У цей день підконтрольний владі спецпідрозділ МВС «Беркут» відкрив вогонь по майданівцям бойовими набоями.

Вранці 20 лютого близько 10-ої години демонстранти знову зайняли Жовтневий палац та Український дім. Після цього силовики на вулиці Інститутській відкрили вогонь по активістах.

Того ж дня в інтернеті з’явилося декілька відео, на яких зображено, як силовики стріляють з вогнепальної зброї в озброєних лише щитами і палицями протестувальників на вулиці Інститутській.

До 14:00 години були вбиті 35 осіб, а о 17:00 повідомлялося про 60 загиблих майданівців. Після 15 години міліцейські підрозділи почали масово отримувати зброю та бойові набої. Загалом було видано 1000 одиниць зброї, з них 408 – тітушкам. До речі,
останніх завозили з Білгорода, Вороніжа, Курська, Ростова і по містах, які вони планували окуповувати. В Харькові згодом, наприклад, їх зупинили наші націоналістичні обʼєднання. Як і в Одесі. В Донецьку вони вбивали мирних протестувальників. Люди просто зникали.

Після кривавих подій в центрі Києва про свою підтримку Майдану почали заявляти силовики з різних областей України. Світ облетіли кадри розстрілу фактично беззбройних людей в центрі Києва.

У ніч з 18 на 19 лютого 2014 року, під час одних із найтрагічніших подій Революції Гідності, на палаючому Майдані Незалежності прозвучала пісня «Лента за лентою».

Ці дні стали переломними для України. У центрі Києва тривали жорстокі протистояння, палали барикади, лунали вибухи та постріли. Саме так розпочався найтрагічніший етап революції гідності.

12 років тому, в цей період, загинула значна частина Героїв, яких згодом назвали Небесною Сотнею. 107 активістів Євромайдану, вбитих під час протистоянь. Їхні імена назавжди стали уособленням жертовності та незламності українського народу.

Назва виникла за аналогією зі структурними одиницями Самооборони Майдану – сотнями. Вперше словосполучення “Небесна Сотня” пролунало під час прощання із загиблими 21-22 лютого 2014 року на Майдані Незалежності.

Серед Героїв – люди різного віку, національностей, професій і віросповідань. Це громадяни України, Білорусі та Грузії. Наймолодшому з них, Назарію Войтовичу, було 17 років, найстаршому, Іванові Наконечному, – 82. Серед 107 Героїв – три жінки: Антоніна Дворянець, Ольга Бура та Людмила Шеремет.

Першим із Героїв Небесної Сотні став Павло Мазуренко, який помер 22 грудня 2013 року від тілесних ушкоджень. Останній із лав Героїв, Віктор Орленко, помер 3 червня 2015 року внаслідок ускладнень після поранення, отриманого під час штурму Майдану 18 лютого 2014 року.

Революція Гідності стала переломним моментом в історії сучасної України. Повалення режиму Януковича відкрило шлях до відновлення курсу на євроінтеграцію та підписання Угоди про асоціацію з ЄС.

Смерть Героїв Небесної Сотні змінила суспільну свідомість українців, актуалізувавши такі поняття, як гідність, свобода, право на самовизначення, суверенітет держави та європейський вибір.

“Серед вогню та льоду, снайперів на дахах Небесна Сотня заплатила найстрашнішу ціну патріотів… Їхня кров та мужність дають українському народові другий шанс на свободу”, – зазначив віцепрезидент США Джо Байден у 2015 році, коментуючи події на Майдані.

1 липня 2014 року Верховна Рада ухвалила закон про заснування державної нагороди – “Орден Героїв Небесної Сотні”. Указом Президента від 3 листопада 2014 року № 844/2014 затверджено Статут і малюнок ордена.

Орден має форму блакитного хреста із зображенням небесного воїна в обладунках із мечем та щитом, стилізованих під саморобне спорядження учасників Майдану. На звороті викарбувано напис: “Свобода та Гідність”.

День Героїв Небесної Сотні – це день жалоби, пов’язаний із загибеллю громадян під час Революції Гідності та на початку російської агресії. Водночас це день вшанування боротьби за гідне й вільне життя.

Пам’ять про Небесну Сотню вшановують під гаслом “Вдячні за свободу!”.

Пісня «Лента за лентою», що походить із часів українських визвольних змагань, у ту ніч звучала як акт спротиву, підтримки та єдності — як нагадування, що боротьба за незалежність має глибоке історичне коріння.
Навіть серед вогню та небезпеки люди не припиняли стояти — і не втрачали голосу.
Вічна памʼять Героям Небесної Сотні.

14 лютого 2017 року під час судового засідання у справі про розстріл активістів Євромайдану оприлюднили новий відеодоказ, який раніше ніде не публікувався: ані у ЗМІ, ані в інтернеті. Це відео тривалістю 1 год 10 хв високої якості, на якому одним кадром, без монтажу зафіксована вулиця Інститутська в момент убивства протестувальників. Ракурс відео дозволяє відслідкувати як позиції силовиків, так і позицію активістів під час подій 20 лютого 2014-го.

Сообщение 20 лютого 2014 року – один із найтрагічніших днів в історії незалежної України (+відео) появились сначала на Український репортер.

Саме в ці дні під час Революції гідності у 2014 році протистояння між українським народом і тодішнім режимом сягнуло свого піку. 20 лютого 2014 року в середмісті столиці України загинула найбільша кількість осіб – 48. Їх разом з іншими 54 загиблими та смертельно пораненими учасниками протестів упродовж зими 2013-2014 років і п’ятьма активістами Майдану, які загинули навесні 2014 року, відстоюючи демократичні цінності та територіальну цілісність України, назвали Героями Небесної сотні.

Про це пише Укрінформ.

Назва «Небесна сотня» виникла за аналогією з основними структурними одиницями Самооборони Майдану – сотнями. Уперше вона пролунала під час прощання із загиблими на столичному Майдані Незалежності 21-22 лютого 2014 року.

Читайте також:

• Майдан наших надій і сподівань. Дещо про підсумки Революції Гідності (+фото)

105-ом Героям Небесної сотні посмертно присвоєно звання Героїв України, а троє іноземців – громадянин Білорусі Михайло Жизневський та громадяни Грузії Зураб Хурція і Давид Кіпіані – посмертно нагороджені орденами Героїв Небесної сотні.

Читайте також: Тетяна Бондарчук: “Коли чоловік загинув на Майдані, то у мене ніби серце вирвали”

До Героїв Небесної сотні належать люди різних національностей, віросповідання, освіти, віку. Наймолодшому з них, Назарію Войтовичу, було 17 років, найстаршому, Іванові Наконечному, – 82 роки. Зі 107 Героїв Небесної сотні троє – це жінки: Антоніна Дворянець, Ольга Бура та Людмила Шеремет.

17 лютого 2021 року Верховна Рада визнала Революцію гідності одним із ключових моментів українського державотворення та виразником національної ідеї свободи.

Читайте також: Річниця Майдану: нам усе ще потрібен ремонт совісті

Сьогодні, 20 лютого на Майдані Незалежності, навколо монумента Незалежності, о 12:00 відкриється виставка «40 подій Майдану», о 17:00 розпочнеться меморіально-мистецька акція «Територія Гідності», присвячена Героям Небесної сотні.

О 18-й годині відбудеться хода пам’яті на вшанування Небесної сотні, початок – на Алеї Героїв Небесної сотні.

Читайте також: Про “Очі”, що тримали Майдан

Сообщение Сьогодні – День Героїв Небесної сотні. Честь і шана борцям за волю України! (+фото) появились сначала на Український репортер.

«Український інститут національної пам’яті підтримує всі ініціативи пов’язані з меморіалізацією та комеморацією, які сьогодні створюють пласт нової культури пам’яті з якою ми зіткнулись в нинішніх умовах. Заходи  є надзвичайно корисними для нас не лише у формуванні пам’яті про події, які відбувалися 18-20 лютого, але й пригадувати про ті події, які розпочались 30 листопада», – зазначив керівник інституту Олександр Алфьоров.

Також він наголосив на важливості спорудження Меморіалу Небесної Сотні, повідомляє сайт інституту.

Генеральний директор Національного музею Революції Гідності Ігор Пошивайло представ програму заходів 18-20 лютого: це – інформаційно-просвітницькі виставки, офіційні та неофіційні меморіальні заходи та церемонії.

«Ми завжди наголошуємо, що події Революції гідності і День пам’яті Небесної Сотні – це не події минувшини, це ті події, які продовжуються сьогодні. Це боротьба за Незалежність. Це саможертовність. Це мужність та відвага українців, які захищають право бути українцями», – наголосив Ігор Пошивайло.

Читайте також: Справи Майдану: не притягнуто до відповідальності жодного суддю чи прокурора

Представниця мистецької агенції «Територія А» Анжеліка Рудницька розповіла про тиху акцію «Ангели пам’яті», яка відбуватиметься по всьому світу – від Бразилії до ПАР.

«Акція «Ангели пам’яті» перетворилася з невеликої київської ініціативи на масштабну народну акцію шани та любові по всьому світу. Нині вже важко відслідкувати всі місця проведення акції, яка залишилася тихою (бо відбувається без гасел і лозунгів, лише з молитвами, свічками й ангелами), але стала всесвітньою перекличкою своїх від Австралії до Бразилії, від Норвегії до ПАР. Це до сліз зворушливо і щемно», – зазначила Анжеліка Рудницька.

Читайте також: Тетяна Бондарчук: “Коли чоловік загинув на Майдані, то у мене ніби серце вирвали” 

Голова громадської організації «Родина Героїв Небесної Сотні» Наталія Дигдалович закликала 18-20 лютого обмежити проведення розважальних заходів.

«Вже кілька років поспіль у лютому ми закликаємо усіх сказати «Стоп – вечіркам». Дуже прикро, що досі деякі люди вважають, що 20 лютого – у такий кривавий день нашої історії – буденність та продовжують проводити вечірки та розважальні заходи. Власне, ми закликаємо усіх сказати «Стоп – вечіркам». Пам’ятайте, що 18-20 лютого – це дні, коли розстрілювали нашу гідність. Пам’ятайте, що війна за Незалежність розпочалась 19 лютого. Пам’ятайте, що повномасштабне вторгнення розпочалось 24 лютого. Пам’ятайте, що до сьогодні ллється кров людей, які стали на захист нашої Незалежності», – наголосила Наталія Дигдалович. Ознайомитись з програмою заходів можна на сайті Національного музею Революції Гідності.

Читайте також: Майдан довів, що воля для українців – це святе, що дух боротьби за Правду – в генах незламного народу

Сообщение Національний музей Революції Гідності представив план заходів та соціальну кампанію присвячену Героям Небесної Сотні появились сначала на Український репортер.

Рішення також передбачає проходження курсу підвищення кваліфікації в Національній школі суддів України та подальше кваліфікаційне оцінювання для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя.

Про це повідомляє у Фейсбуку Адвокатська дорадча група.

Служителя Феміди покарали у зв’язку із закриттям справи командира львівського «Беркута» Ростислава Пацеляка щодо подій 18 лютого 2014 року. Цю справу суд розглядав з липня 2016 року. А 29 лютого 2024-го задовольнив клопотання адвоката обвинуваченого та закрив кримінальне провадження у зв’язку із закінченням строків давності.

«Вища рада правосуддя погоджується, що неспроможність суду забезпечити за понад 7 років належний розгляд справи, до якої прикута увага як в Україні, так і за її межами, та яка має значну суспільну вагу й історичне значення для держави, що призвело до її закриття, з точки зору звичайної розсудливої людини суперечить праву на справедливий суд, має вкрай негативний вплив на загальну оцінку спроможності судової влади та підриває авторитет правосуддя. Такі дії судді можуть мати довгострокові негативні наслідки», – йдеться в рішенні про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Вища рада правосуддя вважає, що суддя допустив порушення строків розгляду кримінальної справи внаслідок систематичного недбалого ставлення до організації роботи, що можна кваліфікувати як грубу недбалість. Попри грубі порушення та твердження скаржників про свідомі дії судді, направлені на затягування справи, чітких і переконливих доказів умислу з боку судді на допущення цього порушення під час розгляду дисциплінарної справи не здобуто.

Справа перебувала у провадженні судді 7 років та понад 7 місяців; обвинуваченою була лише одна особа; у справі було 79 свідків та 78 потерпілих, з яких допитано 47. Досліджувались 4 епізоди, які стосувалися подій, що відбулися в один день, в одному місці протягом двох годин. Матеріали справи на день закриття провадження складались з 58 томів.

“Ураховуючи зазначене, справа не була аж настільки складною, щоб повністю об’єктивно унеможливити її розгляд у розумний строк.”, — йдеться в рішенні Вищої ради правосуддя.

На цю тему також читайте: 

• Юрій Луценко: слідство у справі про розстріл Майдану фактично завершено
• У Києві розпочинаються слідчі експерименти у справі розстрілу Майдану
• “Якщо я поїду з Майдану, то завтра не буде України!”
• Річниця Майдану: нам усе ще потрібен ремонт совісті
• Луценко: організаторів убивств на Майдані покарають після ухвалення закону про заочне засудження (+відео)
• Майдан наших надій і сподівань. Дещо про підсумки Революції Гідності (+фот

За всі злочини проти Майдану посадили лише дев’ятьох. Усі – «тітушки»

Сообщение Події Майдану: суддю відсторонили від роботи за те, що сім років розглядав справу появились сначала на Український репортер.

Програма містить виставки, форуми, конференції, покази тематичних фільмів і театральні події. Також у столиці 21 листопада заплановано спільну міжконфесійну молитву за Україну та борців за її свободу, покладання квітів на Алеї Героїв Небесної сотні, акцію «Дзвін пам’яті». Відбудеться освячення пам’ятника «Янголам у білих халатах».

Нагадаємо, що День гідності та свободи встановлено указом Президента від 13 листопада 2014 року на честь початку цього дня двох ключових подій новітньої української історії – Помаранчевої революції 2004 року та Революції гідності 2013 року.

Читайте також: Майдан довів, що воля для українців – це святе, що дух боротьби за Правду – в генах незламного народу

День гідності та свободи став наступником Дня свободи, який із 2005 по 2011 роки відзначали 22 листопада на честь Помаранчевої революції. У грудні 2011-го тодішній президент Янукович скасував День свободи, об’єднавши його з Днем Соборності.

21 листопада 2013 року на Майдані Незалежності у Києві розпочалися масові акції протесту у відповідь на рішення тодішньої влади призупинити курс на євроінтеграцію і згорнути підготовку до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Спочатку вийшли кілька сотень людей, а вже 24 листопада – понад сто тисяч прихильників євроінтеграції, повідомляє Укрінформ.

Читайте також: Зеник з Майдану” співає “Лента за лентою” про Путіна. Браво, воїни! (+відео)

На відміну від подій Помаранчевої революції, цього разу обстоювання гідності та свободи коштувало багатьох життів українських патріотів: більш як сто людей загинули і понад дві тисячі були поранені. А навесні 2014 року розпочалася збройна агресія росії, яка супроводжувалася окупацією Криму та окремих територій Донецької та Луганської областей.

Цьогоріч Україна відзначає День гідності та свободи вже четвертий рік поспіль в умовах повномасштабного вторгнення РФ. Країна знову бореться за свободу й незалежність, захищаючись від агресора.

Читайте також: Тетяна Бондарчук: “Коли чоловік загинув на Майдані, то у мене ніби серце вирвали” (+відео)

Сообщение Сьогодні відзначаємо День гідності та свободи появились сначала на Український репортер.

Починаючи з червня 2024 року і донині Броварський міськрайонний суд не дійшов навіть до розгляду по суті, повідомляє у Фейсбуку Адвокатська дорадча група. 27 запланованих засідань не вистачило, щоб за рік завершити підготовче провадження у цій справі про події Майдану 18-20 лютого 2014 року. Названо і причини: змінювалася колегія суддів, частина засідань, які було призначено, відкладали, захисники клопотали про перенесення розгляду. А іноді вирішувалися технічні (процесуальні) питання.

Читайте також: Майдан наших надій і сподівань. Дещо про підсумки Революції Гідності

В організації насильницьких злочинів 18-20 лютого 2014-го обвинувачуються колишні президент Янукович та керівники силового блоку Захарченко, Ратушняк, Якименко, Тоцький, Лебедєв, Шуляк, Мазан, Федчук, Кусюк.

• Читайте також:
• Майдан довів, що воля для українців – це святе, що дух боротьби за Правду – в генах незламного народу
• Знову “Беркут” проти Майдану

Сообщение Справа за обвинуваченням Януковича та екскерівників силового блоку загальмувала появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє пресслужба міністерства. «Міністерство юстиції України подало до Вищого антикорупційного суду позов до колишнього міністра внутрішніх справ України Віталія Захарченка», – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що в межах позову Мінʼюст просить стягнути у дохід держави шість об’єктів нерухомості, зокрема дві квартири у Києві, корпоративні права та грошові кошти на банківських рахунках.

Нагадаємо, Захарченко очолював МВС України з 2011 по 2014 рік. У лютому 2014 року, після Революції Гідності, Захарченко втік до росії, де почав інформаційні атаки проти України.

Як розповідав “Український репортер”, у квітні 2018 року суд дав дозвіл на спеціальне досудове розслідування стосовно ексміністра внутрішніх справ Віталія Захарченка.

Його, зокрема, підозрюють в «організації в складі організованої злочинної групи перевищення влади і службових повноважень працівниками правоохоронних органів з метою перешкоджання проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій, що призвело до масових жертв серед мітингувальників, тобто до настання тяжких наслідків, організації умисних убивств і замахів на умисні вбивства учасників масових акцій протесту в центрі Києва в період із 18 до 20 лютого 2014 року і терористичного акту на вулиці Інститутській у Києві.

За даними Держархбудінспекції, дозволи на зведення будинку в селі Романків на Київщині отримувала особисто Людмила Захарченко, дружина колишнього міністра.

Тим не менш згодом Печерський районний суд Києва повторно наклав арешт на майно підозрюваного у злочинах проти Майдану Віталія Захарченка.

На цю тему читайте матеріал “Орденоносні шашелі”.

Сообщение В ексглави МВС Захарченка нарешті конфіскують нерухомість та кошти появились сначала на Український репортер.

Вони через своїх підлеглих сприяли перевищенню службових повноважень, застосуванню надмірної сили, спецзасобів та зброї, що призвело до вбивств і поранень учасників акцій Революції Гідності в України повідомляє ДБР.

За їхньою домовленістю з тодішнім керівництвом СБУ та МВС до України прибували групи співробітників фсб та мвс рф, які брали участь у плануванні силових дій, рекомендували залучити додаткові підрозділи «Беркуту» та внутрішніх військ. Зокрема, росіяни особисто відвідували центральні райони Києва, зокрема Майдан Незалежності, оцінювали обстановку на місці та надалі здійснювали коригування плану силових дій – Оперативного задуму нейтралізації акцій протестів у спосіб силового розгону мітингувальників.

За їхніми рекомендаціями в обумовленому місці в Києві був облаштований запасний командний пункт для керування операціями з протидії акціям протестів.

Також вони забезпечували постачання в Україну російських гранат. Так з росії були незаконно поставлені ручні газові гранати «Дрейф-2»; світло-шумові гранати «Заря-2», «Факел-С», «Пламя-М»; ручні димові гранати виробництва держави-агресора.

У січні — лютому 2014 року ці засоби незаконно застосовували проти мітингувальників.

План розгону під виглядом антитерористичної операції було реалізовано 18–19 лютого 2014 року, внаслідок чого загинули 13 людей і понад 250 отримали поранення.

Після Революції Гідності російські посадовці переховували причетних українських силовиків, надавали їм паспорти та посади в рф.

Читайте також: Якщо не покарати винних у злочинах проти майданівців, то в України буть проблеми з майбутнім – Ігор Луценко (+відео)

Сообщение ДБР повідомило про підозру керівникам фсб та мвс рф у злочинах проти учасників Революції Гідності появились сначала на Український репортер.

21 лютого 2014 року, у день підписання угоди з опозицією, Віктор Янукович розпочав свою втечу з України. За свідченнями Анатолія Могильова, тодішнього голови Ради міністрів Криму, того ранку в кабінеті голови адміністрації президента Янукович заявив про загрозу своєму життю нібито через присутність озброєних формувань у Києві, – пише Телеграф.

О 17:00 президентський кортеж вирушив до Межигір’я. За словами Віктора Резніченка, співробітника управління державної охорони України, близько 21:00 Янукович наказав підготувати вертольоти. О 22:00 два гелікоптери з Януковичем та чотирма охоронцями – Кобзарем, Шараном, Бернадським та Павленком – вилетіли до Харкова.

Перед відльотом з резиденції винесли цінності – картини, антикваріат та посуд. Під час руху автоколони до Харкова невідомі обстріляли одне з авто супроводу. За свідченням Олеся Шарана, водій Дмитро Іванцов передав охороні кулю з гладкоствольної зброї.

У Харкові Януковича зустрів голова ОДА Михайло Добкін. Після запису відеозвернення, де Янукович заявив про обстріл свого автомобіля, група терміново вирушила до аеропорту. Звідти двома вертольотами Agusta вони полетіли до Донецька, попри спробу диспетчерів за наказом Турчинова повернути борти до Харкова.

У Донецьку спроба вилетіти літаками Falcon до росії зазнала невдачі — виліт заблокувала Держприкордонслужба. За словами Павла Шишоліна, першого заступника голови служби, літаки не мали дозволу на виліт до рф.

Після зміни плану кортеж Януковича разом зі своїм молодшим сином вирушив наземним шляхом. Та біля Мелітополя на них влаштували засідку — охоронці повідомили, що “на них чекають”. Уникаючи засідки, група їхала з вимкненими фарами польовими дорогами Запорізької області. Біля Бердянська їх підібрали російські військові вертольоти Мі-8.

За свідченнями охоронців та словами путіна, російський спецназ доправив групу до Анапи. Зранку 23 лютого Янукович прибув до Ялти, де зустрівся з Клюєвим, Захарченком, Якименком та Ільїним.

Увечері того ж дня Янукович переїхав до Севастополя, де на території російської військової частини в Козачій бухті написав відмову від державної охорони. Спроба делегації з Києва на чолі з Арсеном Аваковим та Валентином Наливайченком затримати експрезидента виявилася безуспішною. Коли Аваков та Наливайченко прибули до Севастополя, то Януковича там не знайшли. Згодом він опинився в росії, де живе і досі.

Фото Українського репортера

Сообщение 11 років тому з України втік янукович появились сначала на Український репортер.

Запалено лампадки, горять свічечки, і – квіти. Багато квітів. Спільна молитва священників. Возносимо до Всевишнього щирі слова подяки і скорботи. Молимося і в тутешньому храмі Архистратига Михаїла та Українських Новомучеників.

Десятки паперових янголів люди розвішують на гілках дерев, які були свідками розстрілів беззбройних протестувальників.

Згадуємо Майдан, коли мільйони співвітчизників вийшли на вулиці та площі, щоб сказати: ми – не бидло, ми хочемо жити так, як у цивілізованому світі, ми проти російського феодального ярма.

За це віддали життя кращі сини та доньки нашого народу. Стаємо на коліна перед Небесною Сотнею, низько схиляємо голови перед тими, кого покалічила банда Януковича. Нам болить, що триває люта війна з рашистською ордою, що на фронті гинуть наші воїни, що під ударами російських ракет – мирні міста та села. Україна хоробро б’ється за свою волю, за незалежність.

Читайте також: Про “Очі”, що тримали Майдан

Українці вийшли на Майдан, бо прагнули справедливості, щоб ніхто й ніколи не зазіхав на їхні свободи, щоб за жодних обставин не бути під гнітом московського кремля.

Майдан переконливо довів, що воля для українців – святе, що дух боротьби за незалежність закладено в генах нашого незламного, героїчного і жертовного народу.

Читайте про Героїв Небесної Сотні:

• Тетяна Бондарчук: “Коли чоловік загинув на Майдані, то у мене ніби серце вирвали” (+відео)

Нагадаємо: саме в ці дні під час Революції гідності у 2014 році протистояння між українським народом і тодішнім режимом Януковича сягнуло свого піка. Із 18-го по 20 лютого на Майдані загинуло найбільше людей – 78 осіб, після 20 лютого від поранень померли ще понад 20 протестувальників.

Небесна сотня – це 107 загиблих учасників Революції гідності, а також активісти Майдану, які загинули навесні 2014 року з початком російської агресії на сході України.

Читайте також: Тетяна Бондарчук: “Коли чоловік загинув на Майдані, то у мене ніби серце вирвали” (+відео)

Назва «Небесна сотня» виникла за аналогією з основними структурними одиницями Самооборони Майдану – сотнями. Уперше вона пролунала під час прощання із загиблими на столичному майдані Незалежності 21-22 лютого 2014 року.

105-ом Героям Небесної сотні посмертно присвоєно звання Героїв України, а троє іноземців – громадянин Білорусі Михайло Жизневський та громадяни Грузії Зураб Хурція і Давид Кіпіані – посмертно нагороджені орденами Героїв Небесної сотні.

До Героїв Небесної сотні належать люди різних національностей, віросповідання, освіти, віку. Наймолодшому з них, Назарію Войтовичу, було 17 років, найстаршому, Іванові Наконечному, – 82 роки. Зі 107 Героїв Небесної сотні троє – це жінки: Антоніна Дворянець, Ольга Бура та Людмила Шеремет.

Цьогоріч пам’ять Героїв Небесної сотні вшановуємо з гаслом: «Герої першої перемоги у битві, що триває». Це гасло є суголосним із ключовою тезою двох попередніх років, з якою відзначали День Героїв Небесної сотні: «Небесна сотня – перші герої російсько-української війни».

Графічним символом інформаційної кампанії стало зображення майданівців із дерев’яними щитами у момент боротьби. Композиція відсилає до одного з найвідоміших символів перемоги у Другій світовій війні – світлини встановлення прапора на Іодзімі.

Фото на головній: “Український репортер”

Читайте також:

• Майдан наших надій і сподівань. Дещо про підсумки Революції Гідності (+фото)

Сообщение Сьогодні вшановуємо пам’ять Героїв Небесної Сотні (+фото) появились сначала на Український репортер.