Про це повідомляє білоруське держвидання Белта.

Йому висунули звинувачення у змові для захоплення влади, а перед тим затримали в аеропорту Мінська дорогою до Вільнюса.

Режим самопроголошеного президента білорусі визнав Протасевича винним в “організації масових заворушень, публічних закликах до актів тероризму, керівництві екстремістським формуванням, наклепі на президента (лукашенка – ред.) і його образі”, а також в інших злочинах.

Відповідно до вироку, його майно, зокрема штатив, навушники, об’єктиви, залишено під арештом.

Ще двох фігурантів справи Nexta Яна Рудика і Степана Путила заочно засуджено до 19 і 20 років колонії відповідно.

23 травня 2021 року за вказівкою лукашенка білорусь підняла винищувач, щоби посадити у Мінську літак Ryanair Афіни – Вільнюс, на якому перебував колишній редактор опозиційного телеграм-каналу NEXTA Роман Протасевич. Протасевича та його дівчину затримали.

У разі висунення звинувачень у тероризмі Протасевичу в білорусі може загрожувати смертна кара.
Таке затримання викликало різку реакцію світу.

24 травня очільники держав та урядів Євросоюзу вирішили посилити санкційний тиск на самопроголошеного президента лукашенка та доручили заборонити авіакомпаніям із білорусі використовувати повітряний простір ЄС як для прямих рейсів, так і транзитних. Агентство ЄС із повітряного руху рекомендувало облітати білорусь через країни Балтії.

Білоруський державний телеканал ОНТ показав “інтерв’ю” з Протасевичем, де він начебто “визнав провину” та сказав, що “почувається прекрасно”. Правозахисники і рідні Протасевича вважають, що його піддали тортурам.

Сообщение Режим лукашенка засудив опозиційного журналіста Протасевича до восьми років колонії появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє правозахисний центр “Весна“.

У грудні кількість політв’язнів збільшилася на 82 особи, неухильно зростаючи.

Зазначається, що протягом місяця білоруська влада активно застосовувала кримінальне переслідування громадян з політичних мотивів, призначаючи демонстративно жорсткі покарання окремим політв’язням. За грудень ПЦ “Весна” відомо про 29 адміністративних арештів тривалістю 381 доба.

Крім того, тривають затримання учасників мирних акцій протесту, а також довільні затримання громадян за використання біло-червоно-білої символіки.

Нагадаємо, що у серпні 2020 року Олександр Лукашенко фальсифікував вибори президента, перед тим не допустивши до виборів основних своїх опонентів, переслідуючи їх за вигаданими кримінальними справами. Підконтрольна йому ЦВК визнала перемогу за Лукашенком. У Білорусі спалахнули масові протести.

Читайте також: 

• Лукашенко замахнувся на студентів: протестувальників відраховуватимуть із вишів
• Лукашенко пригрозив страйкарям, що на їхнє місце приїдуть з України шахтарі: їх там море, безробітних

Сообщение У Білорусі вже майже тисяча політв’язнів появились сначала на Український репортер.

Про це заявив держсекретар Міністерства внутрішніх справ Латвії Дмитро Трофімов, повідомляє видання Delfi.

Чиновник наголошує, на латвійсько-білоруському кордоні спостерігається зростання кількості нелегальних мігрантів. За його словами, минулого тижня щодня затримували десятки людей, які намагалися прорватися до Латвії (в окремі дні ця кількість доходила до 80 порушників). Наприкінці тижня ситуація була аналогічною.

За словами Трофімова, в Білорусі відбувається організоване переміщення мігрантів, оскільки інакше неможливо пояснити таке швидке перекидання людей у різні місця на кордоні.

Він додав, що влада країни ухвалила рішення додатково до вже збудованих 37 км тимчасового паркану на кордоні встановити ще 22,8 км. Паралельно також здійснюється спорудження постійної прикордонної інфраструктури.

З початку літа режим Лукашенка доставляє нелегальних мігрантів із Близького Сходу до кордонів Литви, Латвії та Польщі. У зв’язку з цим усі ці три країни запровадили режим надзвичайного стану. Крім того, у листопаді в Міноборони Литви заявили, що РФ може використати міграційну кризу на кордоні Білорусі та Євросоюзу як прикриття своїх активних дій, спрямованих проти України.

Сообщение Лукашенко перекидає мігрантів до кордонів Латвії появились сначала на Український репортер.

Доповідь опублікована на сайті AI.

Доповідь «Моє тіло посиніло від побоїв» заснована на опитуванні 75 біженців, яких у період із липня по листопад 2021 року заманили до Білорусі. Їм обіцяли, що вони зможуть безперешкодно перетнути кордон Європейського Союзу. Серед опитаних – сім’ї із дітьми. Більшість із них – громадяни Іраку.

Біженці стверджують, що білоруські прикордонники кийками та прикладами автоматів били людей, погрожували нацькувати на них сторожових собак і змушували перейти на польську територію, зокрема через холодну річку зі швидкою течією. При цьому “сім’ї було розділено”. Про це, зокрема, згадує мігрант сирієць, якого привезли з Мінська на кордон з ЄС на військовій вантажівці у складі групи з 80 осіб.

Загалом автори звіту стверджують, що білоруські прикордонники користувалися безпорадним становищем біженців, били їх і часто забирали гроші та мобільні телефони. Багато хто з тих, хто опинився в “місцях збору” – малонаселених районах на кордоні з Польщею – не могли повернутися до неогороджених районів. Декілька людей розповіли AI, що змогли залишити цю зону, лише коли дали хабар білоруським прикордонникам.

Правозахисники Amnesty International звинувачують у застосуванні насильства до мігрантів і польських силовиків. Ті силою видворяли мігрантів, які дісталися території Європейського Союзу.

Міграційна криза на білоруському кордоні з країнами ЄС почалася влітку і загострилася на початку листопада. Особливо неспокійно було на білорусько-польському кордоні. До грудня кількість біженців там зменшилася: стихійні табори зникли, білоруська влада розмістила частину мігрантів у логістичному центрі. Близько тисячі тих, хто приїхав, залишили білоруську територію, вилетівши до Іраку.

Країни ЄС звинувачують режим Олександра Лукашенка у створенні міграційної кризи на кордоні. 2 грудня Євросоюз увів п’ятий пакет санкцій проти Білорусі. Під обмеження потрапили 17 фізичних осіб та 11 організацій, серед яких авіакомпанія “Белавіа” та державне виробниче об’єднання “Белоруснафта”. Аналогічних заходів вжило Міністерство фінансів США.

Сообщение Білоруські прикордонники били мігрантів кийками та прикладами автоматів, погрожували цькуванням собаками появились сначала на Український репортер.

Де Лакост перед від’їздом попрощався із працівниками посольства і записав відеозвернення до народу Білорусі, яке обіцяють опублікувати на сайті посольства.

За інформацією DW, Ніколя де Лакост ніколи не зустрічався з самопроголошеним президентом Олександром Лукашенком і не вручив йому вірчі грамоти. Також він відкрито критикував режим Лукашенка за порушення прав людини.

Крім того, як інформує Belsat, в Мінськ також повернувся посол Білорусі у Франції Ігор Фесенко.

Ніколя де Лакост став послом в Білорусі в 2020 році, але так і не зустрічався з Олександром Лукашенком. Франція, як і інші країни ЄС, не визнає владу Лукашенка легітимною.

Сообщение Із Білорусі вислали французького посла, який критикував Лукашенка появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє ПЕН-центр у Telegram.

“За підсумками другого судового засідання у справі організації “Білоруський ПЕН-центр” ліквідовано”.

У Центрі назвали це свідченням існування політичного замовлення зверху для “очищення” цивільного сектору.

ПЕН-центр (частина ПЕН-клубу, Poets, Playwrights, Essayists and Novelists) – це міжнародна неурядова організація, яка об’єднує професійних письменників, редакторів і перекладачів.

Клуб створений з метою сприяння дружбі й інтелектуальній співпраці письменників всього світу; акцентує на ролі літератури в розвитку взаєморозуміння і світової культури; бореться за свободу слова; діє як потужна сила в захисті прав письменників, яких садять до в’язниці, а деколи і вбивають за їх погляди.

Це одна з найстаріших організацій, яка бореться за права людини, і одна з найстаріших міжнародних письменницьких організацій.

Нагадаємо, що раніше заарештували рахунок ПЕН-центру.

Водночас пройшли масштабні обшуки в редакціях незалежних медіа і вдома у журналістів. Були затримані кілька співробітників “Нашої Ниви”. Редакція була змушена заявити про припинення роботи в Білорусі.

Крім того, провели обшуки в офісах багатьох неурядових організацій, було затримані низка правозахисників і активістів.

Сообщение У Білорусі ліквідували ПЕН-центр, яким керує нобелівська лауреатка Світлана Алексієвич появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє CNN.

Зазначається, що він розташований в годині їзди від столиці Білорусі на місці колишнього радянського ракетного сховища, яке займає площу понад 80 га. По периметру об’єкта три рівні паркану під напругою, нові відеокамери, військова охорона та табличка «В’їзд заборонено». Також на його території знаходяться відремонтовані бараки, а на вікнах – грати та світловідбиваюче скло.

На самій території нікого, окрім військових, не було помічено, передає телеканал.

CNN опублікував також супутникове фото об’єкту під Новоколосово, зняте 17 липня, та відео активістів.

Уряд Білорусі не відповів на запит про коментар CNN щодо даної інформації.

Також зазначається, що телеканал не зміг отримати доступ до того, як виглядає заклад всередині, тому немає жодних ознак, що в таборі перебувають ув’язнені.

Представник західної розвідки заявив телеканалу, що використання цього об’єкту як табору для в’язнів «можливе», хоча у них немає прямих доказів цього.

Військова охорона об`єкту забороняє місцевим жителям селища наближатися до його території. Двоє очевидців повідомили, що бачили там військові патрулі.

Білоруські опозиційні активісти протягом деякого часу висловлювали побоювання, що авторитарний режим може використати такого роду табори для утримання політв’язнів, якщо звичайні в’язниці повністю заповняться.

Також зростає занепокоєння щодо чергової хвилі репресій та арештів у відповідь на демонстрації, присвячені річниці президентських виборів 9 серпня, що викликали минулорічний протестний рух по всій країні. Подальші заворушення можуть статися навколо конституційного референдуму, запланованого на кінець цього року або на початку 2022 року, йдеться у публікації.

У Білорусі з серпня 2020 року тривають масові протести проти фальсифікації результатів президентських виборів, на яких переможцем було оголошено Олександра Лукашенка. Влада жорстоко придушує виступи, проти опозиції застосовуються репресії.

Більшість демократичних країн світу, в тому числі Україна, не визнають легітимність режиму Лукашенка.

У Білорусі політичними в’язнями визнано понад 500 осіб.

Читайте також: 

• Знайдеться білоруський офіцер честі, який зупинить Лукашенка. Поради білорусам

Сообщение Під Мінськом будують табір для політв’язнів появились сначала на Український репортер.

Як повідомляє BBC , очікувалося, що спортсменка вилетить прямо до Варшави, оскільки Польща надала їй гуманітарну візу.

Однак представник аеропорту розповів журналістам, що Тимановська в момент змінила пункт призначення на Відень.

Легкоатлетка заявила, що її дії не були політичним протестом: “Я люблю свою країну, і я не зрадила свою країну. Йдеться про помилки, які були допущені нашими офіційними особами на Олімпійських іграх”.

Агентство Reuters повідомляє, що рейс Тимановської змінили з міркувань безпеки.

1 серпня білоруська легкоатлетка Христина Тимановська заявила, що її силою намагалися відправити до Білорусі після того, як вона поскаржилася на тренерів білоруської національної команди на Олімпіаді. Легкоатлетка сказала, що боїться повертатися до Білорусі, оскільки там її можуть посадити до в’язниці, і попросила про допомогу японських правоохоронців.

2 серпня з’явилася інформація, що Тимановська попросила політичного притулку у Польщі, а її чоловік виїхав з Білорусі до Києва.

Польща видала спортсменці гуманітарну візу. Євросоюз привітав рішення Польщі і заявив, що спроба насильного повернення Тимановської у Білорусь – ще один доказ жорстоких репресій білоруського диктатора Олександра Лукашенка.

Читайте також: 

• Польща запропонувала притулок учасниці Олімпіади з Білорусі Христині Тимановській

Сообщение Христина Тимановська в останній момент змінила рейс і замість Варшави летить до Відня появились сначала на Український репортер.

У червні Шишов створив канал для збору інформації про працівників білоруських спецслужб, які працюють за кордоном, пише NEXTA.

«Група створена для збору інформації про чекістських Тіхар, що працюють на білоруських акціях за кордоном. Навіть перебуваючи за кордоном потрібно тримати вухо гостро. Підозрілі люди, схожі на чекістів Луки, вже відзначилися на акціях діаспори Києва. Якщо Ви володієте будь-якою інформацією або за Вами стежать – звертайтеся у наш бот», – ішлося у пості каналу Шишова у Telegram.

Нагадаємо, 2 серпня Віталій Шишов вийшов на вранішню пробіжку і безслідно зник. З його телефону було зроблено кілька дзвінків, опісля він перестав виходити на зв’язок.

Вранці 3 серпня Шишова знайшли повішеним на дереві у лісосмузі на кордоні Києва і Київської області, неподалік від селища Чайки Святошинського району. Мобільний телефон лежав неподалік від нього.

Розпочате кримінальне провадження за статтею «умисне вбивство». Водночас, правоохоронці перевірятимуть інші версії.

Депутати Європейського парламенту переконані, що за вбивством у Києві керівника Білоруського дому в Україні Віталія Шишова, стоїть режим диктатора  Лукашенка.

Читайте також: 

• Фейгін: Шишова вбили білоруські КДБшники, Москві вигідне напруження між Україною та Білоруссю

Сообщение Убитий глава «Білоруського дому» викривав агентів КДБ в Україні появились сначала на Український репортер.

Як повідомляє Українська правда, під будівлею зібралось близько 200 осіб. Учасники скандують “Живе Білорусь” та “Герої не вмирають, допоки їх пам’ятають”.

Люди тримають фото Шишова, на яких написано “Світла пам’ять герою вільної Білорусі”.

Нагадаємо, що 2 серпня у Білоруському домі в Україні повідомили, що їх голова Віталій Шишов вранці вийшов на пробіжку в Києві і зник.

Наступного дня його знайшли повішеним. Правоохоронці повідомили, що у нього здерта шкіра на носі, коліні та грудях.

Основними версіями смерті глави Білоруського дому Віталія Шишова українські силовики наразі називають самогубство та вбивство з імітуванням самогубства.

Читайте також: 

• Фейгін: Шишова вбили білоруські КДБшники, Москві вигідне напруження між Україною та Білоруссю

Сообщение У Києві під посольством Білорусі проходить акція пам’яті Шишова появились сначала на Український репортер.