Про це розповів директор Центру Віктор Білич, повідомляє кореспондент Укрінформу.

За його словами, близько двох тисяч безробітних, які обіймали високі посади – в міністерствах (97 осіб), Управлінні справами Апарату Верховної Ради України (111 осіб), офісі Генерального прокурора України (175 осіб), Національному банку України (32), Державній фіскальній службі (63 особи) та інших.

Серед безробітних – 4 народні депутати України попереднього скликання, перший заступник та заступник міністра, три голови районних державних адміністрацій, 247 керівників підприємств, 132 прокурори, 3 судді.

Роботодавці подали на біржу праці у Києві понад 8 700 вакансій, крім того, ще близько 8 тисяч вакансій є з інших джерел.

За даними «Українського репортера», у Київському міському центрі зайнятості пропонують вакансії комірника – 15 тисяч гривень, прибиральника – 6 тисяч, економіста-фінансиста – 10 тисяч 631 гривня, менеджера торгівлі – 19 тисяч, керуючого відділенням банку – 40 тисяч гривень, оператора котельні – 5 тисяч, сторожа – 5 тисяч, столяра – 10 тисяч, бетоняра – 10 тисяч, медсестри – 550 гривень… Є чимало інших пропозицій.

Цікаво, на які посади хотіли би працевлаштуватися колишні прокурори, заступники міністрів, екс-депутати, які, очевидно, мають у власності елітні автомобілі, яхти, розкішні дачі, чиї діти навчаються за кордоном?

Можливо, підуть працювати комірниками, бетонярами, сторожами? І навіщо їм ця біржа? У них же є мільйони “під подушкою”.

Фото «Українського репортера»

Сообщение Дві тисячі колишніх топ-чиновників зареєструвалися на біржі праці появились сначала на Український репортер.

За даними Міністерства соціальної політики наприкінці 2018 року було зафіксовано 3 мільйони 200 тисяч трудових мігрантів. У сучасному глобалізованому світі люди дедалі частіше вдаються до трудової міграції.

«Згідно з результатами опитування «HeadHunter Україна», у 92% респондентів таке бажання є. Водночас, попри бажання працювати за кордоном, люди стикаються з проблемою довготривалої розлуки з сім’ями. Відповідно реальний досвід роботи має лише 29% респондентів. Незважаючи на бажання попрацювати в іншій країні, практично кожен шостий не вжив жодних дій для виїзду за кордон. Більш активні охочі виїхати в основному вчать мову, готують документи для виїзду і моніторять пропозиції роботи», – повідомляє День.

Найбільш популярними країнами для міграції є Польща, США, Німеччина, Канада та Чехія. Відповідно для українців охоче відкривають двері Китай, Кіпр, Німеччина, Польща та США. Серед популярних професій на ринку праці – фахівці сфери ІТ, топ-менеджери, спеціалісти виробничої галузі й продажів.

«Нині ринок трудової міграції досить динамічний. Тоді як у сусідній Польщі кількість вакансій й пропозицій знизилась на 12%, то у Німеччині пропозицій стало пропорційно більше на 12%», – гооврить Юлія Дрожжина.

Мігранти насамперед хочуть заробити грошей, працюючи у іншій країні. Ще третина розраховують згодом там залишитися. Серед інших популярних цілей міграції: цікавий життєвий досвід, можливість подорожувати, а також забезпечити краще майбутнє для себе та своїх дітей.

У середньому на ринку праці за кордоном шукають фахівців з досвідом роботи від трьох до чотирьох років. Якихось вікових обмежень немає, все залежить від конкретної галузі.

Багато хто готовий іти на компроміси щодо працевлаштування за кордоном. Так, частина респондентів зазначила, що вони ладні працювати не за фахом. Понад 50% опитаних готові додатково навчатися заради роботи за кордоном.

Знайшлися серед респондентів й ті, хто хоче працювати й на нижчій посаді, аби в іншій країні. І всього 3% не готові йти на будь-які компроміси.

Сообщение 92 відсотки українців готові шукати краще життя за кордоном появились сначала на Український репортер.

Усього до конкурсу було допущено 1646 кандидатів, які подали більше 5 тисяч пакетів документів на різні посади. Кандидати склали кваліфікаційній іспит (тестування на знання законодавства та співбесіди). Ті, хто подолали прохідний бал, були допущені до наступних етапів конкурсу: психофізіологічного дослідження із застосуванням поліграфу та співбесіди. Співбесіди пройшли 441 кандидатів на посади слідчих, 356 – на посади державних службовців. Про це інформує ДБР.

Формування слідчих підрозділів

За результатами конкурсу забезпечено кадрами 3 управління досудового розслідування центрального апарату ДБР. Конкурс було оголошено на 152 посад слідчих, обрано – 126 переможців, 26 посад залишилися вакантними. З 6 посад спеціалістів слідчих управлінь обрано одного переможця конкурсу.

До першого управління — з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції — оголошено конкурс на 57 посад, обрано – 48 осіб. До другого – з розслідування злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів та у сфері правосуддя: оголошено – конкурс на 57 посад, обрано – 47 осіб. До третього – управління з розслідування військових злочинів за результатами конкурсу –заповнено 31 з 38 вакансій.

Дотримання квотного принципу

У конкурсі на 102 посади слідчих ДБР взяли участь кандидати, які вже працюють слідчими в інших правоохоронних органах. Серед них обрано 80 переможців. Для кандидатів, які не працювали слідчими протягом останнього року, відбувся конкурс на 50 посад. Серед них обрано 46 переможців.

У центральному та семи територіальних управліннях ДБР передбачено 383 посади слідчих: 152 посади в центральному апараті та 231 посада – в територіальних органах. Згідно зі встановленими законом квотами, 48,6% слідчих ДБР обираються з тих, хто працює на посадах слідчих правоохоронних органах, 51,4% – не працює на посаді слідчого. При цьому квоти для центрального апарату та територіальних органів відрізняються – у територіальних управліннях для 64% слідчих не вимагається стаж роботи взагалі, 36% – це діючі слідчі у правоохоронних органах. Водночас, у центральному апараті – 33% не повинні працювати на посадах слідчих протягом останнього року, а 67% – це діючі слідчі.

Про ДБР читайте також:

• Мін’юст пропонує влаштувати люстраційну перевірку директора ДБР Романа Труби. Чекають на “добро” від президента
• Мільйонери хочуть працювати в Державному бюро розслідувань України. Розпочалася перевірка

Сообщение Державне бюро розслідувань зустрічає кадрове поповнення – 180 переможців конкурсу появились сначала на Український репортер.

Таку ж цифру – 2 млн українських заробітчан – наприкінці лютого називала і міністр з питань гуманітарної допомоги та біженців Беата Кемпа. Торік польські компанії попросили надати візи для 1,3 млн вихідців з країн колишнього СНД. Більшість із них – громадяни України.

Наші чиновники наводять значно менші дані. У січні посол України в Польщі Андрій Дещиця говорив про один мільйон українців.

Рушій економіки Польщі та джерело валюти

За підсумками 3-го кварталу 2017 року, 307,8 тисячі українців платили внески до польського фонду соціального страхування – тобто мали офіційне працевлаштування. Це на 78% більше, ніж роком раніше (172 тисячі). Тобто польські работодавці почали виводити нелегалів з тіні, що дає українцям на чужині певний правовий і соціальний захист.

За словами польських чиновників, кількість українських заробітчан у Польщі зростає, але темпи дещо сповільнилися, оскільки пік був у 2016-2017 роках.

За прогнозами Національного банку Польщі, до кінця 2020 року місцевий ринок праці щорічно прийматиме 200-300 тисяч трудових мігрантів з України. Щоправда, цей прогноз дуже умовний, адже залежатиме від візової політики країн ЄС і внутрішньої ситуації в Україні.

Національний банк України також визнає, що трудова міграція з України залишиться високою в наступні 2-3 роки. І саме заробітчани є одним з основних джерел надходжень валюти в країну. Зокрема, переказали додому за перше півріччя 2017-го 2,3 млрд євро.

Більш детальні цифри називає Нацбанк Польщі. У 3-му кварталі 2017 року українці переказали на батьківщину 3,2 млрд злотих, це майже 770 млн євро. Обсяг переказів у 2016 році оцінюють у 8 млрд злотих, або ж $2,22 млрд.

Польща змінила трудові правила для українців

Нагадаємо, що з 1 січня у Польщі змінилися правила працевлаштування, у тому числі для польських компаній, які наймають на роботу громадян України. Тепер польські підприємства більше не зможуть безкоштовно подавати заявки на видачу віз українцям, білорусам, росіянам, грузинам, молдованам і вірменам. З 1 січня 2018 року за це доведеться платити 30 злотих – це приблизно $7,5.

Половина цієї суми залишатиметься місцевій владі, яка вноситиме дані про працевлаштування іноземців у спеціальний реєстр.

Дозволи на роботу до трьох років видаватиме воєвода, дозволи на сезонну роботу (на період до восьми місяців упродовж календарного року) видаватиме староста. Насамперед це спричинить бюрократичну тяганину, адже у деяких воєводствах черга за дозволами на працевлаштування тягнеться по півроку.

Прикордонники і державна інспекція праці контролюватимуть законність працевлаштування іноземців, у тому числі й українців. Торік польські компанії попросили надати візи для 1,3 млн вихідців з країн колишнього СНД. Більшість із них – громадяни України. Водночас лише 300 тис. заробітчан зареєструвалися у державних установах Польщі, решта працювали у тіні.

Поляки рушили на Захід

Українські заробітчани зараз просто необхідні Польщі, яка “знекровлена” масовою трудовою міграцією власних громадян і відчуває кадровий дефіцит. У пошуках високих зарплат і кращої долі сотні тисяч молодих поляків їдуть до інших країн Західної Європи. Так, до 2004-го, коли для поляків тільки відкрився європейський ринок праці, за кордоном перебували майже 800 тисяч громадян. До 2013 року ця цифра зросла до 2,2 млн.

Поляки вже є найбільшою групою мігрантів у Великій Британії – за останніми даними, там мешкають 845 тисяч людей, народжених у Польщі. Для прикладу, до Німеччини перебралися 700 тисяч поляків,  Ірландії – 110 тисяч,  Норвегії – 100 тисяч.

Ростислав Цуркан

Сообщение У найми до пана. Поляки тікають до Західної Європи, а українці займають їхні робочі місця появились сначала на Український репортер.

На сьогодні в Україні існує реліктове законодавство щодо посередництва у працевлаштуванні українців за кордоном, метою якого був захист громадян від торгівлі людьми. Тоді за кордон виїжджали тисячі людей у пошуках роботи. На той момент правоохоронні органи навіть моніторили Інтернет та друковані ЗМІ, шукаючи тих, хто пропонує роботу українцям за кордоном без відповідної ліцензії.

Ця дамба була розрахована на невисокі хвилі міграції. Коли ж за кордон поїхали мільйони, то існуюча системи захисту наших громадян у вигляді ліцензування посередництва на працевлаштування українців за кордоном надто застаріла. Мільйони українців знаходять роботу за кордоном, минаючи українські агентства. Тому слід привести законодавство до існуючих реалій.

Логіка держави у збереженні старої системи лежить на поверхні: державні й правоохоронні органи не можна ні в чому звинуватити. Ні в чому, окрім бездіяльності. Але люди, які керують країною, повинні перейти від захисту самих себе до захисту громадян.

Популярними для українців за кордоном є допоміжні роботи в різних галузях, на будівництві, догляд за домом. До 2014 року до п’ятірки країн, які користувалися популярністю серед трудових мігрантів із України, входили Росія, Польща, Італія, Чехія та Іспанія. Після розв’язання Росією війни та отримання безвізового режиму наші громадяни обрали країни ЄС. Коли держава ще могла порахувати без сторонньої допомоги кількість трудових мігрантів, то їхня загальна кількість становила 1,2 млн чоловік. Сьогодні наших громадян за кордоном від 3 до 8 млн. Навіть за відсутності перепису населення в країні все ж таки можна припустити, що цифри будуть ще більшими.

І таке зростання кількості людей, які шукають кращої долі за кордоном, пояснюється тим, що в Україні збільшується безробіття. За останніми даними, наведеними Державною службою статистики, рівень безробіття на жовтень 2017 року становив 9,4%. Показник зріс за рік на 0,2%. Для порівняння, в Євросоюзі людей, які не можуть знайти роботу, 7,3%, що на 12% менше, ніж рік тому. Тож зовсім не дивно, що Держстат фіксує зменшення доходів у домогосподарствах від підприємницької діяльності. Головні посадовці країни постійно акцентують увагу на зростанні мінімальної та середньої заробітної плати, але відмовчуються стосовно створення нових робочих місць.

Директор департаменту монетарної політики й економічного аналізу НБУ Сергій Ніколайчук розповів про очікування збільшення кількості мігрантів у найближчі 2–3 роки. А директор консульського департаменту МЗС Андрій Сибіга у 2016 році заявив про 5 мільйонів українців, які легально працюють за кордоном, що вже тоді становило 5–8% від загальної кількості працездатних осіб в Україні.

Тому треба закріпити в законодавстві те, що вже є практикою. Запросити компанії з Європейського Союзу, які займаються посередництвом у працевлаштуванні у своїх країнах, відкривати у нас представництва. Дозволити їм це робити за спрощеною процедурою.

Якщо Україна не змогла захистити своїх громадян у власній країні, то слід захистити їх за кордоном. Ці люди є рушійною силою, яка здатна зробити реформи в нашій країні, а також захищати інтереси нашої держави в країнах проживання. Сьогодні стало відомо, що головна інспекція праці Польщі відкрила інформаційну телефонну лінію для трудових мігрантів з України. Польща це зробила, а Україна?

Сообщение Думка експерта: необхідно спростити роботу агентств із працевлаштування українців за кордоном появились сначала на Український репортер.

Кандидат повинен уміти писати прес-релізи, публікувати новини в офіційних соцмережах та слідкувати за всіма публікаціями у ЗМІ.

«Приєднавшись до нашої динамічної команди, ви будете організовувати висвітлення внутрішніх заходів у палаці, в тому числі урочистих церемоній і вечірок в саду, і надавати інформаційну підтримку на заходах», – йдеться в описі вакансії.

Поки що кандидата шукають неспішно, бо він почне працювати з квітня, тож у Кенсінгтонському палаці готові прийняти всіх бажаючих. Кращі кандидати вирушать на особисту співбесіду з парою.

Обіцяють, що робота буде цікавою, проте непростою: по-перше, кандидату належить допомогти в організації весілля, яке відбудеться 19 травня, по-друге, всюди супроводжувати королівську пару і бути на зв’язку вдень і вночі. Контракт з успішним кандидатом підпишуть на 12 місяців. Після чого за згодою обох сторін контракт можуть продовжити.

Сообщение Робота мрії. Принц Гаррі та Меган Маркл шукають асистента появились сначала на Український репортер.

Також за 10 місяців поточного року держава надала професійне навчання для 153 тисяч безробітних. 200 тисяч людей залучалися до громадських та інших тимчасових робіт.

З початку року в Державну службу зайнятості звернулися 169 тисяч (+11%) роботодавців, які повідомили про 904 тисячі вакансій (+12%).

Сообщение Офіційно: в Україні 282 тисячі безробітних появились сначала на Український репортер.

Тим часом Держстат звітує, що в Україні зменшується безробіття. Так, у вересні кількість зареєстрованих безробітних становила 303 тисячі осіб, що на 8,9 тисячі менше, ніж у серпні. Рівень безробіття в Україні становить 1,2%.

Кількість вакансій у вересні становила 73,4 тисячі, конкурс на одне робоче місце становить 4 людини.

Більше про пенсійну реформу читайте тут

Пенсійна реформа. Найважливіше для гаманця

Сообщение Роботодавців зобов’яжуть брати на роботу 45-річних – Гройсман появились сначала на Український репортер.

Половина цієї суми залишатиметься місцевій владі, яка вноситиме дані про працевлаштування іноземців у спеціальний реєстр.

Дозволи на роботу до трьох років видаватиме воєвода, дозволи на сезонну роботу (на період восьми місяців упродовж календарного року) видаватиме староста. Насамперед це потягне за собою бюрократичну тяганину, адже у деяких воєводствах черга за дозволами на працевлаштування тягнеться по півроку.

Прикордонники і державна інспекція праці контролюватимуть законність працевлаштування іноземців, у тому числі й українців. Торік польські компанії попросили надати візи для 1,3 млн вихідців з країн колишнього СНД. Більшість із них – громадяни України. Водночас лише 300 тис. заробітчан зареєструвалися у державних установах Польщі, решта працювали у тіні.

У 2016 році польська Державна інспекція праці провела понад 4,2 тис. перевірок законності працевлаштування іноземців. Найбільшою групою нелегалів (понад 84%) були саме громадяни України.

Хоча українських заробітчан із готовністю наймають у Польщі через схожість мов і культур, деякі поляки невдоволені засиллям дешевої робочої сили зі Сходу, яка гальмує зростання зарплат. Влада країни побоюється, що після надання Україні безвізу нелегальних трудових мігрантів з України стане ще більше.

Сообщение Польща змінила трудові правила для українців появились сначала на Український репортер.

Найнуднішою сферою для роботи назвали юриспруденцію. Так вважають 81 відсоток опитаних.

Другу позицію займає сфера управління проектами, не цікавою її вважають 78% респондентів.

На третьому місці – сфера функцій підтримки (71%).

Далі йде фінансовий контроль (68%), консалтинг і аккаунтінг (67%), фінансовий сервіс і банкінг (67%), інженерна сфера (64%), продажі (61%), маркетинг і комунікації (60%), а також IT-сфера (56%).

Цікаво, що свою сферу називали нудною як прості співробітники, так і начальники.

Найменш нудною люди назвали роботу в сфері освіти, управлінську роботу і те, чим займаються науковці і дослідники.

Дослідники також спробували з’ясувати в яких країнах люди найбільше нудьгуються на роботі.

Трійка лідерів – ОАЕ, Італія та США. А найбільш “весело” працювати жителям Швейцарії.

Сообщение Британці склали рейтинг найнудніших професій появились сначала на Український репортер.