Про це повідомила пресслужба театру.

«Сьогодні здійснилася наша мрія і ми відкриваємо головну сцену Національної оперети України, яку вже охрестили «театральним Версалем» – сказав гендиректор і художній керівник театру Богдан Струтинський.

Майстрам вдалося зберегти всю вишуканість оздоблення інтер’єру театру та втілити сучасні елементи дизайну. Окрім оновленої сцени відвідувачів зустріла абсолютно нова багаторівнева глядацька зала, в якій передбачили й місця для людей з інвалідністю.

«Особливо важливо, що під час реконструкції врахували потреби осіб з інвалідністю. Сучасна культура, в тому числі культура Києва, повинна бути безбар’єрною, інклюзивною. І цей заклад відповідає найвищим сучасним стандартам. Оперета – одна з найбільш життєрадісних форм творчості і це також дуже актуально у час пандемії та дуже складних геополітичних обставин», – зазначила Яна Барінова.

Під час реконструкції глядацької зали відремонтований аварійний портал сцени, здійснено проєктування та встановлення нового сценічного освітлення, системи вентиляції та кондиціонування, системи пожежного оповіщення, відеонагляду та камер спостереження. Замінено балки перекриття бельетажу та ярусу, прокладено нові електромережі, відреставровано стелю зали та оздоблено її ліпниною і розписом. Улаштовано нове паркетне покриття та нові крісла.

«Будівля, в якій розташована Національна оперета України, зведена у 1902 році і це перша масштабна реконструкція головної зали. Всі проведені роботи відповідають сучасним технологічним стандартам та націлені на створення комфортних умов як для глядача, так і для працівників театру», – зазначив Богдан Струтинський.

Потрапивши до оновленої зали глядачі не могли стримати емоцій захвату: «справжній європейський палац мистецтв», «театральний Версаль», «найкраща європейська зала», «кардинальні зміни!», «вражаюча зала!», «королівський шик!».

У день відкриття для глядачів підготували вражаючий Гранд-концерт, у якому представили всю палітру стилів та жанрів, у яких працює сучасний музичний театр європейського зразка. Улюблені та прем’єрні номери прозвучали у виконанні найяскравіших артистів театру.

Відкриття головної сцени – знакова подія, яка відкрила нову віху історії Національної оперети України.

Сообщение Відкриття головної сцени Національної оперети України викликало захват та овації глядачів появились сначала на Український репортер.

«Цей палац має довгу та складну історію. Але це також частина української історії. І я вважаю, правильно відкрити двері палацу для всіх людей, всіх українців, щоб кожен зміг торкнутися сторінок цієї історії: інколи драматичних, а інколи – визначних», – сказав Президент України Володимир Зеленський.

На жаль, Глава держави не говорить, яку суму витратила держава на реконструкцію цього палацу за двадцять років. Наприклад, протягом п’ятнадцяти років ремонтно-реставраційні роботи “зжерли” 1 мільярд 469 мільйонів 857 тисяч гривень. До таких висновків дійшли державні аудитори. Саме такою була вартість об’єкта у 2016 році, і порівняно з техніко-економічним обгрунтуванням вона збільшилася у 8,5 раза.

Фінансування ремонтно-реставраційних робіт, закупівлі обладнання, матеріалів було напрочуд дивним, заплутаним, з багатьма невідомими. Скажімо, частину сантехнічних виробів вартістю 27,5 тисячі гривень в палаці було демонтовано. І за монтаж унітазів та умивальників було сплачено ще 14,6 тисячі гривень. Звичайно, нас, журналістів “Українського репортера”, цікавило, чому було закуплено обладнання, яке не встановлювалося в палаці і роками припадало пилом на складах? Чому вартість окремих матеріалів, які пропонувалися постачальниками, у рази була нижчою від придбаних Державним управлінням справами?

До речі, у 2016 році головним розпорядником бюджетних коштів було безпосередньо Державне управління справами (ДУС). Аудитори з’ясували, що “під час виконання робіт на об’єкті мали місце порушення норм чинного законодавства, порушувалися проектні рішення, а також допускалося завищення вартості робіт”.

Однак кримінальне провадження не було розпочато, факти “відмивання коштів”, виведення бюджетних грошей на “свої” фірми було приховано. Матеріалам державного аудиту ефективності використання коштів на реставрацію Маріїнського палацу Рахункова палата України надали гриф “Для службового користування”. На інформаційний запит “Українського репортера” речник Рахункової палати Микола Новосад відповів, що матеріалам цього аудиту надано гриф – “Для службового користування”. Отже, платники податків не повинні знати, навіть які унітази і за якою ціною закуповували для Маріїнського палацу. Виявляється, Рахункова палата оберігає “великі державні таємниці”.

І досі суспільство не може дізнатися про ці комбінації, про те, хто що робив-майстрував-оздоблював-фарбував палац.

Сьогодні влада запрошує відвідати Маріїнський. Під час екскурсії палацом можна буде ознайомитися з експозицією картин та подарунків президентів України, церемоніальною залою, залою для переговорів.

Палац є визначною пам’яткою палацової архітектури стилю бароко та внесений до реєстру пам’яток національного культурного надбання.

На жаль, матеріали реконструкції палацу досі є секретними.

Редакція “Українського репортера” звертається до керівництва Рахункової палати надати нарешті суспільству повну і об’єктивну інформацію про реконструкцію Маріїнського палацу.

Матеріали аудиту про витрачання бюджетних коштів мають бути відкритими і для суспільства, і для ЗМІ.

Сообщение Влада запрошує до Маріїнського. Однак матеріали про витрачання мільярдів на реконструкцію досі є секретними появились сначала на Український репортер.

«Початок робіт із обмеження руху автомобільного транспорту заплановано на листопад-грудень. Про остаточну дату повідомимо додатково», – цитує сайт КМДА заступника міського голови Дмитра Давтяна.

За його словами, до демонтажу основних конструкцій шляхопроводу можна буде приступити 15 грудня.

Дмитро Давтян зазначив: «Демонтаж в умовах руху автомобільного транспорту, а також пішоходів пов’язаний із підвищеною небезпекою, це технічно складний та багатостадійний процес. Роботи виконуватимуться в певній черговості та в термін орієнтовно до 30 січня наступного року».

Заступник мера додав, що початок робіт із улаштування пальових фундаментів та залізобетонних опор буде можливим у лютому 2019 року, а монтаж металоконструкцій нового шляхопроводу розпочнеться з березня.

Сообщение Шулявський шляхопровід почнуть зносити 3–4 листопада появились сначала на Український репортер.

Як інформує КМДА, роботи провадитимуться у дві черги. Перша має завершитися до кінця поточного року, на неї приділено 380 млн. грн. З ці гроші планується розширити шляхопровід до шести смуг. Другий етап включатиме будівництво ще двох з’їздів.

«Реконструкцію реально виконати за 17 місяців, на неї потрібно близько 811 млн. грн.» – повідомив головний інженер КП «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд» Олександр Здольник.

 

«Зараз ведуться переговори між КМДА й Урядом щодо передачі будівлі «Більшовика» в комунальну власність Києва. Також напрацьовано схеми об’їздів на час реконструкції. Сподіваємося, що серйозних заторів удасться уникнути, адже влітку транспортний потік у місті зменшується», – розповів головний інженер.

Олександр Здольник зауважив, що, попри незадовільний для експлуатації стан, рух зношеним мостом триватиме до липня.

Сообщение Шулявський шляхопровід перекриють найближчими днями появились сначала на Український репортер.

Про це у Фейсбуку написав заступник голови КМДА Дмитро Давтян. За його словами, міст перебуває в «обмежено працездатному» стані. Такий висновок зроблено за результатами обстеження, проведеного Державним науково-дослідним інститутом будівельних конструкцій у 2015-2016 рр.

«Обстеження зокрема встановило, що до моменту аварійності ще шість років (з часу проведення цього обстеження). Тобто теоретично ми маємо встигнути зробити капітальний ремонт до 2022 року, – пише Давтян. –  Було проведено комплексне обстеження, розроблено проектно-кошторисну документацію, яка зараз проходить експертизу».

«Після отримання позитивних результатів експертизи (очікуємо в серпні 2018 року) потребуватиметься шість місяців на розроблення документації. Після цього можна розпочинати капремонт», –  запевняє Дмитро Давтян.

За дивним збігом буквально вчора співавтор проекту мосту Метро Георгій Росновський в інтерв’ю «Громадському Радіо» висловив побоювання, що міст, побудований у 1965 році, може обрушитися  будь-якої миті.

На думку Росновського, капітальний ремонт уже не допоможе: «Потрібна реконструкція мосту, треба розбирати дорогу авторуху, розбирати деякі конструкції, і замість двох смуг робити по три смуги».

Георгій Росновський також стверджує, якщо міст почне валитися, то впаде повністю: «Почне в одному місці – і, як доміно, піде по всіх прольотах».

Сообщение Пристрасті навколо мосту Метро. Чи достоїть він до капремонту? появились сначала на Український репортер.

Про це київський міський голова Віталій Кличко заявив під час перевірки робіт на Поштовій площі.

«Ми перебуваємо на Поштовій площі, де закінчується процес реконструкції. До «Євробачення» ми відкриємо її у належному стані. Це сьогодні – одне з улюбленіших місць відпочинку киян та гостей міста.

І Поштова площа стане однією із точок, яка зв’яже туристичний маршрут від арки Дружби народів до Подолу. Також тут можна буде сісти на річковий трамвай, який теж запрацює в травні. Наше завдання – використовувати туристичний потенціал міста, і ми продовжуємо працювати над тим, аби зробити Київ сучасним, комфортним європейським містом», – наголосив мер столиці.

Окрім того, на верхній частині пішохідної зони, що прилягає до Володимирського узвозу, встановлять скульптуру: троє хлопчиків та дівчинка граються корабликами на мапі міста Києва (автор Володимир Журавель). «Це прообраз Кия, Щека, Хорива та їхньої сестри Либеді», – зазначив Кличко.

Нагадаємо, що з початку реконструкції Поштової площі споруджено першу чергу естакади та тунельний шляхопровід, перекладено інженерні мережі: електричні, зв’язку, водопровід, дощову та господарчу каналізації, тепломережу, газопровід тощо.

Також облаштовано верхні шари дорожнього покриття та встановлено дорожні знаки, проведено благоустрій набережної, частково встановлено зовнішнє освітлення об’єкта. Крім того, план реконструкції передбачає будівництво підземного пішохідного переходу через Боричів узвіз. Будуть прокладені нові інженерні мережі, відреставровано Поштовий будинок.

Фото Кирила ХМІЛЬОВА

Сообщение Київ зустріне «Євробачення» оновленою Поштовою площею (+фото) появились сначала на Український репортер.