Під час хрещення Спасителя світ уперше сприйняв повноту Пресвятої Трійці: Бог-Отець промовив з небес, Син Божий хрестився у водах Йордану, а Святий Дух явився у вигляді голуба. Цей день символізує не лише духовне оновлення, а й очищення водою, що стало головною традицією свята.

2026 року українці святкуватимуть його за новоюліанським календарем.

Раніше Православна Церква України користувалася старим — юліанським — календарем, згідно з яким Хрещення Господнє (Водохреща або Богоявлення) святкували 19 січня.

2023 року ПЦУ ухвалила рішення перейти на новоюліанський календар, який вважається більш точним і сучасним:

досконаліший за юліанський;

точніший за григоріанський, ближчий до реальних астрономічних подій.

Через цю зміну всі неперехідні свята, включно з Хрещенням Господнім, змістилися на 13 днів раніше. Саме тому Водохреща 2026 року припадає на 6 січня.

Водохреща (Хрещення Господнє, Богоявлення) — це не просто церковне свято, а духовне оновлення та єднання з історичною та культурною спадщиною українського народу. Пірнаючи в ополонку, освячуючи воду та виконуючи обряди предків, кожен українець шанує явлення Святої Трійці, очищення душі та тілесне оздоровлення.

Свято Водохреща пронизане багатими традиціями:

Водосвяття — освячення води у церкві та природних водоймах, надаючи їй цілющих властивостей;

Купання в Йордані — занурення у крижану воду, що символізує очищення від гріхів та оновлення тіла й духу;

Водохресний вечір — пісна вечеря напередодні свята з традиційними стравами: кутею, узваром, пісним борщем;

Народні звичаї — прибирання домівок, щедрування, випускання голубів під час освячення води; хрести з воску символізують Святу Трійцю та оберігають родину.

Особливе місце в традиціях займає підготовка ополонки у формі хреста, освячення води священиком та символічні ритуали, що збереглися з дохристиянських часів.

Незважаючи на піст і духовний зміст свята, українці готують різноманітні пісні страви, що мають символічне значення:

Голодна кутя — без масла та вершків;

Узвар — компот із сухофруктів;

Пісний борщ — можна додати в’ялені фрукти;

Риба, вареники, голубці та пироги — з різними пісними начинками;

Печиво «Хрести» — обрядовий смаколик, що символізує добробут.

Нехай це світле свято принесе у наше життя мир, любов та благодать. Нехай свята вода змиє всі печалі, дарує чистоту душ та оновлення сердець.

Нехай цей день буде сповнений радістю, спокоєм та світлими надіями!

Сообщение Сьогодні українці святкуть Водохреще появились сначала на Український репортер.

Зазвичай цього дня українці йдуть до церкви на богослужіння. Потім – вирушають додому та збираються за великим святковим столом. На Щедрий вечір знову готують обрядову кутю – це називається Друга кутя. Оскільки Різдвяний піст закінчився, то обмежень в їжі немає – як на Святвечір. Тому на стіл, окрім куті, ставлять м’ясні страви, холодець, вареники та пироги з різними начинками. Загалом вважалося, що ця вечеря має символізувати достаток.

Трапезу розпочинають з молитви, а ввечері чи наступного дня спалюють дідуха, якого заносили в хату на Святвечір – так очищали оселю від нечистої сили.

З вечора молодь йде щедрувати, бажаючи в обрядових піснях щедрого урожаю та добробуту в наступному році. Крім цього, ніч вважалася магічною, тому дівчата ворожили на майбутнє.

Найбільшою традицією Щедрого вечора було ходіння з вертепом та водіння Кози. Достеменно невідомо, що символізував обряд. Припускають, що водіння кози було пов’язано з грецькими обрядами для закінчення року і народженням нового Місяця. Козу Маланку одягають у вінок зі стрічками, намисто та інші прикраси. Її хлопець Василь одягає жупан, шаровари та чоботи. У костюмах люди ходять від будинку до будинку, співають щедрівки, розважають господарів танцями та різноманітними жартами.

За сюжетом сценки, коза “помирала”, за нею тужили та намагалася “оживити”. Здебільшого це вдавалося, що, ймовірно, означало настання нового року.

Що не можна робити в Щедрий вечір
Щедрий вечір мав свої заборони, яких дотримувались для залучення щастя в наступному році. Наприклад, на Маланку не можна:

готувати до столу страви з риби – щастя може “уплисти”
зустрічати свята в темному чи брудному одязі
лихословити та сваритися
позичати комусь гроші та рахувати монети
відмовляти в допомозі
викидати сміття – можна раптово винести щастя з дому

За народними повір’ями, ворожіння вночі проти 1 січня вважається достовірним. Наприклад, незаміжні дівчата клали під подушку чотирьох королів з колоди карт, аби побачити уві сні майбутнього нареченого. Крім того, клали під подушку гребінця і, лягаючи спати, нашіптували: “Суджений-ряжений, розчеши мені голову!”. Хто присниться, з тим випаде йти під вінець.

Також дівчата виходили на вулицю, і яка першою з тварин зустрінеться, таким на вдачу наділить доля судженого: якщо пес, то лихим, а життя буде собачим, вівця — тихим і сумирним тощо.біля воріт насипають три купки зерна, а вранці перевіряють: якщо їх ніхто не чіпав, то сімейне життя буде щасливим, і навпаки.

Уже на світанку 1 січня, на свято Василя, в Україні хлопці починали посівати зерном. В народі вважалося, що посівання приносять добробут, щастя та великий урожай на весь рік.

Сообщение Щедрий вечір, добрий вечір! Добрим людям на здоров’я! Традиції свята появились сначала на Український репортер.

Про це повідомив у Телеграм віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

“Амбасадори UNITED24, світові зірки зачитали “Щедрик” і вітають українців зі святами! Щедрик — відомий на весь світ, і сьогодні його виконують партнери UNITED24 на підтримку України. Зараз це важливо, як ніколи. Дякую!”, – написав Федоров.

https://t.me/zedigital/4075

Сообщение Світові зірки виконали “Щедрик” і привітали українців із Різдвяними святами (+відео) появились сначала на Український репортер.

Традиції щедрування поширені на всій території України, проте кожен регіон має свої особливості обрядів, святкування та традиційної кухні. Також Щедрий вечір відзначають в українській діаспорі за кордоном.

Як розповіла дослідниця та укладачка номінального досьє обряду щедрування Марина Соботюк, ця традиція з’явилася ще з дохристиянських часів.

Святкування Щедрого вечора або свята Маланки відбувається 31 грудня у формі “новорічних обходів”. В цей день заведено готувати 12 обрядових страв, щедрувати й “водити козу”. Також важливою складовою святкування став “Щедрик” Миколи Леонтовича.

“Традиція щедрування жива: вона пройшла нелегкі випробування в нашій історії і збереглась завдяки її носіям, завдяки тим, хто її популяризував у різні часи. Водночас ми маємо тисячі прикладів, коли національна культурна спадщина надихала митців на створення сучасних творів з етнічними мотивами. Одним з найяскравіших таких проявів є “Щедрик” Миколи Леонтовича”, – зазначив т. в. о. Міністра Культури Ростислав Карандєєв.

Обрядову пісню “Щедрик” українського композитора Миколи Леонтовича планують також внести до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства.

“Наша мета — довести світові, що мелодія “Carol of the Bells” має насправді суто українське “громадянство”. Відповідно до правил ЮНЕСКО, одна з вимог для включення елементу до світового Списку — це його включення до національного переліку об’єктів нематеріальної культурної спадщини, тому сьогоднішня подія — важливий крок до світового визнання”, – зазначила Перша заступниця Міністра закордонних справ України Еміне Джапарова.

Крім “Традицій Щедрого вечора” у списку нематеріальної спадщини вже є низка елементів, що пов’язана з новорічними святкуваннями, зокрема:

Сообщение Традиції Щедрого вечора внесли до списку нематеріальної спадщини України появились сначала на Український репортер.

“Піккардійська Терція” продовжує піснею об’єднувати Україну. У жовтні цього року акапельний колектив успішно гастролював із програмою “Сад ангельських пісень” містами сходу та центру України. Тоді артисти концертували у Черкасах, Кропивницькому, Дніпрі, Кременчуку, Полтаві, Харкові та Сумах. Новий тур піккардійців – своєрідне продовження осінніх концертів, але цього разу, окрім хітів, – із колядками та різдвяними піснями у репертуарі.

– Наші зимові концерти – уже добра традиція, – каже художній керівник вокальної формації “Піккардійська Терція” Володимир Якимець. – Щороку у період Різдвяно-Новорічних свят стараємося подарувати українцям святковий настрій. Народження Христа вселяє надію. Віримо, що і з допомогою Бога, і з щоденними подвигами наших Збройних Сил ми, врешті, переможемо ворога.

Цьогоріч святкуємо Різдво разом із цілим світом, тож заколядуємо різними мовами. Але наші слухачі, окрім коляд, почують і ті пісні, які так люблять і завжди чекають, – “Пустельник”, “Старенький трамвай”, “Очі відьми”… Виконаємо і кілька прем’єр – нехай це буде сюрпризом.

Графік зимового туру “Піккардійської Терції” (2023-2024):
15.12 – Луцьк (Драмтеатр) / 19:00
Квитки: https://bitly.ws/32sZp
16.12 – Тернопіль (ПК «Березіль») / 18:00
Квитки: https://bitly.ws/32sZx
17.12 – Чернівці (Філармонія) / 18:00
Квитки: https://bitly.ws/32sZG
18.12 – Кам‘янець-Подільський (Міський будинок культури) / 18:00
Квитки: https://bitly.ws/32sZR
19.12 – Хмельницький (Філармонія) / 19:00
Квитки: https://bitly.ws/32t24
20.12 – Івано-Франківськ (Драмтеатр) / 18:00
Квитки: https://bitly.ws/32t2e
21.12 – Рівне (Драмтеатр) / 18:30
Квитки: https://bitly.ws/32t2o
22.12 – Київ (МЦКМ «Жовтневий») / 18:00
Квитки: https://bitly.ws/32t2D
23.12 – Вінниця (Драмтеатр) / 19:00
Квитки: https://bitly.ws/32t2Y
08.01 – Львів (Театр Заньковецької) / 16:30 та 19:30
Квитки: https://bitly.ws/32t5b
10.01 – Одеса (Український театр) / 18:00
Квитки: https://bitly.ws/32t3n
11.01 – Біла Церква (ПК «Росава») / 19:00
Квитки: https://bitly.ws/32t3y
12.01 – Чернігів (Палац культури) / 18:00
Квитки: https://bitly.ws/32t3K
13.01 – Звягель (Палац культури) / 18:00
Квитки: https://bitly.ws/32t3U
14.01 – Житомир (Драмтеатр) / 18:00

Галина ГУЗЬО

Сообщение “Піккардійська Терція” вирушає у всеукраїнський “Різдвяний тур” (+ відео, графік туру) появились сначала на Український репортер.

Першій леді допомагали прикрашати Білий дім 300 дизайнерів і декораторів. Масштаби різдвяного оздоблення просто вражають.

Було використано 98 ялинок, 34 тисячі прикрас, 142 тисячі вогників, 72 віночки з червоними стрічками, понад 22 тисячі дзвіночків, 350 свічок і 4600 метрів стрічок, пише News Yahoo.

Тут є багато оленів, прикрас у вигляді цукерок та інших смаколиків і неймовірна кількість найрізноманітніших іграшок.

Головна ялинка висотою 5,6 метра традиційно розташована у Блакитній кімнаті. Навколо неї їздить іграшковий потяг.

Їдальня Білого дому перетворилася на справжню майстерню Санти – тут і гарні ялинки, і ельфи з верстатами, різні інструменти для створення іграшок та подарунки, які чекають на свою чергу для запакування.

Особливе місце відведене для традиційного пряникового Білого дому. Для його виготовлення використали 40 аркушів тіста для цукрового печива, 40 аркушів пряничного тіста, 41 кг пастили, 14 кг шоколаду і 23 кг глазурі.

Китайська кімната нагадує справжню кондитерську, де продають випічку. Червона кімната присвячена святковому рукоділлю, а Вермейлівська – музиці. Тут є великі фігури оркестру морської піхоти з трубами, які обертаються.

Бібліотека перетворилася на дитячу кімнату з тематикою казок: вона прикрашена мерехтливими зірками, золотими місяцями, іграшками і книжками. Державна їдальня і Східна кімната гарно оздоблені деревами, адвент-календарями та оленями.

“На цьогорічні свята в Білому домі наша тема надихається тим, як діти відчувають цей святковий сезон: повністю присутні у красі та щедроті навколо себе, їхні відчуття запалені, серця відкриті для “Магії, дива і радості” сезону.

У нас є чарівні сани Санти, підвішені в повітрі у Великому фоє, робочий потяг, який біжить навколо офіційної ялинки Білого дому, і пряниковий Білий дім, який святкує 200-річчя улюбленого дитинства. Це була ніч перед Різдвом!

Під час канікул чекаємо на тисячі відвідувачів Білого Дому – “Народного Дому”. Нехай спогади, які зробили цей сезон відпусток, нагадають нам усім про благословення, яке є нашою Нацією”, – написала Джилл Байден у дописі в Instagram.

Сообщение До Різдва Білий дім став казковим: розкішні ялинки, олені, безліч солодощів, прикрас та 142 тисячі вогників (+фото) появились сначала на Український репортер.

Про це розповіли на офіційній сторінці Укрпошти в соціальній мережі Facebook. У компанії зазначили, що отримували багато питань від клієнтів щодо листів до Святого Миколая. Тепер резиденція відкрита й Укрпошта починає приймати послання до Чарівника.

Як відправити листи до Святого Миколая? Разом із дитиною можна написати лист з побажаннями, розповісти про дитячі мрії та сподівання. Надсилати лист потрібно за адресою: місто Київ, вулиця Хрещатик, 22, 01001. Важливо, щоб на конверті обов’язково була вказана повна адреса відправника: це необхідно для того, щоб відповідь від Святого Миколая не загубилася і знайшла потрібну домівку.

“Дивовижа зимових свят відчувається нами однаково сильно: хоч у 6 рочків, хоч у 60. Оберігаймо її”, – написали в компанії.

Слід зазначити, що вікових обмежень немає. Написати лист може кожен українець. Вартість відправки послання дорівнює стандартному тарифу від Укрпошти – 12 гривень.

Минулого року резиденція теж працювала. Тоді на сторінці Укрпошти працівники зізнавалися, що коли читали дитячі листи – і сміялися, і плакали, і відчули купу емоцій. Зокрема, з тих листів, які були опубліковані в соціальній мережі, можна побачити, що саме просило багато українських дітей: літаків, ППО, перемоги.

Раніше стало відомо, що в Україні все ж буде стояти головна ялинка. Щороку її встановлюють на Софіївській площі в столиці. Проте гроші будуть витрачатися на символ свята не з міського бюджету столиці, а за благодійні внески меценатів. Також голова компанії Folk Ukraine Ігор Добруцький розповів, що на локації не буде фудкортів, як і минулого року.

Слід зазначити, що в 2022 році на Софіївській площі Києва теж встановлювали ялинку. Тоді її прикрашали синьо-жовтими гірляндами, які живились від генератора.

Сообщение Укрпошта відкрила резиденцію Святого Миколая появились сначала на Український репортер.

Учасники “Київської Коляди”, які колядували на Різдво (25 грудня та 7 січня), цього разу виконали щедрівки з Полтавщини, Хмельниччини, Київщини, а також показували обряд “водіння Кози”, – повідомляє Суспільне.

13 січня за церковним календарем відзначають преподобної Меланії, а 14 січня — Василя. Вечір перед другим різдвяним святом, святого Василя, називається в українців “Щедрий Вечір”. У цей вечір щедрують: співають традиційні народні щедрівки, в яких зазвичай описують приплід худоби, врожай пшениці і багате заможне життя.

Нагадаємо, що 25 грудня минулого року у Києві на станції метро “Золоті ворота” спільнота “Київська коляда” влаштувала різдвяні співи, до святкового заходу долучились десятки людей.

Це не перший рік учасники спільноти розважають киян своїми співами на свята. Учасники колективу шиють костюми самостійно. Багато з них, окрім колядування, захоплюються традицією української вишивки та традиційного одягу. Збирають старий автентичний одяг з усіх куточків світу.

Спільнота “Київська Коляда” створена як місце зустрічі всіх киян: дітей і дорослих, які хочуть навчитися колядувати і щедрувати, водити Козу і Маланку, перейняти красиві і різноманітні колядки і щедрівки записані від носіїв етнічної культури нашого народу. Підготовка у Школі коляди проводиться зазвичай з 1 листопада до кінця грудня: 2 місяці усі охочі вчать обрядових новорічно-різдвяних пісень.

Сообщение На Щедрий вечір у столичному метро водили Козу і співали давні щедрівки появились сначала на Український репортер.

Авторами цього рукотворного Різдвяного дива є шанована у селі сім’я педеагогів  – Ганна та Леонід Мацанюк.

– Цю оригінальну шопку ми створили вперше, хоч таку ідею я виношувала давно, бо яке ж Різдво без коляди і шопки (вертепу), – розповідає Ганна Миколаївна, вчителька математики та фізики. – А цього року вирішила: мусимо змайструвати з чоловіком шопку, таку, яка у пам’яті з часів мого дитинства, що пройшло на Тернопільщині. Там, не дивлячись на радянські заборони, Різдвяні свята всеодно завжди були справжньою казкою, з вертепами, шопками, колядниками. І коли теперішні Різдво, Щедрий вечір захмарені війною, особливо захотілося хоч трішки додати односельцям святкового настрою. До того ж, наш зять Андрій з першого дня повномасштабного вторгнення перебуває на війні, я бачу, як сумують за татком наші внучки Марічка та Соломійка, тому й захотілося розрадити і їх. Дівчаткам така ідея сподобалася найбільше і вони залюбки допомагали дідусеві, бо він був нашим головним виконавцем.

Хоч усе робили разом – малювали макети, шукали варіанти в Інтернеті, вимірювали, вирізали, збирали необхідні матеріали. Ходили до річки за очеретом, потім зв’язували його і оздоблювали стіни. А оскільки все робили власним коштом, та й часу було обмаль, довелося дещо спростити ідею. Бо одразу хотіли замовити фігурки у Європі, але зрозуміли, що не встигнемо їх отримати до Різдва, тому довелося трохи поекспериментувати – зупинилися на варіанті вирізання лобзиком з фанери.

І ось змайстрували каркас, оздобили стіни, застелили підлогу сіном і поселили у шопку Святе сімейство – маленького Ісусика у яслях, Матір Божу, Святого Йосипа, трьох царів та овечок, осла і навіть верблюда. А два ангели над шопкою сповіщають про народження Христа та пророчать довгожданну перемогу Україні. Також підсвітили шопку гірляндою, що надало їй ще більшої святковості.

Поки робили шопку, з’явилося багато нових ідей, які умільці планують втілити вже наступного року. Першокласницям Марічці і Соломійці дуже сподобалося майструвати з дідусем. Треба сказати, що Леонід Олексійович, вчитель трудового навчання, – майстер на усі роки. У Чернятинській школі діє постійна виставка його різноманітних робіт з дерева і металу, різьблених і випалених.

Автори цього творчого сімейного проекту дуже радіють, що їх робота так сподобалася односельцям. На Різдвяні свята ще й випадає храмове свято села Чернятин, тож шопкою мали змогу полюбуватися гості, запрошені на святкову Службу священники сусідніх парафій. До речі, віднедавна церкву було відвойовано зусиллями людей у московського патріархату і цьогорічне Різдво вже святкували у Православній церкві України разом із новим священником, Отцем Миколою. Він родом із Львівщини, тому дуже зрадів, що у церкві Різдво буде із шопкою.

«Насправді, дуже важливо, що шопка, чи Різдвяний вертеп, це не просто макет відображення вифлеємської стайні в ніч Різдва Христового і що люди любуються її красою. У ці величні дні ми всі замислюємося, що Ісус Христос несе нам мир, радість, любов та надію на перемогу. І це все у нас обов’язково буде, – каже Ганна Мацанюк. – І люди наші дуже згуртувалися. Цього року, мені видається, односельці як ніколи здружилися у  Різдвяній коляді – усе село обійшли, усіх обколядували-обвіншували, щастя, здоров’я кожній сім’ї побажали, та перемоги нам усім.  Десять тисяч гривень із наколядованих грошей направимо на потреби наших захисників, а решту коштів передамо на розбудову церкви».

У Щедрий вечір сім’я Мацанюк вітає читачів “Українського репортера” і всіх українців із Різдвяними святами, із Новим роком за старим стилем:

Віншуєм вам нині усі добрі люди,
Нехай Божа поміч завжди з нами буде,
Хай кожної днини, кожної години
Бог благословить, біда хай загине!
Будьмо здорові разом з діточками.
Нехай смутку й горя не буде між нами,

Хай пісня не згине у рідному краю,
Калина хай квітне в зеленому гаю,
Хай ріднеє слово серця зігріває,
А наша Вкраїна нехай процвітає!

Христос ся рождає!  Славімо Його!

Сообщение У Чернятині, що на Вінничині, вперше Різдвяні свята проходять по європейськи, із шопкою появились сначала на Український репортер.

Вогонь єдності приймав Митрополит Епіфаній. “Зустрічаємо цей вогонь, який свідчить, що світло завжди перемагає темряву” — прокоментував Владика.

Вогонь усім охочим роздають у Михайлівському соборі. Уже 12-13 грудня вогонь відправиться з Києва до обласних центрів, а також Краматорська і Конотопа, додали в Укрзалізниці.

“Цієї зими скаутська традиція має для українців особливе значення. Коли всі українці живуть в умовах обстрілів та відключення електроенергії, сяйво Вогню з Вифлеєму стане символом об’єднання та незламності у боротьбі”, – повідомили в Укрзалізниці.

13 грудня отримати вогонь можна буде на вокзалах країни.

Крім Києва, вогонь миру вже доставили до західних міст. Саме з пункту пропуску “Малий Березний – Убля” на кордоні зі Словаччиною передали вогонь.

Вифлеємський вогонь миру – символ єдності та віри в нашу перемогу вже у Львові! Львівські пластуни отримали вогонь на кордоні від польських харцерів, щоб протягом місяця поширити його у школи, церкви, лікарні та інші установи Львова.

Ця акція символізує мир, любов та добро. Цьогоріч її гасло — «Вифлеємський вогонь миру – символ єдності та віри в нашу перемогу», адже зараз відсутність світла у будинках та на вулицях ми замінюємо світлом у душі, підтримуємо одне одного словом та допомогою у скрутний час. Для нас кожна передача нагадує про міцну спільноту, яку будує Пласт у Львові та тяглість традицій», — коментує очільник «Пласт Львів», Ярослав Булишин.

Пластуни передаватимуть Вифлеємський вогонь миру львівським організаціям, лікарням, школам, сиротинцям, церквам та партнерам Пласту у Львові. До 7 січня львівські пластуни відвідають понад 100 установ.

Торік до Києва Вифлеємський Вогонь Миру привезли 12 грудня. Щорічну передріздвяну традицію розповсюдження Вифлеємського вогню пластуни розпочали в Михайлівському соборі.

Вогонь миру щороку запалюють на місці народження Ісуса Христа у Вифлеємі.

Вифлеємський вогонь миру – міжнародна щорічна скаутська акція до святкувань Різдва Христового, котра полягає у поширенні символічного вогню, запаленого на місці народження Ісуса Христа. В Україні акція відбувається з 1998 року, його поширюють пластуни − українські скаути. Щороку Вифлеємський вогонь миру передають громадам міст, лікарням, школам, сиротинцям, державним установам по всій Україні.

Сообщение Вифлеємський вогонь миру мандрує Україною появились сначала на Український репортер.