз про це писав. – Відсутність державної політики в галузі дронів, відсутність єдиного компетентного командування, відсутність єдиних безпілотних сил дальніх бомбардувань, роздробленість інженерних зусиль, зоопарк неефективних дронів (одних «ракет-дронів» уже п’ять, здається, типів), дешевий піар і корупція.

Юрій Касьянов, Фейсбук

Фото: ГУ ДСНС у Києві.

Сообщение Масований удар рашистів по Києву. Чому українські дрони не літають на москву? (+відео) появились сначала на Український репортер.

Про це повідомив начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов.

За його словами, ударів завдавали з території населених пунктів Ліски Воронезької області та Леженьки Курської.

«Черговий воєнний злочин Росії — удар балістикою по Сумах, вбивство цивільних українців. Багато людей йшли до церкви у Вербну неділю, хтось повертався з богослужіння додому. Ще один доказ безбожництва огидної проклятої Москви. Наша спільна справа зробити так, щоб жоден військовий злочинець — від тих, хто давав накази, до тих, хто запускав ракети, — не уникнув відплати», — написав Кирило Буданов у Facebook.

Із заявою виступив Генштаб ЗСУ:

«У день великого християнського свята, Вербну неділю, російські війська вчинили черговий злочин проти людяності: завдали удару балістичними ракетами по центру міста Суми. Загинули та зазнали поранень десятки мирних людей.

Не досягнувши стратегічних успіхів на полі бою, ворог знову вдається до своєї звичної тактики — воює з мирним населенням, грубо порушуючи міжнародне право, закони та звичаї війни.

Росія вкотре демонструє: вона не прагне миру. Її мета — посіяти страх. Але росія отримає лише нашу лють і невідворотну відплату.

Наша відповідь буде жорсткою. Ми знищуватимемо окупантів, їхні військові об’єкти, озброєння та техніку — всюди, де б вони не були.

Російські воєнні злочини не мають терміну давності. Злочинці повинні понести заслужене покарання».

Нагадаємо, 13 квітня терористична росія вдарила двома балістичними ракетами по центральній частині міста Суми. Українські міста та громади оголошують жалобу.

За оновленою інформацією МВС України, загинуло 34 людини, з них дві дитини. Всього постраждало 117 людей, з них 15 дітей.

Фото: МВС України.

Сообщение «Наша відповідь буде жорсткою», – заява Генштабу ЗСУ з приводу рашистського удару по Сумах появились сначала на Український репортер.