74 роки тому, 5 березня 1950 р., саме тут, у садибі, Головний командир Української повстанської армії прийняв свій останній бій.

У рамках заходів із вшанування Романа Шухевича, організованих Львівською ОВА, Львівською обласною радою та Львівським історичним музеєм, Центр досліджень визвольного руху представив виставку «Знайти Романа Шухевича» про життя та діяльність головного командира УПА.

Два десятки інформаційних банерів допоможуть зруйнувати міфи про генерала Шухевича та розповісти унікальну й досі невідому історію його життя. Одразу опісля презентації на руїнах знищеного музею в Білогорщі виставка «Знайти Романа Шухевича» перемістилася до Львова – у Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» (вул. Степана Бандери, 1). Тут вона триватиме кілька місяців – до 30 червня, дня народження головнокомандувача УПА Романа Шухевича. Вхід на виставку – вільний.

Завдяки виставці «Знайти Романа Шухевича» кожен охочий зможе дізнатися:
– яким чином дід Романа Шухевича долучився до створення «Тіней забутих предків»;
– як квартирант Шухевичів Євген Коновалець вплинув на малого Ромка та за що на майбутнього генерала скаржилися в польській школі;
– за яких обставин у 19 років Шухевич вчинив перший атентат;
– чому опинився у в’язниці і як вона допомогла Роману Шухевичу стати бізнесменом у сфері реклами;
– яким він був командиром і коли за ним полювало сім сотень чекістів;
– як склалася доля дружини та дітей Шухевича після його смерті;
– чому ніхто не знає місце поховання головного командира УПА й навіщо частину його справи спалили у вже незалежній Україні…

Виставка «Знайти Романа Шухевича» створена за підтримки Українського культурного фонду на основі матеріалів книги наукової співробітниці Центру досліджень визвольного руху д-ра Олесі Ісаюк «Роман Шухевич. Життя легенди» (Наш Формат, 2023).

Креативні рішення та дизайн: Василина Думан, Юстина Могитич.
– Виставка “Знайти Шухевича” – це розповідь про Головного командира УПА зрозумілими словами, – каже авторка книги «Роман Шухевич. Життя легенди» Олеся Ісаюк. – Вона для тих, хто хоче знати більше про історію боротьби України проти росії, але не знає, з чого почати.

Раніше команда проєкту оприлюднила соціологічне опитування про сприйняття і обізнаність українців про УПА та Романа Шухевича. До слова, у цьому опитуванні, серед іншого на запитання “Ви хотіли б чи ні, щоб у Вашому місті / селі був музей, присвячений боротьбі УПА?” ствердно відповіли 67% респондентів (жовтень 2023 року, Демократичні ініціативи, КМІС).

– Шухевич вмів обʼєднувати, – зауважує народний депутат України, історик Володимир В’ятрович. – Саме він із розрізнених повстанських груп зробив справжню армію з єдиними командуванням. Шухевич і нині має обʼєднати – тепер довкола відновлення його музею, зруйнованого росіянами. Маємо відкласти вбік всі політичні суперечки і спільно зробити так, аби якнайшвидше відкрити відновлений музей. Аби сюди знову приходили тисячі людей. Аби повернути Шухевича в стрій для нинішньої боротьби з росією.

Автор фото: Віталій Грабар.

Додаткова інформація – за тел.: +38 063 628 68 69
(програмна директорка Центру досліджень визвольного руху Ярина Ясиневич).

Галина ГУЗЬО

Сообщение У день загибелі головнокомандувача УПА на руїнах його музею презентували виставку “Знайти Романа Шухевича” (+фото) появились сначала на Український репортер.

Також депутати пропонують присвоїти найвище звання представнику ОУН Миколі Лемику, який вчинив атентат на співробітника радянського консульства у Львові, – повідомляє Zaxid.net.

Степану Бандері та Роману Шухевичу вже присвоювали звання Героя України указами президента Віктора Ющенка у 2010 році. Однак згодом за президентства Віктора Януковича Донецький окружний адміністративний суд визнав незаконними та скасував ці укази.

Депутати Львівщини назвали рішення суду політично заангажованими та звернулися про відновлення звання Героя України Романові Шухевичу та Степанові Бандері. На думку обласних обранців, це буде проявом історичної справедливості.

Також депутати пропонують присвоїти звання Героя України представнику ОУН Миколі Лемику, який у 1933 році застрелив начальника канцелярії радянського консульства у Львові Олексія Майлова, щоб привернути увагу світу до Голодомору на Великій Україні.

Після здійснення атентату 18-річний Микола Лемик був затриманий та засуджений до смертної кари. Враховуючи неповноліття підсудного, йому призначили довічне ув’язнення. Микола Лемик вийшов на волю у 1939 році.

Сообщение Львівська облрада вимагає повернути Степану Бандері та Роману Шухевичу звання Героя України появились сначала на Український репортер.

Як інформував ZAXID.NET, у п’ятницю, 12 серпня, у Львові у віці 98 років померла зв’язкова головнокомандувача УПА Романа Шухевича, активістка Організації українських націоналістів, кавалерка ордена княгині Ольги III ступеня Дарія Гусяк.

Дарія Гусяк народилася в Трускавці в 1924 році. З 15-річного віку мала тісні зв’язки з членами підпільної ОУН та виконувала доручення організації. Згодом стала зв’язковою головнокомандувача УПА і разом зі своєю мамою шукала й облаштовувала хати, де проживав Роман Шухевич під чужим іменем з охороною.

Арештована радянськими спецслужбами навесні 1950 року та утримувалась в тюрмі «на Лонцького» у Львові. Дарію Гусяк засудили на 25 років тюремного ув’язнення, яке відбувала в тюрмах Верхньоуральська, Володимира та Мордовії. Вийшла на волю на 51-му році життя, відбувши весь термін покарання.

Після звільнення і далі зазнавала переслідувань від радянського режиму. З початком незалежності України Дарія Гусяк стала членкинею проводу Конгресу українських націоналістів, створила та очолювала громадську жіночу організацію — Всеукраїнську лігу українських жінок.

Сообщение Відійшла у засвіти остання зв’язкова Шухевича Дарія Гусяк появились сначала на Український репортер.

Ольга Ільків померла 6 грудня. Про жінку згадують, як про дуже сильну і тверду в переконаннях українку, – повідомляє Радіо Свобода.

«Я мав щастя знати Ольгу Ільків. Вона не лише належить до постатей українського визвольного руху, але є уособленням мужності української жінки. Історія жінка була непроста. Через рік після арешту вона, написавши покаяння, могла бути звільнена з ув’язнення. Зрозуміло, що це би використали для здобуття якоїсь інформації про національно-визвольний рух. Але вона це усвідомлювала і була людиною українського духу. Вона усвідомлювала, ким була у самому русі. Очолював національно-визвольний рух під час Другої світової війни таки Роман Шухевич і вона це чітко розуміла і знала глибину і освіченість оцієї унікальної постаті у русі. Будучи його зв’язковою, це теж був фактор, наскільки вона мала усвідомлення своєї відповідальності перед своїм українським народом», ‒ каже історик Богдан Якимович.

Ольга Ільків народилася у 1920 році у місті Стрий Львівської області. У 1941 році вступила в ОУН. З 1946 року вона працювала зв’язковою головного командира УПА Романа Шухевича. На цей момент в Ольги та її чоловіка провідника ОУН Володимира Лика народилася донька. І Ольга з дитиною, мамою, переїхала На Івано-Франківщину у село Княгиничі. Там в одному з будинків облаштували помешкання зі сховком для Романа Шухевича.

Як розповідала за життя Ольга Ільків, вона не знала імені людини, яку мала переховувати. Упівці вигадали легенду, що у будинку проживають лише жінки.

Після виїзду з цієї хати, Ольга Ільків продовжувала свою підпільну діяльність.

У 1948 році у подружжя Ольга Ільків та Володимира Лика народився син. Чоловік Ольги Ільків загинув у тому ж році.

Вона була заарештована у 1950 році НКВС і перебувала у тюрмі на Лонцького у Львові. Її катували, дітей у жінки забрали, змінили їм імена і прізвище. Діти опинилися в сиротинці.

У 1952-му Ольгу Ільків позбавили волі на 25 років, з яких 14 вона провела в неволі в Росії.

Лише під час одного з допитів, слідчий повідомив, що її діти живі і мають інше прізвище. Після звільнення Ольга Ільків знайшла своїх доньку і сина, які по-новому почали звикати до матері, що було доволі важко спочатку, як пригадувала жінка.

За життя Ольга Ільків змогла ознайомитись зі своєю кримінальною справою, яка зберігається в архівах СБУ.

Ольгу Ільків з почестями поховали на Меморіалі воїнів УПА на Личаківському цвинтарі у Львові.

Сообщение У Львові поховали 102-річну Ольгу Ільків, зв’язкову Романа Шухевича появились сначала на Український репортер.

Нещодавно депутати Львівської обласної ради звернулися до Кабінету міністрів України з проханням переіменувати “Арену Львів” на стадіон імені Степана Бандери.

В інтерв’ю “Гал-інфо”, Садовий сказав:

«Я би назву стадіону продавав на комерційних торгах. Наприклад, на 5 років продати компанії “Adidas”, на 5 років – “Tesla”. Або тому, хто її добудує, з чіткою фіксацією ціни та часу. І заробляти на цьому кошти.І так колись планувалося. Ми ж коли будували стадіон, готували команду, яка має ним управляти, але потім держава вирішила зайнятися цим процесом самостійно і, чесно кажучи, динаміка фінансових показників стадіону не є дуже позитивною. Якщо би стадіон був міський, я думаю, що він перебував би у кращій економічній ситуації і ми були б зацікавлені у більшій кількості івентів. Я думаю, що так воно з часом і буде».

Під час голосування, 16 березня, за звернення на сесії облради питання не підтримали депутати фракцій “Слуга народу” та “Голос”, депутати від “Самопомочі” дали лише 2 голоси з 9.

Як розповідав “Український репортер”, на сесії Тернопільської міської ради 5 березня 2021 року прийнято рішення присвоїти назву міському стадіону «Тернопільський міський стадіон імені Романа Шухевича».

Сообщение “Я би назву стадіону продавав на комерційних торгах” – мер Львова про ідею присвоєння стадіону імені Степана Бандери появились сначала на Український репортер.

«У цей знаменний день ми вшановуємо пам’ять Героя України, головнокомандувача Української повстанської армії Романа Шухевича. Дуже символічним є те, що саме сьогодні ми приймаємо важливе рішення про присвоєння центральному стадіону назву «Тернопільський міський стадіон імені Романа Шухевича», – наголосив міський голова Сергій Надал. – Головнокомандувач УПА був не лише зразковим командиром, а й добрим спортсменом та лідером у багатьох видах спорту. І саме зараз в Тернополі проходять XI спортивно – патріотичні змагання «Кубок Шухевича»».

Зважаючи на мужність, незламність у національно-визвольній боротьбі, самопожертву в ім’я Українського народу головнокомандувача Української Повстанської Армії Романа Шухевича, депутати міської ради одноголосно підтримали ініціативу міського голови щодо присвоєння стадіону назву «Тернопільський міський стадіон імені Романа Шухевича», – йдеться на сайті міської ради.

Довідково: 5 березня 1950 року Роман Шухевич загинув в бою з московитськими окупантами. У 2007 році президент Віктор Ющенко посмертно присвоїв Шухевичу звання Героя України з удостоєнням ордена Держави.

Сьогодні виявилося, що це рішення Тернопільської міської ради декому не сподобалося, зокрема послу Ізраїлю в Україні Джоелю Ліону. Він написав у Твіттері: “Ми рішуче засуджуємо рішення Тернопільської міської ради…”

Позиція посла викликала гнівну і водночас спарведливу реакцію мільйонів українців. Речник МЗС України Олег Ніколенко заявив у Твіттері:

Коментарі з Фейсбуку:

На цю тему:

• “Нам дуже потрібні такі лідери, як Роман Шухевич”, – Уляна Супрун (+відео)
• У Хмельницькому буде меморіальна дошка Романові Шухевичу

Сообщение “Червона картка” послу Ізраїля від стадіону імені Романа Шухевича появились сначала на Український репортер.

5 березня 1950 року в результаті спецоперації совєцьких спецслужб було викрито останню схованку “Тараса Чупринки” під Львовом. Того дня він вистрілив собі у скроню, коли вже був поранений і розумів, що потрапить до рук совєтів. Багато легенд існує навколо місця поховання командира УПА і його смерті.

Діяльність в підпільній організації, боротьба, тюрма, концтабір, життя покладене служінню Україні, підпілля, створення армії та цілої підпільної держави — основні факти з життя Романа Шухевича. Саме завдяки йому український визвольно-революційний рух набув загальноукраїнського значення.

Разом з цим Шухевич був дуже талановитою особистістю — він був гарним спортсменом, пластуном, музикантом, навчався в Музичному інституті імені Лисенка, виступав з концертами на різних сценах Львова, успішно займався бізнесом, був високоосвіченою людиною. Ці факти про Шухевича не надто загальновідомі, адже його образ “радикала”, “колаборанта з нацистами” та “прислужника німців” десятиліттями підживлювала совєцька пропаганда (а тепер Росія).

Шухевича найкраще характеризують спогади людей, які дуже добре його знали.

“Керувала ним свідомість, що боротьба українського народу за свою волю, за державну незалежність і за соборність — є одна й неподільна. Однаково, який би це не був фронт, якої галузки народу і якого покоління, проти якого ворога і в якій політичній констеляції ця боротьба проходить, але якщо вона має одну, єдину мету — Самостійну Соборну Українську Державу, — то це є відтинок одноцілого змагання української нації за свої права, за волю і за правду. Роман Шухевич знав, що це змагання доведе до перемоги тоді, коли народ його вестиме безупинно й непохитно, коли на всіх фронтах, на всіх територіях і часових відтинках — боротьба буде вестися з найбільшою напругою” (Степан Бандера).

“В дискусіях вислуховував усіх і не переривав, але свою думку уміло відстоював. Любив порядок, точність, і цього вимагав від підлеглих. В розмові із нами відчувалася ясність думки, тверда віра у визвольну справу, моральна чесність, рішучість в діях, правдивість в словах, що притаманне лідерам-провідникам. До всіх підлеглих звертався тільки на Ви. Не вивищувався. Ми не відчували присутності між нами такої великої людини. Провіднику притаманна була велика довіра до людей… Він твердив, що без довіри неможлива уся наша боротьба і люди відповідали йому тим же” (Любомир Полюга).

“Краще вмерти стоячи, ніж жити на колінах” – Роман Шухевич.

Шухевич поклав своє життя на те, щоби зробити державу Україна можливою та вільною. Маємо бути гідними людей, які безкомпромісно і віддано боролися за незалежну країну, в якій ми можемо сьогодні жити.

У сучасні часи нам дуже потрібні такі лідери, як Шухевич.

Уляна СУПРУН

Виступ гурту “Рутенія” в Колонній залі Київради на честь Степана Бандери:

Сообщение “Нам дуже потрібні такі лідери, як Роман Шухевич”, – Уляна Супрун (+відео) появились сначала на Український репортер.

Про це написав у Фейсбуку лідер «Свободи» Олег Тягнибок.

Щойно Шостий апеляційний адміністративний суд Києва відклав розгляд апеляції Інституту національної пам’яті, Київради та ВО «Свобода» (виступаємо третьою особою у справі) щодо перейменування проспектів Степана Бандери і Романа Шухевича на 28 жовтня.

Мусимо прийти на наступне засідання й таки відстояти перейменування проспектів.

Нагадаємо, що окружний адмінсуд міста Києва відмінив рішення Київради щодо перейменування проспектів Степана Бандери і Романа Шухевича в Києві.

У липні 2016 року Московський проспект у Києві перейменували на проспект Степана Бандери. А у червні 2017 року Київрада перейменувала проспект Ватутіна на Шухевича.

На цю тему читайте також:

• Учора – вечір пам’яті Степана Бандери, сьогодні – акція протесту проти назви “Московський міст” (+відео)

Сообщение Справа щодо перейменування проспектів Бандери та Шухевича: засідання суду перенесли появились сначала на Український репортер.

Про це він написав у Фейсбуку.

“Реваншу не буде! По-перше: ми готуємо апеляцію на рішення Окружного адмінсуду Києва, що скасував рішення Київради про перейменування двох проспектів на честь Степана Бандери та Романа Шухевича”, – повідомив мер столиці.

За його словами, йдеться про зміну в рамках декомунізації старих назв проспектів Московського і Ватутіна.

“І, по-друге: на наступній сесії Київради ми, за процедурою, ще раз ухвалимо рішення про відповідне перейменування радянських проспектів”, – додав Кличко.

Нагадаємо, що 25 червня Окружний адміністративний суд Києва скасував рішення про перейменування Московського проспекту на Степана Бандери і проспекту генерала Ватутіна на Шухевича.

Бандера – оголений дріт, по якому тече напруга національної волі. Українці коментують у соцмережах рішення суду скасувати перейменування проспектів Бандери і Шухевича

7 липня 2016 року Московський проспект став проспектом Бандери.
1 червня 2017 року проспект Ватутіна перейменували на Шухевича.
Також цьогоріч 19 червня депутати Харківської міської ради підтримали рішення про повернення проспекту Петра Григоренка імені радянського маршала Георгія Жукова.

Фото: “Український репортер”

Відео: 

https://youtu.be/C0l2IqarAxw

Сообщение У Кличка готують апеляцію на рішення суду про перейменування проспектів Бандери і Шухевича появились сначала на Український репортер.

“…Окружний адмінсуд міста Києва. Суддя Чудак Олеся Миколаївна, до речі, суддя що переслідувала майданівців, скасувала рішення Київради щодо перейменування проспектів Степана Бандери і Романа Шухевича в Києві”, – написав депутат Київради від фракції “Свобода” Юрій Сиротюк на своїй сторінці у Фейсбуку.

“Але як би не чудив Адмінсуд, проспектам Бандери і Шухевича в Києві бути. Попереду апеляція, а якщо потрібно – і Верховний Суд. Ми не дамо нікому зневажати наших героїв!” – cказав Сиротюк.

Він зазначив, що позивачем у цій справі виступає громадська діячка проросійського спрямування Олена Бережна, мати покійної депутатки від Партії регіонів Ірини Бережної.

Іншу сторону представляв адвокат Дмитро Біловчук.

Справа про перейменування проспектів тягнеться ще з жовтня 2016-го (для Бандери) та липня 2017 року (для Шухевича). “Незаконне”, на їхню думку, рішення Київської міської ради оскаржують громадські організації “Антифашистська правозахисна ліга” та “Єврейська правозахисна група”, представницею яких у суді виступає Олена Бережна.

Суд іще не оприлюднив це рішення офіційно.

А тим часом українці почали активно коментувати у соціальних мережах цю подію.

«Проспектів Бандери і Шухевича більше немає. Їм повернули старі назви. Більше року тривала ця битва. Були затяжні суди та акції, на більшості з яких ми брали безпосередню участь. Іноді прихильники Росії непритомніли прямо посеред вулиці. І сьогодні суд постановив все повернути назад… Реванш такий. У нас забирають пам’ять про наших героїв і повертають совок», – написав активіст Сергій Мазур у Фесбуку. Активіст додав, що відбудеться подача апеляції.

«Подяка адвокату Дмитру Біловчуку за пророблену роботу. Ще все попереду. «Борітеся – поборете», – вказав Мазур.

“Бандері та Шухевичу бути на карті Києва! Реванш – це не тільки знищення Медведчуком журналістики, але й подібні псевдозаконні рішення”, – коментує рішення суду у Фейсбуку журналіст Вахтанг Кіпіані.

“73% виборців співають Яблочко і танцюють Комаринського. І хай тепер скажуть, що винен Порошенко. Хоча скажуть… Цим назвам (проспекти Шухевича та Бандери – ред.) у Києві щонайменше 2 роки”, – написав у своїй сторінці письменник Андрій Кокотюха.

Рішення ОАС прокоментував також голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, назвавши свій пост “Не зли(й) Бандеру”:
“Очільник українського визвольного руху та революціонер, в‘язень польських тюрем та нацистських таборів, жертва кілера КГБ – Бандера став одним із символів безкомпромісної боротьби українців за свободу.

Потім – символом відновлення національної пам‘яті про героїв, яких намагалися витерти із нашої свідомості.
Символом того, що наші герої необов‘язково мають подобатися нашим сусідам.

Від учора, після безглуздого рішення київського окружного суду, його ім’я хочуть зробити символом російського реваншу в Україні. Люди, які запустили цей процес, дуже помилилися. Бандера стане початком їхнього кінця.

Він – оголений дріт, по якому тече напруга національної волі. Тому краще його не торкатися”.

В’ятрович також сказав, що повний текст з мотивацією буде через п’ять днів і після отримання повного тексту, буде подавати апеляцію. Боротьба триває!

Сообщение Бандера – оголений дріт, по якому тече напруга національної волі. Українці коментують у соцмережах рішення суду скасувати перейменування проспектів Бандери і Шухевича появились сначала на Український репортер.